Види й типи логiстики, логiстичне завдання "зробити або купити", iнтермодальнi системи постачань
Змiст
ВСТУП
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВАРІАНТ 7
ВСТУП
Логiстика в економiчному додатку займається розробкою методiв планування i керування матерiальними й iнформацiйними потоками в границях пiдприємства, галузi, а також мiж галузями економiки з метою одержання найбiльшого народногосподарського ефекту.
Логiстика – це i визначення потреб у постачаннях у ринковiй економiцi, i способи i механiзми постачань товарiв, що закуповуються, i система органiзацiї матерiально-технiчного забезпечення.
Можливiсть застосування логiстики обумовлена сучасними досягненнями науково-технiчного прогресу. У результатi НТП створюються i починають широко застосовуватися рiзноманiтнi засоби працi для роботи з матерiальними потоками. З'являється можливiсть використовувати устаткування, що вiдповiдає конкретним умовам логiстичних процесiв. При цьому ключове значення для розвитку логiстики грає комп'ютеризацiя керування логiстичними процесами.
В даний час налiчується безлiч видiв логiстики. Ось деякi з них:
- транспортна логiстика (i автотранспортна логiстика зокрема)
- складська логiстика (логiстика складування)
- комерцiйна логiстика
- iнформацiйна логiстика
- маркетингова логiстика
- закупiвельна логiстика
- виробнича логiстика
- промислова логiстика
на вантажоперевезення; знаходження оптимальних маршрутiв по вантажному перевезенню; пошук i вибiр експедиторiв; транспортної компанiї - перевiзника, планування доставки; грамотне оформлення i висновок договорiв i контрактiв на вантажоперевезення, купiвлю-продаж товарiв; проходження митницi; забезпечення оптимальної схеми доставки вантажiв при iнтермодальних перевезеннях; консолiдацiя (об'єднання) вантажiв в процесi доставки; зберiгання на складах; узгодження iнших питань з вантажовiдправником i вантажоодержувачем i т. п.
Основними задачами любого виду логiстики є:
1. Максимiзацiя прибутку пiдприємства при бiльш повному задоволеннi попиту споживачiв.
2. Ефективне використовування виробничого апарату пiдприємства за рахунок оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачiв.
3. Рацiональна поведiнка на ринку з урахуванням його постiйно змiнної кон'юнктури.
Для вирiшення кожної перерахованої задачi i всiх разом узятих необхiдно дотримуватися принципiв:
- Результатом логiстики є задоволення попиту покупцiв i витягання прибутку пiдприємством, яке залежить в першу чергу вiд покупцiв. При цьому вплинути на рiшення покупця, рiвно як i примусити його в умовах ринкової економiки купувати товар або послугу, логiстика не може. Отже, результати i ресурси iснують тiльки зовнi логiстики.
- В процесi просування товарiв i послуг на ринок необхiдно проводити оцiнку ринкових можливостей пiдприємства i максимальне використовування його потенцiйних переваг. Отже, результатiв логiстики можна досягти шляхом використовування можливостей, а не рiшенням проблем.
- Для отримання результатiв логiстики необхiдно ухвалювати рiшення, на яких напрямах збутової полiтики сконцентрувати ресурси пiдприємства. Отже, ресурси слiд направляти на використовування можливостей пiдприємства i ринку.
- Ураховуючи закони ринку i потреби споживачiв шляхом встановлення справжнього лiдерства на ринку, можна досягти високих результатiв логiстики.
- Головною проблемою логiстики є постiйний пошук нової ринкової нiшi або нових форм органiзацiї просування товару на ринок, оскiльки якщо не робити додатковi зусилля, вiрогiдна поява тенденцiї до саморуйнування логiстики.
За масштабами розроблюваних проблем логiстика подiляється на:
- макрологiстику;
У сферу дослiджень макрологiстики включаються процеси, якi протiкають на регiональному, мiжрегiональному, загальнонацiональному i мiждержавному рiвнi.
розподiлу працi у рамках сформованої спецiалiзацiї та мiжгалузевого кооперування.
Ефективнiсть глобальної логiстичної стратегiї характеризується рiзними показниками. Наприклад, вiдношенням обсягу мiжрегiональної або зовнiшньої торгiвлi до обсягу вiдповiдного валового продукту, питомою вагою завезених комплектуючих виробiв у загальному обсязi випуску продукцiї i т. д.
Глобальна логiстична стратегiя, яка проводиться не однiєю, а групою країн, може оформлюватися як найважливiшi полiтичнi рiшення. Яскравим прикладом цього є створення Єдиного європейського спiвтовариства з єдиним внутрiшнiм ринком (спрощенi та скасованi митнi формальностi, прискорене впровадження загальноєвропейських стандартiв, проголошена рiвноправнiсть фiрм i компанiй країн-учасниць Європейського спiвтовариства в отриманнi державних контрактiв у кожнiй iз країн альянсу i т. д.).
Мiкрологiстика займається комплексом питань з управлiння матерiальними, iнформацiйними та iншими потоками, ґрунтуючись на iнтересах окремого пiдприємства або корпоративної групи пiдприємств, об’єднаних загальними цiлями щодо оптимiзацiї господарських зв’язкiв.
Надалi сутнiсть мiкрологiстики буде розглянуто бiльш докладно.
За характером зон управлiння логiстика подiляється на:
- зовнiшню;
- внутрiшню.
Зовнiшня логiстика займається питаннями регулювання потокових процесiв, якi виходять за рамки дiяльностi, але перебувають у сферi впливу суб’єкта господарювання.
Внутрiшня логiстика спрямована на координацiю й удосконалювання господарської дiяльностi, пов’язаної з управлiнням потоковими процесами в межах пiдприємства або корпоративної групи пiдприємств.
розподiльчу, транспортну, iнформацiйну i т. д. Однак, на наш погляд, в цьому випадку коректнiше вести мову не про види логiстики, а про її функцiональнi областi. [2, с. 35]
з ними, органiзацiя може добитися прибуткового зростання.
Реальний же вплив логiстики на вище керiвництво компанiї дуже часто не адекватний її значущостi, що багато в чому обумовлено неправильною постановкою цiлей. При орiєнтацiї не тiльки на товарнi i транспортнi потоки, але i на вартiсть логiстика перевизначається як центральне джерело акцiонерної вартостi i представляє чiтку систему оцiнки успiху i логiстичних i маркетингових стратегiй.
"постачальник - фiрма - виробництво - покупець" (їх потреби, принципи дiяльностi, процеси ухвалення рiшень).
Основною вiдмiннiстю логiстики вiд маркетингу є наявнiсть для збуту (розподiли) сталої товаропровiдної мережi i господарських зв'язкiв по поставках (продажу) готової продукцiї споживачам. Для маркетингу ж характерне збiльшення об'ємiв продажiв шляхом освоєння нових сегментiв ринкiв або розширення є за рахунок змiни асортименту готової продукцiї, полiпшення полiтики просування товарiв i т. п.
2. Завдання «Зробити або купити»
Широкого розповсюдження в процесi управлiння постачанням набув метод, який ґрунтується на розв’язаннi в закупiвельнiй логiстицi так званого “завдання МОВ” (в англомовнiй лiтературi - Make-or-Buy Problem) – завдання “зробити або купити”.
Вирiшення цього завдання вимагає обґрунтованої вiдповiдi на питання про самостiйне виробництво потрiбних пiдприємству деталей, комплектуючих виробiв i т. д. або закупiвлi їх iз зовнiшнiх джерел.
У ширшому планi “завдання МОВ” розглядається як обґрунтування вирiшення проблеми про ступiнь використання у виробничому процесi власних засобiв виробництва. Рiшення приймаються як з використання власних засобiв працi (власний транспорт, склади, технiка, устаткування), так i з використання власних предметiв працi, тобто виготовлених самотужки заготовок, напiвфабрикатiв, комплектуючих виробiв. Альтернативнi рiшення-найманий транспорт, лiзинг устаткування, оренда складiв, а також закупiвля напiвфабрикатiв або комплектуючих виробiв.
Як правило, основним критерiєм оптимальностi пiд час розв’язання “завдання МОВ” є максимiзацiя прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рiшення необхiдно порiвнювати витрати на власне виробництво матерiалiв (деталей, виробiв) з витратами на їх закупiвлю.
У той же час практичнi розрахунки при вирiшеннi даного типу завдань ускладнюються тим, що потрiбно враховувати вплив великої кiлькостi факторiв, значення яких у заданому iнтервалi часу можуть iстотно коливатися. Через неповний або нерiвний облiк факторiв впливу остаточне рiшення може бути неправильним, що призводить до вiдповiдних наслiдкiв.
Оскiльки рiшення про власне виробництво або постачання зi сторони мають комплексний характер, потрiбно ретельно зважити можливi альтернативи.
iнтеграцiї знижує залежнiсть пiдприємства вiд коливання ринкової кон’юнктури, але не може призвести до зростання собiвартостi продукцiї i зниження її якостi. Разом з тим закупiвля бiльшої частини комплектуючих виробiв на сторонi означає перехiд до так званої викруткової технологiї, ставить пiдприємство у надмiрну залежнiсть вiд коливань кон’юнктури i призводить до втрати iмiджу. [2, с. 79]
Ідентифiкацiя i переоцiнка потреб
Менеджмент закупiвель починається з визначення тих постачальницьких трансакцiй, якi потрiбно встановити мiж вiддiлом закупiвель i конкретними споживачами матерiальних ресурсiв (пiдроздiлами) фiрми. У деяких випадках, наприклад, якщо змiнюється асортимент виготовленої продукцiї, то може бути переглянутий склад внутрiшньо фiрмових споживачiв i (або) номенклатура матерiальних ресурсiв
Як тiльки внутрiшньо фiрмовi споживачi та номенклатура матерiальних ресурсiв визначенi, потрiбно встановити вимоги до розмiрiв, параметрiв постачань, плани i специфiкацiю на кожну позицiю номенклатури та певну номенклатурну групу матерiальних ресурсiв. Крiм того, потрiбно встановити вимоги користувачiв, якi визначають сервiс постачань
Рiшення “зробити або купити”
Перш нiж визначити можливих постачальникiв, необхiдно вирiшити питання: чи не вигiднiше самiй фiрмi виробляти певнi види матерiальних ресурсiв (наприклад, компоненти для комплектацiї складних товарiв: автомобiлiв, комп’ютерiв i т. д.), нiж купувати в iнших. У цьому випадку для прийняття остаточного рiшення зазвичай оцiнюються вiдповiднi витрати i можливий рiвень якостi
Визначення типiв закупiвель
На сьогоднi iснують три основних типiв органiзацiї закупiвель матерiальних ресурсiв залежно вiд тривалостi та складностi: сталi закупiвлi, модифiкованi закупiвлi (у яких змiнюється або постачальник, або параметри закуповуваних матерiальних ресурсiв), новi закупiвлi, викликанi потребами нового внутрiшньо фiрмового користувача
Аналiз поведiнки ринку
Джерело матерiальних ресурсiв для фiрми (постачальник) може функцiонувати у рiзному ринковому середовищi i типовi ринку: монополiстичному, олiгополiстичному, високо конкурентному. Знання й аналiз ринку постачальникiв допомагають логiстичному персоналу фiрми визначити кiлькiсть можливих постачальникiв, позицiю на ринку, професiоналiзм та iншi фактори, що дозволяють правильно органiзувати закупiвлi
Включає визначення всiх можливих постачальникiв певного виду (номенклатури) матерiальних ресурсiв, якi можуть задовольнити вимоги внутрiшньо фiрмових користувачiв. Важливим моментом є включення у цей список тих фiрм-постачальникiв, послугами яких товаровиробник ранiше не користувався
Попередня оцiнка всiх можливих джерел
Попередня оцiнка можливих джерел за купованих матерiальних ресурсiв полягає у порiвняннi пропонованої постачальниками якостi матерiальних ресурсiв i сервiсу з необхiдними внутрiшньо фiрмовим користувачам
Остаточна оцiнка i вибiр постачальника
Пiсля зменшення кiлькостi можливих постачальникiв на етапi попереднього вiдбору тi, що залишилися, оцiнюються з погляду найкращого вдоволення потреб фiрми в матерiальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритерiальна оцiнка
Доставка матерiальних ресурсiв i супутнiй сервiс
Включає для логiстичних активностей, пов’язаних з реалiзацiєю процесу постачань конкретної номенклатури матерiальних ресурсiв вiд постачальника фiрми-виробнику: оформлення договiрних вiдносин, передача прав власностi на матерiальнi ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберiгання, складування i т. п. За певних обставин включає рiшення з органiзацiйної структури власних логiстичних каналiв просування матерiальних ресурсiв вiд обраного постачальника
Пiсля завершення процесу доставки потрiбно органiзувати вхiдний контроль якостi матерiальних ресурсiв (дана процедура для надiйних постачальникiв може бути вiдсутньою). Ефективнiсть управлiння закупiвлями оцiнюється завдяки безупинному контролю i аудиту виконання умов договорiв за термiнами, цiнами, параметрами постачань, якiстю матерiальних ресурсiв та сервiсу. [3, с. 71]
Фактори, якi впливають на прийняття рiшення про власне виробництво або постачання зi сторони
Змiна ринкової ситуацiї
- Виробництво:
Рiвень потужностей
Квалiфiкацiя персоналу
Вузькi мiсця у виробництвi
Законодавчi обмеження
Якiсть продукцiї
Гнучкiсть
Таким чином, рiшення про власне виробництво або постачання зi сторони залежить не тiльки вiд витрат. Рiшення на користь закупiвель комплектуючих i вiдповiдно проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:
- потреба в комплектуючому виробi невелика;
- iснує велика гнучкiсть у виборi можливих джерел постачань i виробiв-замiнникiв;
- вiдсутнi необхiднi для виробництва комплектуючих потужностi;
- вiдсутнi адмiнiстративний або технiчний досвiд для виготовлення потрiбних виробiв.
Рiшення проти закупiвель i на користь власного виробництва приймається тодi, коли:
- потреба в комплектуючих виробах стабiльна i досить велика;
- iснуючи постачальники не можуть забезпечити необхiдних стандартiв якостi виробiв;
- комплектуючi вироби можуть бути виготовленi за iснуючих виробничих потужностей. [1, с. 102]
3. Інтермодальнi системи доставки товарiв
Одновидова система, незважаючи на зовнiшню простоту й широке поширення, ускладнюється за рахунок експлуатацiї автомобiлiв i автопоїздiв рiзної вантажопiдйомностi на етапах пiдзбору вантажiв, формування укрупнених вiдправлень, особливо в умовах термiнальної системи. Це вимагає застосування таких сучасних транспортних технологiй, як система тягових плечей, мiнi-термiнальнi системи й т. д.
розвитку транспортної iнфраструктури.
Пiд iнтермодальною розумiється система доставки вантажiв декiлькома видами транспорту по єдиному перевiзному документi з їхнiм перевантаженням у пунктах перевалки з одного виду транспорту на iншiй без участi вантажовласника.
Договiр вантажоперевезення з вiдправником вантажу вiд iменi перевiзникiв, що приймають участь у її здiйсненнi, укладає перший перевiзник (оператор). Договiр уважається укладеним з моменту приймання вантажу до вантажоперевезення, засвiдченої пiдписами вiдправника й транспортної органiзацiї й календарним штемпелем останньої. Строки доставки вантажу обчислюються по сукупностi строку його доставки кожним перевiзником вiдповiдно до правил, що дiють на кожному видi транспорту. Кожний перевiзник вiдповiдає за вантаж з моменту прийняття його вiд вiдправника або iншого перевiзника до моменту передачi його сумiжному виду транспорту або видачi вантажоодержувачевi.
Основнi принципи функцiонування iнтермодальної системи укладаються в наступному:
• однаковий комерцiйно-правовий режим;
• комплексне рiшення фiнансово-економiчних аспектiв функцiонування системи;
• використання систем електронного обмiну даними, що забезпечують спостереження за пересуванням вантажу, передачу iнформацiї й зв'язок;
• єднiсть всiх ланок транспортного ланцюга в органiзацiйно-технологiчному аспектi, єдина форма взаємодiї й координацiя всiх ланок транспортного ланцюга, що забезпечують цю єднiсть;
• кооперацiя всiх учасникiв транспортної системи;
• комплексний розвиток транспортної iнфраструктури рiзних видiв транспорту.
Принцип однаковостi комерцiйно-правового режиму передбачає:
логiстичної транспортної системи;
• спрощення митних процедур;
• розробку й впровадження нових унiфiкованих перевiзних документiв для внутрiшнього транспорту (транспорту загальної iнтермодальної ланцюга, але функцiонуючого тiльки на територiї своєї країни), що враховують загальний критерiй логiстичної транспортної системи;
• використання стандартних комерцiйних i перевiзних документiв мiжнародного зразка для роботи на зовнiшньому транспортному ринку.
Принцип комплексного рiшення фiнансово-економiчних аспектiв функцiонування iнтермодальної системи передбачає:
• установлення унiфiкованих тарифних правил вантажоперевезення транзитних вантажiв i вантажiв зовнiшньої торгiвлi в мiжнародному сполученнi;
• розробку методу обґрунтованого розподiлу наскрiзного фрахту у ВКВ мiж всiма ланками логiстичного транспортного ланцюга;
• розробку механiзму фiнансової вiдповiдальностi за порушення якостi послуг для кожної ланки логiстичного транспортного ланцюга.[4, с. 84]
Необхiдноюумовоюфункцiонування iнтермодальної системиєнаявнiстьiнформацiйноїсистеми, задопомогоюякоїздiйснюєтьсявиконаннязамовлення (договору вантажоперевезення), тобтопланування, керування й контроль усього процесу доставки вантажу завдяки випереджальнiй, супровiднiй й доставки, що закiнчує процес, iнформацiї.
На цей час у свiтовiй практицi широко застосовуються рiзнi системи електронного обмiну даними, ступiнь використання яких визначає рiвень конкурентоспроможностi рiзних логiстичних транспортних систем на свiтовому ринку транспортних послуг. Принцип впровадження нових форм взаємодiї всiх ланок транспортного ланцюга особливо важливий для функцiонування iнтермодальної транспортної системи, оскiльки ефективнiсть такої системи iстотно залежить вiд її органiзацiї. Гарантом i органiзатором взаємодiї всiх ланок транспортного ланцюга в системi є оператор мiжнародної iнтермодальної доставки вантажiв.
Наявнiсть оператора визначає схему взаємодiї всiх ланок транспортного ланцюга в комерцiйно-правовому, органiзацiйно-технологiчному й фiнансово-економiчному аспектах, а також ряд вiдмiтних ознак, що ставляться до комерцiйно-правового аспекту функцiонування iнтермодальної транспортної системи, у числi яких:
• доставка "вiд дверей до дверей" або в iнших границях, передбачених єдиним транспортним документом;
• єдина вiдповiдальнiсть за виконання договору й схороннiсть вантажу;
• єдина наскрiзна ставка фрахту.
Схему взаємодiї всiх ланок транспортного ланцюга iнтермодальної транспортної системи можна назвати послiдовно централiзованої, а при змiшаних роздiльних вантажоперевезеннях - послiдовної.
В iнтермодальнiй системi завдяки емерджентному ефекту результат дiяльностi системи виявляється вище, нiж сума окремих приватних результатiв.
передової технологiї вантажоперевiзного процесу обумовлена рiвнем розвитку транспортної iнфраструктури, яку можна роздiлити на два основних елементи - термiнали й транспортнi шляхи.
При змiшаних роздiльних вантажоперевезеннях, як правило, найбiльша увага придiляється розвитку iнфраструктури перевiзникiв. У логiстичнiй транспортнiй системi першорядна увага придiляється термiналам, оскiльки ефективнiсть такої системи й сама можливiсть її функцiонування (через рiзну потужнiсть вантажопотокiв i швидкостi доставки) залежить вiд наявностi мiсця в транспортнiй системi й функцiй термiналiв, що забезпечують обробку матерiальних потокiв. Комплексний розвиток транспортної iнфраструктури базується на стандартизацiї комплектiв вантажiв (тарi), транспортних засобiв, вантажно-розвантажувальних машин i механiзмiв. [5, с. 49]
ВИСНОВОК
В даний роботi було розглянуто види й типи логiстики, завдання логiстики „зробити або купити” i iнтермодальнi системи доставки товарiв.
У роботi визначено, що основним критерiєм оптимальностi пiд час розв’язання “завдання МОВ – зробити або купити” є максимiзацiя прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рiшення необхiдно порiвнювати витрати на власне виробництво матерiалiв (деталей, виробiв) з витратами на їх закупiвлю.
У той же час практичнi розрахунки при вирiшеннi даного типу завдань ускладнюються тим, що потрiбно враховувати вплив великої кiлькостi факторiв, значення яких у заданому iнтервалi часу можуть iстотно коливатися. Через неповний або нерiвний облiк факторiв впливу остаточне рiшення може бути неправильним, що призводить до вiдповiдних наслiдкiв.
аспектiв доставки й питань розвитку транспортної iнфраструктури.
Доведено, що пiд iнтермодальною розумiється система доставки вантажiв декiлькома видами транспорту по єдиному перевiзному документi з їхнiм перевантаженням у пунктах перевалки з одного виду транспорту на iншiй без участi вантажовласника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кальченко А. Г. Основи логiстики: Навч. посiб. - К.: Обл. орг. Т-ва "Знання" України, 1999. - 135 с.
2. Ларiна Н. В. Логiстика. - К.:ІЕПД НАН України, 2004. - 372с.
4. Новиков О. А., Уваров С. А. Логистика: Учеб. пособие. - СПб.: Изд. дом "Бизнес-пресса", 1999. – 208 с.
5. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. – М.: ИНФРА–М, 2001. –608 с.
6. Гаджинский А. М. Логистика: Учеб. для высш. и сред. спец. учеб. заведений. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 228 с.
7. Глогусь О. Логiстика: Навч. посiб. - Тернопiль: Екон. думка, 1998. - 166 с.
8. Крикавський Є. Логiстика: Навч. посiбник. – Львiв: Вид-во ДУ “Львiвська полiтехнiка”, 1999. – 264 с.
9. Голиков Е. А. Маркетинг и логистика. – М.: Изд-во Дом "Дашков и Ко", 1999. – 412 с.
| 
