Вiртуальнi корпорацiї
Змiст
Вступ
2. Структура вiртуальної корпорацiї, її вiдмiннi риси
4. Робота вiртуальної корпорацiї
Висновок
Вступ
корпорацiя структура управлiння
Свiт, який ранiше оточував органiзацiю, представлявся бiльш-менш стабiльним i передбачуваним. Реальностi сучасного свiту зовсiм iншi: у ньому раз у раз виникають несподiванi зрушення i змiни, якi породжують, з одного боку, величезнi можливостi розвитку для одних органiзацiй (якi опинилися готовими до виниклих змiн), а з iншого боку, породжують фатальнi умови для iнших. Свiт став бiльш хаотичним, i характеристика "передбачуваний" для сучасних реалiй стає все бiльш примарною. Обсяги знань, якими володiє суспiльство, подвоюються кожнi, п'ять рокiв, багато ринкiв досягли перенасичення, а конкуренцiя прийняла гiпер формi, i органiзацiї, щоб вижити, повиннi реагувати на це вiдповiдним чином.
Бiльшiсть з цих змiн вiдбувається за рахунок появи новiтнiх iнформацiйних технологiй, за допомогою яких стала можлива обробка величезних пластiв iнформацiї, що призводить до глобалiзацiї економiки i прискоренню змiн в оточеннi органiзацiй. У цих умовах проблеми захисту i пошуку свого споживача, адекватної реакцiї на змiни ринку, проблеми самонавчання i саме реорганiзацiї стають все бiльш важкими.
Реагуючи на цi змiни органiзацiї шукають новi форми спiвпрацi, i новi форми управлiння. На основi сучасних iнформацiйних технологiй, створюються системи реорганiзацiї iснуючих органiзацiй i принципово новi типи органiзацiй - вiртуальнi.
Останнiм часом широко обговорюється питання про появу нового виду продукцiї, що отримала назву вiртуальної. Ця продукцiя (або послуги) може створюватися завдяки останнiм досягненням в областi обробки iнформацiї, органiзацiйної динамiки i розвитку виробничих систем. Випуск такої продукцiї стає доступним у будь-який час, в будь-якому мiсцi i в незлiченнiй кiлькостi варiантiв моделей i форматiв. Ідеальний вiртуальний продукт - це те, що виробляється моментально i адресо, на вимогу замовника. Загальною рисою цiєї продукцiї є те, що вона оплачується споживачем миттєво. Бiльшу значимiсть для споживачiв має не тiльки вiртуальна продукцiя, але i поява корпорацiй нового типу, призначених для виробництва такої продукцiї.
1. Поняття вiртуальної корпорацiї
Вiртуальна корпорацiя зародилася в уявi футуристiв, перетворилася на ймовiрнiсть для теоретикiв управлiння i тепер стала економiчною суспiльства необхiднiстю для. Це спiвтовариство функцiональних партнерiв, керуючих проектуванням, виробництвом та реалiзацiєю продуктiв i послуги використанням сучасних iнформацiйних технологiй та системи контрактiв, з незалежними робочими групами та структурами.
Вiртуальна корпорацiя - це органiзацiя, яка створюється для виконання будь-якої роботи або реалiзацiї виникає потреби. Це дозволяє уникнути постiйних змiн органiзацiї i в той же час використовувати виникають. Якщо бюрократiя має внутрiшню спрямованiсть цiлей, органiчнi органiзацiї бiльше говорять про своє призначення, мiсiї, i цiлi спрямованi назовнi, то ВК не має мети, вона сама є мета. Вона з'являється в потрiбний час у потрiбному мiсцi для реалiзацiї можливостей i потiм зникає. Така "над швидкiсть" технологiчно вже можлива, питання за органiзацiєю, людьми, завданнями, способами i прийомами управлiння, а тут на перше мiсце виходять довiру, дисциплiна та взаєморозумiння, на чому будуються вiдносини мiж людьми. Вiртуальна корпорацiя - це добровiльна тимчасова форма кооперацiї кiлькох, як правило, незалежних партнерiв (пiдприємств, iнститутiв, окремих осiб), що забезпечує завдяки оптимiзацiї системи виробництва благ велику вигоду клiєнтам. На базi узгоджених уявлень про змiст господарського процесу i явно вираженої культури довiри партнери по кооперацiї спiльно використовують свої ключовi компетенцiї у формi ресурсiв i здiбностей, щоб домогтися результату краще, дешевше, швидше, гнучкiше i з конкурентною перевагою в мiжнародному масштабi. З точки зору клiєнта динамiчна мережа виступає як єдине пiдприємство, що використовує можливостi найсучаснiших iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй.
ВК - це органiзацiя, яка створюється для виконання будь-якої роботи або реалiзацiї виникає потреби. Це дозволяє уникнути постiйних змiн органiзацiї i в той же час використовувати виникають. Базова мета вiртуальної корпорацiї - об'єднання ключових технологiй та компетенцiї для того, щоб найбiльш повно задовольнити попит на споживчому ринку. Вона з'являється в потрiбний час у потрiбному мiсцi для реалiзацiї можливостей i потiм зникає. Така " над швидкiсть " технологiчно вже можлива, питання за органiзацiєю, людьми, завданнями, способами i прийомами управлiння, а тут на перше мiсце виходять довiру, дисциплiна та взаєморозумiння, на чому будуються вiдносини мiж людьми.
унiкальних проектiв, створення продукцiї свiтового класу i максимально повного задоволення вимог замовника. Вона сприяє вирiшенню двох фундаментальних проблем ринкової економiки:
1) залучення капiталу для виконання унiкальних проектiв або розподiлу бiзнес-процесiв з метою пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї;
2) розподiлу ризику в iнвестицiйних проектах.
Основна зовнiшньоекономiчна мета створення ВК - об'єднання ключових технологiй i досвiду партнерiв рiзних країн для проведення бiльш ефективних дiй на свiтовому ринку. ВК характеризується певною незалежнiстю вiд учасникiв (можливiстю легкої змiни партнерiв), наявнiстю опосередкованого механiзму управлiння (делегуванням повноважень), переходом вiд iндивiдуальної до колективної вiдповiдальностi партнерiв. Вона передбачає договiрнi взаємовiдносини мiж всiма вузлами органiзацiйної мережi i формування їхньої спiльної власностi. Нерiдко ВК формується у виглядi материнського вiртуального пiдприємства з мережею дочiрнiх вiртуальних фiлiй, вiддiлень i т. п.
2. Структура вiртуальної корпорацiї, її вiдмiннi риси
Для вiртуальної органiзацiї структура змiсту є бiльш важливою нiж сам змiст. Так як грамотна побудова гнучкої i розвивається структури, передбачає можливiсть структури самостiйно реорганiзовуватися пiд рiзнi завдання.
ВК створюється з рiзних пiдприємств на контрактнiй основi, не має єдиної юридичної органiзацiйної структури, але зате має загальну комунiкацiйно-iнформацiйною структурою, яка забезпечує iнтеграцiю зусиль партнерiв при виконаннi якогось проекту. ВК можна розглядати як свого роду мета пiдприємства, що об'єднує цiлi, ресурси, традицiї та досвiд декiлькох пiдприємств для виробництва та надання iнновацiйних послуг або виробiв. У загальному випадку ВК являє собою складну систему, утворену з вiддалених один вiд одного груп людей (вiртуальних колективiв), що об'єднуються на основi симбiозу провiдних мережевих та iнтелектуальних технологiй, наприклад, Інтернету та засобiв управлiння знаннями. Електронним шляхом формується штучне спiвтовариство, яке iснує i розвивається у вiртуальному просторi. З одного боку, вiдбувається злиття мережевих та iнтелектуальних технологiй, оскiльки мережа, будучи однiєю з найважливiших форм колективного iнтелекту, тiсно пов'язана з процесами самоорганiзацiї, спонтанного виникнення нових структур.
роботи (шляхом їх передачi iншим компанiям) i концентруватися на тому, що вiдповiдає їх основної компетенцiї. Вiртуальнi корпорацiї все частiше укладають суб контракти iз зовнiшнiми структурами з тим, щоб використовувати переваги органiзацiй малих розмiрiв, їх гнучкiсть i адаптивнiсть. Зовнiшнiх контрактiв полягає так багато, що вони стають каркасом, «парасолькою» органiзацiї. Це i визначає її основну якiсть - широку поширенiсть у просторi та часi. Нерiдко трапляється, що вiртуальна органiзацiя завдяки iнформацiйних технологiй i теле комунiкацiй поширюється по всьому свiту.
Вiдмiнними рисами її є:
- Взаємовiдносини з усiма партнерськими та iншими зацiкавленими органiзацiями через серiю угод, договорiв i взаємне володiння власнiстю;
- Освiта тимчасових альянсiв органiзацiй в сумiжних областях дiяльностi;
- Часткова iнтеграцiя з материнською компанiєю i збереження вiдносин спiльної власностi до тих пiр, поки це вважається вигiдним;
- Договiрнi вiдносини працiвникiв з адмiнiстрацiєю у всiх ланках.
Видiляють три види вiртуальних пiдприємств:
• з розподiленим типом управлiння, де знання та ресурси розподiляються мiж «агентами», але зберiгається загальний орган командного управлiння, приймає рiшення в конфлiктних ситуацiях;
• з децентралiзованим типом управлiння, при якому всi управлiнськi процеси здiйснюються лише за рахунок локальних взаємодiй мiж «агентами».
мiсце виходять iнтелектуальне спiвробiтництво i мережева кооперацiя менеджерiв. Головним чинником, що обумовлює цi змiни, стає перехiд вiд капiталу до знань, iнтелектуальним активам як критичним ресурсiв органiзацiї.
Для iєрархiчної структури управлiння характерно те, що кожна нова ситуацiя виноситься на вищий рiвень розгляду, де i приймаються рiшення. Такий механiзм управлiння стає непрацездатним у сучасному швидкоплинному свiтi. Саме тому виникають ВК з мережевою структурою, де кожен доступний для кожного, а функцiї керiвних менеджерiв обмежуються органiзацiєю спiльної роботи, пiдбором персоналу, навчанням. У вузькому сенсi класичним прикладом вiртуальної корпорацiї є Інтернет. Його роль i охоплення ринку настiльки стрiмко розвиваються, що стають чинником розвитку не якогось окремого планети держави, а всiєї.
Для вiртуальної корпорацiї характерно видiлення проектної групи (груп), що розробляє i просуває проекти в середовищi такої вiртуальної корпорацiї (всi цi групи можуть мати свої завдання i свої стратегiї).
3. Вiртуальна корпорацiя в галузi вищої освiти
Складнiсть сучасного життя, формування нових соцiально-економiчних вiдносин у руслi iнформацiйного суспiльства ставлять на порядок денний розвиток нової мiждисциплiнарної моделi навчання. Спостерiгається значний концептуальний зрушення в бiк самонавчання, де важливими джерелами iнформацiї крiм звичайних лекцiй i книг є бази даних i знань, засоби мульти медiа i т. п, координатором навчального процесу виступає викладач, а iнтерпретатором знань -. сам студент.
Вiртуальна кафедра - це найбiльш передова одиниця освiтнього закладу епохи iнформацiйного суспiльства, найкраща з точки зору наявних економiчних i технiчних умов. Це рiзновид мережний, комп'ютерно-орiєнтованої органiзацiї, що складається з людей i вiртуальних агентiв, що знаходяться в рiзних мiсцях. Така кафедра не iснує в реальному фiзичному просторi, а створюється шляхом iнформацiйної iнтеграцiї необхiдних педагогiчних, навчально-методичних, програмно-технiчних та iнших ресурсiв, що вiдбираються з рiзних кафедр, факультетiв i вузiв. Електронним шляхом формується штучна органiзацiя, яка функцiонує в вiртуальному просторi. Створення вiртуальних кафедр з використанням реальних кафедр рiзного масштабу дозволить зменшити або усунути недолiки i посилити гiдностi останнiх.
до вимог ринку, i невеликих нових кафедр, часом вiдчувають нестачу у ресурсах, але здатних швидко реагувати на змiни i оперативно отримувати замовлення у сферi освiтнiх послуг.
Поняття вiртуальної кафедри являє собою важливий додаток загальних методик i принципiв розробки вiртуальних органiзацiй i пiдприємств, що розвиваються в контекстi реiнжинiрингу на основi нових iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй. Крiм цього, воно також тiсно пов'язане з концепцiями мульти унiверситету Дж. Керра i вiртуального унiверситету, вiртуальнiй лабораторiї i вiртуальної аудиторiї. Уявлення про вiртуальних кафедрах є природним розвитком iдей дистанцiйної освiти.
Цiкавим вiтчизняним прикладом побудови вiртуального класу можуть служити розробки, проведенi на кафедрi "Інформацiйнi технологiї" Росiйського державного технологiчного унiверситету iм. К. Е. Цiолковського - МАТИ. Як результат - створено гетерогенна Інтернет - мережу з можливiстю органiзацiї вiдео конференцiй. Мережа включає бiльше 40 робочих мiсць на базi комп'ютерiв рiзних. У рамках цiєї мережi органiзований навчальний процес на веб - сервери, розроблено та встановлено близько 10 електронних пiдручникiв i мультимедiйних iнформацiйних систем, що використовують технологiї Quick Time VR та потокової передачi вiдео-та аудiо даних в мережi. Накопичено досвiд вiдцифровки вiдео зображень i вiдеофiльмiв, побудови вiртуальних панорам i засобiв комп'ютерної анiмацiї в навчальних цiлях.
4. Робота вiртуальної корпорацiї
Першим iмпульсом до утворення вiртуального пiдприємства є надходження ринкового замовлення, для виконання якого формується вiртуальна мережа з партнерiв по виробництву товарiв i послуг. Всi учасники виходячи зi своїх ключових компетенцiй надають у розпорядження нової органiзацiї необхiднi ресурси (кадри, сировину, управлiнськi структури, фiнансовi кошти тощо) І здiбностi ("ноу-хау", спецiальнi знання).
Для здiйснення наступних замовлень на базi вже дiючого пiдприємницького пулу створюються багато переваг перед традицiйними новi вiртуальнi мережевi конфiгурацiї.
Процес функцiонування ВК добре видно на прикладi всесвiтньо вiдомої корпорацiї «Найк». Компанiя «Найк» здiйснює продаж спортивного взуття i одягу. Основна дiяльнiсть «Найк» - розробка моделей продукцiї, маркетинг i торгiвля. Протягом усього свого iснування компанiя не займалася виробництвом своїх продуктiв. Цi продукти виробляються бiльш ефективно за допомогою великої кiлькостi компанiй-постачальникiв, розташованих в Азiї або iнших регiонах i спецiалiзованих на одязi та взуттi. Всi компанiї, що утворюють альянс, пов'язанi мiж собою договiрними вiдносинами. Цi вiдносини можуть включати часткове володiння власнiстю батькiвської компанiї, але вони тривають до тих пiр, поки батькiвська компанiя i компанiї-постачальники вважають це вигiдним (прибутковим). Дана система органiзацiї бiзнесу зробила можливим для «Найк» зосередити великий обсяг капiталу на iнвестуваннi в виробниче устаткування для iнших компанiй i в той же час розвантажити основну компанiю в iнтересах забезпечення ефективних продажiв, а так само для концентрацiї на дiяльностi, яку вона виконує краще всього: проектуваннi, маркетингу та продажу продуктiв.
Найважливiшою умовою ефективностi ВК служить iнтелектуалiзацiя виробництва та менеджменту у пiдприємств партнерiв. Для її досягнення необхiдно систематизувати корпоративнi знання i досвiд, створювати розподiленi i великi бази виробничих знань, розробляти iнтелектуальнi виробничi системи, в яких пiдсистеми здатнi до автономних оцiнками, мiркувань i дiй. Тобто, вiртуальна корпорацiя вимагає нового мислення керiвникiв, а саме: вiдмови вiд всебiчного контролю, переходу вiд спiвпiдпорядкованостi до неформальної координацiї, взаємної довiри, переважання дiловитостi над кар'єрними устремлiннями, подолання пережиткiв iєрархiчного управлiння. Ефективне вирiшення цих проблем вимагає розробки моделей i систем управлiння виробничими знаннями. З їх допомогою вирiшується двоєдине завдання:
1) придбання знань, пiднiмають рiвень дiяльностi органiзацiї;
2) їх зберiгання, розподiл i перетворення у форму, зручну для внутрiшньо фiрмового користування.
Цього можна досягти за допомогою ретельно розробленої концепцiї централiзацiї, iнституцiоналiзацiї та практичного використання накопичених знань. У практицi компанiй вiдомi випадки введення посади штатного експерта (так званого брокера знань), який набирає ролi координатора мiж сферами пропозицiї та споживання знань. В iнтересах управлiння знаннями утворюються мiж функцiональнi проектнi групи, створюються спецiальнi комп'ютернi системи, такi як система спiльної фiльтрацiї Виноград або Fulcrum - система управлiння знаннями масштабу пiдприємства.
Висновок
ВК безперечно є як причиною, так i наслiдком процесу свiтової економiчної глобалiзацiї. З одного боку їх iснування не уявлялося б можливим без розвитку телекомунiкацiйних технологiй, зумовлене все тими ж традицiйними формами об'єднання. З iншого боку в даний час ВК самi активно беруть участь у процесi iнтеграцiї рiзних нацiональних економiк i ринкiв.
соцiальних, правових, загальногосподарських i деяких iнших аспектiв розвитку суспiльства. Соцiальнi наслiдки зростаючої вiртуалiзацiї цiлком представляємо вже зараз. Цiлком можливо, що на змiну класичної моделi iндустрiального суспiльства прийде не iнформацiйне, а суспiльство, яке не знає кордонiв.
людьми.
встигнути за змiнами, що вiдбуваються.
Узагальнюючи все вищесказане, чiтко видно, що ВК мають досить формами об'єднання. Проте останнi за прогнозами економiчних аналiтикiв будуть ще довго актуальнi в свiтовому господарствi.
Список лiтератури
1. Єленiн А., Пономарьов І. «Вiртуальнi корпорацiї», 2001
2. Мiльнер Б. З. «Теорiя органiзацiї», М. 2002.
3. Сердюк В. А. Вiд вiртуальної реальностi до вiртуального уряду: мiф чи реальнiсть? Менеджмент в Росiї i за кордоном № 2, 2002.
5. Теорiя органiзацiї: Навчальний посiбник / Смирнов Е. А. - М: Инфра-М, 2004.
6. Теорiя органiзацiї: Навчальний посiбник / О. М. Шматкiв, А. П. Чумаченко - М: МГИУ, 1999..
7. Уткiн Е. А., Ескiндаров М. А. Фiнансово-промисловi групи. - М: Тандем.. - 1998.
8. Ханс А. Вютрiх, Андреас Ф. Фiлiп «Вiртуалiзацiя як можливий шлях розвитку управлiння», мiжнародний журнал «Проблеми теорiї та практики управлiння», № 5 / 99.
| 
