Друкованi та iнтернет-видання
Реферат з журналiстики
Друкованi та iнтернет-видання
Сьогоднi електроннi цифровi технологiї у сполученнi з Інтернетом (i технологiями наступного поколiння iнформацiйних мереж) визначають майбутнє комунiкацiй. Традицiйнi постачальники iнформацiйних продуктiв, починаючи з компанiй, що випускають словники й енциклопедiї i закiнчуючи мас-медiа, не хочуть погодитися з утратою ринку збуту. Вони намагаються йти у ногу з часом: вiдсоток такої iнформацiї у цифровому вираженнi, що публiкується щороку, вiдчутно перевищує кiлькiсть друкованих примiрникiв.
"Майкрософт" аутсайдера енциклопедичного ринку "Енциклопедiї Функа й Уогнеллса". Енциклопедiю вiдредагували, доповнили свiжою iнформацiєю й iлюстрацiями, пiсля чого вона стала одним з лiдерiв продажу видань на CD-ROM за назвою "Майкрософт-Енкарта". Протягом 1994 року було продано бiльш 6 млн. екземплярiв "Енкарти", сьогоднi енциклопедiї належить бiльше 60% ринку електронних енциклопедiй.
"Британiка", яка в 1988 роцi продала 200 тисяч комплектiв, а в 1995 роцi її тираж знизився бiльше, нiж у чотири рази, а в 1997 роцi практично зiйшов на нiвець. Зате електронна версiя "Британiки" є одним з лiдерiв ринку енциклопедичних словникiв на цифрових носiях, що росте зi швидкiстю в середньому 20% у рiк. При цьому вартiсть енциклопедiй продовжує падати. Якщо на початку 1997 року "Британника CD 97" на CD-ROM коштувала 1000 доларiв, то пiд кiнець року цiна знизилася до 125 доларiв. Нова версiя "Британника CD 98" коштує стiльки ж.
Мережнi версiї цих енциклопедiй, частина з яких працює безкоштовно ("Енкарта"), а частина - за передплатою ("Британiка"), є прообразом iнтегрованих iнформацiйних систем майбутнього, доступних on-line i не обмежених в обсягах iнформацiї розмiром паперових носiїв, компакт-дискiв i дискiв DVD.
Що ж принципово нового для користувача вносить Інтернет у iнформацiйний простiр?
| ТБ |
Радiо |
Преса |
Інтернет |
| Можливiсть вибору часу користувачем |
- |
- |
+ |
+ |
| Можливiсть збереження для повторного використання |
У |
У |
+ |
+ |
|
+ |
+ |
- |
+ |
|
У |
У |
- |
+ |
| Форма передачi:
|
| Текст |
+ |
+ |
+ |
+ |
| Нерухоме зображення |
+ |
- |
+ |
+ |
| Зображення, що рухається |
+ |
- |
- |
+ |
| Звук |
+ |
+ |
- |
+ |
| Необхiднiсть у спецiальному устаткуваннi |
+ |
+ |
- |
+ |
Примiтка:
+ так, - нi, У - з використанням спецiальних додаткових пристроїв або за деяких умов
З таблицi видно всi переваги Інтернету.
Зiставна характеристика друкованих та електронних видань
У Сполучених Штатах протягом останнього двадцятилiття спостерiгається ситуацiя, коли вiдчутно зменшуються наклади "класичних" газет i журналiв. Так, до кiнця 70-х рокiв у США практично перестали iснувати вечiрнi газети. Американцi переселялися до передмiсть, а отже, пiзнiше добиралися додому, та й доставка газет стала довгою справою. Тим часом стрiмко розвивалися великi телевiзiйнi компанiї. Прочитавши ранкову газету, американець йшов на роботу, а повернувшись, сiдав перед телевiзором. Вечiрнi газети не витримували конкуренцiї i закривалися одна за iншою.
Інтернет упевнено вiдвойовує собi життєвий простiр в iнших засобiв поширення й обмiну iнформацiєю. У цiй ситуацiї багатьом газетам i журналам доводиться термiново робити вибiр: чи розмiщувати своє видання в Інтернет, чи нi.
"The New York Times", "The Washington Post", "The Boston Globe","Вiстi", "Незалежна газета", "Коммерсантъ", "Le Monde", "The Guardian", "The Economist", "Der Spiegel", "The Jerusalem Post", та iншi.
У цей же час з"явилися власне мережнi видання. Їхнi друкованi версiї були вторинними стосовно мережної й iстотно вiдрiзнялися, а то були вiдсутнi зовсiм. Засновниками подiбних вiртуальних iнформацiйних проектiв виступили концерни i корпорацiї, що працюють на стику комп"ютерної, видавничої i новинної iндустрiй.
Переваги i недолiки друкованих видань i їхнiх електронних версiй в Інтернету.
Друковане видання
зручнiсть використання - можна читати будь-де;
читач отримує вiдразу повний комплект iнформацiї;
iнформацiя всiх категорiй умiло скомпоновано.
вiдсутня процедура тиражування;
читач конкретного номера газети (журналу) потенцiйно є користувачем Інтернету;
доставка номера автоматично забезпечується системою Інтернет;
газета однаково доступна всiм користувачам Інтернет незалежно вiд мiсця проживання;
легко робити тематичнi добiрки iнформацiї. Деякi видання ведуть такi добiрки, а у деяких є спецiальнi пошуковi служби в архiвi видання;
можна читати (знайомитися зi змiстом) видання на незнайомiй iноземнiй мовi, використовуючи спецiальне програмне забезпечення, що забезпечує автоматичний переклад тексту;
"електронна пiдшивка" за рiк займає усього кiлька мегабайт пам"ятi, i може бути органiзована вiдповiдно до iнтересiв користувача;
наявнi фрагменти статей можна легко використовувати для роботи (копiювати, переробляти, цитувати);
виявленi помилки легко виправляються;
читач може легко познайомитися з виданням, не купуючи його;
iснують рiзнi варiанти доставки електронного видання: WWW, електронна пошта, електронне розсилання, FTP.
НЕДОЛІКИ
Друковане видання
необхiден друк накладу;
частина тиражу залишається не розкупленою;
необхiдно використовувати службу доставки;
доставка за межi країни iстотно обмежена;
важко робити тематичнi добiрки iнформацiї з пiдшивки;
незручно збирати пiдшивки газет i журналiв;
вкрай утруднений пошук необхiдної статтi в пiдшивцi;
важко використовувати знайденi матерiали для часткового вiдтворення;
помилки, допущенi при друцi, неможливо виправити.
необхiдно мати комп"ютер, модем i телефон (або видiлену лiнiю);
необхiдно платити за пiдключення до Інтернету;
читати i дивитися матерiали можна тiльки на комп"ютерi (хоча можна i роздрукувати);
розсiюється увага вiд великої кiлькостi цiкавої iнформацiї.
Чим мережна газета вiдрiзняється вiд звичайної?
По-перше: жанр "мережної" преси визначається специфiкою Інтернету як медiйного середовища й особливостями сприйняття iнформацiї з екрана монiтора. У першу чергу це гiпертекстовi посилання, що забезпечують доступ до архiвiв та iнших електронних ресурсiв. Таким чином, читач має справу не з лiнiйним текстом, а з розширеним обсягом iнформацiї.
По-друге: численнi форми зворотного зв"язку (гостьовi книги, форуми, конференцiї, интерактив) дають читачу можливiсть брати участь у виробництвi iнформацiйного продукту i розмивають межу мiж автором i читачем. Крiм того, звичайне для "класичної" преси придушення авторської iндивiдуальностi через ретельну редактуру в мережнiй пресi поки не поширено.
газети обмежена термiном виходу номера, а оперативнiсть телебачення - часом виходу в ефiр новин; оперативнiсть Інтернет-видання взагалi нiчим не обмежена. Саме це i стало причиною появи "стрiчки новин". Однак, на думку деяких журналiстiв, у нiй зацiкавлене дуже вузьке коло споживачiв iнформацiї. Представник "бiльшостi" не має потреби в такiй кiлькостi рiзноманiтних новин, що проходять каналами iнформацiйних агентств.
По-четверте: вiдносно мала собiвартiсть мережних проектiв i вiдсутнiсть централiзацiї сприяє розквiту спецiалiзованих газет i журналiв. Тим самим забезпечується гарантована Конституцiєю воля слова i самовираження.
На жаль, усе перераховане має i свою зворотну сторону. Легкiсть публiкацiї при можливостi збереження анонiмностi приводить iнодi до зловживань: дезiнформацiї, плагiату, екстремiзму, порнографiї, прихованiй рекламi. Хоча у серйозних мережних газетах таке недопустиме.
друкованими ЗМІ. Мережна преса й Інтернет стали для професiйних журналiстiв джерелом оперативної iнформацiї, а проблеми мережного життя взагалi i журналiстики зокрема, стали темою численних публiкацiй "класичних" газет i журналiв. У той же час мережнi видання висвiтлюють проблеми суспiльства i культури, далекi вiд вiртуальної реальностi.
В економiчнiй географiї є поняття т. зв. лiнiї Брандта. Ця умовна лiнiя вiдокремлює багатi країни "Пiвночi" вiд бiдного "Пiвдня". Поняття "Пiвночi" i "Пiвдня" тут, зрозумiло, умовнi: до "Пiвночi" вiдносять США, Канаду i Європу, Японiю i Австралiю. Подальший розвиток Інтернету зробить цю лiнiю подiлу ще "глибшою". Поява власне он-лайн видань, що не мають паперових аналогiв, означає, що жителi "Пiвдня" будуть цiлком вiдрiзанi вiд вiдповiдних iнформацiйних потокiв. Не виключено, що на багатiй "Пiвночi" Інтернет дiйсно сильно потiснить газети. Однак на "Пiвднi", де живуть бiльш 80 вiдсоткiв населення Землi, Інтернет не зможе скласти сильної конкуренцiї друкованим ЗМІ, i в цих країн ще довго будуть насолоджуватися читанням газет.
Українськi газети та журнали, представленi в Інтернетi:
Газета "День" (www.day.kiev.ua)
Газета "Дзеркало тижня" (www.mirror.kiev.ua)
"Сьогоднi" (www.today.viaduk.net)
Журнал "CHIP" (www.chip.kiev.ua)
Журнал "ПiК" (www.pic.com.ua)
Українськi Інтернет-видання:
Українська правда (www.pravda.com.ua)
UAtoday (www.uatoday.net)
ProUA (www.proua.com)
| 
