Реферат/сочинение: "Безплідний шлюб: причини розвитку, частота, структура, фактори ризику"

Безплiдний шлюб: причини розвитку, частота, структура, фактори ризику

ДУ "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

"

ХАСАЯН ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 618. 177: 314. 5

БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ: ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ, ЧАСТОТА, СТРУКТУРА, ФАКТОРИ РИЗИКУ

14. 01. 01 – акушерство та гiнекологiя

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Робота виконана в ДУ "Інститут педiатрiї, акушерства i гiнекологiї АМН України"

Науковий керiвникІванюта Лiдiя Іванiвна, ДУ "Інститут педiатрiї, акушерства i гiнекологiї АМН України", вiддiлення реабiлiтацiї репродуктивної функцiї жiнок

: доктор медичних наук, професор Камiнський В’ячеслав Володимирович, Нацiональна медична академiя пiслядипломної освiти iм. П. Л. Шупика МОЗ України (Київ), завiдувач кафедри акушерства, гiнекологiї та репродуктологiї. Доктор медичних наук, професор Нацiональний медичний унiверситет iм. О. О. Богомольця МОЗ України (Київ), професор кафедри акушерства та гiнекологiї № 1

Захист дисертацiї вiдбудеться ” 11 ” березня 2008 р. о 13. 00. годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26. 553. 01 по захисту дисертацiй на здобуття наукового ступеня доктора наук за спецiальностями ”Педiатрiя”, ”Акушерство та гiнекологiя” при ДУ "Інститут педiатрiї, акушерства i гiнекологiї АМН України" (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi ДУ "Інститут педiатрiї, акушерства i гiнекологiї АМН України" (04050,м. Київ, вул. Мануїльського,8).

Автореферат розiсланий ” 08 ” лютого 2008 року.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради Л. В. Квашнiна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. За даними ВООЗ, частота неплiдного шлюбу коливається в широких межах, але тенденцiї до зниження не спостерiгається. На теперiшнiй час близько 100 млн. подружнiх пар у свiтi є неплiдними. Пiдраховано, що кожен рiк з’являється 10 млн. нових неплiдних шлюбних пар. Неплiдний шлюб значно впливає на демографiчнi показники, через що дана проблема набуває не тiльки медико-бiологiчного, але й важливого соцiального значення (В. И. Кулаков, Т. В. Овсянникова, 2001). Неплiдний шлюб з частотою понад 15% впливає на демографiчнi показники вагомiше, нiж невиношування та перинатальнi втрати разом узятi (О. С. Филиппов, 1995). Отже, неплiднiсть слiд вiдносити до найбiльш значимих проблем медицини.

Кiлькiсть неплiдних шлюбних пар в Українi з кожним роком зростає (на теперiшнiй час – близько 1 млн.). Це безперечно впливає на генофонд нацiї та залишається чи не найбiльшою медичною i соцiальною державною проблемою (Л.І. Іванюта, 2001). Актуальнiсть проблеми неплiдного шлюбу незаперечна в умовах зниження рiвня народжуваностi, високого рiвня загальної смертностi, економiчної нестабiльностi, низького рiвня соцiального забезпечення населення та недоступностi квалiфiкованої медичної допомоги (В. И. Кулаков, 2002; Л.І. Іванюта, 2004).

Аналiзуючи лiтературнi данi про розповсюдженiсть та структуру неплiдностi, можна дiйти висновку про широку варiабельнiсть результатiв навiть в межах однiєї країни. Це є не тiльки показником популяцiйних вiдмiнностей, але й вказує на неадекватнiсть та недосконалiсть методiв дослiдження (О. С. Филиппов, 1995). Подальше покращення органiзацiї надання медичної допомоги при неплiдностi вимагає визначення не тiльки розповсюдженостi неплiдностi, але й взаємозв’язку її з чинниками, що визначають умови життя, працi, побуту населення в рiзних географiчних регiонах (Л.І. Іванюта, 2004).

визначити свiтовi тенденцiї у розповсюдженостi неплiдностi.

подружжя, не вiдображають реальної частоти та причин неплiдностi.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами . Дана робота проведена вiдповiдно рекомендацiям програми ВООЗ “Репродукцiя людини”, а також у вiдповiдностi з планом науково-дослiдної роботи та вiдповiдає тематицi вiддiлення реабiлiтацiї репродуктивної функцiї жiнок ДУ "ІПАГ АМН України" „Розробка оптимальних методiв лiкування та збереження репродуктивного здоров’я у жiнок з неплiднiстю” (№ державної реєстрацiї – 0102U001070).

характеристики неплiдного шлюбу в Буковинському регiонi за унiфiкованим протоколом.

Задачi дослiдження:

1. Вивчити розповсюдженiсть неплiдного шлюбу в Буковинському регiонi за унiфiкованим протоколом.

2. Дати характеристику для неплiдних жiнок з визначенням чинникiв ризику розвитку неплiдностi.

4. Порiвняти частоту та причини неплiдного шлюбу в Буковинському регiонi з даними ВООЗ.

6. На основi отриманих при дослiдженнi результатiв запропонувати адекватнi та оптимальнi методи профiлактики, дiагностики та лiкування неплiдного шлюбу в регiонi.

– розповсюдженiсть та етiологiчна структура неплiдного шлюбу, ефективнiсть рiзних методiв лiкування неплiдностi в регiонi; результати анкетування замiжнiх жiнок фертильного вiку та неплiдних жiнок, пролiкованих рiзними методами, аналiз спермограм чоловiкiв iз неплiдних шлюбних пар.

Методи дослiдження: епiдемiологiчний, клiнiчний, клiнiко-анамнестичний та статистичний.

Вперше всебiчно вивченi частота, структура, методи дiагностики та лiкування неплiдного шлюбу в окремому регiонi.

Визначено взаємозв’язок рiзних екзо- та ендогенних чинникiв iз розвитком неплiдностi, виявленi основнi чинники ризику розвитку неплiдностi загалом та первинної i вторинної неплiдностi зокрема, проведена порiвняльна оцiнка ефективностi рiзних методiв лiкування неплiдностi в Буковинському регiонi та запропонованi оптимальнi методи профiлактики та лiкування даної патологiї.

Практичне значення одержаних результатiв

Визначена реальна розповсюдженiсть неплiдного шлюбу в регiонi, виявленi чинники ризику розвитку неплiдностi, дослiджена етiологiчна структура даної патологiї та проведено порiвняння ефективностi рiзних методiв лiкування неплiдностi у жiнок. Отримана iнформацiя має вагоме науково-практичне значення завдяки можливостi використання даних дослiдження при розробцi науково обґрунтованої державної програми, спрямованої на удосконалення методiв профiлактики та лiкування неплiдностi в регiонi.

Рекомендовано розроблену методику розрахунку ризику розвитку неплiдностi у жiнок на основi клiнiко-анамнестичних даних та статистичного аналiзу для виявлення груп ризику неплiдностi та її профiлактики. При лiкуваннi неплiдностi необхiдно враховувати чинники, якi мають достовiрний зв’язок з розвитком неплiдностi загалом та первинної i вторинної зокрема.

При розробцi профiлактичних заходiв для попередження неплiдностi особливу увагу слiд звернути на такi провiднi етiологiчнi чинники як трубно-перитонеальний та ендокринний, вiдсоткова частка яких є значною у порiвняннi iз аналогiчними показниками в iнших географiчних регiонах.

Впровадження результатiв роботи у практику. Основнi результати роботи впровадженi у практичну дiяльнiсть гiнекологiчних вiддiлень мм. Чернiвцiв, Луцька, Рiвного та Хмельницького.

Дисертацiйна робота є завершеним самостiйним науковим дослiдженням автора. Автором особисто вивчена епiдемiологiя неплiдностi у 2000 респондентiв, сформовано групи фертильностi, здiйснено аналiз клiнiчних, лабораторних, iнструментальних та додаткових методiв дослiдження, комп’ютерну обробку отриманих даних. Проведений клiнiко-лабораторний, корелятивний та порiвняльний аналiз отриманих результатiв у кожнiй групi жiнок. Узагальнення результатiв, статистична обробка, оформлення дисертацiї виконано автором самостiйно.

Апробацiя результатiв дисертацiї . Основнi науковi положення дисертацiї оприлюднено на: Х конгресi свiтової федерацiї українських лiкарських товариств (Чернiвцi, 2004); Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї (Тернопiль, 2004); науково-практичних конференцiях молодих вчених ІПАГ АМН України (Київ, 2004, 2005, 2006); науковiй конференцiї вiддiлення оперативної реабiлiтацiї репродуктивної функцiї жiнок акушерського вiддiлу ІПАГ АМН України (2004, 2005).

Публiкацiї результатiв роботи . Основнi положення дисертацiї викладено в 7 наукових працях (в авторефератi наведено 5), з них 5 у фахових наукових виданнях, 2 – у збiрниках наукових праць, матерiалах i тезах конференцiй.

Структура та обсяг дисертацiї . Матерiали дисертацiї викладенi на 143 сторiнках тексту i складаються з вступу, огляду лiтератури, 4 роздiлiв власних дослiджень, аналiзу та узагальнення отриманих результатiв, висновкiв, практичних рекомендацiй, списку використаних джерел (220 посилань, що займає 19 сторiнок), 5 додаткiв, що займають 28 сторiнок. Робота iлюстрована 27 таблицями та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матерiали та методи дослiдження.

I-й етап – епiдемiологiчне дослiдження з подальшою комп’ютерною обробкою даних.

II-й етап – вивчення структури неплiдного шлюбу в регiонi.

III-й етап – порiвняння ефективностi рiзних методiв лiкування неплiдностi в регiонi (консервативний, хiрургiчний, допомiжнi репродуктивнi технологiї).

Як метод аналiтичної епiдемiологiї використано анкетування, яке дозволяє виявити розповсюдженiсть широкого спектру екзогенних та ендогенних чинникiв. Для вивчення частоти неплiдностi опитано 2000 жiнок вiком 18-45 рокiв, що перебувають у шлюбi, за унiфiкованим протоколом, розробленим за вимогами ВООЗ (проект ВООЗ № 88093). Вiдбiр респондентiв проведено шляхом стратифiкованої рандомiзованої селекцiї, перевагою якої є те, що будь-яка одиниця в сукупностi має рiвнi можливостi бути включеною до вибiрки, i це гарантує її репрезентативнiсть (О. С. Филиппов, 1995).

Критерiєм вiдбору з генеральної сукупностi обрано єдину ознаку – право виборця. Для порiвняння взятi два типових райони м. Чернiвцi – Шевченкiвський та Першотравневий. За допомогою таблицi випадкових чисел були визначенi виборчi дiльницi в дослiджуваних районах, що дозволило подiлити територiю обстеження приблизно на рiвнi по чисельностi населення дiлянки. Список респондентiв, включених у вибiрку, складений на основi книг реєстрацiї виборцiв на вiдповiдних виборчих дiльницях. На кожнiй виборчiй дiльницi 2-3 тис. виборцiв, з яких жiнки становлять 30-40%. За законом випадкових чисел обрана кожна 6-7-ма жiнка, якiй запропоновано вiдповiсти на питання анкети (О. С. Филиппов, 1995, 1999).

В анкету разом iз основними демографiчними показниками були включенi питання репродуктивного та контрацептивного анамнезу жiнок, менструальної функцiї, загальномедичного анамнезу.

Опитанi жiнки були роздiленi на п’ять категорiй, вiдповiдно класифiкацiйному алгоритму ВООЗ (1993): фертильнi, очiкувано фертильнi, первинно неплiднi, вторинно неплiднi, фертильнiсть невiдома. На основi даних анкетування була проведена соцiально-гiгiєнiчна та медико-бiологiчна порiвняльна характеристика респондентiв.

При обробцi результатiв дослiдження використанi методи варiацiйної параметричної та непараметричної статистики (критерiй Стьюдента, метод Манна-Уiтнi), коефiцiєнт кореляцiї (r), дисперсiйний аналiз (критерiй Фiшера), регресiйна модель асоцiацiї, кластерний класифiкацiйний аналiз, епiдемiологiчний аналiз. Проведена комп’ютерна обробка отриманих даних. Результати поданi у виглядi таблиць, вертикальних та кругових дiаграм.

Для виконання другого етапу роботи – вивчення структури неплiдного шлюбу – було проаналiзовано результати повного клiнiко-дiагностичного обстеження 150 неплiдних шлюбних пар, що проводилося на базi гiнекологiчних клiнiк м. Чернiвцi.

Основним документом для вивчення структури жiночої неплiдностi був протокол клiнiчної характеристики об’єктивного статусу жiнки з неплiднiстю, розроблений в ІПАГ АМН України на базi документацiї ВООЗ згiдно програми дослiдження по репродукцiї людини (Проект ВООЗ №84914). На основi протоколу створена узагальнена анкета. Згiдно отриманих даних був виставлений дiагноз вiдповiдно реєстру дiагностичних категорiй ВООЗ.

Для порiвняння ефективностi рiзних методiв лiкування неплiдностi у жiнок регiону були проаналiзованi данi анкетування 226 неплiдних жiнок, що отримували рiзнi методи лiкування неплiдностi: 100 – консервативне; 80- хiрургiчне; 46- допомiжнi репродуктивнi технологiї. Дослiдження проводилися на основi даних анкет для визначення результатiв консервативного, хiрургiчного лiкування неплiдностi у жiнок та застосування допомiжних репродуктивних технологiй , що були створенi за протоколами урахування консервативного та хiрургiчного лiкування жiнок iз неплiднiстю та унiфiкованого протоколу по допомiжним репродуктивним технологiям (ІПАГ АМН України).

Вiдповiдно до класифiкацiйного алгоритму ВООЗ , респонденти були роздiленi на 5 груп: фертильнi - 830 жiнок (41,5%), очiкувано фертильнi - 654 жiнки (32,7%), невiдома фертильнiсть-232 жiнки (11,6%), первинно неплiднi –138 жiнок(6,9%), вторинно неплiднi - 146 жiнок (7,3%)( рис. 1).

Загальний показник неплiдностi склав 14,2%, що є наближеним до критичного рiвня, визначеного ВООЗ (15%). Рiвнi первинної та вторинної неплiдностi у опитаних жiнок схожi: 48,6% та 51,4% вiдповiдно, що суперечать даним, отриманим за зверненням жiнок, згiдно яким - значно переважає первинна неплiднiсть (60% проти 40%).

При аналiзi даних дiї токсичних речовин та впливу радiацiйного випромiнення не було виявлено суттєвих вiдмiнностей мiж опитаними жiнками та їх чоловiками. Контакт iз токсичними речовинами вiдмiчено в 11,5% чоловiкiв та 10,1% жiнок, а вплив радiацiйного опромiнення вiдмiтили 2,4% чоловiкiв та 2,0% жiнок.

Тривожною являється iнформацiя щодо планування сiм’ї, адже бажання в майбутньому мати бiльше дiтей висловили тiльки 46,6% респондентiв, а завагiтнiти найближчим часом – 21,6% опитаних жiнок. 79,8% жiнок бажає мати 2-х дiтей, 75,4% – рiзностатевих. Серед умов, за яких респонденти хотiли б мати бiльше дiтей, переважають пiдвищення життєвого рiвня – 67% та покращення житлових умов – 52%.

жiнок (16,2%), тривалi та значнi мiсячнi – у 372 жiнок (18,6%). Середнiй вiк початку статевого життя склав 19,19 рокiв.

При дослiдженнi репродуктивної функцiї виявлено: не вагiтнiли жодного разу 370 жiнок (18,5%), завагiтнiли 1 раз – 308 жiнок (15,4%), двiчi – 490 жiнок (24,5%), тричi – 396 жiнок (19,8%), чотири рази – 250 жiнок (12,5%), п’ять разiв – 126 жiнок (6,3%), шiсть раз – 38 жiнок (1,9%), сiм раз i бiльше – 22 жiнки (1,1%). У 522 жiнок (26,1%) не було живонароджених дiтей, у 910 жiнок (45,5%) – 1-i пологи живим плодом, у 482 (24,1%) – 2-є пологiв, у 70 жiнок (3,5%) – 3-є пологiв, у 14 жiнок (0,7%) – четверо пологiв, у 2-х жiнок (0,1%) – п’ятеро пологiв живим плодом. Самовiльний викидень виявлений у 380 жiнок (23,3%)- в одному випадку, у 14 жiнок (0,7%) - двiчi, у 2-х жiнок (0,1%) – тричi. 1146 жiнок (57,3%) мали в анамнезi штучнi аборти.

Чинником ризику розвитку вторинної неплiдностi являється перенесена в минулому позаматкова вагiтнiсть. 42 жiнки (2,1%) мали 1 позаматкову вагiтнiсть, а 2 жiнки (0,1%) – двiчi. З них у 8 жiнок (18,2%) матковi труби були збереженi.

Аномалiї розвитку у живонароджених дiтей вiдмiтили 20 жiнок (1,4%). Мертвонародження виявлено в 34 жiнок (2,3%), з них – вади розвитку плоду в 5 жiнок (14,7%). На момент опитування 48 жiнок (2,4%) були вагiтними.

Ускладнення при вагiтностях та в пологах вiдмiченi в 472 жiнок (29%). З них: анемiя (34,2%), запальнi ускладнення (15,4%), загроза переривання вагiтностi (13,9%) та гестоз (12,3%). Гiнекологiчна патологiя мала мiсце в 333 жiнок (16,6%). Абдомiнальнi операцiї перенесла 401 жiнка (20%). Ознаки гiрсутизму вiдмiтили 276 жiнок (13,8%).

Не користувались засобами контрацепцiї 12,45% респондентiв, один метод контрацепцiї використовували 9,55% жiнок, два – 54%, три – 23,36%, чотири – 0,64%. Високим є вiдсоток використання малоефективних методiв контрацепцiї: бар’єрнi методи – 48%, календарний метод – 24%, перерваний статевий акт – 30%. Частота використання оральних контрацептивiв склала 43%, а внутрiшньоматкової спiралi – 31 %.

Провiдною причиною для припинення використання контрацепцiї було бажання завагiтнiти – 408 жiнок (23,3%). Виявлена наступна частота неправильного використання контрацептивiв: часто (25-50 випадкiв використання) – 8 жiнок (0,5%), випадково (1-2 рази на мiсяць) – 257 жiнок (14,7%), зрiдка (1 раз на мiсяць) – 674 жiнки (38,5%).

Серед причин невикористання контрацепцiї бiльшiсть жiнок – 201 (80,4%) вказали на бажання завагiтнiти, 8 жiнок (3,2%) вiдмiтили вiдсутнiсть iнформацiї, 32 жiнки (12,8%) – боязнь побiчної дiї, 9 жiнок (3,6%) – iншi причини (релiгiйнi, соцiальнi, тощо).

статевим шляхом, 157 жiнок (7,8%), невпевненiсть з даного приводу висловила 371 жiнка (18,5%), а 105 жiнок (5,3%) вказали на можливiсть перенесення даної патологiї бiльше 1 разу. Гонорею перенесли 7 жiнок (0,4%), хламiдiоз – 87 жiнок (4,3%), iншу iнфекцiю (трихомонади, гриби тощо) – 339 жiнок (17%), невiдому iнфекцiю – 172 жiнки (8,6%). Враховуючи суб’єктивнiсть дослiдження (анкетування), реальна розповсюдженiсть даної патологiї може бути суттєво вищою.

передаються статевим шляхом, теж слiд вважати чинником розвитку неплiдностi.

За даними дослiдження, мiж опитаними жiнками Шевченкiвського та Першотравневого районiв не було виявлено суттєвих вiдмiнностей за бiльшiстю показникiв. В свою чергу, були визначенi значнi вiдмiнностi мiж респондентами з груп iз рiзним статусом фертильностi. Виявлено, що достовiрно негативний вплив на фертильнiсть мають наступнi чинники: контакт iз токсичними речовинами чоловiка та жiнки (р=0,001), ускладнення попереднiх вагiтностей (р=0,001), тривалi та болючi менструацiї (р=0,001), використання малоефективних методiв контрацепцiї: календарний (р=0,001), перерваний статевий акт (р=0,03), гiрсутизм (р=0,001), сексуально-трансмiсивнi iнфекцiї (р=0,001): хламiдiоз (р=0,001), iншi iнфекцiї (трихомонади, гриби тощо) (р=0,02), невiдома iнфекцiя (р=0,001).

оральних контрацептивiв (р=0,001), проведене лiкування iнфекцiї органiв малого тазу (р=0,001). Вторинно неплiднi жiнки достовiрно частiше, нiж первинно неплiднi, використовували рiзнi методи контрацепцiї (р=0,01).

При визначеннi зв’язку неплiдностi iз рiзними чинниками за допомогою коефiцiєнта кореляцiї (r) отримано нижченаведенi результати. Чинниками, якi сприяють розвитку неплiдностi, являються: контакт iз токсичними речовинами чоловiка (r=0,08; р=0,006), контакт iз токсичними речовинами жiнки (r=0,12; р=0,0001), ускладнення попереднiх вагiтностей (r=0,24; р=0,0001), тривалi (r=0,09; р=0,002) та болючi (r=0,09; р=0,003) менструацiї, використання таких методiв контрацепцiї, як календарний (r=0,12; р=0,0001) та перерваний статевий акт (r=0,07; р=0,02), ознаки гiрсутизму (r=0,13; р=0,0001), хвороби, що передаються статевим шляхом (r=0,16; р=0,001), хламiдiоз (r=0,16; р=0,001), iн. iнфекцiя (трихомонади, гриби тощо) (r=0,08; р=0,009), невiдома iнфекцiя (r=0,13; р=0,0001). Такi ознаки, як наявнiсть вагiтностей в минулому (r=0,32; р=0,0001), регулярний менструальний цикл (r=0,17; р=0,0001), використання контрацепцiї взагалi (r=0,29; р=0,001), використання оральних контрацептивiв (r=0,21; р=0,0001), отримане лiкування з приводу iнфекцiй органiв малого тазу (r=0,14; р=0,0001) знижують ризик розвитку неплiдностi та достовiрно частiше зустрiчаються в групi фертильних жiнок.

ускладнення попереднiх вагiтностей, контакт iз токсичними речовинами, викиднi, позаматкова вагiтнiсть, мiхурний занесок, мертвонародження.

Суттєвi вiдмiнностi виявленi при порiвняннi первинно та вторинно неплiдних жiнок. Первинна неплiднiсть має тiсний зв’язок iз такими ознаками: контакт iз токсичними речовинами у чоловiка та жiнки, вплив радiацiйного опромiнення на шлюбну пару, використання контрацептивiв, надмiрне оволосiння в незвичних дiлянках тiла.

У розвитку вторинної неплiдностi вагоме значення мають: ускладнення попереднiх вагiтностей, викиднi, позаматкова вагiтнiсть, мiхурний занесок, iнфекцiї, що передаються статевим шляхом. Кiлькiсть штучних абортiв в анамнезi не має тiсного зв’язку iз розвитком вторинної неплiдностi. Цi данi пiдтверджують лiтературнi джерела, якi вказують на бiльш вагоме значення для вторинної неплiдностi пiсляабортних iнфекцiйно-запальних ускладнень.

<0,001), контакт iз токсичними речовинами чоловiка (р<0,001), регулярнiсть менструацiй (р<0,001), болючiсть менструацiй (р<0,001), використання контрацептивiв (р<0,001), ознаки гiрсутизму (р<0,001), хвороби, що передаються статевим шляхом (р<0,001). Менший асоцiйований зв’язок iз фертильнiстю виявлений у таких чинникiв: освiта жiнки (р<0,05), контакт iз токсичними речовинами жiнки (р<0,01), вiк початку статевого життя (р<0,05).

Використання регресiйної моделi асоцiацiї рiзних чинникiв iз неплiднiстю дозволяє, згiдно розробленої формули, визначити ступiнь ризику розвитку неплiдностi у окремо взятої жiнки :

Х_{неплiдностi} = - 0. 898 + А ₁ * Х ₁₂ * Х₂ + А₃₃ + …., де

Х – ризик розвитку неплiдностi

-0. 898 – константа

А- коефiцiєнт (В) вiдповiдного чинника у таблицi

Х- код вiдповiдного чинника в анкетi (0, 1, 2…)

Чим ближче значення Х_{неплiдностi} до 1, тим вищий ризик неплiдностi.

За результатами епiдемiологiчного аналiзу виявленi певнi вiдмiнностi мiж первинно та вторинно неплiдними жiнками. Регулярнiсть менструацiй, використання контрацептивiв, ознаки гiрсутизму достовiрно пов’язанi iз розвитком первинної неплiдностi (р<0,01). Провiдними чиниками ризику розвитку вторинної неплiдностi являються контакт iз токсичними речовинами та хвороби, що передаються статевим шляхом (р<0,01).

При дослiдженнi етiологiчної структури неплiдностi в регiонi причини неплiдностi тiльки у жiнок виявленi в 63,4% (95 пар), у обох партнерiв в 30% (45 пар), тiльки у чоловiкiв - в 5,3% (8 пар). В 1,3% (2 пари) причина неплiдностi не була з’ясована (табл. 1).

У 102 обстежених жiнок (68%) виявлено бiльше однiєї причини неплiдностi. Цi данi пiдтверджують той факт, що неплiднiсть є полiетiоло-гiчною патологiєю (табл. 2).

Трубно-перитонеальний чинник неплiдностi дiагностовано в 54,9% (78 жiнок), ендокринний – в 49,3% (70 жiнок). Маткова форма виявлена в 0,7% (1 жiнка), шийкова – в 1,4% (2 жiнки), iмунна – в 7 % (10 жiнок), неясна причина – в 1,4% (2 жiнки). Поєднана форма мала мiсце в 71,8% (102 жiнки).

Патологiя маткових труб, за даними гiстеросальпiнгографiї, виявлена у 70 жiнок (46,6%), спайковий процес у порожнинi малого тазу – у 73 жiнок (48,7%). Хронiчний сальпiнгоофорит дiагностовано у 59 жiнок (39,4%), у тому числi iз наявнiстю сактогiдросальпiнкса – у 17 жiнок (11,3%). Двобiчна непрохiднiсть маткових труб виявлена у 13 жiнок (8,7%), а однобiчна непрохiднiсть – у 32 жiнок (21,3%). Ендометрiоз дiагностовано у 8 жiнок (5,3%). У 2-х жiнок (1,4%) спостерiгалась виражена рубцева деформацiя шийки матки, а наявнiсть лейомiоми тiла матки (як клiнiчного дiагнозу) вiдмiчено в 6 жiнок (4,2%). В 1-ї жiнки (0,7%) виявлено внутрiшньоматковi синехiї (синдром Ашермана).

В табл. 3 наведено розподiл дiагнозiв обстежених жiнок.

Регулярний менструальний цикл вiдмiчено в 124 жiнок (82,7%), нерегулярний – в 26 жiнок (17,3%), болючi мiсячнi – в 36 жiнок (24%). Первинна аменорея виявлена в 1-ї жiнки (0,7%), вторинна – в 10 жiнок (6,7%), олiгоменорея – в 12 жiнок (8%), полiменорея – в 24 жiнок (16%), дисменорея – в 41 жiнки (27,3%).

Інфекцiї, що передаються статевим шляхом, перенесли третина обстежених жiнок, а хламiдiоз – 14,7%. З них лiкування отримали тiльки 36 жiнок (69,2%).

Зайва вага тiла виявлена в 33 жiнок (22%) (iндекс маси тiла в середньому склав 26,7 кг/м² ). Гiрсутне число (за Ферiманом – Гелiвелем) у 42 жiнок (28%) було вищим норми. Рiзна ступiнь недорозвинення молочних залоз (за Таннером) спостерiгалась в 18 жiнок (12%). При рентгенологiчному обстеженнi турецького сiдла в 1-ї жiнки (0,7%) виявлена аденома гiпофiза.

Нерегулярнi мiсячнi та /або овуляцiї мали мiсце в 26 жiнок (17,3%), олiгоменорея – в 12 жiнок (8%), ановуляцiя при регулярному циклi – в 23 жiнок (15,3%), аменорея з пониженим рiвнем естрогенiв – в 8 жiнок (5,3%), аменорея iз пiдвищеним рiвнем ФСГ (гiпергонадотропний гiпогонадизм) – в 1 жiнки (0,7%), вторинна аменорея при нормальному рiвнi естрогенiв (с-м Ашермана) – в 1 жiнки (0,7%). Гiперпролактинемiя виявлена у 18 жiнок (12%). Генiальний туберкульоз у поєднаннi iз двобiчною непрохiднiстю маткових труб дiагностовано в 1 жiнки (0,7%).

Патологiчний ПКТ вiдмiчений в 10 жiнок (6,7%). Рiвень естрадiолу був нижчий норми у 28 жiнок (18%) ( вiд 32 до 68 пкмоль/л), а рiвень тестостерону у 21 жiнки (14%) був пiдвищеним (вiд 3,9 до 7,2 нмоль/л). Спiввiдношення ЛГ/ФСГ у 16 жiнок (10,7%) було вище норми (вiд 1,7:1 до 3,6:1). В 5 жiнок (3,4%) вiдмiчено негативний тест з гестагенами, а у 3-х жiнок (2,1%) спостерiгалося пiдвищення рiвня 17-ОКС (вище 550 моль/л).

Графiк ректальної температури у 65 жiнок (43,3%) був двофазним, у 51 жiнки (34%) – монофазним, у 7 жiнок (4,7%) – запальним, а у 27 жiнок (18%) виявлена недостатнiсть 2-ої фази менструального циклу. Вiдмiчено 38 випадкiв полiкiстозу яєчникiв (25,4%), а у 8 жiнок (5,3%) дiагностовано кiсти яєчникiв. Гiпоплазiя матки мала мiсце в 11 жiнок (7,3%). Гiнекологiчнi операцiї вiдмiтили 15 жiнок (10%), з них з приводу позаматкової вагiтностi 8 жiнок (53,3%).

Олiгозооспермiя дiагностована в 23,3% (35 чол.), астенозооспермiя – в 10,7% (16 чол.), тератозооспермiя в 2,7% (4 чол.). У 8,7% (13 чол.) виявлено поєднання олiго- та астенозооспермiї. Окремо олiго- та астенозооспермiю вiдмiчено в 14,6% (22 чол.) та 2% (3 чол.) вiдповiдно. Показник плiдностi за Фаррiс в 51,3% (77 чол.) був нижчим вiд норми. Вiдхилення вiд нормальних показникiв спермограми дiагностовано бiльш нiж у половини обстежених чоловiкiв, що свiдчать про вагоме значення чоловiчого чинника в неплiдному шлюбi.

свiту (рис. 2 та 3).

В результатi проведеного дослiдження виявлена висока частота трубно-перитонеального чинника неплiдностi в регiонi (54,9%), що перевищує середньостатистичний показник ВООЗ (40,8%) i поступається тiльки аналогiчним даним в Росiї та країнах Африки (60,4% та 85% вiдповiдно). Показник ендокринної неплiдностi в регiонi (49,3%) також переважає середньостатистичний показник ВООЗ (37,8%) i може бути спiвставлений лише з аналогiчними показниками в Росiї (42%) та країнах Середземноморського басейну (40%).

(6%). Розповсюдженiсть набутої патологiї яєчникiв, шийки та тiла матки серед неплiдних жiнок регiону складає 36%, що значно переважає узагальненi данi ВООЗ (8,3%). В свою чергу, частота неплiдностi „нез’ясованого ґенезу” у жiнок Буковинського регiону (6,7%) значно нижча порiвняно з даними ВООЗ (25,1%).

рiвень соцiально-економiчного розвитку та якiсть надання медичної допомоги в дослiдженому регiонi.

ефективнiсть його вища у молодших за вiком жiнок. Ефективнiсть даного методу лiкування дещо вища при первиннiй неплiдностi та при ендокриннiй її формi. Отриманi данi про зв’язок мiж тривалiстю неплiдностi та вiдсутнiстю ефекту в її лiкуваннi вiдповiдають чисельним даним лiтератури. Сумнiвною являється ефективнiсть чисельних повторних курсiв консервативної терапiї неплiдностi. Найвища ефективнiсть припадає на першi 2 роки лiкування, а при збiльшеннi тривалостi лiкування ефективнiсть не зростає. 82,8% всiх вагiтностей пiсля даного методу лiкування неплiдностi закiнчились живонародженням. Частота пологорозрiшення шляхом кесарського розтину склала 28,8%.

За результатами дослiдження визначено, що ефективнiсть хiрургiчного методу лiкування неплiдностi у жiнок регiону становить 38,8%. Хiрургiчне лiкування неплiдностi було бiльш ефективним у молодших за вiком жiнок та при меншiй тривалостi неплiдностi. Невисока ефективнiсть даного методу лiкування неплiдностi при ІІІ-IV ступенях спайкового процесу. Вiрогiднiсть завагiтнiти пiсля хiрургiчного лiкування неплiдностi найвища в першi 6-12 мiсяцiв i зменшується iз збiльшенням термiну пiсля операцiї. Живонародженням закiнчились 71% всiх вагiтностей пiсля даного методу лiкування неплiдностi. В свою чергу, частота кесарського розтину становить 36,4%.

зв’язок мiж ефективнiстю застосування ДРТ i такими чинниками, як вiк жiнки i тривалiсть неплiдностi: ефективнiсть ДРТ тим нижча, чим бiльший вiк жiнки та тривалiсть даної патологiї. Живонародження становить 80% по вiдношенню до всiх вагiтностей пiсля застосування ДРТ. Незважаючи на те, що частота кесарського розтину в даному випадку є високою (66,7%), вибiр методу пологорозрiшення пiсля застосування ДРТ залежить вiд цiлої низки чинникiв (вiк жiнки, причина та тривалiсть неплiдностi, супутня акушерська патологiя тощо ).

Переважна бiльшiсть вагiтностей та пологiв у жiнок пiсля лiкування неплiдностi рiзними методами протiкає iз ускладненнями. Часто зустрiчались анемiя (38%), раннiй гестоз (27,4%), пiзнiй гестоз (21,3%), ХПН, ХВГП (31,1%). Найбiльш частим ускладненням була загроза переривання вагiтностi в рiзнi термiни (особливо пiсля застосування ДРТ – 48,8%). Таким чином, жiнки, якi завагiтнiли пiсля лiкування неплiдностi, вiдносяться до групи ризику по невиношуванню. Вагiтностi пiсля застосування ДРТ часто супроводжувались СЗРП (14,3%). Характерно, що пiсля хiрургiчного лiкування неплiдностi виявлено значний вiдсоток позаматкових вагiтностей (12,9%), а пiсля ДРТ вагiтнiсть часто була багатоплiдною (24%).

Не виявлено суттєвих вiдхилень вiд нормальної ваги при народженнi у дiтей, що народились пiсля лiкування неплiдностi консервативними та хiрургiчними методами. В той же час, вiдмiчено високу частоту народження дiтей iз малою масою тiла пiсля застосування ДРТ (30,7%). Частота вроджених аномалiй розвитку плода пiсля використання рiзних методiв лiкування неплiдностi практично не перевищувала аналогiчний показник в загальнiй популяцiї (1,7-3,6 %) i в середньому склала 2 %.

ВИСНОВКИ

У дисертацiї наведенi результати вивчення розповсюдженостi та структури неплiдного шлюбу в Буковинському регiонi iз застосуванням епiдемiологiчного методу дослiдження на базi унiфiкованого протоколу (документацiя ВООЗ), що дозволяє визначити основнi чинники ризику розвитку неплiдностi та удосконалити методи профiлактики , дiагностики та лiкування даної патологiї на регiональному рiвнi, порiвняти отриманi данi на мiжнародному рiвнi.

1. Реальна кiлькiсть неплiдних шлюбiв за результатами епiдемiологiчних дослiджень вдвiчi переважає данi, отриманi при самозверненнi пацiєнтiв. Загальний показник неплiдностi в Буковинському регiонi є високим (14,2%) i наближається до критичного рiвня, визначеного ВООЗ як 15%, при якому неплiдний шлюб має значний вплив на демографiчнi показники в регiонi. Рiвнi первинної (48,6 %) та вторинної (51,4 %) неплiдностi в регiонi, визначенi в результатi епiдемiологiчного дослiдження, суттєво не вiдрiзняються.

2. За результатами дисперсiйного аналiзу, регресiйної моделi асоцiацiї рiзних чинникiв неплiдностi, методiв варiацiйної параметричної i непараметричної статистики та коефiцiєнта кореляцiї, матерiалiв епiдемiологiчного аналiзу встановлено достовiрний зв’язок низки чинникiв ризику розвитку неплiдностi у подружнiх пар. Основними чинниками ризику є: контакт iз токсичними речовинами чоловiка та жiнки (р=0,001), ускладнення попереднiх вагiтностей та пологiв (р=0,001), тривалi та болючi менструацiї (р=0,001), використання малоефективних методiв контрацепцiї (календарний (р=0,01) та перерваний статевий акт (р=0,03)), гiрсутний синдром (р=0,001), хвороби, що передаються статевим шляхом, особливо хламiдiоз (р=0,001).

3. В дослiдженiй популяцiї неплiднiсть тiльки у жiнок виявлена в 63,4% обстежених шлюбних пар, тiльки у чоловiкiв – в 5,3%, неплiднiсть у обох партнерiв – в 30%, нез’ясована причина неплiдностi – в 1,3%. Рiзнi причини жiночої неплiдностi виявленi у 93,4 % обстежених пар, а чоловiчий чинник неплiдностi склав 35,3 %.

4. Провiдними етiологiчними чинниками жiночої неплiдностi є трубно-перитонеальний (54,9%), ендокринний (49,3%), якi часто поєднуються з спайковим (48,7%) та iнфекцiйно-запальним (34,8%) процесами. Рiдше неплiднiсть пов’язана з перенесеними гiнекологiчними операцiями (10,0%), захворюваннями щитоподiбної залози (16,0%) та iмунологiчними чинниками (6,7%). Поєднання 2, 3 та 4 чинникiв неплiдностi вiдмiчено в 71,8 % обстежених жiнок. Це пiдкреслює необхiднiсть одночасного обстеження та лiкування як жiнок, так i чоловiкiв.

5. Частота трубно-перитонеального (54,9%) та ендокринного (49,3%) чинникiв неплiдностi в регiонi, а також показник патологiї яєчникiв, шийки та тiла матки (36,0%) серед неплiдних жiнок обстеженого регiону, переважає вiдповiднi середньостатистичнi показники ВООЗ (40,8%, 37,8%, 8,3%). Розповсюдженiсть ендометрiозу (5,3%) як причини неплiдностi, суттєво не вiдрiзняється вiд iнших регiонiв свiту (5,9%), а частота неплiдностi “нез’ясованого” ґенезу серед неплiдних жiнок регiону значно нижча (6,7 %), нiж вiдповiдний узагальнений показник ВООЗ (25,1 %).

залежить вiд виду неплiдностi, вираженостi патологiчних змiн, пiдбору хворих та компетентностi хiрурга. Вiрогiднiсть завагiтнiти у пацiєнток пiсля консервативних (52,0 %) та хiрургiчних (38,8 %) методiв найвища в раннi термiни пiсля лiкування. Пiсля застосування рiзних допомiжних репродуктивних технологiй ефективнiсть складає 31,3 %.

7. Вагiтнiсть та пологи у жiнок, що лiкували неплiднiсть, часто протiкає з ускладненнями, найбiльш поширеним з яких є загроза переривання вагiтностi в рiзнi термiни. Найчастiше вона зустрiчається у вагiтних пiсля застосування допомiжних репродуктивних технологiй (70,1%), вдвiчi рiдше - пiсля консервативного (32,7%) та хiрургiчного (32,3%) лiкування. Хронiчна плацентарна недостатнiсть спостерiгається в 42,9 %, 23,1 % i 27,3 % вiдповiдно, а синдром затримки розвитку плода – в 14,3 %, 3,8 % i 4,5 % в обстежених групах вагiтних. Розродження шляхом кесарева розтину теж переважало у вагiтних пiсля застосування допомiжних репродуктивних технологiй (66,7 %) проти 28,8 % та 36,4 % в групах порiвняння. При застосуваннi ДРТ мала мiсце висока частота народження дiтей iз малою масою тiла (30,7 %).

8. Епiдемiологiчне дослiдження, проведене вiдповiдно вимогам програми ВООЗ “Репродукцiя людини” та Нацiональної програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”, iз виявленням достовiрних чинникiв ризику, частоти та етiологiчної структури неплiдного шлюбу в регiонi, дозволяє удосконалити iснуючi та розробити новi адекватнi, диференцiйованi, оптимальнi методи профiлактики та лiкування неплiдностi, порiвняти отриманi данi на мiжнародному рiвнi. Високий ризик ускладнень вагiтностi та пологiв у жiнок, якi лiкувались з приводу неплiдностi, пiдкреслює необхiднiсть застосування запобiжних заходiв та посиленого спостереження за такими вагiтними.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для ефективної профiлактики та лiкування неплiдностi у жiнок необхiдно враховувати чинники ризику, якi мають достовiрний зв’язок iз розвитком неплiдностi загалом та первинною i вторинною неплiднiстю зокрема: нерегулярний менструальний цикл, надмiрне оволосiння в незвичних дiлянках тiла, використання малоефективних методiв контрацепцiї (календарний, перерваний статевий акт), контакт з токсичними речовинами чоловiка та жiнки, захворювання, що передаються статевим шляхом.

Рекомендовано методику розрахунку ризику розвитку неплiдностi у окремо взятої жiнки на основi клiнiко-анамнестичних даних та статистичного аналiзу, що дозволить виявити групи ризику по неплiдностi та застосувати для її запобiгання на етапi жiночої консультацiї.

При розробцi системи лiкувально-профiлактичних заходiв жiнкам з неплiднiстю слiд звернути увагу на такi провiднi етiологiчнi чинники як трубно-перитонеальний та ендокринний, частота яких є значною у порiвняннi iз аналогiчними показниками в iнших географiчних регiонах. Враховуючи достовiрний зв’язок ускладнень попереднiх вагiтностей iз розвитком вторинної неплiдностi, важливою є поетапна реабiлiтацiя в пiсляпологовому та пiсляабортному перiодах з метою попередження запальних ускладнень. Удосконалення потребує органiзацiя роботи гiнекологiв-ендокринологiв жiночих консультацiй щодо лiкування жiнок iз порушеннями менструального циклу.

же метод лiкування при його неефективностi (вiдносно консервативних та хiрургiчних методiв). Вiдбiр хворих для оперативного лiкування має бути диференцiйованим в залежностi вiд виду неплiдностi та вираженостi патологiчного процесу. Хiрургiчне лiкування неплiдностi слiд проводити пiсля консервативної терапiї, вiдбору хворих спецiально пiдготовленими висококвалiфiкованими лiкарями, забезпеченими мiкрохiрургiчним обладнанням.

лiтератури, аналiз матерiалу, наукову iнтерпретацiю, формулювання висновкiв, пiдготовку до друку.

2. Частота та структура неплiдного шлюбу в Буковинському регiонi за даними епiдемiологiчного дослiдження // Репродуктивне здоров’я жiнки. –2006. – №1. – С. 170-173. (спiвавт.: Іванюта Л.І.). Автором особисто проведено збiр лiтератури, опитування респондентiв, формування груп фертильностi, обробку та аналiз отриманих даних, формулювання висновкiв, пiдготовку до друку.

i аналiз отриманих даних, формулювання висновкiв, пiдготовку до друку.

4. Соцiально-гiгiєнiчна та медико-бiологiчна характеристика замiжнiх жiнок фертильного вiку м. Чернiвцi (епiдемiологiчне дослiдження)// Здоровье женщины. – 2007. – №1(29). – С. 134-138. (спiвавт.: Іванюта Л.І.). Автором особисто проведено збiр та обробку матерiалу, аналiз отриманих даних, формулювання висновкiв, пiдготовку до друку.

5. Порiвняльна характеристика груп жiнок iз рiзним статусом фертильностi (епiдемiологiчне дослiдження) //Здоровье женщины. – 2007. – №2(30). – С. 135-141. (спiвавт.: Іванюта Л.І.). Автором особисто проведено збiр матерiалу, статистичну обробку результатiв дослiдження, наукову iнтерпретацiю, формулювання висновкiв, пiдготовку до друку.

АНОТАЦІЯ

Хасаян О. В. Безплiдний шлюб: причини розвитку, частота, структура, фактори ризику. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зi спецiальностi 14. 01. 01 – акушерство i гiнекологiя – ДУ" Інститут педiатрiї, акушерства i гiнекологiї Академiї медичних наук України", Київ, 2008 р.

Опитано 2000 замiжнiх жiнок фертильного вiку за унiфiкованим протоколом, розробленим за вимогами ВООЗ. Виявлено, що розповсюдженiсть неплiдностi в Буковинському регiонi складає 14,2%. Рiвнi первинної (48,6%) та вторинної (51,4%) неплiдностi в регiонi суттєво не вiдрiзняються.

За результатами статистичної обробки отриманих даних визначенi основнi чинники ризику розвитку неплiдностi у подружнiх пар : контакт iз токсичними речовинами чоловiка i жiнки; ускладнення попереднiх вагiтностей та пологiв; тривалi, болючi та нерегулярнi менструацiї; використання малоефективних методiв контрацепцiї (календарний, перерваний статевий акт); гiрсутний синдром; хвороби, що передаються статевим шляхом, особливо хламiдiоз.

обох партнерiв-в 30%, нез’ясована причина неплiдностi-в 1,3%.

Провiдними етiологiчними чинниками жiночої неплiдностi в регiонi є трубно-перитонеальний (54,9%) та ендокринний (49,3%), частота яких висока у порiвняннi з iншими географiчними регiонами. Поєднання 2, 3 та 4 чинникiв неплiдностi вiдмiчено в 71,8% обстежених жiнок.

Визначена ефективнiсть рiзних методiв лiкування неплiдностi у жiнок регiону: консервативних - 52,0%, хiрургiчних - 38,8%, допомiжних репродуктивних технологiй - 31,3%.

Ключовi слова: неплiднiсть, розповсюдженiсть, чинники ризику, структура, методи лiкування.

АННОТАЦИЯ

- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 01 – акушерство и гинекология – ГУ "Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук Украины", Киев, 2008 г.

Научная работа посвящена актуальному вопросу гинекологии – изучению частоты и этиологической структуры бесплодного брака с использованием унифицированного протокола, созданного в соответствии с рекомендациями ВОЗ.

Цель работы: разработать рекомендации для усовершенствования методов профилактики и лечения бесплодия на основании изучения частоты, структуры, епидемиологии, методов диагностики, лечения и клинико-епидемиологической характеристики бесплодного брака в Буковинском регионе по унифицированному протоколу.

С целью изучения распостраненности бесплодия в регионе были опрошены 2000 замужних женщин в возрасте 18-45 лет по специальной карте-анкете (унифицированному протоколу). Согласно классификационному алгоритму ВОЗ, респонденты были разделены на 5 групп: фертильные, ожидаемо фертильные, первично бесплодные, вторично бесплодные, с неизвестной фертильностью.

Установлено, что по результатам епидемиологического исследования частота бесплодия в Буковинском регионе составляет 14,2% и приближается к критичесекому уровню, определенному ВОЗ как 15%, при котором бесплодный брак имеет значительное влияние на демографические показатели. Уровень первичного бесплодия в регионе составил 48,6%, а вторичного – 51,4%. По результатам статистической обработки данных с изпользованием методов параметрической и непараметрической вариационной статистики, коэффициента корреляции, дисперсионного анализа, регрессионной модели ассоциации, кластерного классификационного анализа, епидемиологического анализа были выявлены достоверные факторы риска развития бесплодия.

Основными факторами риска развития бесплодия в регионе являются: контакт с токсическими веществами мужчины и женщины; осложнения предыдущих беременностей и родов; длительные, болезненные и нерегулярные менструации; использование малоэффективных методов контрацепции (календарный, прерванный половой акт); гирсутный синдром; болезни, передающиеся половым путем, особенно хламидиоз.

Для выявления этиологической структуры бесплодного брака в регионе был проведен анализ результатов полного клинико-параклинического обследования 150 бесплодных супружеских пар с использованием протокола клинической характеристики и объективного статуса женщины с бесплодием (ВОЗ). Основанием для диагностики мужского бесплодия было исследование спермограм мужчин, состоящих в бесплодном браке.

По результатам исследования, бесплодие только у женщин выявлено у 63,4% обследованных пар, только у мужчин – у 5,3%, бесплодие у обоих супругов – у 30%, невыясненная причина бесплодия – у 1,3%. Различные причины женского бесплодия (согласно классификации ВОЗ) имели место у 93,4 % обследованных пар, а мужской фактор бесплодия составил 35,3%. Показатель плодовитости по Фаррис у 51,3% мужчин был ниже нормы, что подтверждает важную роль мужского фактора в бесплодном браке.

Ведущими этиологическими факторами женского бесплодия в регионе являются трубно-перитонеальний (54,9%) и эндокринный (49,3%). Сочетание 2, 3 и 4 различных причин бесплодия встречалось у 71,8% обследованных женщин. Эти данные подчеркивают необходимость одновременного обследования и лечения как женщин, так и мужчин.

При сравнении данных исследования с аналогичными показателями в других географических регионах, установлено, что частота трубно-перитонеального (54,9%) и эндокринного (49,3%) факторов бесплодия в регионе, а также показатель патологии яичников, шейки и тела матки (36,0%) превышают соответствующие среднестатистические показатели ВОЗ (40,8%; 37,8%; 8,3%). Распространенность эндометриоза (5,3%), как причины бесплодия, существенно не отличается от других регионов (5,9%), а частота бесплодия ”неясного” генеза среди бесплодных женщин региона (6,7%) значительно ниже, чем усредненный показатель ВОЗ (25,1%).

Для определения эффективности разных методов лечения женского бесплодия в регионе был проведен ретроспективный анализ результатов консервативного лечения 100 бесплодных женщин, 80 случаев хирурги-ческого лечения женского бесплодия и 80 случаев применения вспомога-тельных репродуктивных технологий. Эффективность консервативного лечения составила 52%, хирургического – 38,8%, вспомогательных репродуктивных технологий – 31,3%. Установлено, что эффективность лечения бесплодия любым методом зависит от возраста женщины и длительности бесплодия. Малоэффективными являются многочисленные повторные курсы консервативной терапии. Эффективность оперативного метода лечения зависит от вида бесплодия, степени патологических изменений, рационального отбора пациенток и квалификации хирурга.

Беременность и роды у женщин после лечения бесплодия часто протекают с осложнениями, наиболее распостраненным из которых являются угроза прерывания в разные сроки беременности. Наиболее часто она встречалась при беременностях после использования вспомогательных репродуктивных технологий (70,1%), вдвое реже после консервативного (32,7%) и хирургического (32,3%) лечения. После использования вспомогательных репродуктивных технологий чаще рождаются дети с малой массой тела (30,7%).

Разработаны рекомендации для усовершенствования методов профилактики и лечения бесплодия в регионе, согласно которым необходимо учитывать достоверные факторы риска развития бесплодия, а также обратить особое внимание на такие ведущие этиологические факторы как трубно-перитонеальный и эндокринный. Внедрена в практику методика определения риска развития бесплодия у отдельно взятой женщины, созданная на основании клинико-анамнестических данных и статистического анализа, что позволяет выделить группу риска по бесплодию для ранней профилактики.

Ключевые слова: бесплодие, распространенность, факторы риска, структура, методы лечения.

SUMMARY

The dissertation on competition of scientific degree of candidate of medical sciences on a speciality 14. 01. 01 – Obstetrics and Gynaecology – SD "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology Academy of medical Sciences of Ukraine", Kyiv, 2008.

We have interviewed 2000 of fertile women by the unified protocol developed according to the World Health Organization standards. We have found out that infertility extension in Bukovinian region is 14. 2%. Levels of primary (48. 6%) and acquired (51. 4%) sterility do not differ much.

As a result of statistical processing of the data received we have defined the main risk factors of infertility incidence for married couples: man”s and women’s contact with toxic substances; complications during previous pregnancies and labours; long-term, painful, and irregular periods; use of ineffective contraception methods (calendar method, method of interrupted intercourse); hirsutism; sexually transmitted diseases, especially chlamidiosis.

Full clinical-diagnostic examination has been made for 150 infertile married couples. In the examined population women’s infertility has been found in 63. 4% of the observed couples, men’s infertility – in 5. 3% of the observed couples, both partners – 30%, undiscovered infertility reason – 1. 3 %.

Leading etiological factors of women’s infertility in the region are salpingian peritoneal (54. 9%) and endocrine (49. 3%). Their frequency is high in comparison with the other geographical regions. Combination of 2, 3 or 4 infertility factors has been noticed in 71. 8% of the examined women.

We have developed the recommendations for the improvement of the methods of preventing and treating infertility on the regional level.

: infertility, extension, risk factors, structure, methods of treatment.

ПЕPЕЛIК ТЕРМІНІВ І УМОВHИХ СКОРОЧЕНЬ

ВООЗ – Всесвiтня органiзацiя охорони здоров’я

ДРТ – допомiжнi репродуктивнi технологiї

ЛГ – лютеїнiзуючий гормон

СЗРП – синдром затримки розвитку плода

ФСГ – фолiкулостимулюючий гормон

ХВГП – хронiчна внутрiшньоутробна гiпоксiя плода

ХПН – хронiчна плацентарна недостатнiсть