Інвестиційне проектування 2

План Стор. Вступ............................................................................................................... 2 1. 1 Важливiсть iнвестицiйної дiяльностi та iнвестицiйний клiмат в Українi....................................................................................................... 5 1. 2 Планування iнвестицiйного проекту та концепцiя “бiзнес-плану”............ 7 Роздiл II. Рекомендований змiст основної частини бiзнес-плану.................. 11 2. 1 Короткий опис проекту............................................................................. 11 2. 2 Компанiя та її загальна стратегiя.............................................................. 13 2. 3 Маркетинговий аналiз та стратегiя........................................................... 14 2. 4 Виробництво та експлуатацiя................................................................... 21 Роздiл III. Розробка фiнансової частини проекту........................................... 28 3. 1 Що повинен мiстити фiнансовий роздiл?................................................. 28 3. 2 Головнi припущення................................................................................. 30 3. 3 Фiнансова звiтнiсть та оцiнка ефективностi капiталовкладень................ 32 3. 4 Фактори ризику та їх врахування............................................................. 36 Роздiл VI. Рекомендацiї по представленню бiзнес-плану.............................. 38 Висновки i рекомендацiї................................................................................ 41 Список використаної лiтератури.................................................................... 44 Вступ Метою квалiфiкацiйної роботи є розкриття питання планування iнвестицiйного проекту та побудова вiдповiдної структури його складання. Передумови для цього наступнi, будь-який бiзнес розвивається шляхом впровадження певних бiзнес iдей. Коли iдея виформовується як процес вiд початку виникнення певних задумiв до реального впровадження цих задумiв у життя вона переходить у ранг проекту. Для реалiзацiї будь-якого економiчного проекту необхiднi додатковi капiтальнi вкладення, тобто iнвестицiї. Таким чином, в цiй роботi ми будемо розглядати саме iнвестицiйний проект, як складову частину економiчного розвитку та методику планування цього проекту для його ефективної iнтеграцiї в економiчний простiр. що є перепоною для iнтеграцiї у свiтову економiчну систему та залученню фiнансових потокiв ззовнi пiд конкретнi iнвестицiйнi проекти. Безумовно, ця тематика має дуже велике практичне значення, в першу чергу тому, що її розвиток допоможе пiдприємцям зорiєнтуватися у бiзнес середовищi, допоможе належним чином оформити та спланувати свою дiяльнiсть задля отримання iнвестицiйних позик та реалiзацiї своїх задумiв. З точки зору наукового знання, питання бiзнес-планування є найвигiднiшою сферою для застосування рiзних аспектiв економiчних знань та їх розвитку. Справа в тому, що ґрунтовний бiзнес-план iнвестицiйного проекту, як буде видно далi, зачiпає питання у сферi маркетингу, мiкроекономiки, фiнансового аналiзу та, навiть, психологiї. Через це планування iнвестицiйних проектiв обов’язково здiйснюється командою фахiвцiв у рiзних галузях, бо нерiдко, якщо iнвестицiйний проект стосується виробництва, вiн також зачiпає певнi технiчнi аспекти. Якщо спробувати проаналiзувати джерела iнформацiї стосовно цiєї тематики, то в цiлому їх можна охарактеризувати наступним чином: лiтература, яка була видана у межах пострадянського простору приблизно вiдповiдає характеристицi “вчорашнiй день”. Це пов’язано, як вже зазначалося iз вiдсутнiстю практики бiзнес-планування. Лише зараз починають з’являтися джерела подiбної iнформацiї, якi чiтко вiдповiдають мiжнародним стандартам та вимогам. Велику роботу в планi iнформацiйного забезпечення на цю тему проводить програма Таciс по розповсюдженню технiчної та бiзнес iнформацiї. Їх iнформацiйнi видання розрахованi на читачiв з так званих Нових Незалежних Країн з урахуванням стану економiки та дiючих бухгалтерських стандартiв та нормативiв. Також, дуже велику користь з точки зору iнформацiйної бази з бiзнес планування представляють вимоги банкiв та iнвестицiйних фондiв щодо бiзнес-планiв проектiв, якi вони приймають до розгляду, зокрема вимоги та стандарти Європейського Банку Реконструкцiї та Розвитку та Фонду пiдтримки пiдприємств у нових незалежних країнах (Western NIS Enterprise Fund). Необхiднiсть проведення подiбного дослiдження викликана практичною вiдсутнiстю чiтко сформульованої методики побудови бiзнес-плану проекту та його складання вiдповiдно до сучасних вимог, iз урахуванням нацiональних особливостей. Фактично, багато пiдприємцiв, якi прагнуть реалiзувати певнi комерцiйнi задуми опиняються в умовах невизначеностi та не знають на що їм орiєнтуватися при плануваннi свого проекту. В роботi ж розглядається процес планування проекту як з точки зору того, хто його планує, так i з точки зору потенцiйного iнвестора. Це можна порiвняти iз ситуацiєю, коли студент знає, що вiд нього буде вимагати на iспитi викладач, та знає, як йому треба дiяти, щоб бути пiдготовленим. та мiсця проекту в ньому. Вiдповiдно до цього, завдання можна сформулювати наступним чином: скласти орiєнтовний посiбник по плануванню iнвестицiйного проекту та оцiнцi його ефективностi. Результати роботи можуть бути використанi пiдприємцями, якi бажають ефективно планувати свою дiяльнiсть або вирiшили звернутися до iнвестицiйного фонду по фiнансову пiдтримку та студентами, якi цiкавляться цiєю тематикою. Хронологiчно результати отриманi в ходi роботи практично не обмежуються, оскiльки сучаснi мiжнароднi норми, на яких зроблено наголос, дiятимуть ще тривалий промiжок часу, та iз появою певних змiн, їх буде неважко врахувати, орiєнтуючись на нижче приведену iнформацiю. Можна видiлити три способи, якi використовуватимуться для розв’язання поставлених завдань. Перший, це аналiз наукових матерiалiв та матерiалiв практичного характеру, якi мають переважно закордонне походження. Одночасне їх спiвставлення iз українською дiйснiстю. Другий полягає у дослiдженнi тих вимог, якi висуваються до iнвестицiйних проектiв з боку банкiв та iнвестицiйних установ. Таким чином робиться спроба якомога найбiльше пристосуватися до реальностi економiчного середовища. Третiй спосiб вiдноситься до спроби проведення експерименту, тобто подання конкретного бiзнес-плану на розгляд до банкiвської установи для виявлення його недолiкiв та вiдповiдностi встановленим вимогам. Роздiл I. Головнi аспекти iнвестування в сучасних умовах. Україна сьогоднi знаходиться на шляху всебiчних економiчних перетворень. За таких умов, налагодження стабiльного iнвестицiйного процесу є справою особливого значення. Але перед тим, як це довести, зробимо деякi зауваження. вкладень, або, як їх ще прийнято називати в економiчнiй лiтературi, прямих iнвестицiй. По-друге, прямi iнвестицiї можуть бути як внутрiшнiми, так i зовнiшнiми. І хоча, головний наголос зроблено на зовнiшнiх джерелах фiнансування, це не становить принципової рiзницi для дослiдження зазначеної тематики. Отже, нестача капiталу є головною проблемою перехiдної економiки. Важливiсть грошей для економiчної системи можна без сумнiву порiвняти iз важливiстю кровi для органiзму людини. Коли економiчний органiзм знаходиться на початку процесу свого вiдновлення, йому вкрай необхiднi додатковi iн’єкцiї, тобто, фiнансовi вливання, якi б були каталiзатором економiчного розвитку. на це, можна видiлити наступнi групи: · Мiжнароднi фiнансовi установи (МВФ, ЄБРР i т. д.); · Транснацiональнi корпорацiї та великi компанiї; · Нацiональнi банки та фiнансовi установи; · Нацiональнi пiдприємства та приватнi iнвестори. Кожне з цих джерел має, звичайно, певнi переваги та недолiки. Скажiмо, централiзованi фiнансовi вливання з мiжнародних фiнансових установ вже довели свою неефективнiсть. Інодi складається враження, що український уряд отримує наступнi траншi грошових коштiв задля сплати вiдсоткiв за попереднiми боргами. Така полiтика, зрозумiло, не може призвести нi до чого доброго. Постiйна реструктуризацiя накопичених боргiв лише вiдтягує той час, коли, врештi решт, комусь доведеться розраховуватися. Тому подiбнi вливання “зверху” не є, на мою думку, ефективними для вiдновлення української економiки. Це можна спробувати пояснити чи то невмiнням розподiляти фiнансовi надходження, чи то вiдсутнiстю вiдповiдних механiзмiв, проте ми не будемо зачiпати подiбнi питання. У таких умовах Україна змушена пiти iншим шляхом, який має принциповi вiдмiнностi. Перед тим, як його обґрунтувати, звернемося до теорiї. Проаналiзуємо добре вiдоме монетарне рiвняння: M*V=P*Q , де M – обсяг грошової маси; P – рiвень цiн; Q – обсяг товарної продукцiї. Застосуємо це спiввiдношення до нашого прикладу. Якщо всередину країни трапляються фiнансовi вливання, то M вiдповiдним чином зростає. Це зростання повинно компенсуватися з iншого боку або зростанням обсягiв продукцiї (Q), що виробляється всерединi країни, або зростанням рiвня цiн (P). Отже, можна зробити наступний висновок: якщо капiтальнi вкладення не вiдображаються вiдповiдним чином на розвитку виробництва, його оновленнi та реструктуризацiї – це неминуче призводить до негативних наслiдкiв, якi в першу чергу пов’язанi iз iнфляцiйними процесами. Така ситуацiя вимагає надзвичайної ефективностi вiд органiв, що здiйснюють розподiл отриманих коштiв. Якщо цього нема, то залишається єдиний можливий напрям розвитку – реалiзацiя конкретних iнвестицiйних проектiв. За умови, коли iнвестицiйний процес здiйснюється на рiвнi окремих пiдприємств чи проектiв, вiн регламентується суто економiчними важелями, що забезпечує безумовний позитивний вплив на розвиток економiки. фiнансових ресурсiв всерединi країни. Поки що не сформувалася стабiльна практика кредитування пiдприємств, вiдсотки, за якими українськi банки погоджуються надавати кошти пiд iнвестицiйнi проекти, дуже часто перевищують закладенi у проектi норми рентабельностi. Це, зрозумiло, унеможливлює реалiзацiю економiчно ефективних iнвестицiйних проектiв. У таких умовах, шляхи отримання грошей для реалiзацiї певних задумiв ведуть за кордон. За умови неможливостi використання внутрiшнiх фiнансових ресурсiв, дуже привабливими стають кредитнi кошти iноземних iнвесторiв. Не зважаючи на не досить привабливi умови, великi iнституцiональнi захiднi iнвестори, мiжнароднi фiнансовi установи та фонди починають звертати увагу на український ринок. Мотиви для цього можуть бути рiзними. Українське економiчне середовище одночасно i приваблює i вiдштовхує. Для прикладу можна навести стислу характеристику, яку зробив Фонд пiдтримки пiдприємств у нових незалежних країнах (Western NIS Enterprise Fund ) у своєму звiтi за 1998 рiк: “... хоча Україна й займає стратегiчне географiчне положення, має багатi природнi ресурси та робочу силу з високим рiвнем освiти, що робить її привабливим iнвестицiйним середовищем, вона ще не досягла свого очiкувано потенцiалу через те, що не змогла звести до мiнiмуму втручання держави у дiю ринкiв, усунути адмiнiстративнi перепони, що заважають веденню бiзнесу, виконати намiченi показники приватизацiї та стати привабливою для iноземних та внутрiшнiх iнвесторiв.”[1] Отже, маємо зробити дещо оптимiстичний висновок, що українська економiка знаходиться на шляху до повної реалiзацiя свого потенцiалу, та однiєю з необхiдних передумов стимулювання цього процесу є професiйна органiзацiя планування та здiйснення iнвестицiйних проектiв. Вiд розгляду загальних тенденцiй розвитку iнвестицiйних процесiв перейдемо до аналiзу процесу створення, планування та реалiзацiї конкретного бiзнес проекту. Зрозумiло, будь-який iнвестицiйний проект не може розглядатися у вiдривi вiд конкретного пiдприємства. Кожне пiдприємство пiд час свого життєвого циклу проходить рiзнi стадiї розвитку, якi й обумовлюються тими проектами, якi здiйснює пiдприємство, а оперативна дiяльнiсть вже є похiдною вiд цього процесу. Для кращого розумiння цього пропоную побудувати умовну модель життєвого циклу пiдприємства. (Мал. 1) Таким чином, життєвий цикл пiдприємства складається з поступового проходження рiзних iнвестицiйних проектiв, як певних стадiй свого розвитку. Такi проекти не обов’язково повиннi повнiстю базуватися на окремому пiдприємствi, вони можуть розроблятися спiльно, фiнансуватися з рiзних джерел та справляти вплив на стан не лише конкретного пiдприємства, а й у межах мiста чи держави. Будь-який iнвестицiйний проект проходить три головнi фази свого розвитку, це передiнвестицiйна фаза, iнвестицiйна фаза та експлуатацiйна або оперативна фаза. Планування проекту здiйснюється у передiнвестицiйнiй фазi за наступною структурою: - Аналiз iнвестицiйних можливостей (Identification) - Аналiз альтернатив проекту та попереднє визначення (Feasibility Study) - Попереднє ТЕО (Pre-Feasibility Study) - Бiзнес-план (BUSINESS PLANNIG) [2] Як бачимо, вiнцем процесу планування проекту є створення бiзнес-плану. технiко-економiчним обґрунтуванням. Насправдi ж, складання бiзнес-плану iнвестицiйного проекту вимагає роботи не одного спецiалiста, бо як буде розглянуто далi, кожен бiзнес проект зачiпає велику купу питань пов’язаних iз рiзними сферами знання. Це насамперед питання економiчної ефективностi, маркетингового аналiзу, фiнансового планування та, навiть, полiтичнi аспекти. Треба сказати, що навiть на Заходi, де вже сформувалися чiткi iсторичнi традицiї планування будь-якої економiчної дiяльностi, тим бiльше дiяльностi iнвестицiйної, не iснує єдиного стандарту на розробку бiзнес-плану. Це в першу чергу пов’язано iз рiзницею в цiлях бiзнесу чи окремих проектiв, та iз безлiчу варiантiв середовища, в якому вони дiятимуть. [3] Структурно-логiчна схема процесу бiзнес планування зображена на Мал. 2. Вона пояснює мiсце процесу бiзнес-планування у життi будь-якого iнвестицiйного проекту. Хоча в цiлому бiзнес-план вважається iнструментом для отримання кредиту, вiн безумовно виконує функцiї набагато глибшi: - виявлення цiлей бiзнесу - сприяння виробленню стратегiї та оперативної тактики для досягнення цiлей бiзнесу - створення системи вимiрювання результатiв дiяльностi - надання iнструментiв для управлiння бiзнесом Існують рiзнi вимоги до бiзнес-плану для вже iснуючої компанiї та для компанiї, що починає створюватися, iснування якої залежить вiд даного проекту. Так чи iнакше, бiзнес-план повинен мiстити наступнi роздiли: Стислий опис проекту Ринок та маркетингова стратегiя Виробництво та експлуатацiя Управлiння та процес прийняття рiшень Фiнанси Фактори ризику Роздiл II. Рекомендований змiст описової частини проекту   2. 1 Короткий опис проекту Нажаль, цей роздiл дуже часто недооцiнюється розробниками проекту. Хоча насправдi, вiн є одним з найважливiших, бо може викликати (або нi) зацiкавленiсть з боку того, хто його читає, тобто потенцiйного iнвестора або банкiра. на компанiї та її стратегiї або на самому проектi. Так чи iнакше, наведемо перелiк головних питань, якi повиннi бути окресленi у цьому роздiлi. Проект - Назва проекту; - Джерела фiнансування; - Розмiщення проекту; - Мета проекту; Бiзнес - Коротка iсторiя бiзнесу, що описує перiод його створення та розвитку; - Опис того, як було прийнято рiшення про просування бiзнес-плану та здiйснення iнвестицiйного проекту. Продукцiя - Стислий опис того, що робить продукцiю унiкальною та тих характерних особливостей, якi ставлять її поза конкуренцiєю у цiновому, якiсному або iншому вiдношеннi. Ринок - Прогнозоване зростання; - Визначення орiєнтовної частини ринку. - Наскiльки укомплектований штат? - Який рiвень безробiття в цiй сферi бiзнесу? - Короткий опис вже набутого досвiду (треба пiдкреслити сильнi сторони!) Фiнансування - Опис точних цiлей необхiдного фiнансування; - Прогнозування доходiв та чистого доходу пiсля сплати податкiв на три роки; - Проектування початку надходження прибутку. iнвестор скорiше не буде ретельно роздивлятися та дослiджувати всi роздiли запропонованого бiзнес-плану, цим будуть займатися вiдповiднi пiдроздiли банкiв або iнвестицiйних компанiй. Ви ж повиннi справити враження саме в цьому роздiлi для прийняття рiшення про розгляд проекту. Тут доцiльно окреслити загальнi переваги вiд проекту. А саме, треба окреслити сторони, якi виграють вiд здiйснення проекту. Особливо це стосується проектiв, якi сприяють впровадженню енергоефективних технологiй та є очевидно суспiльно корисними. Цими сторонами можуть бути: нацiональнi та мiсцевi уряди (включаючи податковi органи), жителi, iнвестори, фiнансисти, постачальники обладнання та споживчих товарiв, робiтники, працiвники компанiї та iн. Інтереси цих сторiн рiзнi, проте вони не є взаємовиключними: - Народ виступає за полiпшення навколишнього середовища, покращення умов життя та створення робочих мiсць; - Уряди шукають шляхи розширення бази оподаткування та зменшення капiтальних та поточних витрат; В планi повинна бути зроблена спроба принести користь всiм сторонам, створити безпрограшнi ситуацiї. Насправдi, все що буде написано в цьому роздiлi потiм повинно бути детально розкрито у основних роздiлах бiзнес-плану. Але перед тим, як до цього перейти, треба детально окреслити само пiдприємство, яке висуває цей проект. 2. 2 Компанiя та її загальна стратегiя - Дата створення компанiї та її юридична форма; - Історiя розвитку компанiї; - Власники та акцiонери; - Основний та допомiжнi види дiяльностi; - Загальна характеристика керiвництва компанiї (освiта, досвiд роботи); - Інфраструктура та виробництва; - Мiсце розташування; - Територiя, нерухомiсть, їх стан; - Основнi етапи виробництва; - Методи реалiзацiї продукцiї; - Попереднiй та поточний фiнансовий стан. вiдомого менеджера Лi Якокки: “Задля того, щоб отримати кредит, ви повиннi довести, що вiн вам не потрiбний”.[6] Це, звичайно, певною мiрою жарт, проте має пiд собою певне пiдґрунтя. Перед тим, як перейти до наступної позицiї, яка повинна бути представлена в офiцiйному бiзнес-планi, пригадаємо, що бiзнес-план складається не лише для подання заявки на отримання кредиту. У цьому розумiннi дуже суттєвою порадою, як на мене, є порада менеджерам компанiї, незалежно вiд того, чи вона є новоствореною, чи вже дiяла певний час у бiзнес-середовищi. На цьому пiдходi наполягають сучаснi теоретики ведення бiзнесу та, навiть, психологи. А саме, менеджерам вкрай необхiдно в першу чергу для себе вiдповiсти на наступнi запитання: 1. Якi вашi персональнi цiлi та завдання при управлiннi компанiєю? 2. Якi з них є короткостроковими, а якi довгостроковими? 4. Якi завдання самого бiзнесу? авантюристи, якi не аналiзують подiбним чином своєї дiяльностi, тому серед затверджених бiзнес-проектiв, якi були ретельно дослiдженi та пiд них було залучено фiнансування, трапляється багато невдалих. 2. 3 Маркетинговий аналiз та стратегiя Ефективний маркетинг – ключовий параметр вдалого бiзнесу. Одна з головних причин невдач – недостатнє розумiння ринку та ринкового середовища. Дуже часто цей роздiл складає головну перепону для пiдприємцiв, якi розробляють бiзнес-план. Тут необхiдно оцiнити маркетингової можливостi вашої продукцiї. Пiдприємець повинен показати, що вiн добре розумiє ринок та вимоги ринку до його продукцiї. Цей роздiл повинен складатися з: - Аналiзу сектору ринку. Структура цього сектору може мати великий вплив на успiх бiзнесу. - Аналiз потреб споживачiв. Ваш бiзнес повинен задовольняти очiкування споживачiв. Для того, щоб цього досягнути, треба спочатку їх визначити. - Аналiз конкурентiв. - З урахуванням всiх наведених вище аспектiв можна провести так званий аналiз ССМЗ. Це аналiз Сильних та Слабких сторiн, Можливостей та Загроз бiзнесу. Цей аналiз є засобом для виявлення потенцiйних переваг вашого бiзнесу.[7] Наведемо перелiк ключових питань, якi повиннi бути наведенi по кожному з цих пiдроздiлiв. Аналiз сектору ринку - Який сукупний обсяг продажу по цьому сектору? - Який сукупний обсяг продажу, що розглядається у бiзнес планi? - Яку частину продукцiї треба реалiзовувати на регiональному, нацiональному та мiжнародному ринках? - Якi прогнози щодо продажу продукцiї на внутрiшньому та мiжнародному ринках? Аналiз потреб споживачiв Питання, якi повиннi тут бути окресленi розiб’ємо на двi частини, залежно вiд рiвня споживачiв, а саме: Посередники: - Яка необхiдна упаковка продукцiї? - Який строк її зберiгання? - Як часто можуть здiйснюватися поставки? - Якi умови оплати (кредитування)? - Якi необхiднi гарантiї? Кiнцевi споживачi: - Хто є кiнцевими споживачами? - Як вони реагують на цiну продукцiї? - Як визначають якiсть продукцiї? - Яких спецiальних якостей вони вимагають вiд продукцiї? - Наскiльки вони задоволенi вже iснуючою продукцiєю? Та особливо щодо споживачiв: - Типи людей, що споживають вашу продукцiю - Виходячи з яких факторiв вони приймають рiшення? - Який рiвень їх доходу чи до якої групи вони вiдносяться? - Який тип просування товару на ринку буде стимулювати їх покупки? Це короткий перелiк тих питань, на якi треба вiдповiсти при складаннi плану маркетингу. Вiдповiднi на них не повиннi бути простимим припущеннями та чиїмись персональними уявленнями. Вони повиннi ґрунтуватися на фактичних даних отриманих через опитування, анкетування, спiвбесiди i т. д. Звичайно, не обов’язково вiдображувати всi вказанi позицiї у офiцiйному бiзнес-планi, який подаватиметься до кредитної установи, проте, кредитор повинен безумовно вiдчути, що ви провели ретельне маркетингове дослiдження та спираєтесь у своєму планi на реальнi потреби ринку. Було б також доцiльно навести зразки заповнених анкет чи результати отриманi пiсля опитування потенцiйних покупцiв. Аналiз конкурентiв - Яка якiсть продукцiї та послуг? - Яка репутацiя? - Чи мають вони надiйнi фiнансовi ресурси? Також конкурентiв зручно аналiзувати за допомогою зведеної таблицi, яка б вiдображала конкуренту структуру ринку, на якому ви збираєтесь дiяти. [8] Наприклад: Назва конкуренту Продукт чи послуга, що ним виробляється Частка ринку (%) Вашi переваги ЧП “Дикий Сад” 35% Пiльги для студентiв, м’яка цiнова стратегiя, можливiсть плавного входу для корпоративних клiєнтiв. ООО “Комцент” Надання доступу до Internet 20% Незалежний супутниковий канал. Вища швидкiсть зв’язку по видiлених лiнiях. Складання подiбної аналiтичної таблицi допоможе краще зрозумiти, яку маркетингову стратегiю треба обрати та яким чином дiяти, щоб захопити частину ринку ваших конкурентiв. Аналiз ССМЗ. Контрольний перелiк питань тут сформулювати дещо важко, бо кожний проект має свої специфiчнi риси, вiд яких i залежить його слабкi чи сильнi сторони. Пояснимо лише концепцiю цього аналiзу. Спочатку треба видiлити всi можливi переваги та недолiку проекту та процесу його здiйснення. Тобто, визначити сильнi та слабкi сторони. При цьому, кожний з об’єктiв може мати як переваги, так i недолiки. До об’єктiв можуть належати: система розповсюдження, сама продукцiя, технологiя, управлiння компанiєю, фiнансовi ресурси i т. д. Потiм, розподiленi об’єкти треба проаналiзувати по вiдношенню до того, якi вони створюють можливостi, та якi загрози спричиняють. Данi необхiдно подати у виглядi таблицi, але це знову той роздiл, який створюється саме для внутрiшнiх потреб компанiї, яка створює бiзнес-план проекту, вiн не повинен обов’язково бути включений у документи, що подаються до кредитної установи. Наведений роздiл – лише перша частина плану маркетингу. Вона вiдображає аналiз ринкового середовища, тобто тiєї ситуацiї, яка має мiсце. Що б тут ще можна було порадити? По – перше, хоча це i є незвичною практикою для української економiки перехiдного перiоду, треба навести iнформацiю про твердим замовленням та укладеним угодам, якi ви маєте вже сьогоднi. Присутнiсть в бiзнес-планi iнформацiї про форварднi контракти з покупцями та постачальниками вносить елемент впевненостi та стабiльностi у сприйняття проекту, в першу чергу, iнвестором. По – друге, хоча це i нерiдко видiляють у окремий роздiл, треба дослiдити питання Регулювання та Зовнiшнiх обмежень, а саме, якi необхiдно отримати дозволи та лiцензiї на нацiональному та регiональному рiвнях. Якi iснують вимоги щодо екологiчної безпеки i т. д.[9] Насправдi, цi питання є вкрай необхiдним, бо дуже часто трапляються випадки, коли, забувши про нього, бiзнесмени зустрiчаються iз складнощами, про якi вони ранiше навiть не уявляли. Особливо якщо iнвестицiйний проект стосується певного виробництва, така iнформацiя повинна зводитися у окремий роздiл. Пiсля дослiдження характеристик ринку у минулому роздiлi бiзнес-плану, маркетингова стратегiя, наведена в цьому роздiлi, змальовує специфiчнi маркетинговi дiї, якi пiдприємець планує здiйснювати для досягнення своїх цiлей. Будь-яка маркетингова стратегiя будується вiдповiдно до концепцiї “4P”: - Product; - Price; - Promotion; - Place. Тобто, усi маркетинговi заходи можуть здiйснюватися за чотирма напрямками: продукцiя, цiна, просування, мiсце продажу, вiдповiдно. [10] Продукцiя. зробити його кращим, нiж iмiдж ваших конкурентiв. Для того, щоб найкращим чином сформулювати маркетинговi заходи в цьому напрямку, треба вiдповiсти на наступнi питання: - Якi соцiальнi характеристики та унiкальнiсть продукцiї? - Яка потрiбна якiсть продукцiї по кожному з сегментiв ринку, на якi спрямований бiзнес? - Яка кiлькiсть продукцiї необхiдна по кожному з сегментiв ринку? - Який вид обслуговування пропонується разом iз продукцiєю? - Яким повинен бути строк зберiгання продукцiї? - Якi пропонуються гарантiї покупцевi? Цiна. фактори (конкуренти, споживачi i т. д.) та внутрiшнi фактори (виробничi витрати, рiвень заробiтної плати i т. д.) Цiнова стратегiя будується виходячи з вiдповiдей на наступнi запитання: - Який рiвень цiн у порiвняннi iз конкурентами? - Чи iснують рiвнi iнтервенцiї цiн? - Чи проводяться якiсь спецiальнi заходи, пов’язанi iз цiноутворенням? - Чи планується система знижок? - Чи використовуються система бонусiв, яка стимулює покупцiв? - Яка полiтика диференцiацiї цiн? - Якi специфiчнi умови оплати? - Яка конкуренцiя серед посередникiв? Просування. Просування на ринок є вирiшальним фактором у ринковiй економiцi. Воно повинно бути предметом постiйної уваги. Як заходи для просування продукцiї можуть використовуватися: особистий продаж, реклама, зв’язок iз громадськiстю та iн. Розглянемо цi компоненти по головним аспектам. Особистий продаж. - Яка кiлькiсть продавцiв в штатi? - Чи спецiалiзовано продаж за географiчним розподiлом чи за типом продукцiї? - Яка перiодичнiсть вiзитiв до покупцiв? - Як часто аналiзуються результати продажу? - Чи навчений персонал технiцi переговорiв? Реклама - Який використовується/планується використовувати вид реклами? - Який бюджет визначено на цiлi реклами? - Яким чином здiйснюється вiдбiр засобiв масової iнформацiї? - Чи створено графiк проведення рекламної компанiї? - Чи побудовано систему вимiру ефекту вiд реклами? - Яким чином добираються рекламнi агенти? Зв’язок iз громадськiстю - Яким чином пiдтримується зв’язок iз засобами масової iнформацiї (прес-релiзи, конференцiї)? - Чи приймає участь хто-небудь з членiв правлiння у заходах по зв’язкам iз громадськiстю? - Чи iснують якiсь контакти iз мiсцевими органами влади та iншими урядовими структурами? - Чи здiйснюються публiкацiї рiчних звiтiв фiнансової дiяльностi? Іншi заходи по просуванню на ринок - Чи пропонуються спецiальнi цiни? Протягом якого строку вони дiють? - Наскiльки посередники пристосованi до таких форм просування товарiв на ринок? - Чи iснують якiсь юридичнi вимоги щодо проведення подiбних заходiв? Мiсце продажу. Канали розподiлу також мають вирiшальний вплив на стратегiю вибору продукцiї, її просування на ринок та цiноутворення. - Якими є канали розподiлу продукцiї по ринкових сегментах, та через яку кiлькiсть точок роздрiбної торгiвлi вiн здiйснюється? - Чи використовуються власнi або iншi засоби транспортуваннi? - Яким чином перевозяться товари? - Яким чином i де зберiгається продукцiя? - Чи використовується система управлiння запасами? - Яким чином розповсюджується iнформацiя про продукцiю? Виходячи iз наведеної у попереднiх роздiлах iнформацiї, припускають, що рiшення про прийняття проекту вже прийнято, та iснують усi необхiднi передумови для його ефективного здiйснення, тому у наступному роздiлi розробляється план виробництва та експлуатацiї.[11] 2. 4 Виробництво та експлуатацiя В цьому роздiлi потрiбно подати детальний опис процесу виробництва та органiзацiї робiт. При цьому слiд велику увагу придiляти всiм факторам, що впливатимуть на вартiсть (календарний план є одним з цих факторiв, оскiльки витрати з’являються ранiше, нiж мають мiсце надходження вiд самого бiзнесу). пiсля реалiзацiї бiзнес-плану. Це є джерелом надходження коштiв вiд проданих або зданих в оренду активiв, що не використовуватимуться у майбутньому. Приклад календарного плану (Табл. 1 ) [12] Задача ß Перiод Þ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Аналiз ситуацiї ÿ ÿ ÿ Продаж активiв ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ Пiдпис пiдрядного контракту ÿ Будiвництво ÿ ÿ ÿ Закупiвля обладнання ÿ Встановлення обладнання ÿ ÿ Попереднє просування на ринок ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ Найом персоналу ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ ÿ 2-а фаза виробництва (70%) ÿ ÿ Вихiд на повну виробничу потужнiсть ÿ Вони в першу чергу дозволяють зменшити витрати капiталу, завдяки ефективному розподiлу фiнансових потокiв в часi, та запобiганню зайвих або невчасних витрат. Придбання виробничого обладнання. Звичайно, будь-який проект пов’язаний iз придбанням певного технологiчного обладнання. Для того, щоб проект був дiйсно реальним, в нумо повинна бути наведена детальна специфiкацiя кожної одиницi обладнання, що планується придбати протягом часу дiї проекту. Проте, перед цим треба вiдповiсти на наступнi запитання: - Якi вимоги до мiсцевої iнфраструктури повиннi задовольнятися? - Чи планується придбати нове обладнання або реконструювати старе, якi для цього наявнi можливостi? - Якi додатковi витрати можуть виникнути у перiод мiж поставкою обладнання та його встановленням? Табл [13] № п/п Одиниця обладнання Одиницi вимiру Кiль-ть Виробник (Постачальник) Цiна Дата придбання 1. шт. 8 НПП “Металпромсервiс”, м. Миколаїв 2400 01. 04. 00 2. Штуцер з’єднувальний шт. 16 Lincolnidustrial, GmbH, Германiя 8200 08. 04. 00 3. Насос плунжерний шт. 1 м. Миколаїв 1350 4. шт. 1 Rebs, GmbH, Германiя 2600 20. 04. 00 5. Пластиковi шланги м. 25 Завод “Зоря”, м. Миколаїв 160 6. Фiтiнги шт. 12 НПП “Элсмас”, Росiя 560 18. 04. 00 Всього обладнання. Можливо є сенс провести тендер на постачання обладнання серед конкуруючих постачальникiв. План виробництва та розрахунок випуску продукцiї. вивчення”). Бiзнес-план в якому об’єм випуску продукцiї досягає необхiдної кiлькостi у перший тиждень початку виробничого процесу, у бiльшостi випадкiв є нереальним. Виробничi фактори. Вони являють собою основу для фiнансових розрахункiв. Дуже важливо перелiчити всi витрати, необхiднi для того, щоб запустити виробництво. Перед тим, як навести орiєнтовну структуру можливих витрат, зробимо деякi зауваження: - Для досягнення зручностi у фiнансових розрахунках можна згрупувати деякi сировиннi матерiали, що не є дуже важливими, у групу “додатковi” або “iншi”. Це полегшить розрахунки. - У деяких випадках дуже важко видiлити рiзницю мiж пропорцiйними та непропорцiйними факторами виробництва: енергiя або транспорт можуть бути вiднесенi як до тих, так i до iнших. Але треба завжди намагатися видiляти рiзницю мiж цими факторами. - Транспортнi засоби можуть бути використанi як для виробництва, так i для загальних цiлей. Отже, якi виробничi витрати можливi при здiйсненнi проекту: - основнi сировиннi матерiали - додаткове виробництво продукцiї - енергiя (вугiлля, газ, нафта, електроенергiя) - матерiал для упаковки - Непропорцiйнi (постiйнi) виробничi фактори - заробiтна плата штатного персоналу - страхування - витрати на технiчне обслуговування вiдповiдно до встановленого графiку - роботи по очистцi пiдприємства - супутня продукцiя - комерцiйна супутня продукцiя (придатна для продажу) - iншi комерцiйнi вiдходи (придатнi для продажу). - попереднє технiчне вивчення - витрати на виробничi лiнiї - витрати на допомiжне обладнання (трансформатори, резервуари для палива i т. iн.) - витрати на доставку (упаковка, митна служба, фрахт, страхування i т. д.) - спецiальне навчання для операторiв - зберiгання запасних частин та спецiального обладнання Вiдповiдно до наведених виробничих факторiв та факторiв фiзичних капiтальних вкладень будується виробничий план . Вiн повинен враховувати та включати наступнi позицiї: - обмеження випуску продукцiї у перiод введення в експлуатацiю - поступове нарощення потужностей до виведення пiдприємства на повну потужнiсть - використання виробничих потужностей вiдповiдно до встановленого режиму експлуатацiї обладнання - нормування робочого часу - часовий графiк ремонтних робiт Велика увага iнвесторiв вашого проекту буде прикута до системи контролю якостi, яку ви пропонуєте застосовувати у проектi. Це повинна бути система, що дозволяє у будь-який перiод часу здiйснити перевiрку вiдповiдностi випущеної продукцiї встановленим стандартам. Цей процес обов’язково повинен мiстити як перевiрку сировинних матерiалiв, так i перевiрку готової продукцiї для того, щоб скоригувати виробничi лiнiї та переглянути сам процес виробництва для пiдтримання необхiдного рiвня витрат та якостi продукцiї. [14] При формуваннi управлiнської структури завжди слiд пам’ятати про вирiшальну роль людського фактора на всiх стадiях дiяльностi. Індивiдуальнi та груповi iнтереси, досвiд та традицiї, квалiфiкацiйнi та соцiально-психологiчнi характеристики керiвникiв та спецiалiстiв необхiдно враховувати вже на попереднiх етапах пiдготовки проекту. Якщо ваше пiдприємство не є великим, залучення ключових робiтникiв та спецiалiстiв до творчого процесу формування управлiнської структури буде запорукою ефективної роботи колективу. Можна сказати, що краще мати посереднiй продукт чи послугу та професiйних робiтникiв та менеджерiв, нiж навпаки. Вiдомi типовi органiзацiйнi структури управлiння: лiнiйна, лiнiйно-штабна, функцiональна, матрична. При формуваннi органiзацiйних структур невеликого колективу важливо звернути увагу на наступнi принципи органiзацiї структур управлiння: оптимальний розподiл обов’язкiв, iнформацiйна забезпеченiсть керiвника, зацiкавленiсть виконавця у результатi, наявнiсть контролю та, нарештi, єднiсть керування. Стосовно малого бiзнесу, ефективну органiзацiйну структуру краще формувати пiд певну команду, а не навпаки. Також важливо пам’ятати, що робота персоналу вашої фiрми буде успiшною лише в тому випадку, коли iнтереси виробництва та робiтника будуть узгодженi. Вiдомi два найбiльш розповсюдженi пiдходи до управлiння персоналом: американський та японський. Американський пiдхiд засновано на iндивiдуальному прийняттi рiшення та iндивiдуальнiй вiдповiдальностi, спецiалiзацiї, достатньо швидкiй оцiнцi та просування по службовiй решiтцi. Для японського пiдходу характерне колективне прийняття рiшення та колективна вiдповiдальнiсть, неспецiалiзована дiяльнiсть, повiльне просування по службi, по життєвий найом робiтникiв. При вiдборi робiтникiв та подальшiй роботi з ними вказанi набори ознак повиннi бути трансформованi та доповненi iз урахуванням специфiки вашого бiзнесу та конкретних видiв робiт, оскiльки кожна з них буде справляти прямий вплив на положення та прибуток фiрми. В цю частину бiзнес-плану повинна мiстити опис того, якою буде структура управлiння фiрмою, яким чином будуть розподiленi ролi мiж головними членами управлiнської команди та яким чином вони будуть доповнювати один одного. Інвестори, закордоннi партнери хотiли б бачити управлiнську команду, в якiй були б на рiвних представленi як адмiнiстративнi навички, так i навички управлiння фiнансами, маркетингом, виробництвом. Тому треба вiдобразити: трудовий досвiд засновникiв, обов’язки та вiдповiдальнiсть, стимули та ресурси, якi є у розпорядженнi фiрми. Також, виключне значення має статут фiрми або пiдприємства. Контрольний перелiк питань для опису системи управлiння виглядає наступним чином: - обов’язковий схематичний опис органiзацiйної структури управлiння пiдприємством - загальний опис функцiональних обов’язкiв спецiалiстiв, що мають вiдношення до проекту - яких зовнiшнiх консультантiв планується залучити до реалiзацiї проекту, яка їх репутацiя? - Складiть, якщо необхiдно, план навчання персоналу - Наведiть чiткий розподiл вiдповiдальностi. Отже, чiтке дотримання вище наведеної структури та проведення процедур, розглянутих на прикладах, допоможе побудувати описову частину проекту вiдповiдно до сучасних вимог та зробити припущення, якi знадобляться для проведення подальших розрахункiв у фiнансовiй частинi проекту. Роздiл III . Розробка фiнансової частини проекту 3. 1 Що повинен мiстити фiнансовий роздiл? Проведене розмежування мiж частинами бiзнес-плану вiдображає той факт, що фiнансова частина iнвестицiйного проекту, певною мiрою, узагальнює описову частину та всi припущення, якi були в нiй зробленi. Як би там не було, iнвестора в першу чергу цiкавить питання повернення iнвестицiй, графiк грошових надходжень та ступiнь ризику, який закладається у проект. Вiдповiдно до цього, у фiнансовому роздiлi бiзнес-плану повиннi бути вiдображенi наступi моменти: - Прибутковiсть: дозволяє оцiнити, чи є пiдприємство достатньо привабливим для учасникiв проекту, щоб розглянути можливiсть їх участi з урахуванням iснуючих ризикiв. - Грошовий потiк: дозволяє оцiнити, чи є iнвестицiї в цей бiзнес безпечними та, чи будуть платежi здiйснюватися вiдповiдно до встановленого графiку. але призвести до банкрутства через нестачу готiвкових коштiв. Іншi пiдприємства можуть показувати збитки у бухгалтерськiй звiтностi, проте генерувати готiвковi кошти у довгостроковiй перспективi розвитку бiзнесу. Це може бути викликано декiлькома причинами. Наведемо такi приклади: - Поступове спрацювання обладнання (амортизацiя) справляє значний вплив на вартiсть продукцiї, але при цьому немає потреби у готiвкових коштах до тих пiр, поки не виникає необхiднiсть у придбаннi нових одиниць обладнання. - По мiрi розширення бiзнесу виникає необхiднiсть у бiльшiй кiлькостi обiгових коштiв для пiдвищення запасiв та кредитування клiєнтiв. Проте таке пiдвищення обiгових коштiв не завжди веде до зростання прибутковостi. [15] Перед тим, як почати аналiзувати структуру побудови фiнансового роздiлу бiзнес-плану iнвестицiйного проекту, зробимо деякi попереднi зауваження. рiвня iнфляцiї. В цьому випадку припускається, що iнфляцiя дiє на доходи та витрати однаковим чином, що нiвелює її сукупний вплив. Другий ж метод, полягає в тому, що рiвень iнфляцiї оцiнюється, та розрахунки на прогнозований перiод подаються у їх дiйсних значеннях. Таким чином, фiнансовий роздiл бiзнес-плану повинен складатися з трьох головних частин: - Прогноз руху грошових коштiв (дає iнформацiю про здатнiсть бiзнесу генерувати грошовi кошти та виконувати зобов’язання) [16] Що стосується тривалостi перiоду, що планується, то стандартного перiоду планування не iснує. Фактично, рiзнi види дiяльностi вимагають рiзного перiоду планування. Наприклад, запропонованому бiзнесу у сферi важкої промисловостi можуть знадобитися десятки рокiв, щоб повернути початковi iнвестицiйнi вкладення, в той час, як iнвестицiї у сферi високих технологiй можуть пiдтвердити життєздатнiсть проекту вже наступного року. Проте, це не означає, що iнвестори байдуже ставляться до строкiв, якi закладаються у проектi, особливо, що стосується непрозорого українського ринкового середовища, перевага вiддається проектам iз тривалiстю не бiльше 2-х, максимум 3-х рокiв. щоб: - Проiлюструвати розвиток бiзнесу - Виявити будь-який критичний перiод, протягом якого бiзнесу може знадобитися фiнансова пiдтримка. В цiлому, балансовий звiт та розрахунок прибуткiв та збиткiв складаються на рiчний перiод, а прогноз грошових потокiв складається щомiсячно. У випадку, коли компанiя вже iснує, бiзнес-план буде розроблятися для того, щоб оцiнити життєздатнiсть нового проекту у межах структури вже iснуючої компанiї. При цьому необхiдно буде скласти два види фiнансової звiтностi: - Фiнансова звiтнiсть, що показує життєздатнiсть самого проекту - Фiнансова звiтнiсть компанiї. Фактично, це необхiдно для того, щоб продемонструвати iнвесторовi, що дохiд вiд проекту не буде використовуватися лише для покриття збиткiв по iнших видах дiяльностi компанiї. 3. 2 Головнi припущення Перед тим, як розпочати складання фiнансової звiтностi, треба зробити деякi припущення та попереднi розрахунки. Рiвень припущень, якi будуть зробленi на пряму залежить вiд попереднiх роздiлiв бiзнес-плану, чим бiльше ви знаєте про середовище, у якому дiятиме проект, чим бiльше ви знаєте про систему виробництва, яку ви бажаєте впровадити, тим бiльш реалiстичними будуть припущення, якi ви зробите. В першу чергу, слiд зробити припущення вiдносно: - Розрахунку собiвартостi одиницi продукцiї - Прогнозованих обсягiв продажу - Рiвня поза виробничих витрат - Грошових потокiв - Джерел фiнансування проекту. Розрахунок собiвартостi одиницi продукцiї чи послуг Пiсля проведення подiбних розрахункiв треба пересвiдчитись, чи вiдповiдає результат роздiлам маркетингу бiзнес-плану, як i змiннi витрати повиннi вiдповiдати роздiлу плану виробництва. Структура розрахунку собiвартостi (для промисловостi) (Табл. 3) [17] Статтi калькуляцiї Перiоди розрахунку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Рiк1 Рiк2 Обсяги вир-ва, од. Сировина i матерiали Слiд пам’ятати про поступове нарощування виробничих потужностей виробництва Паливо i енергiя на Розраховується вiдповiдно до специфiкацiї обладнання Заробiтна плата з вiдрахуваннями Витрати на пiдготовку та освоєння вир-ва Мають тенденцiю до зменшення через зменшення витрат на освоєння технологiчного процесу Витрати на утримання та експлуатацiю устаткування, у т. ч.: Пам’ятайте, амортизацiя розраховується виходячи з балансової вартостi та норми амортизацiї для групи Основних Засобiв, до якої належить обладнання. (5, 15 та 25%) паливно-мастильнi матерiали амортизацiя Загальновиробничi витрати Загальногосподарськi витрати До них належать: - оренда, - страхування - i т. д. Втрати внаслiдок технiчно неминучого браку Іншi виробничi витрати Поза виробничi (комерцiйнi) витрати Якщо треба порахувати собiвартiсть на 1-цю продукцiї, то постiйнi витрати розподiляються за фактором Основної Заробiтної Плати (по кожному з видiв продукцiї) Постiйних витрат Змiнних витрат Припущення про рiвень продажу також повиннi цiлком вiдповiдати та спиратися на висновки, отриманi пiсля проведення маркетингового дослiдження. Тут треба запобiгати надмiрнiй оптимiстичностi, проте, не зайвим буде здiйснити розрахунки для декiлькох варiантiв. В цьому може допомогти комп’ютер, який сам порахує кiнцевий результат по змiнених вхiдних параметрах. Треба завжди пам’ятати про вплив поза виробничих витрат на собiвартiсть продукцiї. Багато бiзнесменiв не придiляють їм належної уваги, в той час як вони складають велику частину собiвартостi продукцiї. Деякi з них є достатньо очевидними (наприклад орендна плата, страхування). Іншi є вiдносно прихованими (наприклад комунальнi послуги, плата за телефон, реклама i т. д.) [18] Для прогнозування грошових потокiв використовується iнформацiя, яка мiститься у розрахунках прибуткiв та збиткiв. Але при цьому слiд також враховувати надходження готiвкових коштiв та платежiв. Результати прогнозiв грошових потокiв будуть рiзними, якщо умови оплати, узгодженi iз вашими постачальниками коливаються у межах до 60 днiв. 3. 3 Фiнансова звiтнiсть та аналiз ефективностi капiталовкладень Розрахунок прибуткiв та збиткiв Існують певнi несуттєвi вiдмiнностi мiж стандартами, що використовуються в Українi та стандартами, якi дiють у країнах Європейського Союзу. З урахуванням того, що нацiональнi бухгалтерськi стандарти мають тенденцiю до зближення iз захiдними, розглянемо структуру, яка використовується ЄБРР у вимогах до бiзнес-планiв. Стандартна форма розрахунку прибуткiв та збиткiв наведена у таблицi 2. (див. Додатки ) Прогноз балансового звiту також розглянуто вiдповiдно до європейських стандартiв, його структуру представлено у таблицi 3. (див. Додатки ) Прогноз грошових потокiв має достатньо просту структуру. Вiн передбачає перерахування всiх вiдтокiв грошових коштiв та всiх надходжень iз розмежуванням по мiсяцях дiяльностi. Вiн слугує для розрахунку балансу, який показує, чи достатня кiлькiсть обiгових коштiв є у розпорядженнi пiдприємства та чи потрiбно вводити додаткове фiнансування. Структура аналiзу грошових потокiв представлена у (див. Додатки ) Пiсля побудови фiнансових таблиць та фiнансової звiтностi її, зрозумiло, необхiдно прокоментувати. Необробленi результати не можна подавати до розгляду iнвесторiв або банкiв, якi будуть забезпечувати кредитування. [19] Коментарi можуть бути зробленi виходячи з наступних розрахункiв: - Спецiальнi розрахунки з використанням деяких показникiв оцiнки фiнансової звiтностi. (Кожний банк або iнвестор може запропонувати пiдрахувати рiзнi показники, тому це треба вточнити) - Пiдрахунок загальної прибутковостi проекту. до розгляду. Такий поглиблений аналiз, як-правило, проводить сам банк або крупний iнвестор. Данi цього аналiзу використовуються для порiвняння рiзних iнвестицiйних проектiв. Проте, на етапi розробки проекту такий аналiз повинен проводитися обов’язково, та, якщо його результати не задовольняють вимогам ефективностi, проект повинен бути переглянутий перед тим, як його буде вiдхилено самим iнвестором. Методика оцiнки економiчної ефективностi будь-якого iнвестицiйного проекту ґрунтується на розрахунку сукупної прибутковостi проекту. Мал. 3 Структурна схема аналiзу економiчної ефективностi проекту . [20] Як видно з вищенаведеної схеми, для оцiнки загальної прибутковостi будь-якого проекту використовуються три наступнi методи: - Розрахунок внутрiшньої норми доходностi (прибутковостi) Всi цi розрахунки спираються на прогнозованi значеннях руху грошових потокiв проекту, та в сумi дають змогу оцiнити економiчну ефективнiсть проекту. Метод знаходження Чистої Теперiшньої Вартостi, проекту розумiють рiзницю мiж диконтованою сумою прогнозованих грошових потокiв та сумою iнвестованих у його реалiзацiю коштiв. Слiд також пам’ятати, що iнвестицiї не обов’язково здiйснюються одночасно у повному обсязi, вони також можуть мати вигляд перiодичних фiнансових вливань, тож, у такому випадку цi iнвестицiйнi потоки також дисконтуються. Для знаходження ЧТВ проекту треба виконати наступнi кроки: - Знайти теперiшню вартiсть кожного грошового потоку проекту, включаючи як прибутки, так i витрати, дисконтовану на вартiсть капiталу проекту. Зрозумiло, ЧТВ проекту повинна бути бiльше за нуль, лише у такому випадку проект буде прийнято до розгляду. Також, з точки зору банку або iнвестора, перевага вiддається проектам iз бiльшою величиною ЧТВ. ЧТВ =ГП0 +. Де, ГПt – прогнозованi грошовi потоки у перiод t. k – вартiсть капiталу проекту (дисконтна ставка). Проте цей пiдхiд має певний недолiк: ставка дисконтування, яка обирається для анлiзу, як-правило, вважається незмiнною протягом всього перiоду експлуатацiї iнвестицiйного проекту. В той самий час у майбутньому у зв’язку iз змiною економiчного середовища ця ставка може змiнитися. Перiод окупностi є показником, що характеризує проект з точки зору часi. Це є нiщо iнше, як прогнозована кiлькiсть рокiв необхiдна для вiдшкодування первинної iнвестицiї. Його розрахунок також базується не на прибутку а на грошових потоках проекту iз урахуванням їх теперiшньої вартостi. Розрахунок цього показника можна здiйснити за формулою: ПО = ІК/ГПt , [22] Де, ПО , власне, перiод окупностi проекту, ІК – сума iнвестованих коштiв, ГПt – середня сума очiкуваного грошового потоку, продисконтована на вартiсть капiталу проекту. Слiд звернути увагу на те, що цей показник може бути використано не тiльки для оцiнки ефективностi iнвестицiй, а й для визначення рiвня iнвестицiйних ризикiв, пов’язаних iз лiквiднiстю, адже, чим бiльший перiод реалiзацiї проекту до повної його окупностi, тим бiльшим є рiвень iнвестицiйних ризикiв. Недолiком цього показника є те, що вiн не враховує тi грошовi потоки, що формуються пiсля повернення iнвестованих коштiв. В той час, як по iнвестицiйних проектах iз великим строком експлуатацiї пiсля перiоду окупностi може бути отримано набагато бiльше коштiв чистого доходу, нiж по iнвестицiйних проектах iз невеликим термiном експлуатацiї. Внутрiшня норма доходностi (ВНД) є найбiльш складним та досконалим показником. Вiн характеризує рiвень доходностi конкретного iнвестицiйного проекту. Ця доходнiсть – нi що iнше, я дисконтна ставка, яка прирiвнює iнвестицiйнi витрати проекту до його суми теперiшнiх (дисконтованих) вартостей грошових прибуткiв. Виходячи з цього, можна записати наступну формулу: , ВНД , та сума всiх грошових потокiв прирiвняна до нуля, що вiдображає вiдповiднiсть мiж iнвестованими коштами та дисконтованими сумами грошових надходжень проекту. Розрахунок цього показника може визвати певнi складнощi, якщо ви не озброєнi комп’ютером або фiнансовим калькулятором, у такому випадку його доведеться розраховувати простим пiдбором значень. Проект завжди буде бажаним, якщо ВНД перевищує вартiсть капiталу проекту. Проте серед двох проектiв оберуть той, який має бiльше значення ВНД. Всi цi три показника завжди треба розглядати в комплексi, разом вони дають досить ефективну оцiнку iнвестицiйного проекту. 3. 4 Фактори ризику та їх врахування Як вiдомо, реалiзацiя будь-якого iнвестицiйного проекту пов’язана iз наявнiстю певних ризикiв. Навiть ретельно спланований проект може виявитися невдалим через настання певних не передбачуваних подiй. Вiдповiдно до цього, у фiнансових розрахунках повинно вiдбуватися корегування очiкуваного результату. Необхiдною передумовою для цього є управлiння ризиком. Ефективнiсть органiзацiї управлiння ризиком багато в чому визначається класифiкацiєю ризику. Пiд класифiкацiєю ризику слiд розумiти розподiл ризику на конкретнi групи за певними ознаками. Залежно вiд можливого результату ризики можна подiлити на двi великi групи: чистi та спекулятивнi. Чистi ризики означають можливiсть отриманнi нульового чи негативного результату. До цих ризикiв вiдносяться: природнi, екологiчнi, полiтичнi, транспортнi та частина комерцiйних ризикiв (майновi, виробничi, торгiвельнi). Спекулятивнi ризики втiлюються у можливостi отримання як позитивного, так i негативного результату. До цих ризикiв належать фiнансовi ризики, якi є частиною комерцiйних ризикiв. Фiнансовi ризики в свою чергу подiляються на два пiдвиди: ризики пов’язанi iз купiвельною спроможнiстю грошей, та ризики, пов’язанi iз вкладенням капiталу (iнвестицiйнi ризики). Проте ретельний розгляд класифiкацiї ризикiв та їх впливу на iнвестицiйний проект це скорiше справа самого iнвестора чи банкiвської установи. Розглядаючи ж ризик з позицiї пiдприємця, який пропонує на розгляд iнвестицiйний проект, доцiльнiше навести способи оцiнки ризику та його врахування при складаннi самого проекту. Отже, пiдприємцевi передусiм треба визначити величину ризику та скоригувати на неї очiкуванi результати свого бiзнес-проекту. Математичний апарат для цього може запропонувати теорiя ймовiрностей. За допомогою теорiї ймовiрностi випадковим подiям можна присвоїти певнi числовi характеристики – їх вiрогiдностi. Можна видiлити два методи визначення вiрогiдностi для iнвестицiйного проекту. визначення ймовiрностi ґрунтується на визначеннi частоти, з якою трапляється певна подiя. Важливо, що для застосування цього методу потрiбнi адекватнi статистичнi данi. Наприклад, якщо вiдомо, що при реалiзацiї товарiв в кредит лише 120 дебiторiв з 200 розрахуються за товари, то вiрогiднiсть своєчасного формування вiдповiдного грошового потоку складає 0,6 (120/200). Суб’єктивний метод визначення ймовiрностi ґрунтується на використаннi суб’єктивних критерiїв, якi базуються на рiзних припущеннях. До таких припущень можуть вiдноситися: судження самого пiдприємця, його досвiд, оцiнка експерту, думка фiнансового консультанта i т. д. Зрозумiло, що коли ймовiрнiсть встановлюється суб’єктивно, рiзнi люди можуть встановлювати рiзнi її значення для однiєї подiї.[23] Так чи iнакше, фактор ймовiрностi повинен завжди кiлькiсно закладатися у розрахунки бiзнес-планiв iнвестицiйних проектiв. Роздiл IV . Рекомендацiї по представленню бiзнес-плану Отже, ви розробили бiзнес-план iнвестицiйного проекту вiдповiдно до тих вимог, що наведенi у попереднiх роздiлах. Треба сказати, що зазначена структура є досить деталiзованою, що, власне, i передбачає бiзнес-план iнвестицiйного проекту. Наступним етапом по реалiзацiї iнвестицiйного проекту повинно бути подання плану проекту до джерел фiнансування, з якими ви бажаєте спiвпрацювати. Окреслимо тi вимоги до бiзнес-плану проекту, якi будуть неодмiнно висуватися iнвесторами. В першу чергу, нове iнвестування буде привабливим у тому випадку, коли цього вимагає ринок, та сам проект вiдноситься до тiєї галузi, в якiй може бути досягнуто вiдносно швидке повернення iнвестицiй. Ще одним суттєвим моментом є, власне, обсяг необхiдних капiтальних вкладень. Перед тим, як дозволити проекту стати на стiльки великим та капiталомiсткiм, що його iнвестування стане можливим лише з крупних джерел Захiдних країн та фiнансових установ, вiн повинен бути знову розглянутий на предмет зменшення проектних витрат. Одним з шляхiв зменшення необхiдної кiлькостi фiнансiв є планування руху грошових коштiв. Для бiльшостi проектiв, пiд час проведення робiт може зберiгатися певний рух грошових коштiв та можуть мати мiсце паралельнi джерела доходiв. Планування та управлiння грошовими потоками проекту може значно зменшити тi обсяги фiнансування, якi були спочатку закладенi у проект. Також треба зазначити, що жодна фiнансова установа не буде розглядати проект, у якому закладено iнвестування лише з одного джерела на всi 100% необхiдної суми. По-друге, дуже сприятливим фактором є фiнансування проекту з декiлькох джерел. Для прикладу можна навести структуру фiнансування, яка є бажаною для проектiв що подаються на фiнансування до ЄБРР: Мал. 4 Бажана структура капiталiзацiї для кредитiв ЄБРР [24] Як бачимо, Європейський Банк вiддає перевагу фiнансуванню проектiв, у яких вiн приймає участь разом iз iншими iноземними та мiсцевими iнвесторами. Не дивно, що така тенденцiя зберiгається i для iнших банкiв та iнвестицiйних фондiв, адже таким чином вони намагаються диверсифiкувати свiй ризик. З точки зору будь-якого банку бiльш привабливою є часткова участь у декiлькох проектах нiж повна участь в одному. Пiсля кiнцевого доведення бiзнес-плану вiдповiдно до всiх вимог та нормативiв, а вони, мiж iншим, можуть дещо вiдрiзнятися вiдповiдно до того, в який фонд чи до якого банку ви плануєте звернутися по iнвестицiї, приймається рiшення про просування проекту. Тобто, треба починати робити кроки до реалiзацiї тих задумiв, якi були детально спланованi у бiзнес-планi. Для цього треба в першу чергу надiслати заяви та, власне, бiзнес-плани проектiв до установ, якi ви плануєте залучити до фiнансування проекту. Це можуть бути комерцiйнi банки або iноземнi iнвестицiйнi фонди, якi представленi в Українi (див. Додатки ). Цiлком можливо, що вам доведеться робити публiчну презентацiю бiзнес-плану проекту. Структура цiєї презентацiї повинна вiдповiдати структурi бiзнес-плану iз особливим наголосом на ключових моментах вашого плану. Представники iнвестицiйних компанiй повиннi вiдчути, що ви знаєте про що кажете, а фiнансовим аналiтикам повинен бути представлений детальний фiнансовий план. При цьому копiї бiзнес-плану повиннi бути попередньо розповсюдженi серед iнвесторiв, щоб вони вже були з ним ознайомленi на той час, коли ви почнете його представляти. так i нацiональної економiки в цiлому. Адже, жоден проект не повинен розглядатися у вiдривi вiд конкретного пiдприємства. Послiдовно плануючи та реалiзуючи iнвестицiйнi проекти пiдприємство будує криву свого розвитку, а якщо роздивитися цей процес з макроекономiчної точки зору, то в цiлому, це справляє надзвичайно конструктивний вплив на розвиток нацiональної економiки, особливо, якщо для фiнансування проекту залучаються кошти i iноземних джерел. Отже, така позицiя повинна бути взята на озброєння як самими пiдприємцями, iнiцiаторам iнвестицiйних проектiв так i органами державної влади, якi створюють вiдповiднi умови у бiзнес середовищi. Практично, це втiлюється в тому, що держава повинна створювати необхiднi умови, це стосується в першу чергу режиму iноземного iнвестування та надання вiдповiдних гарантiй iноземним iнвесторам, при цьому мiсцевi пiдприємцi будуть зосереджувати свої зусилля на реалiзацiї економiчних проектiв, що в свою чергу буде сприяти покращенню економiчної ситуацiї в країнi, так би мовити, “знизу вверх”. вже на початку дослiдження. Наведена концепцiя бiзнес-плану пiдкреслює значення бiзнес-планування та виокремлює його положення у процесi реалiзацiї проекту вiд зародження iдеї до її впровадження у життя та повернення iнвестицiйних позик. З практичної точки зору, власне, стає зрозумiло, що собою являє бiзнес-план та якi функцiї вiн виконує. В першу чергу, це стосується розумiння того, що бiзнес-план не є лише iнструментом для отримання кредиту, вiн обiймає набагато глибшi завдання. З самого початку подаються поради щодо того, як представити iнвестицiйний проект у найвигiднiшому свiтлi, як такий, що задовольнить iнтереси багатьох сторiн. Приведена структура маркетингового аналiзу, який необхiдно провести при плануваннi будь-якого проекту спирається на сучаснi погляди у сферi маркетингу та представляє абсолютно новий пiдхiд для українського пiдприємця. При цьому, кожного разу загальний напрямок, що задається супроводжується перелiком простих запитань, вiдповiдi на якi формують реальне дослiдження ринкового середовища та створюють iнформацiю, на яку спиратимуться подальшi розрахунки. Аналогiчним чином представлена концепцiя просування продукцiї на ринку. Окрiм того, що це питання повинно бути чiтко окреслено у бiзнес-планi проекту, воно повинно реалiзовуватися з практичної точки зору пiсля початку експлуатацiї проекту задля того, щоб забезпечити необхiдний рiвень продажу та не вийти за межi прогнозiв, якi було зроблено при плануваннi. У роботi проведено та обґрунтовано розмежування мiж описовою частиною бiзнес-проекту та частиною фiнансовою. Узагальнення описової частини та принципи проведення фiнансових розрахункiв демонструють чiтке коригування мiж зробленими припущеннями та фiнансовими прогнозами, зразок яких наводиться для полегшення цього процесу. Структура пiдрахунку собiвартостi продукцiї, яка фiгурує у проектi дозволяє пов’язати цiновi та виробничi фактори, узгодити їх iз фiнансовими прогнозами. Завдяки проведенню аналiзу вимог фiнансових установ до форми та змiсту бiзнес-плану зробленi рекомендацiї по його представленню. Проведене дослiдження дозволяє видiлити фiнансовi iнституцiї, до яких варто звернутися за фiнансовою допомогою, якщо проект розраховано на допомогу стороннiх iнвесторiв. Висвiтлено принципи, за якими iнвестори оцiнюють iнвестицiйнi проекти, зокрема, велике значення має наведена структура аналiзу фiнансової ефективностi проекту, яка враховує положення сучасного фiнансового менеджменту. З практичної точки зору, пiдприємець повинен провести аналiз ефективностi свого проекту за тiєю ж схемою, за якою це буде робити банкiвська установа чи iнший iнвестор. Алгоритм оцiнки ефективностi проекту ґрунтується на теорiї часової вартостi капiталу, яка ще сьогоднi залишається дещо примарною для української економiки. Проте, якщо проект готується для подання в iноземнi кредитнi установи, вiн обов’язково повинен мiстити подiбний аналiз. До того ж, такий пiдхiд дозволяє оцiнити грошовi потоки проекту, перiод його окупностi та спiв ставити отриманi данi iз запропонованими ранiше строками реалiзацiї проекту та повернення iнвестованих коштiв. Отже, з практичної точки зору, зрозумiло, що ґрунтовний iнвестицiйний проект повинен готуватися командою фахiвцiв з рiзних сфер економiчного знання. Проект повинно бути обов’язково розглянуто у декiлькох варiантах, в чому може допомогти комп’ютер. Окрiм загальної економiчної ефективностi, проект повинен задовольняти iншi специфiчнi вимоги, якi можуть пов’язуватися iз сферою дiї проекту або iнвесторами, яких планується залучати до фiнансування проекту. Чiтке розумiння кожного з вищенаведених факторiв, дотримання рекомендацiй стосовно структури та змiсту окремого проекту допоможуть налагодити конвеєр iнвестицiйних проектiв, якi своєю сукупною дiєю призведуть до покращення економiчної ситуацiї та налагодження ефективного вiдтворювального iнвестицiйного процесу. Список використаної лiтератури 2. Попов В. М., Паршагин Д. Ю. Бизнес-план инвестиционного проекта, - М. Финансы и статистика, 1997, стор. 45 3. Вище згадане джерело, Попов В. М., стор. 86 4. How to create a business plan, Проект Тасiс по Розповсюдженню Технiчної Інформацiї, 1995, стор. 9 5. Руководство по деловому планированию, Объединенные нации, 1994, стр. 8 7. Вище згадане джерело, How, стор. 11 8. http://www.ebrd.org/financing.htm Financing with EBRD 9. Ibit 10. McCarthy, E. Jerome Basic marketing – 11th ed., page 47 11. Вище згадане джерело, How, стор. 14 12. Вище згадане джерело, How, стор. 15 13. http://www.ebrd.org/financing.htm Financing with EBRD 14. Вище згадане джерело, Руководство, стр. 12 15. Вище згадане джерело, Руководство, стр. 14 16. Вище згадане джерело, How, стор. 21 17. Вище згадане джерело, Western, Loan Application 18. http://www.ebrd.org/financing.htm Financing with EBRD 20. Вище згадане джерело, Попов В. М., стор. 95 21. Є. Ф. Брiгхем Основи фiнансового менеджменту “Молодь”. К. 97, стор. 394 23. Вище згадане джерело, Попов В. М., стор. 230 24. http://www.ebrd.org/financing.htm Financing with EBRD