Віртуальна корпорація

Вiртуальна корпорацiя ЗМІСТ Введение ГЛАВА 1: вiртуальна корпорацiя 1. 1. Вiртуальна корпорацiя - вища форма мережi дiлової спiвпрацi 1. 3. Вiртуальна корпорацiя Особливостi Вiртуальних Корпорацiй Вiртуальна Корпорацiя в областi вищої освiти ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Свiт, який ранiше оточував органiзацiю, представлявся бiльш менш стабiльним i передбачуваним. З цим була пов'язана необхiднiсть глибше зрозумiти оточення, спланувати бiзнес i забезпечити чiтке наслiдування плану. Управлiння органiзацiєю означало концентрацiю основної уваги на питаннях органiзацiї i питаннях навчання персоналу. Але реалiї сучасного постiндустрiального свiту iншi: в нiм можуть виникати несподiванi зрушення i змiни, що несподiвано породжують, з одного боку, величезнi можливостi розвитку для одних органiзацiй (що виявилися готовими до виниклих змiн), а з iншого боку, що породжують фатальнi умови для iнших. Свiт став бiльше хаотичним, i характеристика "передбачуваний" для сучасних реалiй стає усе бiльш примарною. Обсяги знань, якi має суспiльство, подвоюються кожнi, п'ять рокiв, багато ринкiв досягли перенасичення, а конкуренцiя прийняла гiперформи, i органiзацiї, щоб вижити, повиннi реагувати на це вiдповiдним чином. Бiльшiсть з цих змiн вiдбувається за рахунок появи новiтнiх iнформацiйних технологiй, за допомогою яких стала можлива обробка величезних пластiв iнформацiї, що призводить до глобалiзацiї економiки i прискорення змiн в оточеннi органiзацiй. У цих умовах проблеми захисту i пошуку свого споживача, адекватнiй реакцiї на змiни ринку, проблеми самонавчання i само реорганiзацiї стають усе бiльш важкими. Реагуючи на цi змiни органiзацiї шукають новi форми спiвпрацi, i новi форми управлiння. На основi сучасних iнформацiйних технологiй, створюються системи реорганiзацiї iснуючих органiзацiй i принципово новi типи органiзацiй - вiртуальнi. Глава 1: Вiртуальна корпорацiя 1. 1. Вiртуальна корпорацiя - вища форма мережi дiлової спiвпрацi Традицiйно пiдкреслюється особливе значення конкуренцiї, як основного чинника руху будь-якого бiзнесу по шляху розвитку. Парадоксально, але зараз спiвпраця i конкуренцiя перестають бути поняттями, що взаємно виключають. В умовах гiперконкуренцiї, коли боротьба за споживача стає все складнiше, функцiонування конкурентоздатного бiзнесу багато в чому залежить вiд створення мережi дiлової спiвпрацi, тобто вступу у вигiдний бiзнесу альянс. Мережi дiлової спiвпрацi або стратегiчнi альянси є особливою формою договорiв про спiвпрацю мiж фiрмами з чiткою метою створення для себе конкурентних переваг. При цьому в якостi основних видiв переваг вiд такої спiвпрацi бачиться, як правило, вища мiра доданої вартостi, бiльше якiсть i науково - технiчний рiвень вироблюваних товарiв i послуг, пiдвищена гнучкiсть бiзнесу i сприйнятливiсть до запитiв клiєнтiв, нижчi витрати виробництва, можливiсть об'єднання накопиченого компанiями практичного досвiду i технологiй, системне об'єднання учасникiв спiвпрацi, пiдвищення якостi захисту бiзнесу по вiдношенню до у вiрогiдним новим учасникам конфiгурацiя швидше за все буде вiдмiтною, а конкурентна перевага стiйкiшим. Мережа дiлової спiвпрацi органiзацiї складатиметься з основного для неї бiзнесу, що грає тут свою центральну роль, тодi як iншi види дiяльностi бiзнесу переводяться до iнших учасникiв мережi, для яких саме вони будуть базовими. Змiни в технологiях сьогоднi такi, що вони забезпечують економiю, гнучкiсть, ефективнiсть i можливiсть спецiалiзацiї, достатнi для того, щоб скористатися послугами iнших органiзацiй для забезпечення багатьох важливих корпоративних функцiй, причому якiснiше i з меншими витратами. За рахунок цього сьогоднi можливе вiддiлення багатьох функцiй вiд основного бiзнесу органiзацiї. Подiбне звiльнення вiд багатьох функцiй за допомогою зосередження на основному видi бiзнесу зменшує бюрократизм, дозволяє iстотно скоротити число рiвнiв iєрархiї в органiзацiйнiй структурi, пiдвищує сприйнятливiсть органiзацiї, дозволяє при цьому кожному членовi мережi зосередиться на своїх власних базових видах дiяльностi. Переважно концентрацiї на базових видах дiяльностi i передачi "не базових" видiв дiяльностi стороннiм учасникам мережi дiлової спiвпрацi, якi ефективнiшi i продуктивнiшi, полягає в тому, що дозволяє придiляти бiльшу увагу здiйсненню i розвитку саме базового виду дiяльностi. Стратегiю ланцюга визначає базовий бiзнес, активи i види дiяльностi, важливi з точки зору стратегiї, управляються зсередини органiзацiї, середньо специфiчнi - управляються усерединi мережi, а низько специфiчнi отримуються на ринку. i припускають довгостроковi угоди, що грунтуються на спiльному використаннi iнформацiї, технiчного потенцiалу технологiй, систем i можуть включати навiть пайове володiння акцiями. Спiвпраця може мати мiсце мiж органiзацiєю i її постачальниками, клiєнтами, дистриб'юторами, фiнансистами, конкурентами, державними структурами i громадськими органiзацiями. Розвинена мережа дiлової спiвпрацi може охоплювати практично усе поле дiяльностi бiзнесу : вiд постачальникiв до споживачiв. В умовах мережi дiлової спiвпрацi можливе взаємне використання вiдмiтних здiбностей органiзацiй - партнерiв. Вiдмiтна здатнiсть залежить вiд чотирьох чинникiв: Репутацiї - яка грунтується на якiсних i iнших характеристиках продукту, при цьому в рiвнiй мiрi важливо, наскiльки ефективно така iнформацiя доводиться до споживача. Інновацiй - потенцiйних можливостей успiшно розробляти i виводити на ринок новi продукти i послуги. Стратегiчних активiв - переваг, заснованих на впливi або положеннi на ринку, включаючи природну монополiю, вартiснi переваги i ринковi обмеження (такi як лiцензування бiзнесу). Взаємне користування органiзацiями чинниками вiдмiтних здiбностей партнерiв по мережi спiвпрацi надзвичайно вигiдно, оскiльки їх самостiйне створення вимагає великих iнвестицiй i часу. У крайнiх випадках спiвпраця може спричинити поглинання компанiї, але такий результат можливий i при традицiйному видi конкуренцiї. Проте найчастiше спiвпраця має мiсце мiж органiзацiями, що зберiгають незалежнiсть, спiвпрацюють у рамках мережевої структури на короткiй основi або довгостроковою. Ідеальна мережа спiвпрацi включає органiзацiї, на 100% задовольняючi потреби один одного, коли мережа будується не навколо одного центру: базового бiзнесу однiєї компанiї, а децентрализовано: кожна компанiя займається своїм видом базового бiзнесу, тим самим виконуючи свою роль в мережi. У реальному життi потужнi мережi дiлової спiвпрацi створюються великими компанiями, якi диктують поведiнку своїм дрiбнiшим партнерам. Головнi проблеми освiти i управлiння мережами дiлової спiвпрацi - проблеми iнтеграцiї i координацiї дiяльностi рiзних органiзацiй, якi частенько вiддаленi один вiд одного географiчно i дiють в що швидко змiнюється клiматi бiзнесу. Успiх такої мережi спiвпрацi багато в чому залежить вiд того, наскiльки ефективно основний бiзнес справляється з iтерацiєю своїх власних активiв i функцiй, з активами i функцiями своїх партнерiв, а це у свою чергу, багато в чому залежить вiд рiвня органiзацiї iнформацiйних потокiв мiж учасниками мережi. 1. 2 Інформацiйнi технологiї i спiвпраця Створення мереж дiлової спiвпрацi, як наступного етапу розвитку бiзнесу, було б не можливе без розвитку нових iнформацiйних технологiй. Потоки iнформацiї при функцiонуваннi одного бiзнесу ростуть з кожним днем, а об'єми iнформацiї в мережi дiлової спiвпрацi автоматично зростають у декiлька разiв, за рахунок того, що в мережi працює вiдразу декiлька органiзацiй. Технологiя, хоча сама по собi i недостатня, є важливим елементом iнформацiйного забезпечення, тим фундаментом, на якому стає можливим створення розвинених мереж спiвпрацi. Розробки в областi iнформацiйної i телекомунiкацiйної технологiї (ИТТ) зробили можливим досягнення таких рiвнiв сприйнятливостi, iнтеграцiї i координацiї, якi потрiбнi для управлiння мережею дiлової спiвпрацi. змiни. Сталося зрушення вiд централiзованої iнформацiйної системи на базi однiєї обчислювальної машини до розподiленої обробки iнформацiї на численних робочих станцiях, потужностi яких перевищує потужнiсть головного комп'ютера централiзованих систем. Якщо в 1980 р. процесор, здатний виконати 1 млн. операцiй в секунду, коштував $ 1 млн., то сьогоднi такий процесор коштує $ 100. Це свiдчить про те, що обробка iнформацiї стає усе бiльш доступною. Існування локальних мереж дозволяє збiльшувати швидкодiю органiзацiй, а iснування глобальної iнформацiйної мережi дозволяє здiйснювати дешевий зв'язок мiж партнерами географiчно вiддалених один вiд одного. Розвиток засобiв зв'язку практично зводить нанiвець" проблему географiчної розкиданостi партнерiв. На змiну звичним телефонним мережам приходять iнтегрованi системи цифрової iнформацiї. З їх допомогою стає можливою швидка i дешева передача не лише мовної iнформацiї, але i текстовою, графiчною, звуковою i вiдеоiнформацiї. Використання супутникових мереж зв'язку вигiдне для великих, географiчно розкиданих органiзацiй. ИТТ стає одним з основних чинникiв розвитку i вiдкриває глобальнi можливостi для бiзнесу. обмiнюватися iнформацiєю. Але сьогоднi розвиток ИТТ з урахуванням сумiсностi i доступностi широкому кругу користувачiв зумовив сильне зрушення на користь вiдкритих iнформацiйних систем, якi можуть обмiнюватися рiзними формами даних. Завдяки створенню таких операцiйних систем як UNIX, MacOS, Windows i DOS стала можлива глобальна iнтеграцiя рiзних iнформацiйних систем. Нарощування можливостей сумiсностi сприяють розвитку здiбностей органiзацiй обмiнюватися iнформацiєю з пов'язаними з нею субагентами за допомогою комп'ютерних технологiй. Цю здатнiсть прийнято означати ЭОД - стандарт електронного обмiну даними. Подiбнi системи зв'язку скорочує час реакцiї органiзацiї на змiни ринку, пiдвищує гнучкiсть i оперативнiсть управлiння, забезпечує повнiшою iнформацiєю. Розвиток глобальної мережi Інтернет прищепив до розвитку прямих зв'язкiв мiж органiзацiєю i її потенцiйними клiєнтами. Якщо ранiше зв'язок мiж компанiєю i клiєнтом закiнчувався на стадiї роздрiбного продажу, то сьогоднi можливий прямий зв'язок мiж органiзацiєю i споживачем. По засобах глобальної мережi став можливий зворотний зв'язок з потенцiйним клiєнтом навiть на стадiї розробки товару або послуги. Для компанiї це можливiсть легшого i швидшого дослiдження ринку, прогнозування попиту i як наслiдок швидшої реакцiї на мiнливий попит споживача. колласально збiльшують кiлькiсть альтернативних способiв органiзацiї компанiями свого бiзнесу, наприклад, через органiзацiю спiвпрацi. Оскiльки стабiльна конкурентна перевага залежить вiд здатностi знаходити краще i вiдмiтнi способи своєї дiяльностi, то ИТТ, надаючи бiльший стратегiчний вибiр, при грамотному управлiннi, полегшує пошук нових форм дiяльностi i органiзацiї, що у свою чергу веде до володiння конкурентною перевагою. 1. 3. Вiртуальна корпорацiя Вiртуальна Корпорацiя - це органiзацiя, яка створюється для виконання якої-небудь роботи або реалiзацiї виникаючої потреби. Це дозволяє уникнути постiйних змiн органiзацiї i в той же час використовувати виникаючi можливостi. Якщо бюрократiя має внутрiшню спрямованiсть цiлей, органiчнi органiзацiї бiльше говорять про своє призначення, мiсiю, i цiлi спрямованi зовнi, то ВК не має мети, вона сама є мета. Вона з'являється в потрiбний час, в потрiбному мiсцi для реалiзацiї можливостей i потiм зникає. Така "надшвидкiсть" технологiчно вже можлива, питання за органiзацiєю, людьми, завданнями, способами i прийомами управлiння, а тут на перше мiсце виходять довiра, дисциплiна i взаєморозумiння, на чому будуються стосунки мiж людьми. ВК створюється з рiзних пiдприємств на контрактнiй основi, не має єдиної юридичної органiзацiйної структури, та зате має загальну комунiкацiйно-iнформацiйну структуру, яка забезпечує iнтеграцiю зусиль партнерiв при виконаннi якогось проекту. ВК можна розглядати як свого роду метапредприятие, що об'єднує цiлi, ресурси, традицiї i досвiд декiлькох пiдприємств для виробництва i надання iнновацiйних послуг або виробiв. У загальному випадку ВК є складною системою, утвореною з вiддалених одна вiд однiєї груп людей (вiртуальних колективiв), що об'єднуються на основi симбiозу провiдних мережевих i iнтелектуальних технологiй, наприклад, Інтернету i засобiв управлiння знаннями. Електронним шляхом формується штучне спiвтовариство, яке iснує i розвивається у вiртуальному просторi. виникнення нових структур. З iншого боку, йдеться про формування єдиної системи пiдтримки комунiкативних процесiв на ВК. Вiртуальна корпорацiя це наступний крок в розвитку мереж дiлової спiвпрацi Вiртуальна корпорацiя - це мережа дiлової спiвпрацi, що включає базовий вид бiзнесу, його постачальникiв i споживачiв, дiяльнiсть яких iнтегрується i контролюється за допомогою широкого застосування ИТТ. Мережа спiвпрацюючих компанiй i клiєнти сконцентрованi навколо основного виду бiзнесу Спiльнi взаємодоповнюванi цiлi. Об'єднання бiзнес - стратегiй у рамках мережi Загальна технологiя, яка часто пропонує iснування загальної комп'ютерної мережi супутниковiй i/ або кабельному зв'язку, загальнi стандарти програмного забезпечення, електронний обмiн даними. Така вiртуальна корпорацiя повнiстю залежатиме вiд iнформацiйної мережi: її постачальники, споживачi, ресурси будуть знаходиться в мережi, повна iнтеграцiя з iнформацiйною мережею може привести до того, що продукт органiзацiї стане 100% вiртуальним. Розвиток вiртуальних систем спiвпрацi веде до стирання iєрархiчних рамок як усерединi органiзацiї так i в середовищi дiлової спiвпрацi. Вiртуальнi корпорацiї складаються з функцiональних партнерiв. Критерiєм вибору кожного партнера може служити краща послуга або товар. Кожен учасник вносить краще, що має. Новi ИТТ дозволяють ретельно вiдбирати кожного партнера, що у свою чергу веде до кращої органiзацiї пiдприємства. Успiх окремо взятої вiртуальної корпорацiї залежатиме вiд її здатностi обробляти велику кiлькiсть iнформацiї. Успiшне управлiння iнформацiйним потоком i швидка реакцiя на отриману iнформацiю даватиме результат переваги цiєї вiртуальної корпорацiї над будь-якою iншою сучасною формою пiдприємства. Володiючи новiтнiми ИТТ i спираючись на них в органiзацiї свого бiзнесу вiртуальна корпорацiя отримує безперечнi конкурентнi переваги: меншi витрати, меншi капiталовкладення, гнучкiше управлiння i бiльший граничний дохiд, що обумовлює високу конкурентно здатнiсть i широкi можливостi розвитку. Продукт нового типу є одним з чинникiв конкурентоспроможностi вiртуальної органiзацiї. Такий товар має бути зроблений на високому рiвнi сучасних технологiй, що обумовлює постiйне самонавчання органiзацiї. Органiзацiя, роблячи продукт, повинна як можна з бiльшою швидкiстю реагувати на змiни бажань споживача. Що б робити подiбний продукт iснуючi органiзацiї повиннi пройти через серйознi органiзацiйнi змiни. Повиннi статися змiни в маркетингу, системi продажiв, системi органiзацiї. Цi змiни повиннi спиратися передусiм на новi ИТТ. Для вiртуальної корпорацiї, серед усiх ресурсiв, на перше мiсце виходить наявнiсть структурного капiталу. Структурний капiтал може бути створений лише тодi, коли закони уперше дозволять вести прибутковий бiзнес легально. Тому структурний капiтал або оргресурс є найважливiшою здатнiстю комбiнувати фiнанси, матерiальнi i iнтелектуальнi ресурси для отримання прибутку. Наявнiсть у наш час величезної кiлькостi iдей, обумовлює необхiднiсть створення для органiзацiї оргресурса, оскiльки наявнiсть iдеї не означає здатнiсть її органiзацiйного втiлення. Ознаки мереж дiлової спiвпрацi сьогоднi можна знайти в будь-якiй галузi, а значить i перспективи створення вiртуальних корпорацiй. Проте, залежно вiд галузi конкретна модель мережi мiнятиметься. Наприклад, в електроенергетицi мережi мають бiльше виражену низхiдною iнтеграцiю по технологiчному курчатi, тодi як в автомобiлебудуваннi мережi розвиненi в обох напрямах. Тому програми, способи реструктуризацiї для кожної мережi дiлової спiвпрацi у вiртуальну корпорацiю розроблятимуться конкретно для кожного випадку. У справжнiй вiртуальнiй органiзацiї мiра iнтеграцiї усiх внутрiшнiх процесiв має бути такою високою, що усi iснуючi формальнi межi мiж окремими функцiональними областями просто зiтруться. З точки зору зовнiшнiх зв'язкiв для вiртуальної корпорацiї буде характерна як висока мiра висхiдної iнтеграцiї по технологiчному ланцюжку зi своїми постачальниками так i низхiдної з клiєнтами або дистриб'юторами. Вiртуальнiй корпорацiї не потрiбна реклама в класичному її розумiннi. Кожна дiя вiртуальної корпорацiї i є реклама, оскiльки кожен її крок пов'язаний з комп'ютерною мережею, де будь-хто може виявити дiяльнiсть такої корпорацiї i отримати потрiбну йому кiлькiсть iнформацiї, просто дiставшись до певного "маршруту" в мережi. Враховуючи темпи зростання мережi Internet, охоплення її адресної реклами постiйно збiльшується, а рекламнi можливостi комп'ютерної мережi в гiпертекстовому i пошуковому режимах набагато вище за звичайну рекламу. Якщо у реальному свiтi товар шукав споживача, а реклама йшла окремо, то у реальному свiтi у вiртуальному свiтi товар мiстить усю рекламну iнформацiю як етикетку, i споживач шукає товар по швидкому перегляду таких етикеток. У вузькому сенсi класичним прикладом вiртуальної корпорацiї є Internet. Це єдина вiртуальна корпорацiя, роль якої i об'єми охоплення ринку так нестримно розвиваються, що стають чинником розвитку не якого - те окремої нацiональної держави, а чинником загальносвiтового розвитку. Для вiртуальної органiзацiї структура змiсту є важливiшою чим само змiст. Оскiльки грамотна побудова гнучкої i що розвивається структури, припускає можливiсть структури самостiйно реорганiзовуватися пiд рiзнi завдання. Але вивчення органiзацiй (Джон Стоунхаус) вивчення органiзацiй, що входять в мережi дiлової спiвпрацi, за критерiями, використовуваними для визначення їх статусу, як вiртуальної корпорацiї (цi критерiї приведенi вище), показує, що, незважаючи на збiльшену складнiсть, їх все ще не можна вважати вiртуальними корпорацiями. Існує велике число органiзацiй, якi не планують стратегiчний розвиток своїх iнформацiйних систем, а впроваджують удосконалення у вже дiючi ИТТ у мiру потреби. У багатьох випадках спроба стратегiчного планування у рамках мережi дiлової спiвпрацi терпить невдачу, оскiльки при цьому перестають братися до уваги iндивiдуальнi бiзнес мети окремих учасникiв. Навiть у тих випадках, коли стратегiчне планування має мiсце, воно, частенько, виглядає як нав'язування основною компанiєю своєї стратегiї iншим учасникам мережi. Швидше за все найбiльшiй ефективностi при стратегiчному плануваннi дiяльностi мережi можна буде добитися, враховуючи iнтереси усiх учасникiв мережi. Крiм того, сильна прихильнiсть окремих компанiй до власних локальних мереж, утрудняє iнтеграцiю iнформацiйних мереж учасникiв мереж дiлової спiвпрацi. Хоча досягнення пов'язанi з Internet i мультимедiйними технологiями створюють для цього усi умови. Мiра, до якої вiртуалiзацiя певної компанiї i її мережi дiлової спiвпрацi можлива, залежить вiд тiєї реальної вигоди, яка при цьому може бути отримана, а також вiд характеру вироблюваного продукту i особливостей технологiї його виробництва Прагнення пiдвищити ефективнiсть бiзнесу є необхiдною умовою розвитку мереж дiлової спiвпрацi, але зробити такий розвиток можливим можуть тiльки досягнення в областi iнформацiйної технологiї. Особливостi Вiртуальних Корпорацiй Поява нових типiв органiзацiй припускає перегляд старих схем управлiння. Однiєю з головних змiн системи управлiння є стирання iєрархiчних рамок в структурi корпорацiї. Замiсть посадової iєрархiї на перше мiсце виходять iнтелектуальна спiвпраця i мережева кооперацiя менеджерiв. Головним чинником, що обумовлює цi змiни, стає перехiд вiд капiталу до знань, iнтелектуальних активiв як критичних ресурсiв органiзацiї. свiтi. Саме тому виникають ВК з мережевою структурою, де кожен доступний для кожного, а функцiї керiвних менеджерiв обмежуються органiзацiєю спiльної роботи, пiдбором персоналу, навчанням. Вiртуальна Корпорацiя в областi вищої освiти значне концептуальне зрушення у бiк самонавчання, де важливими джерелами iнформацiї окрiм звичайних лекцiй i книг є бази даних i знань, засоби мультимедiа i т. п., координатором учбового процесу виступає викладач, а iнтерпретатором знань - сам студент. Вiртуальна кафедра - це найбiльш передова одиниця освiтньої установи епохи iнформацiйного суспiльства, найкраща з точки зору наявних економiчних i технiчних умов. Це рiзновид мережевої, комп'ютерно-орiєнтованої органiзацiї, що складається з людей i вiртуальних агентiв, що знаходяться в рiзних мiсцях. Така кафедра не iснує в реальному фiзичному просторi, а створюється шляхом iнформацiйної iнтеграцiї необхiдних педагогiчних, навчально-методичних, програмно-технiчних i iнших ресурсiв, що вiдбираються з рiзних кафедр, факультетiв i внз. Електронним шляхом формується штучна органiзацiя, яка функцiонує у вiртуальному просторi. Створення вiртуальних кафедр з використанням реальних кафедр рiзного масштабу дозволить зменшити або усунути недолiки i посилити достоїнства останнiх. до вимог ринку, i невеликих нових кафедр, що iнодi вiдчувають нестачу в ресурсах, але здатних швидко реагувати на змiни i оперативно отримувати замовлення у сферi освiтнiх послуг. Поняття вiртуальної кафедри є важливим додатком загальних методик i принципiв розробки вiртуальних органiзацiй i пiдприємств, що розвиваються в контекстi реинжиниринга на основi нових iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй. Окрiм цього, воно також тiсно пов'язане з концепцiями мультиуниверситета Дж. Керр i вiртуального унiверситету, вiртуальної лабораторiї i вiртуальної аудиторiї. Уявлення про вiртуальнi кафедри є природним розвитком iдей дистанцiйної освiти. Цiкавим вiтчизняним прикладом побудови вiртуального класу можуть служити розробки, проведенi на кафедрi "Інформацiйнi технологiї" Росiйського державного технологiчного унiверситету ним До. Э. Циолковского - МАТИ. Як результат - створена гетерогенна Інтернет-мережа з можливiстю органiзацiї вiдеоконференцiй. Мережа включає бiльше 40 робочих мiсць на базi рiзних комп'ютерiв. У рамках цiєї мережi органiзований учбовий процес на web -сервере, розроблено i встановлено близько 10 електронних пiдручникiв i мультимедiйних iнформацiйних систем, що використовують технологiї QuickTime VR i потокової передачi вiдео - i аудiоданих в мережi. Накопичений досвiд оцифрування вiдеозображень i вiдеофiльмiв, побудови вiртуальних панорам i засобiв комп'ютерної анiмацiї в учбових цiлях. ВИСНОВОК На закiнчення хотiлося б вiдмiтити, що, незважаючи на прийдешню економiку i появу вiртуальної органiзацiї, iншi органiзацiйнi форми збережуть свою актуальнiсть через потреби, що склалися, i стосунки мiж людьми. Необхiдно вже сьогоднi шукати новi форми органiзацiї, виходити за вiдомi стереотипи вiдповiдно до можливостей, якi вiдкриває Інтернет. Якщо сьогоднi не планувати те, чого ще немає, то завтра неможливо буде встигнути за змiнами, що вiдбуваються. Корпорацiї, що розраховують зберегти конкурентоспроможнiсть, повиннi оперативно добитися досконалостi як використовуваної iнформацiї, так i системи взаємин з партнерами. Технологiї самi по собi, без вiдповiдних змiн iншої частини корпорацiї успiху не принесуть. Ось чому процес модернiзацiї корпорацiї має бути комплексним, таким, що охоплює одночасно дослiдження i розвиток, виробництво, маркетинг, збут, обслуговування, розподiл, iнформацiйнi системи, фiнанси. Істотно мiняються вимоги до спiвробiтникiв вiртуальної корпорацiї. Вказаним корпорацiям буде потрiбний великий штат висококвалiфiкованих, надiйних i освiчених працiвникiв - людей, що розумiють i застосовують новi форми iнформацiї, здатних пристосовуватися до змiн i ефективно спiвпрацювати з iншими ринковими агентами. Вiртуальнi корпорацiї функцiонуватимуть успiшно тiльки в умовах спiльної роботи в такiй командi, в якiй працiвники, керiвництво, замовники, постачальники i державнi органи прагнуть до досягнення спiльних цiлей. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ "БІЗНЕС В СТИЛІ ФАНК" ДО. Нордстрем; Й. Ридерстрале. Стокгольмська школа бiзнесу в Санкт-Петербурзi. 2. Уткин Э. А., Эскиндаров М. А. Фiнансово-промисловi групи. - Москва: Тандем. - 2006. "Органiзований Покупець". 4. Тараса В. Би. Новi стратегiї реорганiзацiї i автоматизацiї пiдприємств : на шляху до iнтелектуальних пiдприємств. - Москва: Тандем. - 2007. 5. Герчикова І. Н. Менеджмент. - Москва: Банки i бiржi, ЮНИТИ. - 2007; Мильнер Би. З. Теорiя 6. EDP. Connect - http: // www.csu. ac. ru/osp/os/1998/01/62. html#part1