Вiдомо, що з будь-якою господарською дiяльнiстю пов`язаний певний шкiдливий вплив, результатом якого можуть бути змiни адаптацiйно-компенсаторних можливостей органiзму чи смерть для людини, виникнення несприятливих наслiдкiв для навколишнього середовища та виробничо-побутової сфери.
Нинi iснує значна невизначенiсть щодо поняття термiну "ризик". Так, вiдсутня не тiльки загальновизнана система термiнiв в областi теорiї ризику, але ще й досi не усвiдомлена необхiднiсть потреби такої термiнологiї. Широко вживається набiр спецiалiзованих термiнiв, з яких два використовуються значно частiше решти - "загроза" (hazard) i "ризик" (risk) [16]. Рiзнi автори, на жаль, розглядають цi термiни як синонiми або надають їм певного взаємонеузгодженого змiсту. Таке ставлення до цих термiнiв зберiгається i в засобах масової iнформацiї, зокрема у пресi.
Цi термiни мають важливе значення в теорiї ризику, оскiльки вони вiддзеркалюють взаємовiдносини та протирiччя мiж суспiльством, довкiллям i новiтнiми технологiями. Суспiльство, навколишнє середовище i технiка разом або кожна з них окремо можуть бути джерелом загрози природного, соцiального чи природно-соцiального генезису. У табл. 3. 1 i 3. 2 наведенi деякi найвживанiшi визначення цих термiнiв, що вiдображають рiзнi пiдходи до даної проблеми.
"загрозу" як об`єктивну реальнiсть, що iснує як у вiдносинах мiж суспiльством i технiкою, так i у вiдносинах з довкiллям - природним середовищем iснування людини.
Оцiнка ризику
Для оцiнки ризику насамперед необхiдно конкретизувати саме поняття "ризик". Пiд оцiнкою ризику ми розумiємо комплекс дiй, спрямованих не лише на оцiнку, а й аналiз та iдентифiкацiю механiзмiв виникнення явищ, якi виявляють сильний вплив на спосiб життя та стан здоров'я людини, з метою запобiгання вiдхиленням, загрозам, шкодi, втратам тощо або протидiї їх виникненню. Формальний опис ризику, як уже зазначалося, спирається на теоретико-ймовiрний пiдхiд
В оцiнцi ризику можна видiлити чотири основних напрямки. Перший - iнженерний. Як правило, цей пiдхiд є розрахунком ймовiрностей аварiй. Основнi зусилля спрямовуються на збiр статистичних даних про аварiї та пов'язанi з ними викиди токсичних сполук у навколишнє середовище
Третiй - експертний. При використаннi перших двох пiдходiв для оцiнки ризику часто зустрiчаються випадки, коли недостатньо статистичних даних або не зовсiм зрозумiлi деякi принциповi залежностi. Тодi єдине джерело даних - експерти. Перед ними ставиться завдання ймовiрнiсної оцiнки тих чи iнших подiй, пов'язаних iз аналiзом ризику.
Четвертий - соцiологiчний. За допомогою цього методу визначають сприйняття населенням i його окремими групами того чи iншого ризику. Широко вiдомi дослiдження, в яких визначалась оцiнка ризику для рiзних видiв дiяльностi, що давалася людьми пiд час соцiологiчного опитування. Були виявленi цiкавi явища. Наприклад, люди вiддають перевагу добровiльному ризику (наприклад, альпiнiзм, курiння) перед примусовим. Охочiше йдуть на ризик, якщо вони можуть на нього впливати.
На думку багатьох дослiдникiв, важливу роль у сучаснiй оцiнцi iндивiдуального сприйняття ризику вiдiграють географiчнi та соцiальнi фактори, культурнi традицiї i психологiя конкретних груп населення. Врахування географiчного фактору спочатку передбачало реакцiю людини на природнi небезпеки, стихiйнi лиха, характернi для даного регiону. Нинi рамки таких спостережень розширились i враховують наслiдки розвитку технiки та технологiй.
для себе певну стратегiю поведiнки, яка зменшує в них почуття невизначеностi та страху. Тому при розбiжностi iснуючих оцiнок ризику його образ навiть при наявностi доказiв iснування з великими труднощами зникає iз свiдомостi людей. Коли у людей ще не склалася думка, спостерiгається протилежна ситуацiя - вони терпляче ставляться до формулювання проблеми. Спостереження показують, що iнформацiя про ризик, подана в рiзних формах (наприклад, данi про смертнiсть або, навпаки, виживання), здатна змiнити iндивiдуальне сприйняття ризику та вчинки людей.
Розглядаючи всi чотири пiдходи до оцiнки ризику, слiд зауважити, що вони мають рiзнi галузi застосування та не позбавленi недолiкiв.
Оцiнка ризику, тобто прогнозування технологiчних i екологiчних катастроф у регiонах, - ключова ланка визначення рiвня екологiчної безпеки. Попередня робота в цьому напрямку має ряд переваг порiвняно з iншими методами оцiнки безпеки держави. По-перше, цiлком реально отримати кiлькiсну оцiнку очiкуваного збитку; по-друге, є можливiсть порiвняти та врахувати ризик вiд усiх можливих факторiв, а також дати комплексну оцiнку ризику.
iз сукупностi альтернативних варiантiв, що обумовлює необхiднiсть визначення ризикованостi ведення господарської дiяльностi.
Для забезпечення комплексної оцiнки господарських ризикiв та визначення оптимальної системи управлiння ними, необхiдно: визначити основнi чинники ризикованостi дiяльностi суб’єктiв господарювання; провести аналiз господарських ризикiв, що супроводжують дiяльнiсть пiдприємств хлiбопекарської галузi й оцiнити їх вплив на результати роботи останнiх; встановити основнi напрями та методи регулювання ступеня господарських ризикiв.
повної та достовiрної iнформацiї про наявний стан i можливi тенденцiї розвитку, її низька доступнiсть для зовнiшнiх користувачiв на бiльшостi пiдприємств, значно звужує можливiсть застосування окремих запропонованих науковцями методiв.
Аналiз переваг i недолiкiв iснуючих методик кiлькiсної оцiнки ризику дозволив авторам обґрунтувати використання оптимальної методики, яка ґрунтується на факторнiй оцiнцi ризику в умовах нечiткого впливу окремих чинникiв. Використання цiєї методики дозволить, при врахуваннi галузевих особливостей, знайти кiлькiсне вираження ризику для конкретного пiдприємства при обраннi цiльового ринку, на кожнiй стадiї життєвого циклу товару та з'ясувати загальну величину господарських ризикiв пiдприємства.
Аналiз методiв кiлькiсної оцiнки господарських ризикiв обумовив необхiднiсть використання методу експертних оцiнок для виявлення господарських ризикiв, що мають мiсце на пiдприємствах та визначення рiвня ризикованостi їх дiяльностi. Експертам було представлено перелiк ризикiв, якi можуть мати мiсце на пiдприємствi, та групи чинникiв ризикiв i запропоновано оцiнити експертним шляхом iмовiрнiсть появи кожного чинника ризику в процесi здiйснення пiдприємством господарської дiяльностi; iмовiрнiсть появи ризикової ситуацiї (певного виду ризику); ступiнь негативного впливу елементарного ризику на дiяльнiсть пiдприємства через iмовiрнiсну оцiнку рiвня втрат вiд реалiзацiї несприятливої подiї.
При всьому рiзноманiттi факторiв ризику їх можна роздiлити на такi групи та оцiнити ймовiрнiсть виникнення (табл. 1).
Таблиця 1. Основнi чинники елементарних ризикiв
| Чинники ризику (Fi)
|
Ймовiрнiсть виникнення Р(Fi)
|
| Чинники ризику, якi пов’язанi з iнформацiєю
|
0,57
|
|
|
0,61
|
| Чинники ризику, якi пов’язанi з споживачами
|
0,63
|
| Чинники ризику, якi пов’язанi з персоналом
|
0,54
|
| Чинники ризику, якi пов’язанi з виробництвом
|
0,65
|
| Чинники ризику, якi пов’язанi з зовнiшнiм середовищем
|
0,61
|
Ймовiрнiсть виникнення негативних наслiдкiв вiд дiї чинникiв ризику та узагальнений рiвень втрат при здiйсненнi господарської дiяльностi пiдприємством наведено у табл. 2
Таблиця 2. Можливi негативнi наслiдки вiд дiї чинникiв ризику
| Групи господарських ризикiв
|
Можливi наслiдки
|
Ймовiрнiсть виникнення
|
Імовiрнiсна оцiнка рiвня втрат
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
|
0,59
|
0,5
|
| Органiзацiйнi ризики
|
необ’єктивнiсть прийнятих рiшень
|
0,50
|
0,4
|
| |
|
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
Збiльшення цiн на готову продукцiю в наслiдок зростання цiн на сировину
|
0,60
|
0,5
|
|
|
0,50
|
0,6
|
| Незадоволений попит
|
0,53
|
0,4
|
| Негативний попит
|
0,56
|
0,6
|
| Втрата потенцiйних споживачiв
|
0,47
|
0,8
|
|
|
0,50
|
0,5
|
| Невiдповiднiсть товару основним конкурентним характеристикам
|
0,59
|
0,6
|
| Невiдповiднiсть прогнозної та реальної структури споживчого ринку
|
0,44
|
0,3
|
| Втрата ринкових позицiй
|
0,56
|
0,7
|
| Невiдповiднiсть характеристик товару потребам споживачiв
|
0,59
|
0,6
|
|
|
0,63
|
0,6
|
| Виробничi ризики
|
Невiдповiднiсть термiнiв випуску обсягу виробництва запланованим
|
0,66
|
0,6
|
| Зниження (недостатня) кiлькостi випуску продукцiї
|
0,63
|
0,6
|
| Зниження обсягiв реалiзацiї
|
0,50
|
0,7
|
| Перевищення лiмiту готової продукцiї на складi
|
0,41
|
0,4
|
|
|
0,44
|
0,6
|
|
|
0,66
|
0,7
|
|
|
0,56
|
0,6
|
| Збiльшення витрат на виробництво
|
0,38
|
0,6
|
| Збiльшення витрат на маркетинг
|
0,38
|
0,4
|
|
|
0,38
|
0,4
|
|
|
|
0,69
|
0,8
|
|
|
0,34
|
1,0
|
Узагальнена експертна оцiнка ймовiрностi виникнення та ступiнь впливу господарських ризикiв, якi виникають на мiкрорiвнi, наведена в табл. 3.
Таблиця 3. Оцiнка впливу господарських ризикiв
| Групи
господарських ризикiв
|
|
Імовiрнiсна
|
| Органiзацiйнi ризики
|
0,55
|
0,44
|
|
|
0,56
|
0,57
|
| Виробничi ризики
|
0,52
|
0,56
|
|
|
0,51
|
0,91
|
|
|
0,54
|
0,62
|
на господарську дiяльнiсть пiдприємств мають наступнi ризиковi ситуацiї: неотримання очiкуваного прибутку та банкрутство пiдприємства (група фiнансових ризикiв); невiдповiднiсть термiнiв випуску продукцiї запланованим, погiршення якостi продукцiї, збiльшення кiлькостi браку (група виробничих ризикiв); порушення сприятливих термiнiв виходу на ринок, невiдповiднiсть товару потребам споживачiв та основним конкурентним перевагам, збiльшення цiн на продукцiї (група маркетингових ризикiв).
Узагальнена оцiнка ймовiрностi виникнення усiх груп господарських ризикiв мiкрорiвня приблизно однакова (на рiвнi 0,5), але фiнансовi ризики є, за оцiнкою експертiв, найбiльш iмовiрними та мають найбiльший негативний вплив на дiяльнiсть хлiбопекарських пiдприємств.
|
