Змiст i методика обчислення кошторису виробництва
Змiст i методика обчислення кошторису виробництва.
Собiвартiсть валової товарної i реалiзованої продукцiї та порядок їх обчислення.
Собiвартiсть валової продукцiї як показник , засовується для внутрiшнiх потреб пiдприємств, на яких не є стабiльною величина залишкiв незавершеного виробництва. По валовiй продукцiї обчислюється виробнича собiвартiсть, по товарнiй i реалiзованiй — повна. Основним є показник собiвартостi товарної продукцiї. Її величина обумовлює собiвартiсть реалiзованої i валової продукцiї.
16. 1. Кошторис виробництва коригується таким чином:
· з кошторису вiднiмаються витрати, якi з рiзних причин не включаються у виробничу собiвартiсть продукцiї . витрати на пiдготовку i освоєння нової продукцiї, якщо вони фiнансуються iз прибутку чи iнших джерел, позавиробничi витрати, вiдшкодування винуватцями втрат вiд браку та iн.);
• вiднiмається прирiст, додається зменшення залишкiв витрат майбутнiх перiодiв;
майбутнiх платежiв (вiдпускних, винагороди за стаж
роботи, за пiдготовчi роботи у сезонних виробництвах
тощо).
Одержана сума є собiвартiстю валової продукцiї. Пiсля її коригування на змiну залишкiв незавершеного виробництва по собiвартостi (прирiст вiднiмається, зменшеня додається) одержуємо виробничу собiвартiсть готової продукцiї. Додавши до неї позавиробничi витрати, маємо повну собiвартiсть товарної продукцiї. За даними табл. 1, планова собiвартiсть товарної продукцiї становить:
10000 - 450 - 300 + 200 + 350 = 9800 тис. т. о.
Цей спосiб цiнний тим, що показує собiвартiсть товарної продукцiї у зв'язку з загальною сумою витрат i динамiкою їх списання.
Другий спосiб обчислення собiвартостi товарної продукцiї полягає у пiдсумовуваннi попередньо визначеної собiвартостi окремих виробiв, тобто
де Ст — собiвартiсть товарної продукцiї;
Ci — собiвартiсть одиницi i-ої продукцiї (послуги); '
Ni – виробництво i-ої продукцiї (послуг) у натуральному вимiрi.
Існує ще один метод обчислення собiвартостi товарної продукцiї, який широко застосовувався на наших пiдприємствах для визначення рiвня i динамiки витрат за " умов директивного планування. Це пофакторний метод. Вiн методично непогано опрацьований i може ; застосовуватися як допомiжний. Згiдно з цим методом
де Ст. р - собiвартiсть планового обсягу товарної продукцiї за рiвнем витрат базового (минулого) перiоду (розрахункова собiвартiсть);
м — кiлькiсть факторiв впливу на собiвартiсть продукцiї в плановому перiодi;
Сj — змiна собiвартостi у плановому (прогнозному) перiодi пiд впливом j-ro фактору.
До числа факторiв, що впливають на собiвартiсть продукцiї, належать органiзацiйно-технiчнi фактори (пiдвищення технiчного рiвня виробництва, удосконалення органiзацiї виробництва, працi, управлiння), а також змiна структури та обсягу продукцiї. Змiна собiвартостi пiд впливом органiзацiйно-технiчних факторiв обчислюється на плановий обсяг виробництва як рiзниця витрат до i пiсля впровадження заходу:
WC = (С2 – C1)N2,
де С1, С2 — витрати на одиницю продукцiї до i пiсля впровадження заходу;
перiодi обсяг виробництва може змiнитися, що вiдповiдно вплине на собiвартiсть продукцiї, то це треба врахувати як окремий фактор, тобто
Де Су. п. - вiдносна змiна умовно-постiйних витрат в плановому перiодi;
Су. п. б. - абсолютна сума умовно. постiйних витрат у базовому перiодi;
Рв, Ру. п ~ змiна у плановому перiодi вiдповiдно обсягу виробництва i умовно-постiйних витрат, %.
Приклад. Обсяг товарної продукцiї ц минулому роцi становив 10200 тис. г. о., а витрати на 1 г. о. — 0,9 г. о. У плановому роцi передбачено збiльшити обсяг виробництва на 10%. Внаслiдок впровадження нової технiки буде зекономлено 148 тис. г. о. Умовно-постiйнi витрати в минулому роцi 2500 тис. г. о„ у зв'язку iз зростанням обсягу виробництва вони збiльшаться на 4%. За таких умов плановий обсяг товарної продукцiї складе
Пт = 10200 • 1,1 = 11220 тис. г. о.,
Ст. р= 11220 • 0,9 = 10098 тис. г. о.
Вiдносна економiя умовно-постiйних витрат внаслiдок зростання обсягу виробництва
WСу. п = 2500 • (4 - 10)/100 = -150тис. г. о.
Собiвартiсть товарної продукцiї
Ст= 10098 - (148+150) = 9800 тис. г. о.
порiвняно з минулим роком на 3,3% (). Показник витрат на 1 г. о. товарної продукцiї досить поширений Проте треба мати на увазi, що вiн об'єктивно характеризує динамiку витрат тiльки при незмiнних цiнах i структурi випуску продукцiї. В iнших випадках вiн скорiше є модифiкацiєю показника рентабельностi, нiж витрат.
Де Ср — собiвартiсть реалiзованої продукцiї;
Св. п, Св. к —- собiвартiсть залишкiв вiдвантаженої , i.:цiї на початок i кiнець розрахункового перiоду, яка перейшла у власнiсть покупця.
Так, припустимо, якщо виробнича собiвартiсть залишкiв продукцiї на початок розрахункового перiоду вiдповiдно на складi та вiдвантаженої без змiни її власника 200 i 100 тис. г. о., а на кiнець — 248 та 150 тис. г. о., то повна собiвартiсть реалiзованої продукцiї
| 
