Державний контроль монопольної дiяльностi пiдприємств
на товарному ринку
Монопольна дiяльнiсть
пiдприємцiв виникає за умов монопольного становища на ринку одного пiдприємця або групи пiдприємцiв у виробництвi та реалiзацiї товарiв. Дiї органiв влади i управлiння спрямованi на недопущення та iстотне обмеження цiєї дiяльностi. Монопольне —
це домiнуюче становище пiдприємця, яке дає йому можливiсть самостiйно або разом з iншими пiдприємцями обмежувати конкуренцiю на ринку певного товару. Монопольним є становище пiдприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 %. Рiшенням Антимонопольного комiтету України може визнаватися монопольним становище пiдприємця, частка якого на ринку певного товару становить менш як 35%.
Монопольна дiяльнiсть здiйснюється пiдприємцями через монопольну цiну,
яку встановлює пiдприємець, що займає монопольне становище на ринку. Це призводить до обме
"Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi".
Монопольне становище пiдприємцiв на ринку для всiх видiв товарiв народного споживання, а також для всiх видiв робiт i послуг, обiгу капiталiв (фiнансiв, цiнних паперiв) визначається Антимонопольним комiтетом України i його територiальними управлiннями в межах адмiнiстративної областi або автономiї (район, населений пункт).
нав'язування таких умов договору, якi ставлять контрагентiв у неоднакове становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрiбного контрагенту;
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарiв iз метою створення або пiдтримання дефiциту на ринку чи встановлення монопольних цiн;
часткову або повну вiдмову вiд реалiзацiї або закупiвлi товару, якщо немає альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або пiдтримання дефiциту на ринку чи встановлення монопольних цiн;
iншi дiї з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) iнших пiдприємцiв;
встановлення дискримiнацiйних цiн (тарифiв, розцiнок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачiв.
До зловживань монопольним становищем вiдносять також неправомiрнi угоди мiж пiдприємцями та недобросовiсну конкуренцiю.
Неправомiрними
мiж пiдприємцями визнають угоди або погодженi дiї, спрямованi на:
встановлення (пiдтримання) монопольних цiн (тарифiв), знижок, надбавок (доплат), нацiнок;
застосування демпiнгових (знижених) цiн на товарному ринку;
розподiл ринкiв за територiальним принципом, асортиментом товарiв, обсягом реалiзацiї чи закупiвель їх або за колом споживачiв та iншими ознаками з метою монополiзацiї їх;
усунення iз ринку або обмеження доступу на нього продавцiв, покупцiв, iнших пiдприємцiв.
До недобросовiсної конкуренцiї
вiдносять:
пiдприємця, самовiльне використання його iменi. До недобросовiсної конкуренцiї не вiдносять френчайз — право працювати вiд iменi (пiд вивiскою ) великого пiдприємства, яке добре себе зарекомендувало. Наприклад, ресторан "Макдональдс" має у багатьох країнах свiту високу репутацiю. Скрiзь однаковий вибiр страв i напоїв, однакова технологiя виробництва, обслуговування. Проте лише 20 % пiдприємств належить компанiї "Макдональдс", решта — iншим власникам, якi купили право працювати пiд її вивiскою. Пiдключення до вiдомої компанiї дає стiйкий доход. Компанiя постiйно дослiджує, наскiльки додержують френчайзнi пiдприємства встановлених стандартiв. За недодержання вимог застосовують санкцiї, аж до позбавлення права працювати вiд iменi компанiї;
використання, розголошення комерцiйної таємницi, а також конфiденцiйної iнформацiї з метою заподiяння шкоди дiловiй репутацiї або майну iншого пiдприємця.
До зловживання монопольним становищем може призвести
а
саме:
заборона створення нових пiдприємств або iнших органiзацiйних форм пiдприємництва у будь-якiй сферi дiяльностi, а також встановлення обмежень на окремi види дiяльностi, виробництво певних видiв товарiв з метою обмеження конкуренцiї;
примушення пiдприємцiв до прiоритетного укладення договорiв, першочергової поставки товарiв певному колу споживачiв;
прийняття рiшень про централiзований розподiл товарiв;
заборона реалiзацiї товарiв iз одного регiону в iнший;
надання окремим пiдприємцям податкових та iнших пiльг, якi ставлять їх у привiлейоване становище щодо iнших пiдприємцiв, що призводить до монополiзацiї ринку певного
товару;
обмеження прав пiдприємцiв щодо здобуття та реалiзацiї товарiв;
заборона чи введення обмежень вiдносно окремих пiдприємцiв або груп їх.
управлiння повноважень для впровадження дiй, що породжують недобросовiсний монополiзм.
Державна полiтика у сферi обмеження монополiзму у пiдприємницькiй дiяльностi, заходи щодо демонополiзацiї економiки, фiнансової, матерiально-технiчної, iнформацiйної, консультативної та iншої пiдтримки пiдприємцiв, якi сприяють розвитку конкуренцiї, здiйснюються уповноваженими на це органами влади i управлiння.
Державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства, захист iнтересiв пiдприємцiв вiд зловживання монопольним становищем та недобросовiсної конкуренцiї здiйснюються Антимонопольним комiтетом України, створеним Верховною Радою України, якiй вiн пiдпорядкований i пiдзвiтний. У складi його є територiальнi управлiння, якi здiйснюють контроль за додержанням антимонопольного законодавства у певному регiонi. Державним уповноваженим може бути громадянин України, який досяг ЗО рокiв, має вищу юридичну чи економiчну освiту, стаж роботи за фахом не менш як 5 рокiв протягом останнiх 10 рокiв. Державних уповноважених призначають на строк 7 рокiв не бiльш як на два строки пiдряд. Замiсть вибулого державного уповноваженого призначають лише на строк, що не закiнчився у вибулого. Достроково звiльнити з посади державного уповноваженого може Верховна Рада України за порушення законодавства або зловживання своїм службовим становищем.
Антимонопольний комiтет України має право:
давати пiдприємцям обов'язковi для виконання розпорядження про припинення порушень антимонопольного законодавства i неправомiрних угод мiж пiдприємцями, а органам управлiння — про скасування або замiну прийнятих ними неправомiрних актiв про припинення порушень i укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству;
становище пiдприємця на ринку;
вносити у вiдповiднi органи влади i управлiння пропозицiї щодо скасування лiцензiй, припинення зовнiшньоекономiчних операцiй пiдприємцiв у разi порушення ними антимонопольного законодавства;
давати розпорядження про накладання штрафiв у разi порушення законодавства;
звертатися до суду чи арбiтражу з позовами до пiдприємцiв у зв'язку з порушенням ними антимонопольного законодавства.
а також пiдприємцiв з питань додержання антимонопольного законодавства. Пiдприємцi, органи влади i управлiння зобов'язанi на вимогу державних уповноважених Антимонопольного комiтету України подавати документи, письмовi та уснi пояснення, iншу iнформацiю.
Комiтет здiйснює попереднiй контроль за створенням, реорганiзацiєю i лiквiдацiєю (приєднанням) пiдприємств, асоцiацiй, концернiв, мiжгалузевих, регiональних та iнших об'єднань, вiдповiднiстю їхньої дiяльностi антимонопольному законодавству. Пiдприємець може придбати контрольний пакет акцiй (бiльшiсть голосiв) акцiонерного товариства, яке займає монопольне становище, з обов'язковим повiдомленням у мiсячний строк Антимонопольному комiтету про це. Така ситуацiя може бути, коли пiдприємець має пай у iншому господарському товариствi, що має монопольне становище. Коли пiдприємцi зловживають монопольним становищем на ринку, то комiтет може винести рiшення про примусовий подiл монопольних утворень.
Примусовий подiл не застосовується у таких випадках:
в разi неможливостi органiзацiйного або територiального вiдокремлення пiдприємств, структурних пiдроздiлiв або одиниць;
за умови наявностi тiсного технологiчного зв'язку пiдприємств, структурних пiдроздiлiв або одиниць, якщо частка внутрiшнього обороту у загальному обсязi валової продукцiї пiдприємства становить менш як ЗО %. Розпорядження про примусовий подiл пiдприємства пiдлягає виконанню у встановлений строк, але не пiзнiше вiд шести мiсяцiв.
У складi Антимонопольного комiтету України є науково-консультативна рада, на яку покладено розробку напрямiв дiяльностi, органiзацiї, методологiї i методики контролю за додержанням антимонопольного законодавства, пiдготовку пропозицiй щодо його застосування та удосконалення.
Вiдповiдальнiсть за порушення антимонопольного законодавства пiдприємцi несуть сплатою штрафiв, вилученням незаконно одержаного прибутку, вiдшкодуванням збиткiв, заподiяних зловживанням монопольним становищем та недобросовiсною конкуренцiєю.
Штрафи на пiдприємцiв накладаються Антимонопольним комiтетом України за ухилення вiд виконання або несвоєчасне виконання його розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства.
Законом України про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi передбачено також накладення Антимонопольним комiтетом України стягнень на посадових осiб.
Посадовi особи органiв влади i управлiння, а також керiвники пiдприємств несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу за неподання, несвоєчасне подання iнформацiї Антимонопольному комiтету України i його територiальним управлiнням або подання явно недостовiрної iнформацiї.
Прибуток, незаконно одержаний суб'єктами пiдприємницької дiяльностi вiд порушень законодавства про антимо-нопольну дiяльнiсть, стягується судом чи арбiтражем до державного бюджету.
Збитки, заподiянi зловживанням монопольним становищем та недоброякiсною конкуренцiєю, пiдлягають вiдшкодуванню за позовами заiнтересованих осiб у передбаченому законодавством порядку.
державний контроль за монопольною дiяльнiстю пiдприємцiв є важливою формою економiчного контролю, спрямованого на добросовiсне партнерство у розвитку ринкових економiчних вiдносин
| 
