Аналiз сучасних особливостей та перспектив пiдвищення ефективностi застосування вiтчизняними тов
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ iменi Вадима Гетьмана
Кафедра: маркетинг
Реферат 2
на тему (6): „Аналiз сучасних особливостей та перспектив пiдвищення ефективностi застосування вiтчизняними товаровиробниками маркетингових методiв управлiння виробничо збутовою дiяльнiстю на прикладi будiвельної галузi”
Студентки III курсу
Спец. 6509, 1 гр.
Заочної форми навчання
Перевiрив: Ткач В. М.
План
1. Вступ......................................................................................................... 2
2. Проблема захисту вiтчизняного виробника.......................................... 3
3. Проблеми узгодження iнтересiв при проведеннi полiтики захисту вiтчизняного товаровиробника.............................................................. 5
шляхи оптимiзацiї................................................................................... 8
6. Висновок.................................................................................................. 9
Вступ
Не розробленiсть антимонопольного законодавства, яке б квалiфiкувало прояви монопольної поведiнки, дозволяє нерезидентам позбавлятися конкурентiв рiзними шляхами. В тому числi - зупинка дiяльностi українського пiдприємства-конкурента через оволодiння контрольним пакетом акцiй.
про що свiдчить постiйне нарощення всiх видiв заборгованостi.
Українськi товаровиробник i споживач бiльшою мiрою потерпають не внаслiдок "зiткнення" з iноземним товаровиробником, а через вiдсутнiсть злагодженої, комплексної системи заходiв щодо внутрiшнього регулювання, спрямованих на пiдвищення добробуту нацiї. Отже, в основi вирiшення поточних i перспективних проблем знаходяться питання виправлення нерацiональних внутрiшнiх зовнiшньоекономiчних потокiв товарiв за рахунок полiпшення умов розвитку нацiонального виробника та оптимiзацiї полiтики регулювання експортно-iмпортних операцiй.
1.
Проблема захисту вiтчизняного виробника
Оптимальнi шляхи в розвитку зовнiшньої торгiвлi та захисту вiтчизняного товаровиробника складають одну з найбiльш складних, але i цiкавих проблем економiчної науки. Цим питанням займається цiлий її роздiл - мiжнародна економiка. Згодом усерединi нього сформувалися два великих наукових напрямки - свобода торгiвлi
основних положення:
1) У мiжнароднiй економiцi iснує цiлий ряд аномалiй (Тайсон приводить бiльш 50-ти таких аномалiй), через якi свобода торгiвлi погiршує умови торгiвлi значного числа країн, що розвиваються, що не може бути пояснене в рамках теорiї конкурентних переваг;
2) торгова полiтика розвитих країн утрудняє країнам, що розвиваються, використання їхнiх конкурентних переваг, приводячи до одержання розвитими країнами левиної частки виграшу вiд торгiвлi;
у той же час свобода торгiвлi приводить до зниження соцiальних i екологiчних стандартiв у всiх країнах через зростаючу мiжнародну конкуренцiю.
В умовах жорстокої конкуренцiї на свiтових ринках торговi партнери України проводять цiлеспрямовану полiтику виключно виходячи з власних нацiональних iнтересiв. Ця полiтика спрямована на розширення ринкiв збуту своєї продукцiї. Свого часу переважала думка, що одностороння лiбералiзацiя зовнiшньоекономiчного режиму дозволить Українi якнайшвидше iнтегруватись у свiтову економiчну систему. Хоча, саме розвиненi країни свiту всупереч теорiям “вiльної торгiвлi” дуже активно використовують переваги протекцiонiзму для захисту власної економiки та пiдтримки нацiональних експортерiв.
Широкий спектр захисних заходiв, спрямованих на пiдтримку i пiдйом власного виробництва, передбачають угоди ГАТТ/СОТ. Але їх використання потребує полiтичної волi i ґрунтовної пiдготовчої роботи з боку вiдповiдних органiв влади, спрямованої на розробку конкретного плану заходiв та обґрунтування можливостi їх застосування у вiдповiдностi з правилами та процедурами ГАТТ/СОТ.
позицiї України призводить до того, що їй вже зараз вiдмовляють у правi використання механiзмiв державного регулювання, якi передбаченi мiжнародним правом. При цьому слiд розумiти, що без регулюючих функцiй держави економiчний простiр займає тiньова економiка i мафiя.
На сьогоднi для України дуже актуальним є питання вибору економiчної моделi з огляду на нацiональну безпеку держави. Черговий Меморандум економiчного розвитку України, пiдготовлений експертами Свiтового Банку за участю ряду українських урядовцiв, пропонує Українi по сутi назавжди вiдмовитись вiд застосування захисних механiзмiв, передбачених указами Президента України, законами України, угодами СОТ, обравши так звану модель вiдкритої економiки на ринкових засадах конкуренцiї.
2. Проблеми узгодження iнтересiв при проведеннi полiтики захисту вiтчизняного товаровиробника
У будь-якої країни у довiльний промiжок часу iснують iнтереси рiзних регiональних, соцiальних або об’єднаних за типом дiяльностi груп, якi мають у деяких випадках протилежну направленiсть. Пiд впливом цих груп урядом i парламентом можуть прийматися тi чи iншi рiшення, якi можуть призвести до важких наслiдкiв для суспiльства взагалi. Найбiльш суперечливим питанням є захист iнтересiв вiтчизняного виробника, з iншого боку – на законодавчому рiвнi надзвичайно рiдко можна зустрiти вирiшення проблеми захисту вiтчизняного споживача, хоча для деяких видiв продукцiї бiльшiсть є споживачами, а виробники складають тiльки незначну частину вiд споживачiв. У простiшому випадку захист вiтчизняного виробника визначає, за винятком прямих заборон на iмпорт тих чи iнших товарiв, пiдвищення цiн iмпортованих товарiв за рахунок митних зборiв до рiвня цiн вiтчизняного виробника. Це дозволяє вiтчизняному виробнику зберегти попит на свiй продукт на внутрiшньому ринку.
Споживач змушений сплачувати за цей продукт пiдвищену цiну. Це не єдиний шкiдливий наслiдок iснування “захисту”. Якщо цiни вiтчизняного виробника вищi вiд свiтових, то одним з пояснень цього є використання для виробництва застарiлої технологiї i знос обладнання, що не дозволяє використовувати енергозберiгаючi та iншi заходи. Оплата працi на Українi менша, нiж у бiльшостi торговельних партнерiв, звiдси випливає, що рiзниця в оплатi працi, як у деяких розвинених країнах, є головною причиною введення обмежень на iмпорт. Введення митних зборiв на iмпортований товар закрiплює становище, коли немає сенсу проводити модернiзацiю виробничого процесу. Неможливо придбати нове обладнання i скоротити адмiнiстративний апарат, якщо прибуток можна отримати без цих заходiв.
Отже, iснування митних бар’єрiв можливе на деякому обмеженому промiжку часу, який можна вважати достатнiм для виконання технiчного переобладнання пiдприємства. Важко зробити оптимiзацiйну модель, яка б ураховувала iнтереси як виробника, так i споживача.
3. Аналiз особливостей застосування полiтики протекцiонiзму на прикладi будiвельної галузi України
Проведення державою протекцiонiстської полiтики у вiдношеннi мiсцевих виробникiв саме по собi не є якимось особливим явищем - така практика реально iснує в бiльшостi iндустрiально розвитих країн свiту. Проблема полягає в iншому: найчастiше в результатi застосування мiр, основною метою яких є захист українського виробника, у програшi залишається вiтчизняний споживач.
Будiвельний комплекс — це сукупнiсть галузей матерiального виробництва i проектно-пошукових робiт, якi забезпечують капiтальне будiвництво. До складу будiвельного комплексу входять такi галузi матерiального виробництва: будiвництво, промисловiсть будiвельних матерiалiв, виробництво будiвельних конструкцiй i деталей.
Нинi виробництво будiвельних матерiалiв бiльше нiж наполовину зосереджено в рамках будiвельної iндустрiї, тобто в системi пiдрядних будiвельних органiзацiй. Таким чином, будiвельна iндустрiя i промисловiсть будiвельних матерiалiв дуже тiсно взаємодiють мiж собою, формуючи специфiчнi iндустрiально-будiвельнi територiальнi сполучення.
Подальший розвиток маркетингу, гнучка система торгiвлi, робота з полiпшення упакування дозволяє вiтчизняним виробникам зайняти гiдне положення на вiтчизняному i закордонному ринках. Це викликає i орiентацiю торгiвельних пiдприємств насамперед на вiтчизняного виробника.
4. Полiтика по захисту вiтчизняного товаровиробника: сучасний та шляхи оптимiзацiї
Першочерговим завданням i обов'язком держави є захист вiтчизняного виробника у прiоритетних, в першу чергу експортоспроможних галузях економiки України. Зовнiшньоекономiчна полiтика держави має бути iнструментом такого захисту. Вже зараз Україна належить до числа країн, надзвичайно залежних вiд зовнiшнього ринку.
ринки для українських товарiв у вiдповiдь на створення сприятливих умов для iмпорту товарiв з боку України. В умовах жорстокої конкуренцiї на свiтових ринках вони проводять цiлеспрямовану полiтику, виходячи виключно з власних нацiональних iнтересiв. Ця полiтика спрямована на розширення ринкiв збуту своєї продукцiї, вирiшення питань нацiональної безпеки цих держав.
зараз не iснує жодного уряду в свiтi, який би не регулював свiй внутрiшнiй ринок засобами тарифного i нетарифного регулювання.
Українi. Стимулювати експорт мають в першу чергу податкова i кредитна полiтика держави через вiдповiдне субсидування експорту, реструктуризацiю заборгованостi, а також створення умов для добросовiсної конкуренцiї.
Забезпечити економiчну безпеку держави, реальну пiдтримку вiтчизняного виробника можна лише через проведення єдиної державної полiтики, спрямованої на вихiд з кризи, стабiлiзацiю економiчної ситуацiї. Це може бути нацiональна стратегiя економiчної безпеки, яка матиме короткостроковi, середньостроковi i довгостроковi цiлi i конкретнi механiзми їхнього досягнення. Крiм того, необхiдно забезпечити постiйний монiторинг з боку вiдповiдних державних структур за реалiзацiєю цiєї стратегiї. Розвитком стратегiї має стати створення вiдповiдної нормативно-правової бази, яка встановлюватиме основнi критерiї економiчної безпеки i регулюватиме дiяльнiсть суб'єктiв економiчної безпеки
Ми повиннi пiдтримувати не нацiонального товаровиробника, а нацiонального споживача. А нацiональний споживач голосує за той чи iнший продукт працi своїми грошима. Грошi - це теж товар. Отже, слiд пiдтримувати того виробника, хто виробляє грошi. Бо якщо вiн не виробляє грошi як загальний еквiвалент, який є товаром над усiма товарами, то тодi такий виробник не потрiбен, оскiльки процес вiдтворення може iснувати тiльки за рахунок грошей.
Висновок
У будь-якої країни у довiльний промiжок часу iснують iнтереси рiзних регiональних, соцiальних або об’єднаних за типом дiяльностi груп, якi мають у деяких випадках протилежну направленiсть. Пiд впливом цих груп урядом i парламентом можуть прийматися тi чи iншi рiшення, якi можуть призвести до важких наслiдкiв для суспiльства взагалi.
не тiльки iнфраструктурне забезпечення нацiонального бiзнесу, а й його на лаштування на бiльш ефективну роботу за рахунок нововведень, нових джерел розвитку тощо. Останнi мають бути передбаченi в стратегiї державного розвитку як необхiдна складова пiдвищення конкурентоспроможностi економiки в цiлому.
Необхiдне перевлаштування економiчної моделi на принципи ефективностi та конкурентоспроможностi, на дотримання нацiональних економiчних iнтересiв, а основне спрямування зовнiшньоекономiчної полiтики має полягати у всебiчному стимулюваннi нацiонального виробництва та створеннi внутрiшнiх умов його розвитку, принаймнi не гiрших, нiж в iноземних конкурентiв.
Використана лiтература
-Парасiй В. До проблеми захисту нацiонального товаровиробника // Економiка i фiнанси, № 3, 2003р., с. 7-9
-Барабащук О. К До проблеми захисту вiтчизняного товаровиробника // Галицькi контракти, №25, 2003р. с. 26-28
-Войчак А. В. Товароведение сырья и материалов. – К., 1994.
-Економiка будiвельного комплексу: Навчальний посiбник / За ред. П. Ф. Жердецького та iн. — К.: Вища школа, 1992. — 271 с.
-Задорожна О. Соцiальнi аспекти iнвестування житлового будiвництва // Економiка України. — 2008. — № 3. — С. 91—93.
| 
