Зовнішнє середовище підприємства

Зовнiшнє середовище пiдприємства План Вступ. Глава І. Ринковi особливостi впливу факторiв зовнiшнього середовища на ефективнiсть функцiонування системи управлiння. 1. 1 теоретичнi аспекти та ринковi особливостi дiї факторiв зовнiшнього середовища. 1. 2 Види факторiв зовнiшнього середовища та їх вплив на систему управлiння пiдприємства. Глава II. Аналiз ТОВ "Селма" як системи управлiння. 2. 1 Аналiз господарської дiяльностi ТОВ "Селма". 2. 2 Аналiз системи управлiння ТОВ "Селма". Глава III. Шляхи по оптимiзацiї впливу факторiв зовнiшнього середовища на ефективнiсть функцiонування системи управлiння. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ. ВСТУП Розглянемо детальнiше ключовi аспекти менеджменту, починаючи iз середовища. Хоча середовище i виходить за межi менеджменту (великого трикутника), однак воно вiдiграє визначальну роль у змiстi управлiнської дiяльностi. Адже менеджмент являє собою не що iнше, як пристосування органiзацiї (фiрми) до вимог середовища. Про це, на жаль, деякi керiвники забувають, що нерiдко коштує їм посади, а органiзацiї зазнають труднощi. Головна причина невмiння керiвникiв орiєнтуватися у сучасному середовищi, небажання адаптуватися до децентралiзованого адмiнiстративного управлiння. У певному розумiннi менеджмент виходить iз середовища i повертається до нього Адже менеджери спочатку мають визначити вимоги споживачiв, власникiв, постачальникiв, держави пiд час вироблення планiв дiяльностi органiзацiї, потiм треба органiзувати виробництво належних товарiв i послуг i, нарештi, пiдприємство, продаючи товари (послуги), задовольняє потреби споживачiв, а отриманi доходи дають йому змогу виплатити заробiтну плату й дивiденди, податки, розрахуватися з державою тощо. Коло замкнулося. Отже, iз зовнiшнiм середовищем доводиться бути надзвичайно пильним i обережним. Зовнiшнє середовище являє собою об'єктивнi обставини, фактори, що оточують органiзацiю в суспiльствi (державi, свiтi), до яких вона мусить пристосовуватися. Значення зовнiшнього середовища було усвiдомлене наприкiнцi 50-х рокiв нинiшнього столiття. Це стало одним з найважливiших внескiв системного пiдходу до науки менеджменту Зовнiшнє оточення органiзацiї дедалi бiльше стає джерелом проблем для сучасних менеджерiв. Власне, керiвники вищих i певною мiрою середнiх рiвнiв найважливiших для суспiльства органiзацiй (дiлових, освiтнiх, державних) пiд впливом рiзноманiтних подiй у свiтi i державi змушенi зосереджувати свою увагу на середовищi, що швидко змiнюється, враховувати його вплив на внутрiшню будову i розвиток органiзацiї. Що стосується зовнiшнього середовища в Українi, то воно є складним i нестабiльним. Зубожiння бiльшостi населення, протистояння законодавчої i виконавчої влади, частi змiни уряду, велика кiлькiсть i слабкiсть полiтичних партiй, незавершена суперечлива приватизацiя, залежнiсть вiд iнших країн в енергоносiях, поглиблення економiчної кризи, вкрай несприятлива екологiя, великий рiвень безробiття, значна тiньова економiка, знецiнення моральних якостей — все це надзвичайно ускладнює полiтичний та бiзнесовий менеджмент. Зовнiшнє середовище — надзвичайно складний об'єкт, про який вже написано i ще буде написано багато книг, з мого боку середовище є не тiльки джерелом створення полiтичних i бiзнесових органiзацiй, а й вирiшальним фактором подальшого розвитку цих iнституцiй. Змiни, що постiйно вiдбуваються у зовнiшньому середовищi, змушують змiнюватись i органiзацiї. Полiтичнi партiї, зокрема, змiнюють свої полiтичнi лозунги, своїх лiдерiв, уточнюють свої програми, вишукують новi форми роботи в масах, утворюють полiтичнi блоки, коалiцiї, модернiзують органiзацiйну структуру тощо. Бiзнесовi органiзацiї припиняють випуск старої продукцiї i освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачiв на ринку, використовують новi технологiчнi процеси, роздiляються на дрiбнiшi органiзацiї, або ж, навпаки, зливаються з iншими, виходять на ринки iнших країн чи припиняють дiяльнiсть на них. Дана курсова робота Мета дослiдження даної роботи - це аналiз ТОВ "Селма", як аналiз фiнансово-господарської дiяльностi, впливу зовнiшнього середовища на пiдприємство системи управлiння. "Селма". "Селма ", статистична звiтнiсть, баланс, фiнансовi результати та iншi документи, Конституцiя України, закони, постанови, та рiшення Уряду якi є законодавчою базою. Характер взаємодiї пiдприємств та держави визначений спецiальним роздiлом Закону України "Про пiдприємництво". Державне регулювання дiяльностi пiдприємства в умовах ринкових вiдносин здiйснюється в формi розробки та прийняття вiдповiдного законодавства, яке регламентує окремi аспекти дiяльностi пiдприємства. Об'єкт дослiдження " Селма ". Увага концентрується головним чином на колективному рiшеннi управлiнських проблем пiдприємства, що є необхiдною умовою його виживання i розвитку в умовах невизначеностi. Один з найважливiших тезисiв, на якому базується пiдхiд в данiй роботi - iснування деякого "ядра", яке сформоване менеджментом i котре визначає реакцiю пiдприємства на змiни в оточуючому середовищi як в адмiнiстративнiй так i в дiловiй сферi. Актуальнiсть теми обумовлена тим, що ринкова система господарювання, яка склалася в Українi, передбачає необхiдностi перегляду форм та методiв пiдходу до зовнiшнього оточення. Завданням курсового дослiдження, потребують рiшень: як впливає зовнiшнє середовище на пiдприємство та систему управлiння; аналiз господарської дiяльностi та системи управлiння, ринковi напрямки перебудови системи управлiння тощо. системи, прогнозувати динамiку факторiв зовнiшнього середовища пiдприємства. Структура курсової Глава І. Ринковi особливостi впливу факторiв зовнiшнього середовища на ефективнiсть функцiонування системи управлiння 1. 1 Теоретичнi та ринковi особливостi дiї факторiв зовнiшнього середовища. При створеннi фiрми пiдприємець повинен усвiдомлювати, що майбутня його дiяльнiсть буде проходити усерединi i пiд впливом так званого навколишнього середовища, пiд яким розумiється диференцiйована структура, що складається з зовнiшнього (ближнього i дальнього) i власного внутрiшнього середовища. Зовнiшнє середовище включає всi сили i контактнi аудиторiї, з якими фiрма зiштовхується у своїй повсякденнiй i стратегiчнiй дiяльностi. Буквально усе, що впливає на прийняття рiшень у процесi дiяльностi, може бути включена в це поняття. Середовище нiколи не буває стабiльним. І звичайно, кожне пiдприємство повинно не тiльки знати своє середовище i ЇЇ природу змiн, але i вмiти реагувати на цi змiни : невдача в пристосуваннi до середовища виллється в невдалий бiзнес взагалi.. В економiчнiй лiтературi висловлюються рiзнi думки з приводу класифiкацiй середовищ фiрм. Це пов'язано з тим, що для видiлення середовищ необхiдно визначити, якi чинники є найбiльш важливими з погляду впливу на положення фiрми, i з якою частотою вони виявляють свiй вплив. Існує думка, що фiрмi, як економiчнiй одиницi, варто брати до уваги в першу чергу чисто економiчнi чинники (рiвень прибуткiв споживачiв, ставку вiдсотка, обмiнний курс валюти, рiвень безробiття), а потiм, i як i допомiжнi(або другоряднi) соцiальнi, юридичнi, технологiчнi i полiтичнi чинники, що утворюють зовнiшнi середовища. 1) середовище найближчого оточення; 2) вiддалене середовище фiрми. Оскiльки виробниче пiдприємство визначають як систему, яка переробляє ресурси, то найближче оточення пiдприємства складається зi споживачiв, постачальникiв, ринкiв робочої сили, фiнансових iнститутiв, конкурентiв i iнвесторiв. ЦІ групи контактують iз фiрмою (у рiзних мiстах ) безпосередньо. Основне (загальне ) середовища, з iншого боку, складається iз сил, що виявляються час вiд часу. На параметри цього середовища впливають соцiальнi, культурнi, демографiчнi, екологiчнi, юридичнi i технологiчнi. Вiдповiдно до iншого розподiлу (функцiонального), стан зовнiшнього середовища роздiляються по їхнiй природi, звiдси зовнiшнє середовище роздiляється на соцiальне, економiчне, полiтичне i технологiчне. Маючи справу з кожною iз них, ми повиннi розумiти iстотну рiзницю мiж найближчим (безпосереднiм) оточенням i загальним середовищем. Тому перша класифiкацiя не суперечить iнший, а вибирається виходячи з поставленої задачi вивчення середовища фiрми в загальному значенi, Для поставлених цiлей ми пропонуємо, з огляду на приведенi рекомендацiї, розглядати середовище, у якому функцiонує фiрма, як складову умовно з мiкросередовищем (внутрiшнього середовища фiрми i сил найближчого оточення, безпосередньо i найбiльше впливових, на фiнансове положення,) i макросередовищем, що об'єднує бiльш вiддаленi сили i зовнiшнi по вiдношенню до фiрми. Розглянемо найближче середовище пiдприємницької дiяльностi з урахуванням двох основних моментiв: - органiзацiї бiзнесу i середовище, у якому вiн оперує. - процесу прийняття рiшень усерединi виробничої системи. середовища усерединi виробничої системи. Внутрiшнє середовище складається з рiзноманiтних компонентiв вiдповiдно до функцiональних областей, загальними для всiх типiв фiрм. У фiрмi, що належить одному пiдприємцю, усi функцiї виконуються одною особою, у той час як у великих органiзацiях вони роздiленi i закрiпленi за спецiалiзованими внутрiшнiми структурами: 1) забезпечує виробничою робочою силою й 2) фiнанси i бухгалтерський облiк має справу з грошовими аспектами бiзнесу; 3) забезпечення постачанням припускає органiзацiю процесу обслуговування виробничої системи всiма ресурсами, крiм людських; 4) дослiдження, розвиток i винаходи об'єднанi в функцiю (її &О), що має справа з розвитком продукту i процесу виробництва (у динамiчному i конкурентному ринку розвиток продукту єнайбiльше важливим чинником для виживання фiрми в довгостроковому перiодi); 5) поширення продукцiї означає доведення товарiв i послуг доспоживачiв; 6) забезпечує процес виготовлення товару (надання послуг), прийняття рiшень у сферi технологiй, календарного планування виробництва i запасiв, контролю якостi; 7) - особливий вид дiяльностi, що не ототожнюється з iзбутом або торгiвлею; бiльш точно можна було б визначити цей вид дiяльностi як виявлення i задоволення потреб (бажань споживача). У орiєнтованих на ринок виробничих органiзацiях маркетинг забезпечує iнтеграцiю усiх внутрiшнiх функцiональних структур для прийняття ринково-орiєнтованих рiшень. може бути обмежене у своїй дiяльностi по реорганiзацiї опором iз боку спiвробiтникiв. Споживчий попит як частина зовнiшнього середовища впливає на можливостi фiрми по досягненню поставлених планових значень обсягiв прибутку i продажiв. Технологiчнi нововведення для маркетингових цiлей можуть бути обмеженi ресурсами (як людськими, так i чисто виробничими), а, з iншого боку, можуть створити умови для змiни ринкової позицiї фiрми i т. п. Отже, мiкросередовище фiрми, що iнтерпретується як спектр функцiональних структур, виробляє рiшення по дiяльностi фiрми в умовах впливи на нього з боку сил найближчого оточення. Генераторами цих сил є постачальники, споживачi, робоча сила (видiлена окремо як найбiльше важливий ресурс пiдприємства), фiнансовi iнститути, конкуренти (безпосереднi, тобто фiрми, що працюють у данiй галузi i потенцiйнi, що подають погрозу при входi в галузь) i iнвестори. Пiдприємство контактує з цими силами постiйно i тому повинно знати, що очiкується вiд впливiв , що обмежують , i як можна їх перебороти або змiнити в зв'язку зi своїми основними концепцiями по дiяльностi фiрми в обранiй мiсiї. фiрми. Серйозними обмеженнями з боку постачальникiв можуть бути: цiна на матерiальнi ресурси, якiсть товарiв що поставляються, послуг i сировини, умови постачань. Споживачi роздiляються на декiлька груп, що рiзняться по своїй природi: це сили, що коштують у ланцюжку просування товару до кiнцевого споживача, включаючи його самого. Назвемо основнi складовi широкого поняття «споживач»: 1) окремi особи i домогосподарства, що одержують товари для особистого споживання, а також фiрми й органiзацiї, що споживають товар для виробничого використання; 2) промiжнi продавцi (посередницькi органiзацiї), державнi i громадськi органiзацiї, що одержують товари для використання вiдповiдно до сфери дiяльностi; 3) всi iншi покупцi (об'єднанi разом в одну групу), юридичне або якi знаходяться територiальне за межами країни. Звiдси можуть бути видiленi в окрему групу маркетинговi посередники (торговi посередники, органiзацiї по транспортуванню i складуванню товару, органiзацiї по наданню маркетингових послуг, кредитне фiнансове заснування). Конкуренцiя, як сила, що впливає на мiкросереду фiрми, поняття також дуже широке i має, мабуть, одне з найдужчих впливiв на процес прийняття рiшень. До сил зовнiшнього мiкросредовища пiдприємства, вiдповiдно ставляться також рiзноманiтнi «контактнi аудиторiї», що також впливають на прийняття рiшень у мiкросредовитi через рiзноманiтний рiд iнтересiв до дiяльностi фiрми. У цю групу сил входять: 1) фiнансовi кола, що забезпечують фiрму капiталом (банки, iнвестицiйнiкомпанiї, брокерськi фiрми, iнвестори); 2) засоби масової iнформацiї (рекламнi агентства, газети, часописи, радiо iтелестанцiї), 3) державнi заснування, що займаються наглядом i регулюванням виробничої дiяльностi, а також тi державнi заснування, дiяльнiсть яких може якось вiдбитися на дiяльностi фiрми; 6) власнi службовцi i робiтники, що також мають власну думку i судження про дiяльнiсть фiрми i можуть як позитивно, так i негативно впливати на можливiсть фiрми досягати поставлених цiлей. Своє призначення (мiсiю) пiдприємство формує, дослiджуючи також визначенi умови i стан вiддаленого зовнiшнього середовища, що ми умовно назвали макросередовищем. Можливостi фiрми по задоволенню потреб залежать вiд багатьох реальнихчинникiв i подiй макросередовища, що у першу чергу вносить свої корективи всистему ресурсiв, необхiдних для виконання пiдприємства своєї мiсiї, визначає параметри виробничої системи. Макросередовище впливає на бажанiобрiї фiрми як опосередковано, через мiкросередовище розглянуту нами вище,так i безпосередньо, здiйснюючи втручання в ринковi вiдносини, що, восновному, продиктовано позитивними намiрами по регулюванню ринку iвiдношень мiж його суб'єктами. Приведемо деякi характеристики основних зовнiшнiх вiддалених середовищ, що повиннi враховуватися при формуваннi мiсiї фiрми. У першу чергу пiдприємство повинно цiкавити стан i розвиток соцiально-демографiчної структури споживчого середовища i країни в цiлому Причому iнтерес повиннi викликати не тiльки вiкова структура, прибутки та iншi маркетинговi перемiннi, але i змiна стилю життя, класового складу товариства, смакiв i переваг. Структурний склад i змiни (як дiйснi, так i прогнозованi) можуть вiдбиватися не тiльки на ринку споживачiв, але i на ринку робочої сили. iз позицiї державних iнститутiв. Тому, перед тим, як створювати фiрму, потрiбно вивчити свої права й обов'язки всiх учасникiв пiдприємницької дiяльностi. Знання законiв І iнших юридичних положень про обраний напрямок дiяльностi може заздалегiдь виключити конфлiктнi ситуацiї або несподiванi вiдкриття про обмеження в сферi бiзнесу, або, навпаки, додаткових можливостей. Прикладами можуть бути права що охороняються законом споживачiв, антимонопольне законодавство, охорона прав кредиторiв, iнвесторiв i позичальникiв, власникiв. Іншим рiзновидом юридичного середовища є рiзноманiтнi правила по реєстрацiї компанiй з описом їхнього директорського складу i цiлей дiяльностi. При цьому всякi дiї понад дозволених i заявлених рахуються незаконними. можуть бути схильнi до регулювання, лiцензування або навiть притягнутi до вiдповiдальностi. сполучення централiзованого управлiння деякими галузями нацiональної економiки, що забезпечують економiчну безпеку країни i ринкових вiдносин, що регулюють економiчну дiяльнiсть в iнших галузях У змiшанiй економiцi спiвiснують державна (суспiльна) i приватна власнiсть на засоби виробництва Приватнi пiдприємства продають товари i надають послуги вiдповiдно до потреб споживачiв через (в основному) свою прибуткову мотивацiю, а так званої «державний» (точнiше, суспiльний) сектор економiки виконує свої функцiї, наприклад, соцiальної допомоги i захисту населення, робить товари державного призначення (вiйськове устаткування, деякi види продовольства, лiтературу, лiки i т п.). Таким чином, контакт iз галузями i пiдприємствами суспiльного сектора може принести як свої вигоди, так i свої визначенi трудностi, пов'язанi, в основному, з фiнансуванням, регульованими державою цiнами, асортиментом i т. п. Інша роль держави в економiцi - виступати регулюючим, що захищає i керує ланкою щодо приватного сектора. Ця роль може приймати форми субсидiй, податкових пiльг, юридичного контролю за подiями на не регулюючому ринку, регулювання надлишкового виробництва, ставки вiдсотка. Важливо пам'ятати, що бiльшiсть дiй держави, це тi, що обмежують та забороняють, контролюють, та допомагають або пiдтримують приватний сектор. Полiтичне середовище, особливо в економiцi, що розвивається, безпосередньо впливає на змiну державної сфери, спроможної змiнювати параметри мiкросередовища пiдприємства як зовнiшньої, так i внутрiшньої. Додатковий ризик, пов'язаний iз полiтичним клiматом, жадає вiд фiрми попереднього тонкого аналiзу як сьогоднiшньої, так i довгострокової ситуацiї в сферi державного управлiння, тенденцiй i напрямкiв змiн. Технологiчне середовище, у якому працюють пiдприємства, включає технологiчнi можливостi по виробництву продуктi (тобто засiб одержання i доведення товару до споживача), можливостi по одержанню сировини i комплектуючої вiдповiдної якостi, перспективи технологiчних полiпшень. Це середовище має принципове значення для фiрми, особливо при входженнi на iснуючий ринок. Технологiчне середовище, безсумнiвно, повинне бути дослiджуване з погляду обмежень, тенденцiй i можливостей, проте саме тут фiрма може знайти вiдповiдi на корiннi питання щодо придбання нею своїх конкурентних переваг. Мова йде як про запропонований продукт iз вiдповiдними споживчими характеристиками, так i про витрати, iз якими фiрмi прийдеться ввiйти в галузь. Урахування позитивних можливостей галузi (наприклад, iмiтацiя вдалих досягнень iнших фiрм, тенденцiї розвитку технологiчних процесiв, пропозицiї бiльш ефективних ресурсiв, низький технологiчний рiвень iнших фiрм i т. п.) дозволить вибрати своє ринкове мiсце i навiть намiтити стратегiчнi напрямки розвитку, а також запобiгти негативному виходовi починань, якщо фiрма не бачить можливостей на будування своєї справи у вже сформоване технологiчне середовище. Імiтацiя iснуючого технологiчного напрямку в галузi входження створює для пiдприємств як додатковi можливостi i переваги, так i обмеження. Бiльш вдалим рiшенням при достатньо детальному вивченнi свого майбутнього технологiчного середовища (з урахуванням її змiн) буде вишукування нововведень у виготовленнi продукту, технологiчних удосконалень або iнновацiй самого продукту, зменшення витрат у порiвняннi з другими фiрмами за рахунок бiльш вдалого використання ресурсiв, придбання iмiджу технологiчного або маркетингового лiдера i т. п.. Монопольне положення в галузi завдяки особливому запропонованому продукту або низьким витратам (у межах закону) дає неоспоримi переваги як при входi в галузь, так i при виживаннi в довгостроковiй перспективi, тому що сприяє успiшному просуванню власного товару i стримуванню технологiчного розвитку iнших фiрм. Конкурентнi сили галузi стимулюють процес розвитку технологiчного середовища, тому що кожна конкуруюча фiрма добре розумiє, що, якщо вона не зможе вiдповiдати технологiчному прогресу галузi або, ще краще, лiдирувати в ньому, вона втрачає свої потенцiйнi переваги в конкурентнiй боротьбi i, можливо, може просто програти своїм суперникам. Економiчне середовище не знаходиться в станi спочинку, а посилює свої впливи на сферу виробництва через свої динамiчнi змiни, що можуть мати як негативнi, так І позитивнi наслiдки для фiрм, що оперують у цьому середовищi. Причому фiрми, що активно оперують, що iнiцiюють свої спроби впливу на це середовище, мають бiльше шансiв на довгостроковий успiх, чим тi, що успiшно пристосовуються до умов, що змiнюються. Вмiння управляти знаннями i навичками в областi економiчних вiдношень не с гарантiєю успiшного бiзнесу, однак не дозволяє iнтерпретувати й аналiзувати тенденцiї в змiнi економiчного середовища, а також робити їхнi прогнози. Частина економiчного середовища була вiднесена нами до мiкросередовища фiрми разом iз тими силами мiкросередовища, яке дуже активно i найбiльше часто вступають у контакт i впливає на функцiонування мiкросреди фiрми. Отже, незважаючи на всi труднощi з класифiкацiєю й аналiзом внутрiшнього i зовнiшнього середовища пiдприємства (макро- i мiкросередовища), економiчна наука дає аналiтичний апарат, за допомогою якого рекомендується можливим зрозумiти, проаналiзувати i прийняти на озброєння багато фактiв i подiй на реальному ринку, що роблять вплив на прийняття рiшень iз метою утримання конкурентної переваги починаючого пiдприємства. Таким чином, другий висновок, що повинний бути врахований пiдприємцем при виробiтку стратегiї антикризового керування, може бути сформульований так: Максимальна тривалiсть перiоду безкризисного стану фiрми забезпечується вибором такої мiсiї (призначення), яка щонайкраще вiдповiдає параметрам мiкро- i макросередовища, формованим цими параметрами обмеженням i умовам економiчної дiяльностi. Неадекватна оцiнка впливу цих обмежень чи умов створює передумови для виникнення кризового стану i банкрутства фiрми. Слiдством iз даного твердження є необхiднiсть конкретизацiї оцiнюваних умов i обмежень iз таким розрахунком, щоб можливiсть їхньої адекватної оцiнки стала реальної. Таким чином, важливою проблемою виробiтки рацiональної стратегiї антикризового управлiння є проблема iдентифiкацiї параметрiв зовнiшнього середовища, що роблять вплив на вибiр мiсiї фiрми. Роздивимося в зв'язку з цим принципи аналiзу ринкових можливостей, що вiдчиняються фiрмi з тiєї або iншою мiсiєю. до уваги основнi чинники, що можуть вплинути на довгострокове виживання фiрми: • детермiнанти галузевої ефективностi (структура, прибутковiсть, рiст i т. п), • конкретизацiя сфери контролю фiрми; • ринкове середовище. А також iншi важливi чинники, такi як: • економiчна поведiнка фiрми в iнших галузях, пов'язаних по горизонтальному i • чинники ефективної органiзацiї i управлiння; • чинники узгодженостi рiзноманiтних стимулiв i мотивацiй. Природа ринкiв, у яких фiрма має намiр займатися своїм бiзнесом, є об'єктом для уважного вивчення з боку управлiнської ланки. Продажi, прибуток i потенцiйнi можливостi росту фiрми залежать вiд поточних i майбутнiх ринкових умов конкретної галузi i сумiжних iз нею галузей. Це означає, що успiх фiрми залежить вiд умiння старанно аналiзувати ринок i вiд того, яку власне позицiю зайняла фiрма - стратегiчно продуману i найбiльше правильно вибрати визначальне мiсце, час, товар i його цiну, що у свою чергу повинно вiдповiдати розумiнню пiдприємцем своєї мiсiї як органiзатора нового пiдприємства. також потребує деякої орiєнтацiї пiдприємцiв у цьому питаннi Бажання вiдкрити бiзнес (пiдприємство) є тiльки персональною орiєнтацiєю, а початок пiдприємницької дiяльностi все таки потребує вже поступової конкретизацiї поставлених питань, i в тому числi визначеної орiєнтацiї серед ринкiв товарiв, що потенцiйно ставляться до майбутньої дiяльностi i визначальної мiсiї фiрми Існує традицiйна думка, що прийняття рiшень i вибiр лiнiї поводження фiрм практично завжди визначаються конкуренцiєю i ринковими умовами. Виробничi пiдприємства дiють вiдповiдно до конкурентних обставин i умов «попити - пропозицiї» ринку, що знаходяться поза їхньою владою Тому, в основному, в економiчнiй лiтературi у фокусi коштує не фiрма як така, а ринки, у яких дiє або з якою взаємодiє фiрма. Традицiйна теорiя пiдприємництва (бiзнесу), навпаки, дивиться на ринки i сили конкуренцiї як на умови, що обмежують дiяльнiсть фiрми. Сьогоднiшнi i майбутнi ринковi умови подаються як обставини, що створюють альтернативи або погрозу для проведення бiзнесу. Проте не варто бачити в ринку й економiчних силах абсолютний детермiнант того, що являє собою бiзнес кожної окремої фiрми, i як вона буде боротися за свою клiєнтуру. Стратегiя фiрми в боротьбi за «ринкове мiсце» стосовна тiльки в межах ЇЇ сфери впливу, тобто в межах можливостi фiрми одержати результати вiд добре задуманої стратегiї у вiдношеннi свого мiсця на ринку. Дiйсно, потужними бiзнес-стратегiями є тi, що мають потенцiйнi можливостi генерувати серйозний вплив на ринки, покупцiв, конкурентiв i на напрямок розвитку галузi. В цiй схемi поданий загальний спектр характеристик ринкових середовищ, найбiльш важливi якi розглянутi в данiй главi. Розумiння того, як фiрма збирається формувати свою природу i напрямки своєї дiяльностi (виходячи зi сформульованої мiсiї фiрми), важливо з декiлькох точок зору. По-перше, вiдзначимо, що напрямок дiяльностi фiрми є, власне, продукт зовнiшнiх ринкових альтернатив (або обмежень) i внутрiшнiх чинникiв: ресурсiв, квалiфiкацiї персоналу, управлiнських якостей i переваг. Множина чинникiв впливають на вибiр напрямку дiяльностi, серед них як зовнiшнi, пов'язанi з природою ринкiв, у яких фiрма має намiр проводити свою дiяльнiсть: (споживчi, смаки i переваги, купiвельнi навички, технологiчнi змiни, конкурентнi впливи), так І внутрiшнi, пов'язанi з потребою в iнвестицiях, що вiдповiдають прибутковi (чекання, фiнансовi можливостi фiрми, оцiнка квалiфiкацiйних i управлiнських якостей у змiстi їхньої достатностi для досягнення успiху на ринку, диверсифiкацiя, персональний склад управлiнської ланки i його цiлеспрямованiсть, державнi акти регулювання, зобов'язання фiрми перед сегментом товариства або власниками акцiй, а також соцiальнi, полiтичнi i культурнi умови), що обмежують або розширюють спектр дiї фiрми. По друге, фiрмi варто мати бiльш-менш чiтке уявлення про те, яку позицiю вона збирається мати в змiстi ринкового поводження i сфери iнтересiв бiзнесу. Наприклад, деякi фiрми хочуть бути технологiчними лiдерами або займати бiльш спокiйну позицiю послiдовника за лiдируючими фiрмами. Однi фiрми явно агресивнi по природi, iншi - консервативнi й обирають стратегiї, що не передбачають ризик. Однi збираються придiляти увагу якостi i сервiсу, iншi вiддають перевагу низькi цiни i низько доходним краям ринку i т. п. Однi фiрми припускають займатися простим (односкладовим) бiзнесом, у той час як iншi ринуться до iнтенсивнiй диверсифiкацiї, По-третє, вибiр мiсiї фiрми i пiсля цього ставлення своїх цiлей, задач i стратегiй що являє основою для таких майбутнiх важливих типiв прийняття рiшень у бiзнесi, як, наприклад: 1) вибiр серед декiлькох споживчих груп i окремих споживачiв для задоволення їхнiх потреб, 2) вибiр найбiльше ефективних iз погляду ресурсiв i витрат технологiї i виробничих процесiв, Все перераховане вище дозволяє сказати, що обставина, чи є фiрма процвiтаючої або вона терпить невдачi, багато в чому залежить вiд достатностi i старанностi дослiдження багатьох аспекти своєї майбутньої дiяльностi, пов'язаних iз внутрiшнiми i зовнiшнiми можливостями реалiзацiї задуманої мiсiї фiрми. Добре пророблена концепцiя фiрми забезпечує: • можливiсть фiрми успiшно конкурувати на своєму мiсцi на ринку, • можливостi фiрми домагатися конкурентних переваг; • одержання достатньої для дiяльностi фiрми прибутку з цього погляду. Можливо, що рiзноманiтнi чинники можуть обмежувати можливостi фiрми при початку її дiяльностi, а також бути лiмiтируючими на довгостроковому обрiї або дати негативний ефект «на все життя,», наприклад: • утворення власника (керуючого) фiрми i його основнi риси i можливостi (ментальної спроможностi, досвiд, компетенцiя, характер i т п,); • рiзноманiття iдей i планiв i їхня сумiснiсть (продукт, засiб поширення, дислокацiя виробництва або офiса i т. п.); • загальна кiлькiсть фiнансiв i можливостi їхнiй збiльшення при початку виробництва або органiзацiї фiрми, i навченого штату); • довгостроковi чекання дiяльностi фiрми, можливостi i наслiдку припиненняпiдприємства i припущення про допустимiсть у данiй концепцiї бiзнесу альтернативних варiантiв його змiни, точнiше змiни мiсiї фiрми; • розмiр компанiї, установка фiрми на частку ринку. Приймаючи на увагу усi вищезгаданi чинники, пiдприємець приймає рiшення про основну концепцiю фiрми. Пiсля повного розгляду цих i, може бути, яких-небудь iнших важливих питань, тут не запропонованих, можна розраховувати на повне й остаточне ухвалення рiшення. Проте основної концепцiї фiрми або на початок повного або часткового перегляду проблеми вибору мiсiї фiрми з другої точки зору. З метою оптимiзацiї впливу факторiв зовнiшнього середовища на ефективнiсть функцiонування пiдприємства, слiд бiльш детальнiше розглянути види факторiв зовнiшнього середовища, про що йти мова в наступному питаннi. 1. 2. Види факторiв зовнiшнього середовища та їх вплив на систему управлiння пiдприємством Як уже зазначалося, вплив суспiльства на виробництво здiйснюється переважно завдяки взаємозв'язкам, якi складаються, мiж керiвництвом органiзацiї, з одному боку, а також зовнiшнiм та внутрiшнiм середовищем, з iншого боку. Досвiдченi менеджери добрi усвiдомлювати непросту взаємодiю керiвникiв, що взаємодiю , iз елементами зовнiшнього середовища. Насамперед потрiбно постiйно вивчати i враховувати змiни в суспiльствi та вимоги, що ставлять до органiзацiї споживачi, постачальники, уряд, власники та iн. Не менш важливо вiдчувати i тиск внутрiшнього середовища, настрой персоналу, фiнансовий стан органiзацiї, технологiю бiзнесу тощо. Утримуватися на вершин! управлiнської пiрамiди багато рокiв пiд постiйним тиском окремих ланок зовнiшнього i внутрiшнього середовища - це справдi велике мистецтво. Зовнiшнє середовище будь-якої органiзацiї є дуже складаним. Тому ми лише стисло розглянемо його складiв!, звертаючи увагу передусiм на тi аспекти, знання яких потрiбнi полiтичним лiдерам та бiзнесовим менеджерам. При цьому використаємо структурний, та функцiональний пiдходи. Структурний пiдхiд передбачає видiлення окремих сфер середовища за змiстом суспiльних вiдносин, в управлiнськiй дiяльностi. Функцiональний пiдхiд дає змогу знайти механiзми взаємодiї органiзацiї з середовищем. З позицiй структурного пiдходу найпоширенiшою є класифiкацiя, вiдповiдно до якої зовнiшнє середовище включає такi основнi ланки: • полiтико-правове середовище; • технологiчне середовище; • економiчне середовище; • екологiчне середовище; • мiжнародне середовище. Цiлком зрозумiло, що кожна з ланок зовнiшнього середовища вiдiграє свою роль у суспiльному життi. Цi ролi неоднаковi в рiзних країнах, а також у рiзнi перiоди в однiй країнi. Скажiмо, вплив полiтико-правового середовища на бiзнес у розвинених країнах є значно меншим, нiж у постсоцiалiстичних країнах. Але й у майбутньому полiтико-правове середовище вiдiграватиме визначальну роль у дiяльностi полiтичних та бiзнесових менеджерiв. Наприклад, вирiшальною мiрою успiх "Єдиних енергетичних систем" на газовому ринку у свiй час було забезпечено пiдтримкою цiєї компанiї тодiшнiм урядом України. Визнаючи належну роль органiзацiї в створеннi системи розрахункiв з РАТ Газпром за росiйський газ, вiдзначимо, що в майбутньому така ситуацiя навряд чи може бути нормальною. Скарги керiвникiв АТ Укргазпром щодо сплати ними величезних податкiв за розрахунки пiльгового оподаткування ЄЕСУ, що їх пiдтримував уряд, є цiлком обґрунтованими. Крiм того, ЄЕСУ продавав газ платоспроможним пiдприємствам, залишаючи Укргазпрому неплатоспроможних. Вiдтак борг споживачiв АТ Укргазпром за 1996 рiк становив на 21 березня 1997 року 994,6 млн. дол. США.. І хоча полiтичний та урядовий лобiзм iснує в усiх країнах, однак в Українi його вплив на розвиток тих чи iнших компанiй подекуди зводить нанiвець дiю законодавства щодо антимонопольну дiяльностi та недобросовiсної конкуренцiї. середовище являє собою систему законодавчих i нормативно-правових актiв, урядових i полiтичних органiзацiй, законодавчої, судової i виконавчої влади, яка створює правове поле бiзнесової дiяльностi, впливає на умови ведення бiзнесу в тiй чи iншiй країнi. Складовi полiтика-правового середовища: • полiтична система;. законодавча i нормативно-правова система; • полiтичнi партiї i полiтичнi лiдери; • органи законодавчої, судової i виконавчої влади в центрi й на мiсцях; щодо регулювання бiзнесу; • засоби масової iнформацiї (телебачення, радiо, преса). Соцiальне - культурне середовище - це фактори, пов'язанi з населенням, рiвнем його розвитку, традицiями, звичками. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клiєнтом для бiльшостi компанiй, оскiльки люди є головними покупцями. По-друге, мiсцеве населення для будь-якої органiзацiї виступає основним джерелом формування персоналу. характеристики; . кiлькiсть i структура сiмей, їхнi традицiї; • рiвень квалiфiкацiї, освiти, трудовi навички працездатного населення, рiвень доходiв населення, структура потреб; • життєвi цiнностi, настанови, традицiї, звичаї, стереотипи населення й окремих • мiжнароднi, мiжетнiчнi вiдносини. Нерiдко можна почути схвальнi думки про соцiально-культурне середовище в Українi. Цi думки спираються переважно на високий освiтнiй рiвень населення, пiдприємливiсть, спокiйну вдачу людей. Однак дане середовище погiршується. Про це свiдчать висновки Доповiдi про людський розвиток у 1997 роцi, пiдготовленої експертами Програми розвитку 00Н. У загальному рейтингу людського розвитку (тривалiсть життя, рiвень освiти, рiвень ВВП на душу населення) Україна посiдає 95-те мiсце з 175 держав. Варто згадати, що в 1991 родi Україна посiдала 32-ге мiсце. Технологiчне середовище • патенти, авторськi свiдоцтва, рацiоналiзаторськi пропозицiї; • науково-технiчнi розробки, звiти з науково дослiдницьких робiт, проектнi розробки, iнжинiринговi роботи; • iнформацiя i технiчнi засоби й оброблення, системи технологiй у рiзних сферах життєдiяльностi людей, потенцiал науково-дослiдних, проектно-конструкторських, дослiдницьких, iнжинiрингових органiзацiй. На жаль широкi можливостi технологiчного середовища в Українi використовуються вкрай недостатньо. А в зв'язку зi значною емiграцiєю вчених i висококвалiфiкованих фахiвцiв у захiднi країни iснує реальна загроза рiзкого погiршення технологiчного середовища. Тому полiтикам i бiзнесменам, якi мають вiдповiднi можливостi, хотiлось би висловити таку рекомендацiю "Утримуйте висококвалiфiкований персонал в Українi, навiть якщо для них сьогоднi немає вiдповiдної роботи Адже завтра, коли доведеться вам вести конкурентну боротьбу на свiтових ринках, знайти i залучити до своїх органiзацiй висококвалiфiкованих фахiвцiв буде коштувати дорожче". • наявнiсть у суспiльствi основних галузей народного господарства, пiдприємств, органiзацiй; • iнфраструктура економiки; • транспорт, комунiкацiї; • кориснi копалини, енергетичнi ресурси, • характеристика виробничої продукцiї (послуг, робiт), валовий нацiональний продукт;. • стан економiки i показники її розвитку (кризовi явища, Інфляцiйнi процентнi ставки та iн.)i • державнi та мiсцевi органи регулювання економiки; Економiчне середовище України перебуває в кризовому станi. Навряд чи спроможна Україна самостiйно, без iноземних iнвестицiй подолати кризу i здiйснити структурну перебудову. Єдиний позитивний елемент економiчного середовища - вiдносно стабiльний курс нацiональної валюти - гривнi. Екологiчне середовище характеризує природне оточення органiзацiї, що являє собою, з одного бокову, джерело певних ресурсiв (земля, кориснi копалини, сонячне свiтло, повiтря, вода тощо), а з iншого боковi - простiр, до якого надходять результати дiяльностi органiзацiї. Екологiчне середовища: • земельнi та воднi ресурси, повiтряний басейн, їхнiй стан i характеристика, • рослинний i тваринний свiт; • природнi умови дiяльностi органiзацiї (температурний режим, погоднi умови, iнших опадiв, пори року), реальний i допустимий рiвнi забруднень повiтря, землi, води токсичними вiдходами; • реальний i допустимий рiвнi несприятливих впливiв на навколишнє середовище електричними, магнiтними та iншими • тенденцiя екологiчних змiн навкруги фiрми; важкої промисловостi забруднювали своїми вiдходами рiчку. Але усе ж таки загальний стан екологiї України залишається вкрай: незадовiльним Продовжує нагадувати про собi аварiя Чорнобильської атомної електростанцiї 1986 року Тому екологiчне середовище України має бути предметом особливої турботи полiтичного та бiзнесового менеджменту. включає сферу вiдносин мiж окремими державами та мiжнародними iнституцiями, що безпосередньо впливають на результати дiяльностi даної органiзацiї. Складовi мiжнародного середовища: • мiжнароднi багатостороннi й двостороннi договори, мiжнароднi дiловi асоцiацiї; • посольства i торговельнi представництва в iнших країнах; . мiжнародний транспорт І мiжнароднi комунiкацiї; мiжнароднi навчальнi заклади, науковi дослiдження, конференцiї, зустрiчi; • валютнi курси. Слiд вiдзначити сприятливе для України в цiлому мiжнародне середовище. Пiдтвердженням цього є не тiльки розширення мiжнародних зв'язкiв України з iншими державами, а й обрання представника України головою Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй на 1997-1998 роки. Водночас сприятливе мiжнародне середовище мiстить у собi значнi загрози. Довiра до України сьогоднi - це скорiше аванс, нiж стале ставлення з бокову зарубiжних країн. А iснуюча в Українi корумпованiсть владних структур не додає державi авторитету. Не завжди в ладах з мiжнародними антидемпiнговими процедурами вiтчизнянi бiзнесмени. Виникає чимало запитань у зв'язку з кредитами Мiжнародного валютного фонду i мiжнародних банкiв. Справдi, слiд подумати над питанням, хто i як їх буде вiддавати. Чи не чекає Україну доля багатьох латиноамериканських i африканських країн? Не завжди зважають вiтчизнянi бiзнесмени i полiтики на зарубiжнi правила господарювання. Фактори прямої та опосередкованої дiї. З погляду функцiонального пiдходу в зовнiшньому середовищi слiд вирiзняти фактори прямої та опосередкованої дiї. Фактори прямої дiї: постачальники матерiалiв, капiталiв, трудових ресурсiв; закони i законодавчi органи, то безпосередньо визначають статус, напрями i механiзми дiяльностi даної дiлової органiзацiї; споживачi; власники; конкуренти. Звичайно, виникає таке запитання, а чи доцiльно виокремлювати фактори прямої дiї з економiчного середовища, до якого входити бiльшiсть iз них? Так, доцiльно Адже з чинниками прямої дiї (постачальниками, споживачами, урядовими органiзацiями та iн.) органiзацiям доводитися укладати вiдповiднi догоди. Цю дiяльнiсть здiйснюють певнi функцiональнi пiдроздiли фiрми (вiддiли постачання, збуту, зв'язкiв з урядовими органами i громадськiстю тощо). Спостережемо за змiнами в середовищi в цiлому й в окремих його сферах, зокрема в економiцi, - це функцiї iнших ланок (аналiтичних вiддiлiв, вищого менеджменту, зовнiшнiх консультантiв та iн.). є використання структурного пiдходу до аналiзу зовнiшнього середовища для полiтичних органiзацiй, органiв державної влади й управлiння. Слiд звернути увагу на ту обставину, що фактори прямої дiї становлять так зване промiжне, або цiльове, середовище. Промiжним його називають тому, що воно перебуває мiж зовнiшнiм (широким) та внутрiшнiм середовищем, а цiльовим бо саме iнтереси суб'єктiв цього середовища вiдiграють вирiшальне значення пiд час обґрунтування цiлей органiзацiї. Справдi, як визначаються цiлi дiлових i полiтичних органiзацiй? Звичайно, це питання можна вiднести до компетенцiї лiдерiв, якi можуть формулювати цiлi виходячи зi своїх власних уявлень Однак такий пiдхiд далекий вiд менеджменту, котрий рекомендує визначати i враховувати iнтереси своїх споживачiв, постачальникiв та iнших партнерiв (банкiв, фiнансових i страхових компанiй, аудиторських фiрм, рекламних сайтiв тощо), а також цiлi конкурентiв. Фактори опосередкованої дiї впливають через iншi обставини на дiяльнiсть компанiї. Скажiмо, чорнобильська катастрофа безпосередньо вплинула на дiяльнiсть iнших атомних електростанцiй, а опосередковано - на пiдприємства iнших галузей, оскiльки пiсля цього рiзко зросла активнiсть багатьох державних i недержавних органiзацiй i рухiв, насамперед органiзацiй "зелених". Складовi факторiв опосередкованої дiї: стан економiки, науково технiчний прогрес; полiтичнi i соцiально-культурнi змiни; вплив групових iнтересiв на органiзацiю; вплив мiжнародних подiй або подiй в iнших країнах на стан справ в органiзацiї. Другою важливою складовою середовища є внутрiшнє середовище, що являє собою певнi обставини i фактори всерединi органiзацiї, якi впливають на поведiнку працiвникiв i прийняття рiшень. Звичайно, обґрунтоване розумiння органiзацiї передбачає насамперед знання й внутрiшнього середовища. У наш час поширеними є два пiдходи до аналiзу внутрiшнього середовища: широкий (комплексний) i вузький (людський). До широкого пiдходу включаються як матерiально-речовi, так i людськi фактори, а до вузького - акцент робиться на людських чинниках. Враховуючи вищезгадане, слiд також акцентувати увагу на аналiзi системи та показникiв господарське - фiнансової дiяльностi пiдприємства, що є також передумовою розробки напрямкiв вдосконалення системи управлiння об'єкту дослiдження. Глава II . "Селма" як системи управлiння 2. 1 Аналiз господарська - фiнансової дiяльностi ТОВ «Селма». Тов. «Селма» було засноване в 1994 року. Засновником його являються фiзичнi i юридичнi особи. Основним видом дiяльностi ТОВ «Селма» •будiвельна дiяльнiсть, експлуатацiя та ремонт об'єктiв громадського призначення, виробництво будiвельних матерiалiв, будiвництво пiдземних розподiльних газопроводiв, монтаж систем газопостачання; • надання транспортних та побутових послуг, органiзацiя ремонту автомобiлiв, утримання заправочних станцiй; • постачальне - збутова дiяльнiсть; • вiдкриття та експлуатацiя фiрмових магазинiв, торгiвельна посередницька дiяльнiсть, комiсiйна торгiвля, в тому числi органiзацiя торгiвлi промисловими товарами iз застосуванням комiсiйної надбавки, з одночасною виплатою коштовностi товарiв, прийняття вiд громадян, як вiтчизняних так i iноземних, букiнiстична торгiвля ; • представництво iнтересiв вiтчизняних та iноземних партнерiв, пiдписання угод, угод за дорученням i в iнтересах пiдприємств, органiзацiй, установ, фiрм та громадян; •виконання науково-дослiдних та проектно-конструкторських консультацiйних, маркетингових та консалтингових робiт; • виробництво товарiв народного споживання та промислових виробiв; • заготiвля, виробництво, переробка та реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї, тваринництво; • зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. З 1996 року ТОВ"Селма" змiнило напрям своєї дiяльностi. Основною дiяльнiстю стали заготiвля, продаж, виробництво с/г продукцiї. Також є млин, крупорушка, олiйня, якi дають змогу переробляти с/г продукцiю, таким чином здiйснюється економiя коштiв за рахунок своїх переробних пристроїв i не треба залучати iншi пiдприємства для переробки. Фiрма є дилером хутрової фабрики, таким чином тов. «Селма» має змогу брати товар на реалiзацiю, проводити сезоннi знижки, давати гарантiю на всi види продукцiї, здiйснювати закази на iндивiдуальнi закази по каталогу i т. iн. № п/п Роки вiдхилення 1999 2000 1 29842 2 262060 +19797 3 Березень +15216 4 Квiтень 241100 261070 +19970 5 Травень 17090 6 Червень 65744 72472 +6728 7 Липень 190750 199747 +8997 8 64890 +4190 9 10 Жовтень 100905 114701 +13795 11 Листопад 64277 68114 +3837 12 Грудень Всього 1 307276 1417351 Проаналiзувавши данi наведенi в таблицi ми побачили що товарообiг с/г продукцiї має сезонний напрям, починаючи з серпня i до листопада йдуть самi високi показники товарообiгу це обумовлено тим, що по контрактам з колгоспами проводиться заготiвля с/г продукцiї, пiсля збору урожаю. Також ми бачимо що порiвняно з 1999 роком, в 2000 роцi товарообiг збiльшився на 110075 тис. грн. Що показує про успiшну дiяльнiсть. "Хутролюкс", яка займається продажем хутряних виробiв.(таблиця 2. 1. 2). Таблиця 2. 1. 2. Товарообiг по фiрмовому магазину "Хутролюкс" МІСЯЦІ роки 1999 2000 1 8500 8715 +215 2 Лютий 985 1765 +780 3 Березень 15І72 +472 4 Квiтень 800 25 -675 5 Травень 1100 1386 +286 6 Червень 4460 4871 +411 7 740 982 +242 8 Серпень 970 1116 +146 9 Вересень 16200 18199 +1999 10 18740 20047 + 1307 11 Листопад 23853 12 Грудень 44247 47281 +3034 ВСЬОГО 143412 З даної таблицi ми бачимо, що товарообiг по магазину в 2000р. збiльшився на 10270 гри., що призвело до полiпшення фiнансового становища пiдприємства ТОВ «Селма». Також можна побачити з товарообiгу що продаж хутряних виробiв являється сезонною торгiвлею. Найбiльший товарообiг по мiсяцям склав з вересня по грудень, що вказує на сезонний товар. Таким чином ТОВ "Селма" через заготiвлю та продажу хутряних виробiв доповнює одне одним, що дає змогу "втримуватись на плаву" . Розрахуємо коефiцiєнт рентабельностi пiдприємства К^н „ 40000 К^„„ 40000 товарообiг 1560763 - 83 Ми маємо 2,5 грн. доходу з однiєї гривнi залученої в оборотi за 2000 рiк. З цього розрахунку ми бачимо що дуже ефективно використовуються воженi кошти. Порiвнянне з великими органiзацiями якi мають "сотi" i ефективно працюють. Маємо визначити також скiльки залучено своїх коштiв в загальнi сумi ресурсiв пiдприємства. Розраховується коефiцiєнт автономiї за 2000 рiк. Кавт - 6^_ (2. 1. 2) 203,1 Таким чином кiлькiсть залучених коштiв набагато перевищує вложенi кошти. Показники лiквiдностi забезпечують аналiз спроможностi пiдприємства сплачувати рахунки Це пов'язано з тим , що у своїй дiяльностi пiдприємство мусить оплачувати всi поточнi рахунки , щоб його не оголосили неплатоспроможним. Саме тому як iнвестори , так i кредитори звертають увагу на цi показники. Пiдприємство веде облiк результатiв дiяльностi, оперативний, бухгалтерський та статистичний облiк. Вiдповiдальнiсть за стан облiку , своєчасне подання бухгалтерської та iншої звiтностi покладене на головного бухгалтера пiдприємства, компетенцiя якого визначена чинним законодавством. Пiдприємство самостiйно розробляє та затверджує штатний розклад, визначає оклади, форми i системи оплати працi робiтникiв пiдприємства. Загальний розмiр виплат за результатами працi робiтникiв пiдприємства не обмежується. В разi необхiдностi для виконання конкретних робiт i надання послуг пiдприємство має право залучити громадян, виробничi, творчi та iншi колективи, спецiалiстiв наукових закладiв, пiдприємств на пiдставi договорiв пiдряду, з оплатою працi на договiрних засадах. Якiсний аналiз господарсько-фiнансової дiяльностi є передумовою та запорукою розробки ефективних шляхiв полiпшення соцiально-економiчної системи пiдприємства. Розглядаючи та аналiзуючи господарсько-фiнансовий стан ТОВ «Селма» було б дуже помилково залишити без уваги тi чинники, якi є вирiшальними в Одним iз основних джерел аналiзу фiнансового стану пiдприємства є бухгалтерська звiтнiсть, бухгалтерський баланс. Також були використанi такi документи як "звiт про фiнансовi результати", та "головна книга бухгалтера". Використовуючи названi джерела аналiзу, а також данi поточного бухгалтерського облiку 1999-2000 рр., можна проаналiзувати фiнансову сталiсть i платоспроможнiсть, динамiку, ефективнiсть використання обiгових коштiв. Насамперед потрiбно проаналiзувати дохiднiсть ТОВ «Селма», яка характеризується абсолютними та вiдносними показниками. Таблиця2. 1. 3. Аналiз дохiдностi ТОВ "Селма" за 1999-2000 рр. Показники Роки (+,-) 1998 1999 2000р. у порiвняннi з 1999 Виручка вiд реалiзацiї продукцiї 493,1 130,5 26,4 пда 82,2 21,8 -60,4 26,5 Витрати на виробництво 299,9 87,2 -212,7 29,07 прибуток 222,5 203,1 -19,4 91,2 Данi таблицi 2. 1. 3 свiдчать про те, що балансовий прибуток у 2000р. порiвнянно з 1999р. зменшився на 19400 грн. Це є результатом дiї таких факторiв: 1. Зменшення виручки вiд реалiзованої продукцiї в 2000р. порiвняно з 1999р. 2. Вкладання менших коштiв в виробництво на 212,7 тис. грн. Тому при плануваннi подальшої дiяльностi ТОВ "Селма" особливу увагу треба придiлити полiтицi оптимiзацiї витрат, зробити висновки що до реалiзацiї продукцiї. Фiнансове стiйким є те пiдприємство, яке за рахунок власних коштiв покриває кошти, якi вкладенi в активи (основнi фонди, нематерiальнi активи, обiговi кошти), не допускає необгрунтованої дебiторської та кредиторської заборгованостi i вчасно розраховується по своїм обов'язкам. Найголовнiшим в фiнансовiй дiяльностi є вiрна органiзацiя використання обiгових коштiв. Тому в процесi аналiзу фiнансового стану пiдприємства головна увага надається використанню обiгових активiв. Характеристика фiнансової стiйкостi включає в себе аналiз складу i розмiщення активiв пiдприємства; динамiку джерел фiнансових ресурсiв; наявностi власних обiгових коштiв; кредиторської заборгованостi; дебiторської заборгованостi. Таблиця 2. 1. 4. Аналiз динамiки основних показникiв фiнансово - господарської дiяльностi ТОВ "Селма" за 1998-2000 рр. № пп Роки 1998 1999 2000 2000р. порiвняно до 1998р. 2000 р. порiвняно до 1999р. 1 Основнi засоби 0,9 3,0 8,1 +7,2 5,1 2 Нематерiальнi активи - — — — — — 3 Виробничi запаси 2,0 2,3 3,1 +1,1 0,8 * 4 Незавершене виробни-тво ол 0,1 0,1 Без змiн без мiн 5 Дебiторська заборгованiсть 58 31,8 34,7 -23,3 2,8 6 Грошовi кошти 1,1 5,1 1,5 -3,6 7 Готова продукцiя 132,6 180,2 135,9 +3,3 -44,3 8 Чиста 31,2 41,9 34,7 +3,6 -7,2 реалiзована З даної таблицi ми бачимо що основнi засоби збiльшилися порiвняно 2000-го до 1998-го збiльшилися на 7,2 тис. гри., Виробничi запаси збiльшилися порiвняно 2000-го до 1998-го на 1,1тис. грн.,а в 1999 р. до 2000 р. на 0,8 тис. грн. Дебiторська заборгованiсть зменшилася на 23,3 тис. грн., а порiвняно з 1999-м, на 2,8 тис. грн. Незавершене виробництво залишилося без змiн. працює не дуже вдало (по балансу та iн. звiтностi), в зв'язку з кризовим станом економiки, нестачой коштiв, неплатоспроможностi населення та iн. негативних факторiв, якi призвели до падiння фiнансових результатiв. "Селма" Органи управлiння та контролю пiдприємством. Вищим органом • визначення основних напрямкiв дiяльностi пiдприємства, • затвердження планiв та звiтiв про їх виконання, • обрання та вiдкликання членiв виконавчого органу та ревiзiйної комiсiї, Директор пiдприємства: • затверджує поточнi плани дiяльностi пiдприємства! заходи, що є необхiдними для вирiшення його завдань; • затверджує нормативнi акти, що визначають вiдносини мiж пiдроздiлами та фiлiями пiдприємства; • розпоряджатися майном пiдприємства в межах що визначенi зборами; • без довiреностi дiяти вiд iменi пiдприємства репрезентувати його у всiх установах, пiдприємствах i органiзацiях; • укладати будь-якi угоди та юридичнi акти; Заступник по роздрiбнiй торгiвлi, по магазину, веде товарно-грошовi звiти, також контролює оплату оренди магазину, охорони проведення рекламних заходiв щодо продажу виробiв якi представленi в магазинi. Проводить заявки на фабрику, робить вiдбiр асортименту товару. Вiдповiдає за прийом товару по кiлькостi та якостi. Робить квартальнi звiти, якi подає до дирекцiї органiзацiї. Має двох продавцiв якi займаються продажем. Заступник по оптовiй торгiвлi займається вивченням ринку збуту та попитом с/г продукцiї. Займається закупками продукцiї на КХП та на колективних господарствах. Також робить звiти про об'єм виконаної роботи щонедiлi. Знаходиться пiд керiвництвом заступника по оптовiй торговi. Менеджер вивчає попит на товари реалiзуєм! фiрмою, цiнову полiтику, прогнозує попит на цi чи iншi товари, пiдготовлює заявку на поставку товарiв, пошук ринку збуту, вiд'їжджає на заключення договорiв, подає пропозицiї керiвництву по нових моделях, якостi продукцiї, пiдготовляє матерiали для рекламної продукцiї, приймає участь в ярмарках, виставках, з цiллю продажу товарiв. контролюючi органи. Готує баланс по ТОВ «Селма», який вiдображає повнiстю дiяльнiсть органiзацiї. Фiнансовi операцiї - бухгалтер пiдготовлює платiжнi доручення для перерахування коштiв постачальникам (СП «Тикоферлкжс», фiрма «Україна», стиль "Модерн", хутро фiрма Тисмениця" i т. д.) та iншим суб'єктам з якими фiрма «Селма» контактує . Наприклад , за оренду примiщення, за послуги зв'язку (закрите акцiонерне товариство «Турбота»), охорона, витрати пов'язанi з прийманням i зберiганням с/г продукцiї, всi цi платежi вiдображаються в окремих статтях балансу, крiм того бухгалтер проводить перерахування по обов'язковим платежам (ПДВ, пенсiйний фонд), крiм того бухгалтер забезпечує пiдготовку документiв по спiльних питаннях, приймає участь в арбiтражних судах. Товарно-грошовi звiти * бухгалтер контролює рух товарне матерiальних цiнностей, постачання товарiв на фiрму, оприходування матерiально-вiдповiдальними особами та контроль за цими цiнностями та здачу i виручку, що вiдображається у товарно-грошових звiтах. Бухгалтер здiйснює здачу виручки в банк. Крiм того здiйснює пiдзвiт по банку коштiв для заготовки с/г продукцiї та на господарськi витрати. Також контролює термiни використання коштiв вiдповiдальними особами (на заготовлi с/г продукцiї 10 календарних днiв, на господарськi потреби 1 календарний день). Всi операцiї по касi та банку вiдображаються на окремих рахунках балансу. бухгалтер всi операцiї по господарськiй дiяльностi вiдображає в статтях балансу, який здається в податкову iнспекцiю, кожного двадцятого числа пiсля звiтного перiоду, крiм того бухгалтер повинен подати декларацiю в податкову iнспекцiю по прибуткам, що являється основою для сплати податна на прибуток. Крiм основної роботи бухгалтер проводить кадровий облiк всiх працiвникiв(трудових книжок, прийом , звiльнення працiвникiв i т. д.). Пiдприємство дiлиться на двi пов'язанi мiж собою системи: керуєму та керовану. Керуєма система, або суб'єкт управлiння представлена на нашому пiдприємствi директором i начальниками вiддiлiв. Керована система, або об'єкт управлiння ТОВ "Селма" постачальники i робочi по складу. Система органiзацiї торгiвлi дозволяє рацiонально використовувати працю, обладнання, предмети працi, створювати умови для того, щоб процес торгiвлi здiйснювався за допомогою найбiльш прогресивних прийомiв та методiв i з найменшими затратами. роботи, її складностi i других особливостей. Економiчна система пiдприємства виражає - єднiсть економiчних процесiв, а також економiчнi зв'язки всiх сторiн дiяльностi пiдприємства. Вона вирiшує задачу всебiчного використання можливостей усiх систем в дiяльностi пiдприємства для пiдвищення його економiчного ефекту i отримання прибутку. Усi перерахованi системи взаємозв'язанi i тiльки в цiлому складають пiдприємство, як систему. Система управлiння пiдприємством включає органiзацiйну структуру пiдприємства принципи i методи управлiння пiдприємством, стиль керiвництва. склад, взаємодiю та пiдпорядкованiсть її елементiв ТОВ "Селма" має лiнiйно-функцiональну органiзацiйну структуру управлiння. Воно спирається на розподiл повноважень та вiдповiдальностi по функцiям управлiння та прийняття рiшень по вертикалi. На ТОВ «Селма» управлiння органiзоване за лiнiйною схемою, а функцiональнi вiддiли апарату управлiння пiдприємством лише допомагають лiнiйним керiвникам вирiшувати управлiнськi завдання, при цьому лiнiйнi керiвники ТОВ «Селма» пiдпорядкованi керiвникам лiнiйних вiддiлiв апарату управлiння. Щоб мати повну картину про систему управлiння ТОВ «Селма» розглянемо методи управлiння пiдприємством. Методи управлiння - це способи здiйснення функцiй управлiння, що забезпечують досягнення встановлених цiлей. Видiляють 4 основнi групи методiв управлiння: економiчнi адмiнiстративнi, соцiальнi та психологiчнi. Економiчнi методи управлiння ~ до них належать: стратегiчне i поточне планування дiяльностi пiдприємства, господарський розрахунок i матерiальне стимулювання, кредити, податки, рентнi платежi, створення фондiв i т. д. На пiдприємствi «Селма» з економiчних методiв використовують стратегiчне i поточне планування, матерiальне стимулювання, яке реалiзується через заробiтну плату, також на пiдприємствi запроваджено премiя за вiдсутнiсть невиходiв на роботу у розмiрi окладу i грошова допомога у разi смертi близької людини. Адмiнiстративнi методи управлiння: 1. Методи органiзацiйного впливу проявляються в формах органiзацiйного регламентування , органiзацiйного нормування i органiзацiйно - методичного iнструктування. • устав пiдприємства; •правила внутрiшнього трудового розпорядку. Органiзацiйне нормування i органiзацiйно-методичне iнструктування широко використовується на ТОВ "Селма" наприклад норми простою транспортних засобiв при навантажувально-розвантажувальних роботах, строки пiдготовки звiтiв, проводиться iнструктаж по технiцi безпеки, розробленi збутовi норми. Але на жаль на пiдприємствi немає трудових норм i багатьох iнших, не проводяться iнструктажi на робочому мiстi по виконанню робiтником своїх службових обов'язкiв, не на кожну посаду розробленi посадовi iнструкцiї. 2. Методи розпорядчого впливу. Розпорядчий вплив на ТОВ «Селма» здiйснюється через накази i розпорядження, постановку завдань, координацiю робiт i контроль за їх виконанням. Соцiальнi методи управлiння за змiстом i цiльовою спрямованiстю є вiдображенням об'єктивних соцiальних зв'язкiв i стосункiв у серединi трудових колективiв І мiж ними. Методи пiдвищеної соцiальної активностi покликанi пiдвищувати iнiцiативу i творче ставлення членiв колективу до виконання службових обов'язкiв. На ТОВ «Селма» для цього використовують моральне заохочення працiвникiв (визнання i схвалення доброї роботи, заходи по безпецi працi ) . Нажаль на пiдприємствi не використовують таких соцiальних методiв як методи орiєнтуючих норм, методи управлiння iндивiдуально-особистою поведiнкою. Психологiчнi методи - управлiння психiчною дiяльнiстю особистостi кожного працiвника для рацiонального регулювання його поведiнки i мiжособових стосункiв у трудовому колективi i створення на цiй основi оптимального морально-психологiчного клiмату. Психологiчних методiв, в своїй дiяльностi, керiвництво пiдприємства майже не використовує. Важливою формою впливу на створення нормального мiкроклiмату в колективi являється стиль керiвництва. На практицi використовуються в основному 3 стилi керiвництва: • демократичний "Селма" керiвник використовує в своїй роботi з пiдлеглими демократичний стиль керiвництва, а так як керiвник використовує цей стиль, то на пiдприємствi вiн являється еталоном i демократичний стиль управлiння використовують i замiсники директора, хоча виходячи з реальних ситуацiях слiд iнколи використовувати i автократичний стиль керiвництва, як директору пiдприємства, так i замiсникам директора. Традицiйним показником статистики людських ресурсiв є середнiй вiк, що розраховується як сума вiку всiх спiвробiтникiв, роздiлена на кiлькiсть працiвникiв. Але цей показник не є достатньо iнформативним. Бiльш продуктивним є надання вiкової структури шляхом групування за вiком (табл. 2. 2. 1). Показники вiку Кiлькiсть працiвникiв У % до загальної кiлькостi Молодше 20 рокiв 1 3,3 20-30 рокiв 3 10 31-40 рокiв 19 63,3 5 16,7 Старше 50 рокiв 2 6,7 РАЗОМ ЗО 100 "31-40 рокiв" приходиться найбiльша Процентна частка - 63,3%. Табл. 2. 2. 2. Структура ТОВ «Селма» за статтю працiвникiв на Стать Чоловiча 21 70 Жiноча 9 ЗО РАЗОМ ЗО 100 З даної таблицi можна зробити висновок, що в ТОВ «Селма» працiвники переважно чоловiчої статi. Таблиця 2. 2. 3. Якiсний склад працiвникiв ТОВ «Селма» за стажем роботи на даному пiдприємствi на 1. 01. 2001р. Стаж роботи Кiлькiсть працiвникiв У % до загальної кiль-тi Менше 1 року 7 23,3 15 50 3-5 рокiв 3 10 Бiльше 5 рокiв 5 16,7 РАЗОМ ЗО 100 Вище наведена таблиця свiдчить про те, що половина працiвникiв (50%) працює на даному пiдприємствi вiд 1 до З рокiв. Це задовiльний показник, тому що пiдприємство досить молоде. Для ефективної роботи органiзацiї важливо чiтко i ясно визначити функцiональнi обов'язки i повноваження, а також їх взаємовiдношення. Існує три метода визначення обов'язкiв І повноважень i їх передачi в рамках органiзацiї. Кожен спiвробiтник повинен розумiти, що очiкують вiд нього, якими повноваженнями вiн володiє, якими повиннi бути його взаємовiдносини з iншими спiвробiтниками. iнструкцiй, її можна використовувати в якостi основи для можливої реорганiзацiї або модифiкацiї структури органiзацiї. Ефективне, вдале управлiння набуває все бiльшої значимостi, зростає роль керiвника. За умов планової моделi господарювання вiльний маневр у господарськiй дiяльностi був неможливий i малоефективний. При ринковiй "Селма" має колективну форму власностi) пiдприємства стають вiльними в здiйсненнi господарської дiяльностi. ТОВ «Селма» функцiонує на принципах самоокупностi, самофiнансування, вiльного пiдприємництва та конкуренцiї. Це викликає до життя пiдприємливiсть, засновану на здоровому глуздi та кмiтливостi, що посилює значення управлiння i роль керiвника. 2. 3 Аналiз впливу факторiв зовнiшнього середовища на ефективнiсть функцiонування органiзацiї На протязi 1996-2000 рокiв фiрма «Селма» займалась зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, що являлось значною прибутковою частиною її господарської дiяльностi. Так, наприклад, по контракту з Угорською республiкою виконувався контракт по поставцi грецького горiху та меду. По контракту з Американською фiрмою по гарбузовому насiнню, з республiкою Польща оболонка для виробництва ковбас, республiка Беларусь -зерновi культури. Але в зв'язку з тим , що при iмпортi товарiв необхiдно сплатити ввiзне мито, та податок на добавлену вартiсть , ще до реалiзацiї товарiв необхiдно залучати додатковi кошти(кредити) , що звичайно впливає на цiну товару, крiм. того для реалiзацiї iмпортних товарiв необхiдно сертифiкувати товар, що поступив на Україну, сертифiкацiя товару також коштує значних коштiв. Тому партiя товару безпосередньо пов'язана з ЇЇ кiлькiстю, чим менше партiя товару тим затрати на сертифiкацiю товару бiльше i навпаки. Тому iмпортом товару вигiднiше займатися крупним фiрмам , якi мають великi обiговi кошти. Також по експорту товарiв для заготовки сировини, потрiбнi значнi обiговi кошти для формування значних партiй(2-3 тис тон -судова, 70 тис тон -вагона) яких фiрмi «Селма» не вистачало. Для чого приходилось звертатись за кредитом в банк. Процентнi ставки банку також впливають на цiнову полiтику пiдвищення цiни, тому експорт товару пiд силу крупним чи великим фiрмам. Крiм того обов'язкове повернення валютних коштiв при експортi товарiв становить 90 днiв, ї за кожний день просрочки фiрмi експортеру грозять штрафнi санкцiї. Тому всi цi фактори суттєво впливають на експортно-iмпортнi операцiї, що фiрмi «Селма» на сьогоднiшнiй день довелось вiд них вiдмовитись. За останнi роки всю с/г продукцiю ТОВ «Селма» реалiзує на Українському ринку. Здiйснює переробку пшеницi на борошно, i соняшника на олiю. Однак i тут фактор зовнiшнього середовища впливає на результати господарської дiяльностi. Наприклад, в минулому на позаминулому роках приймалося рiшення облдержадмiнiстрацiєю про заборону вивозу за межi областi с/г продукцiї, що суттєво впливало на виконання контрактiв на виконання контрактiв з iншими областями , сплати штрафних санкцiй за невиконання умов, цiнову полiтику , пiдвищення тарифiв на залiзно-дорожнi перевезення, на тарифи на послуги елеваторiв. Завдяки таких неправомiрних дiй фiрмою було втрачено валового прибутку близько 100 тис. гри. Все це бiльш стосується оптової торгiвлi фiрми «Селма» однак вплив зовнiшнього середовища дуже суттєво вiдчутний i на роздрiбнiй торгiвлi. Наприклад : Магазин «Хутро-лкжс» знаходиться в центральнiй частинi мiста, але не в торгiвельнiй зонi. Оренда примiщення в 5-ть разiв бiльша нiж в торгiвельнiй зонi. Тому потрiбно було вибирати , або втрачати покупця чи втрачати значнi кошти на оренду в торгiвельнiй частинi. При аналiзi ситуацiї товарообiг магазину за рiк мiг бути збiльшений в два рази. Але при цьому затрати по утриманню магазина треба було збiльшити в 5-ть раз. Немаловажну роль в органiзацiй роздрiбної торгiвлi має реклама, але i тут треба нести значнi витрати. Так за установку «Лайт-боксiв» мiська влада змушує платити помiсячне значнi кошти. Стихiйна органiзацiя торгiвлi хутряними виробами також суттєво впливає на товарообiг магазину «Хутро-люкс» . так , як приватнi виробники хутра не сплачують податкiв, якiсть товару на багато гiрша вiд фабричної, що пояснює їхню дешевизну цiн, реалiзацiя на ринках областi впливає на продаж виробiв магазину. Не дивлячись на те ,що магазин дає гарантiю на проданий товар покупцi вимушенi робити покупки товарiв за бiльш дешевими цiнами , тобто на ринку. Цей фактор зовнiшнього середовища негативно впливає на ТОВ «Селма» в цiлому. А значить низькi доходи громадян безпосередньо пов'язанi з продажем товарiв в магазинi. Зовнiшнє середовище є джерелом яке надає ресурси, що необхiднi пiдприємству для пiдтримки його внутрiшнього потенцiалу на належному рiвнi. Цi компоненти на якi ТОВ «Селма» не може впливати ну якi впливають на ефективнiсть функцiонування органiзацiї. В свою чергу фiрма "Селма" яка має такi фактори : • характер І стан ринкових вiдносин; • регулювання пiдприємницької дiяльностi; • загальноекономiчнi; • загальнополiтичнi. В даних питання, керiвник органiзацiї ТОВ "Селма" постiйно враховують головнi характеристики зовнiшнього середовища для послiдуючого аналiзу та впливу: 1. Складнiсть (кiлькiсть факторiв на яке повинно реагувати ТОВ "Селма" а також рiвень варiантностi кожного фактору) 2. Рухомiсть (швидкiсть, з якою виникають змiни в оточеннi ТОВ «Селма») З. Невизначеннiсть (функцiя кiлькостi та якостi iнформацiї) Доцiльно звернути особливу увагу на фактор "аналiз господарських зв'язкiв фiрми". Цей фактор передбачає з'ясування характеристики вiдносин пiдприємства з постачальниками матерiально - технiчних i трудових ресурсiв, фiнансовими органiзацiями, профспiлками. Змiни останнiх рокiв змусили керiвникiв збiльшити спектр врахування впливових чинникiв на пiдприємство, особливо це обумовило нестабiльнiсть зовнiшнього середовища. При виборi мiсiї фiрми пiдприємець може ще не знати, у якому ринку вiн збирається здiйснювати свою iдею про пiдприємництво Проте це не означає, що при виборi мiсiї вiн також буде ще в поведiнки остаточних основних концепцiй її реалiзацiї. Примiряння рiзноманiтних мiсiї до реальних ринкових умов, необхiдно проводити з однiєю цiллю - вияснити можливостi довгострокового успiшного iснування фiрми з даною мiсiєю. Змiна ринку на етапi вибору мiсiї означає пошук оптимальної реалiзацiї, при початку роботи перемiнити мiсiю буде означати змушений вихiд iз даного ринку з метою зберегти свiй капiтал. Роздивимося основнi параметри ринкової структури, якi можуть бути знайденi в будь якому ринку i якi визначають основнi характеристики майбутньої фiрми, змiннi умови її господарської дiяльностi. Насамперед, ринок характеризуються числом працюючих у нiй фiрм, їх розмiром, частками ринку, їм приналежним. Вид продукту (однорiдна диференцiйований,) i сегментацiя споживацького середовища визначають поводження фiрм у вiдношеннi друг до друга i засобiв обслуговування покупця. Тому це сили позначаються на конкурентному середовищi галузi. Поводження споживача, його смаки, преваги й iншi перемiннi визначають профiль споживача на даному ринку. Важною характеристикою ринку є також труднощi, якi очiкують знову вхiднi фiрми при спробi засвоїти ринок (так званi бар'єри для входу в ринок). Основнi характеристики є концептуальними i багато можуть розповiсти починаючому пiдприємцю про галузь, де вiн збирається застосувати свої спроможностi. Проте аналiз цих характеристик потребує визначених знань в областi загальної теорiї економiки. Вiдповiдно до запропонованого в данiй главi пiдходом i запропонованою методикою генеральнi цiлi аналiзуються по таких напрямках: 1)ринковi можливостi в частинi споживчого попиту; 2) конкурентне середовище; 3) зовнiшнє середовище, На даному етапi неможливо одержати точний результат у видi визначених стратегiй, тому ПРН, сформованi пiсля визначення чинникiв успiху, будуть являти собою орiєнтири для майбутнiх рiшень у вiдношеннi стратегiй i напрямки господарської дiяльностi, по котрим фiрма може досягти поставлених цiлей На пiдставi отриманих результатiв пiдприємство може прийняти рiшення про прийняття або вiдхилення вiдповiдної мiсiї фiрми, якщо вона може або не може бути реалiзована у видi продуктивно-ринкового напрямку, що забезпечує довгострокове безкризисне iснування фiрми. Глава III . Органiзацiя управлiння виробництвом має двоякий характер. З одного боку, вона передбачає побудову структури як сукупностi ланок та iєрархiчних зв'язкiв мiж ними. Структура необхiдна для органiзацiйної стабiльностi управлiння. З iншого боку, органiзацiя управлiння включає i поточну роботу, пов'язану з розподiлом завдань, контролем за їх виконанням, усуненням органiзацiйних неузгодженостей тощо. Це вже процес управлiння, який характеризує динамiку функцiонування систем управлiння. В органiзацiї управлiння цi двi сторони - структурна та процесуальна - повиннi бути узгодженi. число операцiй та робiт, вiн стає бiльш тривалим. ускладнюється взаємодiя ланок. І навпаки, скорочення кiлькостi рiвнiв у структурi пiдвищує оперативнiсть, зменшує потоки iнформацiї. "Селма" свiдчить, що виходячи саме з процесу управлiння необхiдно визначити конкретнi шляхи i засоби вдосконалення структури. Процес i структура управлiння взаємопов'язанi тому ,що вони вiдображають двi сторони одного i того ж явища впливу керуючої системи на керовану. Структура вiдображає необхiдний склад i послiдовнiсть операцiй при формуваннi i здiйсненнi впливу, порядок дiяльностi ланок структури i розповсюдження впливу по iї зв'язках. Структура i процес виражають, таким чином. статику та динамiку органiзацiї управлiння Загальний вияв зв'язку полягає в тому ,що структура -це конструкцiйна основа управлiння правильно сформована, вона дозволяє найбiльш рацiонально здiйснювати процес управлiння. З iншого боку, недолiки структури зменшують можливостi i ефективнiсть процесу управлiння. В свою чергу нерацiональна побудова процесу управлiння може привести до неповної реалiзацiї можливостей найрацiональнiшої структури. Структура забезпечує нормальний та ефективний хiд процесу управлiння, який зi своєї сторони стабiлiзує та пiдтримує параметри структури. В цьому проявляється їх багатогранний та рiзноманiтний зв'язок. дiяльностi органiзацiї, оскiльки належно не враховує впливу зовнiшнього середовища. Вимоги практика зумовили розвиток нової фiлософiї управлiння якiй ефективно реалiзуються iдеї системного та ситуацiйного пiдходiв у менеджментi Чим складнiшою є ситуацiя, тим бiльше ускладнюється управлiння. Еволюцiя систем загальнофiрмового управлiння пройшла ряд етапiв: 1. Управлiння на основi контролю за виконанням(постфактум) 2. Управлiння на основi екстраполяцiї (темп змiн прискорюється, але майбутню ситуацiю ще можна передбачити шляхом екстраполяцiї). 3. У правлiння па основi передбачення змiн(темп змiн швидкий виникають несподiванi явища, однак ще можливо передбачити майбутнi тенденцiї та визначити реакцiю на них) 4. У правлiння на основi гнучких термiнових рiшень (новi ситуацiї та завдання виникають так стрiмко, що iх неможливо вчасно передбачити). В американськiй економiцi на межi 80-х рокiв почалася та звана "тиха управлiнська революцiя". Виявивши неспроможнiсть своїх менеджерiв справитися з наростаючими труднощами у зовнiшньому середовищi. особливо на фонi японського виклику в управлiннi, американськi корпорацiї стикнулися з кризою керованостi своїх господарських систем. Пошуки виходу з неї здiйснювалися не лише на шляхах перебудови та пiдвищення квалiфiкацiї вiд управлiнського рацiоналiзму, вiд традицiйного переконання, що успiх фiрми визначається перш за все рацiональною органiзацiєю виробництва продукцiї, зниження витрат за рахунок виявлення внутрiвиробничих резервiв, пiдвищення продуктивностi працi та ефективностi використання всiх видiв ресурсiв. При такому традицiйному пiдходi пiдприємство розглядається як закрита система. його цiлi i завдання вважаються заданими i залишаються, як i iншi умови дiяльностi. досить стабiльними протягом тривалого часу. Нова парадигма заснована на системному та ситуацiйному пiдходах до управлiння. Органiзацiя розглядається при цьому як вiдкрита система, головнi передумови успiху дiяльностi фiрми ТОВ "Селма" шукаються не всерединi, а поза нею. тобто успiх пов'язується з тим. наскiльки вдало вона пристосовується до свого Чи зумiє фiрма вчасно розпiзнати загрози для свого iснування, чи буде стiйкою до непередбачених змiн ринкового середовища, чи не втратить можливостей, що виникають у зовнiшньому середовищi, чи зможе отримати максимум вигоди з цих можливостей - ось головнi критерiї ефективностi всiєї системи управлiння, вiдносно яких внутрiшня рацiональнiсть органiзацiї виробництва та управлiння (при всiй II важливостi) все ж вiдходить на другий план. З такого мислення логiчно випливає ситуацiйний пiдхiд до управлiння, згiдно з яким вся внутрiфiрмова побудова системи управлiння є вiдповiдною на рiзнi за своєю природою впливи з боку зовнiшнього середовища фiрми та деяких iнших її характеристик, зокрема технологiї виробництва та якостi її людських ресурсiв. Цiлком зрозумiло, що в таких умовах весь процес управлiння, в т. ч. основнi функцiї менеджменту, наповнюються новим змiстом. Середовище та технологiя ТОВ «Селма» стабiльнi, достатньо визначенi, люди за своїм складом є виконавцями. Такий тип управлiння, що вiдповiдає iдеалам рацiоналiстiв, цiлком пiдходить для цiєї органiзацiї. Однак в мiру ускладнення середовища фiрми, технологiї, на якiй базується її дiяльнiсть, наростання рiзноманiтностi та розвитку змiсту її цiлей, змiни управлiнської культури, вона все бiльше вiдходить вiд iдеалiв управлiнського рацiоналiзму i змушена в першу чергу пiклуватися про гнучкiсть та адаптивнiсть своїх внутрiфiрмових систем Вiдповiдно до цього змiнюється тип структури управлiння (в бiк децентралiзацiї). Органiзацiйнi механiзми пристосовуються до виявлення нових проблем та вироблення нових рiшень бiльше, нiж до контролю вже прийнятих. Маневр у розподiлi ресурсiв цiниться вище, нiж пунктуальнiсть у їх використаннi, а керiвники - творцi виявляються потрiбнiшими вiд технократiв. Пiдприємство, що агресивно дiє у своєму середовищi, є новаторським у науково-технiчному вiдношеннi, орiєнтованим на якiсть, а не на кiлькiсть продукцiї, все бiльшою мiрою залежить вiд персоналу. Тому наступна важлива риса нової парадигми це концепцiя пiдприємства як соцiальної системи Не лише характер стратегiй, тип органiзацiйних структур, процедур планування i контролю, але й стиль керiвництва, квалiфiкацiя персоналу, його поведiнка, реакцiя на нововведення та змiни повиннi постiйно аналiзуватися i вдосконалюватися при формуваннi системи управлiння. У межах нової парадигми особливо важливого значення набувають фактори органiзацiйної культури (цiнностi органiзацiї, iндивiдуальнi та груповi норми поведiнки, типи взаємодiї тощо). Формування нової системи поглядiв на процес управлiння акумулюється в стратегiчному менеджментi, який є найсучаснiшою модифiкацiєю корпоративного управлiння. Як було сказано вище, вироблення i використання методологiї та конкретних форм стратегiчного управлiння не є результатом лише еволюцiї теорiї i методики управлiння, їх виникнення викликане глибокими причинами, що випливають iз змiни характеру об'єктивними середовища дiяльностi пiдприємства. Напрямки по удосконаленню взаємодiї з факторами зовнiшнього середовища ТОВ «Селма» Успiх органiзацiй, головним чином, залежить вiд сил зовнiшнiх вiдносно органiзацiї i дiючих у глобальному зовнiшньому оточеннi. Охарактеризуємо зовнiшнє середовище та чинники, що мають найважливiше значення для керiвництва органiзацiєю. Зовнiшнє середовище - це сукупнiсть неконтрольованих суб'єктiв i сил, що дiють за межами пiдприємства (фiрми) i непiдвладнi апаратовi управлiння За визначенням "Зовнiшнє середовище органiзацiї мiстить такi елементи як споживачi, конкуренти, урядовi установи, постачальники, фiнансовi органiзацiї та джерела трудових ресурсiв, активнi (потенцiйно активнi) щодо операцiй органiзацiї" Характеристики зовнiшнього середовища, 1. Взаємозв'язок чинникiв зовнiшнього середовища - це рiвень сили (ступiнь залежностi), з якою змiна одного чинника дiє на iншу (його питома вага) Пiд складнiстю 2. середовища - це швидкiсть, з якою вiдбуваються змiни воточеннi органiзацiї Невизначенiсть зовнiшнього середовища - вiдносна кiлькiсть iнфор­мацiї про середовище i впевненiсть у ЇЇ достовiрностi. Склавши уяву про базовi складовi оточуючого середовища, спробуємо визначити, у якiй мiрi кожна з них може вплинути на дiяльнiсть фiрми? Чи може вона втрутитись у бiзнес пiдприємства, чи спроможна зашкодити у досягненнi поставлених цiлей? Необхiднiсть дослiдження споживачiв та їх впливу на дiяльнiсть органiзацiї у конкурентному середовищi, визнання значущостi споживачiв на ринку як сили, що впливає на органiзацiю виробництва i збуту не викликає сумнiву, адже пiд ними розумiють купують товари або послуги. Щоб досягти бажаного результату у змаганнi а споживача, необхiдно враховувати, передусiм, два головнi принципи маркетингу; • всi покупцi мають рiзнi потреби (цiна, якiсть, сервiс, технiчний рiвень та iн.), характеру конкуренцiї тощо. Другий напрямок пов'язаний з аналiзом iнших сил, що впливають на умови конкуренцiї - владнi структури, постачальники, iнвестори, товари-замiнники, потенцiйнi учасники та iн. розширювати виробництво. Керiвництву пiдприємства слiд постiйно та ретельно дослiджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клiєнтом фiрми. Покупець придбає, у широкому розумiннi, найдешевшу та найзручнiшу можливiсть швидко та якiсно задовольнити свої потреби (досягти бажаного результату, виконати необхiдний обсяг робiт). Отже, саме споживачi вирiшують (встановлюють критерiї) що саме (яку продукцiю, роботи чи послуги) слiд випускати пiдприємству i за якими цiнами Цiна товару, хоча i залишається основною характеристикою, що визначає попит, все ж таки не є єдиним критерiєм, який цiкавить покупця. Споживач завжди шукає найлiпшої комбiнацiї, як мiнiмум, трьох змiнних величин: сервiсного обслуговування з тим слiд мати на увазi, що на продаж можна впливати через фактори, якi формують культуру i суспiльство. Враховуються також мотиви покупок, що домiнують у рiзних груп населення. Мiж виробником i споживачем повинен вiдбуватись дiалог через зв'язки з ними. З одного боку вивчається споживач i виробник передбачає змiну в мотивах покупок, а з iншої - споживач надає iнформацiю про товар (скарги, рекламацiї, негативне ставлення до фiрми чи товару). Постачальники є власниками, фактичними володарями джерел ресурсiв, що необхiднi органiзацiї у її дiяльностi. З точки зору системного пiдходу, органiзацiя - це механiзм перетворення входiв у виходи (надходжень у Механiзм конкуренцiї починає дiяти лише тодi, коли досягається певна критична маса товаровиробникiв рiзних форм власностi (вплив конкуренцiї як реальної економiчної сили, починає вiдчуватися пiсля того, як частка недержавного сектора сягає позначки близько 25% усiх промислових (виробничих) пiдприємств, а в повну силу буде дiяти при приватизацiї i 50%). Позитивнi функцiї конкуренцiї: орiєнтацiя виробникiв продукцiї на зниження собiвартостi, краще обслуговування покупцiв, вивчення ринку i запитiв споживача, рацiоналiзацiя виробництва, постiйне самовдосконалення та оздоровлення економiки країни, швидка реакцiя на змiну прiоритетiв. Конкуренцiя викликає мобiльнiсть капiталу, його перелив з однiєї сфери економiки в iншу, а в кiнцевому пiдсумку - задоволення споживачiв у рiзноманiтних якiсних товарах, роботах i послугах. При конкуренцiї з'являється змога при покупцi товару обрати найкращий варiант цiни, якостi та сервiсного обслуговування, що неможливе при дефiцитi, плановому виробництвi та розподiлi. Висновки та пропозицiї стає джерелом проблем для сучасних менеджерiв. Власне, керiвники вищих i певною мiрою середнiх рiвнiв найважливiших для суспiльства органiзацiй (дiлових, освiтнiх, державних) пiд впливом рiзноманiтних подiй у свiтi i державi змушенi зосереджувати свою увагу на середовищi, що швидко змiнюється, враховувати його вплив на внутрiшню будову i розвиток органiзацiї. Зубожiння бiльшостi населення, протистояння законодавчої i виконавчої влади, частi змiни уряду, велика кiлькiсть i слабкiсть полiтичних партiй, незавершена суперечлива приватизацiя, залежнiсть вiд iнших країн в енергоносiях, поглиблення економiчної кризи, вкрай несприятлива екологiя, великий рiвень безробiття, значна тiньова економiка, знецiнення моральних якостей — все це надзвичайно ускладнює полiтичний та бiзнесовий менеджмент. Зовнiшнє середовище — надзвичайно складний об'єкт, про який вже написано i ще буде написано багато книг, з мого боку середовище є не тiльки джерелом створення полiтичних i бiзнесових органiзацiй, а й вирiшальним фактором подальшого розвитку цих iнституцiй. Змiни, що постiйно вiдбуваються у зовнiшньому середовищi, змушують змiнюватись i органiзацiї. Полiтичнi партiї, зокрема, змiнюють свої полiтичнi лозунги, своїх лiдерiв, уточнюють свої програми, вишукують новi форми роботи в масах, утворюють полiтичнi блоки, коалiцiї, модернiзують органiзацiйну структуру тощо. Бiзнесовi органiзацiї припиняють випуск старої продукцiї i освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачiв на ринку, використовують новi технологiчнi процеси, роздiляються на дрiбнiшi органiзацiї, або ж, навпаки, зливаються з iншими, виходять на ринки iнших країн чи припиняють дiяльнiсть на них. Тому в такий дуже складний час ТОВ «Селма» на чолi з його керiвництвом ще виживає i намагається полiпшити свiй стан, але з такими факторами зовнiшнього середовища що склалися в нас на Українi їм це не завжди вдається. На протязi 1997-2000 рокiв фiрма «Селма» займалась зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, що являлось значною прибутковою частиною її господарської дiяльностi. Так , наприклад, по контракту з Угорською республiкою виконувався контракт по поставцi грецького горiху та меду. По контракту з Американською фiрмою по гарбузовому насiнню, з республiкою Польща оболонка для виробництва ковбас, республiка Бєларусь -зерновi культури. Але в зв'язку з тим , що при iмпортi товарiв необхiдно сплатити ввiзне мито, та податок на добавлену вартiсть , ще до реалiзацiї товарiв необхiдно залучати додатковi кошти(кредити), що звичайно впливає на цiну товару, крiм того для реалiзацiї iмпортних товарiв необхiдно сертифiкувати товар, що поступив на Україну, сертифiкацiя товару також коштує значних коштiв. Тому партiя товару безпосередньо пов'язана з її кiлькiстю, чим менше партiя товару тим затрати на сертифiкацiю товару бiльше i навпаки. Тому iмпортом товару вигiднiше займатися крупним фiрмам , якi мають великi обiговi кошти. Також по експорту товарiв для заготовки сировини, потрiбнi значнi обiговi кошти для формування значних партiй(2-3 тис тон -судова, 70 тис тон - вагона) яких фiрмi «Селма» не вистачало. Для чого приходилось звертатись за кредитом в банк. Процентнi ставки банку також впливають на цiнову полiтику пiдвищення цiни, тому експорт товару пiд силу крупним чи великим фiрмам. Крiм того обов'язкове повернення валютних коштiв при експортi товарiв становить 90 днiв, ї за кожний день просрочки фiрмi експортеру грозять штрафнi санкцiї. Тому всi цi фактори суттєво впливають на експортно-iмпортнi операцiї, що фiрмi «Селма» на сьогоднiшнiй день довелось вiд них вiдмовитись. За останнi роки всю с/г продукцiю ТОВ «Селма» реалiзує на Українському ринку. Переробка пшеницi на борошно, i соняшника на олiю. Однак i тут фактор зовнiшнього середовища впливає на результати господарської дiяльностi. Наприклад, в минулому на позаминулому роках приймалося рiшення облдержадмiнiстрацiєю про заборону вивозу за межi областi с/г продукцiї, що суттєво впливало на виконання контрактiв на виконання контрактiв з iншими областями , сплати штрафних санкцiй за невиконання умов, цiнову полiтику , пiдвищення тарифiв на залiзно-дорожнi перевезення, на тарифи на послуги елеваторiв. i на роздрiбнiй торгiвлi. Наприклад : Магазин «Хутро-люкс» знаходиться в центральнiй частинi мiста, але не в торгiвельнiй зонi. Оренда примiщення в 5 разiв бiльша нiж в торгiвельнiй зонi. Тому потрiбно було вибирати , або втрачати покупця чи втрачати значнi кошти на оренду в торгiвельнiй частинi. При аналiзi ситуацiї товарообiг магазину за рiк мiг бути збiльшений в два рази. Але при цьому затрати по утриманню магазина треба було збiльшити в 5 раз. Не менш важливу роль в органiзацiй роздрiбної торгiвлi має реклама, але i тут треба нести значнi витрати. Так за установку «Лайт-боксiв» мiська влада змушує платити помiсячне значнi кошти. Стихiйна органiзацiя торгiвлi хутряними виробами також суттєво впливає на товарообiг магазину «Хутро-люкс» . так , як приватнi виробники хутра не сплачують податкiв, якiсть товару на багато гiрша вiд фабричної, що пояснює їхню дешевизну цiн, реалiзацiя на ринках областi впливає на продаж виробiв магазину. Не дивлячись на те ,що магазин дає гарантiю на проданий товар покупцi вимушенi робити покупки товарiв за бiльш дешевими цiнами , тобто на ринку. Цей фактор зовнiшнього середовища негативно впливає на ТОВ «Селма» в цiлому. А значить низькi доходи громадян безпосередньо пов'язанi з продажем товарiв в магазинi. Найважливiшим аспектом керiвництва дiловою активнiстю є точне визначення iдеалiв фiрми. На цьому заснований весь бiзнес. Бо зрештою навiщо ми кожного дня ходимо на роботу i займаємося своїми справами. Дуже важливо щоб однакова вiдповiдь на таке запитання була у всiх працiвникiв що працюють в органiзацiй починаючи з президента i закiнчуючи щойно найнятими службовцями. Порiвняння компанiй працiвники котрих в своїй бiльшостi або знають або не знають вiдповiдь на це запитання розкриває багато важливих вiдмiнностей i не тiльки в людських характерах але i в результатах бiзнесу. "Щоб обтесати каменi для цiєї стiни Вiдповiдь третього була такою Для того щоб побудувати цей чудовий замок. Якщо ми сьогоднi поставимо подiбне запитання людям зайнятим у бiзнесi то почуємо вiд них тi ж три типи вiдповiдей хоча i в дещо iншiй iнтерпретацiї. Перша вiдповiдь прозвучить приблизно так Я працюю заради хлiба насущного Я працюю щоб утримувати жiнку i дiтей Я працюю для того щоб купити будинок. Я працюю для того щоб у вiльний час насолоджуватися життям Я працюю щоб здобути певну незалежнiсть вiд суспiльства i розпоряджатися отриманими коштами на свiй розсуд Другий варiант вiдповiдi був би таким Я працюю щоб виготовити даний товар виконати тi функцiї яких вiд мене чекають аби виправдати сподiвання роботодавця А у вiдповiдi третього типу прозвучить гордiсть Я працюю щоб створити кращий свiт. Всiм вiдоме кредо корпорацiї РІЬІЛРЗ - Змiнимо життя на краще. Це типовий приклад такого свiтосприйняття коли пiдприємство пiклується про розбудову суспiльства звiсно не забуваючи i про прибуток. Рiзниця у вiдповiдях демонструє рiзницю у ставленнi до життя i якщо залишається хоч найменший шанс на успiх завжди слiд орiєнтуватися на третiй варiант вiдповiдi як свiдомiсть викликає у працiвникiв стан творчостi приносить радiсть вiд роботи вiд досягнення результату i що найголовнiше вiдчуття наповнення змiстом власної працi.