Зареєстрований товарний знак

Зареєстрований товарний знак МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: "Торгова марка пiдприємства" НТФ. "Комерцiйний вiддiл" Виконав: студент заочного вiддiлення Перевiрила викладач Дубович С. П. Черкаси – 2006 Змiст: 1. Вступ…………………………………………………………………………. 3 2. Товарний знак у комерцiйнiй дiяльностi:………………………………….. 4 4. Список лiтератури…………………………………………………………. 13 1. Вступ Одне з рiшень комерсанта, яке потрiбно прийняти, - це рiшення про те, чи буде торгова фiрма працювати пiд товарним знаком. У минулому бiльшiсть торгових фiрм обходилася без товарних знакiв. Зараз наша країна будує ринковi вiдносини, входить в мiжнародний ринок i питання про товарнi знаки має велике значення. Товарний знак iнших юридичних i фiзичних осiб. У сполученнi з комерцiйною рекламою вiн являє собою важливий засiб конкуренцiї. Крiм зазначеної конвенцiї, охорона прав на товарний знак передбачається Мадридською конвенцiєю про мiжнародну реєстрацiю товарного знаку 1981 р. У рядi країн право на товарний знак здобувається в силу прiоритету реєстрацiї, в iнших — прiоритету використання. Товарний знак захищає винятковi права продавця на користування марочною назвою або марочним знаком (емблемою). Товарний знак може бути зареєстрований на iм’я юридичної або фiзичної особи, що здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть. На зареєстрований товарний знак видається свiдоцтво, яке засвiдчує прiоритет товарного знаку, виняткове право власника на товарний знак вiдносно товарiв, вказаних у свiдоцтвi. Товарний знак у комерцiйнiй дiяльностi 2. 1 Визначення товарного знаку. Товарний знак, торгiвельна марка Головними вимогами до Т. з. є його iндивiдуальнiсть, простота, пiзнавальнiсть, привабливiсть й охороно здатнiсть, можливiсть офiцiйної його реєстрацiї. не можуть бути об’єктом виняткової власностi. Т. з. повинен вiдрiзнятися вiд вiдомих або поданих на реєстрацiю знакiв. Фiрма, що має намiр використовувати Т. з., повинна його зареєструвати. З моменту реєстрацiї Т. з. пiдлягає правовому захисту i гарантує його власнику монопольне право на маркування всiх своїх товарiв. Т. з. також проставляється на кресленнях, рахунках, бланках та iн. право користуватися вже зареєстрованим Т. з. може бути продане iншiй фiрмi, а при несанкцiонованому використаннi його власник має право вимагати через суд компенсацiї за нанесення збиткiв. Розробка нових Т. з. – комерцiйна таємниця. Сьогоднi у країнах Заходу зареєстровано бiльше 5 млн. Т. з., а маркується близько 70% виготовленої продукцiї. Використання Т. з. у мiжнароднiй практицi регулюється Мадридською угодою про мiжнародну реєстрацiю знакiв й угодою про мiжнародну класифiкацiю виробiв i послуг для реєстрованих знакiв, укладеною у Нiццi. Правова охорона товарних знакiв здiйснюється нинi бiльш нiж у 160 країнах свiту, при цьому бiльш нiж у 90 країнах — на рiвнi законiв. товар, дiставати прибуток, але i разом з тим нести вiдповiдальнiсть за постачання неякiсного товару. Товарний знак, практично маловiдчутний фiзично, дає його власниковi матерiальнi вигоди, створюючи йому високу репутацiю. можна вимовляти лише однозначно. Дуже важливо, щоб в iнших країнах (на мiжнародному ринку) ця назва також мала лише позитивний або нейтральний змiст i була юридично захищеною вiд використання iншими. Функцiями маркування продукцiї з погляду виробника є: - налагодження прямих зв’язкiв зi споживачами, що дозволяє уникнути промiжних ланок у каналах збуту; - визначення та оприлюднення особливостей товару стосовно його аналогiв для створення найбiльш сприятливих умов проведення ефективної цiнової полiтики, що базується на довiрi до арки та iнтенсивному впливовi нi визначений ринковий сегмент; - окреслення тотожностi рiзних товарiв одного ряду за визначеними критерiями(якiсть, цiнова лiнiя). Як правило, така iдентифiкацiя є гарантiєю виконання замовлення на обумовленому контрактом або нормативно-технiчною документацiєю рiвнi; - символiчне посилання на споживчi властивостi та кориснiсть виробiв для покупцiв; - захист вiд пiдробок i можливостi сплутати з подiбними товарами iнших продуцентiв. Маркування продуктiв має велике значення також для споживачiв. По-перше, маркування допомагає впiзнати товар, з яким зв’язаний позитивний або негативний досвiд. Це дозволяє споживачу здiйснювати купiвлю з мiнiмальними зусиллями. По-друге, воно сприяє розпiзнаванню продуктiв, якi мають високi(престижнi) цiни. По-третє, воно забезпечує покупця додатковою iнформацiєю, коли в нього обмаль професiйних знань. Останнє особливо важливо щодо товарiв зi складними властивостями, суцiльний контроль якостi яких неможливий. Маркування продукту можна вважати початком розробки заходiв для спрощення доведення товарiв до безпосереднього споживача. Водночас воно має велике значення i для торгiвлi, оскiльки значно зменшує необхiднiсть особистих консультацiй та широкого iнформування покупця. для боротьби з конкурентами, реклами товарiв i ознайомлення з ними комерцiйних структур i покупцiв, але i для можливостi продажу лiцензiй на товарнi знаки. У силу зазначеного, товарний знак має велике економiчне значення i стає як би автономним коштовним об'єктом власностi, вартiсть якого у великих компанiй обчислюється мiльйонами i навiть мiльярдами доларiв. Так, товарний знак «COMEL» оцiнений фiрмою-власником у 10 млн. дол., а товарний знак «Coca-Cola» — у 3 млрд: дол. 1. 3 Реєстрацiя товарного знаку. Для реєстрацiї товарного знаку юридичною або фiзичною особою (заявником) подається заявка в Державне патентне вiдомство(далi – Патентне вiдомство), при цьому перелiк необхiдних документiв i вимоги до них встановлюється Патентним вiдомством. У ходi експертизи перевiряється вiдповiднiсть заявленого позначення вимогам, визначеним законом, i встановлюється прiоритет товарного знаку, якщо цього не було зроблено при проведеннi попередньої експертизи. На основi рiшення про реєстрацiю товарного знаку Патентне вiдомство протягом мiсяця з дати отримання документа про сплату встановленого мита проводить реєстрацiю товарного знаку в Державному реєстрi товарних знакiв i знакiв обслуговування. До Реєстру вносяться товарний знак, вiдомостi про його власника, дата прiоритету товарного знаку i дата його реєстрацiї, перелiк товарiв, для яких зареєстрований товарний знак, iншi вiдомостi, що вiдносяться до реєстрацiї товарного знаку, а також подальшi змiни цих вiдомостей. Видача свiдоцтва на товарний знак проводиться Патентним вiдомством протягом трьох мiсяцiв з дати реєстрацiї товарного знаку в Реєстрi. Форма свiдоцтва i склад вiдомостей, що вказуються в ньому, встановлюються Патентним вiдомством. Реєстрацiя товарного знаку дiє протягом десяти рокiв, починаючи з дати надходження заявки в Патентне вiдомство. Термiн дiї реєстрацiї товарного знаку може бути продовжений за заявою власника, яка подана протягом останнього року її дiї, кожний раз на десять рокiв. Власник товарного знаку зобов’язаний повiдомляти Патентне вiдомство про змiну свого найменування, прiзвища, iменi i по батьковi, скороченнi перелiку товарiв, вiдносно яких зареєстрований товарний знак, змiнi окремих елементiв товарного знаку, що не стосується його iстоти, iнших змiнах, що вiдносяться до реєстрацiї товарного знаку. Змiни вносяться до Реєстру i свiдоцтва на товарних знак за умови сплати мита. Сам по собi товарний знак мало в що виходить, але з'єднавшись з добре рекламованим товаром i здобувши юридичну чиннiсть пiсля своєї реєстрацiї, знак стає стимулом пiдвищення його якостi. Що стосується покупця, то товарний знак для нього — це i рушiйний мотив покупки i своєрiдна гарантiя якостi. Існують чотири типи позначення знака (марки): 1) фiрмове iм'я — слово, буква або група слiв, букв, що можуть бути вимовленi; 2) — символ, малюнок або вiдмiтний колiр або позначення; 3) торговельний образ — персонiфiкована торговельна марка; 4) торговельний знак — фiрмове iм'я, фiрмовий знак, торговельний образ або сполучення їх, захищенi юридично. При використаннi зареєстрований товарний знак супроводжується буквою R у колi. Фiрмовi iмена, фiрмовi знаки i товарнi образи являють собою маркетинговi позначення i не забезпечують юридичного захисту вiд використання конкурентами, якщо не зареєстрованi як товарнi знаки. Фiрмовий стиль покупцями), одночасно протиставляють виробника i його продукцiю конкурентам i їхнiм товарам. Складовими елементами системи фiрмового стилю є: (див. вище); логотип — спецiально розроблене, оригiнальне накреслення повного або скороченого найменування фiрми (або групи її товарiв); — об'єднанi в композицiю знак i логотип, а також рiзного роду написи, що пояснюють, (країна, поштова адреса, телефон i телекс) i нерiдко «фiрмове гасло», що як би виражає комерцiйне i технiчне кредо пiдприємства (наприклад, «Ми вводимо науку в практику» - в американської фiрми «Рокуэлл»); фiрмовий колiр (сполучення кольорiв); фiрмовий комплект шрифтiв; фiрмовi константи (формат, система верстки тексту й iлюстрацiй i iн.). Певною мiрою фiрмовий стиль — це вiдображення своєрiдностi роботи фiрми, її товарної, технiчної, торговельної полiтики, часом навiть внутрiшньої органiзацiї. Виробу фiрмового стилю допомагають фiрмi завоювати популярнiсть, а, виходить, i стимулювати її збут. Але все це має мiсце лише тодi, коли товари (послуги) фiрми є дiйсно першокласними. Поганий товар, що обдурив чекання, швидко спiввiдноситься з фiрмовим стилем, торговельним знаком, i тепер уже вони змiнюють позитивнi знаки на протилежнi, сигналiзуючи — "Обережно, можливий брак!". Така метаморфоза здатна пiдiрвати комерцiю. Тому рекомендується спочатку завоювати довiру покупцiв вiдмiнною технiчною i комерцiйною роботою, а потiм уже думати про введення товарних знакiв i фiрмового стилю в цiлому. 2. 5 Рiзновиди фiрмових марок. Прийнято розрiзняти марки виробникiв, дилерiв, а також загальнi марки. В марках виробникiв вiдбивається назва виробника. Вони орiєнтованi на широке коло споживачiв, цiни на товари з такими марками вищi. Марки дилерiв (приватнi марки) символiзують назву оптової або роздрiбної збутової фiрми. Дилери мають виключнi права на свої марки i вiдповiдають за них. Здебiльшого обiг приватних марок менший, нiж марок виробникiв. Загальнi марки розкривають назву продукцiї без назв виробникiв або дилерiв. Як правило, загальними марками користуються для позначення найпоширенiших ґатункiв цигарок, кави, пива, спиртних напоїв тощо. Масовiсть споживання таких товарiв визначає бiльш низькi цiни, нiж у iнших марок, завдяки економiї на упаковцi, товарообiгу та просуваннi. Згiдно з поширеною в свiтi практикою за лiцензiйним договором компанiя сплачує вiдрахування за використання назви, яка належить iншiй фiрмi. Водночас коли товарна марка здобуває великої популярностi, виникає загроза перетворення її на загальнонацiональне надбання i фiрма може стратити право власностi на неї. Такими, наприклад, стали всесвiтньо вiдомi марки "Ксерокс", "Тефлон". Виробник, що прийняв пiсля всебiчного економiчного аналiзу рiшення про переклад своїх визначених товарiв у розряд марочних, може реалiзувати його за допомогою трьох основних способiв: за допомогою виходу на ринок пiд власною маркою; продавати товар посередниковi, дозволивши йому привласнити товаровi «приватну» марку (названу також маркою посередника, дистриб’ютора, дилера); продавати частину товарiв пiд власною маркою виготовлювача, а iншi — пiд приватними марками. Приклади, що приводяться, свiдчать про використання на практицi усiх варiантiв. Так, американськi фiрми «Келлог», «Інтернешнл харвестер» продають практично все, що роблять, пiд своїми марочними назвами. Навпроти, фiрма «Варвик електронiцi» реалiзує майже усi свої товари пiд марками рiзних дистриб’юторiв, фiрма «Уэрлпул» — як пiд власними марками, так i пiд марками дистриб’юторiв. Великi пiдприємства оптової i роздрiбної торгiвлi за кордоном розширюють практику продажу товарiв пiд своїми власними марками. У США, наприклад, шини пiд приватними марками вiдомих торговельних об'єднань «Сирi» i «Дж. К- Пеннi» так само добре вiдомi, як марки великих виробникiв шин «Гудийр», «Гудрич» i «Файрстон». «Сирi» створила ряд марочних назв, таких, як «Дайхард» — для автомобiльних акумуляторiв, фiрма «Крафтсман» — для ручного iнструмента, а «Кенмор» — для електропобутових приладiв. І споживачi, природно, цiкавляться товарами цих марок. Бiльш 90% товарiв, пропонованих магазинами «Сирi», продаються пiд її приватними марками. Виробники, що прагнуть до випуску марочних товарiв, дотримуються звичайно наступних пiдходiв до рiшення проблеми присвоєння марочних назв. 1. Індивiдуальнi марочнi назви . Цiєї практики дотримуються, зокрема, американська «Проктер энд Гэмбл» (пральнi порошки «Чайд», «Болд», «Тайд» i iн.). 2. Єдина марочна назва для всiх товарiв (фiрми «Дженерал електрик», «Хайнц»). 3. Колективнi марочнi назви для товарних сiмейств . 4. Торговельна назва фiрми в сполученнi з iндивiдуальними марками товарiв (практикує, наприклад, фiрма «Келлог» — iзюмнi пластiвцi «Келлогс рейзин брэн», що хрумтить рис «Келлогс райе криспис»). репутацiї виробника. Позитивнi сторони стратегiї присвоєння єдиної марочної назви всiм товарам — зниження витрат по висновку товарiв на ринок через скорочення витрат на рекламу, що забезпечує впiзнаванiсть марочної назви i створення йому переваги. Бiльш того, збут пiде успiшно, якщо iм'я виробника вже сприятливо сприймається ринком. Якщо виробник випускає зовсiм рiзнi товари, то використання єдиної марочної назви для нього може показатися недоцiльним. У цих умовах створюються колективнi марочнi назви навiть для неоднакових по якостi груп товарiв у рамках того самого товарного класу. Наприклад, американська фiрма «Эй энд Пi» продає iзюм першого сорту пiд маркою «Энн Пейди», другого — «Султан» i третього — пiд маркою «Іона». Нарештi, деякi виробники хочуть, щоб назва фiрми асоцiювалося з iндивiдуальною марочною назвою кожного окремого товару. Назва фiрми як би додає новинцi законну силу, а iндивiдуальна марочна назва повiдомляє їй неповторнiсть. Зараз у розвинутих країнах поширюється вiдносно новий варiант торгових марок – безiменнi, "бiлi" продукти (Nonames). Такi товари мають спрощене оформлення упаковки, яке дозволяє споживачам лише швидко впiзнати продукт (кава, чай). Зменшення витрат на упаковку свiдчить про намагання продавця досягти бiльш придатних для покупця цiн. Для запобiгання помилок упаковка таких продуктiв має все ж сповiщати про приналежнiсть товару до якоїсь торговельної фiрми або кооперативного об'єднання. 2. Висновки Товарнi знаки виступають в ролi своєрiдних покажчикiв, що допомагають споживачам вибирати тi або iншi товари i користуватися послугами тих або iнших торгових фiрм. Товарний знак є обличчям фiрми, сприяє її упiзнаванню. Правова охорона товарного знаку надається на основi його державної реєстрацiї в порядку, встановленому названим Законом про товарнi знаки або внаслiдок мiжнародних договорiв. Право на товарний знак охороняється законом. Товарний знак може бути зареєстрований на iм’я юридичної особи або фiзичної особи, що здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть. На зареєстрований товарний знак видається свiдоцтво, яке засвiдчує прiоритет товарного знаку, виняткове право власника на товарний знак вiдносно товарiв, вказаних у свiдоцтвi. Власник товарного знаку має виняткове право користуватися i розпоряджатися товарним знаком, а також забороняти його використання iншими особами. В Українi товарнi знаки до останнього часу практично були вiдсутнi, хоча i створювалися, щоправда, у недостатнiх кiлькостях у зв'язку з зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю. Разом з тим, у мiру переходу до цивiлiзованого внутрiшнього ринку i розвитку на ньому конкурентних вiдносин, потреба в марочних товарах буде зростати, що зажадає розширеного застосування товарних знакiв i значної активiзацiї всiєї роботи, пов'язаної з їх конструюванням, використанням i юридичним захистом. Список лiтератури: 1. Економiчний словник-довiдник. / За ред. Мочерного С. В. – К.: Фемiна, 1995. – 368 с. 2. Кардаш В. Я. та iн. Товарна iнновацiйна полiтика. – К.: КНЕУ, 2002. – 266с. 3. Мороз О. В., Пащенко О. В. Теорiя сучасного брендiнгу: Монографiя / Вiнниця, держ. техн. ун-т.: Унiверсам – Вiнниця, 2003. – 103 с. 4. Прауде В. Р., Бiлий О. Б. Маркетинг: Навч. Посiбник. - К.:Вища школа., 1994. - 256с.