План
2. Еволюцiя товару в сучасних умовах.
4. Безпосередньо суспiльна форма виробництва.
Еволюцiя товару в сучасних умовах. Упродовж останнього столiття вiдбувалася еволюцiя товару, в дiалектицi вiдносин конкретної й абстрактної, приватної i суспiльної працi з'явилися якiсно новi сторони.
Наочне уявлення про цi процеси може дати виробництво сучасного автомобiля, який нинi став звичайним товаром. Наприклад, США i Японiя щорiчно виробляють майже по 15 млн. автомобiлiв. Сучасний автомобiль складається в середньому з 15 тис. деталей (у тому числi до 1500 основних), виробництвом яких зайнятi як гiгантськi компанiї, так i величезна кiлькiсть дрiбних пiдприємств-постачальникiв. В цих умовах суперечнiсть мiж абстрактною працею, що створює вартiсть, i конкретною працею, що виробляє споживчу вартiсть, набуває нової, складнiшої форми.
У створеннi споживчої вартостi автомобiля беруть участь декiлька тисяч видiв конкретної працi. Гiгантська концентрацiя виробництва, зростання рiвня усуспiльнення працi призводять до того, що конкретна праця все менше виявляється як приватна праця незалежного, економiчно вiдокремленого товаровиробника. У наймогутнi-шої американської монополiї, що виробляє автомобiлi, — «Дженерал моторз» — на початку 90-х рокiв налiчувалося до 40 тис. постачальникiв, а частка закупiвель у сумi обiгу становила приблизно 48%. В японських компанiях «Тойота» i «Нiссан» питома вага деталей та матерiалiв, що закуповуються, становить понад 70%. В цих умовах зведення конкретних видiв працi до абстрактної, а споживчої вартостi до вартостi, визначення конкретної працi як суспiльної вiдбуваються через систему замовлень, контрактiв, субпiдрядiв. «Дженерал моторз» встановлює з постачальниками тривалi виробничi зв'язки, i перетворення окремої деталi, вузла автомобiля на товар не вiдбувається звичайним шляхом повної та вiльної конкуренцiї на ринку, а планується заздалегiдь, набирає форми договору. Головна фiрма жорстко контролює витрати виробництва у своїх вiддiленнях-постачальниках, вводить для них обмежений комерцiйний розрахунок, постiйно орiєнтуючись при цьому на зовнiшнiх постачальникiв. Це означає пiдрив товарного виробництва в сучасних умовах.
Один iз важливих принципiв органiзацiї ринку в розвинутих капiталiстичних країнах полягає в тому, що потенцiйний виробник, перш нiж почати виготовляти товар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним письмову або усну угоду чи контракт. У них обумовлюються якiсть товарiв, цiни, термiн поставок, платежi тощо. Завдяки цьому сфера ринкових вiдносин по сутi перетворюється на сферу прямих зв'язкiв мiж виробниками i споживачами. У цьому випадку конкуренцiя вiдбувається мiж виробниками або мiж споживачами, а також мiж виробниками i споживачами товарiв.
що кожна машина збирається й оснащується на потоковiй лiнiї, конвеєрi вiдповiдно до iндивiдуальних смакiв, побажань майбутнього власника, якi заносяться до програми комп'ютера. На основi майже 40 видiв можна замовити кiлька сотень зразкiв обробки або оснащення машин, що означає органiчне поєднання стандартної масової продукцiї з iндивiдуальними замовленнями. Так знiмається проблема пiдтвердження ринком суспiльної необхiдностi товарiв, якi виробляються, що свiдчить про поступове посилення безпосередньо суспiльної форми виробництва.
Ще сильнiше пiдривається товарне виробництво (а водночас все менше конкретна праця виявляється у виглядi приватної) при посиленнi втручання держави в економiку. Воно вiдбувається через укладання державних контрактiв, закупiвлю державою величезної частки виготовленої продукцiї, що означає гарантований державний попит на неї.
Державний контракт — детально розроблений економiчний i правовий документ, який регламентує органiзацiйно-технiчнi, адмiнiстративно-управлiнськi вiдносини при виконаннi замовлення пiдрядниками.
Так, у розвинутих країнах свiту через державну закупiвлю товарiв i послуг реалiзується до 20% їх загального обсягу.
Тенденцiї розвитку товарної економiки i виникнення безпосередньо суспiльної форми виробництва. У межах сучасного товарного виробництва дiють двi протилежнi тенденцiї: до подальшого його розширення та до його пiдриву. Дiя тенденцiї до розширення зумовлена:
2) збiльшенням кiлькостi економiчно вiдокремлених виробникiв (у США в 1947—1999 pp. кiлькiсть пiдприємств зросла майже на 16 млн., що з погляду вiдносин власностi означає вiдокремлення товаровиробникiв, якi, виготовляючи товари чи надаючи послуги, вступають у вiдносини з iншими товаровиробниками i споживачами);
3) перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу (внаслiдок чого матерiалiзованi результати наукових дослiджень у виглядi патентiв, лiцензiй, «ноу-хау» стають товаром);
4) зростанням ролi та економiчної значущостi сфери нематерiального виробництва (освiта, охорона здоров'я та iн.) у вiдтвореннi робочої сили.
Послуги, що надають цi галузi, перетворюються на товар. В умовах сучасного капiталiзму товар набирає i таких потворних форм, як продаж частин тiла (наприклад, однiєї нирки людини, що потрапила на «дно» суспiльства). Тенденцiя до розширення товарного виробництва зумовлена також зростанням кiлькостi населення та дiєю закону зростання потреб.
Дiя тенденцiї до пiдриву товарного виробництва зумовлена:
капiталiстичного виробництва, яка зростає, виникнення й розвиток гiгантських монополiстичних об'єднань);
3) розвитком контрактних вiдносин мiж монополiями, з одного боку, дрiбними й середнiми капiталiстичними пiдприємствами — з iншого, за яких останнi спецiалiзуються на виробництвi окремих деталей, вузлiв для комплектування кiнцевої продукцiї. Крiм того, практично кожнiй операцiї купiвлi-продажу мiж корпорацiями передує укладення письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Кожна зi сторiн бере на себе зобов'язання щодо виконання умов контракту, а його порушення передбачає судовi санкцiї. Тому складаються попереднi плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фiнансовi плани пiдприємства, плани науково-технiчних дослiджень тощо. В цих умовах нема потреби пiдтверджувати через ринок суспiльне необхiдний характер товарiв, що виробляються.
Певний пiдрив товарного виробництва має мiсце й тодi, коли держава укладає контракти на нацiональному та мiжнародному рiвнях, централiзовано регулює економiку. Таку ж роль значною мiрою виконують гiгантськi банки, якi створюють апарат для суспiльного регулювання процесу виробництва й розподiлу продуктiв.
Дiя тенденцiї до пiдриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспiльного виробництва — безпосередньо суспiльної.
Безпосередньо суспiльна форма виробництва — така органiзацiя суспiльного господарства, за яко/' внаслiдок радикального розширення вiдносин планомiрного та органiзованого виробництва, а отже й процесу планування на мiкро- i макрорiвнях, задоволення бiльшостi суспiльних потреб вiдбувається без перетворення продуктiв працi на ринку на товар з участю грошей.
iснувала не завжди i тому не може функцiонувати вiчно. Розвиток її внутрiшнiх суперечностей неминуче спричинить появу розвинутiшої форми, яка дiалектичне, тобто з утриманням сильних прогресивних сторiн, заперечить товарну форму. Цi прогресивнi сторони будуть дiяти в якiсно iнших, нових формах, пiдпорядковуючись при Цьому закономiрностям розвитку безпосередньо суспiльної форми виробництва. Але загалом в наш час дiя тенденцiї до розширення масштабiв тоРозвиток товару i товарного виробництва за сучасних умов
Еволюцiя товару за сучасних умов. Упродовж XX — початку XXI ст. столiття вiдбувалася еволюцiя товару, в дiалектицi вiдносин конкретної та абстрактної, приватної i суспiльної працi з'явилися якiсно новi аспекти.
в середньому з 15 тис. деталей (у тому числi майже 1500 основних), виробництвом яких зайнятi як гiгантськi компанiї, так i величезна кiлькiсть дрiбних пiдприємств-постачальникiв. Американський лiтак «Боїнг-748» складається з 4,5 млн. рiзноманiтних частин, якi виробляють 16 тис. компанiй. За цих умов суперечнiсть мiж абстрактною працею, що створює вартiсть, i конкретною працею, яка виробляє споживчу вартiсть, набуває нової, складнiшої форми.
праця все менше виявляється як приватна праця незалежного, економiчно вiдокремленого товаровиробника. У наймогутнiшої американської монополiї, яка виробляє автомобiлi, — «Дженерал моторз» — на початку 90-х рокiв налiчувалося майже 40 тис. постачальникiв, а частка закупiвель у сумi обiгу становила приблизно 48%. В японських компанiях «Тойота» i «Нiссан» питома вага деталей та матерiалiв, що закуповуються, становить понад 70%. За цих умов зведення конкретних видiв працi до абстрактної працi, а споживчої вартостi до вартостi, визначення конкретної працi як суспiльної вiдбувається через систему замовлень, контрактiв, субпiдрядiв. «Дженерал моторз» встановлює з постачальниками тривалi виробничi зв'язки, i перетворення окремої деталi, вузла автомобiля на товар вiдбувається не звичайним шляхом повної та вiльної конкуренцiї на ринку, а планується заздалегiдь, набуває форми договору. Головна фiрма жорстко контролює витрати виробництва у своїх вiддiленнях-постачальниках, вводить для них обмежений комерцiйний розрахунок, постiйно орiєнтується при цьому на зовнiшнiх постачальникiв. З боку суспiльної форми такий пiдрив вiдбувається внаслiдок переходу вiд приватної (iндивiдуальної) капiталiстичної власностi до колективної. Це означає пiдрив товарного виробництва в сучасних умовах.
Один iз важливих принципiв органiзацiї ринку в розвинутих країнах полягає в тому, що потенцiйний виробник, перш нiж почати виробляти товар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним письмову або усну угоду чи контракт, у яких обумовлено якiсть товарiв, цiни, термiни поставок, платежi тощо. Завдяки цьому сфера ринкових вiдносин перетворюється на сферу прямих зв'язкiв мiж виробниками i споживачами. Конкуренцiя вiдбувається мiж товаровиробниками або споживачами, а також мiж виробниками i споживачами товарiв.
У 70—80-тi роки XX ст. завдяки комп'ютеризацiї й автоматизацiї виробництва, переходу до гнучких виробничих систем автомобiльна промисловiсть частково починає працювати за iндивiдуальними замовленнями: кожну машину збирають i оснащують на потоковiй лiнiї, конвеєрi вiдповiдно до iндивiдуальних смакiв, побажань майбутнього власника. На основi майже 40 базових моделей можна замовити кiлька сотень зразкiв обробки або оснащення машин, що означає органiчне поєднання стандартної масової продукцiї з iндивiдуальними замовленнями. У такий спосiб лiквiдується проблема пiдтвердження ринком суспiльної необхiдностi товарiв, що виробляються. Це свiдчить про поступове поширення безпосередньо суспiльної форми виробництва.
Ще бiльше пiдривається товарне виробництво (а водночас усе менше конкретна праця виявляється у виглядi приватної) з активiзацiєю втручання держави в економiку, яке вiдбувається через укладання державних контрактiв — детально розроблених економiчних i правових документiв, якi регламентують органiзацiйно-технiчнi, адмiнiстративно-управлiнськi вiдносини при виконаннi замовлення пiдрядниками, закупiвлю державою бiльшої частини виготовленої продукцiї, що означає гарантований державний попит на неї.
У процесi поглиблення мiжнародного подiлу працi конкретна праця виявляється як форма рiзних видiв мiжнародної працi, а її (конкретної працi) зведення до абстрактної вiдбувається в процесi формування iнтернацiональної вартостi. Вартiсть як суспiльне вiдношення виражає виробничi вiдносини мiж товаровиробниками рiзних країн.
Тенденцiї розвитку товарної економiки i виникнення безпосередньо суспiльної форми виробництва. У межах сучасного товарного виробництва дiють двi протилежнi тенденцiї: до його розширення та до його пiдриву. Перша зумовлена:
1) поглибленням суспiльного подiлу працi (кiлькiсть машинобудiвних галузей i виробництв у розвинутих країнах свiту становить понад 200, тодi як у слаборозвинутих — лише до 15);
2) спецiалiзацiєю суспiльної працi (вiдгалуження окремих виробничих функцiй у самостiйнi виробництва);
якi, виготовляючи товари чи надаючи послуги, вступають у вiдносини з iншими товаровиробниками i споживачами);
5) четвертим великим (та початком п'ятого) суспiльним подiлом працi;
6) зростанням ролi та економiчної значущостi сфери нематерiального виробництва (освiта, охорона здоров'я та iн.) у вiдтвореннi робочої сили. Послуги, якi надають цi галузi, перетворюються на товар (який набуває навiть таких спотворених форм, як продаж людських органiв).
Аналогiчно впливає на розширення товарного виробництва процес поглиблення мiжнародного подiлу працi, зокрема мiжнародної спецiалiзацiї виробництва. Тенденцiя до розширення товарного виробництва зумовлена також зростанням кiлькостi населення та дiєю закону зростання потреб.
— розвитком масштабiв одиничного подiлу працi, в основi якого — подетальна та пооперацiйна спецiалiзацiя всерединi окремих виробничих одиниць. Матерiальною основою цих процесiв є зростаюча концентрацiя капiталiстичного виробництва, виникнення й розвиток гiгантських об'єднань;
— розширенням масштабiв органiзованостi та планомiрностi в межах окремих компанiй;
комплектування кiнцевої продукцiї. При укладеннi письмового або усного контракту, що має юридичну силу, кожна зi сторiн бере на себе зобов'язання щодо виконання його умов контракту, а порушення передбачає судовi санкцiї. Тому складаються попереднi плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фiнансовi плани пiдприємства, плани науково-технiчних дослiджень тощо. За таких умов немає потреби пiдтверджувати через ринок суспiльно необхiдний характер товарiв, що виробляються.
Певний пiдрив товарного виробництва вiдбувається й тодi, коли створюються мiжнароднi та транснацiональнi корпорацiї, спiльнi пiдприємства, коли держава укладає контракти на нацiональному та мiжнародному рiвнях, централiзовано регулює економiку. Таку саму роль значною мiрою виконують наднацiональне регулювання економiки, гiгантськi банки, якi створюють апарат для суспiльного регулювання процесу виробництва й розподiлу продуктiв, перехiд вiд iндивiдуальної до колективної власностi та iн.
Дiя тенденцiї до пiдриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспiльного виробництва — безпосередньо суспiльної.
Безпосередньо суспiльна форма виробництва — органiзацiя суспiльного господарства, за якої внаслiдок радикального розширення й удосконалення вiдносин планомiрностi та органiзованостi, процесу планування на мiкро- i макрорiвнi, використання досягнень НТР задоволення бiльшої частини суспiльних потреб вiдбуватиметься без перетворення продуктiв працi на ринку на товар.
Заперечення зародкових форм її наявностi свiдчить про позаiсторичний пiдхiд до товарної форми органiзацiї виробництва, яка iснувала не завжди i тому не може функцiонувати вiчно. Розвиток її внутрiшнiх суперечностей неминуче зумовлює появу розвинутiшої форми, яка дiалектично, тобто з утриманням сильних прогресивних складових, заперечить товарну форму. Цi прогресивнi елементи дiятимуть в якiсно iнших, нових формах, пiдпорядковуючись при цьому закономiрностям розвитку безпосередньо суспiльної форми виробництва.
Основними ознаками сучасного товарного виробництва є:
— поглиблення iснуючих форм суспiльного подiлу працi й виникнення нових великих подiлiв працi;
— переважання колективного виробництва, колективного характеру працi та колективних форм власностi;
— економiчнi зв'язки мiж товаровиробниками не лише через ринок, а й через контрактну систему, зв'язки кооперацiї, спецiалiзацiї тощо;
— переважно планомiрний характер розвитку товарного виробництва в нацiональному та iнтернацiональному масштабах;
— державне регулювання товарного виробництва, конкурентного середовища;
— перетворення держави на великого товаровиробника, а отже й пiдприємця, фiнансиста, кредитора, органiзатора тощо;
— послаблення соцiально-економiчної вiдокремленостi товаровиробникiв внаслiдок розвитку перелiчених вище явищ i процесiв.
Натепер дiя тенденцiї до розширення масштабiв товарного виробництва переважає.
Висновок:
В данiй роботi я виявив тенденцiю розвитку в економiцi, еволюцiю товару в сучасних умовах. Та безпосередньо суспiльна форма виробництва.
Список лiтератури
Інтернет, Навчальний посiбник, Київ 2006р.
| 
