Внешнее окружение фирмы
План
Вступ 2
I змiст системного пiдходу до управлiння 4
1. 1. Органiзацiя як складний i вiдкритий процес. 5
1. 2. Характеристики зовнiшнього оточення. 6
II зовнiшнi фактори прямої дiї i їхнiй вплив на органiзацiю 12
2. 2. Конкуренцiя як фактор прямого впливу. 15
2. 3. Основнi типи споживачiв з якими працює органiзацiя. 16
III. характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення 19
3. 1. Полiтична стабiльнiсть i стан економiки. 19
3. 2. Розвиток науково-технiчного прогресу. 22
3. 4. Подiї в iнших країнах. 27
Висновки: 29
Список лiтератури 32
Вступ
Не iснує жодної органiзацiї, що не мала б зовнiшнього оточення i не знаходилася б з ним у станi постiйної взаємодiї.
Успiх будь-якої органiзацiї залежить не тiльки вiд факторiв дiючих всерединi органiзацiї, але, вирiшальним чином, залежить вiд чинностi, зовнiшнiх по вiдношенню до органiзацiї i дiючих у глобальному зовнiшньому оточеннi факторiв. У сьогоднiшньому складному свiтi для досягнення успiху, необхiдно розумiти чиннiсть цих зовнiшнiх змiнних. Будь-яка органiзацiя потребує регулярного одержання з зовнiшнього оточення вихiдних продуктiв для забезпечення своєї життєдiяльностi. При цьому кожна органiзацiя повинна вiддавати щось у зовнiшне оточення в якостi компенсацiї за її iснування. Пiдприємництво, що буде закривати очi на очевиднi факти впливу оточення, буде створювати розриви мiж своєю поведiнкою i жорсткими вимогами свого оточення. Як тiльки рвуться зв'язки iз зовнiшнiм оточенням, органiзацiя гине. Останнiм часом у зв'язку з пiдсиленням i ускладненням конкуренцiї, а також рiзким прискоренням процесiв змiн у навколишньому середовищi органiзацiї все бiльшою мiрою вимушенi придiляти увагу питанням взаємодiї з оточенням, розвивати спроможнiсть адаптацiї до змiн зовнiшнього оточення.
Метою курсової роботи є вивчення впливу зовнiшнього оточення органiзацiї на її дiяльнiсть.
Для досягнення поставленої мети були виконанi такi основнi задачi: утримання системи пiдходiв до управ-лiння, зовнiшнi фактори прямого впливу i їхнiй вплив на органiзацiю, характеристика побiчних факторiв зов-нiшнього оточення.
В першому роздiлi курсової роботи розглянутий змiст системного пiдходу до управлiння.
В третьому роздiлi розглянута характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення.
Система – деяка цiлiснiсть яка складаеться з взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свiй вклад до характеристики цiлого.
досягнення. Іншими словами, якщо при визначенi мети потрiбно вiдповiсти на питання: «Чого досягнути?», - слiдом за цим потрiбно вiдповiсти на питання: «як найбiльш рацiонально досягнути мети?». Таким чином, виникає необхiднiсть у формуваннi арсеналу засобiв, що забезпечують досягнення мети управлiння.
Однiм з найважливiших вкладiв системного пiдходу в науку управлiння, є поява знання про значення зовнi-шнього оточення, оскiльки пiдкреслювалась необхiднiсть для керiвника розглядати свою органiзацiю як цiлiснiсть, що складається з взаємооб’єднаних частин, в свою чергу опутанних зв'язками з зовнiшнiм свiтом. Ситуа-цiйний пiдхiд дозволив поширити теорiю систем за рахунок розробки концепцiї, згiдно з якою найбiльш прийнятний в данiй ситуацiї засiб визначається конкрет-ними внутрiшнiми i зовнiшнiми факторами, що характе-ризують органiзацiю i впливають на неї вiдповiдним чином.
1. 1. Органiзацiя як складний i вiдкритий процес.
Кожна органiзацiя розглядається як система:
- Складна так як вона складається з багатьох систем (виробнича пiдсистема, фiнансова та кадрова i т. i.)
- Вiдкритою системою, частиною ще бiльшої систе-ми, що зазнає вплив зовнiшнiх факторiв i змушена пристосовуватися до них.
Концепцiя органiзацiї як вiдкритої соцiальної сис-теми базується на такому мисленнi, згiдно з яким вся внутрiшня побудова системи управлiння фiрми є нiщо iнше, як вiдповiдь на рiзноманiтнi за своєю природою впливу з боку зовнiшнього середовища органiзацiї i деяких iнших характеристик її органiзацiйного контексту, також, технологiї виробництва i якостi її людських ресурсiв.
До такого мислення практики i теоретики управлiння за рубiжем прийшли в серединi 50-х рокiв. Саме в цей час почався прискорений розвиток подiй, що, зростая, стали змiнювати межi, структуру i динамiку пiдприєм-ництва. Такi ситуацiї П. Друкер визначив як «епоху без закономiрностей».
Бiльша частина вiтчизняних пiдприємцiв доки дотримує думки, що вони тримають свою долю у власних руках. Всi проблеми у бiзнесi розглядаються як витрати iнфляцiйного перiоду економiки i недосконалiсть законо-давства.
Однак це не так. Частина наших пiдприємцiв, що професiйно зв'язанi з зовнiшньоторговельною дiяльнi-стю, почали сприймати i вплив зовнiшнiх змiнних як щось об'єктивне. Реальнiсть розвитку нашої i свiтової еко-номiки дозволяє сказати, що змiни тривають, та ще такими темпами, що можна з певнiстю завбачити подальше зростання нестiйкостi принаймнi на 20-25 рокiв вперед.
1. 2. Характеристики зовнiшнього оточення.
органiзацiї по-рiзному. Досить часто вони утворюють своєрiдну «цепну реакцiю», при якiй чиннiсть одного фактору утворить «кола на водi», викликаючi активнiсть iнших факторiв.
Такi дiї факторiв зумовленi їхнiми загальними характеристиками. Видiляють чотири основнi характери-стики зовнiшнього оточення:
· Взаємопов’язанiсть факторiв зовнiшнього оточення;
· Складнiсть зовнiшнього оточення;
· Рухливiсть оточення;
· Невизначенiсть зовнiшнього оточення.
Взаємопов’язанiсть факторiв зовнiшнього оточення
– це рiвень чинностi, з якої змiна одного фактору впливає на iншi фактори. Тако ж, як змiна будь-якої внутрiшньої змiнної може вiдбитися на iншiй, змiну одного фактору оточення може зумовлювати змiна iнших.
Прояв цiєї характеристики можна проiлюструвати на прикладi ситуацiї, в якiй опинилися пiдприємства України пiсля 1991 року.
на нафту), монополiя Росiї на її поставку притягли за собою загальне пiдвищення цiн на всiх види продукцiї.
Рiзке вiдставання рiвня заробiтної плати вiд рiвня цiн сильно вiдбилося на купiвельнiй спроможностi населення. Готова продукцiя виявилася замiсть споживчих ринкiв на складах пiдприємств. Неразумна державна податкова i кредитно-фiнансова полiтика створила затори в фiнансових артерiях. Пiдприємства позбулися оборотних коштiв i стимулiв до пiдвищення продуктивностi працi. Вiдбувся спад виробництва. До цього можна було б додати i цiлий ряд iнших факторiв, але достатньо i цих прикладiв, щоб показати складну систему взаємопов’язаностi зовнiшнього оточення i їхнього сильного впливу на дiяльнiсть пiдприємств.
Факт взаємопов”язвностi не має державних меж i має особливе значення для свiтового ринку.
Фахiвцi ввели поняття «хаотичних змiн» для опису зовнiшнього середовища 80-х рокiв, що характери-зується ще бiльш швидкими змiнами i бiльш сильною взаємопов’язаннiстю. Эмери i Трист вказують, що «виживання стає вирiшальним чином зв'язаним з рiвнем знань органiзацiї про її оточення.
Складнiсть зовнiшнього оточення
Рiзнi органiзацiї здiйснюють свою дiяльнiсть у рiзних оточеннях. Так, однi органiзацiї мають весь набiр факторiв зовнiшнього оточення, а iншi тiльки певну частину їх. Наприклад пiдприємство, що випускає продукцiю за державним замовленням i що використовує всього декiлька вхiдних матерiалiв, працює у крупному мiстi з надлишком необхiдної робiтничої чинностi, застосовує нову технологiю, має нескладне зовнiшнє оточення. У iншого пiдприємства, що випускає продукцiю широкого споживання, ринки збуту конкурентнi. На пiдприємство дiє весь набiр державних постанов i профспiлкових договорiв. Для випуску продукцiї вико-ристовується декiлька швидкозмiнних технологiй. Цi пiдприємства мають дуже складне зовнiшнє оточення.
За показниками рiзноманiтностi (вариативности) факторiв в бiльш складних умовах буде знаходиться органiзацiя, що використає численнi i рiзнi технологiї, що зазнають бiльш швидкий розвиток, нiж органiзацiя, якої все це не стосується.
Рухливiсть оточення
– це швидкiсть, з якої вiдбуваються змiни в оточеннi органiзацiї. Оточення органiзацiй змiнюється зi зростаючою швидкiстю. Хоч ця тенденцiя i є загальної, є органiзацiї, навколо яких зовнiшнє оточення особливо рухоме. Наприклад, швидкiсть змiни технологiї i параметрiв конкурентної боротьби в електроннiй, хiмiчнiй i фармацевтичнiй промисловостi вище, нiж в машинобудуваннi, вироб-ництвi запасних частин до автомобiлiв i кондитерської промисловостi. Крiм того, рухливiсть зовнiшнього оточення може бути вище для однiх пiдроздiлiв органi-зацiї i нижче для iнших. Наприклад в багатьох фiрмах вiддiл дослiджень i розробок стикається з високою рухливiстю оточення, бо вiн вiдслiдковує всi технологiчнi нововведення, а виробничий вiддiл працює у вiдносно поволi змiнному оточеннi.
Рухливiсть оточення створює нестабiльнiсть умов дiяльностi органiзацiї. Нестабiльнiсть визначається трьома характеристиками:
- ступенем звичностi;
- передбачуванiстю майбутнього.
Звичнiсть подiй
характеризує умови рухливостi факторiв зовнiшнього оточення. Вони можуть бути звичними для органiзацiї, змiнюватися у межах нагромадженого органiзацiєю досвiду, несподiваними, але що є аналоги в минулiй дiяльностi органiзацiї, несподiванi i цiлком новi для дiяльностi органiзацiї.
Темпи змiн
характеризують можливостi органiзацiї виробляти реакцiю на прояв впливу факторiв зовнiшнього оточення. Темпи змiн прийняте вимiрювати трьома оцiнками:
- повiльнiше, нiж реакцiя органiзацiї;
- порiвняно з реакцiєю органiзацiї;
- швидше, нiж реакцiя органiзацiї.
Невизначенiсть зовнiшнього оточення
– вiдносна кiлькiсть iнформацiї про оточення i певнiсть в її точностi. Якщо iнформацiї мало або є сумнiви у її точностi, оточення стає бiльш невизначеним, нiж у ситуацiї, коли є адекватна iнформацiя i є пiдстави вважати її високонадiйной. Оскiльки бiзнес все бiльш стає глобальним заняттям, вимагається все бiльше i бiльше iнформацiї, але певнiсть в її точностi знижується. Залежнiсть вiд думок iноземних експертiв або аналi- тичних матерiалiв, викладених iноземною мовою, поси-лює невизначеннiсть. Чим невизначенiше зовнiшнє ото-чення, тим складнiше приймати ефективнi рiшення.
Сильни сигнали
є очевидна i конкретна iнформа-цiя, виявлена в ходi спостереження за факторами зов-нiшнього оточення, на пiдставi якої органiзацiя спроможна дати оцiнку вагомостi цих факторiв i прийня-ти вiдповiднi заходи.
Слабкi
сигнали
зумовленi малим обсягом iнформацiї, що характеризує появу раннiх i неточних (є сумнiви в точностi iнформацiї) ознак змiни певних фак-торiв зовнiшнього оточення. Наприклад, країни ко-лишньої соцiалiстичної спiвдружностi i ближнього Сходу є осередком серйозних полiтичних конфлiктiв, але не можна з певнiстю спрогнозувати, де i коли вони виник-нуть i яку приймуть конкретну форму. При цьому необ-хiдно пам'ятати, що такi слабкi сигнали дуже швидко стають сильними настiльки, що органiзацiя може виявитися не спроможною на них реагувати, i її iнтереси будуть поставленi пiд удар.
Таблиця 2. 1. Стислi характеристики зовнiшнього середовища
| 1. Взаємопов’язанiсть факторiв: чиннiсть, з якої змiна одного фактору впливає на iншi фактори. |
| 2. Складнiсть: число i рiзноманiтнiсть факторiв, значущим чином впливаючих на органiзацiю. |
| 3. Рухливiсть: вiдносна швидкiсть змiни оточення. |
|
рухливостi i невизначеностi описують фактори як прямого, так i побiчного впливу.
Оточення прямого впливу складається з елементiв, що безпосередно впливають на операцiї органiзацiї i зазнають на собi їх прямий вплив.
2. 1. Постачальники.
З точки зору системного пiдходу, органiзацiя – це механiзм перетворення входiв в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхiд органiзацiї є постачальники вхiдних ресурсiв. Враховуючи рiзноманiт-нiсть ресурсiв, що споживаються органiзацiєю, у неї iснує цiла мережа постачальникiв. Очевидно, що загальнi характеристики виявляються по-рiзному i зале-жать вiд конкретного постачальника i ресурсу, що поставляється.
Постачальники матерiальних ресурсiв
(постачання сировиною, матерiалами, запчастинами, готовими виробами, машинами i обладнанням, оргтехнiкою, канцтоварами i т. П.).
Якщо фiрма має обмежене число постачальникiв, розташованих в тому же регiонi, то середовище є для неї простим, малорухомим i передбачуваним. Деякi фiрми залежать вiд безперервного потоку комплектуючих, що постачаються значною кiлькiстю постачальникiв. Наприклад автозбiрний завод. Малоймовiрно, щоб всi постачальники знаходилися в одному регiонi.
В цьому випадку дуже складне зовнiшнє середовище стає рухомим. Для надiйностi своєї роботи фiрмi необхiдно створювати запаси ресурсiв. Однак будь-якi запаси зв'язують грошi, що можна було б використати на iншi потреби. В даному випадку маємо приклад взаємопов”язвного, складного, рухомого i не дуже певного зовнiшнього середовища органiзацiї.
Фiнанси
. Органiзацiї мають рiзних потенцiйних постачальникiв фiнансових коштiв. До них можуть нале-жити
· Банки (надання фiнансових послуг);
· Інвестицiйнi i трастовi компанiї (вкладання грошей пiд проценти, застава i iн.);
· Акцiонери (покупка акцiй);
Для крупних органiзацiй мають мiсце всi контрагенти. Для них оточення бiльш сприятливе у порiвняннi з пiдприємствами малого i середнього бiзнесу. Цi органiзацiї постiйно мають ускладнення з притягненням позикових фiнансових коштiв. Зовнiшнє оточення у них складне.
Постачальники комунальних послуг
(тепло -, водо - i енергопостачання, вивiз смiття i т. i.). Всi органiзацiї певного регiону, мiста, селища ведуть справи практично з одним постачальником – монополiстом. Вiн визначає умови надання послуг, з якими органiзацiї - одержувачi вимушенi миритися. В даному випадку маємо приклад взаємозалежностi зовнiшнiх змiнних.
Іншi постачальники
. Окрiм означених постачальникiв, на оточення органiзацiї мають вплив iншi пiдприємства. До них можна вiднести наступнi:
- Агентства по вивченню ринку (надання iнформацiї про ринок);
- Страховi компанiї (майнове страхування, страхування робiтникiв);
- Засоби зв'язку i передачi iнформацiї (розмiщення реклами i iншої iнформацiї).
Необхiдно пам'ятати, що кожний постачальник пред-ставляє собою в ринковiй економiчнiй системi органi-зацiю, на яку також вплине зовнiшнє оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливає на органiзацiю – споживача ресурсiв.
2. 2. Конкуренцiя як фактор прямого впливу.
Конкуренти – це зовнiшнiй фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керiвництво кожного пiдприєм-ства повинно розумiти, що якщо не задовольняти потреби споживачiв так же ефективно, як це роблять конкуренти, то пiдприємству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачи, а саме конкуренти визначають, якого роду результати дiяль-ностi можна продати i яку цiну можна запросити.
Монополiзм веде до технологiчного застою, iгнору-ванню iнтересiв споживачiв, а конкуренцiя є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керiвники вимушенi реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї органiзацiї в бiльш новаторську i ефективну в межах своєї дiяльностi.
Споживачи – не єдиний об'єкт суперництва органiзацiй. Органiзацiї також можуть вести конкурентну боротьбу за трудовi ресурси, матерiали, капiтал i право використати певнi технiчнi нововведення. Вiд реакцiї на конкуренцiю залежать такi внутрiшнi фактори, як умови роботи, оплата працi i характер вiдношень керiвникiв з пiдлеглими.
Конкуренти виявляють вплив практично на всiх внутрiшнiх змiнних органiзацiї. Найбiльш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для органiза-цiї є рухливiсть ринку i невизначеннiсть дiй конкурентiв. Органiзацiя повинна прораховувати рухливiсть оточення i уважно стежити за появою слабких сигналiв.
2. 3. Основнi типи споживачiв з якими працює органiзацiя.
Задоволення первинних життєвих потреб i зростання прибутку, яким споживач може розпоряджатися за своїм розсудом, визначає характер дiяльностi органiзацiй. На думку Питера Ф. Друкера, єдина дiйсна мета бiзнесу – створювати споживача. Пiд цим треба розумiти: саме виживання i виправдання iснування органiзацiї залежить вiд її спроможностi знаходити споживача результатiв її дiяльностi i задовольняти його потреби. Сьогоднi перед фiрмою стає питання: не як виробити товар, а як товар продати.
Успiх фiрми залежить вiд того, як вона умiє працю-вати зi своїм споживачем в вiдношеннi задоволення його потреб.
Споживач є головною ланкою в дiяльностi органi-зацiї, впливаючи на неї в наступних напрямках:
- Визначає характер мети органiзацiї, тобто факт її iснування;
- Визначає товар i послуги, що органiзацiя буде виробляти;
- Вирiшує, за яку цiну буде придбаний товар (це можливо в умовах конкуренцiї);
- Впливає на стосунки органiзацiї з постачальниками матерiальних i трудових ресурсiв;
- Впливає на рiшення – де i як продавати продукцiю;
- Визначати параметри впроваджених змiнних органiзацiї – задач, структури, технологiї.
Слiд враховувати, що споживачи є не тiльки у органiзацiй, зайнятих пiдприємництвом, але i у неко-мерцiйних (школи, лiкарнi i т. Д.) i державних (органи влади) органiзацiй. Уряд України i його апарат iснують тiльки для обслуговування потреб українських громадян. Те, що громадяни є споживачами, заслуговує до себе вiдповiдного ставлення, нажаль, звичайно це не очевидно у повсякденних зiткненнях з державною бюрократiєю. Втiм в перiод виборiв використання рекла-ми i особистих зустрiчей з виборцями служить ясною вказiвкою на те, що кандидати в майбутнi власники кабiнетiв розглядають громадян як споживачiв, яких потрiбно «купити».
2. 4. Вплив мiсцевих органiв влади на дiяльнiсть органiзацiї.
Органи регiонального i мiсцевого управлiння i самоврядування також виявляють сильний вплив на дiяльнiсть органiзацiй, що знаходяться на певнiй територiї. Регулюючих постанов цих органiв багато, видаються вони значно частiше законодавчих документiв в iнтересах певної територiї, мiста, селища i вiдобра-жають специфiку тiльки цiєї територiї.
Дуже часто розпорядження «мiсцевого» значення суперечать не тiльки вiдомчим нормам, але i законам, маючи при цьому «виконавчу» чиннiсть вище державних нормативних актiв. В результатi органiзацiя стикається з дуже невизначеним i складним зовнiшнiм оточенням, коли веде свої справи в рiзноманiтних регiонах своєї країни i iнших держав. При цьому потрiбно враховувати, що вiдмова вiд законопослухання може обернутися для органiзацiї крупним штрафом або навiть повним припи-ненням її дiяльностi.
III. Характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення.
Фактори оточення побiчного впливу звичайно впли-вають на операцiї органiзацiй не так помiтно, як фактори середовища прямого впливу. Тим не менш, керiвництву органiзацiї необхiдно враховувати їх. Наприклад, аварiя на ЧАЕС в 1986г. пiдлила масла у вогонь суспiльних настроїв проти атомної енергетики. Це побiчним чином вiдбилося на кожнiй органiзацiї зайнятiй в галузi енергетики, i призвело до всплеску активностi багатьох суспiльних органiзацiй, наприклад «зелених».
Середовище побiчного впливу звичайно складнiше, нiж середовище прямого впливу. Складнiсть ця визна-чається багатьма параметрами, наприклад, невизначе-нiстю iнформацiї про характер впливу, тривалiстю чинностi будь-якого фактору, неможливiстю спрогно-зувати абсолютно всi наслiдки такого впливу. Вони мають, як правило, стратегiчний характер i вимагають вiд органiзацiї розробки ефективної стратегiї поведiнки. Керiвництво часто вимушене спиратися на припущення про таке оточення, грунтуючись на неповнiй iнформацiї, у спробах спрогнозувати можливi наслiдки для органiзацiї.
3. 1. Полiтична стабiльнiсть i стан економiки.
Керiвництво повинно умiти оцiнювати, як вiдiб'ється на операцiях органiзацiї загальнi змiни стану економiки. Стан свiтової економiки впливає на вартiсть всiх вводних ресурсiв i спроможнiсть споживачiв купувати певнi товари i послуги. Якщо, наприклад, прогнозується iнфляцiя, керiвництво може визнати бажаним збiльшення запасiв органiзацiї ресурсiв, що поставляються i провести з робочими переговори про фiксовану оплату працi з тим, щоб стримати зростання витрат в близькому майбутньому. Воно може також зробити позику, оскiльки при наступi термiнiв платежiв грошi будуть коштувати дешевше i завдяки цьому будуть частково скомпенсованi втрати вiд виплати вiдсоткiв. Якщо же прогнозується економiчний спад, органiзацiя може вiддати перевагу шляху зменшення запасiв готової продукцiї, оскiльки можуть з'явитися труднощi її збуту, скоротити частину робiтникiв або вiдкласти до кращих часiв плани розширення виробництва.
· Обсяг грошових засобiв, що можуть змарнувати покупцi на набуття певних товарiв i послуг. На-приклад, якщо прогнозуються низькi прибутки населення, органiзацiя може вiддати перевагу шляху зменшення запасiв готової продукцiї або зниження собiвартостi, скорочення виробництва i чисельностi працюючих;
· Вартiсть всiх вводних ресурсiв, а отже, вигляди органiзацiєю ресурсiв, що набуваються i ту суму, яку вона може сплатити. Наприклад, при прогнозуваннi зростання цiн на що споживаються ресурси органiзацiя може зробити їхнi запаси. Вартiсть Зберiгання може бути компенсована цiною на той або iнший вид ресурсiв;
· Наявнiсть i доступнiсть грошових ресурсiв, що може отримати органiзацiя для своїх потреб, то є доходи на iнвестiйний капiтал або позики. Наприклад, жорсткiшi умови в податковiй або кредитно-грошовiй системах створює труднощi для органiзацiї в одержаннi кредитiв по низьким процентним ставкам. Зниження податкiв на прибутки громадян сприяє припливу вiльної грошової маси в iнвестицiї;
Важливо розумiти, що та або iнша конкретна змiна стану економiки може виявити позитивний вплив на однi i негативний вплив на iншi органiзацiї. Певною мiрою засоби управлiння економiкою є результатом полiтичної мети i задач правлячого уряду. Полiтичне середовище впливає на органiзацiю в таких напрямках:
· Закони, що приймає парламент можуть з'явитися наслiдком полiтичної обстановки в державi; оподаткування прибуткiв пiдприємницьких органiзацiй; встановлення пiльг або пiльгових торговельних мит; регулювання зовнiшньоторговельної дiяльностi; обмеження заробiтної плати; розвиток або зупинення приватизацiйних процесiв та багато iншого;
· Чиннiсть груп особливих iнтересiв i тиск лоббистов, що можуть вiдображати вiдповiднi течiї в економiчнiй, соцiальнiй i культурнiй сферах. Наприклад, лоб-бистский тиск в парламентi дозволив прийняти “Закон про оренду з викупом” як форму приватизацiї держав-них пiдприємств;
3. 2. Розвиток науково-технiчного прогресу.
Багатьох звичних для нас сьогоднi товарiв не iснувало ще сто рокiв тому: це телевiзори, холодиль-ники, комп'ютери, факси i т. i.. Компанiї, що не в станi передбачати змiн, пов'язаних з науково - технiчним прогресом i йти з ними в ногу, незабаром виявлять, що їхня продукцiя безнадiйно застарiла. Однак знаходитися на належному рiвнi науково – технiчного прогресу сьогоднi для фiрм стає набагато складнiше. Час життя технологiй значно скоротився. Для прикладу вiзьмемо друкарську машинку. Перша ґенерацiя сучасних механiчних друкарських машинок домiнувала на ринку 25 рокiв. Наступна ґенерацiя электромеханiчних моделей мала бiльш короткий життєвий цикл – 15 рокiв, електронна ґенерацiя – 7 рокiв, i перша ґенерацiя мiкропроцессорных машинок – усього 5 рокiв. Можна знайти i iншi приклади прискорення науково – технiчного прогресу. Наприклад, середня тривалiсть життя програмного забезпечення сьогоднi складає менш одного року.
Фiрми повиннi вiдслiжувати тенденцiї в розвитку науки i технологiй i визначати, як вони будуть впливати на спроможнiсть їхнiх товарiв задовольняти потреби споживачiв. Технологiї, що з'являються в незв”язних галузях, також можуть виявити вплив на дiяльнiсть фiрми. Виробники електронних годинникiв витiсняють з ринку механiчнi взiрцi i зараз шукають новi застосування i засоби збiльшення можливостей для своїх кварцевих технологiй. Пiдприємства повиннi невтомно стежити за науково – технiчною середою, щоб не “прогавити” новий продукт i пов'язанi з ним новi можливостi.
Розвиток науково – технiчного прогресу має складний i всебiчний вплив на дiяльнiсть органiзацiй. Науково – технiчний прогрес має такi наслiдки економiчного i соцiального характеру.
- Вiдбувається структурна перебудова всiх сфер застосування технiки, що супроводжується поетапним докорiнним технiчним переозброєн-ням галузей виробничих i невиробничих сфер, особистого споживання i домашнього госпо-дарства. Вiд органiзацiй вимагається велике капiталовкладення.
- Значно поширюються i оновлюються виробничi споживацькi вартостi, пiдвищується їхня якiсть. Це вiдбувається пiд впливом диференцiйованого i швидко змiнюючегося попиту, що мiняється широким колом споживачiв i пiдвищенням гнучкостi виробництва. Сильний розвиток одержує мале i середнє пiдприємництво, здатне швидко реагувати на змiни попиту.
- Змiнюється екологiчний бiк виробництва. Для органiзацiй рiзко зменшується можливiсть вико-ристання доступних для традицiйної технiки i технологiй природних ресурсiв. При цьому з'являється можливiсть втягувати в виробництво новi природнi ресурси i забезпечувати їхню глибоку переробку. Органiзацiї мають можливiсть отримати з кожної одиницi ресурсiв бiльше кiнцевого продукту i в той же час зменшити обсяг негативного впливу на зовнiшнє середовище.
- Значно зростають темпи економiчного зростання, пiдвищення продуктивностi працi, зниження вартостi готової продукцiї.
- Подаються новi вимоги до робiтникiв органiзацiї. Вимагаються якiснi змiни в утриманнi знань i навикiв всiх робiтникiв, причому робити це потрiбно в стислi термiни, iнакше досягнення НТП не будуть спроможнi реалiзуватися повною мiрою.
- Вiдбувається постiйна замiна старих технологiй на бiльш сучаснi i досконалi технологiї. Вироб-ництво транзисторiв навiть в занепад iндустрiї електронних ламп; винахiд ксерокопiювання завдав шкоди випуску копiювального паперу; зростання автомобiльної промисловостi уповiль-нило зростання залiзничної мережi i т. i. Коли стара iндустрiя не помiчає нових технологiй або вступає iз ними в боротьбу, вона неминучо зазнає поразки.
клiмат в органiзацiї.
3. 3. Вплив социокультурних факторiв на органiзацiю.
Социокультурне середовище включає соцiальнi iнститути i iншi чинники, сприятливi формуванню i сприйманню цiнностей, смакiв i норм поведiнки суспiль-ства. Людина як особистiсть формується в конкретному суспiльствi, що визначає його переконання i цiнностi. У нього складається певний свiтогляд, що впливає на його ставлення до самого собе i iнших людей.
переконання формують специфiчне вiдношення до подiй i вiдповiдати нормам поведiнки.
цiнностi i традицiї, впливають на органiзацiю. Социокультурнi фактори можуть впливати на визначення продукцiї або послуг, створюваних органiзацiєю, що люди прагнуть купувати. Наприклад, при покупцi одягу, вiдповiдного домiнуючiй модi, сучасним течiям i смакам, люди часто готовi платити бiльше за предмет туалету, на якому стоїть iм'я вiдомого модельера оскiльки, як їм здається, це придає їм додаткової ваги в суспiльствi.
в дис-кримiнацiйнiй практицi найму i службового просування жiнок, i, хоча вона протизаконна позбавитися вiд подiбного ставлення важко.
поведiнки, якої вони дотримують. Молода ґенерацiя може не сприймати цих традицiй i створювати «виклики» – етичну практику ведення бiзнесу, прийняту в тiй або iншiй країнi.
Вiд соцiокультурних факторiв залежить i образ життя споживача, що залежить вiд моральних i релiгiйних норм i шляхом цього на його попит на товар, i на вiдношення окремої особи до роботи, що в свою чергу, впливає на його ставлення до обсягу зарплати i умов працi. Наприклад, в нашiй країнi соцiокультурне середовище, що склалося зробило нормальним явищем «торговельну дiяльнiсть» на “толкучках”, у пiдземних переходах i тротуарах, сумнiвного вигляду i якостi товаром.
Пiдкреслюючи важливiсть облiку керiвництвом соцiокультурного впливу, Реджинальд Джоунс, колишнiй голова правлiння фiрми «Дженерал Электрик», вказує на те, що органiзацiї повиннi бути в змозi “передбачати змiни очiкувань суспiльства i обслуговувати їх бiльш ефективно, нiж конкуренти.”
3. 4. Подiї в iнших країнах.
В той час як фактори зовнiшнього середовища в тiй або iншiй мiрi впливають на всi органiзацiї, середовище органiзацiй, дiючих на мiжнародному рiвнi, вiдрiзняється пiдвищеною складнiстю. Остання зумовлена унiкальною сукупнiстю факторiв, що характеризують кожну країну. Економiка, культура, кiлькiсть i якiсть трудових i матерiальних ресурсiв, закони, державнi заснування, полiтична стабiльнiсть, рiвень технологiчного розвитку вiдрiзняються вiд країни до країни. При здiйсненнi функцiй планування, органiзацiї, стимулювання i контро-лю керiвники повиннi пам”ятати про такi вiдмiнностi.
Коли органiзацiя починає вести свої справи за межами внутрiшнього ринку, вiдповiднi процедури пiдля-гають модифiкацiї пiд тi або iншi конкретнi фактори оточення. Як вказують дослiдники: «Фiрма повинна визначити, в якому вiдношеннi нове середовище вiдрiзняється вiд бiльш звичної всерединi країни, i вирiшити, як слiдує змiнити теорiю i практику управлiння в нових умовах».
Крiм того, мiжнародне оточення виявляє вплив i на дiяльнiсть тих органiзацiй, що не працюють в iнших країнах. Так, наприклад, по полiтичним або iдеологiчним мотивам органiзацiї, припустимо нашої країни, не можуть придбати нову технологiю або новiтнє обладнання в iншiй країнi. Інший приклад: економiчнi проблеми в США, що спричинили до падiння курсу долару, не минуть безслiдно для багатьох органiзацiй рiзних країн свiту.
Висновки:
- складна так як вона складаеться з багатьох систем (виробнича пiдсистема, фiнансова та кадрова i т. i.);
- вiдкритою системою, частиною ще бiльшої систе-ми, що зазнае вплив зовнiшнiх факторiв i змушена пристосовуватися до них.
Всi пiдсистеми фiрми взаемопов’язанi мiж собою як по вертикалi так i по горiзонталi. Керуючи фiрмой необхiдно розглядати як складну та вiдкриту систему.
2. В дiяльностi организацiй має мiсце складна взаємодiя i вплив змiнних елементiв организацiї на фактори зовнiшнього середовища. Кожний окремо розглянутий фактор буде впливати на рiзноманiтнi органiзацiї по-рiзному. Всi фактори зовнiшнього ото-чення взаємопов”язанi, i досить часто вони утворюють своєрiдну “цепну реакцiю”, при якiй чиннiсть одного фактору утворить “кола на водi”, викликаючi активнiсть iнших факторiв.
3. Оточення прямого впливу складається з елементiв, що безпосередньо мають влив на операцiї органiзацiї i зазнають на собi їх прямий вплив. Характеристики оточення вiдмiннi, але в той же час зв”язанi з її факторами. Таки характеристики як взаємопов”язаннiсть, складнiсть, рухливiсть i невизначе-ннiсть зовнiшнього середовища описують фактори як прямого, так i побiчного впливу. Основними факторами прямого впливу на органiзацiю є: постачальники, конкуренти, споживачi, мiсцеви органи влади. Змiна впливу на органiзацiю факторiв зовнiшнього середовища прямої дiї вiдбувається не тiльки в результатi залежностi їх друг вiд друга. В значний мiрi вони змiнюються пiд впливом факторiв побiчної дiї. Це необхiдно ураховувати при аналiзi дiї цiх факторiв на пiдприемство.
не протримається. У багатьох випадках не споживачi, а саме конкуренти визначають, якого роду результати дiяльностi можна продати i яку цiну можна запросити. Конкуренти виявляють вплив практично на всiх внутрiшнiх змiнних органiзацiї. Найбiльш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для органiза-цiї є рухливiсть ринку i невизначеннiсть дiй конкурентiв. Органiзацiя повинна прораховувати рухливiсть оточення.
невизначенiстю iнформацiї про характер впливу, тривалiстю чинностi будь-якого фактору, неможливiстю спрогнозувати абсолютно всi наслiдки такого впливу.
Мають мiсце i локальнi вариацiї, коли однi органiзацiї виграють, а iншi програють, наприклад при змiнi курса доляра.
7. Рiшення соцiальних проблем дуже вiдрiзняеться вiд ведення бiзнесу. Необхiдно признавати наявнiсть багатьох вiдмiнних одна вiд одної сприманнь дiйсностi, точок зору та iдеологiй, котри з”являються у вiдносинах з фiрмою рiзноманiтних впливових суспiльних груп.
8. Зовнiшнє оточення для органiзацiї є надзвичайно складним i рiзноманiтним. Всi фактори зовнiшнього ото-чення взаємопов”язанi, i їх значення змiнюється вiд органiзацiї до органiзацiї i вiд пiдроздiлу до пiдроздiлу в межах одного i того же пiдприємства. Незважючи на такi складнощi i труднощi органiзацiї, що бажає забезпечити собi виживання i досягнення поставленої мети, слiд бути в станi ефективного реагування i пристосовування до змiн зовнiшнього оточення.
1. Ансофф І. “Стратегiчне управлiння” М. 89
2. Виханский О. С. Наумов А. І. “Менеджмент” Москва 1998г.
3. Герчикова І. Н. “Менеджмент” М. 93
4. Иванцевич Дж. Лобанов А. А. “Людськi ресурси управлiння” М 1993
5. “Теорiя управлiння” пiд редакцiєю О. В. Козловского М. 1979
6. Колпаков В. М. “Методи управлiння” М. 95
7. Котлер ф. та iн. “Основи Маркетингу” К 98
9. Мартиненко Н. М. “Менеджмент фiрми” К. 1995
11. Д. Сульє “Управлiння” К. 92
12. Хмiль Ф. І. “Менеджмент” К. 1995
Мiжрегiональна Академiя управлiння персоналом
Шеншов Максим Валерiйович
Курсова робота
За темою: “Менеджмент та зовнiшне оточення пiдприемства”
Шифр групи: ВМ-4
спецiальнiсть: економiки та управлiння
доцент
Сладкевич В. П.
Київ 1999 р.
| 
