Реферат/сочинение: "Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах"

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

iм. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Пономаренко Владислав Іванович

УДК 616. 127. -005. 8-036. 8/838-085. 838

Алiментарна реабiлiтацiя хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда, в санаторно-курортних закладах

14. 02. 01- Гiгiєна, медичнi науки

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

Київ - 1999

Дисертацiєю є рукопис

Науковий консультант: Ванханен Володимир Вiльямович, професор, доктор медичних наук, професор кафедри гiгiєни i екологiї з курсом гiгiєни харчування Днiпропетровської державної медичної академiї

Офiцiйнi опоненти: Ципрiян Вiктор Iванович, доктор медичних наук, профе-сор, завiдуючий кафедрою гiгiєни харчування Нацiональ-ного медичного унiверситету iм. О. О. Богомольця

Карпенко Петро Олександрович, доктор медичних наук, професор, Головний дiєтолог МОЗ України, керiвник клiнiки Інституту екогiгiєни i токсикологiї iм. Л.І. Медведя

Захист вiдбудеться " 20 " травня 1999 р. о 13. 30 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д. 26. 003. 01 “Гiгiєна” в На-цiональному медичному унiверситетi iм. О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 252057, Київ - 57, пр. Перемоги, 34, гiгiєнiчний корпус, аудиторiя № 2.

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Нацiонального медичного унiверситету iм. О. О. Богомольця за адресою: 252057, Київ - 57, вул. Зоологiчна, 3

Автореферат разiслано “ 19 ” квiтня 1999 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О. П. Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Існування понад 20 рокiв системи етапного лiкування ІМ свiдчить про значну соцiальну, медичну i економiчну ефективнiсть впровадження раннього санаторно-курортного лiкування (Бобров В. А. i спiвавт., 1995, Iванов Є. М., Ендакова Е. А., 1996, Ванханен В. В. i спiвавт., 1998). Його важливим складовим елементом є адекватна дiєтотерапiя, яка не тiльки безпосередньо потенцiює гомеостатичний потенцiал оздоровчих заходiв, але i оптимiзує сприятливий вплив на органiзм специфiчних курортних чинникiв (Абрамов В. В. i спiвавт., 1997, Гордiєнко В. С., 1997). Без органiзацiї харчування, яке б сприяло корекцiї порушених функцiй, органiчно доповнювало комплекс лiкувальних впливiв, ефективнiсть медичної реабiлiтацiї буде значно нижче очiкуванної (Ванханен В. В. i спiвавт., 1997, Передерiй В. Г., 1998, Rudel L. L. et al., 1995, Thompson G. R., 1995). Вивченням основних тенденцiй розвитку нутрiцiологiї з питань опрацювання концептуальної схеми харчування хворих на ІМ установлена наявнiсть значної кiлькостi рiзнопланових робiт, що стосуються сучасних пiдходiв до побудови антиатеросклеротичної дiєти (Аронов Д. М. i спiвавт., 1996, Погожева А. В. i спiвавт., 1994, Самсонов М. А. i спiвавт., 1997, Bolton-Smith C., 1996, Cameron J. А., 1995 та iн.). Конкретне лiмiтування фiзiолого-гiгiєнiчних вимог, що пред'являються до неї, передбачено, в основному, для органiзацiї стацiонарного лiкувального або домашнього дiєтичного харчування (Губа М. І., Смолянський Б. Л., 1988, Губергриць А. Я., Лiневський Ю. В., 1989, Смолянський Б. Л., Абрамова Ж. І., 1993, Столмакова Г. I. i спiвавт., 1991 та iн.). Безпосередня екстраполяцiя їх регламентiв на санаторнi алiментарнi програми, як i реалiзацiя абстрактних, iнодi надмiрно оберiгаючих схем призначення харчування, з урахуванням медико-бiологiчної специфiки осiб, що проходять санаторно-курортну реабiлiтацiю, не доцiльнi (Карпенко П. А., 1996, Колесник Е. О. та спiвавт., 1997). При обґрунтуваннi вимог до дiєтотерапii необхiдно в кожному конкретному випадку чiтко визначити мету i завдання, що обумовлюють її досягнення i представляються першорядними (Конишев В. А., Василевська Л. С., 1992).

Аналiз опублiкованих нормативно-iнформацiйних матерiалiв, що стосуються санаторного харчування контрольного контингенту, показав, що в основному вони, або використовують данi бiльш нiж 14-рiчної давностi (у розвинених країнах, в зв'язку з удосконаленням теоретико-методичної бази, ревiзiя проводиться кожнi 5 рокiв) i, вiдповiдно, не адаптованi в повному обсязi до особливостей сучасного санаторного етапу реабiлiтацiї, або носять у рядi випадкiв загальний декларативний характер (не мiстять контрольних нормативiв по всьому спектру нормуючих "Нормами фiзiологiчних потреб..." (1991 г.) харчових речовин адекватнi рекомендацiї про шляхи оптимального практичного задоволення потреб хворих на ІМ в мiкронутрiєнтах з урахуванням як гомеостазу органiзму, так i фiнансово-технiчних можливостей харчоблокiв оздоровниць i т. п.), що не робить можливим адекватне впровадження всього спектра наукових основ нутрiцiологii, повноцiнне регламентування алiментарних програм (Бабов К. Д. i спiвавт., 1996, Слiдзевська I. К. та спiвавт., 1997, Новосад А. М. i спiвавт., 1984, Хомазюк І. Н. i спiвавт., 1997 та iн.). Вiдкритими залишаються питання, що пов'язанi з методологiчними передумовами до складання алгоритму дiєтотерапii у вiддiленнях реабiлiтацiї (бiологiчнi аспекти її призначення, фоновий харчовий статус осiб, що надходять, фактичний стан вторинної алiментарної профiлактики); єдиною базисною унiфiкованою дiєтою, включаючи її кiнцеву ланку - середньодобовий продуктовий набiр i орiєнтовне семиденне меню; застосуванням спецiальних харчових продуктiв або бiологiчно активних добавок. Вiдсутнi роботи, виконанi в режимi натурного експерименту, якi стосуються вивчення потреб в енергiї i харчових речовинах хворих на ІМ на етапi санаторної реабiлiтацiї, а також чiтко вiддиференцiйованi за рiзними рiвнями (органiзменним, системним, органо-тканинним, клiтинно-субклiтинним, молекулярно-генетичним) моделi харчування, якi пропонуються рiзними авторами, що дозволяє зробити висновки про вiдсутнiсть апробованих за iндикаторними маркерами гiгiєнiчних принципiв харчування осiб групи спостереження. Особливу актуальнiсть, у зв'язку з екологiчною ситуацiєю в Українi, набуває опрацювання базових алiментарних впливiв, якi чинять не тiльки лiкувально-профiлактичну, але й детоксикуючу дiю (Вихованець Т. А., Черенков В. М., 1997, Трахтенберг І. М., 1997).

практично всiх органiзованих колективiв (Карпенко П. О., 1996, Кононова I. I., 1996), - орiєнтацiя добового меню не на фiзiологiчнi потреби, а на фiнансовi витрати. Це призводить до частих небажаних змiн хiмiчного складу рацiонiв i зменшення асортименту набору продуктiв, пов'язаних з динамiкою цiн.

умовах, наукових даних i, на їх базi, створення системи вторинної алiментарної профiлактики "епiдемiї ХХ столiття" - ІМ на ключовому етапi реабiлiтацiї ¾ санаторно-курортному.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згiдно з рiшеннями Правлiння ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” № П4-7 вiд 14. 11. 95р., № П2-5 вiд 05. 08. 1998 р., програмою науково-дослiдної роботи Днiпропетровської державної медичної академiї за темою “Розробити комплексний пiдхiд до органiзацiї харчування в сучасних умовах в спецiалiзованих санаторних вiддiленнях ” (номер держреєстрацiї 0196У004673), планами Української проблемної комiсiї “Гiгiєна харчування” та проблемної комiсiї Днiпропетровської державної медичної академiї “Гiгiєна харчування, клiнiчна дiєтологiя i гастроентерологiя ” по обґрунтуванню фiзiолого-гiгiєнiчних вимог до харчування i алiментарної профiлактики (первинної та вторинної) неiнфекцiйних захворювань у рiзних бiосоцiальних популяцiях населення.

бiологiчним факторам, що впливають на харчовi потреби контингенту спостереження; 2) вивчити фоновий (при надходженнi на реабiлiтацiю) харчовий статус хворих та стан фактичного санаторного харчування хворих на iнфаркт мiокарда; 3) обґрунтувати рекомендованi адекватно-профiлактичнi рiвнi споживання енергiї та нутрiєнтiв контрольної бiосоцiальної популяцiї; 4) розробити адаптованi до фiзiологiчних потреб осiб, що оздоровлюються, добовий продуктовий набiр та унiверсальне орiєнтовне семиденне меню; визначити вимоги до режиму харчування у вiддiленнях реабiлiтацiї санаторно-курортних закладiв; 5) обґрунтувати науковi пiдходи до застосування бiологiчно активних добавок до санаторних харчових рацiонiв пiсляiнфарктних хворих та провести натурне обґрунтування парадигми нутрiцевтичної та парафармацевтичної оптимiзацiї реабiлiтацiйної ефективностi дiєтотерапiї осiб групи спостереження; 6) вивчити медичну ефективнiсть розроблених гiгiєнiчних вимог до тематичних алiментарних програм.

Наукова новизна одержаних результатiв. Наукова новизна одержаних результатiв полягає в тому, що: а) досягнуто подальшого розвитку методологiчних основ концепцiї харчування хворих на ІМ у сучасних санаторно-курортних закладах; б) вперше проведено вивчення та дана комплексна гiгiєнiчна оцiнка науковим передумовам регламентування дiєтотерапiї контрольного контингенту (бiологiчних факторiв, харчового статусу i стану фактичного санаторного харчування); в) вперше, в ходi полiаспектних натурних дослiджень, обґрунтовано адекватно-профiлактичнi рiвнi потреби в енергiї i харчових речовинах, що рекомендованi пiсляiнфарктним хворим на етапi санаторної реабiлiтацiї; г) з врахуванням фiзiологiчних потреб в нутрiєнтах осiб, що оздоровлюються, удосконалено дiючий добовий продуктовий набiр, отримали подальший розвиток основнi елементи санаторної алiментарної програми: вимоги до режиму харчування, структури добових рацiонiв, що консолiдованi у розробленому унiверсальному орiєнтовному семиденному меню для вiддiлень реабiлiтацiї; д) вперше розроблено науковi основи застосування бiологiчно активних добавок до санаторних харчових рацiонiв пiсляiнфарктних хворих, в тому числi осiб, якi зазнали шкiдливої дiї екологiчних чинникiв; обґрунтовано парадигму нутрiцевтичної оптимiзацiї хiмiчного складу i парафармацевтичного потенцiювання реабiлiтацiйної ефективностi дiєтотерапiї осiб групи спостереження.

Прикладне значення i практичне використання результатiв дослiдження. Результати дослiджень, якi є складовою частиною державних програм щодо оптимiзацiї харчування населення, мають практичне значення, яке полягає в розробцi принципово нової парадигми функцiонування дiєтологiчних пiдроздiлiв санаторно-курортних кардiологiчних закладiв (вiддiлень), профiльних вiддiлень санiтарно-епiдемiологiчних станцiй, Центрiв Здоров¢я по: а) регламентуванню робочої програми санаторних їдалень; б) здiйсненню контролю за дотриманням гiгiєнiчних вимог до дiєтотерапiї (харчових рацiонiв, режиму харчування, застосування БАД) пiсляiнфарктних хворих на етапi санаторно-курортної реабiлiтацiї; в) проведенню санiтарно-просвiтницької роботи, пропаганди основ адекватної вторинної алiментарної профiлактики iнфаркта мiокарда.

(затвердженi ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 вiд 30. 01. 97 р.), iнформацiйному листi “Фiзiолого-гiгiєнiчнi вимоги до хiмiчного складу дiєтотерапiї пiсляiнфарктних хворих в умовах комплексної санаторно-курортної реабiлiтацiї” (затвердженi ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 вiд 30. 01. 97 р), методичних рекомендацiях “Медико-бiологiчнi вимоги до застосування бiологiчно активних добавок до санаторних харчових рацiонiв пiсляiнфарктних хворих” (затвердженi ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 07-12/201 вiд 09. 06. 98р.). Їх впровадження у вiддiленнях реабiлiтацiї оздоровниць України забезпечило »20-вiдсоткове пiдвищення найближчої медичної ефективностi санаторного етапу реабiлiтацiї контрольного контингенту (акт впровадження ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” вiд 04. 08. 98 р.).

Науковi данi, що одержанi в ходi реалiзацiї програми дослiджень, впровадженi в навчальний процес по нутрiцiологiї у ВНЗ медичного профiлю (акти впровадження: по Днiпропетровськiй державнiй медичнiй академiї вiд 12. 05. 98 р, Донецькому медичному унiверситету iм. М. Горького вiд 20. 05. 98 р., Нацiональному медичному унiверситету iм. О. О. Богомольця вiд 25. 09. 98 р.).

висновки та основнi науковi положення, що винесенi на захист, а також пiдготував практичнi рекомендацiї (гiгiєнiчнi вимоги до дiєтологiчних програм,включаючи застосування БАД) по вториннiй алiментарнiй профiлактицi iнфаркта мiокарда на етапi санаторно-курортної реабiлiтацiї.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати натурних дослiджень, що виконанi в рамках дисертацiйної роботи, пройшли всебiчну апробацiю на науково-практичнiй конференцiї “Актуальнi питання курортологiї” (Євпаторiя, 1996р.), 3-iй та 5-iй Мiжнародних конференцiях “Францiя i Україна, науково-практичний досвiд у контекстi дiалогу нацiональних культур” (Днiпропетровськ, 1996р., 1998р.), науково-практичнiй конференцiї “Актуальнi питання профiлактичної медицини” (Харкiв, 1996 р.), 2-й Українськiй науково-практичнiй конференцiї з мiжнародною участю по народнiй та нетрадицiйнiй медицинi (Днiпропетровськ, 1996 р.), Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї “Природнi лiкувальнi ресурси, сучасна теорiя i практика бальнеолiкування, правовi аспекти охорони i експлуатацiї родовищ мiнеральних вод i лiкувальних грязей (Саки, 1996 р.), науково-практичнiй конференцiї “Гiгiєнiчнi проблеми охорони здоров¢я населення” (Днiпропетровськ, 1997 р.), Українськiй науково-практичнiй конференцiї з мiжнародною участю “Нетрадицiйнi методи дiагностики i лiкування в курортнiй практицi” (Київ, 1997 р.), Мiжрегiональнiй науково-практичнiй конференцiї “Актуальнi проблеми санаторно-курортної реабiлiтацiї” (Одеса, 1997 р.), науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 75-рiччю з дня заснування санiтарних органiв України (Донецьк, 1998 р.), регiональнiй конференцiї “Безпека життєдiяльностi населення: проблеми та шляхи їх рiшення ” (Днiпропетровськ, 1998 р.), мiжнародному екосимпозiумi “Програма виживання в умовах техногенного пресингу” (Днiпропетровськ, 1998 р.).

Цiльову апробацiю роботи проведено на конференцiї профiльних спецiалiстiв кафедри гiгiєни i екологiї з курсом гiгiєни харчування i кафедри здоров¢я Днiпропетровської державної медичної академiї.

i “Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца”. – Киев: Тамед, 1998. - 160 с. (7 глав, в т. ч. 5 самостiйних); 16 наукових статей, в т. ч. 7 самостiйних, 13 тез в збiрках наукових праць (матерiалiв) конференцiй i симпозiумiв рiзного рiвня.

Обсяг i структура дисертацiї. Робота викладена на 306 сторiнках комп’ютерного тексту, в т. ч. 61 сторiнцi, що мiстять 40 таблиць, 5 малюнкiв i схем, i складається зi вступу, основної частини, що включає 10 роздiлiв (огляд лiтератури, загальнi данi, програма, об’єкти, матерiал i методи дослiджень, 8 роздiлiв власних експериментальних i натурних дослiджень, аналiз i узагальнення результатiв), висновкiв i списку використаної лiтератури - 710 джерел вiтчизняних i зарубiжних авторiв.

1. Розроблена модифiкацiя дiючих дiєтологiчних пiдходiв, що базується на функцiонально-гомеостатичнiй концепцiї з урахуванням клiнiко-патогенетичного регламентування фармакодинамiчної бiологiчної дiї їжi на органiзм, дозволяє пiдвищити медичну ефективнiсть санаторного етапу реабiлiтацiї хворих на ІМ, сформувати у них адекватний адаптацiйний синдром.

харчуваннi – важлива передумова найбiльш повного використання профiлактичних та лiкувальних властивостей тематичних алiментарних програм.

3. Нормування та оцiнювання енергетичної оптимальностi дiєтотерапiї контрольного контингенту повиннi базуватися на притаманному середньодобовiй важкостi їх фiзичної активностi КФА, що дорiвнює 1,4. При аналiзi фактичного харчування, плануваннi споживання харчових продуктiв необхiдно орiєнтуватися на адекватно-профiлактичнi коефiцiєнти розрахунку рiвнiв екзогенного надходження нутрiєнтiв, якi рекомендованi, та складають за середньозваженим вмiстом на 1000 ккал бiлкiв, у т. ч. тваринних, жирiв, у т. ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3, НЖК, вуглеводiв, у т. ч. моно-, дисахаридiв, харчових волокон, вiдповiдно (г): 38,5; 19,2; 30,8; 9,2; 1,5; 7,7; 142,3; 25,0 та 11,5; вiтамiнiв А, Є, С, тiамiну, рибофлавiну, В₆ , нiацину, В₁₂ , фолату (мг): 0,38; 7,69; 38,46; 0,77; 0,85; 1,23; 9,61; 0,001 та 0,077; мiнеральних речовин (мг): кальцiю, фосфору, магнiю, залiза, цинку, йоду (мг): 384,61; 461,54; 230,27; 5,77; 7,69 та 0,077.

4. Для приведення хiмiчного складу рацiонiв у вiдповiднiсть до потреби у харчових речовинах пiсляiнфарктних хворих, оптимiзацiї реабiлiтацiйного ефекту цих речовин показане використання бiологiчно активних добавок: нутрицевтикiв – нормалiзування статусу ПНЖК w-6, вiтамiну С, тiамiну, рибофлавiну, нiацину, калiю, кальцiю та магнiю; парафармацевтикiв – детоксикацiї органiзму та пiдсилення гомеостатичного потенцiалу їжi стосовно “критичних” для ІХС та ІМ органiв та систем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, засоби i обсяг дослiджень. Виходячи з мети i завдань роботи, алгоритм її практичної реалiзацiї, що базується на наукових положеннях про функцiї їжi i її бiологiчну дiю на органiзм, включав в себе такi послiдовнi рiвнi: 1) регламентування науково-теоретичних передумов органiзацiї харчування, в т. ч. застосування бiологiчно активних добавок до їжi (БАД), контрольного контингенту; 2) вивчення кiлькiсної i якiсної структури фактичного санаторного харчування, а також стану харчового статусу хворих на ІМ; 3) обґрунтування рекомендованого рiвня споживання енергiї i харчових речовин особами, що проходять реабiлiтацiю в тематичних санаторних вiддiленнях; 4) опрацювання оптимальних параметрiв дiєтотерапiї (вимог до харчового рацiону i режиму харчування) контингенту спостереження; 5) обґрунтування парадiгми нутрiцевтичної i парафармацевтичної корекцiї гомеостатичного потенцiалу санаторних алiментарних програм пiсляiнфарктних хворих; 6) натурну перевiрку фiзiолого-гiгiєнiчної адекватностi i медико-бiологiчної ефективностi розробленої моделi харчування у вiддiленнях реабiлiтацiї санаторно-курортних закладiв.

При регламентуваннi наукових основ дiєтотерапiї хворих на ІМ в рамках теорiї функцiональних систем, нами використаний комплекс гiгiєнiчних, фiзiологiчних, бiохiмiчних, iмунологiчних, фiзико-хiмiчних i математичних методiв (i засобiв) дослiдження, обсяг i номенклатура яких склали: 1) експери-ментальнi дослiдження на бiлих iнбредних щурах-самцях: а) визначення вмiсту у кровi загального холестерину (ХС), холестерину лiпопротеїдiв низької, дуже низької i високої щiльностi (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ i ХС ЛПВЩ), триглiцеридiв (ТГ) тонкошаровою хроматографiєю, пероксидного гемолiзу еритроцитiв (ПГЕ) за позаеритроцитарним гемоглобiном, що надходить до середовища, - 252 аналiзи; б) визначення в тканинi серця антиокислювального потенцiалу за методом Клебанова Г.І. i спiвавт., малонового дiальдегiду (МДА) i дiєнових коньюгатiв (ДК) фотометрично - 126 аналiзiв (Гаврилов В. Б., Машкорудна М.І., 1983, Клебанов Г.І. i спiвавт., 1988, Строєв Є. А., Макарова В. Г., 1986, Шаршунова М. i спiвавт., 1980); 2) натурнi дослiдження у вiддiленнях реабiлiтацiї санаторiїв “Великий Луг” i “Бердянськ” Приазовського вiддiлення ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця”: а) вивчення фактичної i рекомендованої санаторної дiєтотерапiї за меню-розкладками (Методичнi рекомендацiї з питань вивчення фактичного харчування..., 1984) i методом хiмiчного визначення маркерних харчових речовин (Бєльський Н. К., 1983; Методичнi вказiвки з гiгiєнiчного контролю..., 1986; Методи оцiнки забезпеченостi населення вiтамiнами, 1987; Проскурякова Г. В., Єрьомiн Ю. Н., 1982; Скурихiн І. М. i спiвавт., 1987) - 310 добових рацiонiв, 613 аналiзiв; б) вивчення антропометричних показникiв фiзичного розвитку (Методика оцiнки харчового статусу людини..., 1995) - 3976 визначень; в) вивчення функцiонального стану органiзму: аналiз електричного опору шкiри (ЕОШ) i швидкостi переробки iнформацiї (ШПІ) комплексом пристроїв “Дiагноз”-504 визначення; обсягу стiйкостi уваги за допомогою коректурної проби - 504 визначення; ударного i хвилинного обсягiв кровi(УО i ХО), фракцiї викиду (ФВ) ехокардiографiчно на апаратi “Aloka SSD-680” - 240 визначень; ЕКГ, артерiального тиску (АТ), частоти серцевих скорочувань (ЧСС), числа метаболiчних одиниць i толерантностi до фiзичного навантаження в ходi постановки проби PWC з використанням електрокардiографа ЕК І К-01, ртутного сфiгмоманометра, велоергометра Ве-02-252 проби PWS - 1260 визначень; м’язової сили i статичної витривалостi за методом динамометрiї - 504 визначення; психологiчного статуту за методикою напiвструктурованого iнтерв’ю Konig i Denolin (1976) - 126 опитаних, 4-х рiвнева реєстрацiя - 6 психопатологiчних синдромiв; суб’єктивних симптомiв ІХС i ІМ (самопочуття) - 120 осiб, що дослiджувалися, за 7 показниками; аутоаналiз тяжкостi навантаження, що виконується за методикою Борга - 252 дослiдження (Виноградова Т. С. i спiвавт., 1986, Мурашко В. В., Струтинський А. В., 1987; Орлов В. Н., 1984); г) визначення загальних гематологiчних показникiв: гемоглобiну фотоелектроколориметрично, лейкоцитiв в камерi Бюркера з сiткою Горяєва за допомогою мiкроскопа МБ-10, тромбоцитiв i ретикулоцитiв методом морфологiчного дослiдження формених елементiв i унiфiкованим методом з використанням азура І, протромбiнової активностi модифiкованим методом Лемана, фiбриногена по Каллену - 616 аналiзiв (Балуда В. П. i спiвавт., 1962, Гарбець Б. А., 1983, Меншиков В. В. i спiвавт., 1987); д) вивчення iмунологiчного i гормонального статусiв: визначення в кровi Т-лiмфоцитiв в реакцiї спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Є-РОК), В-лiмфоцитiв методом спонтаного розеткоутворення з еритроцитами барана в системi еритроцити-антитiла-комплемент (ЄАС-РОК), функцiональної активностi лiмфоцитiв в реакцiї бласттрансформацiї (РБТЛ) з неспецифiчним мiтогеном-фiтогемаглютинiном, iмуноглобулiнiв А, М, G радiальною iмунодифузiєю, лiзоцима спектрофотометрично - 1620 аналiзiв; пов’язаного з бiлками йоду (ПБЙ) нiтритно-роданiдним методом i паратгормона радiоiмунологiчно - 132 аналiзи (Єрьомiн Ю. Н. i спiвавт., 1976; Пастер Є. У. i спiвавт., 1989, Меншиков В. В. i спiвавт., 1987, Чернушенко Є. Ф., Когосова Л. С., 1978, Manchini G. et al., 1965); є) вивчення бiлкового, лiпiдного, вiтамiнного i мiнерального метаболiзму: визначення екскрекцiї загального азоту, сечовини i креатинiну, вiдповiдно, напiвмiкрометодом К’єльдаля, за кольоровою реакцiєю з дiацетилмонооксимом i кольоровою реакцiєю Яффе-150 аналiзiв; в кровi загального бiлка по бiуретовiй реакцiї, альбумiнiв (А) i глобулiнiв (Г) електрофоретичним розподiлом на плiвках з ацетату целюлози, сечовини кольоровою реакцiєю з дiацетилмонооксимом, креатинiну методом Поппера-525 аналiзiв; концентрацiї в кровi ХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, фосфолiпiдiв (ФЛ), фракцiйного складу (ФЛ), фосфатидiлсерину (ФС), фосфатидiлiнозiту (ФІ), сфiнгомiєлiну (СМ) i (ФХ) фосфатидiлхолiну мембран еритроцитiв (МЕ) тонкошаровою хроматографiєю з використанням денситометра FRJ 65 m, а також фракцiйного жирнокислотного складу МЕ i мембран тромбоцитiв (МТ) за 13 показниками хроматографiчним методом - 4350 аналiзiв; iнтенсивностi перекисного окислення лiпiдiв (МДА, ПК, ПГЕ) зазначеними в пунктi 1 методами - 676 визначень; суб’єктивних патологiчних симптомiв i клiнiчних симптомiв вiтамiнної недостатностi - 126 осiб, що дослiджувалися, вiдповiдно, за 7 i 18 оцiночними критерiями; в кровi вiтамiну А, каротиноїдiв, токоферолiв, аскорбiнової кислоти, вiтамiну В₁₂ , фолiєвої кислоти, рибофлавiну, пiридоксальфосфату, ТДФ-ефекту i в сечi N₁ - МНА за узагальненими методиками Інституту харчування РАМН - 1440 аналiзiв; в кровi залiза, загальної залiзозв’язуючої спроможностi сироватки кровi (ЗЗСС) i процента насичення трансферину залiзом (НЖСС) за допомогою набору реактивiв фiрми “Лахема” (Чехiя), фосфору по вiдбудовi фосфорномолiбденової кислоти, кальцiю, калiю, магнiю, цинку, свинцю, кадмiю i ртутi атомно-абсорбцiйним спектрофотометром, в сечi йоду нiтритно-роданiдним методом- 1182 аналiзи (Князьков В.І., Логаткiн М. Н., 1984, Колб В. Г., Камишников В. С., 1982, Меншиков В. В. i спiвавт., 1987, Методи оцiнки забезпеченостi населення вiтамiнами, 1987, Строєв Є. А., Макарова В. Г., 1986); ж) вивчення енерготрат i енергетичної адекватностi харчування: визначення витрат енергiї при окремих видах дiяльностi непрямою калориметрiєю - 1596 аналiзiв легеневого газообмiну; контроль за споживанням їжi i динамiкою маси тiла в процесi алiментарної енергометрiї - 560 людино-прийомiв їжi, 112 визначень (Бузник І. М., 1978, Вiтте Н. К., Петрунь Н. Н., 1955, Ізраельсон З.І., Каплун З. С., 1983; Потреби в енергiї i бiлку, 1987).

Основнi результати роботи. Концепцiя санаторно-курортної дiєтотерапiї хворих на iнфаркт мiокарда. При формулюваннi парадiгми харчування пiсляiнфарктних хворих застосований системний пiдхiд, що базується на теорiї функцiональних систем. Як методологiчна основа системного пiдходу до обгрунтування кiлькiсно-якiсних параметрiв дiєтотерапiї запропонована функцiонально-гомеостатична концепцiя, що адаптована до специфiки санаторної реабiлiтацiї. Її вихiдними складовими елементами є загальнi закони проведення алiментарних заходiв, а також постулати теорiї збалансованого i адекватного харчування. Показано, що в клiнiко-патогенетичному аспектi можна видiлити три ланки бiологiчної дiї їжi на органiзм осiб, що оздоровлюються в санаторних вiддiленнях реабiлiтацiї: специфiчну, що запобiгає алiментарним захворюванням, неспецифiчну, що перешкоджає розвитку i прогресуванню неiнфекцiйних захворювань i фармако-динамiчну, що вiдбудовує порушенi хворобою гомеостаз i дiяльнiсть фiзiологiчних систем органiзму.

Бiологiчний ефект алiментарних програм забезпечується в процесi виконання їжею притаманних їй функцiй. Їх реалiзацiя досягається шляхом впровадження в практику санаторiїв фiзiолого-гiгiєнiчних вимог до харчового рацiону i режиму харчування, при розробцi яких необхiдно враховувати комплекс бiологiчних, екологiчних i соцiальних чинникiв, що модифiкують харчовi потреби.

до “Норм фiзiологiчних потреб...” (1991) потреба в їжi у чоловiкiв, в середньому, на 12% вища, нiж у жiнок. У кардiологiчних санаторних вiддiленнях оздоровлюються здебiльшого чоловiки, питома вага яких складає 95,8%. З вiком метаболiзм нутрiєнтiв зазнає закономiрної змiни. За його онтогенетичними змiнами все населення умовно можна розподiлити на 3 вiковi групи: 18-29 рокiв, 30-39 рокiв та особи 40 рокiв i старшi. Виходячи з наведеного положення, вiковий склад контрольного контингенту має свої особливостi. До санаторiїв направляються, здебiльшого, особи старшого вiку (пiсля 40 рокiв). Квота 1-ої i 2-ої вiкових груп складає 0,2% i 6,0% вiдповiдно.

При обґрунтуваннi нормативiв харчування, вiдборi волонтерiв для натурних дослiджень згiдно вимог метода стандартiв i шкал регресiї орiєнтувались на, так званi, стандартнi показники фiзичного розвитку пiсляiнфарктних хворих: зрiст 170,6±0,3 см (s =2,8 см), вага тiла - 73,6±0,5 кг (s=4,7 кг), переважний тип конституцiї - нормостенiчний. Зазначенi середньозваженi ваго-зростовi значення можна вважати типовими для сукупностi, що вивчалась, оскiльки в межах М±1s знаходилось майже 70% окремих величин.

Фонова (при надходженнi в санаторiй) забезпеченiсть регламентованими нутрiєнтами хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда. В ходi натурного дослiдження, що ставило своєю метою вивчити фоновi показники харчового статусу осiб, що надходять на реабiлiтацiю, установлений низький рiвень альбумiнiв (38,0±1,5 г/л), що призводить до паралельного нiвелювання до 1,16±0,06 коефiцiєнта АГ. Причому у 3,2 - 7,4% осiб, що дослiджувалися, зазначенi показники були нижчi вiд мiнiмальної фiзiологiчної константи, що в кiнцевому пiдсумку, з урахуванням гомеостатичного впливу регулюючих метаболiзм нутрiєнтiв систем, може розглядатися як раннiй дiагностичний симптом порушення синтезу i пластичної функцiї бiлкiв. Це пiдтверджується даними екскрецiї продуктiв азотистого обмiну: зменшенням вмiсту азоту сечовини в добовiй сечi до 5,3г i ПБЙ до 74±1мг. При аналiзi електрофореграм виявленi змiни у глобулiнових фракцiях: поряд зi зниженням вмiсту g-глобулiнiв зменшилися b i, особливо, a-глобулiни.

значення. Зафiксована концентрацiя ТГ в кровi 3,9±0,1 ммоль/л, що свiдчить про напружений стан їх метаболiзму. У персонiфiкованому розрiзi лiпiдний статус характеризувався рiзко вираженим дисбалансом (концентрацiя ХС >6,2 ммоль/л, ТГ>11,0 ммоль/л) у 20-25% осiб. Фоновий вмiст ХС ЛПВЩ в кровi (0,81±0,04 ммоль/л) наближався до нижньої межi норми. Поряд з цим, середньогрупове значення ХС ЛПНЩ (3,2±0,2 ммоль/л) на 23,1% перевищило гомеостатичний рiвень, зумовивши спiввiдношення ХС ЛПВЩ до ХС ЛПНЩ 1 до 4. У контекстi наведених даних необхiдно вiдзначити, що концентрацiя ТГ, що перевищує 2,3 ммоль/л, на фонi спiввiдношення ХС ЛПНЩ до ХС ЛПВЩ>5, супроводжується високим ризиком розвитку нефатального iнфаркта, а також смертю вiд ІХС. Наведене положення розповсюджується майже на 50% пiсляiнфарктних хворих, що надходять до санаторiїв. В цiлому серед контингенту, що направляється до вiддiлень реабiлiтацiї, бiля 100% осiб мають рiзного ступеню вираженостi гiперлiпопротеїнемiю, здебiльшого ІІб i IV типiв.

Значну роль в етiопатогенезi ІМ вiдiграє недостатнє споживання вiтамiнiв та мiнеральних речовин. Зменшення рiвня аскорбiнової кислоти в кровi до 4,1±0,3 мг/л вказує на неадекватне надходження зазначеного нутрiєнта в органiзм, що реєструється у 94,6% дослiджуваних осiб. Квота осiб з недостатнiстю вiтамiну С (рiвень в кровi менш 4 мг/л) склала 63,8%, в т. ч. з глибоким дефiцитом (менше 2 мг/л) 5,1%. Аналогiчна закономiрнiсть виявлена при аналiзi даних про метаболiзм вiтамiнiв групи В. За середнiми величинами показники забезпеченостi тiамiном, рибофлавiном i пiридоксином, вiдповiдно, на 10,4%, 1,7% i 24,4% були нижчими вiд встановлених нормативiв (частота реєстрацiї дефiциту 57,7-69,3%). Середньозважена величина екскрецiї з сечею N₁ -МНА, а також вмiст в кровi вiтамiну В₁₂ i фолiєвої кислоти вiдповiдали дiапазону коливань норми, проте у значної частини осiб, яких обстежено (16,1-51,4%), їх рiвень досягав 80-90% мiнiмального фiзiологiчного значення. Неадекватне харчування осiб, що обстежувалися, у передсанаторний перiод мали суттєвий негативний вплив на забезпеченiсть їх жиророзчинними вiтамiнами, найбiльш вираженi форми якого реєструвалися у вiдношеннi каротиноїдiв (вмiст в кровi 0,95±0,11 мг/л з реєстрацiєю бiохiмiчних проявiв дефiциту у 42,1% осiб) i вiтамiну Е ( 9,5±0,4 мг/л, 16,4%).

тим, звертає на себе увагу наявнiсть бiохiмiчних проявiв недостатностi першого з зазначених макроелементiв в 22,3% хворих на ІМ. Результати визначення концентрацiї в кровi залiза (14,8±1,2 ммоль/л), доповненi даними про ОЖСС i НЖСС (60,5±3,4 мкмоль/л i 31,5±2,2%), свiдчать про високу, в цiлому для хворих, потенцiйну можливiсть прихованої форми дефiциту мiкроелемента, що реєструється на момент проведення натурного дослiдження у 12,3 - 16,5% волонтерiв. Нерацiональнiсть стацiонарного харчування зумовила 27,4% частоту реєстрацiї дефiциту цинку i 8,2% - гiпотиреоїдного стану. Причому, залежнiсть, що встановлена мiж кiлькiстю йоду в сечi i його надходженням з харчовими рацiонами (0,74:1 - 0,78:1), дозволила виключити у виглядi причинного фактора патологiю у функцiонуваннi щитовидної залози.

Такi основнi характернi риси фонової забезпеченостi нутрiєнтами хворих, якi надходять на санаторну реабiлiтацiю пiсля iнфаркта мiокарда, що визначають направленiсть алiментарних коригуючих заходiв.

рекомендованi значення в 1,6 рази. Гiперкалорiйнiсть харчування пов’язана з надлишковим споживанням бiлкiв - в 1,5 рази, жирiв в 2,3 рази i вуглеводiв - в 1,2 рази вище норми. В цiлому санаторна дiєтотерапiя має бiлково-жирову орiєнтацiю з енергетичною квотою Б:Ж:В в середньому за рiк 15,3:40,5:44,2. Її специфiчною особливiстю є вмiст бiлкiв тваринного походження, що перевищує фiзiологiчнi рiвнi (+78%), поєднаний з дефiцитом ПНЖК w-3 i w-6 (в середньому -72%), харчових волокон (-20% в зимово-весняний перiод року) при надлишковостi (в 5,8 - 8,6 разiв) моно-, дисахаридiв i холестерину (на 60%).

Харчовi рацiони характеризуються суттєвою (14-80%) недостатнiстю практично всiх вiтамiнiв (виняток складають вiтамiни Є i В₆ ), а також йоду i цинку (на 20% i 71,5% нижче значень, що регламентуються). Таким чином, хiмiчний склад фактичного харчування пiсляiнфарктних хворих на етапi санаторно-курортної реабiлiтацiї не тiльки не вiдповiдає їх фiзiологiчним потребам, але i є iстотним ризик-чинником прогресування ІХС.

Фiзiологiчна потреба в енергiї пiсляiнфарктних хворих на етапi санаторно-курортної реабiлiтацiї. У спецiалiзованих санаторiях хворi проходять реабiлiтацiю на фонi поступово зростаючих за рiвнем складностi оберiгаючого та оберiгаючетренуючого режимiв рухової активностi. Найбiльш енергоємкими, з урахуванням добового бюджету часу, є лiкувальна гiмнастика (коефiцiєнт фiзичної активностi (КФА) у чоловiкiв 2,314 - 3,157 i жiнок 2,361 - 3,183), теренкур (КФА, вiдповiдно, 2,742 - 3,257 i 2,910 - 3,474), легка i помiрна активнiсть в ходi рiзноманiтних видiв вiдпочинку (КФА 2,713 - 3,228 i 2,354 - 3,151; 4,405 - 4,497 i 4,400 - 4,575). Установлено, що сумарна енергетична потреба чоловiкiв i жiнок на I, II, III i IV рiвнi рухового режиму i в середньому за перiод оздоровлення, вiдповiдно, складає (ккал/доб): 2388 i 2006, 2511 i 2107, 2737 i 2287, 2841 i 2418, 2612 i 2205, при КФА 1,282 i 1,302, 1,351 i 1,367, 1,473 i 1,484, 1,529 i 1,569, 1,402 i 1,431.

показники пiсляiнфарктних хворих, при нормуваннi калорiйностi офiцiйної дiєти №10 i (3-й рацiон) доцiльна орiєнтацiя на єдину середньозважену величину. Враховуючи, що квота жiнок знаходиться на рiвнi бiля 5%, санаторно-курортнi рацiони повиннi базуватися на середньодобовiй фiзiологiчнiй потребi в енергiї чоловiкiв, яка дорiвнює 2600 ккал. При зазначенiй базиснiй величинi ризик несприятливого впливу заснованих на нiй рацiонiв на гомеостаз органiзму, у окремих осiб буде вкрай низьким, внаслiдок не тiльки адаптацiйних закономiрностей поведiнки, але i наявностi фiзiолого-бiохiмiчних процесiв, що регулюють енергетичний баланс.

етапi факторiальним методом (способом), що базується на специфiцi метаболiзму нутрiєнтiв як у загальнобiохiмiчному аспектi, так i в прив’язцi до патологiї, що розглядається, розрахованi калоричнi коефiцiєнти по кожнiй харчовiй речовинi. У подальшому в натурних дослiдженнях згiдно з загальноприйнятими унiфiкованими методиками НДІ харчування РАМН i МОЗ України (Бондарєв Г.І. i спiвавт. 1986, Висоцький В. Г. i спiвавт., 1991, Смоляр В.І., 1989) i рекомендацiями експертiв ФАО/ВОЗ (1966, 1987) з використанням iзокалорiйних рацiонiв, послiдовно взаємопов’язаних i варiйованих за хiмiчним складом в напрямку бiлки®жири, вуглеводи®вiтамiни®мiнеральнi речовини по схемi 0,75®1,0®1,25 (при необхiдностi зi зменшенням “кроку” змiн до 10% в межах <0,75 i >1,25) з врахуванням розрахункових нормативiв, обгрунтованi адекватно-превентивнi норми споживання нутрiєнтiв хворих на ІМ. Мегакалорiя, що представляє їх, збалансована по основних харчових речовинах, має такi значення: бiлки, в т. ч. твариннi; жири, в т. ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3; вуглеводи, в т. ч. моно-, дисахариди, харчовi волокна (г/1000 ккал), вiдповiдно, 38,46; 19,23; 30,77; 9,23; 1,54; 7,69; 142,31; 25,0; 11,5; вiтамiни (мг/1000 ккал): вiтамiн А (ретiнол еквiвалент), вiтамiн Є (токоферол еквiвалент), вiтамiн С, тiамiн, рибофлавiн, вiтамiн В₆ , нiацин (нiацин еквiвалент), вiтамiн В₁₂ , фолат, вiдповiдно, 0,38, 7,69, 38,46, 0,77, 0,85, 1,23, 9,61, 0,001, 0,077; мiнеральнi речовини (мг/1000 ккал): кальцiй, фосфор, магнiй, залiзо, цинк, йод, калiй i натрiй, вiдповiдно, 384,61; 461,54; 230,77; 5,77; 7,69; 0,077; не менше 1920 i не бiльше 1540. В ходi аналiзу бiохiмiчних зрушень в бiологiчних середовищах волонтерiв встановлено, що ефективнiсть дiєтологiчних програм, яка досягнута на базi наведених даних, має максимальнi значення: нормалiзувались коефiцiєнт альбумiни/глобулiни, концентрацiя в кровi ХС ЛПВЩ, аскорбiнової кислоти, тiамiну, рибофлавiну i пiридоксальфосфату; досяг “зони оптимальностi” фiзiологiчних меж коливань рiвень вiтамiну А, каротиноїдiв, вiтамiну Є, рибофлавiну, вiтамiну В₁₂ додатковою позитивною медико-бiологiчною ефективнiстю, але i по ряду аспектiв виявляло негативну дiю. Так, зi збiльшенням вмiсту азоту в рацiонах, екскрецiя азоту сечовини i креатинiну збiльшилася, вiдповiдно, з 167,1 ммоль/доб i 5,7 ммоль/доб (споживання азоту 12 г/доб) до 204,6 ммоль/доб i 6,0 ммоль/доб (13,9 г/доб), досягнувши, в кiнцевому пiдсумку 244,0 ммоль/доб i 6,5 ммоль/доб (16,0 г/доб), що може розглядатися як реалiзацiя полiгону розподiлу фiзiологiчних бiохiмiчних констант. Визначення ПБЙ виявило наступну залежнiсть: при екзогенному надходженнi бiлка 75 г/доб i 87 г/доб ПБЙ знаходився нижче оптимального i субадекватного значень, при споживаннi 100±2 г/доб вiн досягав оптимального рiвня (78,9%), повнiстю компенсуючого потреби в елементi (креатинiновий коефiцiєнт склав 27,8).

- 71,4% i 14,3 - 28,6%. Пiд впливом додаткового прийому нутрiєнтiв (+0,25N) вдалося нормалiзувати їх статус, подальша оптимiзацiя якого при збiльшеннi коригуючої дози +0,5N не вiдзначалася.

Пiдтримка гомеостазу органiзму, можливiсть його адекватної реакцiї на ризик-чинники великою мiрою залежить вiд стану перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ). Вивчення спектра ФЛ МЕ на фонi харчування, що варiює за жировим i вiтамiнним складом, в напрямку 0,75N®N показало достовiрне (p<0,05) зростання рiвня легкоокислюваних (ФС i ФІ) i зниження бiльш стiйких до окислення (Х i СМ) фракцiй ФЛ, що спостерiгається при гальмуваннi ПОЛ. Подальша модифiкацiя лiпiдного компоненту дiєтотерапiї (N®1,25N) не дала додаткового позитивного впливу на процеси ПОЛ, що знайшло пiдтвердження при вивченнi показникiв лiпопероксидацiї (МДА, ПК i ПГЕ).

6. Фiзiолого-гiгiєнiчнi вимоги до середньодобового санаторного набору харчових продуктiв для хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда. Вихiдними даними при обгрунтуваннi i складаннi середньодобового набору продуктiв стали енергетичнi i нутрiєнтнi потреби контрольного контингенту, втрати харчових речовин при тепловiй кулiнарнiй обробцi, закономiрностi, що склалися в споживаннi окремих продуктiв з урахуванням перспектив виробництва i постачання, можливiсть виготовлення рiзноманiтного асортименту страв. Згiдно з зазначеними базовими матерiалами, хiмiчний склад харчових рацiонiв має такi значення: бiлки, в тому числi твариннi, - 106 г i 53 г; жири, в тому числi ПНЖК w-6, w-3, НЖК - 89,6 г, 26,9 г, 4,5 г i 22,4 г; вуглеводи, в тому числi моно- i дисахариди - 403,3 i 70,9 г, харчовi волокна - 30 г, загальна енергоцiннiсть - 2860 ккал, вiтамiни: А - 1,3 мг, Є - 22,4 мг, С - 160,0 мг, тiамiн - 2,6 мг, рибофлавiн - 2,6 мг, В₆ - 3,5 мг, нiацин - 30,0 мг, В₁₂ набiр, максимально збалансований (в межах допустимих можливостей) вiдповiдно до специфiки алiментарних програм пiсляiнфарктних хворих, на нашу думку може бути таким: хлiб житнiй - 150, хлiб пшеничний - 150, борошно пшеничне - 15, крохмаль картопляний - 5, макароннi вироби - 10, крупи, бобовi - 75, картопля - 350, овочi - 450, фрукти свiжi, ягоди - 200, соки фруктовi - 200, кефiр - 200, сметана - 20, сир твердий - 20, сир - 70, яйце - 1/3 шт, риба i рибопродукти - 100, м’ясо i субпродукти - 95, ковбаснi вироби - 5, птиця - 25, масло вершкове - 30, олiя - 30, томат-паста - 3, дрiжджi - 1, чай - 2, какао - 1.

Особливу увагу слiд придiляти вмiсту в рацiонах натрiю хлориду: обмеження до 7 г/доб (2 г в продуктах харчування i до 5 г на руки). Враховуючи жорстке лiмiтування цукру, для забезпечення належних смакових якостей напоїв, рекомендується використовувати цукрозамiнювачi. Щоб не допустити при цьому збiльшення енергетичної цiнностi їжi, бажано не включати до рецептури страв цукрозамiнювачi, солодкiсть яких нижча за її значення у сахарози.

Вимоги до органiзацiї харчування пiсляiнфарктних хворих на етапi санаторно-курортної реабiлiтацiї. В натурних дослiдженнях показано, що в санаторних вiддiленнях реабiлiтацiї найбiльш рацiональним є п’ятиразове харчування: перший снiданок о 8-9 год. (25% енергетичної цiнностi рацiону), другий - о 11-12 год. (15%), обiд - о 14-15 год. (35%), вечеря - о 18-19 год. (20%) i о 21 год. - склянка кисломолочного напою (до 5%). Необхiдно, щоб вiдхилення вiд фiксованого графiка харчування не виходили за межi 30 хвилин при перервах мiж їжею (не вважаючи нiчну перерву) не бiльше чотирьох-п’яти годин. На перший снiданок i обiд слiд вiдводити не менше 30 хвилин, на другий снiданок i вечерю - 10-15 i 20 хвилин.

На основi закономiрностей, що сформувалися в санаторнiй дiєтотерапiї, рекомендованого продуктового набору, i вимог до режиму харчування, розроблений алгоритм складання добового рацiону пiсляiнфарктних хворих: закуска - снiданок, обiд; перша страва - обiд; друга страва - снiданок, обiд, вечеря; напiй або десерт - снiданок, другий снiданок, обiд, вечеря; на нiч - кисломолочний напiй; буфетнi продукти i/або печенi кулiнарнi вироби - снiданок, другий снiданок, обiд, вечеря. Зважаючи на регламентованi вимоги до органiзацiї харчування контрольного контингенту з урахуванням досвiду країн Захiдної Європи i Америки, розроблено унiверсальне базисне орiєнтовне семиденне меню для вiддiлень реабiлiтацiї кардiологiчного профiлю. В його основу покладенi рецептури блюд згiдно з “Єдиною республiканською картотекою блюд для їдалень санаторно-курортних закладiв” (Одеса, 1991).

Медико-бiологiчнi основи застосування бiологiчно активних добавок (БАД) до санаторних харчових рацiонiв пiсляiнфарктних хворих. Головним критерiєм обгрунтованостi застосування БАД є знання специфiки метаболiчних порушень при ІХС i ІМ. Додаткова умова - досягнення оптимального поєднання їх бiологiчної дiї з особливостями механiзму лiкувального (дiєтичного) впливу базової дiєти. З урахуванням вищезазначених положень, потенцiювання БАД позитивного медико-бiологiчного ефекту регламентованої у вiддiленнях реабiлiтацiї алiментарної програми доцiльно проводитиза двома напрямками: 1) приведення за допомогою нутрiцевтикiв екзогенного надходження нутрiєнтiв у вiдповiднiсть до фiзiологiчних потреб осiб тематичної групи, включаючи, у випадку необхiдностi, i додатковi профiлактичнi рiвнi споживання; 2) пiдсилення гомеостатичного потенцiалу дiєтотерапiї. Вибiр парафармацевтикiв при цьому переслiдує мету: а) оптимiзацiї стану i функцiональних можливостей “критичних” органiв i систем; б) нормалiзацiї метаболiчних процесiв i, вiдповiдно, бiохiмiчних показникiв бiологiчних середовищ органiзму; в) мiнiмiзацiї або усунення ефектiв патогенної дiї екзогенних i ендогенних етiопатогенетичних ризик-чинникiв. Парадiгма наукових основ застосування БАД санаторних харчових рацiонiв пiсляiнфарктних хворих представлена на схемi.

Натурне обґрунтування концептуальної схеми пiдвищення ефективностi санаторно-курортної дiєтотерапiї хворих на iнфаркт мiокарда за допомогою БАД. Нутрiцевтики. Оптимiзацiя лiпiдного складу харчових рацiонiв. Алiментарним шляхом фiзiологiчна потреба хворих на ІМ в ПНЖК w-3 може бути задоволена максимум на 50%. Для нiвелювання вказаного дефiциту апробовано препарат жиру морських риб - ейконол, кожна капсула якого мiстить 25% ПНЖК w-3 i вiтамiн Є в кiлькостi 2,5 мг на 1 г

ПНЖК. Для натурних дослiджень була обрана схема курсового прийому БАД: 8 капсул на день, у тому числi 3, 4 i 1, вiдповiдно, пiсля снiданку, обiду i вечерi. При цьому рiвень ПНЖК w-3 в рацiонах збiльшився з 2 до 4 г, спiввiдношення w-6:w-3 склало 6:1, замiсть фонового - 12:1. Пiд впливом дiєтотерапiї з включенням ейконола до кiнця реабiлiтацiйного курсу вiдзначалася позитивна динамiка (p<0,05) iндикаторних показникiв жирового обмiну: рiвень ХС, ХС ЛПНЩ i ТГ вiдповiдно знизився на 10,6%, 8,7% i 20,4% (в контролi - 6,5%, 4,3% i 14,1%). Наявнiсть в БАД вiтамiну Є забезпечила вiдсутнiсть iндукцiї ПОЛ. Навпаки, було зареєстровано стабiлiзацiю концентрацiї МДА до кiнця лiкування (зрушення -0,51... -0,75 ммоль/л, p>0,05), зниження ПГЕ до 1,7% (p<0,05) при достовiрнiй нормалiзацiї забезпеченостi дослiджуваних осiб вiтамiном Є (33,2 мкмоль/л). Одержанi змiни бiохiмiчного статусу поєднувались з позитивними зрушеннями показникiв гемореологiї. Вiдзначалося зниження гiперфiбриногенемiї i протромбiнової активностi, бiльш виражене по вiдношенню до контролю (додаткове позитивне зрушення 9,2%, p<0,05). Переведення хворих на оптимiзоване харчування вiдбилась на складi мембранних лiпiдiв: квота ПНЖК w-3 в МЕ i МТ збiльшилася на 1,52% i 2,28% при паралельнiй регресiї рiвня ПНЖК w-6 на 1,11% i 2,90% (p<0,05). Наведена тенденцiя забезпечила позитивнi змiни в показнику w-6/w-3, вiдхилення якого вiд фiзiологiчних значень знизилися в МЕ з 68,3% до 3,1%, досягнувши даних обстеження практично здорових осiб в МТ. Прийом ейконола забезпечив збiльшення (з 0,68 до 0,72 в МЕ i з 0,84 до 0,90 в МТ, р<0,05) спiввiдношення ПНЖК/НЖК, що свiдчить про пiдвищення ненасиченостi мембран, зниження їх мiкров’язкостi. У даному планi представляє iнтерес рiзнонаправлена динамiка ПНЖК з 20-вуглецевими атомами в МЕ i МТ, що знайшла свiй максимальний прояв на фонi БАД: зниження С_20:4 , що є попередником тромбоксану А₂ з проагрегантною дiєю, i суттєве зростання С_20:5 - субстрату тромбоксану А₃ ЛПНЩ, прискоренням метаболiзму ХС, iнтенсифiкацiєю його виведення з калом, зниженням синтезу ЛПНЩ i ТГ в печiнцi, активацiєю лiпопротеїдлiпази i лецитин-холестеринацилтрансферази в сироватцi кровi, нормалiзацiєю лiполiза ЛПДНЩ, синтезу жовчних кислот i iнш.

Оптимiзацiя вiтамiнного складу дiєтотерапiї. Скоригований в максимально допустимих межах санаторний рацiон, що складений з натуральних продуктiв, не забезпечує в повному обсязi потреби пiсляiнфарктних хворих у вiтамiнах: рекомендований рiвень екзогенного надходження вiтамiну С, тiамiну, рибофлавiну i нiацину реалiзується не бiльше, як на 72-86%. Враховуючи досвiд використання вiтамiнiв i полiвiтамiнних препаратiв для профiлактики дефiцитних станiв населення, рекомендацiї мiжвiдомчої ради по профiлактицi захворювань i змiцненню здоров’я населення, об’єднаного Пленуму наукових рад АМН по медичних проблемах харчування, з широкого спектру премiксiв необхiдного хiмiчного складу нами для натурної апробацiї був обраний “Ундевiт”.

на ІМ, що мали дефiцит вiтамiнiв С, В₁ , В₂ i нiацину, складала 70,0%, 63,3%, 43,3% i 30,0%. Оптимiзацiя структури продуктового набору покращила забезпеченiсть вiтамiнами осiб контрольної групи, яка проте, не досягнула адекватного рiвня. Про це свiдчить як значний процент (23,3 - 60,0%) осiб, що дослiджувалися, з дефiцитними показниками бiологiчних середовищ, так i вiдсутнiсть достовiрних змiн (за винятком АК) в середньогрупових величинах забезпеченостi лiмiтованими нутрiєнтами на фонi фактичного i скоригованого рацiонiв. Додаткове призначення до рекомендованого харчування 1 драже “Ундевiта” на добу, лiквiдувавши недостатнiсть екзогенного надходження вiтамiнiв, забезпечило нормалiзацiю їх метаболiзму. Достовiрне (p<0,05) збiльшення концентрацiї в кровi АК, рибофлавiну, а також значення ТДФ-ефекту, екскрецiї з сечею N₁ з прийманням iнших премiксiв) не доцiльне, оскiльки результатом, в даному випадку, буде виключно їх збiльшене виведення з сечею.

Оптимiзацiя мiнерального складу дiєтотерапiї. Профiлактика артерiальної гiпертензiї (АГ) як одного з провiдних ризик-чинникiв ІМ. До прiоритетних етiопатогенетичних компонентiв АГ вiдносяться порушення мiнерального обмiну. Загальновизнаним є тiсний кореляцiйний зв’язок мiж вмiстом в органiзмi калiю, кальцiю, магнiю i рiвнем АТ, частотою реєстрацiї АГ. Для забезпечення профiлактичних рiвнiв споживання зазначених елементiв з урахуванням фiнансових витрат на коригуючi дiєтологiчнi заходи, їх медичної ефективностi (засвоєння нутрiєнтiв, їх бiологiчної активностi та iн.) пропонується використання “Пшеничних зародкових пластiвцiв харчового призначення”, що мiстять в 100 г: кальцiю i калiю по 1000 мг, магнiю - 260 мг. Фiзiолого-бiохiмiчно обгрунтована схема прийому БАД: 60 г/доб - по 20 г пiд час основних прийомiв їжi, з паралельним вилученням з рацiону 100 г пшеничного хлiба. Перевагою зазначеної схеми є можливiсть адекватної цiлеспрямованої корекцiї фактичного санаторного харчування хворих на ІМ.

В ходi натурної апробацiї БАД з участю хворих на ІМ з АГ установлено, що її тритижневий прийом iнiцiював позитивнi зрушення в забезпеченнi контрольного контингенту зазначеними мiнеральними речовинами, склавши по кальцiю +15,3%, магнiю +30,2% i калiю +30,6% вихiдних гематологiчних i +11,3...+70,0% - ренальних рiвнiв (p<0,05). В цiлому вiдмiченi змiни в мiнеральному статусi, зареєстрованi при прийомi пшеничних зародкових пластiвцiв на момент виписки з санаторiю, можуть бути оцiненi як безумовно доцiльнi, особливо при АГ, оскiльки вони наближають стан метаболiчних процесiв макроелементiв до аналогiчних показникiв у здорових людей, нiвелюють основнi патогенетичнi механiзми прогресування патологiчних зрушень в органiзмi. Наведенi данi корелювали з результатами пероральних кальцiй- магнiй- толерантних навантажувальних тестiв: перевищення фонових показникiв на 240-й хвилинi знизилося в кiнцi експериментального перiоду по кальцiю i магнiю, вiдповiдно, до 5,3% i 9,2%, тобто в 2-3 рази порiвняно з лабораторними даними при надходженнi в санаторiй, що свiдчить про полiпшення стану регуляторних i виконавчих систем гомеостазу. В даному аспектi особливий iнтерес представляє динамiка вмiсту паратгормона, концентрацiя якого виявляється функцiєю кальцiємiї. Результати проведених дослiджень показали, що у 32% дослiджуваних осiб, вихiдний рiвень паратгармона перевищував верхню межу фiзiологiчного довiрчого iнтервалу, складаючи, в середньому, 83 пг/мл, що свiдчить про напружений метаболiзм кальцiю. Корекцiя статусу елементу забезпечила достовiрне зниження концентрацiї паратгормона до 51,2 пг/мл (-40,1%), вмiст якого наблизився до середньозваженого значення норми. Медико-бiологiчний змiст зареєстрованої змiни полягає в тому, що фiзiологiчна концентрацiя паратгормона забезпечує досягнення рiвноваги мiж кальцiєм в кровi i в депо при найбiльш сприятливої для органiзму кальцiємiї.

Динамiка наведених маркерних показникiв метаболiзму контрольних макроелементiв при прийомi регламентованої дiєтотерапiї без БАД не характеризувалася репрезентативними зрушеннями i мала в аспектi, що розглядався, в 2-4 раза менш виражений гомеостатичний потенцiал.

Парафармацевтики. Детоксикацiя органiзму, профiлактика екологiч-них уражень хворих на ІМ. На медико-бiологiчну ефективнiсть санаторної реабiлiтацiї значний негативний вплив справляють полiказуальнi антропогеннi мiкроiнтоксикацiї, що реєструються у осiб, якi поступають з промислових регiонiв з антропопресiєю i денатурацiєю навколишнього середовища. У цьому випадку до спектру лiкувальних заходiв повиннi включатися засоби iндивiдувальної вторинної профiлактики з детоксикуючим i гомеостатуючим потенцiалом. До числа останнiх вiдносяться БАД. Завдання цього фрагменту дослiджень полягало в обгрунтуваннi доцiльностi i методики парафармацевтичної детоксикацiї органiзму, профiлактицi наслiдкiв екологiчного ушкодження хворих на ІМ. Як модельнi ксенобiотики були обранi важкi метали (ВМ) 1 класу небезпеки (свинець, кадмiй i ртуть), що є провiдними токсикантами, якi надходять в органiзм з навколишнього середовища, i мають вкрай небезпечнi бiологiчнi особливостi. При апробацiї БАД враховується не лише її детоксикуючий ефект, але i побiчний вплив на гомеостаз органiзму, фармакокiнетику лiкарських засобiв. Згiдно з зазначеними вiдбiрковими критерiями, а також з складеною фактичною дiєтотерапєю у вiддiленнях реабiлiтацiї була вiдiбрана лiкувально-оздоровча програма “New Life” фiрми “Team Up” (США), курс якої в часовому аспектi адекватний перiоду оздоровлення в сучасних санаторно-курортних закладах. Для хворих на ІМ була розроблена схема, що модифiкувалася вiдносно прийому парафармацевтикiв, якi входять в БАД: а) формула А (Aloe spikata, Aloe ferox, Cassia officinalis, Rhammus purshiana, Berberis vulgaris, Zingiber officinalis, Allium sativum, Capsium ofricanum, Foeniculum vulgare) з 1-го по 24-й день за обiдом чи зразу пiсля нього. При необхiдностi передбачається збiльшення дозування на 1-2 капсули в день для забезпечення належного функцiонального стану шлунково-кишкового тракту; б) формула В (Linum usitalissium, Malus communis, Ulmus fulva, Althea officialis, Clycyrrhiza glabra, Foeniculum vulgare, Salix alba) з 8-го по 20-й день по 1 ковпачку (знаходиться в упаковцi), розведеного в 75 мл води чи соку порошка 2 рази на день за пiвгодини до i/або через годину пiсля прийому їжi; в) формула С (Plantago ovatum, Avena sativum, Ozuza sativum, Malus communis, Cyamopsis, Cassia officinalis, Ficus carica, Midicago sativa, Hordeum vulgare, Ceratonia siligua, Glycyrrhia glabra, Mentha piperita, Zingeber officinale, Carcia papaya, Juglans nigra, Berberis vulgaris, Allium sativum) з 20-го по 24-й день по 1 ковпачку розведеного в 75 мл води чи соку порошка 2 рази на день. Зв’язок вживання формули С з прийомами їжi не регламентується. Прийом формул В i С передбачає паралельне споживання 75 мл води чи соку при обмеженнi вiльної рiдини в рацiонi до 0,7 л.

Фоновими дослiдженями установлено, що майже у 60% хворих на ІМ, якi надходять в санаторiї з промислово розвинених регiонiв, середньозважений рiвень в мг/л ТМ в бiосередовищах перевищує показники “норми”, тобто природного вмiсту, обумовленого наявнiстю їх як мiкроелементiв, i може бути iнтерпретований як, так зване “носiйство” (кров: свинець 0,08-0,09 мг/л, кадмiй 0,191-0,234 мг/л, ртуть 0,058-0,062 мг/л; сеча: свинець 0,144-1,517 мг/л, кадмiй 0,053-0,057 мг/л i ртуть 0,108-0,109 мг/л). При цьому необхiдно вiдзначити, що у 20-25% осiб ТМ реєструвались в кровi в концентрацiях, що перевищують як Європейськi стандарти, так i опублiкованi за матерiалами дослiджень у техногенних регiонах значення. Комплексна санаторно-курортна реабiлiтацiя забезпечила зниження рiвня свинцю, кадмiю i ртутi в кровi i сечi осiб групи контролю, вiдповiдно на 16-30%, 4-13% i 44-46%. Разом з тим, незважаючи на досить значне середньозважене нiвелювання концентрацiй ТМ, зареєстрованi зрушення в бiльшостi випадкiв не мали репрезентативного характеру. Призначення БАД дозволило значно посилити наведену тенденцiю до детоксикацiї органiзму хворих на ІМ. Вмiст ТМ в кровi, по вiдношенню до контролю, знизився додатково, в середньому на 20-25% (p<0,05), досягнувши у 70-85% осiб нормальних значень. Аналогiчнi данi одержанi i за результами бiохiмiчного дослiдження сечi. БАД виявили опосередкований позитивний ефект на лiмiтований мiкроiнтоксикацiєю функцiональний стан “критичних” органiв i систем.

(136,6 - 143,1 мкмоль/л) при паралельному зниженнi концентрацiї JgA до нижньої межi норми (5,6 мкмоль/л). Дисбаланс в гуморальному iмунiтетi є наслiдком негативної дiї ТМ на Т-, В-системи лiмфоцитiв (вiдносна кiлькiсть Е-РОК i ЄАС-РОК склала, вiдповiдно, 40,2-44,8% i 26,1-27,3%), їх функцiональну активнiсть в реакцiї РБТЛ (46,2-50,8%). Проведенi дослiдження показали, що реалiзацiя програми “New Life” забезпечила збiльшення Т-клiтинних популяцiй на 16,2% i 22,6% зниження рiвня b-клiтин, що за рiвнем оптимальностi зрушень у середньому на 10% вище показникiв контролю. Паралельно з нормалiзуючою тенденцiєю клiтинних чинникiв природної резистентностi реєструвалася оптимiзацiя їх головних ефектiв гуморальної складової (зниження рiвня JgG на 28,5% з приведенням його у вiдповiднiсть до загальноприйнятих гомеостатуючих меж варiабельностi, збiльшення концентрацiї JgA на 33,3% проти аналогiчних показникiв у контролi - 22,9% i +31,7% ).

Значний iнтерес представляв аналiз модифiкацiї лiпiдного спектру кровi при прийомi БАД. Установлено, що на момент виписки з санаторiю визначено зниження вмiсту ХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ i ТГ при збiльшеннi ХС ЛПВЩ у контрольної i дослiдної (з БАД) групах, вiдповiдно, на -9,2% i -14,3%; -11,8%, -7,6% i -18,2% - 9,7%; -8,2%+3,7% i -11,4%, +5,8% (рiзниця по ХС, ХС ЛПНЩ i ТГ репрезентативнi, p<0,05). У контекстi вивчення бiологiчної дiї “New Life”, спрямованої на нейтралiзацiю загальнотоксичного впливу ТМ, проведений аналiз зрушень ПОЛ. Фоновi результати, що отриманi, показали пiдсилення процесiв ПОЛ при впливi негативних умов навколишнього середовища (МДА 4,35-4,43 мкмоль/л, ПК 1,19-1,23 Eg/мл, ПГЕ 11,8-12,2%). Усунення дiї екзогенних токсичних чинникiв в процесi реабiлiтацiї сприяло розвитку вираженої тенденцiї до зниження показникiв лiпопероксидацiї як в осiб контрольної, так i в дослiднiй групах на -13,6% i -17,7% (МДА), -25,2% i -30,4% (ПК). Разом з тим, статистична значимiсть рiзницi у пiдсумкових зрушеннях МДА в групах волонтерiв, що вивчалися, дала можливiсть зробити висновок про iстотне падiння iнтенсивностi синдрому пероксидацiї при прийомi БАД. Цей факт знайшов пiдтвердження при аналiзi ПГЕ (4,9%-ий додатковий позитивний ефект) i спектру ФЛ МЕ (на етапi виписки вiдзначалося 22,0-44,9% наростання легкоокислюваних (ФС i ФІ) i 18,0 - 28,8% зниження бiльш стiйких до окислення (ФХ i СМ) фракцiй ФЛ).

в середньому до 120 г/л, лейкоцитоз, тромбоцитоз i ретикулоцитоз. Комплексна санаторно-курортна реабiлiтацiя забезпечила позитивнi зрушення в складi периферичної кровi волонтерiв, бiльш вираженi при прийомi БАД. Так, рiвень гемоглобiну збiльшився на 15,2%, вмiст лейкоцитiв, тромбоцитiв i ретикулоцитiв знизився, вiдповiдно, на 8,9%, 9,1% i 17,0%, склавши 8,2´10⁹ /л, 298,8´10⁹ /л, 1,17% i забезпечивши репрезентативне (за вийнятком лейкоцитiв) збiльшення сприятливих гематологiчних тенденцiй в напрямку “контроль” ® “досвiд”.

Таким чином, викладенi матерiали свiдчать, що для хворих на ІМ, якi зазнають впливу техногенного пресингу, доцiльним є включення в реабiлiтацiйну програму парафармацевтикiв детоксикуючої спрямованостi у поєднаннi з призначенням БАД “New Life” фiрми “Team Up”. Це забезпечує реальний позитивний бiологiчний ефект.

Експериментальне вивчення ефективностi парафармацевтичної корекцiї гiперхолестеринемiї. Завданням даного фрагменту дослiджень був вибiр БАД, що виявляє спрямовану протекторну дiю при провiдному ризик-факторi ІМ - гiперхолестеринемiї. Внаслiдок вивчення механiзму i iнтенсивностi гiперхолестеринемiчної дiї рiзноманiтних БАД, з врахуванням матерiалiв проведеного експерименту, для апробацiї в умовах кардiологiчного санаторного вiддiлення нами був вiдiбраний парафармацевтик “Пента концентрат” (чистий препарат (99% i бiльше) рослини Gunostemma Pentaphyllum сiм’ї Curcurbitacea) фiрми “Тeam Up”. У ходi 24-денного експериментального дослiдження на 75 бiлих iнбредних щурах-самцях масою 260-290 г з вiдтвореною моделлю алiментарної гiперлiпопротеїдемiї (iнтрагастральне введення холестерину, розчиненого в рафiнованiй соняшниковiй олiї, з розрахунку, вiдповiдно, 4% i 25% дiєти) установлено, що додатковий прийом тваринами 1 капсули БАД на добу дозволив значно нiвелювати бiохiмiчнi прояви надлишкового споживання ХС. Констатованi процеси нормалiзацiї гематологiчного рiвня ХС i суми ЛПНЩ i ХС ЛПДНЩ (регрес по вiдношенню до контролю склав 0,74 ммоль/л i 0,71 ммоль/л або - 23,6% i - 28,6%), часткове поновлення зниженої АОА, пiдвищеного ПОЛ у серцевому м’язi (вiдповiдно +9,8% i -34,6% по МДА, -14,3% по ПК) i корелюючого з ними ПГЕ (зрушення - 7,4%).

ПОЛ, показникiв системи згортання кровi, клiтинного i гуморального iмунiтету, а також енергетичних i окислювальних процесiв, зменшення гiпоксiї i деструктивних явищ в мiокардi. Скринiнг дозволених МОЗ України до практичного використання БАД з урахуванням даних експериментального дослiдження зумовив вибiр у виглядi апробованих добавок “Пента концентрат” (“ПК”) i “Кофермент Ку 10” (основа - чистий препарат (99% i бiльше) кофермента Ку 10, що є складником мiтохондрiй) виробництва фiрми “Bioenergy Nutrients”, США. Прийом БАД здiйснювався по такiй схемi: “ПК” - 3 рази на день по 3 капсули (2-а група); “ПК” по схемi 2-ї групи i “Ку 10” - 3 рази на день по 120 мг (3-я група). Перша група слугувала контролем. Необхiдно вiдзначити, що як в даному, так i в попереднiх дослiдженнях, фармакологiчна корекцiя метаболiчних процесiв i бiохiмiчних показникiв бiосередовищ не проводилася. Одержанi такi результати. Додавання до рекомендованої дiєтотерапiї “ПК” iнтенсифiкувало її антиатерогенну дiю: рiвень ХС, ХС ЛПНЩ i ТГ по вiдношенню до передiнфарктних показникiв знизився на 20,3%, 23,0% i 26,7% (p<0,05). Причому по ХС iнтенсивнiсть корекцiї була настiльки значною, що властиве ІМ зниження концентрацiї до 15% за перiод 2-90 дiб пiсля появи вогнища некрозу не нiвелювало вiрогiднiсть обумовлених “ПК” зрушень. В контролi i в 3-й групi iнтенсивнiсть зрушень була, вiдповiдно, на 47% менш виражена i адекватна нiж в 2-й групi. Персональний аналiз даних показав, що прийом “ПК” забезпечив 1,2 - 1,4-х кратне зростання кiлькостi осiб з оптимальними показниками ХС (<5,2 ммоль/л), ХС ЛПНЩ (<3,4 ммоль/л) i ТГ (<3,3 ммоль/л) при паралельному переходi їх значень з пiдвищеного на межi норми додатково у 15% хворих. Вмiст ХС ЛПВЩ зрiс майже у 50% осiб, що обстежувалися (проти 40% в контролi). Найбiльш ймовiрними механiзмами гiполiпiдемiчної дiї “ПК” є: пригнiчення синтезу ЛПНЩ за рахунок гальмування активностi фермента ацетил-СОА-холестеролацетилтрансферази, полiпшення їх клiренсу, зменшен-ня абсорбцiї екзогенного ХС, трансформацiя розподiлу ХС мiж тканинами i кров’ю при потенцiюваннi катаболiзму пре-b-лiпопротеїдiв. Оптимiзуюча лiпiдний статус бiологiчна дiя БАД забезпечила подальшi позитивнi змiни ПОЛ. Показник гемолiзу еритроцитiв внаслiдок лiзису їх мембран, викликаного ПОЛ, знизився на 24,3%-25,6% в групах 2 i 3 у порiвняннi з 17,6% в контролi. В основi приведеної закономiрностi лежить зменшення жорсткостi, збiльшення стабiльностi еритроцитарних мембран внаслiдок зниження вмiсту в них ХС.

Прийом “ПК” iнiцiював по вiдношенню до контролю зниження гiперфiбриногенемiї i протромбiнової активностi, мiра iнтенсивностi якого, вiдповiдно, склала - 4,2% i - 2,5% (p<0,05). Додаткове призначення “Ку 10” не вплинуло на змiну показникiв гемореологiї, що зберегли розмiрнiсть групи 2. Сильний вплив “ПК” на тромбогеннi властивостi кровi оснований на взаємозв’язку гiпертриглiцеридемiї з гiперкоагуляцiєю, а також агрегацiйної здатностi тромбоцитiв з рiвнем в них ХС, концентрацiєю С_20:5

Включення БАД в схему санаторної реабiлiтацiї потенцiювало позитивнi змiни в iмунному статусi, основнi прояви яких були зареєстрованi при прийомi “ПК” i “Ку 10” i укладалися в таких нормалiзуючих тенденцiях у клiтинному i гуморальному iмунiтетi: зменшення ЕАС-РОК, JgG на 19,7% i 24,3% при паралельному зростаннi значень РБТЛ, JgA i лiзоцима на 24,3%, 44,8% i 54,5%. Необхiдно вiдзначити, що крiм бiохiмiчних зрушень в гомеостазi органiзму, прийом “Ку 10” забезпечив »5-10% додаткове полiпшення показникiв центральної гемодинамiки, фiзичної працездатностi, iнформацiя про якi буде представлена нижче. Завершуючи роздiл про роль БАД в санаторнiй реабiлiтацiї хворих на ІМ, хотiлось би пiдкреслити, що своїм завданням ми, в першу чергу, ставили опрацювання схеми їх практичного застосування, в т. ч. регламентування спектру i розмiрностi iндикаторних бiохiмiчних показникiв для оцiнки його медичної ефективностi. Паралельно був розроблений викладений вище базисний варiант робочої програми призначення БАД. Вони, по-перше, можуть призначатися в повному або фрагментарному обсязi, залежно вiд конкрентної ситуацiї; по-друге можлива замiна зазначених БАД на їх аналоги за спрямованiстю i ефективнiстю медико-бiологiчної дiї пiсля вiдповiдної консультацiї з лiкарем-дiєтологом.

Медична ефективнiсть (натурна апробацiя) розроблених дiєтологiчних рекомендацiй (загальноклiнiчнi, загальноадаптацiйнi, функцiональнi i психопатологiчнi аспекти). У ходi комплексного натурного випробування встановлено, що на фонi дiєтотерапiї, яку рекомендовано, маса тiла обстежуваних протягом всього контрольного перiоду коливались у добовому розрiзi в межах ±500 г. Ознак анаболiчного або катаболiчного характеру змiн її пiдсумкових показникiв у жодного волонтера виявлено не було. Пiсля закiнчення реабiлiтацiї зареєстровано збiльшення УО, ХО i ФВ, бiльш виражена (p<0,05) при оптимiзованому харчуваннi, що включає БАД - основна група - i складає, вiдповiдно, 9,8%, 6,4% i 16,0% проти 5,9%, 3,4% i 12,0% в контролi (фактичне харчування), при ростi вiдносної розмiрностi позитивного зрушення в напрямку контрольна®дослiдна групи на 66,1%-88,2%-33,3%. Зазначений ефект пов’язаний з оптимiзацiєю енергетики, контрактильного статусу серця, перфузiї мiокарда, активацiєю окислювально-вiдновлювальних процесiв.

При проведеннi проби PWC встановлено, що з корегуванням дiєтотерапiї число метаболiчних одиниць на останньому рiвнi навантаження збiльшилось на 32,0% (p<0,05), що на 12,7% (p<0,05) перевищує аналогiчний показник у контролi. Інтенсифiкацiя засвоєння кисню тканинами обумовила зростання порогової потужностi навантаження, набувши репрезентативного значення у порiвняннi як з фоном (+14,4%), так i з контрольною групою (+5,7%). З метою об’єктивiзацiї наведених даних проведено визначення величини подвiйного утворювання (ЧСС´систолiчний АТ) на висотi навантаження. У середньому її значення в групах спостереження зазнало iдентичних змiн (зростання на 5,6-6,2%). Разом з тим, вiдсутнiсть iстотної негативної динамiки частоти пульсу i АТ в основнiй групi, що зросла до 103 Вт останнього рiвня навантаження, можна розцiнювати як показник збiльшення функцiональних можливостей органiзму. Втiлення розроблених рекомендацiй обумовило зростання тривалостi виконання стацiонарної роботи на велоергометрi. Час досягнення рiвня 14-15 балiв за шкалою Борга збiльшився на 60%, що за рiвнем зрушення на 23,6% перевищує аналогiчний показник у контролi. Данi проби PWC корелювали з результатами динамометричного визначення фiзичної працездатностi: вiдзначались “надлишковi” позитивнi змiни за показниками сили м’язiв кистi i м’язової витривалостi, що становили, в середньому, 1,4 кг i 1,7 с або 3,4% i 5,0%. Сприятлива тенденцiя реєструвалась i при вивченнi розумової працездатностi. Зросли обсяг уваги i її стiйкiсть: час на вирiшення iндикаторних тестiв зменшився, вiдповiдно на 7,1% i 10,3% (контроль - 5,4% i 6,5%).

Пiд впливом реабiлiтацiйних заходiв значно покращилося самопочуття хворих. До кiнця санаторного лiкування в основнiй групi реєструвалося зменшення чи припинення приступiв стенокардiї, що виникають при фiзичнiй чи емоцiйнiй напрузi у 96% випадкiв, перебоїв в роботi серця- у 93%, задишки - у 90%, серцебиття - у 95%, головного болю - у 79%, порушення сну - у 90% i пiдвищеної дратiвливостi - у 92%. Зазначена тенденцiя є результуючим елементом комплексної реабiлiтацiї. Про значення в її пiдсумковому ефектi оптимiзованої дiєтотерапiї говорить той факт, що в групi контролю регрес суб’єктивних симптомiв ІХС був на 3-11% менш виражений. Адекватна фiзiологiчним потребам корекцiя харчування сприяла значному (з 45,7% до 20,3%) зменшенню числа осiб з мiкросимптомами вiтамiнного дефiциту, пiдтверджуючи, тим самим, репрезентативнiсть встановлених аналiтичним шляхом закономiрностей.

Додатковi позитивнi зрушення в функцiональному станi обстежуваних осiб основної групи по вiдношенню до контролю, мали iстотний опосередкований вплив на їх психопатологiчний профiль. Згiдно одержаних даних, якщо до санаторної реабiлiтацiї середньозважена вираженiсть психiчних змiн в основнiй i контрольнiй групах оцiнювалася, вiдповiдно, в 2,2 i 2,0 бали, то пiсля оздоровлення вона становила 0,7 i 1,0 бали, що свiдчить про 1,4-кратну iнтенсифiкацiю позитивних клiнiчних змiн при модифiкацiї дiєтологiчної програми. Серед валового спектру вивчених психопатологiчних синдромiв найбiльшої уваги заслуговує переведення таких показникiв, як почуття тривоги, iпохондрiї i астенiї, з вираженої мiри прояву (3 бали) до стану з перiодичним, нерiзко вираженим характером (1 бал).

механiзми адаптогенезу є квiнтесенцiєю дiяльностi органiзму в цiлому, передусiм, за двома параметрами: метаболiчним i гомеостатичним, суттєве мiсце в реалiзацiї яких займає чинник харчування. Аналiз ЕСК i СПІ в контекстi формування системного структурного “слiду” адаптацiї показав, що в основнiй групi тiльки у 8% обстежуваних реєструвався 4-й рiвень напруги, для якої характерна недостатнiсть адаптацiйних механiзмiв. В контролi стан незадовiльної адаптацiї, при якому функцiональнi можливостi органiзму зниженi, вiдзначався в 2,5 рази частiше i сягав 20% вiд числа спостережень.

цих заходiв.

ВИСНОВКИ

1. Одним з головних елементiв комплексних вiдновлюваних програм у санаторних вiддiленнях для пiсляiнфарктних хворих є адекватна дiєтотерапiя. Оптимiзацiя її бiологiчної дiї неможлива без використання бiологiчно активних добавок. Розробленi гiгiєнiчнi вимоги щодо харчових рацiонiв, режиму харчування, призначення нутрiцевтикiв та парафармацевтикiв мають суттєвий гомеостатичний потенцiал та забезпечують пiдвищення медичної ефективностi санаторної реабiлiтацiї при iнфарктi мiокарда.

2. Методологiчною основою парадигми органiзацiї санаторно-курортної дiєтотерапiї пiсляiнфарктних хворих є використання функцiонально-гомеостатичної концепцiї, яка розроблена з урахуванням специфiки вiдповiдних санаторно-курортних закладiв i дозволяє реалiзувати функцiї харчування на рiвнi, що вiдповiдає стану та функцiональним можливостям “критичних” органiв i систем.

нормостенiчним типом конституцiї (64,8%), превалюючими характерними особливостями фонового (при надходженнi на реабiлiтацiю) харчового статусу, у яких є субоптимальне заповнення, що свiдчить про раннi прояви дисбалансу анаболiчних i катаболiчних процесiв, потреби органiзму в бiлку (показник бiлкового харчування 74±1, коефiцiєнт альбумiни/глобулiни 1,16±0,06); гiперлiпопротеїнемiю ІІБ або 1V типiв, що поєднується з недостатнiстю вiтамiнiв - до 94,6% i мiнеральних речовин - до 27,4% обстежених.

4. Фактичнi санаторнi рацiони пiсляiнфарктних хворих характеризуються перевищуючим фiзiологiчнi потреби вмiстом енергоємких нутрiєнтiв - бiлкiв, жирiв, вуглеводiв - в 1,2... 2,3 рази, в тому числi: бiлкiв тваринного походження в 1,8 рази, насичених жирних кислот в 2,5 рази, моно- i дисахаридiв в 2,3 рази, на фонi 14... 80% дефiциту вiтамiнiв (за винятком Є i В₆

5. При регламентуваннi базисної енергетики харчування контрольного контингенту в рамках санаторної групової дiєти 10i необхiдно орiєнтуватися на його середньозваженi енерговитрати, що дорiвнюють 2600 ккал/24 год.

6. Оптимальний середньозважений рiвень споживання пiсляiнфарктними хворими харчового бiлка, обгрунтований факторiальним методом i експериментально пiдтверджений, складає 100 г/доб, в т. ч. 50 г/доб - тваринного походження.

7. Рекомендоване споживання жирiв, що забезпечує оптимiзацiю їх метаболiзму i перекисного окислення, алiментарну профiлактику впливу ризик-факторiв ІХС i iнфаркта мiокарда, становить 80 г/доб, в т. ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3 i НЖК, вiдповiдно, 24 г/доб, 4 г/доб i 120 г/доб.

8. Адекватним, з точки зору мiжнутрiєнтних взаємозв’язкiв i превентивної дiєтотерапiї при патологiї, що вивчалася, є вмiст вуглеводiв в добових рацiонах, в середньому, 370 г, в т. ч. 65 г повинно приходитися на моно-, i дисахариди. Потреба в харчових волокнах складає 30 г.

9. Споживання вiтамiнiв в кiлькостях, що дорiвнюють по вiтамiнах А, Е, С, тiамiну, рибофлавiну, В₆₁₂ i фолату, вiдповiдно,: 1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 i 0,2 (мг/доб) забезпечує оптимiзацiю вiтамiнного статусу дослiджуваного контингенту.

10. Алiментарне надходження макро-, мiкроелементiв, що складає (мг/доб): калiй - не менш 5000, натрiй - не бiльш 4000, кальцiй - 1000, фосфор - 1200, магнiй - 600, залiзо -15, цинк - 20, йод - 0,2, забезпечує належний бiологiчний ефект призначеної для пiсляiнфарктних хворих дiєтотерапiї.

11. Специфiкацiя орiєнтованого, середньодобового набору продуктiв, максимально збалансованого за харчовими речовинами стосовно фiзiологiчних потреб осiб групи спостереження, складає (г/доб): хлiб житнiй - 150, хлiб пшеничний - 150, борошно пшеничне - 15, крохмаль картопляний - 5, макароннi вироби - 10, крупи, бобовi - 75, картопля - 350, овочi - 450, фрукти свiжi, ягоди - 200, соки фруктовi - 200, кефiр - 200, сметана - 20, сир твердий - 20, сир - 70, яйце - 1/3 шт, риба i рибопродукти - 100, м’ясо i субпродукти - 95, ковбаснi вироби - 5, птиця - 25, масло вершкове - 30, олiя - 30, томат-паста - 3, дрiжджi - 1, чай - 2, какао - 1.

12. З урахуванням особливостей метаболiчних процесiв пiсляiнфарктних хворих i технiчних можливостей їдалень сучасних санаторiїв, в тематичних спецiалiзованих вiддiленнях найбiльш рацiональним є п’ятиразове харчування з таким розподiлом валової енергоцiнностi за окремими прийомами їжi: перший снiданок о 8-9 год. - 25% калорiйностi рацiону, другий снiданок о 11-12 год. - 15%, обiд о 14-15 год. - 35%, вечеря о 18-19 год. - 20%, на нiч о 21 год. - склянка кисломолочного напою (5%).

13. В аспектi розвитку наукових даних про нутрiєнтнi потреби осiб, що проходять реабiлiтацiю, рекомендований продуктовий набiр та режим харчування, розробленi модель-схема харчових рацiонiв i орiєнтовне унiверсальне семиденне меню. Їх натурною апробацiєю встановлено, що для оптимiзацiї хiмiчного складу та протекторно-фармакодинамiчного ефекту алiментарних впливiв в контекстi комплексної реабiлiтацiйної програми доцiльним є застосування бiологiчно активних добавок до їжi за розробленими схемами:

речовин - калiю, кальцiю i магнiю - пшеничнi зародковi пластiвцi (60 г на добу). Їх прийом у поєднаннi з скорегованим харчуванням забезпечує зниження рiвня ХС, ХС ЛПНЩ i ТГ на 9-20%, а також гiперфiбрiногенемiї та протромбiнової активностi на 9,2%, при збiльшеннi коефiцiєнту ПНЖК/НЖК i квоти ПНЖКw-3 в мембранах еритроцитiв i тромбоцитiв вiдповiдно до 0,77 i 8,42%, 0,90 i 7,36%; досягненнi концентрацiями лiмiтованих вiтамiнiв та їх метаболiтiв, мiнеральних речовин в бiологiчних середовищах фiзiологiчних значень, що зумовило нiвелювання в кровi рiвня паратгормона на 34,3 пг/мл, клiнiчних проявiв дефiциту вiтамiну С на 40% i вiтамiнiв групи В на 26,7%;

б) Парафармацевтикiв – для iнтенсифiкацiї дiєтотерапiї антиатерогенної (“Пента концентрат” фiрми “Team Up” (США)) та нормалiзуючої функцiональний стан серцево-судинної системи (“Кофермент Ку 10” фiрми “Bioenergy Nutrients” (США)) дiї, а також детоксикацiї органiзму, нормалiзацiї функцiонального стану “критичних” гомеостатуючих систем у осiб, що поступають з регiонiв з забрудненим навколишнiм середовищем (програма “New Life” фiрми “Team Up” (США)). Основними проявами потенцiювання гомеостатичної спрямованостi харчових рацiонiв зазначених бiологiчно активних добавок на рiвнi бiологiчних середовищ є додаткове середньозважене (на 5-10%) збiльшення оптимiзуючих тенденцiй у лiпiдному, антиоксидантному, iмунному статусах, складi фосфолiпiдiв клiтинних мембран, загальних показниках кровi при паралельному зниженнi уринарного та гематологiчного вмiсту ксенобiотикiв, збiльшеннi кiлькостi хворих з їх фiзiологiчною концентрацiєю вiдповiдно на 20-25% i 10-35%. В цiлому, вживання бiологiчно активних добавок збiльшує квоту осiб з бiохiмiчними показниками бiологiчних середовищ в межах фiзiологiчних коливань в 1,2-1,4 рази.

центральної гемодинамiки, функцiональних можливостей органiзму (фiзичної та розумової працездатностi) – в середньому на 10-30%, при 20-вiдсотковому збiльшеннi кiлькостi осiб з вираженими (темп приросту зрушення показника бiльше 25%) параметрами вiдновлювального характеру за приведеними критерiями, а також iнтенсифiкацiю вiдносно контролю сприятливої динамiки суб¢єктивних проявiв при клiнiчних синдромах ІХС та iнфаркта мiокарда, наявностi мiкросимптомiв недостатнього харчового статусу (середньозважений регрес при вiдхиленнi вiд норми – 13%), психопатологiчному профiлi (1,4-х кратне зниження вираженостi iндикаторних психопатологiчних синдромiв), станi адаптогенезу до негативних факторiв екзо-, ендоекологiї (зменшення в 2,5 рази вiдносної квоти осiб з недостатнiстю метаболiчних та гомеостатичних адаптацiйних механiзмiв).

* *

*

Автор висловлює глибоку вдячнiсть Абрамову Вiктору Васильовичу, доктору медичних наук, професору, проректору з навчальної та позабюджетної роботи Днiпропетровської медичної академiї за пiдтримку в органiзацiї i проведеннi клiнiчних дослiджень, консультативну допомогу в оформленнi дисертацiї, теплоту та доброзичливiсть у вiдношеннях при виконаннi даної роботи.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Санаторно-курортная диетотерапия больных, перенесших инфаркт миокарда/ В. И. Пономаренко, Г. В. Дзяк, В. В. Ванханен, В. В. Абрамов. -Запорожье: Видавець, 1997. - 144с. (главы 4, 5, 6 - С. 81-131 - самостоятельные).

2. Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца/ В. И. Пономаренко, Г. В. Дзяк, В. В. Абрамов, В. В. Ванханен. – Киев: Тамед, 1998. -160с. (главы 3, 4, 5, 6, 7 - С. 70-132 - самостоятельные).

Статтi в наукових виданнях

1. Нова концепцiя санаторно-курортної дiєтотерапiї /В. В. Ванханен, В.І. Поно-маренко, Н. М. Денисенко, А. П. Штепа // Медичнi перспективи. - 1996. - № 1. - С. 79-81.

2. Абрамов В. В., Пономаренко В.І., Ванханен В. В. Вплив оптимiзацiї дiєтотерапiї на медико-бiологiчну ефективнiсть санаторно-курортного етапу реабiлiтацiї пiсляiнфарктних хворих//Медичнi перспективи. - 1997. - Т. 2, № 1. - С. 54-58.

- 1997. - № 1. - С. 55-57.

4. Пономаренко В.І. Фоновий харчовий статус хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда, якi надходять до санаторно-курортних закладiв// Медичнi перспективи. - 1997. - Т. 2, № 4. - С. 77-80.

5. Пономаренко В. И. Экспериментальное обоснование антиатерогенного действия биологически активной добавки “Пента концентрат” и возможности повышения эффективности санаторной диетотерапии// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1997. - № 4. - С. 32-34.

журнал. - 1997. - № 3. - С. 85-86.

7. Пономаренко В. И. Биологические аспекты организации питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации// Проблемы профилактической медицины: Сб. статей. - Донецк: Лыбидь, 1997. - С. 94-97.

науч. тр. - Запорожье, 1997. - С. 9-13.

11. Роль биологически активных добавок в оптимизации эффективности вторичной алиментарной профилактики эссенциальной артериальной гипертензии у больных инфарктом миокарда на этапе санаторно-курортной реабилитации / Пономаренко В. И., Ванханен В. В., Коломиец В. В. и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 58-64.

12. Ванханен В. В., Пономаренко В. И. Требования к биологически активным добавкам, применяемым в санаторных отделениях реабилитации постинфарктных больных// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, №1, приложение. - С. 36.

13. Пономаренко В. И. Возможности повышения эффективности санаторно-курортной диетотерапии постинфарктных больных с помощью биологически активных добавок к пищевому рациону//Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 1. - С. 10-15.

- 1998. - Т. III, № 2. - С. 89-92.

15. Включение препарата эйконол в пищевой рацион постинфарктных больных на санаторно-курортном этапе реабилитации/ Ванханен В. В., Пономаренко В. И., Цуцков В. Е. и др.// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 3. - С. 34-36.

16. Роль биологически активных добавок в алиментарной профилактике антропогенных химических микроинтоксикаций и их неблагоприятного воздействия на эффективность санаторно-курортной реабилитации постинфарктных больных/Пономаренко В. И., Ванханен В. В., Денисенко Н. М., и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. – Т. 2, № 2. – С. 183-189.

Тези

Тез. доп. III мiжнар. конф. “Францiя та Україна, науково-практичний досвiд у контекстi дiалогу нацiональних культур. -Днiпропетровськ, 1996. -Т. 2, Ч. 2. – С. 24-25.

Хар. обл. СЭС. - 1996. - С. 64-69.

3. Пономаренко В. И., Ванханен В. В., Цуцков В. Е. Энергетика питания контингента, оздоравливающегося в специализированных санаторно-курортных учреждениях//Тез. докл. науч. -практ. конф. “Актуальные вопросы курортологии”. - Евпатория, 1996. - С. 60.

4. Пономаренко В. И. Состояние Бердянской курортно-рекреационной зоны и перспективы ее развития//Тез. докл. Междун. науч. -практ. конф. “Природные лечебные ресурсы, современная теория и практика бальнеогрязелечения, правовые аспекты охраны и эксплуатации месторождений минеральных вод и лечебных грязей”. - Саки. - 1996. С. 45.

5. Состояние фактического питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации/Ванханен В. В., Пономаренко В. И., Денисенко Н. М. и др.//Матерiали наук. -практ. конф. “Гiгiєнiчнi проблеми охорони здоров’я населення”. - Днiпропетровськ: Полiграфiст. - 1997. - С. 278-280.

i лiкування в курортнiй практицi”. - Ч. 1. - 1997. - С. 33-36.

9. Пономаренко В. И. Значение адекватного витаминного статуса для оптимизации эффективности реабилитации алиментарных программ в специализированных санаторно-курортных отделениях кардиологического профиля // Там же. - Ч. II. - С. 107-112.

в традиционной и нетрадиционной медицине”. - Днепропетровск: Полиграфист. - 1997. - С. 36.

11. Ванханен В. В., Пономаренко В. И., Цуцков В. Е. Методические аспекты применения биологически активных добавок к пищевым рационам в техногенно напряженной зоне// Тез. докл. междун. экосимпозиума “Программа выживания в условиях техногенного прессинга”. - Днепропетровск. - 1998. - С. 13-14.

статей. - Днепропетровск. -1998. - С. 306-307.

и др.// Матерiали наук. -практ. конф. “Навколишне середовище i здоров’я населення”. - Днiпропетровськ: Полiграфiст. -1998. - С. 86-87.

Анотацiї:

Дисертацiя присвячена питанням обгрунтування гiгiєнiчних вимог до санаторної алiментарної реабiлiтацiї хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда. В роботi приведенi новi науково обгрунтованi результати та здiйсненi новi розробки в областi нутрiцiологiї при iнфарктi мiокарда, що базуються на функцiонально-гомеостатичнiй концепцiї. Розглянутi методологiчнi передумови до регламентування харчування контрольного контингента, обгрунтовано рiвнi споживання енергiї та нутрiєнтiв з адаптацiєю до їх значень дiючого продуктового набору. Отримали розвиток вимоги до режиму дiєтотерапiї, структури рацiонiв, що консолiдовано в унiверсальному орiєнтовному семиденному меню. Приведена парадигма потенцiювання медичної ефективностi алiментарної програми за допомогою бiологiчно активних добавок.

Ключовi слова: профiлактика, iнфаркт мiокарда, харчування, бiологiчно активнi добавки.

***

Ponomarenko V. I. Alimentary reabilitation of the post-infarction patients in the health resort establishments. Manuscript.

The dissertation is devoted to the questions of substantiation of the hygienic requirements of the post-infarction patients. The new scientific substantiated results are described in the dissertation besides the new working outs in the field of clinical diet of the post-infarction patients based on the functional-homeostatic conception are mentioned in the research-work.

product-set are substantiated in the research-work.

The requirements to the regime of diet theory, structure of the rations have been developed. They were described on the example of universal proximate 7-day menu.

The paradigm of potentiality of effectiveness alimentary program with a help of biological active aditions are given in the research-work.

***

Пономаренко В. И. Алиментарная реабилитация постинфарктных больных в санаторно-курортных учреждениях. - Рукопись.

Диссертация посвящена вопросам обоснования гигиенических требований к санаторной алиментарной реабилитации постинфарктных больных. Предложена функционально-гомеостатическая концепция регламентирования пищевых программ, основанная на учении о функциях пищи и ее биологическом действии на организм. Показано, что важной предпосылкой полного использования профилактических и лечебных свойств диетотерапии является учет онтогенетических и половых особенностей обменных процессов, антропометрического и пищевого статуса оздоравливаемого контингента. В отделениях реабилитации находятся, преимущественно, (93, 8%) лица старших возрастов (после 40 лет), мужского пола (95,8%), с преобладающим типом конституции нормостеническим (64,8%). Превалирующими трофическими особенностями поступающих больных является дисбаланс анаболических и катаболических процессов, гиперлипопротеинемия IIб или IV типов, сочетающиеся с гиповитаминозными и гипомикро-, макроэлементозными состояниями. Фактические санаторные рационы, имеющие 1,2…2,3-х кратный избыток энергонесущих нутриентов на фоне 14…18% и 20…72% дефицита, соответственно, витаминов и микроэлементов, не обеспечивают должной вторичной алиментарной профилактики инфаркта миокарда. В ходе комплексных натурных исследований доказано, что при регламентировании питания контрольного контингента необходимо ориентироваться на его средневзвешенные энерготраты, равные 2600 ккал/24 ч, потребности (г/сут) в белках-100, жирах-80, в т. ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3 и НЖК-24, 4, 20; углеводах – 370, в т. ч. моно-, дисахаридах-65; пищевых волокнах-30, витаминах А, Е,С, тиамине, рибофлавине, В₆ , ниацине, В₁₂ , и фолате (мг/сут) – соответственно 1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 и 0,2; минеральных веществах: калии, натрии, кальции, фосфоре, магнии, железе, цинке и йоде (мг/сут) – не менее 5000, не более 4000, 1000, 1200, 600, 15, 20 и 0,2. С учетом энергетических и нутриентных потребностей, особенностей метаболических процессов и санаторной комплексной реабилитационной программы обоснованы примерный суточный набор продуктов и режим питания. Установлено, что общепринятым алиментарным путем практически невозможно удовлетворить потребность постинфарктных больных в ПНЖК w-3, витаминах С и группы В; целесообразна дополнительная, превентивной направленности оптимизация статуса кальция, калия и магния. Кроме того, необходимо потенцирование мер по детоксикации организма в связи с высокой распространенностью антропогенных микроинтоксикаций и нивелированию влияния риск-факторов тематической патологии. Показано, что их быстрая и эффективная реализация осуществима при использовании биологически активных добавок (БАД). Разработаны парадигма научных основ применения БАД, а также базисный вариант назначения нутрицевтиков и парафармацевтиков ведущих отечественных и зарубежных фирм. Внедрение рекомендуемой диетотерапии, дополненной БАД, обеспечило снижение в 2,5 раза относительной квоты лиц с недостаточностью метаболических и гомеостатических адаптационных механизмов, а также, в среднем до 10%, увеличение функциональных возможностей волонтеров.