Економічні визначення

Економiчнi визначення Модель — спосiб абстрактного вiдображення фактичної пове­дiнки дослiджуваних явищ в економiцi. Нормативна функцiя макроекономiки — спрямованiсть мак-роекономiки на обґрунтування рекомендацiй щодо подальшого роз­витку нацiональної економiки. Позитивна функцiя макроекономiки — спрямованiсть макро-економiки на обґрунтування висновкiв, якi пояснюють сучасний стан нацiональної економiки. Ринкова економiка — економiчна система, в якiй матерiальнi ресурси знаходяться у приватнiй власностi, а основним регулятором економiки є ринковий механiзм. — суперечнiсть мiж безмеж­ними матерiальними потребами i обмеженими економiчними ресур­сами. — забезпечення суспiльст­ва знаннями, завдяки яким можна створювати умови для пiдвищен­ня ефективностi нацiональної економiки. Домашнi господарства — економiчнi одиницi, що складаються з однiєї або бiльше осiб, якi забезпечують економiку ресурсами i ви­користовують доходи для купiвлi споживчих товарiв та послуг. Екзогеннi змiннi — зовнiшнi для моделi чинники, якi визначаю­ться до початку її побудови. Ендогеннi змiннi — внутрiшнi чинники моделi, якi визначають­ся в процесi її побудови. Змiшана економiка — економiчна система, в якiй спiвiснує приватна та державна власнiсть, i яка спирається на ринковий меха­нiзм i державне регулювання. — економiч­на система, в якiй матерiальнi ресурси знаходяться у державнiй вла­сностi, а основним регулятором економiки є директивний план. Активи — все те, що має ринкову вартiсть i є власнiстю певних iнституцiональних одиниць. Базовий рiк — рiк, який береться за вихiдну базу для обчислен­ня реальних змiн вартiсних показникiв (ВВП, особистий дохiд то­що). Валовий випуск — сукупна ринкова вартiсть товарiв та послуг, вироблених резидентами всерединi країни протягом певного перiоду. Валовий внутрiшнiй продукт — внутрiшнi первиннi доходи ре­зидентiв плюс їхнi чистi первиннi доходи зовнiшнi. Валовий нацiональний дохiд наявний — внутрiшнi та зовнiшнi первиннi доходи резидентiв плюс чистi поточнi трансферти зовнiшнi. — видатки на капiтальнi блага та запаси. Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий вiд реалiзацiї продукцiї плюс амортизацiя. Державнi закупiвлi — урядовi видатки на купiвлю товарiв та послуг колективного споживання i державне iнвестування економiки. Додана вартiсть — рiзниця мiж повною ринковою вартiстю то­варiв та послуг i матерiальними витратами. Економiчнi операцiї СНР — операцiї, якi вiдображають вiдно­сини мiж iнституцiональними одиницями, що пов'язанi з їх еконо­мiчною дiяльнiстю. Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в однiй країнi i продають iншiй. І мпорт — товари та послуги, що закуповуються певною країною в iнших країн. — iндекс, що показує, як змiнюється цiна певного «ринкового кошика» за певний перiод. Інституцiональна одиниця СНР — економiчна одиниця, що ложе володiти активами, брати на себе зобов'язання i самостiйно здiйснювати всю сукупнiсть операцiй у сферi своєї основної дiяль­ностi.Інфлювання — перетворення номiнальних показникiв у реальнi для рокiв, якi мали нижчi цiни порiвняно з базовим роком. Кiнцева продукцiя — частка валового випуску, яка спрямовує­ться на невиробниче споживання, iнвестування та експорт. — усi податки, за мiнусом прибуткових. Вони включають продуктовi та iншi податки, об'єктом обкладання якими не є дохiд. ВВП, обчислений у поточних цiнах. Особистий дохiд Пiсляподатковий дохiд — особистий дохiд домогосподарств за мiнусом особистих податкiв. Поточнi цiни Продуктовi (непрямi) податки — податки на товари та послуги, якi встановлюються у виглядi надбавки до цiни виробника (податок на додану вартiсть, акцизний збiр, мито тощо). Промiжна продукцiя — частина валового випуску, яка викорис­товується для виробництва товарiв та послуг i прибирає форму ма­терiальних витрат на виробництво. Рахунки СНР — двостороннi балансовi таблицi, якi вiдобража­ють, з одного боку, ресурси, а з iншого — їх використання. Реальний ВВП — ВВП, обчислений у постiйних цiнах. Рента — дохiд вiд надання прав за використання власностi на матерiальнi активи. Система нацiональних рахункiв — система взаємопов'язаних статистичних показникiв, якi вiдображають найважливiшi аспекти економiчної дiяльностi країни щодо виробництва i споживання про-Дукцiї, розподiлу i перерозподiлу доходiв та формування нацiональ­ного багатства. Споживчi видатки Субсидiї — урядовi платежi, що надаються окремим пiдприємст­вам i домогосподарствам, якi виробляють або споживають певнi то-^ри та послуги. Трансфертнi платежi (трансферти) — урядовi виплати домого-^одарствам i пiдприємствам, замiсть яких не отримуються товари т ^ послуги. ^Безробiття — стан ринку працi, коли пропозицiя робочої сили перевищує попит. Вiдставання ВВП (ВВП-розрив) — вiдставання фактичного ВВП вiд потенцiйного ВВП, яке виникає внаслiдок циклiчного безробiття. Галопуюча iнфляцiя — прирiст цiн, який вимiрюється десятка­ми або сотнями вiдсоткiв за рiк. Гiперiнфляцiя — прирiст цiн, який вимiрюється тисячами вiд­соткiв за рiк. Дефляцiя — зниження загального рiвня цiн. Економiчний (дiловий цикл) — цикл розвитку економiки, в межах якого перiоди пiднесення виробництва чергуються з перiода­ми його падiння. Закон Оукена — вiдкрита А. Оукеном емпiрична залежнiсть, згiдно з якою кожний вiдсоток циклiчного безробiття викликає вiд­ставання фактичного ВВП вiд потенцiйного ВВП на 2,5 вiдсотка. Інфляцiя — загальний прирiст цiн в економiцi. Інфляцiя витрат — iнфляцiя, яка викликається збiльшенням се­реднiх витрат на виробництво продукцiї. Інфляцiя попиту — iнфляцiя, яка викликається зростанням су­купного попиту. — фаза економiчного циклу, яка виникає внас­лiдок падiння сукупного попиту i супроводжується скороченням ви­робництва. — iнфляцiя, яка є результатом неперед­бачених змiн в економiцi. — зайнятiсть в умовах перевищення фак­тичного безробiття порiвняно з природним безробiттям. Очiкувана iнфляцiя Пiднесення (зростання) Повна — зайнятiсть в умовах природного безробiття i виробництва ВВП на потенцiйному рiвнi. — фаза економiчного циклу, яка виникає пiсля закiнчення фази депресiї i створює передумови для пiднесення ви­робництва. Помiрна (повзуча) iнфляцiя — прирiст цiн, який становить не бiльш як 10 % за рiк. Потенцiйний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятостi. Природне безробiття — безробiття, яке є необхiдною умовою для нормального розвитку ринку працi i складається iз фрикцiйного та структурного безробiття. Робоча сила — економiчно активна частина населення, яка ма( здiбностi до працi i бажання працювати. Стагфляцiя — iнфляцiя, що супроводжується падiнням вироб­ництва. Структурне безробiття — безробiття, яке виникає внаслiдок не­вiдповiдностi мiж попитом i пропозицiєю на робочу силу за проф© сiєю, квалiфiкацiєю, географiчними та iншими ознаками. Циклiчне безробiття — безробiття, яке виникає внаслiдок за гального падiння виробництва i скорочення попиту на ринку працi. Вертикальна дiлянка кривої сукупної пропозицiї - дiлянка нак^тко^ кривiй сукупної пропозицiї, яка за умов зрос-Їння ^ного попиту вiдображає лише зростання щн, тобто ви­никнення iнфляцiї. Висхiднi1 дiлянка кривої сукупної пропозицiї — дiлянка на ко- костроковiй кривiй сукупної пропозицiї, яка за умов зростання Р° орного попиту вiдображає одночасно зростання цiн i реального Ї^ВП У певному спiввiдношеннi. Горизонтальна дiлянка кривої сукупної пропозицiї — дiлянка короткостроковiй кривiй сукупної пропозицiї, яка за умов зрос­тання сукупного попиту вiдображає незмiннiсть цiн i зростання ли­ше реального ВВП. — крива, що вiдо­бражає незалежнiсть сукупної пропозицiї вiд цiн у довгостроковому Перiодi i прибирає вигляду вертикальної лiнiї, яка започатковується точцi потенцiйного ВВП. Довгостроковий перiод — у макроекономiцi перiод, протягом •кого зарплата пристосовується до змiн, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицiєю. Ефект багатства — цiновий чинник сукупного попиту, ^iкий опосередковує вплив цiн на сукупний попит через змiну вiд­соткової ставки. Ефект чистого експорту — цiновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цiн на сукупний попит через змiну чистого експорту. Закрита економiка — економiка країни, в якiй вiдсутнi експорт •тп iмпорт товарiв та послуг. Кейисiанська модель сукупної пропозицiї — модель, згiдно з якою мiж цiною i сукупною пропозицiєю iснує пряма залежнiсть, оскiльки зарплата є негнучкою в короткостроковому перiодi. Класична модель сукупної пропозицiї — модель, згiдно з якою Скупна пропозицiя не залежить вiд цiн, оскiльки зарплата i цiни є абсолютно гнучкими. Короткостроковий перiод — у макроекономiцi перiод, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою i не змiнюється при змiнi сукупного Короткострокова крива сукупної пропозицiї — крива, яка вi-Д°бражає пряму залежнiсть мiж цiною i сукупною пропозицiєю i Рибирає вигляду додатньо похилої лiнiї. пинец1нов1 чинники — чинники, якi впливають на сукупний попит i сукупну пропозицiю за даних товарних цiн i тому змiщують їх рив1 У вiдповiдний бiк — споживання та зао­щадження, яке не залежить вiд пiсляподаткового доходу. Автономнi iнвестицiї — iнвестицiї, якi не залежать вiд вiдсот­кової ставки. прибуток Гранична схильнiсть до споживання — коефiцiєнт, який ха­рактеризує вiдношення мiж змiною споживчих видаткiв i змiною пiсляподаткового доходу. — коефiцiєнт, який ха­рактеризує вiдношення мiж змiною заощаджень i змiною пiсляпо­даткового доходу. Заощадження — та частка пiсляподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання. — коефiцiєнт, який показує вiдно­шення мiж змiною реального ВВП i початковою змiною сукупних видаткiв. Номiнальна вiдсоткова ставка Очiкуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очiку­ється вiд вкладання iнвестицiй. — ко­ефiцiєнт, який вiдображає вiдношення споживчих видаткiв або за­ощаджень до пiсляподаткового доходу. Споживання — основний компонент сукупних видаткiв, якиi вiдображає видатки домогосподарств на купiвлю споживчих товари та послуг. Чинники автономного iнвестування — чинники, якi вплива ють на iнвестицiйний попит незалежно вiд вiдсоткової ставки. Чинники автономного споживання Чистий прибуток — та частка валового прибутку вiд реалiзацi iнвестицiйного проекту, яка залишається пiсля сплати податку щ прибуток та вiдсоткiв за iнвестицiйнi кошти. Рецесiйний розрив — величина, на яку фактичнi сукупнi видаїки мають початкове зрости з метою збiльшення фактичного ВВП д потенцiйного рiвня. Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупнi видатки. Запланованi iнвестицiї — iнвестицiї, що їх пiдприємства планують вкладати у виробництво згiдно зi своїм платоспроможним попитом. Інфляцiйний розрив — величина, на яку фактичнi сукупнi ви­датки мають початкове зменшитися, щоб усунути iнфляцiйний над­лишок ВВП на умовах збереження повної зайнятостi. Метод «видатки—випуск» — метод визначення рiвноважного ВВП на умовах тотожностi мiж сукупними видатками i виробленим ВВП. Метод «вилучення—iн'єкцiї» Не запланованi iнвестицiї Граничний коефiцiєнт податкiв — коефiцiєнт, який показує, на скiльки одиниць змiнюються чистi податки в разi змiни доходу на одиницю. Державнi заощадження — це чистi податки мiнус державнi за­купiвлi. Кейнсiанська — напрям макроекономiчної теорiї, клю­чова iдея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому перiодi швидко вiдновлювати повну зайнятiсть i тому вини­кає необхiднiсть державного впливу на сукупний попит. Нацiональнi заощадження — це приватнi заощадження плюс державнi заощадження. психологiчний закон Кейнса — закон, згiдно з яким в разi збiльшення доходу домогосподарств їхня гранична схильнiсть до споживання зменшується. Чистi податки — валовi податки за мiнусом трансфертних. Приватнi заощадження змiшаної економiки — це дохiд мiн чистi податки та споживання. Суспiльнi блага — товари та послуги, вигоди вiд яких отрим суспiльство в цiлому незалежно вiд потреби в них з боку окрем економiчних суб'єктiв.