З логістики

З логiстики КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ЛОГІСТИКИ ПЛАН Вступ 1. Загальна характеристика логiстики 3. Завдання i цiлi логiстики Висновки Вступ Існуючi нинi системи постачання, виробництва та збуту продукцiї не задовольняють ринкового попиту. Зруйнована колишня система розмiщення та подiлу продуктивних сил поки ще не замiнена новою. Не налагоджено вiдповiдних господарських зв'язкiв i ситуацiя на ринку не викликає оптимiзму. Можна, звичайно, посилатись на об'єктивнi й суб'єктивнi чинники цього, проте як можна виправдати те, що, скажiмо, транспортнi витрати в собiвартостi продукцiї сягнули вже 50%. Отже, резерви економiчного зростання слiд шукати насамперед серед найбiльших статей витрат. Ранiше такою статтею для служби матерiально-технiчного постачання були виробничi запаси. Сьогоднi ситуацiя дещо iнша. Значного економiчного ефекту можна досягти, оптимiзувавши лише транспортнi витрати. Проте чи не найважливiшими для стабiлiзацiї економiки i створення нової економiчної системи є встановлення та оптимiзацiя господарських зв'язкiв. Зарубiжнi вченi називають науку, яка вивчає оптимiзацiю господарських зв'язкiв, логiстикою. Сьогоднi в умовах зростання масштабiв свiтової економiки та ускладнення господарських зв'язкiв логiстика набуває важливого значення, особливо на теренах колишнього СРСР. 1. Загальна характеристика логiстики Логiстика — досить нове для нас поняття: бiблiотеки ще не виокремлюють її як самостiйний науковий напрям, на пiдприємствах про неї, схоже, нiчого невiдомо, а вiтчизняних лiтературних джерел на тему логiстики, на вiдмiну вiд закордонних, дуже мало. Закордоннi автори публiкацiй з логiстики пiдкреслюють її самостiйнiсть, у тому числi стосовно маркетингу. У нашiй країнi поки що логiстика не розглядається як автономна, самостiйна наука. «Вiдновлення прав логiстики» в Українi — це питання часу, адже проблема ефективностi виробничо-розподiльчих вiдносин є дуже актуальною не тiльки в нинiшнiх кризових умовах, а буде такою i в майбутньому. Слово «логiстика» (вiд грец. logistike — майстернiсть пiдраховувати, мiркувати) вiдоме ще з часiв Римської iмперiї, де службовцi, що займалися розподiлом продуктiв харчування, називалися «логiстами» або «логiстиками». Наукою логiстика стала завдяки розвитку вiйськової справи. Так, вiзантiйський цар Леон VI (865—912 р. н. е.) вважав, що завданням логiстики є сплачувати данину армiї, належно постачати їй зброю i вiйськове майно, своєчасно i повною мiрою пiклуватися про її потреби та вiдповiдно пiдготовляти кожен акт вiйськового походу, робити правильний аналiз мiсцевостi з огляду на пересування армiї та сили супротивника i вiдповiдно до цих функцiй управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом i розподiлом власних збройних сил. Це визначення, не зважаючи на вiйськову специфiку, має принципову схожiсть iз сучасними формулюваннями завдань логiстики. Тiльки через 1000 рокiв, в час другої свiтової вiйни, принципи логiстики почали з успiхом втiлювати в життя, коли в США, СРСР та iнших країнах були виконанi роботи з вивчення властивостей операцiй управлiння матерiальними потоками. В цi роки були проведенi дослiдження, пов'язанi з проблемами вiйськового i типового фронтового постачання, розробленi математичнi методи й моделi, котрi з часом дiстали назву «дослiдження операцiй», завдяки чому вдалося органiзувати постiйне постачання зброї для американської армiї. Першим автором праць з логiстики вважають французького вiйськового фахiвця початку XXст. А. Г. Джамiнi, котрий визначив логiстику як «практичне мистецтво руху вiйськ». Вiн також стверджував, що логiстика стосується не тiльки перевезень, а й планування, управлiння, постачання, визначення мiсць дислокацiї вiйськ, будiвництва мостiв, шляхiв i т. iн. Логiстику як науку у вiйськових акцiях використовував Наполеон. У розвинутих країнах свiту концепцiя логiстики сформувалася наприкiнцi 70-х рокiв внаслiдок енергетичної кризи як розвиток iдей системного пiдходу до органiзацiї управлiння. Тепер деякi захiднi фахiвцi називають її мало не «новою фiлософiєю управлiння», «третiм шляхом рацiоналiзацiї» i не безпiдставно. Наприклад, у країнах Захiдної Європи бiля 98 % часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини i транспортування готової продукцiї, припадає на проходження його каналами матерiально-технiчного забезпечення i здебiльшого на зберiгання. Власне на виробництво товарiв витрачається лише 2 % сумарного часу, а на транспортування - 5 %. Крiм того, у захiдноєвропейських країнах витрати на усi види дiяльностi по матерiально-технiчному забезпеченню становлять близько 13 % вартостi валового нацiонального продукту. Структура цих витрат така: на транспортування — 41 %, на зберiгання товарiв — 21 %, на матерiальнi запаси — 23 %, на адмiнiстративнi витрати — 15 %. Пошук шляхiв скорочення витрат у цiй галузi йде у напрямку вдосконалення управлiння постачанням, збутом, зберiганням товарiв, полiпшення маркетингової дiяльностi i взаємодiї постачальникiв, споживачiв та посередникiв, змiни технологiї руху матерiальних потокiв тощо. Концепцiя iнтеграцiї цих процесiв дiстала назву «логiстика». Нинi є багато визначень логiстики. Автори ряду публiкацiй розглядають її передусiм як науку, що дає змогу оптимiзувати кооперативнi зв'язки. Іншi вважають основним середовищем застосування логiстики внутрiшньовиробничi процеси з обов'язковим включенням у логiстику питань планування завантаження обладнання, визначення розмiрiв партiй запуску деталей. Однi автори виокремлюють як основу логiстичного пiдходу транспортне обслуговування, iншi — складське господарство. Так, французькi фахiвцi з логiстики трактують її як «сукупнiсть рiзноманiтних видiв дiяльностi з метою одержання з найменшими витратами необхiдної кiлькостi продукцiї у встановлений час та у встановленому мiсцi, в якому iснує конкретна потреба в данiй продукцiї». На думку деяких захiдних спецiалiстiв, логiстика — це iнтеграцiя процесу перевезень з виробничою сферою i включає вантажно-розвантажувальнi операцiї, зберiгання i транспортування товарiв, а також необхiднi iнформацiйнi процеси. Нiмецький учений Пфоль вважає, що логiстика — це процес планування, реалiзацiї i контролю ефективних та економних з огляду на витрати перемiщення та зберiганням матерiалiв, напiвфабрикатiв i готової продукцiї, а також одержання iнформацiї про постачання товарiв вiд мiсця виробництва до мiсця споживання згiдно з вимогами клiєнтури. Росiйський учений Б. К. Плоткiн дає таке стисле визначення логiстики: це наукова дисциплiна про управлiння потоками в системах. Така рiзноманiтнiсть визначень логiстики пояснюється тим, що ця дисциплiна поки що перебуває у стадiї формування i її базова термiнологiя ще не унiфiкована. На наш погляд, логiстика вирiшує питання матерiальних та iнформацiйних потокiв з товароруху (сировини, матерiалiв, запасних частин), тобто з поставок. i як галузь дослiджень та наукових розробок теорiя логiстики виокремлена закордонними вченими. Будемо сподiватися, що i в Українi логiстика набуде розвитку не тiльки яке модне слово, а i як ефективний науково-практичний напрям. 2. Концепцiя логiстики Логiстика як комплексне управлiння матерiальними та iнформацiйними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах. 1. Розгляд руху матерiальних ресурсiв вiд первинного джерела до кiнцевого споживача в якостi єдиного матерiального потоку, що передбачає виконання таких процесiв, як транспортування, завантаження, розвантаження, перемiщення, складування i зберiгання матерiалiв. 2. Впровадження органiзацiйно-управлiнських механiзмiв координацiї дiй спецiалiстiв рiзних служб, що беруть участь в управлiннi матерiальним потоком. Результат залежить вiд того, наскiльки успiшно вдається зв'язати в систему здiйснення комплексу заходiв щодо рацiоналiзацiї тари, унiфiкування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимiзацiї розмiру замовлень i рiвня запасiв, вибору найвигiднiших маршрутiв перемiщення матерiалiв тощо. Пiд матерiальним потоком розумiють сукупнiсть сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, якi надходять вiд постачальникiв у виглядi предметiв працi до виробничих пiдроздiлiв i, перетворюючись там на готовi продукти працi, через канали розподiлу надходять до споживачiв. Циркуляцiя матерiальних ресурсiв охоплює перемiщення їх на склад пiдприємства, в цехи транспортування продукцiї незавершеного виробництва в межах цеху, мiж цехами i, нарештi, перемiщення товарiв завершеного виробництва за межi пiдприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально рiзнорiдних, а за змiстом єдиних процесiв як цiлiсного комплексу має важливе значення. Очевидно, функцiї, пов'язанi з формуванням матерiального потоку промислового пiдприємства, технологiчно зв'язанi, а витрати на їх виконання економiчно залежнi. Це означає, що змiни в одному з видiв дiяльностi впливають на iншi, а намагання знизити окремi витрати без урахування iнших можуть зумовити зростання сукупних витрат. Недостатньо оперативнi дiї служб постачання можуть негативно позначитись на функцiонуваннi виробничо-диспетчерського вiддiлу, спричинити перебої в його роботi, а отже, дезорганiзувати дiяльнiсть служби збуту. Оптимiзацiя функцiонування виробничих пiдроздiлiв може призвести до перевантаження складiв одними видами продукцiї та нестачi iнших. Зниження витрат на транспортування за рахунок зменшення швидкостi та надiйностi постачання або вiдмови вiд спецiального коштовного пакування, може дорого коштувати для пiдприємства i, зокрема, спричинити зростання витрат на зберiгання запасiв. Чим бiльший розмiр партiї деталей, котрi запускаються у виробництво, тим меншi витрати на переналагодження устаткування, проте витрати на зберiгання продукцiї незавершеного виробництва збiльшуються. І навпаки, iз зменшенням розмiру партiї витрати на зберiгання знижуються, а на переналагодження устаткування — зростають. Вiд розмiщення виробничих потужностей, складiв, пунктiв технiчного контролю залежать транспортнi витрати. постачальника до споживача розумiли лише супроводжувальну iнформацiю. У мiру розвитку й поширення логiстичних систем на пiдприємствах i фiрмах дедалi бiльшою вiдчувалась потреба в розвитку та впровадженнi в практику логiстичних iнформацiйних систем, котрi б давали змогу органiчно поєднати в єдине цiле всi ло-гiстичнi субсистеми. успiшне керiвництво виробничими процесами через використання адекватної iнформацiйної технiки, методiв та форм iнформацiйного забезпечення логiсти -чної системи в цiлому. Новi завдання, що ставляться перед органiзаторами та керiвниками виробництв щодо впровадження логiстичних принципiв, вимагають вiд них створення такої iнформацiйної iнфраструктури, яка б давала змогу збирати, органiзовувати i передавати iнформацiю вiдповiдно до встановлених завдань. Успiшний процес функцiонування виробництва неможливий без iдентифiкацiї, стандартизацiї джерел iнформацiї, її обробки та передачi, тобто без створення комп'ютерної мережi виробництва. Про можливостi такої мережi свiдчать досягнення комунiкацiйних мереж захiдноєвропейських фiлiалiв IBM. Наприклад, усi виробничi пiдроздiли фiрми IBM в Нiмеччинi об'єднанi для iнформацiйного забезпечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунiкацiйної системи PROFS (Professional Offise). Ця система дає змогу кожному, хто пiдключився до неї, зв'язатися з будь-яким пiдроздiлом фiрми. Сьогоднi в цю систему об'єднанi бiльш нiж 26 з 30 тис. робiтникiв нiмецького фiлiалу IBM. Виробнича мережа поряд iз системою PR OFS створює iнфраструктуру для всього iнформацiйного потоку фiрми. Крiм того, ця мережа є iнтегральною основою для iншої перспективної мережi, що об'єднує понад 300 тис. працiвникiв IBM у Захiднiй Європi. усiх пiдроздiлiв через створену iнфраструктуру (комунiкацiйну та iнформацiйну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктовi загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його iншим суб'єктом. Комунiкацiйна система має охоплювати усiх постачальникiв i замовникiв даного пiдприємства. iнформацiї згiдно з поставленими перед цiєю системою завданнями. На думку авторитетних спецiалiстiв деяких захiдних компанiй, iнформацiйна iнфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так i в усiй фiрмi на базi сучасних швидкодiючих ЕОМ, вiдповiдного програмного забезпечення, перетворює iнформацiю з допомiжного (обслуговуючого) чинника на самостiйну виробничу силу, яка може, на вiдмiну вiд iнших чинникiв, постiйно та за короткий час пiдвищувати продуктивнiсть працi й мiнiмiзувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практицi ефективнiсть застосування iнформацiйної логiстики, вона є лише одним з елементiв загальної логiстичної системи, i успiшне її функцiонування можливе лише в разi переходу всього виробництва на логiстичнi принципи. У свою чергу, комплексний логiстичний пiдхiд у сферi закупiвель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподiлу абсолютно неможливий без iнформацiйної системи. Основними положеннями комерцiйної логiстики є: 1. Реалiзацiя принципу системного пiдходу, тобто оптимiзацiя матерiального потоку у межах як пiдприємства, так i його пiдроздiлiв. Однак максимальний ефект можливий тiльки при оптимi-зацiї або сукупного матерiального потоку вiд первинного джерела сировини до кiнцевого споживача, або окремих значних його дiлянок. При цьому всi ланки матерiального ланцюга, тобто всi елементи макро- та мiкрологiстичних систем повиннi працювати як єдиний злагоджений механiзм. 2. Вiдмова вiд випуску унiверсального технологiчного та пiдйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б вiдповiдало конкретним умовам. Оптимiзацiя потокiв за рахунок використання обладнання, що вiдповiдає конкретним умовам роботи, можлива лише у разi випуску i масового використання широкої номенклатури рiзних засобiв виробництва. Тобто застосування логiстичного пiдходу до управлiння матерiальними потоками можливе лише за високого рiвня науково-технiчного розвитку. суспiльне значення дiяльностi у сферi управлiння матерiальними потоками, створює об'єктивнi передумови для залучення в галузь кадрiв з бiльш високим потенцiалом працi. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови працi. Вирiшення цього завдання можливе лише за умов, коли система облiку витрат виробництва та обiгу дає змогу виокремити витрати на логiстику. Отже, виникає важливий критерiй вiдбору оптимального варiанта логiстичної системи — мiнiмум сукупних витрат протягом усього логiстичного ланцюга. 5. Розвиток послуг сервiсу на сучасному рiвнi. Сьогоднi можливостi рiзко пiдвищити якiсть продукцiї об'єктивно обмеженi. Тому збiльшується кiлькiсть пiдприємств, якi вдаються до логiстичного сервiсу як до засобу пiдвищення конкурентоспроможностi. Коли на ринку є кiлька постачальникiв однакового товару однiєї якостi, переваги матиме той з них, котрий в процесi постачання зможе забезпечити вищий рiвень сервiсу. 6. Спроможнiсть логiстичних систем до адаптацiї в умовах ринку. Поява великої кiлькостi рiзноманiтних товарiв та послуг призводить до невизначеностi попиту на них, зумовлює рiзкi коливання якiсних i кiлькiсних характеристик матерiальних потокiв, що проходять через логiстичнi системи. В цих умовах спроможнiсть логiстичних систем адаптуватись до змiн зовнiшнього оточення є важливим чинником стiйкого становища на ринку. Кiнцева мета дiяльностi в галузi логiстики виражається «шiстьома правилами логiстики»: 1) вантаж (потрiбний товар); 2) якiсть (необхiдної якостi); 3) кiлькiсть (в необхiднiй кiлькостi); 4) час (доставка в належний час); 5) мiсце (в потрiбне мiсце); 6) витрати (з мiнiмальними витратами). Зрозумiло, що мета логiстичної дiяльностi досягається тодi, коли цi б правил виконуються, тобто коли потрiбний товар необхiдної якостi в належнiй кiлькостi i в потрiбний час доставлений у потрiбне мiсце з мiнiмальними витратами. Концепцiя комерцiйної логiстики передбачає такi її напрями: визначення потреби в об'ємах i напрямах перевезень продукцiї; визначення послiдовностi проходження продукцiї через пункти складування; оперативне регулювання поставок та перевезень; розвиток складського господарства; надання комерцiйних i транспортно-експедицiйних послуг. Викладене вище показує значнi переваги логiстичної концепцiї управлiння перед традицiйною (табл. 1). Таблиця 1 Порiвняльний аналiз традицiйної та логiстичноi концепцiй управ­лiння Ознаки логiстичної системи Низький рiвень виробничої iнтеграцiї Високий рiвень виробничої iнтегра­цiї Прагнення до максимальної продук­тивностi Забезпечення гнучкостi Оптимiзацiя функцiй виробництва Висока пропускна спроможнiсть Залишки у виглядi потужностей Подовжений годинний цикл диспо­зицiї Дуже скорочений цикл диспозицiї, добовi та годиннi промiжки Високий рiвень готовностi вироблю­ваної продукцiї Колективне виробництво, орiєнтова­не на виробничу програму та складу­вання Виробництво орiєнтоване на замов­лення з боку клiєнтiв, тобто на по­пит 3. Завдання i цiлi логiстики Основне завдання логiстики — досягнення фiрмою найбiльшого прибутку. На жаль, логiстика розглядається крiзь призму досягнення фiрмою стратегiчних цiлей i оптимiзацiї її основних оперативних процесiв (наприклад, транспортування i зберiгання вантажiв). У зв'язку з цим розрiзняють загальнi та пiдпорядкованi їм локальнi завдання логiстики. Для виконання загального завдання необхiдно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованiсть фiрм до мiнливої ринкової ситуацiї, збiльшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним iз загальних завдань логiстики є створення ефективної iнтегрованої системи регулювання матерiальних та iнформацiйних потокiв i контролю за ними, що забезпечувало б високу якiсть постачання продукцiї. З цим завданням тiсно пов'язанi такi проблеми, як забезпечення взаємної вiдповiдностi матерiальних та iнформацiйних потокiв, контроль матерiального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегiї i технологiї фiзичного перемiщення товарiв, розробка способiв управлiння операцiями їх руху, встановлення форм стандартизацiї напiвфабрикатiв та пакування, визначення обсягу виробництва, Транспортування i складування, розбiжностей мiж бажаними та можливими закупiвлями i виробництвами. Прикладом локального завдання логiстики є Оптимiзацiя виробничих запасiв та максимальне скорочення часу зберiгання i транспортування вантажiв. Недостатнiй зв'язок концепцiї логiстики з активною ринковою стратегiєю часто призводить до того, що сама по собi закупiвля сировини, напiвфабрикатiв, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тiєї чи iншої продукцiї без належного попиту на неї. Однак у нинiшнiй ринковiй ситуацiї такий пiдхiд до випуску продукцiї може призвести до комерцiйного провалу. Орiєнтацiя на мiнiмiзацiю витрат, безперечно, необхiдна, але за оптимального рiвня поєднання витрат i рентабельностi основного та оборотного капiталу, задiяного в межах ринкової стратегiї. Цiлями сучасної логiстики є: 1) надходження всiх матерiалiв у вiдповiдних кiлькостях, якостi й асортиментi до мiсця споживання; 3) змiна полiтики продажу вироблюваних товарiв на полiтику виробництва товарiв, що продаються; 4) зменшення оптимального розмiру партiї постачання та обробки до одиницi; 5) якiсне виконання усiх замовлень у мiнiмальнi строки. Досягнення сукупностi поставлених цiлей - це iдеал, до якого слiд прагнути. І чим вищий виробничий та iнфраструктурний потенцiал, тим легше досягти цього iдеалу. Успiшнiй реалiзацiї даної концепцiї логiстики окремими фiрмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажiв. У Нiмеччинi, наприклад, замовлення на матерiали та вироби вiдповiдного асортименту виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються iндивiдуальнi потреби замовника, виконуються за 14 днiв. Висновки Отже, логiстика вирiшує питання матерiальних та iнформацiйних потокiв з товароруху (сировини, матерiалiв, запасних частин), тобто з поставок. Загальним для всiх фахiвцiв з логiстики є системний розгляд виробничих процесiв та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту. Як самостiйна наука, що вивчається у вузах, i як галузь дослiджень та наукових розробок теорiя логiстики виокремлена закордонними вченими. Будемо сподiватися, що i в Українi логiстика набуде розвитку не тiльки яке модне слово, а i як ефективний науково-практичний напрям. Розрiзняють такi два рiвнi логiстики: 2) мiкрологiстика — вивчає локальнi проблеми управлiння матерiальним та iнформацiйним потоками на внутрiшньозаводському рiвнi. Охоплює мiжгалузевi процеси, тобто логiстичнi процеси мiж рiзноманiтними фiрмами, транспортом, посередниками у сферi складування та зберiгання. Логiстика як комплексне управлiння матерiальними та iнформацiйними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах. 1. Розгляд руху матерiальних ресурсiв вiд первинного джерела до кiнцевого споживача в якостi єдиного матерiального потоку, що передбачає виконання таких процесiв, як транспортування, завантаження, розвантаження, перемiщення, складування i зберiгання матерiалiв. 2. Впровадження органiзацiйно-управлiнських механiзмiв координацiї дiй спецiалiстiв рiзних служб, що беруть участь в управлiннi матерiальним потоком. Результат залежить вiд того, наскiльки успiшно вдається зв'язати в систему здiйснення комплексу заходiв щодо рацiоналiзацiї тари, унiфiкування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимiзацiї розмiру замовлень i рiвня запасiв, вибору найвигiднiших маршрутiв перемiщення матерiалiв тощо. Основне завдання логiстики — досягнення фiрмою найбiльшого прибутку. На жаль, логiстика розглядається крiзь призму досягнення фiрмою стратегiчних цiлей i оптимiзацiї її основних оперативних процесiв (наприклад, транспортування i зберiгання вантажiв). У зв'язку з цим розрiзняють загальнi та пiдпорядкованi їм локальнi завдання логiстики. Одним iз загальних завдань логiстики є створення ефективної iнтегрованої системи регулювання матерiальних та iнформацiйних потокiв i контролю за ними, що забезпечувало б високу якiсть постачання продукцiї. Цiлями сучасної логiстики є: 2) змiни запасiв матерiалiв у вiдповiдь на iнформацiю про можливостi їх швидкого придбання; 4) зменшення оптимального розмiру партiї постачання та обробки до одиницi; 5) якiсне виконання усiх замовлень у мiнiмальнi строки. Досягнення сукупностi поставлених цiлей - це iдеал, до якого слiд прагнути. Список використаної лiтератури: 2. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992. 6. Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М. : Экономика, 1995. 8. Смелов А. А. Введение в логистику. - М. : Транспорт, 1993.