Екологічний маркетинг

Екологiчний маркетинг Екологiчний маркетинг План Вступ 1. Роль екологiчного маркетингу в концепцiї соцiально-етичного маркетингу 2. Екологiзацiя виробництва як показник конкурентоспроможностi. ІSО 14000 3. Економiчний розвиток та стан навколишнього середовища України 4. Розрахунок: прибуток iз вiдходiв Список використаної лiтератури Вступ Маркетинг – це передбачення, управлiння та задоволення попиту на товари, послуги, органiзацiї, людей, територiї та iдеї через обмiн. Принципи маркетингу – основнi положення, обставини, вимоги, якi визначають сутнiсть маркетингу та покладенi в його основу. поставленої мети шляхом адаптацiї до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього; комплексний пiдхiд до розробки маркетингових планiв, який передбачає використання не окремих маркетингових засад, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементiв якого дозволяє досягти визначених цiлей; спрямованiсть на довгострокову перспективу розвитку фiрми. Перший принцип виходить з того, що фiрма в центр своєї дiяльностi ставить споживача на його потреби. Вирiшення проблем споживача – єдиний спосiб досягти цiлей фiрми, найважливiшими з яких є отримання прибутку. Другий принцип наголошує на необхiднiсть дослiдження можливих змiн у зовнiшньому середовищi i розробку механiзмiв пристосування до неконтрольованих фiрмою факторiв i, в той же час, пiдкреслює важливiсть активної полiтики, яка передбачає створення нових товарiв, технологiй, вдосконалення форм стимулювання збуту, каналiв товароруху, методiв виходу на новi ринки, iнших маркетингових заходiв. Актуальнiсть третього принципу визначається неможливiстю ефективного впливу на споживачiв через використання якогось одного, навiть дуже ефективного iнструменту маркетингу. Макросередовище представлене п’ятьма групами факторiв: економiчнi; соцiально – культурнi; полiтико – правовi; технологiчнi; природно – географiчнi. Тенденцiї змiни макроекономiчних факторiв – доходу споживачiв, демографiчної ситуацiї i соцiально – культурних умов, iнфраструктури ринку i клiматичних умов; темпи науково – технiчного прогресу та рiвень розвитку науки i технiки, законодавче регулювання економiчної дiяльностi та вплив суспiльних iнститутiв на процеси, якi вiдбуваються у країнi, - цi та iншi фактори макросередовища, надають певнi можливостi або, навпаки, загрожують iснуванню фiрм – суб’єктiв економiчної дiяльностi. Вивчення впливу цих факторiв, тенденцiй змiн макросередовища є передумовою зваженого прийняття рiшення про вибiр ринкiв, на яких працюватиме фiрма. 1. Роль екологiчного маркетингу в концепцiї соцiально-етичного маркетингу Принципи маркетингу заключаються у необхiдностi дослiдження можливих змiн у зовнiшньому середовищi i розробку механiзмiв пристосування до неконтрольованих факторiв i передбачає створення нових технологiй, методiв виходу на новi ринки, iнших маркетингових заходiв. Макросередовище представлене природно – географiчними факторами, дiяльностi та вплив суспiльних iнститутiв на процеси, якi вiдбуваються у країнi, - цi та iншi фактори макросередовища, надають певнi можливостi. Вивчення впливу цих факторiв, тенденцiй змiн макросередовища є передумовою зваженого прийняття рiшення з питань концепцiї соцiально-етичного та екологiчного маркетингу. Приведу приклад по нашому району. 19 сiчня 1990 року iз Снiгурiвки на адресу 12 сесiї Верховної Ради УРСР було направлено лист „Короткi матерiали по рiчцi Інгулець”, до питання „Про екологiчну обстановку в республiцi та заходах по її корiнному полiпшенню”. В листi вказувалося, що протягом 32 рокiв – щорiчно в рiчку скидається 60 млн. куб. метрiв високомiнералiзованих вод Кривбасу (солi хлору, натрiю, залiза, кальцiю, мiдi тощо). Тiльки за 10 рокiв на землi зрошувальної системи скинуто 2. 2 млн. т солей, в т. ч. 0. 64 млн. т токсичних солей хлору. Мiнералiзацiяполивної води, за даними iнституту „Укргiпроводгосп”, в 3-4 рази перевищують норму, велика кiлькiсть соди, нiтратiв, сульфатiв i т. д. Високомiнералiзованi води Кривбасу продовжують нищити живу природу, забруднювати р. Інгулець, деградовано майже 38 тис. га поливних земель, сiльському господарству нанесено величезних збиткiв. За останнiх 10 рокiв недоотримано сiльськогосподарської продукцiї на 38,8 млн. крб. i малих рiчок, в тому числi i рiчки Інгулець, якi будуть включенi в республiканську i обласну програму охорони навколишнього природного середовища i рацiонального використання природних ресурсiв на Х111 п”ятирiчку i до 2005 року. Взагалi, починаючи з 60 рокiв минулого столiття, у рiчку Інгулець щороку скидалося в середньому 45 млн. куб. м. неочищених мiнералiзованих шахтних вод з гiрничих виробiток Кривбасу. До 1970 року усi шахтнi води гiрничодобувних пiдприємств Кривбасу скидалися у рiчки Інгулець i Саксагань. Середня мiнералiзацiя шахтних та кар”єрних вод на той час не перевищувала 5 г/л, при 10-12 г/л по деяким шахтам. У 1970 роцi на завдання Мiнчормету СРСР iнститутами „Кривбаспроект” i „Укргiпроводхоз” розроблено технiчний проект вiдведення шахтних вод Кривбасу, у якому була доведена технiчна можливiсть i економiчна доцiльнiсть використання шахтних вод для поповнення зворотних систем водопостачання збагачувальних фабрик Пiвнiчного, Пiвденного та Новокриворiзького гiрничо-збагачувальних комбiнатiв при умовi комплексного вирiшення низки водогосподарських заходiв по Кривбасу. Надлишки води з 1979 року по 1989 рiк скидалися у мiжвегетацiйний перiод у рiчку Інгулець за спецiальними дозволами Держкомприроди СРСР, який запроваджував постiйно зростаючi вимоги до зменшення забруднення навколишнього середовища. Тому, у 1986 роцi iнститут „Кривбаспроект” поновив проектнi роботи щодо шляхiв утилiзацiї шахтних вод з технiко-економiчного розрахунку „Вiдведення шахтних вод Кривбасу на перiод до 2000 р.”, у якому розглядалися варiанти вiдведення шахтних вод у акваторiї Чорного i Азовського морiв, переробка шахтних вод з отриманням товарних сольових продуктiв, поховання цих вод у глибоких геологiчних структурах. У 1988 роцi з ряду об”активних причин подальша розробка ТЕР була припинена. Проте з 1989 року природоохоронними органами скиди у рiчку Інгулець були забороненi. води. Подальший перебiг подiй змусив Мiнчормет СРСР, Держбуд СРСР, Держкомприроди СРСР поновити роботи над проблемою. Було видане завдання iнститутам „Кривбаспроект”, „ВНДІчорметенергоочистка”, „ВІОГЕМ”, „Механобрчормет”, „Укрводоканалпроект”, „Пiвденiпроруда” на розробку „Основних положень до ТЕР вiдведення шахтних вод Кривбасу” з метою багатоварiантного аналiзу для вибору перспективного напрямку вирiшення проблеми. Варiант 1 – вiдведення шахтних вод у Чорне море; Варiант 11 - вiдведення шахтних вод у ставок – накопичувач Запорiзького залiзорудного комбiнату, розташованого в Утлюкському лиманi Азовського моря; Варiант 111 – поховання шахтних вод у геологiчнi структури; Варiант У – використання шахтних вод на гiрничо-збагачувальних комбiнатах Кривбасу з щорiчним скидом надлишкiв i розбавленням їх прiсною водою. (Існуюча схема). На основi укрупнених вартiсних показникiв та екологiчної оцiнки був рекомендований варiант опрiснення шахтних вод. Москва) та „СвердловНДІхiммаш” (м.Єкатеринбург). Ними за участю також Московського енергетичного iнституту, iнституту „Кривбаспроект”, Сакського iнституту „Йодо-бром”, Криворiзького гiрничорудного iнституту з 1990 по 1993 рiк був розроблений технiчний проект „Комплексна переробка шахтних вод шахти „Батькiвщина”. Потужнiсть комплексу 600 куб. м./год, або 5,28 млн. куб. м./рiк з рiчними витратами електроенергiї 19,7 мВт, природного газу 12,6 млн. куб. м. При цьому вартiсть капiтального будiвництва становила 110 млн. крб. (в цiнах 1984 р.). Технiчний проект не був затверджений, як занадто дорогий. З тих же причин не реалiзовано альтернативний варiант, розроблений ДНДПІхiмтехнологiї (м. Сєвєродонецьк) методом вимерзання i застосування новiтнiх технологiй. На жаль, ситуацiя ускладнюється тим, що енергоємнi технологiї очистки шахтних вод, що пропонувалися дотепер не прийнятнi, а фiнансування необхiдних наукових i технiчних заходiв у централiзованому порядку iз коштiв Держбюджету є малоймовiрним. Також цi процеси породжують за собою новi екологiчнi проблеми: створення надмiрної кiлькостi вилучених солей (тiльки для Криворiзького басейну це приблизно 600-900 тис. т на рiк), створення нових полiгонiв для тимчасового складування вилучених солей з метою їх подальшої переробки або утилiзацiї. Внаслiдок використання води з Інгульця для поливу сталося погiршення фiзико-хiмiчних властивостей грунту на поливних землях, втратилася його родючiсть. Економiчнi збитки досягли десяткiв мiльйонiв карбованцiв. Скид високо мiнералiзованих зворотних шахтних вод гiрничорудних пiдприємств Кривбасу, як виняток, з метою запобiгання аварiйних ситуацiй, у 1989 роцi було дозволено рiшенням постiйної надзвичайної комiсiї при Радi Мiнiстрiв УРСР. Було скинуто 11,8 млн. куб м. В 1990 i в 1992 роках було дозволено скинути по 11 млн. куб. м., а починаючи з 1994 року це увiйшло в систему i щорiчно скидається вiд 17 до 32 млн. куб. м. отруйних вод, якi додатково забрудненi стоками господарсько-побутової каналiзацiї м. Кривого Рогу. Незважаючи на тривогу, занепокоєнiсть населення, громадсткостi неодноразовi звернення в Мiнiстерство чорної металургiї через мiсцевi обласнi, республiканськi газети, через народних депутатiв СРСР Д. В. Лiсничого, Л. Г. Шараєва у Раду Мiнiстрiв УРСР Кривбас продовжував скидати шахтнi води, наносячи непоправної шкоди здоров”ю людей, фаунi, грунту. коли буде припинено згубний скид шахтних вод Кривбасу у рiчку Інгулець, води якої використовуються для зрошення 200 тисяч гектарiв землi, а також для питного постачання населення? Спостерiгається iнтенсивне засолювання грунту, що веде до його повної деградацiї. Рiчка вимагає негайного очищення вiд мулу, що мiстить шкiдливi для людей речовини.” З Москви до Снiгурiвки народнi депутати надiслали вiдповiдь: „Зроблено депутатський запит Головi Ради Мiнiстрiв СРСР тов. Рижкову М.І. 1. Чому мiнiстром чорної металургiї тов. Колпаковим С. В. не вживаються заходи по припиненню скиду мiнералiзованих шахтних вод Кривбасу з пiдвищеним вмiстом хлору в рiчку Інгулець, яка використовується для зрошення 200 тисяч гектарiв землi i водопостачання населення Миколаєва? 3. Чи планується видiлення коштiв мiнiстерства чорної металургiї або коштiв з централiзованих джерел для очистки рiчки Інгулець вiд скиду шкiдливого мулу? Вiдповiдь заступника мiнiстра була така: „З метою захисту рiчки Інгулець вiд забруднення шахтними водами гiрничорудними пiдприємствами державного, виробничого об”єднання „Пiвденруда” виконуються в повному обсязi намiченi заходи по запобiганню скидiв мiнералiзованих вод з рiчки Інгулець та Саксагань. Для вивчення впливу гiрничорудних пiдприємств Кривбасу вiд забруднення рiчки Інгулець Український фiлiал Центрального науково-дослiдного Інституту комплексного використання водних ресурсiв (м. Київ) по договору з виробничим об”єднанням „Кривбасруда” виконує роботу „Визначення впливу гiрничорудних пiдприємств Кривбасу за забруднення рiчки Інгулець i виборiв оптимального режиму санiтарних попускiв з каналу Днiпро-Інгулець через Карачуновське водосховище”. В доповнення до цiєї роботи ВО „Кривбасруда” укладений договiр з Українським фiлiалом згаданого iнституту на дослiдження хiмiчного складу мулових вiдкладень в рiчцi на дiлянцi вiд Кривого Рогу до Снiгурiвки. А також хiмiчного складу води на цiй дiлянцi i вище Карачуновського водосховища, визначення ступеня забруднення радiонуклiдами, впливу стокiв з сiльськогосподарських угiдь на забруднення рiчки i iнше. Роботи планується закiнчити у 1990 роцi. У вiдповiдностi з дорученням Ради Мiнiстрiв України№999/68 Держкомприродою УРСР i Миколаївським облвиконкомом органiзується комiсiя для визначення джерел забруднення рiчки Інгулець i дольової участi у фiнансуваннi робiт по розчистцi рiчки в районi мiста Снiгурiвки. Пiсля виконання дослiджень i визначення джерел забруднення рiчки Інгулець буде прийнято рiшення про дольову участь у фiнансуваннi подальших робiт на оздоровлення рiчки.” Потiм у Снiгурiвцi вiдбулася технiчна нарада з питань розчищення рiчки Інгулець й вiдведення високомiнералiзованих шахтних вод Кривбасу. В нiй взяли участьпредставники обласного i районного держкомiтетiв по охоронi природи, облводгоспу, облагропрому, санiтарної служби, АПО, управлiння каналами Інгулецької зрошувальної системи, УкрНДІЗЗу, проектних органiзацiй Кривого Рогу, виробничих об”єднань”Кривбасруда”, „Пiвдень руда”. На нарадi вiдмiчалося, що в околицях Снiгурiвки помiтно погiршала якiсть води в Інгульцi та пiдземних джерелах водопостачання, вiдбулося значне замулення русла рiчки вище головних насосних станцiй Інгулецької та Явкинської зрошувальних мереж. На кожен гектар зрошуваних полiв разом з поливною водою щорiчно надходить 3,5 – 4 тонни рiзноманiтних солей, що привело до засолювання грунтiв, рiзкого зниження їх родючостi, погiршання фiзико-хiмiчних властивостей. залiзорудних пiдприємств Кривбасу. Учасники наради вирiшили: - Погодитись з пропозицiєю спецiалiстiв району i областi про розробку, як одного з варiантiв першочергових заходiв по захисту Інгульця i зрошуваних земель, можливостi будiвництва насосної станцiї в районi села Василiвки для вiдкачування високомiнералiзованих вод i скиду їх по Вiрьовчинiй балцi, органiзацiї розчищення русла рiчки вiд головних насосних станцiй до мiсця перехоплення скидних вод. - Снiгурiвському райдержкомiтетовi по охоронi природи клопотати перед Радою Мiнiстрiв УРСР про створення мiжвiдомчої комiсiї по встановленню джерел забруднення Інгульця з метою визначення дольової участi пiдприємств й органiзацiй у фiнансуваннi проектних i будiвельних робiт по врятуванню й вiдродженню Інгульця.” Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 16. 06. 89 р. №161 заборонено скид високомiнералiзованих вод в рiчку Інгулець. На сьогоднiшнiй день залишається в дiї схема використання шахтних вод в зворотних циклах ГЗК, з накопиченням надлишкiв i їх щорiчним скидом в рiчки Інгулець i Саксагань та обов”язковою наступною промивкою цих рiчок прiсною водою. Дозволений вмiст хлоридiв в стiчних шахтних водах складає 3000-3700 мг/л при нормi для водойм 350 мг/л. При цьому з кожним роком в „Регламентах скиду” збiльшується дозволений рiвень хлоридiв та загальної мiнералiзацiї. В регламентi скидiв на 2001-2002 рр. Дозволений вмiст хлоридiв дорiвнює 3999 мг/л. Скиди останнiх рокiв полiпшили ситуацiю, але повнiстю проблема не вирiшена. Утилiзацiя високомiнералiзованих шахтних вод – є складною, найгострiшою i поки що невирiшеною екологiчною проблемою не тiльки Криворiзького басейну, а й усiєї України, яку можливо вирiшити тiльки на державному рiвнi. 2. Екологiзацiя виробництва як показник конкурентоспроможностi. ІSО 14000 У басейнi рiчки Інгулець розташований один з найважливiших iндустрiальних промрайонiв країни - Криворiзький басейн. Провiдне мiсце у цьому районi належить пiдприємствам чорної металургiї, машинобудуванню та металообробцi, електроенергетицi, паливнiй промисловостi. Найбiльш водоємкi промисловi пiдприємства розташованi в м. Кривий Рiг. Тут зконцентровано до 80% промислового виробництва басейну р. Інгулець. На сучасному рiвнi норма водоспоживання в комунальному господарствi в басейнi Інгульця коливається в межах 125 - 160 л/добу/чол. Найвищий рiвень водопостачання має мiсто Кривий Рiг. Тут найбiльший вiдсоток забезпеченостi централiзованим водопостачанням i вiдповiдно бiльш високi норми водоспоживання на душу населення, нiж в iнших мiстах басейну. Чисельнiсть населення мiста Кривого Рогу становить бiля 67% всього мiського населення в басейнi. Тому основний обсяг водоспоживання на комунальнi потреби населення приходиться на забезпечення потреб Кривого Рогу i становив 137,8 млн. м3 на рiк. Проблема водопостачання сiльського населення в басейнi є найбiльш складною. Рiвень забезпечення сiльського населення гарантованим водопостачанням залишається в цiлому низьким i здiйснюється, в основному, з шахтних колодязiв та iндивiдуальних свердловин ручного бурiння. областi - 5,3 тис. га. Якiсть води у основних джерелах централiзованого водопостачання за останнi роки значно погiршилася, що обумовлено незадовiльною водогосподарською дiяльнiстю, забрудненнями рiчкового стоку i пiдземних водоносних горизонтiв органiчними сполуками, фенолами, нiтратами, нафтопродуктами, патогенними мiкроорганiзмами тощо. Протягом останнiх рокiв через економiчнi труднощi майже повнiстю припинилося будiвництво i введення в експлуатацiю нових потужностей, а також реконструкцiя дiючих споруд i мереж водопровiдно-каналiзацiйного господарства. перешкодити доступ у питну воду шкiдливих речовин. Сучасна екологiчна ситуацiя в басейнi Інгульця залишається напруженою внаслiдок значних обсягiв мiнералiзованих зворотних вод, накопичених у хвостосховищах гiрничорудних пiдприємств Кривбасу. Крiм того рiчку Інгулець забруднюють стоки комунального господарства, промислових та сiльськогосподарських пiдприємств. Так, у 2001 роцi в Інгулець скинуто 175,3 млн. м3 з них забруднених 158,1 млн. м3 , а взагалi без очистки – 64,9 млн. м3 . Стоку рiчки Інгулець недостатньо для розбавлення стiчних вод до дозволених граничних концентрацiй. З метою забезпечення подачi води належної якостi на водопостачання м. Миколаєва та зрошення сiльгоспугiдь в Миколаївськiй та Херсонськiй областях, щорiчно Кабiнетом мiнiсрiв України приймаються розпорядження щодо промивки рiчки Інгулець. в м. Миколаєвi”. Його розроблено у вiдповiдностi до завдань, передбачених Загальнодержавною програмою реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, Плану розвитку МКП „Миколаївводоканал” на 2006-2012 роки, затвердженого рiшенням мiської ради вiд 30 червня 2006 року № 2/38. Проект складається iз короткострокового iнвестицiйного проекту та можливостей оптимiзацiї системи каналiзацiї м. Миколаєва на довгостроковий перiод. Проект пiдтримано Європейською Комiсiєю, Європейським Інвестицiйним Банком. Загальна вартiсть Проекту становитиме 27,29 млн. EUR (182,61 млн. грн. вiдповiдно). Із них грант ЄС – 3,12 млн. ЕUR (20,87 млн. грн. вiдповiдно), власнi кошти пiдприємства – 7,85 млн. EUR (52,52 млн. грн. вiдповiдно), позиковi кошти – 15,54 млн. EUR (103,96 млн. грн. вiдповiдно), грант на створення ЄС на створення i роботу Групи Впровадження Проекту (ГВП) i технiчну допомогу консультантiв – 0,78 млн. EUR (5,22 млн. грн. вiдповiдно). - повної вiдповiдностi нацiональним нормам щодо скидiв з очисних споруд шляхом комплексного вiдновлення та модернiзацiї очисних споруд каналiзацiї; каналiзацiйних мереж; - пiдвищення рiвня потужностi очисних споруд водопроводу шляхом спорудження контактного резервуару для попереднього хлорування сирої води до необхiдного для задоволення потреб мiста; - забезпечення екологiчної, операцiйної безпеки та дотримання вiдповiдних норм в технологiчних процесах, складовою яких є застосування хлору через вiдновлення сховища хлору та дозуючого обладнання; - зменшення втрат очищеної питної води та кiлькостi випадкiв вторинного потрапляння в питну воду забруднюючих речовин внаслiдок замiни прiоритетних дiлянок мереж системи водопостачання; Покращення стану iснуючих систем водопостачання та водовiдведення буде вiдбуватись паралельно, починаючи з 2008 року. Очiкується, що стан системи водопостачання та водовiдведення мiста значно полiпшиться протягом 2008-2009 рокiв. Україна за запасами мiнерально-сировинних ресурсiв є однiєю з провiдних держав свiту. На її територiї, яка займає лише 0. 4 % свiтової сушi у 9000 родовищах зосереджено 5% свiтових запасiв корисних копалин, загальною вартiстю понад 11 трл. Доларiв США. Історично це зумовило формування потужного промислового комплексу, а саме випереджаючий розвиток видобувної, металургiйної, хiмiчної та iнших енергоємних галузей з супутнiми їм техногенно-екологiчними проблемами. регiонiв є Кривбас, який щорiчно скидає високомiнералiзованi отруйнi води в рiчку Інгулець. Рiчка Інгулець вiднесена до каталогу основних рiчок України i являється найбiльшою правою притокою нижньої течiї головної водної артерiї України – рiчки Днiпро. Інгулець є основним джерелом, яке живить схiд Кiровоградської областi, Кривбас, пiвденно-схiднi райони Миколаївської областi i вiдiграє важливу роль у питнiй i промисловiй водозабезпеченостi вказаних регiонiв. областей, вода подається для пиття 500 тисячного населення Миколаєва. Тому не випадково чистота води в Інгульцi, її стан викликає занепокоєння. На пiдставi оцiнки сучасного екологiчного стану Криворiзький залiзорудний басейн вiдноситься до гiрничодобувного регiону з критичним станом довкiлля. За 120-рiчну експлуатацiю Криворiзького родовища накопичилась значна кiлькiсть проблем, серед яких: - необхiднiсть вiдкачки та вiдведення 40=45 млн. куб. м./рiк шахтних i кар”єрних вод та щорiчна утилiзацiя надлишку високо мiнералiзованих вод в обсязi 20-25 млн. куб. м; - лiквiдацiя гiрничодобувних пiдприємств, що вiдпрацювали запаси та усунення екологiчних наслiдкiв їх дiяльностi; - складування вiдходiв видобутку та збагачення залiзних руд, яких накопичилось понад 3. 0 млрд. Тонн, площею близько 5,3 тис. га i сумарним об”ємом 1,5 куб. км. Та розкривних порiд в обсязi 3,5 млрд. куб. м; та техногенних катастроф. На пiдставi оцiнки сучасного екологiчного стану Криворiзький залiзорудний басейн вiдноситься до гiрничодобувного регiону з критичним станом довкiлля. Проблема техногенно-екологiчного забруднення гiрничодобувних територiй, де головними джерелами забруднення є накопичуванi промислових вiдходiв, мiнералiзованих шахтних та рудникових вод, потребує термiнового розв'язання. Гiрничодобувнi роботи суттєво впливають на навколишнє середовище i створюють умови для активiзацiї небезпечних геологiчних процесiв, одним з яких є осiдання денної поверхнi землi, внаслiдок чого виникають небезпечнi явища: iнтенсивне пiдтоплення житлових масивiв та об'єктiв господарювання, заболочування значних територiй, утворення джерел, озер i болiт у пониженнях рельєфу. В результатi закриття гiрничо-видобувних пiдприємств, шахт i розрiзiв необхiдно передбачити вирiшення комплексу еколого-гiдрогеологiчних, у тому числi водоохоронних проблем, передбачених Водним кодексом України / ст. 105, "Охорона пiдземних вод"/. Це, насамперед, здiйснення заходiв щодо попередження забруднення пiдземних вод, обладнання локальної мережi спостережувальних свердловин для контролю за рiвнями та якiсним станом цих вод. Програмою передбачаються заходи щодо охорони земель вiд засолення, пiдтоплення, забезпечення умов вiдтворення природних ландшафтiв у зонах розмiщення цих об'єктiв. З метою полiпшення забезпечення якiсною водою населення i галузей економiки, вирiшення водогосподарських i екологiчних проблем басейнiв рiчок та регiонiв України, у тому числi i гiрничодобувних, впродовж 1999-2002 рокiв Урядом України визначенi основнi напрями цiєї дiяльностi в законах та програмах, зокрема це Концепцiя розвитку водного господарства України, затверджена Постановою Верховної Ради України вiд 14. 01. 2000 № 1390-ХІУ та Закон України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", прийнятий 17 сiчня 2002 року, до складу якого увiйшли програми водогосподарського напрямку. Метою програмних документiв є впровадження державної полiтики, спрямованої на запобiгання зростанню антропогенного впливу на довкiлля, забезпечення екологiчно безпечних умов життєдiяльностi населення i господарської дiяльностi та захисту водних ресурсiв вiд забруднення i виснаження, рацiональне використання водних ресурсiв, забезпечення сталого функцiонування екосистем у басейнах рiчок України, запобiгання шкiдливiй дiї вод i лiквiдацiї її наслiдкiв. Для реалiзацiї зазначених природоохоронних заходiв передбачається: - при формуваннi державного бюджету видiляти кошти на фiнансуванню Комплексних програм природоохоронного спрямування у повному обсязi: вiднесенням витрат на вказанi цiлi до захищених статей бюджету; - розробити i ввести в дiю та забезпечити неухильне дотримання суб'єкта ми господарювання нормативiв з граничного навантаження на навколишнє середовище; - провести iнвентаризацiю, паспортизацiю та оцiнку технiчного стану потенцiйне небезпечних об'єктiв (пiдземнi виробки, пустоти, будiвлi та споруди, що розмiщенi в зонi їх розповсюдження) та вжити вичерпних заходiв для запобiгання їх руйнування. "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", пiдприємства гiрничодобувної галузi щорiчно зобов'язанi погоджувати з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує виконання зазначеної Програми заходи, на якi спрямовуються кошти вiд збору за забруднення навколишнього середовища, що залишаються у розпорядженнi цих пiдприємств. На виконання завдань Програми постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23. 04. 2003р. № 568 створена Мiжвiдомча координацiйна рада. На пiдставi вищезазначеного основними принципами водно-екологiчної полiтики в басейнах рiчок Інгулець та Саксагань є: - прiоритетнiсть розвитку системи водокористування для соцiальної сфери; - комплексний пiдхiд до територiальної органiзацiї виробництва, земле- i водокористування залежно вiд водоресурсного значення зазначених басейнiв; - еколого-економiчна i санiтарно-гiгiєнiчна регламентацiя та державне управлiння водокористуванням з наданням безумовного прiоритету збере женню водних ресурсiв, пiдтриманню сприятливих умов функцiонування ландшафтiв водозбiрних басейнiв i екологiчного стану водних об'єктiв в басейнах рiчок Інгулець та Саксагань; - прiоритетнiсть економiчних важелiв регулювання водних вiдносин, оптимальне їх поєднання з органiзацiйними та правовими заходами; - широке залучення громадськостi до процесiв обговорення, планування, контролю процесiв використання водних ресурсiв. Реалiзацiя вищезазначених принципiв (шляхом виконання завдань та заходiв Програми) має здiйснюватись за такими прiоритетними напрямами: 1)полiпшення якостi забезпечення водними ресурсами населення i галузей економiки, включаючи будiвництво (реконструкцiю) та пiдвищення екологiчної надiйностi водосховищ, каналiв, водоводiв, систем водозабезпечення; 2) рацiональне та екологiчно безпечне використання водних ресурсiв, пiдвищення технологiчного рiвня водокористування, впровадження маловодних i безводних технологiй (впровадження новiтнiх, водозберiгаючих, енергозберiгаючих, комплексних технологiй очищення забруднених вод, в першу чергу у комунальному господарствi); 3) упорядкування структури природних територiй та земель, якi iнтенсивно використовуються, оптимiзацiя водних балансiв рiчкових басейнiв рiчок Інгулець та Саксагань, забезпечення стабiльностi та полiпшення екологiчної ситуацiї, пiдтримання водорегулюючих функцiй ландшафтiв водозбiрних територiй; 4) вiдновлення та пiдтримання сприятливого гiдрологiчного режиму водних об'єктiв в басейнах рiчок Інгулець та Саксагань; 5) удосконалення управлiння водокористуванням, охороною та вiдтворенням водних ресурсiв у басейнах рiчок Інгулець та Саксагань на основi запровадження басейнового принципу (вдосконалення законодавчої та iншої нормативно-правової бази для впровадження державної полiтики у сферi використання водних ресурсiв). Екологiчна ситуацiя в Миколаївськiй областi. плiднiй роботi всiх галузей промислового комплексу досягнуто стабiльного зростання обсягiв промислової продукцiї. У 2002 роцi обсяги промислового виробництва в областi зросли на 2,9%. Середньорiчнi темпи приросту обсягiв промислового виробництва в цiлому по областi за останнi три роки становить 7,3%. Здiйснюваннi протягом останнiх рокiв процеси реформування агропромислового комплексу знайшли певне вiдображення у виробничих показниках сiльського господарства. виробництву зерна та соняшнику i майже втричi перевищують середнi показники по Українi. Основним критерiєм дiяльностi пiдприємств є рентабельнiсть виробництва. Загальний рiвень рентабельностi по сiльгосппiдприємствах становить 8. 3 %, в тому числi в рослинництвi - 27. 2 % . Характеристика екологiчної ситуацiї в областi складається з окремих показникiв i стану вирiшення проблем, якi як правило, поєднують не тiльки екологiчнi, але i соцiальнi та економiчнi проблеми суспiльства. Хоча загальне антропогенне навантаження на довкiлля в зв'язку з пожвавленням економiки в останнi роки мало тенденцiю до зростання, слiд вiдмiтити, що питомi показники, що характеризують вплив виробничо-господарської дiяльностi на довкiлля практично залишилися стабiльними, а деякi з них навiть полiпшилися. В середньому щорiчно в навколишнє природне середовище надходить близько 1300 тис. т шкiдливих речовин, як результат дiяльностi виробничо-господарського комплексу областi. Із загальної кiлькостi шкiдливих речовин, що викидаються у довкiлля 1% припадає на викиди в атмосферне повiтря, 29% - на скиди до водойм i 70% - на токсичнi вiдходи. У розрахунку на 1 кв. км. територiї областi в повiтря щорiчно за останнi три роки викидається 2. 3 т шкiдливих речовин (в середньому по Українi - 8,3 т), в поверхневi води - 3. 3 т (в середньому по Українi - 14,7 т), а надходження токсичних вiдходiв становить 60. 4 т речовин (в середньому по Українi - 131,6 т). Надходження забрудникiв у розрахунку на душу населення становлять в атмосферне повiтря - 44. 2 кг речовин (в середньому по Українi - 102,9), в поверхневi води - 63,3 кг речовин (в середньому по Українi - 181кг), у грунти та на земну поверхню - 1098. 3 кг речовин (в середньому по Українi - 1641 кг). Вирiшення екологiчних проблем напряму пов'язане з фiнансовими можливостями природоохоронної галузi. Зростання виробництва, особливо в останнi три роки позитивно вплинуло на пiдвищення ефективностi роботи та активiзацiю iнвестицiйної дiяльностi i в сферi екологiї. Так, У 2002 роцi до цiльових фондiв охорони навколишнього природного середовища всiх рiвнiв надiйшло 4022. 2 тис. грн. В результатi чого введено в дiю 40,1 км водопровiдних та 6,7 км каналiзацiйних мереж. Введено в дiю 1550 куб. м. очисних споруд каналiзацiї та 36 куб. м. очисних споруд водопроводу. Вiдбувалися будiвельнi та ремонтнi роботи на каналiзацiйних очисних спорудах та мережах в м. м. Миколаєвi, Вознесенську, Баштанцi, Снiгурiвцi, в смт. Березанка, Криве Озеро, тощо (всього 12 об'єктiв). Ефект от виконання цих робiт - зменшення скиду недостатньо очищених стiчних вод на 8. 49 млн. куб м на рiк, або на 15. 6%. парк "Приiнгульський" площею 3152,7 га. Мiсто Миколаїв – адмiнiстративний центр Миколаївської областi, займає 9-те мiсто серед обласних центрiв за чисельнiстю населення в Українi, розташоване на пiвостровi в мiсцi злиття рiчок Пiвденний Буг та Інгул. Загальна площа мiських земель становить 25,9834 тис. га. Загальна протяжнiсть дорiг – 656 км., у тому числi: з твердим покриттям – 364 км., з ґрунтовим – 202 км. Сучасний Миколаїв залишається центром суднобудування, у мiсцi розвинено машинобудування, кольорова металургiя, харчова та легка промисловiсть. Життєдiяльнiсть мешканцiв мiста пiдтримують харчова, борошномельна, легка галузi промисловостi. В економiчний потенцiал мiста робить свiй внесок найбiльший в Українi представник кольорової металургiї ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”. Миколаїв має розгалужену мережу автомобiльних комунiкацiй i потужний залiзничний вузол, що пов’язує регiон з iншими регiонами України, СНД та свiту. Зв’язок мiста через Чорне море та Днiпровське-Бузький лиман з усiма портами свiту забезпечують три морських та один рiчковий порт. Миколаївський торговельний порт – найбiльший в Українi. Миколаївський аеропорт здiйснює, окрiм перевезень пасажирiв мiжнароднi чартернi рейси. Мiсто омивається двома рiчками: Пiвденний Буг та Інгул. Рiка Пiвденний Буг вiдноситься до числа великих рiчок басейну Чорного моря, бере початок в Хмельницькiй областi i впадає в Днiпро-Бузький лиман, утворюючи нижче гирла рiчки Інгул в м. Миколаєвi Бузький лиман довжиною 47 км., шириною 2,7 – 8 км. Загальна довжина рiчки 806 км., ширина 80 – 1300 м. лiтнiм меженем, який переривається при проходженнi дощових паводкiв, осiннiми та зимовими та пiдйомами води. - При пiвденних вiтрах спостерiгається пiдйом води на 0,5 – 1,0 м. ; - При пiвнiчних вiтрах рiвень знижується на 0,3 – 0,7 м. . В серединi та нижнiй течiї рiчка Інгул має ширину 20 – 100 м., глибину 4,5 м., швидкiсть течiї – 0,1 – 0,4 м/с,. Населення мiста забезпечується питною водою: - Із р. Днiпро: водозабiр по водоводу Днiпр – Миколаїв, довжиною 73 км.; - Із двох артсвердловин загальним дебiтом 1,0 тис. м³/доб.. В мiстi iснує 26 насосних станцiй водопроводу для накопичення води в РЧВ. Загальна довжина водопровiдної мережi в м. Миколаєвi складає 1001,5 км.. водопровiдна мережа водоводiв – 306 км. Енергопостачання мiста здiйснюється вiд єдиної державної енергосистеми з наступних напрямiв: - З пiдстанцiї “Трихати” на пiдстанцiю “Темвод” та “Нова” по повiтрянiй лiнiї – 150 кВ.; - З пiдстанцiї “Трихати” на пiдстанцiю “Миколаївська”, “Промзона”, “Центральна” по лiнiї 150 кВ; - З Херсонського напряму з пiдстанцiї “Посад-Покровська” на пiдстанцiю “Октябрська”, “Центральна” по лiнiї 150 кВ.. Електромережа мiста має довжину 1687 км. Система каналiзацiї м. Миколаєва складається з двох систем, якi працюють на очиснi споруди в с. Галiцинiвка i в селищi Варварiвка. Система каналiзацiї, яка скидає фекальнi води на головнi очиснi споруди в с. Галiцинiвка має 24 каналiзацiйнi насоснi станцiї. Система каналiзацiї, яка працює на очиснi каналiзацiйнi споруди в с. Варварiвка має одну КНС в с. Слiвiно. Рiшення мiської влади щодо екологiчних проблем : 1. скасування будiвництва близько 15 АЗС у зелених зонах i безпосереднiй близькостi вiд житлових будинкiв; 2. припинено вирубку дерев на проспектi Ленiна й у мiкрорайонi Леваневцев; "Метою мiського плану дiй з гiгiєни довкiлля - вiдмiтив в своєму звiтi Мiський Голова Чайка В. Д. — є полiпшення громадського здоров'я шляхом попередження негативних станiв (хвороб та погiршення самопочуття), виникнення або перебiг яких пов'язанi з впливом чинникiв довкiлля. Екологiчна полiтика мiстить 14 iндикаторiв стiйкого екологiчного розвитку, якi щорiчно розраховуються i публiкуються в ЗМІ. Постiйно збiльшується видiлення коштiв мiського бюджету на вирiшення проблем охорони навколишнього середовища мiста: 2001 рiк-17,8 млн. грн.; Загальною справою громадськостi та органiв мiсцевого самоврядування стало укрiплення водоохоронних зон, прибережних смуг, висадження дерев вздовж об'їзної дороги в Корабельному районi, по вулицi 2 —й Набережнiй; висадження дерев на територiї лiквiдованого несанкцiонованого смiттєзвалища по вулицi Торговельнi; видалення поростi та висадження дерев на територiї заповiдного урочища "Дубки", ремонт газонної частини з посiвом трави на вулицях мiста загальною площею 4,2 га. Були виконанi роботи по благоустрою та санiтарному очищенню паркiв та скверiв мiста, прибудинкових територiй, лiквiдацiя стихiйних смiттєзвалищ. По м. Миколаєву площа зелених насаджень на 1 —го мешканця становить: 2002 рiк-16,8 м2 . • 2003 рiк-17 м2 . 2004 рiк-17,1 м2 . 2005 рiк-17,2 м2 . компенсувати вплив техногенних факторiв на екологiчний стан мiста. Серед них: - утилiзацiя побутових та промислових вiдходiв, якi необхiдно, по-перше, ретельно класифiкувати, виявити джерела їх виробництва, а, по - друге, проводити постiйну просвiтницьку роботу з населенням для запобiгання появi несанкционованих звалищ; - розробка мiстобудiвної полiтики з урахуванням вимог екологiчної безпеки; - наслiдки бурь та снiгопадiв (поваленi дерева, обрив електромереж); - пiдтоплення територiї мiста, особливо у прибережнiй зонi (останнiй землетрус на територiї мiста спричинив зсув глиномiстких шарiв землi, що перекривають стiк ґрунтових вод у рiчку); - скорочення удвiчi вiдрахувань вiд прибутку пiдприємств на компенсацiю екологiчних збиткiв, що погiршує можливостi реалiзацiї мiсцевих екологiчних програм; - деградацiя рiчок та водоймищ, що вiдбувається у верхiв’ях Пiвденного Бугу й Інгулу; - необхiднiсть модернiзацiї та замiни мiських водоочисних споруд." Просвiтницька дiяльнiсть населення щодо екологiчних проблем мiсцевостi - одне з головних завдань Мiської Ради. В цьому напрямку створено мiськiй центр екологiчної iнформацiї та культури на базi бiблiотеки - фiлiалу №2 для дорослих у квiтнi 2004 року (за рахунок коштiв мiського цiльового фонду охорони навколишнього природного середовища), де зiбрано бiльше 2 тис. документальних джерел з питань екологiї. Мiськвиконком щорiчно проводить роботи щодо покращення та захисту екологiчної ситуацiї в мiстi за допомогою акцiї "Зелений паросток майбутнього". Велику роботу проводять представники партiї зелених. Партiя Зелених в Миколаєвi пропонує реальний проект по зменшенню забруднення Пiвденного Буга i Лiмана. за рахунок реконструкцiї ливневої каналiзацiї в Миколаєвi з використанням європейських iнвестицiй. Проект повнiстю дозволяє усунути викиди неочищених каналiзацiйних вод. Також Зеленi будуть добиватися регулярного забезпечення шкiл, дитячих закладiв та лiкарень очищеною питною водою. Визначення прiоритетних цiлей та засобiв їх досягнення проведено згiдно з двома етапами екологiчного оздоровлення басейну Днiпра. Перший етап - полiпшення екологiчної ситуацiї за рахунок стабiлiзацiї i щорiчного зниження рiвнiв забруднення та виснаження водних об'єктiв, обмеження шкiдливого впливу найбiльш небезпечних забруднювачiв водних джерел басейну Інгульця, припинення скидання забруднених комунальних стiчних вод, забезпечення очищення стiчних вод вiдповiдно до проектних параметрiв очисних споруд; зменшення водоспоживання на основi рацiонального водокористування з урахуванням структурної перебудови господарства, технологiчної модернiзацiї та реконструкцiї промислового i аграрного виробництв, комунального господарства; подальше вдосконалення нормативно-правової та еколого-економiчної баз безпечного користування водними об'єктами i охорони їх вiд забруднення; полiпшення системи управлiння водокористуванням, охороною вод та вiдтворенням водних ресурсiв вiдповiдно до напрямiв екологiчного оздоровлення басейну Інгульця та полiпшення якостi питної води; впровадження басейнового принципу управлiння водокористуванням, охороною вод та вiдтворенням водних ресурсiв; удосконалення системи монiторингу екологiчного стану басейну Інгульця шляхом розвитку вiдомчих мереж та служб, створення центру узагальнення баз даних про екологiчний стан басейну Інгульця; надходження забруднень вiд промислових об'єктiв, тваринницьких комплексiв i ферм та сiльських населених пунктiв, з урбанiзованих територiй, будiвництво недорогих очисних. Другий етап - завершення реалiзацiї широкомасштабних заходiв щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативiв. Головними завданнями цього етапу є: сприяння структурнiй перебудовi економiки на засадах сталого еколого-економiчного розвитку; екологiзацiя суспiльного виробництва; приведення виробничих процесiв у промисловостi, сiльському та комунальному господарствах у вiдповiднiсть з екологiчними вимогами, нормативами та стандартами; водоохороннi дiї в населених пунктах, на господарських об'єктах, сiльськогосподарських угiддях, в результатi реалiзацiї яких використання водних об'єктiв у басейнi Інгульця буде екологiчно безпечнiшим; загальне екологiчне оздоровлення водотокiв i водоймищ внаслiдок реалiзацiї широкомасштабних заходiв у водозбiрних басейнах, забезпечення нормативiв якостi поверхневих вод; розроблення та впровадження екологiчних стандартiв межi стiйкостi екосистеми басейну Інгульця до антропогенних навантажень i визначення на їх основi параметрiв збалансованостi процесiв використання та вiдтворення водних ресурсiв для постiйного i стабiльного економiчного розвитку територiй басейну; удосконалення системи еколого-економiчного регулювання дiяльностi господарського комплексу в басейнi Інгульця з метою вiдновлення природних властивостей водних об'єктiв, створення умов для компетентного управлiння використанням водних ресурсiв i розвитком продуктивних сил; створення автоматизованої системи оцiнки екологiчних ситуацiй, прогнозування шкiдливого впливу на воднi об'єкти. Протягом другого етапу триватиме здiйснення науково-дослiдницьких, проектно-вишукувальних та будiвельно-монтажних робiт, спрямованих на виконання намiченихзаходiв. Екологiчна обстановка в обласному центрi формувалась пiд впливом розвитку потужного промислового потенцiалу i хижацької, безпощадної експлуатацiї всiх природних ресурсiв. Суднобудiвна, радiотехнiчна, машинобудiвна промисловiсть, розмiщення ранiше ракетних вiйськ стратегiчного призначення - далеко неповний перечень промишленого потенцiалу Миколаївщини. В той же час охорона навколишнього середовища здiйснювалася по остаточному принципу чи взагалi нiяк. Так, при виконаннi заходiв по захисту водоймищ басейну Чорного моря вiд забруднення в Миколаєвi тiльки пiдприємства - шкiряний завод, ПКК "Алые паруса», так i не побудували локальних очисних споруд. Так i не вирiшена проблема викиду стiчних не очищених вод Криворiзького залiзорудного басейну. Вони i зараз скидають в Інгулець, звiдкiля — в Жовтневе водосховище — джерело питного водопостачання Миколаєва. Зростаюча диспропорцiя мiж можливостями природних ресурсiв та їх непомiрної експлуатацiєю зробили своє дiло i привели до виникнення таких екологiчних проблем в цiлому по областi та обласному центрi: - забруднення навколишнього середовища побутовими вiдходами; - забруднення навколишнього середовища токсичними вiдходами виробництва; - забруднення навколишнього середовища радiоактивними вiдходами; - забруднення повiтря автотранспортом; - недостатня кiлькiсть лiсових i зелених насаджень для оптимальних умов життєдiяльностi населення; - недостатнiй рiвень екологiчної освiти; З метою вирiшення цих проблем на Миколаївщинi впроваджується в життя "Обласна програма охорони та рацiонального використання природних ресурсiв на 2000-2010 роки" , яка затверджена рiшенням обласної Ради вiд 23. 12. 99р. №2. Рiшенням обласної Ради вiд 16. 08. 02 №5 прийняти та внесеннi доповнення до обласної програми економiчного розвитку навколишнього середовища i рацiонального природовикористання природних ресурсiв на 2000 - 2010 роки. Програмою охопленi всi проблемнi питання екологiї, запланованi конкретнi заходи, джерела їх фiнансування. Наприклад, на лiквiдацiю забруднення водних джерел побутовими стоками треба видiлити 670 млн. грн., повiтря - 800млн. грн., i т. iн. Ця програма вже в дiї, але фактично коштiв не вистачає. Щорiчно облрада, мiськрада витрачає бiльше нiж 2 млн. грн. В Українi у процесi проведення еколого-економiчних реформ встановлено цiни за використання природних ресурсiв, запроваджено економiчну вiдповiдальнiсть за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числi водних об'єктiв. Здiйснюється цiльове бюджетне фiнансування природоохоронних заходiв з Державного бюджету України по спецiальному роздiлу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондiв. Створено умови для мобiлiзацiї i акумулювання на добровiльнiй основi фiнансових ресурсiв для здiйснення природоохоронних заходiв щодо забезпечення якостi водних ресурсiв в екосистемi басейну Інгульця, залучення iнвестицiй для органiзацiї фiнансового забезпечення розроблення i реалiзацiї басейнових еколого-iнвестицiйних програм i проектiв. Тобто йдеться про створення основ економiчного механiзму, здатного забезпечити акумулювання коштiв i цiльове фiнансування заходiв Програми за рацiональною органiзацiйною схемою, взаємозв'язок усiєї управлiнської, науково-технiчної та господарської дiяльностi пiдприємств, установ та органiзацiй, спрямованої на рацiональне використання природних ресурсiв та ефективну охорону навколишнього природного середовища. Органiзацiйний механiзм. перелiку найважливiших природоохоронних заходiв щодо оздоровлення Інгульця i полiпшення якостi питної води. Мобiлiзацiю i акумулювання на добровiльнiй основi коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй, добровiльних внескiв та iнших коштiв буде вирiшено пiд час реалiзацiї програми, шляхом створення державно-громадського благодiйного фонду. Органiзацiйна робота щодо виконання визначених заходiв i робiт покладається на Мiнекобезпеки та його мiсцевi органи з розмежуванням напрямiв i видiв робiт та джерел фiнансування мiж спецiально уповноваженими державними органами у галузi охорони i рацiонального використання вiдповiдних природних ресурсiв. 4. Розрахунок: прибуток iз вiдходiв зберiгається протягом декiлькох годин, черевного тифу – до 150 днiв. По-друге, розкладання органiчних вiдходiв на смiтниках супроводжується видiленням так називаного “свалочного” газу, що шкiдливо впливає на рослиннiсть, отруює воду i повiтря. Головний компонент його – метан скопичується в пiдвалах прилеглих будинкiв i може привести до отруєння людей, до вибухiв i пожеж. Крiм того, “свалочний” газ руйнує озоновий шар, формує парниковий ефект. У людини, що знаходиться поблизу “свалочного” газу, можуть бути викликанi алергiйнi реакцiї, з'являються новотвори. По-третє, пiд мiський смiтник вiдведена величезна територiя, яку важко вiдновити ( рекультивацiя 1-га смiттєвого полiгона обходиться в 6 млн. грн. ). По-четверте, унаслiдок хiмiчних реакцiй може вiдбутися самозаймання смiття, у результатi чого утворюється дим, у якому концентрацiя полiароматичних вуглеводнiв- найсильнiших канцерогенiв перевищує припустиму в тисячу разiв. По-п'яте, у результатi гниття смiття утворяться токсичнi рiдини, якi просочуються в пiдгрунтовi води i потiм попадають у Пiвденний Буг. Негайна утилiзацiя смiття на основi сучасних технологiй дозволить окупити витрати на його збiр i вивiз. У захiдноєвропейських країнах оголосили про початок виходу з рецесiї. В Українi поки що повна невизначенiсть: то шукаємо "дно", то потихеньку спливаємо. А тому нашi спiвгромадяни як i ранiше винаходять способи залишитися на плаву. "Українцi будуть керуватися засадами жорсткої економiї ще як мiнiмум рiк, - переконана Нiна Рохманюк, директор зi стратегiчного планування "Бюро маркетингових технологiй". - Так що пiдприємства, якi дозволяють iз вигодою розпрощатися з непотрiбними речами або придбати щось задешево, у цей перiод будуть затребуванi". "зеленi" пiдприємцi в пошуках бiзнес-iдей iнодi приходять до найнесподiванiших рiшень. Примiром, американець Крiстофер Гудвiн зметикував у буквальному значеннi слова продавати смiття. Наприкiнцi 2005 р. вiн винайшов трешбол - вендiнговий автомат, який продає прозорi пластиковi кульки зi смiттям. Контент мiстер Гудвiн вiдбирає власноручно, керуючись при цьому однiєю вимогою: смiття повинно бути цiкавим. Примiром, сторiнка зi шкiльного щоденника, телеграма про народження сина, африканська поштова марка або полароїдний знiмок 1970-х. Прибуток вiд смiттєвого вендiнга невеликий: на рiк Гудвiну вдається продати 1 тис. капсул, кожна з яких коштує 25 центiв. В Українi навряд чи така смiттєва екзотика буде затребувана, вважають експерти. Вони рекомендують продавати не власне смiття, а трансформувати його в новi речi. Українська пiдприємниця Тетяна Богачук заснувала свiй бiзнес теж на вiдходах, вибравши як сировину залишки з тканин. Вона освоїла печворк (шиття зi шматочкiв) ще в 1999 р. "Протягом десяти рокiв печворк для мене був лише прибутковим хобi, - згадує вона. - Але торiк попит на клаптевi вироби зрiс у рази, мене просто завалили замовленнями. Тому влiтку 2008 р., саме напередоднi кризи, я ризикнула залишити основну роботу (розробка i дизайн реклами) i повнiстю зайнятися клаптевим шиттям". Чуття ледi не пiдвело. Перевага майстрiв-переробникiв у тому, що можна працювати вдома, а свої вироби продавати через iнтернет. Хоча реальний шоу-рум, безперечно, робить свою справу. "Саме тому близько половини клiєнтiв майстерень, при яких працює шоу-рум або магазин, досить швидко переходять у розряд постiйних, - розповiдає Людмила Андрєєва, координатор однiєї зi столичних майстерень печворка. - Вони просто можуть прийти, подивитися, помацати рiч, що сподобалася, випити чаю, побалакати". За словами Андрєєвої, криза на продажах не позначилася: попит на клаптеве шиття в Українi стабiльний, про що свiдчать щоденнi покупки, середнiй чек яких становить 1,5-2 тис. грн. Це пiдтверджує i Тетяна Богачук. Печворку не страшнi нi сезоннiсть, нi економiчнi перипетiї. Переробка старих речей може бути як самостiйним бiзнесом, так i додатковим джерелом прибутку. Росiйська компанiя 3-Color, що спецiалiзується на продажi матерiалiв для художникiв, архiтекторiв i дизайнерiв, крiм усiляких курсiв з оформлення або переробки старих речей, пропонує послугу "Майстерня напрокат". Сенс її саме i полягає в разовiй переробцi. Людина приходить зi своїм задумом. У майстернi їй за невелику плату (сума, еквiвалентна 70-110 грн.) надають матерiали, обладнання та консультацiю художника. Природно, популярнiсть послуги в рази перевищує попит на повноцiнне навчання якiйсь однiй технiцi оформлення (600-1200 грн. за курс). Українськi колеги з компанiї "Азур" запевняють, що, в принципi, теж не проти надати подiбну послугу i провести персональний майстер-клас з оформлення однiєї одиницi за плату приблизно 150 грн. Комiсiйнi магазини i пункти прокату речей - однi з найбiльш швидкозростаючих нiш кризового перiоду. Тут можна знайти все, чого душа забажає - вiд дитячих брязкалець до туристичного спорядження. І, вважає Нiна Рохманюк, розвитку подiбних пiдприємств буде сприяти економiчна ситуацiя в країнi. Тiльки в столицi за кризовий 2009 рiк вiдкрилося до 20 комiсiйних магазинiв (ранiше на всю столицю їх було близько п'яти) i приблизно така ж кiлькiсть пунктiв прокату. Причому асортимент товарiв останнiх розширився: до традицiйної оренди туристичного спорядження, електроiнструментiв i велосипедiв додалися побутова технiка, медичне обладнання (у тому числi iнвалiднi вiзочки i милицi), дизельнi електрогенератори, меблi, дитячi речi, бiльярднi столи, прикраси i навiть червона дорiжка з огороджувальними стiйками. Ідею оренди почали активнiше рекламувати кейтерiнговi компанiї, що пропонують всiм охочим тимчасово покористуватися посудом, чохлами для стiльцiв, декорацiями. У середньому стара рiч продається не бiльше, нiж за пiвцiни. При цьому нацiнка магазина становить близько 30%. Сергiй Єгорочкiн, менеджер комiсiйного магазина побутової технiки "НП Воробйов", експерт з реалiзацiї старих речей з десятирiчним стажем, найбiльш перспективним форматом розвитку цього бiзнесу вважає об'єднання пiд одним дахом комiсiйних магазинiв i сервiсного центру - своєрiдний будинок побуту. Такий пiдхiд, на думку Єгорочкiна, дозволяє вiдвiдувачам отримати комплекс послуг. І, вважає експерт, у найближчi рiк-два вiн буде активно розвиватися. Головна перевага комiсiйного магазина - невеликi стартовi капiталовкладення. Не потрiбно витрачатися на закупiвлю товару. На стартi пiдприємцевi знадобиться до 15 тис. грн., якi окупаються вже через шiсть-сiм мiсяцiв роботи. Для вiдкриття комiсiйного магазина потрiбно отримати свiдоцтво фiзичної особи - пiдприємця з торгiвлi одягом i взуттям, побутовою технiкою або будь-яким iншим товаром комiсiйної торгiвлi, замовити печатку (близько 200 грн.) i орендувати примiщення нежилого фонду на першому поверсi площею вiд 40 кв. м (близько 5 тис. грн./мiс.). Благо, у зв'язку iз кризою потрiбнi площi вибрати є з чого. Обладнання можна закупити нове (буде потрiбно 7-10 тис. грн.), те, що було у вжитку (до 4 тис. грн.) або отримати в подарунок звичайне домашнє меблювання i пристосувати його для викладення товару. На щастя, концепцiя магазину це дозволяє, та i охочих позбутися (нехай навiть задарма) зi старими меблями вистачає. Зробити бiзнес на непотрiбних речах можна. І, мабуть, криза - найсприятливiша пора для цього. Шити господарськi сумки з рекламних банерiв, зшивати шматочки чи здавати в оренду свої речi - вирiшувати вам. Розрахунок Прибуток екологiчної органiзацiї з вiдходiв руйнування глибоководного випуску каналiзацiйного колектора м. Миколаєвi. Розрахунки проведенi на пiдставi ПКМ України вiд 15. 02. 02 № 175. 1. Руйнування залiзобетонного самопливного каналiзацiйного колектору сталося через змiщення грунтiв, яке призвело до виникнення провалiв та скиду на територiю мiста бiльше 120 тис. м3 неочищених стiчних вод. Розмiр збитку визначається за формулою: Фг∑n i-1 (∆р i х Ка i ) - Лв ∆р i – балансова вартiсть i-го виду повнiстю зруйнованих фондiв невиробничого призначення з урахуванням вiдповiдних коефiцiєнтiв iндексацiї; Ка i - коефiцiєнт амортизацiї i-го виду фондiв невиробничого призначення; Лв – лiквiдацiйна вартiсть одержаних матерiалiв i устаткування. Провулок Транспортний (самопливний каналiзацiйний колектор) ∆р i = 134256 грн. Ка i = 0,504 Лв = 0 грн. Фг = 134256 х 0,504 Фг = 67665,02 грн. В мiкрорайонi, де сталася аварiя проживає 55000 чол. - з 6 сiчня 2007 до 13 сiчня 2007 року по нормi 50 л/чол.. Споживачi отримали води: 0,05 м3 /добу * 7 дiб * 55000 чол. = 19250 м3 проти нормативного водопостачання: 300 л/добу 0,3 м3 * 7 дiб *3 Недодано води споживачам: 115500 м3 – 19250 м3 = 96250 м3 96250 м3 * 1,17 грн. = 112612,50 грн., де 1,17 грн. за 1 м3 води. На територiї району каналiзування, де сталася аварiя, проводилося водовiдведення за тимчасовою схемою i складає: 0,295 м3 * 7 дiб * 55000 чол. = 113575 м3 113575 м3 – 19250 м3 = 94325 м3 94325 м3 * 0,81грн. = 76403,25 грн., де 0,81 грн. за 1 м3 стокiв. Всього з надання послуг водопостачання та водовiдведення завдано збиткiв на суму: Разом збитки КП «Миколаївводоканал» складають: 67665,02 грн. + 189015,75 грн. = 256680,77 грн. 2. У результатi аварiї вiдбулося замочування грунтiв пiд фундаментом адмiнiстративної будiвлi автошколи ТОВ «Сервiсно-виробнича фiрма «Центурiон-Сервiс», площею 306,7 м2 , що призвело до її часткового руйнування. Термiн експлуатацiї – 7 рокiв. Рiчний процент зносу – 5%. Коефiцiєнт амортизацiї – (100% - (7 х 5))/100 = 0,65. Розмiр збитку визначається за формулою: Фг = ∑n i-1∆р i х Ка i ) - Лв ∆р i – балансова вартiсть i-го виду повнiстю зруйнованих фондiв невиробничого призначення з урахуванням вiдповiдних коефiцiєнтiв iндексацiї; Ка i - коефiцiєнт амортизацiї i-го виду фондiв невиробничого призначення; Лв – лiквiдацiйна вартiсть одержаних матерiалiв i устаткування. Будiвля автошколи ∆р i = 542092,29 грн. Ка i Лв Фг = 542092,29 х 0,65 - 0 Фг = 352359,98 грн. 3. В результатi аварiї з 6 сiчня 2007 року до акваторiї Бузького лиману потрапило 120 тис. м3 недостатньо очищених каналiзацiйних стiчних вод, що призвело до забруднення водних ресурсiв. Розмiр збитку: Ззб = V х Т х Сф х (0,003х Аi х п) х j х 0,001, де 3 .; - Сф – усереднена фактична концентрацiя забруднюючої речовини, г/м3 ; - 0,003 – базова ставка вiдшкодування збиткiв у частинi неоподаткованого мiнiмуму доходiв громадян, НМД/кг - Аi – показник вiдносної небезпечностi речовин, визначається у спiввiдношеннi 1/Сгдк, де Сгдк – гранично допустима концентрацiя речовин згiдно з узагальненим перелiком ГДК шкiдливих речовин для рибогосподарських водойм; - J – коефiцiєнт, що враховує категорiю водного об’єкту, у вiдповiдностi з дод. 2 Методики j = 2; - 0,001 – коефiцiєнт, що враховує розмiрнiсть величин. Вiд скиду завислих речовин: З зав. = 120 х 378,5 х 0,003 х 0,01 х 17 х 2 х 0,001 = 0,0463 тис. грн Вiд скиду органiчних речовин (БСКп) З БСКп = 120 х 498,5 х 0,003 х 0,33 х 17 х 2 х 0,001 = 2,0135 тис. грн Зам = 120 х 46,10 х 0,003 х 2 х 17 х 2 х 0,001 = 1,1285 тис. грн Вiд скиду нiтритiв Знiт = 120 х 0,141 х 0,003 х 12,5 х 17 х 2 х 0,001 = 0,0216т. грн Знит = 120 х 1,00 х 0,003 х 0,025 х 17 х 2 х 0,001 = 0,00031 тис. грн Вiд скиду фосфатiв Зн. = 120 х 3,520 х 0,003 х 20 х 17 х 2 х 0,001 = 0,8617 тис. грн Вiд скиду АПАР ЗАПАР= 120 х 0,57 х 0,003 х 2 х 17 х 2 х 0,001 = 0,0139 тис. грн Вiд скиду залiза Ззал. = 120 х 3,275 х 0,003 х 10 х 17 х 2 х 0,001 = 0,4009 тис. грн +3 Зхр+3 Вiд скиду хрому +6 Зхр+6 . = 120 х 0,009 х 0,003 х 1000 х 17 х 2 х 0,001 = 0,1102 тис. грн 4. В результатi аварiї вiдбулося пiдмивання основи дорожнього полотна довжиною 450 п. м., що призвело до його просадки та руйнування. Стiчнi неочищенi води в великiй кiлькостi потрапили до зливової каналiзацiї, що призвело до її закупорювання. Збитки вiд руйнування та пошкодження основних фондiв невиробничого призначення КП «ЕЛУавтодорiг» визначаються за формулою: Фг = ∑n i-1 (∆р i х Ка i ) - Лв ∆р i Ка i Лв Провулок Транспортний (руйнування основи та покриття дороги) ∆р i = 70200 грн. Ка i = 0,05 Лв = 0 грн. Фг Фг Провулок Транспортний (зливова каналiзацiя) ∆р i Ка i = 0,05 Лв = 0 грн. Фг = 2863483 х 0,05 = 143174 грн. Фг = 143174 грн. Разом збитки КП «ЕЛУавтодорiг» складають 3510 грн. + 143174 грн. = 146684 грн. Загальний прибуток управлiння екологiї склав: Перелiк навчально-методичної лiтератури 1. Ассэль Генри. Маркетинг: принципы и стратегия. - М.: Инфра , 1999. 2. Акимова И. М. Промышленный маркетинг. К.: Знання, 2000. 3. Армстронг Г., Котлер Ф. Введение в маркетинг. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. 4. Бейкер М. Маркетинг. Энциклопедия. С. -Петербург. Изд. “Питер”, 2002. 5. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. – М.: Экономика, 1991. 6. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент. – К.: КНЕУ, 1998. 8. Войчак А. В., Павленко А. Ф Маркетинг. Пiдручник. К.: КНЕУ, 2003 9. Волков О. М. Методическое пособие по изучению иностранных фирм. – М.: изд. ВНИКИ, 1989. 11. Все о маркетинге. Сборник длля руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. – М.: Азимут-центр, 1992 12. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорiя i практика. – К.: Вища школа, 1994 15. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. – М.:Финпресс, 1998. 16. Голдобина А. Н. Управление запасами средств производства. – Л.: ЛФЭИ, 1990. 17. Долинская И. А., Соловьев И. А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. – М.: Изд. Стандартов, 1991. 18. Дайан А., Буперель Ф., Ланкар Р. и др. Академия рынка. Маркетинг. – М.: Экономика, 1993. 19. Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг. – М.: Вища шк.”, 1995. 20. Джобер Д. Маркетинг. – М.: «Вильямс», 2000 22. Завьялов П. С. Демидов В. Е. Формула успеха. М.: Международные отношения, 1991. 23. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна полiтика. – КНЕУ, 1997. 25. Кардаш В. Я. Экономика и стандартизацiя качества продукции. К.: УМКВО, 1989. 26. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс,1990. 28. Котлер Ф., Амстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга. Изд. Вiльямс. Москва – С. -Петербург-Киев, 1998 29. Крилова Г. Д. Зарубежный опит управления качеством. М. Изд. Стандартов, 1992. 31. Крысин Ю. М., Литвиненко В. П., Мишукова Р. А. Маркетинг крупной промышленности за рубежом. – М.: УНИИТЭНМС, 1990. 32. Кус Альфред. Основи маркетингу ( ред. Павленко А. Ф., Пилипчук В. П.). – К.: Нiчлава, 1999. 33. Лавров С. М., Злобин С. Ю. Основы маркетинга промышленных товаров. - М.: Внешторгиздат, 1989. 34. Лук»янець Т.І. – Маркетингова полiтика комунiкацiй. – К.: КНЕУ, 2000. 35. Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. С. -Петербург, «Наука», 1996. 37. Маджаро С. Международный маркетинг. – М.: Международные отношения, 1979. 38. Маркетинг во внешнеэкономической деятельности предприятия. М.: Внешторгиздат, 1989. 39. Маркова В. Д. Маркетинг услуг. М.: Финансы и статистика, 1996 40. Мунипов В. М., Данилюк В. И., Оше В. К. Стандартизация, качество продукции и эргономика. М.: Изд. Стандартов, 1982. 42. Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятий / Под ред. Висюлина Ф. П., Михневича Л. М. – Минск: Высшая школа,1991. 45. Пешкова Е. П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. – М.: 1996. 45. Промисловий маркетинг. Теорiя та господарськi ситуацiї. ( Ред. Старостiна А. О.), - К.:Іван Федоров, 1997. 46. Промисловий маркетинг.\ Пiд ред. Шубiна О. О. К.: НМЦВО МоiН України, Студцентр, 2002 47. Перерва П. Г. Управление маркетингом на машиностроительном предприятии. Харкiв, “Основа”, 1993. 48. Рабинович И. А. Маркетинг в коммерческой деятельности. Одесса, «Интмар», 1993. 50. Старостiна А. О. Маркетинговi дослiдження. Вiльямс. Київ – Москва – С. Петербург. 1998 51. Святненко В. Ю. Промисловий маркетинг. К.: МАУП, 2001. 52. Тоехиро Коно. Стратегия и структура японских предприятий. – М.: Прогресс, 1987 53. Ценообразование и рынок / Под ред. Е. И. Пунина. -М.:Прогресс,1992. 54. Черчиль Г. А. Маркетинговые исследования. – С-Пб, 2000 55. Эванс Дж. Р.,Берман Б. -Маркетинг. – М.: Экономика, 1990