Бюджетний менеджмент та характеристика його елементів

ДВНЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА Фiнансово-економiчний факультет Кафедра фiнансiв Фiнанси на тему “Бюджетний менеджмент та характеристика його елементiв” План Вступ Система управлiння бюджетним менеджментом Елементи бюджетного менеджменту Висновки Список використаної лiтератури Вступ у. В бюджетi переплiтає ться величезна гама iнтересiв та протирiч . По мiрi св ого впливу ц е основний фiнансовий iнститут бюджет виступає, з одного боку, фiнансов ою базою для ре алiзацiї державо ю своїх фун кцiй, а з другого - iнструментом впливу на рiзнi сторони суспiльно- економiч ного життя. Це настiльки важлива ланка фiнансiв, що навiть неможливо соб i уявити держ аву без бюджету. Стан бюдж ету, рiвень бюджетного впливу на суспiльство, характер i результати його впливу залежать вiд дво х основних чинникiв: вiд бюдж етної моделi та вiд налагодж еностi бюджетного процесу. Визначальним чинником при цьому виступає побудова бюдж етної моделi. Невiрна бюдж етна модель, або така модель, що не вiдповiдає конкретним iсторичним чи соцiально-економiчним умовам, веде як до пiдриву фiнансової бази держави, так i до суттє вого зменш ення бюдж етного впливу. Сама найкраща органiзацiя бюджетного процесу за таких умов не може забезпечити належну роль бюджету. Однак це не означ ає , щ о органiзац iя бюдж етного процесу є дру горядним явищем. Вона вторинна по в iдношенню до бюдже тної моделi, але зовсiм не пасивна. Чiтко налагоджений бюджетний процес може деякий час утримувати хитку бюджетну модель. Це по тр ебує з на чних зус иль, але це можливо. Водночас погана органiзацiя бюджетного проц есу мож е привести до того, що навiть найкраща бюджетна модель буде нееф ективною. Поє днання двох негативних чинникiв - недiє здатної бюдж етної моделi i дезорганiзованого бюджетного процесу практич но невiдворотньо веде до фiнансової кризи в державi. За таких умов першочерговим є завдання вдосконалення органiзац iї бюджетного процесу. Звiсна рiч, обов' язковим є i змiна або перебудова бюджетної моделi. Але це потребує певного часу i на цей перiод бюджет теж має повнiстю виконувати свої функцiї. Таким чином, органiзац iя бюджетного проц есу, який включає в себе складання, розгляд, затвердження та виконання бюджету, має дуже важливе значення. Управлiння бюджетом тiльки тодi ефективне, якщо воно опирається на чiтко органiзов ану систему бюджетного процесу. Бюджетний менеджмент - це один iз напрямкiв фiнансового менеджменту. Бюджетний менеджмент - це сукупнiсть взаємопов'язаних дiй (управлiнських функцiй), прийомiв, методiв, що направленi на керування бюджетними ресурсами i вiдносинами, якi виникають в процесi руху бюджетних потокiв. Бюджетний менеджмент повинен дати вiдповiдь на такi питання: “Як ефективно керувати цим рухом i вiдносинами? ”. Об'є ктом бюдж етного менедж менту як системи управлiння виступає основний централiзований державний фонд фiнансових ресурсiв - бюдж ет держави. Оскiльки розгалуженiсть i розмiри цього фонду досить значнi - в ньому централiзується в рiзних країнах вiд 30 до 65% ВВП - то й система управлiння ним має вiдповiдати найвищим вимогам менеджменту. В сучасних умовах нi особливий талант та iнтуiцiя керiвникiв i службовцiв фiнансов их установ, нi їх вiдданнiсть справi i працьовитiсть, нi будь-якi методи стимулювання їх працi не в змозi забезпеч ити надiйнiсть бюдж етного проц есу без знань i навичок у сферi як генерального, так i спецiального галузев ого менеджменту. Ге неральний менедж мент формує загальнi зна ння з органiзацiї та методiв управлiння , якi вiдносяться до будь-якого об'є кту чи системи, в т. ч. i до бюджету. Разом iз тим, кожна система чи об' єкт мають свої специфiчнi характеристики i особливостi, якi потребують особлив их пiдходiв i методiв, деталiзац iї загальних вимог i положень, що i призвело до видiлення галузев их напрямiв менеджм енту. О дним з них i є бюдж етний ме не джмент. Предметомб юджетного менеджм енту як учбової дисциплiни є бюджетний процес i управлiння ним. Б юджетни й процес характеризує i вiдображає систему управлiння бюджетом, яка в свою ч ергу включає органи управлiння бюдж етом i структуру та м етодологiю бюджетної дiяльностi. Система управлiння бюджетним менеджментом Систему управлiння бюджетом можна представити як комбiнацiю двох елементiв: сукупностi органiв управлiння та етапiв i методiв управлiнської дiяльностi в бюджетному процесi. Можна видiлити три групи органiв управлiння бюджетом. До першої групи вiдносимо органи законодавчої та виконавчої влади. Оскiльки Державний бюджет як основний фiнансовий план держави затверджується у виглядi Закону, то Верховна Рада виступає провiдним органом в управлiннi бюджетом. Численнi мiсцевi бюджети затверджуються на вiдповiдних мiсцевих рiвнях мiсцевими законодавчими органами - Радами народних депутатiв, якi виступають провiдним органом в управлiннi мiсцевим бюджетом. Органи виконавчої влади (Кабiнет Мiнiстрiв, державнi адмiнiстрацiї, виконавчi комiтети) забезпечують пiдготовку проекту вiдповiдного бюджету i його виконання. Президент України вiд iменi виконавчої влади подає проект Державного бюджету до Верховної Ради, контролює хiд його складання та виконання. Другу групу складають органи оперативного управлiння бюджетом. До неї належать: органи системи Мiнiстерства фiнансiв (Мiнiстерство фiнансiв України, Мiнiстерство фiнансiв Автономної Республiки Крим; обласнi фiнуправлiння i мiськi фiнуправлiння мiст Києва та Севастополя, мiськi й районнi фiнансовi вiддiли), Контрольно-ревiзiйна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адмiнiстрацiя, Рахункова палата. Органи системи Мiнiстерства фiнансiв безпосередньо виконують роботу, пов'язану iз складанням вiдповiдного бюджету, i забезпечують його виконання. Державна податкова адмiнiстрацiя здiйснює контроль за дотриманням платниками податкiв i обов'язкових внескiв податкового законодавства, повнотою, правильнiстю та своєчаснiстю розрахункiв зi всiма ланками бюджетної системи. Контрольно-ревiзiйна служба здiйснює контроль за цiльовим, рацiональним i правильним використанням коштiв, видiлених як з Державного, так i з мiсцевих бюджетiв. При цьому її функцiї дещо виходять за рамки бюджету, оскiльки органи Контрольно-ревiзiйної служби контролюють дотримання фiнансового законодавства в цiлому у суб'єктiв господарювання, насамперед, в державному секторi. Державне казначейство органiзує i здiйснює касове виконання Державного бюджету та веде облiк його касового виконання, а також готує звiтнiсть про хiд виконання зведеного бюджету держави. Державна податкова адмiнiстрацiя (з грудня 1991 року по 22 листопада 1996 року Державна податкова служба), Контрольно-ревiзiйна служба i Державне казначейство були створенi i розвинутi на базi вiдповiдних пiдроздiлiв органiв системи Мiнiстерства фiнансiв. Рахункова палата України здiйснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням i погашенням внутрiшнього i зовнiшнього боргу України, за грошовою емiсiєю, за додержанням чинного законодавства в галузi бюджетної полiтики. Третю групу складають органи нефiнансового профiлю. Виконуючи покладенi на них функцiї, вони також пов'язанi з бюджетом. До першої пiдгрупи ми вiдносимо такi органи: Митний комiтет та його пiдроздiли; органи Мiнiстерства внутрiшнiх справ; органи юстицiї та нотарiальнi контори; рiзного роду природоохороннi органи та iнспекцiї; органи державної iнспекцiї з контролю за цiнами та iншi. Цi органи пов'язанi з бюджетом по лiнiї формування доходiв, оскiльки їм надано право нараховувати i стягувати певнi платежi (мито, державне мито) i штрафнi санкцiї (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологiчного законодавства, правил полювання та риболовства, користування водними, лiсовими та iншими природними ресурсами, законодавства в сферi цiноутворення). До другої пiдгрупи органiв третьої групи управлiння бюджетним процесом вiдносимо рiзнi управлiнськi структури, насамперед, галузевi мiнiстерства та вiдомства, а також пiдприємства, органiзацiї, установи, керiвники яких надiленi функцiями розпорядникiв коштiв, тобто отримують грошовi кошти iз бюджету i здiйснюють фiнансування пiдвiдомчих пiдприємств, органiзацiй, установ та iнших структур (несуть вiдповiдальнiсть за їх цiльове використання). Цi органи пов'язанi з бюджетом по лiнiї фiнансування видаткiв. Структура бюджетного процесу включає двi складовi: бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження) та виконання бюджету. 1. Вiн визначається чiткiстю формулювання цiлей i завдань, якi вирiшує держава. 2. Залежить вiд достовiрностi iнформацiї, яка використовується при розрахунках проекту бюджету. 3. Залежить вiд методiв, якi використовують в процесi бюджетного планування. Вiдомо три методи планування показникiв бюджету: громадянину. 2. Нормативний метод заснований на використаннi норм та нормативiв, встановлених по вiдношенню як до детальних, так i узагальнюючих показникiв. 3. Аналiтичний метод передбачає обчислення планових показникiв на основi визначення впливу на них рiзноманiтних чинникiв, засновується на моделюваннi бюджетних показникiв. бюджетний менеджмент бюджет держава Бюджетне планування в цiлому засновано на балансовому методi. Є три варiанти збалансування бюджету: 1) зменшення видаткiв; 2) збiльшення доходiв; 3) встановлення джерел покриття дефiциту бюджету. Елементи бюджетного менеджменту Складовi бюджетного менеджменту визначаються загальними функцiями управлiнської дiяльностi. Наука про управлiння видiляє такi основнi функцiї менеджменту: стратегiчне планування; планування реалiзацiї стратегiї; органiзацiя виконання розроблених планiв; облiк; Виходячи з функцiй менеджменту та iз структури бюджетного процесу, можна видiлити такi складовi бюджетного менеджменту: 1. Бюджетне планування. Необхiдно зазначити, що основна i визначальна функцiя менеджменту - стратегiчне планування - практично не реалiзується в Українi. За роки самостiйностi України були спроби розробки окремих стратегiчних документiв. Прикладом такого документа може бути бюджетна концепцiя, розробка якої в цiлому не була завершеною. яку вищий законодавчий орган України передає виконавчим органам. Функцiї планування реалiзацiї стратегiї - поточне бюджетне планування та органiзацiя виконання розроблених планiв - виконання бюджету покладаються на органи виконавчої влади i оперативного управлiння бюджетом i виконуються ними в рамках бюджетного процесу. 2. Органiзацiя виконання бюджету. чином, одна з найважливiших складових бюджетного менеджменту. До принципiв органiзацiї виконання бюджету вiдносять: забезпечення повного i своєчасного надходження доходiв в цiлому i за фiнансування заходiв у межах затверджених у бюджетi сум i протягом бюджетного року; надання бюджетних коштiв за умови виконання кожним пiдприємством, видiлених коштiв; фiнансування юридичних осiб тiльки з одного бюджету; ресурсiв, матерiальних коштiв; забезпечення ефективного контролю за правильним використанням бюджетних коштiв; дотримання на пiдприємствах i в органiзацiях бюджетної сфери державної планової та фiнансової дисциплiни. Загальне керiвництво щодо виконання бюджету покладається на Кабiнет Мiнiстрiв України. Кабiнет Мiнiстрiв України органiзує виконання бюджету держави через Мiнiстерство фiнансiв України, мiнiстерства, вiдомства, iншi органи виконавчої влади, уряд АРК, мiсцевi виконавчi органи. Виконання дохiдної частини мiсцевих бюджетiв забезпечують такi органи: 1) Податкова адмiнiстрацiя України здiйснює контроль за правильними i своєчасними розрахунками з бюджетом всiх платникiв податкiв, зборiв, платежiв. 2) Фiнансовi управлiння обласних, мiських, державних адмiнiстрацiй i фiнансовi вiддiли виконавчих органiв перевiряють правильнiсть зарахування доходiв вiдповiдно до кодiв бюджетної класифiкацiї та ведуть бухгалтерський облiк доходiв. 3) Установи банкiвської системи здiйснюють прийом, зберiгання доходiв та їх перерахування. 3. Облiк виконання бюджету. мiсцем облiку в системi управлiння. Вiд прийняття своєчасних i правильних рiшень з питань планування i виконання бюджету залежить ефективнiсть управлiнської дiяльностi. Цi рiшення можуть бути прийнятi тiльки на основi проведеного аналiзу вiдповiдної iнформацiї яка характеризує стан об'єкта управлiння (бюджету) на певну дату чи за певний промiжок часу. Облiк вирiшує наступне важливе завдання - забезпечити систему управлiння необхiдною iнформацiєю. Тобто, облiк виконання бюджету - це забезпечуюча система, на якiй базується бюджетний процес. Правильнiсть в прийняттi рiшень залежить ще i вiд квалiфiкацiї бюджетних працiвникiв i вiд методологiї бюджетної роботи. Однак головним в управлiннi бюджетом є саме iнформацiя. Навiть феноменальнi знання не допоможуть досягти результатiв, якщо iнформацiйне забезпечення не вiдповiдає встановленим вимогам. Контроль за виконанням бюджету є одним iз основних напрямкiв фiнансового контролю. Вiн здiйснюється на всiх етапах бюджетного процесу. В процесi бюджетного планування важливу роль вiдiграє попереднiй контроль, а також поточний. Вказаний контроль здiйснюють абсолютно всi учасники бюджетного процесу (органи управлiння, а також пiдприємства, органiзацiї та установи). Поточний контроль здiйснюється i в процесi виконання бюджету. Цей контроль здiйснюють як органи державної влади та управлiння, так i спецiалiзованi служби фiнансового контролю - Податкова адмiнiстрацiя, Контрольно-ревiзiйна служба, Державне казначейство. Аудиторська палата i аудиторськi фiрми, Рахункова палата. В країнах з розвинутими ринковими вiдносинами такий контроль здiйснюється також i безпосередньо громадянами як в прямiй формi, так i в посереднiй. Пряма форма контролю означає, що проект бюджету, а також данi про його виконання є доступними на всiх рiвнях кожному громадянину i вiн може ознайомитися з ними будь-коли. Посередня форма пов'язана iз виборами представникiв влади. При наявностi серйозних порушень в бюджетному процесi шансiв на переобрання практично не залишається. Тобто контроль забезпечується, насамперед, гласнiстю i вiдкритiстю бюджетного процесу, що в свою чергу впливає i на контрольнi органи. В таких умовах їх дiяльнiсть стає вiдкритою, а результати можуть бути перевiренi. Контроль громадянами як в прямiй, так i в опосередкованiй формах у нас в країнi практично не здiйснюється. Отже, серцевиною сучасних теоретичних уявлень про економiку є догмат, що економiчна наука - це вчення про сукупнiсть методiв розподiлу (алокацiї) та перерозподiлу обмежених ресурсiв мiж альтернативними застосуваннями, а також про господарськi та соцiальнi ефекти, породжуванi розподiльними й перерозподiльними процесами. Іншими словами, економiчна наука - це та з суспiльних наук (на Заходi їх називають гуманiтарними), що вивчає способи, за допомогою яких суспiльство здiйснює вибiр стосовно використання обмежених ресурсiв для задоволення необмежених потреб. дефiцитностi ресурсiв та iмператив вибору. Вiдповiдно домiнантний чинник бюджетного менеджменту як процесу вибору, приймання рiшень i вiдповiдних їм дiй - iманентна скiнченнiсть фiнансових ресурсiв, розподiл яких мiж численними претендентами на бюджетнi кошти набуває дуже значної суспiльно-державної важливостi. Бюджетний менеджмент як на державному рiвнi, так i в межах окремого вiдомства чи установи виконує роль цивiлiзованого механiзму управлiння розподiлом обмежених коштiв мiж безлiччю застосувань без надто гострих полiтичних конфлiктiв чи руйнiвних соцiальних потрясiнь. Технологiї бюджетування, бюджетного планування, контролю та аудиту, пiдпорядкованi саме цим засадам. - громадян i споживачiв. Цим iмперативам пiдпорядкованi як теоретичнi тлумачення фiнансових явищ, так i технологiї практичної бюджетної роботи. Список використаної лiтератури 1. Базилевич В., Василенко Л. “Як поновити бюджет та роздуми про податкову систему на Українi" / Бiзнес 1994 - №15/. 2. Балабанов И. Г. Финансовый менеджмент: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 1994. 724 с. 3. Государственный бюджет: Учебное пособие. Под ред. М. И. Ткачук - Минск, Высшая школа, 1995. 321 с. 4. Крутиков Р. А. Толковьiй словарь рьiночной єкономики. М.: Сотрудничество, 1993. 301 с. 6. Родионова В. М. Финансы. М.: Финансы и статистика, 1993. 400 с. 7. Єпiфанова А. О., Сало І. В., Дяконов І.І. “Бюджет i фiнансова полiтика України" - К.: Наукова думка, 1997 304 с.