Джерела екологiчної iнформацiї мотивацiї в текстi
Реферат з журналiстики
Джерела екологiчної iнформацiї, мотивацiї в текстi
в суспiльствi, державi й навколишньому природному середовищi.
Що стосується екологiчної журналiстики, то тут доводиться мати справу з iнформацiєю особливого роду – екологiчною iнформацiєю. Поняття "екологiчна iнформацiя" мiцно ввiйшло в нашу мову, у лексикон працiвникiв засобiв масової iнформацiї та рiзних органiзацiй, що працюють у галузi екологiї. При цьому, мабуть, говорячи про екологiчну iнформацiю, рiзнi люди мають на увазi зовсiм рiзнi речi, i багато проблем i навiть конфлiкти виникають саме через рiзне тлумачення цього поняття.
Згiдно з Конвенцiєю "Про доступ до iнформацiї, участь громадськостi в процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкiлля", екологiчна iнформацiя означає будь-яку iнформацiю в письмовiй, аудiовiзуальнiй, електроннiй чи будь-якiй iншiй матерiальнiй формi про:
a) стан складових навколишнього середовища, таких як повiтря й атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт i природнi об"єкти, бiологiчнi рiзноманiття та його компоненти, включаючи генетично змiненi органiзми, та взаємодiю мiж цими складовими;
що впливають або можуть впливати на складовi навколишнього середовища, зазначенi вище в пiдпунктi a) i аналiз затрат i результатiв та iнший економiчний аналiз та припущення, використанi в процесi прийняття рiшень з питань, що стосуються навколишнього середовища;
"я та безпеки людей, умови життя людей, стан об"єктiв культури i споруд тiєю мiрою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через цi складовi, фактори, дiяльнiсть або заходи, зазначенi вище в пiдпунктi b).
Екологiчною iнформацiєю можна назвати й урядову доповiдь про стан навколишнього середовища, i замiтку в газетi, i виступ експерта на науковiй конференцiї, чи навiть розповiдь сусiдки про будiвництво гаражiв на мiсцi парку. Окрiм того, до екологiчної iнформацiї вiдносяться i рiзного роду результати вимiрiв, i науковi працi, i навчальнi посiбники. Формами представлення екологiчної iнформацiї можуть бути – книги, статтi, радiо- i телерепортажi, компакт-диски, вiдео, бази даних, сайти в Інтернет тощо. Стаття в газетi, протокол визначення якостi води в рiчцi, фiльм просвiтницького характеру, офiцiйна доповiдь про стан здоров"я населення – усе це приклади екологiчної iнформацiї. Читача цiкавлять насамперед вiдомостi про те, наскiльки те мiсце, у якому саме ця людина живе i працює, придатне, комфортне i безпечне.
використання тощо. Кожен журналiст має власнi джерела iнформацiї. Їх необхiдно постiйно розширювати. Складемо певний перелiк усiх наявних iнформацiйних ресурсiв, обираючи з них найкращi для конкретного матерiалу. Урахування рiзних позицiй та об"єктивне висвiтлення проблем неможливi без залучення рiзноманiтних, протилежних за оцiнкою iнформацiї джерел. Ними є, насамперед, редакцiйнi та позаредакцiйнi.
Редакцiйнi:
· Власнi розслiдування та iдеї журналiста.
Позаредакцiйнi:
· Листи, дзвiнки читачiв та вiдвiдувачiв редакцiї.
· звiти, доповiдi, закони, документи та постанови, промови полiтикiв, заяви урядовцiв, прес-релiзи та iншi повiдомлення офiцiйних прес-служб.
· Статистичнi звiти.
· Новини та бюлетенi iнформацiйних агенцiй.
· Повiдомлення та перiодичнi видання мiжнародних органiзацiй.
· Матерiали журналiстiв iнших ЗМІ.
· Органiзацiї охорони здоров"я.
· Органiзацiї захисту прав споживачiв.
"єднання за iнтересами.
· Науковцi вузiв, дослiдних iнститутiв тощо.
· Вiйськовi, громадська оборона та Служба безпеки України.
· Судовi установи.
· Пiдприємства рiзних напрямiв дiяльностi, атомнi та iншi станцiї.
· Неурядовi органiзацiї.
· Фонди та органiзацiї, котрi займаються розподiлом грошей на проекти або благодiйницькою дiяльнiстю.
· Церква.
· Дитячi установи та навчальнi заклади.
· Наукова лiтература та преса, довiдники й спецiальнi видання для журналiстiв з наукових проблем.
· Рiзноманiтнi заходи для журналiстiв:
· прес-конференцiї, брифiнги, поїздки, зустрiчi та "круглi столи", робота та засiдання клубiв спiлок журналiстiв чи iнших професiйних об"єднань, семiнари пiдвищення квалiфiкацiї тощо.
· Інтернет та електронна пошта.
· Заходи для громадськостi:
· науково-популярнi доповiдi, виступи, конференцiї та їх матерiали,
· Подiї – вiд катастроф i акцiй протесту до органiзацiї виставок, ярмарок, концертiв тощо.
· Населення (наприклад, думка пересiчної людини "з вулицi").
· Особистi знайомства, сiм"я тощо.
На думку вiдомого канадського журналiста українського походження Вiктора Маларека, "стосунки мiж журналiстом та його джерелом можна розглядати, як емоцiйний та складний танок, вишуканий i напружений". Пiд час особистої зустрiчi Вiктор Маларек подарував авторовi видання з власним досвiдом. У контекстi нашої теми особливо кориснi такi приклади i рекомендацiї.
"Починаючи роботу з потенцiйним джерелом, треба залишатись якомога бiльш розпливчастим. Перед тим, як вскочити в рiчку, перевiряють температуру води. Так можна дуже легко вiдвернути вiд себе потенцiйне iнформативне джерело, заявивши одразу: "Як менi стало вiдомо, населення, що проживає в маленькому мiстечку у пiвнiчнiй частинi провiнцiї Онтарiо, п"є радiацiйно забруднену воду, про що ви знали протягом багатьох рокiв. Чому така бездiяльнiсть?" Такий пiдхiд може перерiзати всi нитки, що ведуть до справи й ускладнить ваше розслiдування, якщо взагалi його не припинить. Пiдхiд має бути спокiйним i дружнiм. Почнiть фразою: "Я тут оце працюю над питанням якостi води в пiвнiчнiй частинi Онтарiо, i сподiваюся, що ви менi допоможете". Це обеззброює. Це є правдиво. І це вiдкриває дверi для подальшого дiалогу.
Я працював за екологiчною тематикою в центральнiй канадськiй газетi "Глоуб енд Мейл". Якось улiтку я полетiв до уранового шахтарського мiстечка Еллiот Лейк на пiвночi провiнцiї Онтарiо, щоб поглянути на гори токсичних вiдходiв, утворених у результатi вторинної переробки руди, якi протягом десятилiть звалювалися на околицi мiста.
Кружляючи лiтаком над мiстом, я побачив блiде знебарвлення води в озерi неподалiк вiд мiсця звалища вiдходiв. Пiзнiше я довiдався, що вода з озера з високим ступенем забрудненостi проникає також до системи рiчки Змiйки, що протiкає через цей регiон. Вiдповiдаючи на запитання, де жителi беруть питну воду, мер мiстечка вiдповiв, що вони отримують її по трубах iз кристально чистого озера вгорi системою водозбору. Я також дiзнався, що нижче по течiї Змiйки знаходилось селище Спенiш Рiвер, яке, на свою бiду, брало воду прямо з рiчки.
Я послав запити у федеральний та провiнцiйнi екологiчнi департаменти про наявнiсть звiтiв з якостi питної води в мiстах на територiї пiвнiчної частини Онтарiо. На цьому шляху iнформацiї не iснувало. У своїй записнiй книжцi я розшукав iм"я та телефон технолога з проблем питної води, який працював у провiнцiйному урядi Онтарiо. Вiн виявився напрочуд корисним джерелом iнформацiї, i чим довше я з ним розмовляв, тим глибшою ставала моя повага до нього, як до порядного й небайдужого громадянина. Тож я запитав його про рiвень радiацiї в питнiй водi, на що отримав пораду прочитати один iз документiв для громадського користування, якi, як правило, нiкого не цiкавлять, збираючи пил на бiблiотечних полицях. Документ засвiдчував, що радiацiйний рiвень у рiчцi Змiйцi втричi перевищує допустимi норми для питної води в провiнцiї Онтарiо. Я також переконався, що в селищi Спенiш Рiвер про цi висновки нiхто не чув. Не знали там, i на яку небезпеку вони наражаються, п"ючи воду.
Мене турбував ще один факт. Це була початкова школа для дiтей з слабкими розумовими здiбностями, яких привозили туди на автобусах. Побачивши дiтей, що пили воду в школi, я вирiшив негайно привернути до цього увагу уряду Онтарiо. Мiй матерiал вийшов на першiй сторiнцi "Глоуб енд Мейл". Реакцiя мiнiстра з питань захисту навколишнього середовища Джорджа Керра була миттєвою. Вiн виступив iз заявою про впровадження спецiальної системи для очищення води, що кардинально б знизила рiвень радiацiї. Вiн же звинуватив мене в збираннi "смажених" фактiв. І назвав страхополохом, говорячи, що якби в мене вистачило терпцю трошки далi зазирнути у проблему, то я б пересвiдчився, що науковцi й технiчний персонал його департаменту розпочали сумлiнну роботу над проектом очищення води ще за декiлька мiсяцiв до виходу того клятого матерiалу на перших сторiнках "Глоуб енд Мейл".
зустрiчi, вiн передав менi конверта, в якому знаходилася не таємна iнформацiя, а матерiали дослiдження, що вийшли друком для громадського користування двадцять рокiв тому. Це був звiт комiсiї, яка провела аналiз якостi питної води поблизу мiстечка Еллiот Лейк. Уже на першiй сторiнцi матерiали звiту попереджали про серйозний ризик для здоров"я, як короткостроковий, так i на вiддалений перiод, що iснував для жителiв селища Спенiш Рiвер, якщо вони й надалi вживатимуть забруднену радiацiєю воду з рiчки Змiйки. Звiт закликав до негайного створення спецiальної системи для очищення води. Але протягом 10 рокiв нiчого не було зроблено. Звiт, що збирав пилюку на полицi, був пiдписаний нiким iншим, як членом комiсiї з питань водоресурсiв провiнцiї Онтарiо Джорджем Керром!
Розвиваючи стосунки з важливим для мене джерелом, я зумiв набрати матерiал, замiсть простого визначення проблеми та її описання. Оскiльки менi вдалося притягнути до вiдповiдальностi уряд, той iмiтував здивування i занепокоєння, перш нiж почав дiяти швидко й рiшуче.
Для того, щоб мати успiх узагалi, а особливо при розробцi розслiдування, журналiстам треба дбайливо ставитися до пошукiв джерел iнформацiї, на якому б напрямку вони не працювали – чи то полiтика, урядовi справи, кримiналiстика, юриспруденцiя, освiта, охорона здоров"я, екологiя, питання працi, бiзнес тощо".
Мотивацiї в текстi
Розглянемо мотивацiї, акценти на яких у матерiалi здатнi стимулювати увагу. Згiдно теорiї Маслоу, до них належать:
фiзiологiчна потреба
– голод;
потреба у самозбереженнi
– здоров"я;
потреба в любовi
– прихильнiсть, духовна близькiсть, позитивнi емоцiї, почуття комфорту, спокою, гармонiї, психологiчне розслаблення;
потреба у пошанi
– реалiзується через почуття власної гiдностi, престижу, схвалення з боку суспiльства;
потреба у самоствердженнi
Для досягнення найбiльшого ефекту важливо визначитися, на яку аудиторiю орiєнтується текст. Акцентуючи увагу читачiв на суспiльному значеннi, яку матимуть дiї читача, слухача чи глядача, можна досягти його пiдтримки в проведеннi тих чи iнших заходiв.
Згiдно з канонами соцiопсихологiї, друкована iнформацiя повинна мати:
а)
– використовуватися споживачем друкованої продукцiї для розв"язання своїх особистих проблем;
б) ефект посилення позицiй
– пiдвищити самоповагу читача й повагу до своєї референтної групи;
в) ефект присутностi захисту
– змiцнювати вiдчуття соцiальної захищеностi.
його не завжди можна вважати. Причинами цього є, зокрема, поверхневий пiдхiд до проблем, недостатнє залучення рiзноманiтних джерел iнформацiї, невикористанi можливостi спiвпрацi з науковцями тощо.
| 
