фабрика “Зоря” Виконавець: ст. гр. зе - 3 Ревук М. М. Викладач: Кваско А. В. КИЇВ - 1999 ЗМІСТ Вступ................................................................................ 2стр. Характеристика пiдприємства та загальний аналiз його показникiв................................................... 4 стр. Характеристика цеху глибокого друку пiдприємства та аналiз його показникiв............................................ 12 стр. Аналiз використання трудових ресурсiв та заробiтної плати........................................................... . 14 стр. Аналiз органiзацiйно - технiчного рiвня виробництва та використання основних фондiв............................... 21стр. Аналiз випуску продукцiї .......................................... 29 стр. Аналiз витрат на виробництво i реалiзацiю продукцiї ....................................................................... 32 стр. Аналiз прибутку та рентабельностi.......................... 35стр. Висновки....................................................................... 37стр. Додатки......................................................................... 41 стр. ВСТУП Для написання курсової роботи на тему “Аналiз господарськоїдiяльностi пiдроздiлу полiграфiчного пiдприємства” за базу для дослiдженьмною було обрано дiльницю глибокого друку вiдкритого акцiонерноготовариства “Зоря”. Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економiка Українизнаходиться в станi переходу до ринку. Економiчний аналiз дозволяєоб’єктивно оцiнити хiд господарювання , визначити розмiри та причинивiдхилення вiд стандартних параметрiв та очiкуваних результатiв , виявитирезерви пiдвищення ефективностi виробництва та розробити заходи щодо їхмобiлiзацїї . Аналiз господарської дiяльностi робить можливим комплексне системнедослiдження економiчних явищ та процесiв , факторiв та причин що їхобумовлюють , об’єктивну оцiнку ефективностi виробничо - фiнансовоїдiяльностi та стабiльностi ринкового становища , дiагностику , пошукрезервiв та можливостей їх мобiлiзацiї у поточному та перспективнихперiодах. Формування ринкової економiки обумовлює розвиток аналiзу в першучергу на рiвнi окремих пiдприємств та їх внутрiшнiх структурних пiдроздiлiв. Умiло органiзувати аналiтичну роботу на пiдприємствi значить забезпечитисинтез аналiтичної iнформацiї , як окремих функцiональних служб , так iслужб менеджменту. Характеристика пiдприємства та загальний аналiз його показникiв Полiграфiчне пiдприємство “Зоря” є одним з ведучих пiдприємствУкраїни по виготовленню рiзноманiтної етикетної та пакувальної продукцiї. ВАТ “Київська полiграфiчна фабрика “ Зоря “ розташована у мiстi Києвiпо вулицi Лугова , 1. Ще декiлька рокiв тому ВАТ “Зоря” належало додержавних пiдприємств , а зараз , в перiод переходу економiки України доринку , воно змiнило форму власностi , щоб не збанкрутiти. Пiдприємство не є збитковим , як деякi iншi полiграфiчнiпiдприємства , але й не дає таких прибуткiв , як ранiше , коли воно булоєдиним за своєю спецiалiзацiєю в м. Києвi. Пiдприємство є самостiйнимгосподарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою i здiйснюєвиробничу та комерцiйну дiяльнiсть з метою забезпечення потреб населення тапiдприємств на пакувальну продукцiю. Дане пiдприємство спецiалiзується на виготовленнi етикетної тапакувальної продукцiї . А саме : етикетки вiддрукованi офсетним способом прямокутнi , з фiгурною висiчкою , ламiнованi , з металiзованого паперу ,з (конгревним тисненням ) , пачки-висiчки , коробки та пакунки з картонуабо комбiнованих матерiалiв , парафiнованi етикетки , видрукуванi в 1-6фарб способами флексографiчного та глибокого друку , непарафiнованiетикетки, з паперу , полiетилену , ламiнованого паперу. Такожпiдприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу ,дитячi iграшки, бланочну продукцiю , вiзитки , картоннi папки для офiсу ,як для власного споживання , так i на замовлення. Послугами ВАТ “Зоря”користуються багато пiдприємств рiзних галузей , серед яких пiдприємствафармацевтичної , харчової промисловостi та iншi. На даний момент кiлькiстьзамовникiв дещо зменшилась, як i бiльшiсть пiдприємств , “Зоря” страждаєвiд неповної завантаженостi своїх цехiв , що погано вiдбивається наекономiчних показниках дiяльностi пiдприємства. Структура пiдприємства - цехова. “Зоря” складається з окремих цехiвякi , в свою чергу , подiляються на дiльницi. До складу пiдприємствавходять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цехширвжитку i ремонтно - механiчний цех. Одним з найбiльших цехiв пiдприємства є офсетний цех. В ньомувиготовляються фотоформи , машиннi форми , виконується друк i обробкавiддрукованого замовлення , куди входить висiчка , склейка , лакування ,при потребi , порiзка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а такожупаковка готової продукцiї . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходитьвесь технологiчний процес вiд початку й до кiнця. В цеху застосовуютьсядещо застарiлi технологiї . Виконання замовлення починається з виготовленняпервинної фотоформи , тобто фотографування оригiналу. Далi фотоформиретушують , на контактно - копiювальному станку створюють з них текстовiдiапозитиви i монтажують. З монтажiв виготовляють фотоформи , напрободрукарському станку роблять пробнi вiдбитки , якi пiдписує замовник ,у разi згоди , та начальник цеху. З цих фотоформ виготовляють машиннiформи для кожної фарби для тиражу замовлення. Форми встановлюють надрукарськiй машинi i починається друк тиражу. Далi вiддрукований тиражпроходить певну обробку (лакування , склейку , висiчку , порiзку i iншi ) взалежностi вiд виду продукцiї . Пiсля цього готову продукцiю сортують ,рахують , запаковують i вiдправляють на склад. У флексографському цеху ,окрiм друкування замовлення флексографським способом друку , виконується щей парафiнування i пластифiкацiя вiддрукованої продукцiї . Для виготовленнядрукарських фотополiмерних форм застосовуються фотополiмернi пластини “Cyral “ фiрми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовленняфотополiмерних форм. У глибокому друцi використовується технологiя безпiгментного друку. Виготовлення форм для глибокого цеху вiдбувається безпосередньо у цеху зготових фотоформ , якi виготовляються в офсетному цеху. Там же замовленнядрукується i вiдправляється на подальшу обробку. Окрiм дiльницiвиготовлення форм та дiльницi друку в цеху є дiльниця виготовленняфлексографських клiше. Ранiше використовувався негативний монтаж , заразпiдприємство перейшло на позитивний та на iталiйськi свiтлочутливi шари. Матерiали , якi застосовуються (полiфан , хайкор , каурекс ) дозволяютьотримати продукцiю найвищого гатунку. Всi вiдходи поступають до цеху ширвжитку. Там вони сортуються ,перероблюються та вiдправляються на пункти здачi макулатури. Ремонтно - механiчний цех забезпечує безперебiйну роботуустаткування. Вiн проводить оперативний ремонт i наладку встановленногоустаткування та приладiв , виготовляє просте устаткування для цехiв ( рiзнiванни , цинкорубильний станок та iнш. ) . Бiльшiсть устаткування цехiв є моральнозастарiлим i , працюючи наньому , мало шансiв збiльшити кiлькiсть замовникiв, а отже пiдвищитизавантаженiсть виробництва i покращити економiчнi показники. Основномуустаткуванню вже близько двадцяти рокiв але є i новiтнє устаткування,придбане та встановлене в останнi роки. Для аналiзу основних економiчних показникiв використовувалися данiпланового вiддiлу , бугалтерiї та iнших вiддiлiв за 1999 та 2000 звiтнiроки. Одним з основних документiв , який показує результати дiяльностiпiдприємства є баланс. Бухгалтерський баланс являє собою системузгрупованих та узагальнених даних про наявнiсть засобiв господарства iджерел , що одержуютьодержують в процесi виробничо- господарської дiяльностiпiдприємства. Маючи данi балансу , який наведений у додатках , ми можеморозрахувати показники якi характеризують фiнансову стiйкiсть пiдприємства. Фiнансова стiйкiсть вiдображує рiвень ризику дiяльностi пiдприємства тазалежностi вiд запозиченого капiталу. В якостi оцiнювальних коефiцiєнтiввикористовуються : 1). Коефiцiєнт автономiї - показує , яка питома вага власних коштiвв загальнiй сумi грошей , якi є на пiдприємствi. Дорiвнює вiдношеннюпершої групи пасиву до балансу : КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91 КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86 Даний показник повинен дорiвнювати 0,5, або бути бiльшим. Розрахованi данi вiдповiдають цим вимогам i є позитивними. 2). Коефiцiєнт довготермiнового залучення позикових засобiв. Вiндорiвнює вiдношенню другої групи пасиву до суми першої та другої группасиву балансу. Зростання даного коефiцiєнту свiдчить про посиленняфiнансової стiйкостi : КД,З(’97)= 0 КД,З(’98)= 0 В нашому випадку даний коефiцiєнт буде дорiвнювати нулю , бо згiднобалансу пiдсумок по другiй групi пасиву дорiвнює нулю. 3). Коефiцiєнт маневрування вказує на ступiнь мобiльностi власнихкоштiв. Дорiвнює вiдношенню суми другої та третьої груп активу за мiнусомтретьої групи пасиву до першої групи пасиву : КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26 КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26 Оптимальний варiант, коли даний коефiцiєнт коливається в межах вiд0,4 до 0,6. В нашому випадку вiн є меншим , що свiдчить про низький рiвеньмобiльностi власних коштiв. 4). Коефiцiєнт iнвестування характеризує частку джерел власнихкоштiв суб’єкту господарювання в покриттi позаобiгових активiв. Дорiвнюєвiдношенню першої групи пасиву до першої групи активу : КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35 КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35 Вважається , що даний коефiцiєнт повинен дорiвнювати 1 або бiльше. 5). Коефiцiєнт покриття засобiв i витрат. Дорiвнює вiдношеннюдругої та третьої груп активу за мiнусом третьої групи пасиву до другоїгрупи активу: КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6 КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9 Оптимальне значення даного коефiцєнту 0,5. Лiквiднiсть балансу показує , в якiй степенi пiдприємство здатнерозрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Середкоефiцiєнтiв , що аналiзують платоспроможнiсть пiдприємства такi : 1). Коефiцiєнт загальної лiквiдностi характеризуєплатiжоспроможнiсть пiдприємства. Дорiвнює вiдношенню другої та третьоїгруп активу до третьої групи пасиву : КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5 КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5 Даний показник повинен бути не менше 1 i коливатись вiд 2 до 2,5 алене менше одиницi. З розрахункiв видно , що пiдприємство єплатiжоспроможнiм , але показник за 1998 рiк ближче до вказаних вимог. 2). Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi характеризує можливiстьшвидкого здiйснення розрахункiв. Дорiвнює вiдношенню грошових коштiв такороткострокових фiнансових вкладень до третього роздiлу пасиву : КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065 КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055 Оптимальне значення даного коефiцiєнту- > 0,2- 0,25. 3). Промiжний коефiцiєнт лiквiдностi на початок та на кiнець рокупоказує, чи достатньо вищеназваної суми мобiльних засобiв для погашеннякороткострокових зобов’язань за платежами. Дорiвнює вiдношенню третьоїгрупи активу до третьої групи пасиву. КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73 КП. Л(‘97)кiн= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)кiн= 2282,9 / 1299,6 = 1,75 Даний коефiцiєнт повинен коливатися в межах вiд 0,7 до 0,8. Зрозрахункiв видно , що розрахований коефiцiєнт не вiдповiдає заданимзначенням. За базовий можна використовувати коефiцiєнт загальної лiквiдностi. Зниження значення лiквiдностi частiше за все говорить про загальнепогiршення ситуацiї з забезпеченiстю оборотними засобами i про необхiднiстьдiєвих заходiв по управлiнню ними. Динамiка показникiвлiквiдностi говорить про зниження загальноїлiквiдностi , що свiдчить про зростання низьколiквiдних запасiв у структурiпоточних активiв. Тепер можна приступити до аналiзу дiлової активностi пiдприємства. До коефiцiєнтiв , що її характеризують , вiдносяться такi : 1). Показник оборотностi коштiв в розрахунках. Дорiвнює вадношеннювиручки вiд реалiзацiї до середньої дебiторської заборгованостi. ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84 ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37 Даний показник обчислений в оборотах. Темп зростання - 57,7% 2). Показник оборотностi виробничих запасiв. Розраховується воборотах i дорiвнює вiдношенню витрат на виробництво продукцiї досередньовиробничих запасiв. ОВ. З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23 ОВ. З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56 3). Тривалiсть операцiйного циклу розраховується : ТО. Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43 ТО. Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88 Зростання тривалостi операцiйного циклу свiдчить про погiршаннявикористання оборотних засобiв. 4). Показник оборотностi власного капiталу дорiвнює вiдношеннювиручки вiд реалiзацiї до середньої величини власного капiталу. ОВЛ. К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5 ОВЛ. К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6 5). Показник оборотностi основного капiталу - це вiдношення виручкивiд реалiзацiї до пiдсумку середнього балансу “НЕТТО”. ООСН. К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46 ООСН. К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52 Основнi показники виробничо - господарської дiяльностi пiдприємствазведенi у таблицю. Такi данi дають уявлення про економiчний станпiдприємства. Таблиця 1:ПОКАЗНИКИ Од. вимiру 1999 2000 % Випуск товарної продукцiї тис. грн. 3740,1 3812,5 101,935 8 Собiвартiсть товарної продукцiїтис. грн. 5149 5291,9 102,775 3 Сума реалiзацiї тис. грн. 4516,55 4895,45 108,389 1 Собiвартiсть реалiзованої тис. грн. 4525,1 5039,84 111,375продукцiї 2 Балансовий прибуток тис. грн. 129,1 -166,7 С/рiчна вартiсть осн. фондiв тис. грн. 16560 16390 98,9734 3 Фонд оплати працi всього: тис. грн. 987,87 739,39 74,8468 9 в т. ч.: ПВП тис. грн. 963,46 720,82 74. 8157 7 робiтники тис. грн. 663,94 483,48 72,8198 3 С/спискова чисельнiсть: всього:чол. 364 329 90,3846 2 в т. ч.: ПВП чол. 353 320 90,6515 6 робiтники чол. 268 239 89,1791непромисловий персонал чол. 10 9 90 Загальновиробничi витрати тис. грн. 306,7 306,7 100 Загальногосподарськi витрати тис. грн. 672,3 672,3 100 Всього витрат на вир-во по тис. грн. 4833,9 4833,9 100 плану 1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ векономiцi. Спостерiгалися пiдвищення цiн на полiграфiчнi матерiали (папiр ,картон , фарби та iнш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможностiнаселення та замовникiв й iнш. Все це вплинуло на економiчнi показникипiдприємства. У 2000 роцi , порiвняно з 1999 , пiдприємство збiльшило обсягивипуску товарної продукцiї на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла йсобiвартiсть ТП приблизно на 103% , збiльшився й прибуток вiд реалiзацiї ,на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельнiсть працюючих напiдприємствi , зменшився й розмiр фонду оплати працi , що, що призвело дозменшення середньомiсячної заробiтної плати. Негативним є те , що в 1999 роцi балансовий прибуток складав 129,1тис. грн., а в 2000 роцi це вже були збитки якi дорiвнювали 166,7 тис. грн. . Без змiн залишилися плановi витрати на виробництво. Характеристика цеху глибокого друку пiдприємства та аналiз його показникiв. Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складi : дiльницювиготовлення форм для глибокого друку , друкарську дiльницю, де друквiдбувається глибоким способом та дiльницю виготовлення цинкографськихклiше для флексографського друку. Глибокий цех пiдприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовимидрукарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, якi мають продуктивнiстьроботи 100 обертiв за хвилину. Крiм двох друкарських машин , якiвстановленi на дiльницi друку , цех має у своєму розпорядженнi:прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукцiї 700 тапродуктивнiстю роботи за паспортом 30 вiдбиткiв за годину , дваполiрувальних станка “Andreotti” для шлiфовки та полiровки цилiндрiв , якiмають формат продукцiї 270*1000 та паспортну продуктивнiсть роботи 4 формиза годину , декiлька ванн для мiднення форм “Патер-Ностер” з форматомпродукцiї 50*130 та продуктивнiстю роботи 0,1 мм/г., ванни дляелектролiтичного обезжирення , для промивки цилiндрiв, для нiкелюванняцилiндрiв “Патер-Ностер”, безпiгментна лiнiя розроблена ВНДІП для травленняцилiндрiв. Бiльшiсть з перелiченого устаткування застосовується длявиготовлення форм для глибокого друку. Виготовлення продукцiї в цеху глибокого друку починається ззаповнення бланку - замовлення у виробничому вiддiлi пiдприємства. Потiмзамовлення надходить на виробничi дiльницi i починається виготовлення форм. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригiнал iретушують отриманий знiмок. Далi на контактно- копiювальному станку створюють текстовiдiапозитиви. Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформидля окремих фарб. В такому виглядi вони надходять на дiльницю глибокогодруку, де починається виготовлення форм для друкарських машин. На цилiндрнаносять роздiльчий шар , потiм нарощують шари мiдi та нiкелю , копiюють тапротравлюють. Роблять пробнi вiдбитки , якi пiдписуються замовником , якщовiн з усiм згоден , та начальником цеху. Пiсля цього готовi формипоступають до друкарських машин , де вiдбувається друк тиражу. Далiзамовлення вiдправляється на дiльницi пiслядрукарської обробки - цепарафiнування , пластифiкацiя , порiзка , упаковка та iншi, в залежностiвiд умов , що поставив замовник. В кiнцi технологiчного процесу готовупродукцiю сортують , рахують , пакують i вiдправляють на склад. Всiтехнологiчнi процеси на пiдприємствi вiдображаються в маршрутно -технологiчних картах , куди входять такi роздiли як назва операцiї , назваустаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розрядиробiтникiв , облiкова одиниця продукцiї , норма часу на облiкову одиницю ,вид матерiалу та марка , одиниця вимiру матерiалу , норма витрат матерiалуна облiкову одиницю. протравлюють. Роблять пробнi вiдбитки , якi пiдписуються замовником , якщовiн з усiм згоден , та начальником цеху. Пiсля цього готовi формипоступають до друкарських машин , де вiдбувається друк тиражу. Далiзамовлення вiдправляється на дiльницi пiслядрукарської обробки - цепарафiнування , пластифiкацiя , порiзка , упаковка та iншi в залежностi вiдумов , що поставив замовник. В кiнцi технологiчного процесу готовупродукцiю сортують , рахують , пакують i вiдправляють на склад. Всiтехнологiчнi процеси на пiдприємствi вiдображаються в маршрутно-технологiчних картах , куди входять такi роздiли як назва операцiї , назваустаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розрядиробiтникiв , облiкова одиниця продукцiї, норма часу на облiкову одиницю ,вид матерiалу та марка , одиниця вимiру матерiалу , норма витрат матерiалуна облiкову одиницю. планфакт% планфакт% 1. Товарна продукцiя в цiнах на 1. 01 (тис. 1904709,37,32047101949,8грн.) ,4 9 ,2 ,1 2. Товарна продукцiя в дiючих цiнах ( тис. 1562569,36,42012106152,7грн.) ,4 3 ,4 ,1 3. Товарна продукцiя в натуральному виразi 286,103,36,2342 145 42,4(т.) 8 8 4. Сума реалiзацiї (тис. грн.) 1437,3 1260,3 5. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї 1218,94 1180,34 6. Фонд оплати працi 35,2 т. грн. 40,5 т. грн. 7. Середньоспискова чисельнiсть 13чол. 16 ЧОЛ. Як для пiдприємства в цiлому , так i по цеху глибокого друкухарактерно збiльшення фактичного обсягу товарної продукцiї в цiнах на 1. 01на 143,5 % , в дiючих цiнах на 186,4% , в натуральному виразi на 139,7% . Спостерiгається збiльшення середньоспискової чисельностi цеху у 2000 роцiна 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати працi на 5,3 т. грн. Аналiз використання трудових ресурсiв та заробiтної плати. Спочатку проаналiзуємо чисельнiсть , структуру та динамiку трудовихресурсiв по пiдприємству в цiлому. Таблиця 3: Структура та динамiка чисельностi пiдприємства (1999-2000 р.)Категорiї працюючих 1999 2000 Темп росту, % 1. Середньоспискова чисельнiсть штатних 364 329 90,4 працiвникiв спискового складу в т. ч. : працiвники основної дiяльностi 353 320 90,7 з них: робiтники 268 239 89,2 2. Непромисловий персонал 10 9 90 3. Середньоспискова чисельнiсть жiнок в 204 193 94,6 еквiвалентi повної зайнчтостi 4. Середньоспискова чисельнiсть штатних 371 334 90,1 працiвникiв на останнiй день мiсяця Впродовж двох рокiв на пiдприємствi вiдбулося скорочення штатупрацiвникiв приблизно на 10% . Так чисельнiсть ПВП скоротилася у 2000 роцiна 33 чол. , з них : робiтникiв - на 29 чол. та непромисловий персонал - на1 чол. . Зменшення вiдбулося за рахунок виробничих цехiв та дiльниць. Дуже незначну частку в чисельностi працюючих займаєнепромисловий персонал , а найбiльшу питому вагу в чисельностi займаютьробiтники. Так у 1999 роцi чисельнiсть робiтникiв складала 268 чол. , а в2000 роцi - 239 , що складає приблизно 70-75% середньосписковоїчисельностi. За статтю найбiльшу питому вагу займають жiнки , приблизно 60%. У цеху глибокого друку у 1999 роцi було зафiксовано чисельнiсть , якаскладала 13 чоловiк , а у 2000 роцi - 16 чоловiк. Впродовж рокучисельнiсть цеху зросла на 3 чоловiки. Розглянемо якiсний склад робочоїсили пiдроздiлу пiдприємства на базi якого визначємо середнiйрозряд одного робiтника , середнiй вiк одного робiтника та середнiйстаж одного працюючого. Таблиця 4: Аналiз якiсного складу робочої сили пiдроздiлу за 1999 рiк. За квалiфiкацiєю За рiвнем освiти За вiком За стажем роботи № Кiл-ть Освiта Кiл-ть Вiк, Кiл-ть Стаж Кiл-ть розряду чол. чол. рокiв чол. . рокiв чол. без 1 Середня 3 25-31 1 1-7 4 рОЗр. 2 1 Спецi 7 32-38 3 8-14 2 альн 3 1 Вища 4 39-45 4 15-21 4 4 2 46-52 4 22-28 3 5 4 53-59 2 29-35 1 6 5 60 i 0 >3б 1 бiльш ) / 14 = 4,5 Середнiй розряд одного робiтника є досить високим , але не завадило б й пiдвищення рiвня квалiфiкацiї робiтникiв. Бiльшiсть робiтникiв мають спецiальну освiту , четверо здобули вищу освiту i троє мають середню освiту. Середнiй вiк робiтника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44 Отже , середнiй вiк робiтникiв дорiвнює 44 роки. Середнiй стаж роботи одного робiтника : ( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3 Таблиця 5: Рух робочих кадрiв по цеху глибокого друку (1999-2000 р.). 1999 2000 1. Прийнято : всього 4 10 на постiйну роботу 3 10 на тимчасову роботу 1 — 2. Звiльнено : всього 1 7 за власним бажанням 1 6 по iнвалiдностi --- 1 Маючи цi данi (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякi коефiцiєнти, щоаналiзують рух робочої сили по цеху глибокого друку. До таких коефiцiєнтiввiдносять : коефiцiєнт обороту по прийому дорiвнює вiдношенню кiлькостiвсiх прийнятих на роботу робiтникiв до середньоспискової їх чисельностi ,коефiцiєнт обороту по звiльненню дорiвнює вiдношенню всiх звiльнених робiтникiв до середньоспискової їх чисельностi, коефiцiєнт плинностi робочої сили дорiвнює вiдношенню числа робiтникiв звiльнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисциплiни до середньоспискової їх чисельностi. Таблиця б:Назва коефiцiєнту 1997 1998 1. Коефiцiєнт обороту по прийому 0,31 0,62 2. Коефiцiєнт обороту по звiльненню 0,08 0,44 3. Загальний коефiцiєнт обороту 0,39 1,06 4. Коефiцiєнт плинностi робочої сили0,08 0,38 З таблицi б видно , що по пiдроздiлу коефiцiєнт обороту по прийому випереджує коефiцiєнт обороту по звiльненню. Можна зробити висновок , що у 2000 роцi, порiвняно з 1999 роком , плиннiсть кадрiв пiдвищилася. Таблиця 7: Аналiз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.). Назва показника 1999 2000 Вiдхилення 1. Чисельнiсть працiвникiв 13 16 +3 2. Загальна кiлькiсть люд. -днiв 1690 2400 +710 вiдпрацьованих персоналом 3. Загальна кiлькiсть люд. -годин 13520 19200 +5680 вiдпрацьованих персоналом 4. Середня кiлькiсть вiдпрацьованих 130 150 +20 днiв одним працюючим ( п. 2 : п. 1 ) 5. Середня кiлькiсть вiдпрацьованих 1040 1200 +160 люд. -год. одним працюючим (п. 3 : п. 1) 6. Тривалiсть робочого дня ( п. 5 : 8 8 п. 4 ) На основi даних про загальну кiлькiсть вiдпрацьованих люд. -днiв та люд. -годин було розраховано середню кiлькiсть днiв та годин вiдпрацьованих одним робiтником. Данi розрахункiв показують , що в 2000 роцi було бiльш ефективно використано робочий час. Спостерiгається зростання загальної кiлькостi вiдпрацьованих людино-днiв та людино-годин , а також збiльшення середньої кiлькостi вiдпрацьованих днiв та годин одним працiвником. На основi даних про випуск продукцiї , кiлькiсть вiдпрацьованих людино- днiв та людино-годин , чисельнiсть працюючих можемо розрахувати показники продуктивностi працi. Таблиця 8: Показники продуктивностi працi по цеху за 1999-2000 роки. Показник 1999 2000 % 1. Середньорiчна продуктивнiсть працi одного36,5 55,26 151,4 працюючого (тис. грн.) 2. Середньорiчна продуктивнiсть працi одного6,65 7,55 113,53 працюючого (тонн.) 3. Середньоденна продуктивнiсть працi, грн. 280,71 368,42 131,25 4. Середньогодинна продуктивнiсть працi, 35,09 46,05 131,24 грн. Данi розрахунки показують , що у 2000 роцi продуктивнiсть працi , порiвняно з 1999 роком , пiдвищилася. Так в 1,5 рази збiльшилася середньорiчна продуктивнiсть працi працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорiчна продуктивнiсть працi обчислена в натуральному виразi , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивнiсть працi в грошовому виразi зросла бiльше нiж продуктивнiсть працi в натуральному виразi, можна пояснити як результат пiдвищення цiн. На 31% збiльшилась середньоденна та середньогодинна продуктивнiсть працi. Середньорiчну продуктивнiсть працi одного працюючого можна Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. перiоду *Вгодинна Таблиця 9:Рiк Тривалiсть Тривалiсть СередньогодиннаСередньорiчна робочого вобочого продуктивнiсть ДНЯ , ГОД. пеоiоду продуктивнiсть 1997 8 130 днiв 0,0351 т. грн. 36,5 т. грн 1998 8 150 днiв 0,0460 т. грн 55,2 т. грн. Маючи цi данi , можемо проаналiзувати вплив факторiв на середньорiчну продуктивнiсть працi одного працюючого. 1. 8*130*0,0351 =36,5 т. грн. 2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн. 3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн. 4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн. Тепер можна зробити висновок , що середньорiчна продуктивнiсть працi одного працюючого збiльшилась пiд впливом середньогодинної продуктивностi працi на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також пiд впливом тривалостi робочого перiоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторiв на середньорiчну продуктивнiсть працi складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний. Тепер проаналiзуємо заробiтну плату. На ВАТ "Київська полiграфiчна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати працi. Оплата погодинникiв здiйснюється на основi вiдпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмiр якої залежить вiд розряду. Таблиця 10: Тарифнi ставки погодинникiв. Розряд І II III IV V VI Тарифна ставка, коп 77,2 84,4 93,0 104,4 118,7 138,7 Премiювання робiтникiв здiйснюється поквартальне при умовi балансового прибутку. Премiя нараховується за : 1. Сумiщення професiй. 2. Розширення зони обслуговування або збiльшення об'єму робiт. 3. Роботу у тяжких та шкiдливих умовах. 4. Виконання обов'язкiв тимчасово непрацездатного робiтника. 5. Роботу в нiчну та вечiрню змiну. 6. Перiод освоєння нових норм трудових затрат. 7. Високу професiйну майстернiсть. 8. Класнiсть. 9. Керiвництво бригадою. Розмiр премiї нараховується за умови виконання основного , додаткового таiндивiдуального показникiв премiювання. Основний показник -балансовийприбуток пiдприємства , додатковий - виконання норм виробiтку та якiстьвиконуваних робiт , iндивiдуальний - коефiцiєнт трудової участi. При виконаннi основного показника нараховується 50% встановленої суми премiювання , при виконаннi додаткового показника -20% вiд суми премiювання , при виконаннi iндивiдуального показника -30%. Премiя у розмiрi 50% не нараховується за випуск бракованої продукцiї, при поверненнi бракованої продукцiї замовником , рекламацiю вiд замовника , перевитрати сировини. Таблиця 11: Склад фонду оплати працi по пiдприємству за 1999-2000 роки. Показник Фактично нараховано Структура фонду , % 1999 2000 1999 2000 1. Загальна сума фонду оплати 987,87 739,39 100 100 працi ( тис. грн. ) з них : ГЇВП 963,46 720,82 97,53 97,49 в т. ч. : робiтники 663,94 483,48 67,21 65,39 керiвники 150,16 126,65 15,20 17,13 спецiалiсти 144,36 106,16 14,61 14,36 службовцi 5,01 4,84 0,51 0,65 Непромисловий персонал 24,41 18,57 2,47 2,51 жiнки 514,69 368,17 52,10 49,79 Основна заробiтна плата 436,13 626,23 Додаткова заробiтна плата 269,99 113,16 Іншi заохочувальнi виплати 281,79 Основна з/п непром. персоналу 15,89 Нарахування на вiдпустки 56,32 Дивiденти 76,1 Середньорiчна заробiтна плата 2,71т. грн2,23 82,29 % Середньомiсячна заробiтна 226,16 187,28 82,29 % плата грн. Як бачимо з таблицi 11 фонд оплати працi по пiдприємству з роками зменшується. Так у 2000 роцi , порiвняно з 1999 роком , фонд оплати працi скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробiтну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробiтна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в мiсяць. Таблиця 12: Фонд оплати працi та середня заробiтна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки. Показник 1999 2000 % 1. Фонд оплати працi, тис. грн. 35,2 40,5 115,06 2. Чисельнiсть персоналу 13 16 123,08 3. Середньорiчна заробiтна плата, тис. 2,48 2,53 102,07 грн. 4. Середньомiсячна заробiтна плата / 206,67 210,94 102,07 Як видно з таблицi 12, у 2000 роцi , порiвняно з 1999 роком , на 15% зрiс фонд оплати працi або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зi збiльшенням коштiв на оплату працi , середньомiсячна заробiтна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн. Прослiдкуємо методом ланцюгових пiдстановок вплив факторiв на фонд оплати працi. На фонд оплати працi впливають такi фактори , як змiна чисельностi працюючих та змiна середньої заробiтної плати одного працюючого. Lр=(Рi-Ро)*Lср. о АГ-,3 = Рi * ( Lср. i - Lср. о) де Lр (Lз) - економiя або перевитрати фонду оплати працi у зв'язку зi змiною чисельностi працюючих (заробiтної плати одного працюючого). Lср. i , Ьср. о - середньорiчна з/п в звiтному та базовому роках , грн. Рi , Ро - середньоспискова чисельнiсть в звiтному та базовому роках. Вплив факторiв на фонд оплати працi у 2000 роцi , порiвняно з 1999 роком. Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т. грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збiльшення чисельностi працюючих викликало перевитрати фонду оплати працi на 7,44 тис. грн. Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збiльшення середньорiчної заробiтної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн. Загальний вплив факторiв на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн. Аналiз органiзацiйно-технiчного рiвня виробництва та використання основних фондiв. Рiвень технiчного розвитку пiдприємства в значнiй мiрi залежить вiдскладу i структури виробничих основних фондiв промислового призначення,оскiльки окремi групи основних фондiв приймають рiзну участь у процесiвиробництва. Таблиця 13: Склад основних фондiв пiдприємства, їх структура (1999-2000 р.) ПОКАЗНИК 1999 2000 2: СтруктI: Структ ура ура Основнi фонди основного виду дiяльностi ( тис. 16554 100% 16367 100% грн.) 1. Будiвлi,споруди,передавальнi пристрої 7094 42,85 7094 43,34 • будiвлi 6543 39,52 6543 39,98• споруди 456 2,75 456 2,79 • передавальнi пристрої 95 0,57 95 0,58 2. Транспортнi засоби, меблi, iнструменти та 235 1,42 185 1,13 прибори • транспортнi засоби 187 1,13 139 0,85 • прилади та iнструменти 45 0,27 43 0,26 • iнформацiйнi системи та ЕОМ 3 0,018 3 0,018 3. Іншi 03 9225 55,73 9088 55,53 • машини та обладнання 9225 55,73 9088 55,53 Як видно з таблицi 13 найбiльшу питому вагу у складi основних фондiв займають "Машини та обладнання" пiдприємства , якi у 1999 роцi становили 55,73% вiд загальної суми основних фондiв , а у 2000 роцi зменшились i займали 55,53% вiд загальної суми. Велику питому вагу займають "Будiвлi та споруди" - 42,85% у 1997 роцi та 43,34% у 2000 роцi. Але можна сказати , що на протязi двох рокiв , якi аналiзувалися , нiяких суттєвих змiн в структурi основних фондiв пiдприємства не вiдбулося. Далi доцiльно проаналiзувати ступiнь технiчного переозброєння , який характеризують коефiцiєнт оновлення та вибуття основних фондiв , як в цiлому , так i їх активної частини - машин та обладнання. Таблиця 14: Наявнiсть та рух основних засобiв по пiдприємству за 1999 та 2000 роки. Найменування Залишок на Надiйшло за Вибуло за Залишок на початок рокурiк рiк кiнець року 1999 2000 1999 2000 1999 2000 1999 2000 1. Основнi засоби 16735166033,6 5,9 135,4192,41660316417 ,6 ,8 ,8 ,3 2. Знос основних 9618,9991,671,3402,6298,5 9991,10393засобiв 4 2 2 ,8 3. Основнi фонди 166781655426 33 150 220 1655416367основного виду 4. Машини та обладнання9157 9225 126 21 58 158 9225 9088 Коефiцiєнт оновлення - вiдношення вартостi фондiв , що надiйшли , до вартостi фондiв на кiнець року. Коефiцiєнт оновлення основних фондiв основного виду дiяльностi: Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 % Кон(-98)=33/16367=0,2% Коефiцiєнт оновлення машин та обладнання : Кощ'97)= 126/9225= 1,4% Кощ-98)= 21/9088 =0,23% Коефiцiєнт вибуття - вiдношення вартостi фондiв вибувших за рiк до їх вартостi на початок року. Коефiцiєнт вибуття основних фондiв основного виду дiяльностi: КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 % КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 % Коефiцiєнт вибуття машин та обладнання : КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 % Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 % На основi даних розрахункiв можна зробити висновки , що коефiцiєнти є незначними. Коефiцiєнт оновлення основних фондiв основного виду дiяльностi на протязi двох рокiв мав тенденцiю до незначних змiн. Так у 2000 роцi , порiвняно з 1999 роком , вiн пiдвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефiцiєнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 роцi зi ,4 % до 0,23 % . Коефiцiєнти вибуття основних фондiв основного виду дiяльностi та машинта обладнання у 2000 роцi пiдвищилися , вiдповiдно, з 0,9% до 1,33 % та з0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефiцiєнти вибуття перевищуютькоефiцiєнти оновлення i тiльки у 1999 роцi коефiцiєнт оновлення машин таобладнання є бiльшим за коефiцiєнт вибуття. Розглянемо показники озброєностi працi до яких вiдносятьфондоозброєнiсть працi одного працюючого , фондоозброєнiсть працi одногоробiтника , технiчну озброєнiсть та енергоозброєнiсть працi. Таблиця 15: Показники озброєностi працi по пiдприємству (1999-2000 р. )Назва показника 1999 2000 1. Чисельнiсть ПВП в т. ч : 353 268 320 239 *робiтники , чол. 2. Середньорiчна вартiсть основних 16560 16390 фондiв , тис. грн. 3. Середньорiчна вартiсть машин та 9230 9095 устаткування , тис. грн. 4. Потужнiсть двигунiв , тис. кВт 750 825 5. Спожито електренергiї, тис. кВт/ 847 954 год. 6. Фондоозброєнiсть працi, тис. грн. 46,91 61,79 51,22 68,57 1-го працюючого: (п. 2 : п. 1) 1-го робiтника : (п. 2 : п. 1*) 7. Технiчна озброєнiсть працi, тис. 34,44 38,05 грн (п. 3:п. 1*) 8. Енергоозброєнiсть працi (п. 4 : 2798 3452 п. 1*) потенцiйна , кВт Проведенi розрахунки в таблицi 15 показують , що у 2000 роцi ,порiвняно з 1999 роком , пiдвищився показник фондоозброєностi працi 1 -гопрацюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робiтника на 6,78 тис. грн. . Такожпомiтне зростання показника технiчної озброєностi працi таенергоозброєностi. Такi змiни в озброєностi працi можуть свiдчить пронезначне полiпшення рiвня технiчного розвитку пiдприємства. Частково на цiзмiни може впливати зменшення чисельностi працюючих. Розглянемо основнi фонди цеху глибокого друку. У таблицi 16 наведеноперелiк основного устаткування цеху та його основнi характеристики. Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху. №Назва Марка формат продуктивн. габаритиПотуж пр-ii устаткує. н. ел двигуна кВт 16-ти фарбова "Романтiк-Анд700 ЮОоб./хв. 12000*22 ротацiйна маш. реоттi 700" 9 *280 для глиб. друку 24-фарбова "Романтiк-Анд700 ЮОоб./хв. 900*229* ротацiйна маш. реоттi 700" 280 для глиб. друку 3ПрободрукарськийА-900 700 ЗО вiдб. / 191*135*3,2 станок рiк 170 4Полiрувальний "Андреоттi" 270*1000 4 форми в 191*135*7,8 станок рiк 170 5Полiрувальний "Андреоттi" 270*1000 4 форми в 191*135*7,8 станок рiк 170 6Копiювальний "Капелла", 100*130 4 8 крп./ 140*130*0,5 станок ГДР рiк 100 7Ванна для " 50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 мiднення форм Патер-Ностер" 0 8Ванна для " 50*130 0,1 мм./ г. 140*60*61,1 мiднення форм Патер-Ностер" 0 9Ванна для "Патер-Ностер50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 мiднення форм " 0 1Ванна для "Патер-Ностер50*130 0,1 мм./ г. 140*60*61,1 0мiднення форм " 0 1Ванна для "Патер-Ностер50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 1електролiтичного" 0 обезжирення 1Ванна для "Патер-Ностер50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 2промивання " 0 целiнд. 1Ванна для "Патер-Ностер50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 3никелювання цел." 0 1Ванна для " 50*130 0,1 мм./г. 140*60*61,1 4никелювання цел. Патер-Ностер" 0 1Лiфт- елеватор "Патер-Ностер70 1 м./хв. 140*200*4,5 5для зберiгання " 380 формних цилiндрiв 1Безпiгментна ВНДІП 70 10-12 хв. 450*130*1,7 6лiнiя 120 Проаналiзуємо вiковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагукожної вiкової групи устаткування в їх загальнiй кiлькостi. Данiпредставимо у виглядi таблицi. Таблиця 17:Вiкова група Кiлькiсть Питома вага мапiин % вiд 5 до 10 рокiв 3 18,75 вiд 11 до 20 рокiв 9 56,25 бiльше 20 рокiв 4 25 16 100 Як видно з таблицi 17 , найбiльшу питому вагу в загальнiй кiлькостiмашин та устаткування займають машини вiком вiд 11 до 20 рокiв ( 56,25 % ). Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатацiї якихсягнув за 20 рокiв. Отже , бiльшiсть устаткування цеху складають застарiлiмашини , якi вiдслужили строк експлуатацiї , оскiльки строк експлуатацiїбiльшостi з них складає 11-12 рокiв. Але не дивлячись на це , цех працюєдобре , має хорошi економiчнi показники , завдяки вправнiй роботi ремонтно- механiчного цеху. В цеху застосовуються три форми кооперацiї працi. Мiжцехова , тобтомiж виробничими цехами пiдприємства , внутрiшньоцехова - мiж виробничимидiльницями в цеху та внутрiшньодiльнична - мiж окремими виконавцями навиробничої дiльницi. Мiжцехова та внутрiшньоцехова застосовуються в двохїх формах : технологiчнiй та органiзацiйнiй. Технологiчна формазаключається в передачi пiвфабрикатiв з одного цеху або дiльницi до iншоїдля продовження технологiчного процесу. Органiзацiйна форма визначаєтьсястроками подання пiвфабрикатiв чи деталей до операцiї збирання. В цеху застосовуються три форми подiлу працi. Функцiональний подiлпрацi характеризується вiдокремленням груп виробництв в залежностi вiдзмiсту та характеру виконаних робiт , їх функцiй , тобто , кожен робiтниквиконує роботу в залежностi вiд його функцiй. Технологiчний подiл працiзаключається в вiдокремленнi робiт в залежностi вiд характеру їхтехнологiчного виконання , тобто кожен технологiчний процес виконується наспецiальнiй дiльницi. Квалiфiкацiйний подiл працi характеризується вiдокремленням робiт рiзного ступеню складностi iвiдповiдно робiтникiв рiзної квалiфiкацiї, тобто кожен робiтник має розрядi виконує роботу , яка вiдповiдає його розряду. Ефективнiсть використання основних фондiв характеризується показникомфондовiддачi , тобто випуском продукцiї в розрахунку на одну гривнюсередньорiчної вартостi осн. фондiв. Таблиця 18: Показники по пiдприємству за 1999 та 2000 роки. Показники 1999 2000 % 1. Обсяг товарної продукцiї , тис. грн. 3740. 1 3812,5 101,94 2. Середньорiчна вартiсть основних фондiв , 16560 16390 98,97 тис. грн. ^ ^ ^-у 3. Вартiсть машин та устаткування , тис. грн. 9230 9095 98,54 4. Матерiальнi витрати , тис. грн. 2215,4 2737,5 141,62 5. Кiлькiсть встановленого устаткування , од. 350 350 100,00 6. Кiлькiсть вiдпрацьованих маш. - змiн 450 490 108,89 На основi таблицi 18 розрахуємо такi показники : Таблиця 19:Показники 1999 2000 % 7. Продукцiя за вiдрахуванням матерiальних 1524,7 1075 70,51 витрат, т. гон <п. 1 - п. 4) 8. Коефiцiєнт матерiаломiсткостi продукцiї 2,45 3,55 144,90 (п. 1 : п. 7) 9. Продуктивнiсть устаткування , тис. грн (п. 73,38 2,2 65,09 : п. 6) 10. Коефiцiєнт змiнностi (п. 6 : п. 5) 1,3 1,4 107,69 11. Вартiсть одиницi устаткування, тис. грн. 26,37 25,98 98,52 (п. 3 : п. 5) 12. Питома вага машин та устаткування в 55,74 55,49 99,55 загальнiй вартостi фондiв (п. 3 : п. 2 • 100 %) 13. Фондовiддача (п. 1: п. 2) 0,22^ °'23)? 104,55 На основi даних таблиць проведемо факторний аналiз,показникафондовiддачi. Таблиця 20:Фактор Вихiдна % змiни ФондовiддачВплив на величина пок-кiв а з фондов. Донловииiа урахув. Змiнокремих чi и фактолрiв попоказникi в Змiна матерiальних витрат 0,22 1,449 0,32 +0,1 Продуктивнiсть устаткування. 0,32 0,651 0,21 -0,11 Коефiцiєнт змiнностi 0,21 1,077 0,23 +0,02 Рiвень вартостi од. 0,23 0,9852 0,23 0 устаткування Питома вага м. i устат. у 0,23 0,9955 0,23 0 вартостi ОФ Загальний вплив факторiв склав : 0,1 -0,11 +0,02=0,01 Таким чином , на фондовiддачу позитивно вплинули змiни коефiцiєнтуматерiаломiсткостi продукцiї та змiни коефiцiєнту змiнностi. Негативнийвплив мали змiни продуктивностi устаткування. Не вплинули змiни в рiвнiвартостi одиницi устаткування та змiни питомої ваги машин та устаткування взагальнiй вартостi основних фондiв. Розглянемо рiвень механiзацiї та автоматизацiї цеху глибокого друку. Рiвень механiзацiї характеризується коефiцiєнтом механiзацiї працi , якийпоказує процент робiтникiв , що зайнятi на механiзованих роботах дозагальної чисельностi робiтникiв. Таблиця 21:Показники 1997 1998 Вiдхиленн я 1. Загальна чисельнiсть цеху , чол. 13 16 +3 2. Кiлькiсть робiтникiв на механiзованих 9 13 +4 роботах 3. Кiлькiсть робiтникiв на ручних роботах 4 3 -1 4. Кiлькiсть робiтникiв на автоматизованих роботах 5. Процент робiтникiв зайнятих механiзованою 69,23 81,25 +12 прапею.% <п. 2:п. П 6. Процент робiтникiв зайнятих ручною працею , 30,77 18,75 -12 % (п. 3:п. 1) Данi таблицi 21 свiдчать про пiдвищення рiвня механiзацiї та зниженнякiлькостi робiтникiв зайнятих на ручних роботах , що є позитивним. Цiзмiни викликанi скороченням чисельностi робiтникiв зайнятих ручною працеюта збiльшенням загальної чисельностi робiтникiв. Рiвень органiзацiївиробництва характеризується й такими показниками , як показникспецiалiзацiї , потоковостi , паралельностi , неперервностi ,пропорцiйностi , прямотоковостi та ритмiчностi i тривалостi виробничогоциклу. Бiльшiсть показникiв розраховується на конкретне замовлення , атакi спостереження не проводились , тому показники не можуть бутирозрахованi. Узагальнюючим показником органiзацiйно-технiчного рiвнявиробництва є якiсть продукцiї. Щодо органiзацiї котролю якостi продукцiї,то його проводять iнженер, вiддiлу технiчного контролю, майстер i робiтникина дiльницях. Найбiльше значення має контроль якостi в процессi друкунакладу. На дiльницях якiсть продукцiї визначається вiзуально або за допомогоюпевних приладiв, результати заносять в документацiю. Для оцiнки якостiпродукцiїна пiдприємствi використовують такi показники, як якiсть друку,запах,якiсть лакування, центровка,якiсть тиснення,якiсть рiзки тависiчки,сумiщення,направлення волокон в паперi. Для кожного показникарозробленi норми та допустимi вiдхилення. По результатам контролю влабораторiї ВТК продукцiя приймається як якiсна або бракується. Нещодавно на пiдприємствi була введена система проходження замовленняпо якостi продукцiї. Суть її полягає в наступному : на бланку замовленнявиписується замовлення. На зворотi по кожнiй операцiї вказується виконавецьi отримувач. Саме отримувач вказує на виявленi ним недолiки, якi говорятьпро погану якiсть. Майстер оглядає недолiки i приймає рiшення, можна,чи нiпродовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слiдкувати заякiстю виробiв на всiх стадiях їх виготовлення, а також попереджати появуневиправного браку. Аналiз випуску продукцiї. Почнемо з аналiзу випуску продукцiї в натуральних та вартiснихпоказниках. Це допоможе нам проаналiзувати змiни , що вiдбулися в зв'язкузi змiною обсягiв випуску продукцiї. Таблиця 22: Випуск продукцiї в натуральному та грошовому вираженнi по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки. Види продукцiї ОдиницяВипуск Стр-ра Темп росту вимiру продукцiї 1999 2000 1999 2000 Е % 1. Непарафiнованi тонн 6 12,5 6,94 10,35+6,5 208,3 етикетки в цiнах на 1,01тис. 41,0487,87 +46,83214,11в дiючих цiнах грн. 32,9191,49 +58,58 тис. 278 грн. 2. Парафiнованi етикеткитонн 80,5 108,3 93,0689,65+27,8 134,5 в цiнах на 1,01 в дiючихтис. 550,5761,33 +210,7138,28цiнах грн. 6 792,71 7 179,55 тис. 441,4 +351,2 грн. 9 2 У 2000 роцi випуск непарафiнованих етикеток , порiвняно з 1999 роком ,збiльшився на 6,5 тонн i становив 208,3 % вiд випуску минулого року. Збiльшився обсяг випуску парафiнованих етикеток на 27,8 тонн i склав 134,5% вiд випуску попереднього року. В наслiдок збiльшення у 2000 роцi обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,спостерiгається збiльшення випуску ТП в грошовому виразi як в цiнах на 1,01, так i в дiючих цiнах. Так випуск непарафiнованих етикеток в цiнах на1,01 зрiс на 46,83 тис. грн. i склав 214,11 % вiд випуску минулого року , ав дiючих цiнах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % вiд випускупопереднього року. Випуск парафiнованих етикеток у 2000 роцi збiльшився вцiнах на 1,01 на 210,77 тис. грн. i склав 138,28 % вiд випуску 1999року , ав дiючих цiнах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % вiд випуску1999 року. Чiтко видно , що у структурi випуску продукцiї по цеху глибокого друку, найбiльшу питому вагу займає випуск парафiнованих етикеток , близько 90 %. Так у 1999 роцi питома вага парафiнованих етикеток складала 93. 06 % взагальному випуску ТП , а в 2000 роцi їх питома вага трохи зменшилась i вжескладала 89,65 % . Спостерiгається незначне пiдвищення питомої ваги непарафiнованихетикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку. Спробуємо проаналiзувати випуск продукцiї по асортименту за допомогою методу середнього вiдсотку. Таблиця 23:1. Непарафiнованi етикетки 87,87 2. Парафiнованi етикетки 761,33 Разом : 849,2 Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54 Оцiнимо мiру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний обсяг випуску за базовою структурою. Таблиця 24:Вид продукцiї Факт. випускВiдхилення за базовою структурою при 1' при ^ питомої питомої ваги ваги 1. Непарафiнованi етикетки 58,93 28,94 2. Парафiнованi етикетки 790,27 -28,94 Разом 849,2 28,94 -28,94 Таким чином змiна структури випуску продукцiї значно вплинула на обсяг випуску у 2000у 2000 роцi. На обсяги випуску продукцiї впливають рiзнi фактори. Спробуємопроаналiзувати методом ланцюгових пiдстановок змiну обсягу випускупродукцiї у 2000 роцi, порiвняно з 1999 роком , пiд впливом таких факторiв:змiна чисельностi працюючих , змiна тривалостi робочого дня , змiнакiлькостi вiдпрацьованих робочих днiв та змiна виробiтку. Таблиця 25:Показники 1999 2000 Чисельнiсть шзацюючих. чол. 13 16 Тоивалiсть робочого дня 8 8 Кiлькiсть ообочих днiв 130 150 Виообiток. гон./ гол. 10. 86 11. 54 Аналiз витрат на виробництво i реалiзацiю продукцiї. Для аналiзу собiвартостi продукцiї використовується дуже багатопоказникiв: сума витрат на виробництво , собiвартiсть товарної тареалiзованої продукцiї, витрати на 1 грн. товарної продукцiї, економiя вiдзниження собiвартостi ТП. Спочатку на основi Таблицi 26 прораналiзуємоструктуру собiвартостi по елементах i визначимо динамiку собiвартостi. Таблиця 26: Витрати пiдприємства на виробництво (витрати обiгу), 1999-2000 р Показник 1999 2000 Вiдхиленн я 1. Матерiальнi витрати 2215 3137 +922 2. Витрати на оплату працi 766 727 -39 3. Вiдрахування на соц. заходи 263 310 +47 4. Амортизацiя 344 270 -74 5. Іншi витрати 557 530 -27 6. Разом 4145 4974 +829 7. Фактичний обсяг виробництва 3740,1 3812,5 +72,4 продукцiї Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 роцi ,порiвняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збiльшення суми витрат навиготовлення продукцiї вiдбулося за рахунок збiльшення витрат на сировинута матерiали на 922 тис. грн. , якi збiльшились за рахунок росту цiн татарифiв на матерiальнi ресурси. Збiльшились витрати на соцiальнi заходи на47 тис. грн. Зменшились витрати на оплату працi у 1999 роцi на 39 тис. грн. Зменшились витрати на амортизацiю на 74 тис. грн. i на iншi витрати на 27тис. грн., що є позитивним моментом. Важливим , при вивченнi собiвартостi продукцiї , є її аналiз покалькуляцiйним статтям витрат. Нижче наведемо таблицю , в якiй зведенiвитрати по статтях за 1999 та 2000 роки по пiдприємству ВАТ "Зоря" . Таблиця 27: Калькуляцiя собiвартостi продукцiї по пiдприємству за 1999-2000р. Калькуляцiйна група 1999 Питома 2000 Питома вага вага 1. Сировина (тис. грн.) 200,86230,25 336,75230,25 2. Основнi матерiали 127,34119,18 286,21725,71 3. Допомiжнi матерiали 92,904 14 177,93715,98 4. Основна заробiтна плата 14. 132 2. 13 28,558 2. 57 5. Допомiжна заробiтна плата 6,94 1,05 8,6 0,77 6. Вiдрахування на соц. страхування 7,773 1,17 14,621 1,32 7. Вiдрахування у фонд зайнятостi 4,685 0,7 4,003 0,36 8. Витрати на утримання встаткування 71,059 10,7 103,7269,32 9. Загальновиробничi витрати 39,631 5,97 60,891 5,47 10. Загальногосподарськi витрати 92,791 13,97 84,807 7,62 11.Іншi витрати 5,841 0,88 7 0,63 12. Повна собiвартiсть 664,059100 1113,11100 З таблицi 27 видно , що найбiльшу питому вагу у повнiй собiвартостiзаймають витрати на сировину , як у 1999 роцi , так i в 2000 роцi вонискладають 30,25 % вiд загальної суми витрат. На другому мiсцi - основнi тадопомiжнi матерiали. Майже вдвiчи зросла у 2000 роцi повна собiвартiстьпродукцiї або на 40 % . Значних змiн у структурi за 1999 та 2000 невiдбулося, окрiм основних матерiалiв та загальногосподарських витрат. Аналiз непрямих витрат здiйснюється шляхом порiвняння фактичної їхвеличинина 1 грн. товарної продукцiї , робiт або послуг за ряд звiтнихперiодiв. Наведемо таблицю , де вказанi розмiри накладних витрат по ВАТ"Зоря" за 1999 та 2000 роки. Таблиця 28: Розмiри накладних витрат по пiдприємству (1999-2000 р.)Стаття витрат 1999 2000 1. Основна заробiтна плата 1,000 1,000 2. Допомiжна заробiтна плата 0,100 0,200 3. Премiя 0,300 0,336 4. Вiдрахування на соц. 0,390 0,377 страхування та у фонд зайнятостi 5. Витрати на утримання 3,397 4,644 устаткування 6. Загальновиробничi витрати 0,482 0,359 7. Загальногосподарськi витрати 1,120 0,787 Як бачимо , накладнi витрати пiдприємства впродовж двох рокiв не мали суттєвих змiн. У 2000 роцi спостерiгється зменшення розмiрузагальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також вiдрахувань насоц. страхування та у фонд зайнятостi , зросли витрати на утримання таексплуатацiю устаткування , на допомiжну з/п та премiї . Залишились беззмiн витрати на основну заробiтну плату Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукцiї: 1997=3740,1/4145=0,9 1998=3812,5/4974=0,77 Отже , у 2000 роцi , порiвняно з 1999 роком , затрати на 1 грн. товарної продукцiї зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , щозтримує пiдприємство на 1 грн. товарної продукцiї склав : у 1999 роцi - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн. у 2000 роцi - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1грн. товарної продукцiї збiльшується. Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати черезвiдсутнiсть даних по собiвартостi товарної продукцiї . По цеху ми можеморозрахувати показник витрат на 1 грн. реалiзованої продукцiї. 1997= 1437,3/1218,94= 1,42 1998= 1260,3/1180,34= 1,07 Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 роцi витрати на 1грн. реалiзованої продукцiї зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 роцi збиткина 1 грн. реалiзованої продукцiї склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000роцi збитки дорiвнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки ,що впродовж двох рокiв ситуацiя в цеху покращується , збитки стали меншимина 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалiзованої продукцiї, алезалишається негативною. Ми не можемо розрахувати вплив факторiв на розмiр затрат навиробництво та реалiзацiю через вiдсутнiсть даних про випуск продукцiї внатуральних показниках по пiдприємству та вiдсутнiсть даних прособiвартiсть товарної продукцiї по цеху. Аналiз прибутку та рентабельностi. 1. Аналiз прибутку. Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по пiдприємству за два роки. Визначємо вiдхилення та структуру балансового прибутку i вiдхилення, якi вiдбулися у структурi. Таблиця 29: Оцiнка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рiк). Склад балансового Сума, тис. грн. Структура, % Вiдхиленнприбутку я 1999 2000 1999 2000 Результат вiд реалiзацiї 70,1 -92,6 52 40,47 -11,53 ТП Іншi операцiйнi доходи 61,4 54,6 45,5 87,92 42,42 витрати 0,4 63,6 6,7 27,8 21,1 Іншi позареалiзацiйнi 3,4 7. 5 2,5 12,08 9,58 доходи витрати 5,4 72,6 93,3 31,73 -61,57 Всього прибуткiв збиткiв 134,9 62,1 100 100 5,8 228,8 Балансовий прибуток 129,1 -166,7 У 2000 , порiвнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не тiльки зменшилась , а й переросла в збитки. Так у 1999 роцi балансовий прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 роцi вiн зменшився на 295,8 тис. грн. i склав збитки у розмiрi 166,7 тис. грн. Такi змiни вiдбулися в першу чергу в результатi скорочення прибутку вiд реалiзацiї ТП нана 162,7 тис. грн. Іншi позареалiзацiйнi витрати та iншi операцiйнi витрати у 2000 роцi були бiльшими за доходи. Значнi змiни вiдбулися в структурi балансового прибутку за 1999-2000 роки. Так у 2000 роцi вiдхилення питомої ваги результату вiд реалiзацiї , порiвняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значнi зменшення спостерiгаються в питомiй вазi позареалiзацiйних витрат на 61,57% , що є позитивним , бо позареалiзацiйнi збитки виникають в результатi недолiкiв в органiзацiї господарської дiяльностi та бухгалтерського облiку. Тому усунення цих витрат - резерв збiльшення балансового прибутку. Питома вага операцiйних доходiв у 2000 роцi зросла на 42,42 % . Визначємо величину чистого прибутку. Для цього вiд суми балансового прибутку треба вiдняти суму податку на прибуток. Податок наприбуток у 1997 роцi склав 45,2 тис. грн. Тодi: ЧП (i997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн. Ми маємо чистий прибуток лише за один рiк , тому що балансовий прибуток у 1998 роцi мав вiд'ємне значення. На величину прибутку вiд реалiзацiї ТП впливають ряд факторiв , таких як : змiна обсягу реалiзованої продукцiї , собiвартiсть реалiзованої продукцiї, змiна оптових цiн на реалiзовану продукцiю , а також структура i асортимент реалiзованої продукцiї . Проаналiзувати вплив факторiв на величину прибутку вiд реалiзацiї ТП на прикладi двох рокiв ( 1999-2000 ) не має можливостi через вiдсутнiсть даних по випуску продукцiї в порiвняльних цiнах по пiдприємству. 2. Аналiз показникiв рентабельностi. Для оцiнки прибутковостi пiдприємство використовує такий вiдносний показник доходностi , як рентабельнiсть. Розрахуємо показники рентабельностi по пiдприємству , данi зведемо в таблiцю. Таблиця ЗО: Показники рентабельностi. Показники рентабельностi 1999 2000 Рентабельнiсть майна 1,31% Рентабельнiстi власних засобiв 1,44% пiдприємства Ретабельнiсть ОФ 0,78 % Рентабельнiсть ТП 2,51 % Рентабельнiсть реалiзованої продукцiї -0,19% -2,87 % Ми маємо показники рентабельностi лише за 1999 рiк , тому що в 2000 роцi балансовий прибуток мав вiд'ємне значення , а значить рентабельностi не має. Рентабельнiсть виробництва залежить вiд трьох основних факторiв :змiни суми балансового прибутку , середньорiчної вартостi основних фондiвта середньорiчних залишкiв нормованих оборотних засобiв. Проаналiзувативплив кожного з цих факторiв на показники рентабельностi немає можливостiчерез вiдсутнiсть балансового прибутку за 2000 рiк. ВИСНОВКИ Полiграфiчне пiдприємство “Зоря” є самостiйним господарюючимсуб’єктом , яке являється юридичною особою i здiйснює виробничу такомерцiйну дiяльнiсть з метою забезпечення потреб населення та пiдприємствна пакувальну продукцiю. Ще декiлька рокiв тому ВАТ “Зоря” належало до державних пiдприємств, а зараз , в перiод переходу економiки України до ринку , воно змiнилоформу власностi , щоб не збанкрутiти. “Київська полiграфiчна фабрика“Зоря” є одним з ведучих пiдприємств України по виготовленню рiзноманiтноїетикетної та пакувальної продукцiї. Структура пiдприємства - цехова. Одним з найбiльших цехiв єофсетний цех. Аналiз показникiв фiнансової стiйкостi пiдприємства показав , щокоефiцiєнт маневрування є меншим вiд встановлених норм , тобто рiвеньмобiльностi власних коштiв є низьким. Коефiцiєнт автономiї та коефiцiєнтiнвестування лежать в межах норм , що є позитивним. Динамiка показникiв лiквiдностi говорить про зниження загальноїлiквiдностi , що свiдчить про зростання низьколiквiдних запасiв у структурiпоточних активiв. Аналiз дiлової активностi пiдприємства показав , що темп роступоказникаобортностi коштiв в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалiстьоперацiйного циклу , що свiдчить про погiршання використання оборотнихзасобiв. Аналiз показникiв цеху глибокого друку показав , що як дляпiдприємства в цiлому , так i по цеху характерне збiльшення фактичногообсягу ТП , спостерiгається збiльшення середньоспискової чисельностi цехуна 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати працi на 5,3тис. грн. Аналiз використання трудових ресурсiв та заробiтної плати. Впродовждвох рокiв на пiдприємствi штат працiвникiв скоротився приблизно на 10 % ,але по цеху спостерягається збiльшення чисельностi у 2000 роцi на 3 чол. . Аналiз якiсного складу робочої сили пiдроздiлу показав, що середнiй розрядодного робiтника - 4,5 , бiльшiсть робiтникiв мають спецiальну освiту ,середнiй вiк робiтника - 44 роки , а середнiй стаж - 18,3. Тобто , незавадило б пiдвищення рiвня квалiфiкацiї та прийняття на роботу робiтникiвмолодшого вiку. Аналiз руху робочих кадрiв показав , що у 2000 роцi коефiцiєнтплинностi робочої сили пiдвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999роцi коефiцiєнт обороту по прийому дорiвнював 0,31 , а у 2000 - 0,62. Акоефiцiєнт обороту по звiльненню у 1999 роцi дорiвнював 0,08 , у 2000 -0,44. Тобто , коефiцiєнт обороту по прийому випереджає коефiцiєнт оборотупо звiльненню. Загальний коефiцiєнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у2000 - 1,06 При аналiзi використання робочого часу по цеху проведено розрахункисередньої кiлькостi вiдпрацьованих днiв одним працiвником , середньоїкiлькостi вiдпрацьованих люд. - годин одним працiвником та тривалiстьробочого дня. Данi розрахункiв показують , що у 2000 роцi було бiльшефективно використано робочий час. Спостерiгається зростання загальноїкiлькостi вiдпрацьованих люд. - днiв та люд. - годин , а також збiльшеннясередньої кiлькостi вiдпрацьованих люд. - днiв та люд. - годин. Розрахунки показникiв продуктивностi працi показують , що у 2000роцi продуктивнiсть працi , порiвняно з 1999 роком , пiдвищилась. Середньорiчна продуктивнiсть працi в тис. грн. зросла на 51 % ,середньорiчна продуктивнiсть працi в натуральному виразi зросла на 13 % . Той факт , що продуктивнiсть працi в тис. грн. зросла бiльше нiжпродуктивнiсть працi в натуральному виразi , можна пояснити як результатпiдвищення цiн. На 31 % збiльшилась середньоденна та середньогодиннапродуктивнiсть працi. Аналiзуючи вплив факторiв на середньорiчнупродуктивнiсть працi , можна сказати , що пiд впливом середньогодинноїпродуктивностi працi вона збiльшилась на 11,34 тис. грн. , пiд впливомтривалостi робочого перiоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторiв насередньорiчну продуктивнiсть працi склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний. На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата працi. Оплатаздiйснюється на основi вiдпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки ,розмiр якої залежить вiд розряду. Поквартально при умовi балансовогоприбутку виплачуються премiї . З роками фонд оплати працi по пiдприємствузменшується , що пов’язано зi скороченням чисельностi працюючих. Зросласума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 роцi невиплачувались iншi заохочувальнi виплати. Найбiльшу питому вагу уструктурi фонду оплати працi займають виплати ПВП , а з них робiтникам. Поцеху фонд оплати працi зрiс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зi збiльшеннямчисельностi працюючих цеху. А середньорiчна з/п зменшилась. Аналiз впливуфакторiв на ФОП показав , що збiльшення чисельностi працюючих цехувикликало збiльшення фонду, а зменшення середньорiчної з/п викликало йогоекономiю. Рiвень органiзацiйно - технiчного розвитку в значнiй мiрi залежитьвiд структури i складу основних фондiв. Найбiльшу питому вагу у складiосновних фондiв займають “Машини та обладнання” . На другому мiсцi -“Бубiвлi та споруди” . За два роки у структурi основних фондiв суттєвихзмiн не вiдбулося. Розрахованi коефiцiєнти оновлення та вибуття основнихфондiв. Коефiцiєнт оновлення основних фондiв у 2000 роцi , порiвняно з1999 роком , зрiс з 0,16 % до 0,2 % . Коефiцiєнт оновлення машин таобладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефiцiєнти вибуття
|
