Аналіз зовнішнього середовища підприємства ВАТ "АртВітраж"

Аналiз зовнiшнього середовища пiдприємства ВАТ "АртВiтраж" Вступ В данiй роботi я спробую проаналiзувати зовнiшнє середовище ВАТ „Арт Вiтраж". Пiдприємство є неiснуючим i вигаданим виключно для виконання цього завдання. Взяте пiдприємство є виробничим. Воно спецiалiзується на виготовленнi вiтражних виробiв (двернi вставки, пiдвiснi стелi, свiтильники, тощо) на замовлення. Оцiнюючи зовнiшнє середовище ВАТ „Арт Вiтраж", я намагатимусь висвiтлити наступнi аспекти: визначення правової бази, на засадах якої функцiонує пiдприємство, аналiз ринку функцiонування пiдприємства та його розвитку, аналiз рiвня конкуренцiї на ринку, аналiз основного споживчого сегменту, початковi iнвестицiї у виробництво та термiн їх окупностi, PEST - аналiз зовнiшнього середовища пiдприємства. Мета i характер дiяльностi пiдприємства є комерцiйними. Воно являється господарським товариством, що знаходиться у приватнiй власностi, зi змiшаною належнiстю капiталу та створювалося корпоративним способом. Пiдприємство має виробничо-торговий вид дiяльностi. „Арт Вiтраж” є акцiонерним товариством вiдкритого типу, власники якого несуть вiдповiдальнiсть за зобов’язаннями тiльки майном товариства. Бiльша кiлькiсть високоякiсної сировини, що постачається в Україну, купують у США, в таких компанiй як Wissmach, Armstrong, Spectrum, Kokomo, Uroboros та Youghiogheny. Нiмецьке скло коштує дорожче, тому його майже не використовують. Китайське - низької якостi, хоча i коштує у 2 рази дешевше. В Українi 1 кв. м кольорового скла коштує вiд $50 до $180. Те ж саме скло американськi художники купують мiнiмум у 3 рази дешевше. Така ситуацiя пояснюється „роздуванням” цiн при транспортуваннi скла. Наприклад, вартiсть 1 контейнера скла зi США до України коштує $5,5 тис., $2,5 тис. яких забирає дорога з польського порту Гдинi до Львова. тис. грн. Але за оцiнками провiдних спецiалiстiв цiєї галузi частина контрабандного скла на ринку становить не бiльше 5%. Розглядаючи ситуацiю в Українi, слiд зазначити тенденцiю до пересування пiдприємств з заходу (особливо зi Львову, де вiтражистiв багато i тому вони демпiнгують) до Києву, де попит на данi вироби значно бiльший. Якщо у Львовi за квадратний метр вiтража платять вiд $400, то у Києвi ця цiна принаймнi вдвiчi бiльша. В цiлому по Українi виготовленням вiтражiв займаються 20-25 крупних пiдприємств i 230-250 невеликих майстерень. Загалом вони виготовляють 16-17 тис. кв. м виробiв на рiк. При цьому попит на вiтражi збiльшується на 30-80% залежно вiд регiону. За оцiнками спецiалiстiв найперспективнiшим для українського вiтражу є схiдний ринок. На прикладi одного з конкурентних пiдприємств ми бачимо тенденцiю до збiльшення поставок саме у схiднi регiони країни та у росiйському напрямку. До 2005 року включно 80% виробiв Львiвської студiї художнього скла замовляв захiдний регiон України, i лише 20% надходили до країн СНД. Однак, з 2006 року на схiд країни вiдправлялося вже 30% замовлень и ще 30% iмпортувалося до Росiї. Так як ринок вiтражних виробiв за останнi три роки збiльшився майже в десять разiв, з цього можна зробити висновок i про посилення конкуренцiї на ньому. Та взагалi рiвень конкуренцiї зараз характеризують як середнiй. На ринку не видiляється основних монополiстiв, серед найкрупнiших пiдприємств - „Вiтражi. Творча майстерня Роксолани Павлик”, Львiвська студiя художнього скла, „Пивовари & К°". Конкурентнi пiдприємства намагаються вiдкривати фiлiали у Києвi та iнших великих мiстах в центрi та на сходi України. Дилерськi мережi вiтражних пiдприємств будують головним чином на принципах партнерства зi спецiалiстами, що мають безпосереднє вiдношення до будiвництва житла та офiсiв. Наприклад, „Пивовари & К°” мають магазин у Харковi, регiональних представникiв у Днiпропетровську, Донецьку, а також налагодженi зв’язки в багатьох мiстах з будiвельниками, архiтекторами, дизайнерами. Щодо споживчого сегменту вiтражного ринку, то 90% замовникiв виробiв являються приватними особами. Але основнi обсяги виготовленої продукцiї припадають на пiдприємства - 70-80%. вiтраж припадає 85% замовлень, iншi 15% - авторська робота. Але у Києвi прогнозується збiльшення попиту саме на ексклюзивнi вiтражi. Таким чином основним споживчим сегментом ВАТ „Арт Вiтраж” буде населення, вiком вiд 30 рокiв, з високим рiвнем доходу. Вiтражна нiша характеризується початковим обсягом iнвестицiй вiд $2 тис. до $200 тис. Середнiй термiн вiддачi iнвестицiй становить вiд 1 до 5 рокiв. Виготовляючи вiтражi за новiтнiми технологiями (метод „тiффанi”), ще донедавна ВАТ „Арт Вiтраж” можна було б стартувати з $100 тис. За висловами спецiалiстiв, зараз ця сума подвоїлася, а термiн окупностi збiльшився до 5 i бiльше рокiв. PEST- аналiз зовнiшнього середовища Полiтика Оцiнка + _ + Змiна полiтичного курсу країни _ Включення мiждержавних договорiв в сферi надання послуг за кордоном + Недосконалiсть законодавчої бази _ Вплив опозицiї на прийняття рiшень президентом + Економiка Оцiнка Змiцнення нацiональної грошової одиницi по вiдношенню до iноземної валюти + Послаблення американської валюти _ Зниження податкiв (ПДВ, мито) + _ Високi проценти по кредитах _ Пiдвищення рiвня попиту на данi види послуг + Розвиток ринкової iнфраструктури + Зростання ВВП + Посилення державного контролю за цiноутворенням _ Збiльшення державних замовлень + _ Скорочення чисельностi населення в Регiонi _ Новi удосконаленi послуги на бiльш високому рiвнi _ Вiдданiсть покупцiв вiтчизнянiй продукцiї + Технологiя Оцiнка + Необхiднiсть вкладання власних коштiв в НДПКР _ _ Висновок PEST- аналiз показав, що пiдприємство зазнає негативних впливi переважно з боку економiчних та технологiчних чинникiв. Однiєю з найголовнiших економiчних проблем є високий рiвень оподаткування сировини, що завозиться з-за кордону. Через це пiдприємство втрачає значну частку свого прибутку. Іншим негативним фактором є заниження курсу української гривнi, що не дає можливостi нам, як iмпортерам сировини, мiнiмiзувати свої витрати. Щодо технологiчних чинникiв, то ту можна сказати, що в українських пiдприємств по виготовленню вiтражiв поки що не має можливостi впроваджувати новiтнi технологiї, поширенi в Європi. Головними причинами цього є недостатнiй квалiфiкацiйний рiвень працiвникiв та неспроможнiсть українських споживачiв збiльшувати свої витрати на якiснiшу продукцiю.