Законодавчо-нормативна база керування документацiєю в Українi
План
1. Законодавчо-нормативна база керування документацiєю в Українi 2
Висновки. 15
Список використаних джерел: 16
1. Законодавчо-нормативна база керування документацiєю в Українi
в Українi i спрямований на забезпечення єдиної технiчної полiтики у цiй сферi.
сферi, результатом якої є пiдвищення ступеня вiдповiдностi продукцiї, процесiв та послуг їх функцiональному призначенню, усуненню бар’єрiв у торгiвлi i сприянню науково-технiчному спiвробiтництву.
Нормативний документ — документ, який установлює правила, загальнi принципи чи характеристики рiзних видiв дiяльностi або їх результатiв. Цей термiн охоплює такi поняття як “стандарт”, “кодекс усталеної практики” та “технiчнi умови". Стандарт — документ, розроблений на основi консенсусу та затверд жений уповноваженим органом, що встановлює призначенi для загального i багаторазового використання правила, iнструкцiї або характеристики, якi стосуються дiяльностi чи її результатiв, включаючи продукцiю, процеси або послуги, дотримання яких є необов’язковим. Стандарт може мiстити вимоги до термiнологiї, позначок, пакування, маркування чи етикетування, якi застосовуються до певної продукцiї, процесу чи послуги;
Закон регулює вiдносини, пов’язанi з дiяльнiстю у сферi стандартизацiї та застосуванням її результатiв, i поширюється на суб’єкти господарювання незалежно вiд форми власностi та видiв дiяльностi, органи державної влади, а також на вiдповiднi громадськi органiзацiї. Дiя цього Закону не поширюється на ядернi матерiали, фармацевтичну продукцiю, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського облiку, освiти, а також iншi соцiальнi стандарти, сфера дiї яких встановлюється вiдповiдними законами.
Законодавство України у сферi стандартизацiї складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у цiй сферi.
Об’єктами стандартизацiї є продукцiя, процеси та послуги, зокрема матерiали, складники, обладнання, системи, їх сумiснiсть, правила, процедури, функцiї, методи чи дiяльнiсть, персонал i органи, а також вимоги до термiнологiї, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.
процесiв та послуг, пiдтримка розвитку i мiжнародної конкурентоспроможностi продукцiї та торгiвлi товарами i послугами. Державна полiтика у сферi стандартизацiї базується на таких принципах:
· забезпечення участi фiзичних i юридичних осiб в розробленнi стандартiв та вiльного вибору ними видiв стандартiв при виробництвi чи постачаннi продукцiї, якщо iнше не передбачено законодавством;
· вiдкритостi та прозоростi процедур розроблення i прийняття стандартiв з урахуванням iнтересiв усiх заiнтересованих сторiн, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї вiтчизняних виробникiв;
· доступностi стандартiв та iнформацiї щодо них для користувачiв;
· вiдповiдностi стандартiв законодавству;
· адаптацiї до сучасних досягнень науки i технiки з урахуванням стану нацiональної економiки;
· дотримання мiжнародних та європейських правил i процедур стандартизацiї;
· участi у мiжнароднiй (регiональнiй) стандартизацiї;
· прийняття i застосування органами стандартизацiї на територiї України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття i застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар’єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року”.
Суб’єктами стандартизацiї є:
· центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї;
· рада стандартизацiї та технiчного регулювання;
· технiчнi комiтети стандартизацiї;
· iншi суб’єкти, що займаються стандартизацiєю.
Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї органiзовує, координує та провадить дiяльнiсть щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, змiни, розповсюдження нацiональних стандартiв вiдповiдно до цього Закону i як нацiональний орган стандартизацiї представляє Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях iз стандартизацiї.
Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї виконує такi основнi функцiї:
· забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi стандартизацiї, у тому числi вживає обґрунтованих заходiв для прийняття i застосування органами стандартизацiї на територiї України, а також регiональними органами стандартизацiї, створеними на територiї України, членами яких вони є, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття i застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар’єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року”;
· вживає заходiв щодо гармонiзацiї розроблюваних нацiональних стандартiв з вiдповiдними мiжнародними (регiональними) стандартами;
· бере участь у розробленнi i узгодженнi технiчних регламентiв та iнших нормативно-правових актiв з питань стандартизацiї;
· встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, змiни та втрати чинностi нацiональних стандартiв, їх позначення, класифiкацiї за видами та iншими ознаками, кодування та реєстрацiї;
· вживає заходiв щодо виконання зобов’язань, зумовлених участю в мiжнародних (регiональних) органiзацiях стандартизацiї;
· спiвпрацює у сферi стандартизацiї з вiдповiдними органами iнших держав;
· приймає рiшення щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначає їх повноваження та порядок створення;
· органiзовує надання iнформацiйних послуг з питань стандартизацiї;
· забезпечує адаптацiю стандартiв, процедур оцiнки вiдповiдностi, процедур сертифiкацiї та практики вiдповiдно до сучасних досягнень науки i технiки;
· встановлює процедуру та приймає рiшення щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначає їх повноваження та порядок створення;
· забезпечує вiдповiднiсть нацiональних стандартiв цьому Закону;
· бере участь у розробленнi технiчних регламентiв та пiдготовцi робочої програми з технiчних регламентiв;
· бере участь у пiдготовцi мiжнародних i регiональних стандартiв, якi розробляються вiдповiдними мiжнародними та регiональними органiзацiями, та пiдготовцi рекомендацiй для процедур оцiнки вiдповiдностi, забезпечуючи врахування iнтересiв України;
· спiвпрацює та проводить консультацiї з вiдповiдними органами у сферi стандартизацiї iнших держав, у разi потреби вживає заходiв для розв’язання суперечок або скарг, якi виникають;
· формує програму робiт з стандартизацiї та не рiдше одного разу на шiсть мiсяцiв публiкує актуалiзовану програму;
· веде реєстр стандартiв та документiв з стандартизацiї;
· органiзовує створення i ведення нацiонального фонду нормативних документiв та Нацiонального iнформацiйного центру мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET);
· органiзовує розповсюдження офiцiйних публiкацiй нацiональних стандартiв, правил усталеної практики i класифiкаторiв та iншої друкованої продукцiї стосовно прийнятих нацiональних стандартiв, стандартiв та документiв вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членами яких вiн є чи з якими спiвпрацює вiдповiдно до положень цих органiзацiй або вiдповiдних договорiв, а також делегує цi повноваження iншим органiзацiям;
Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї може виконувати iншi функцiї та повноваження згiдно iз законами України. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї вносить подання до Кабiнету Мiнiстрiв України щодо делегування повноважень стосовно органiзацiї розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та змiни нацiональних стандартiв у галузi будiвництва та промисловостi будiвельних матерiалiв центральному органу виконавчої влади в цiй сферi дiяльностi. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї створює технiчнi комiтети, на якi покладаються функцiї з розроблення, розгляду та погодження мiжнародних (регiональних) та нацiональних стандартiв. Технiчнi комiтети стандартизацiї формуються з урахуванням принципу представництва всiх заiнтересованих сторiн. До роботи в технiчних комiтетах стандартизацiї залучаються на добровiльних засадах уповноваженi представники органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, суб’єктiв господарювання та їх об’єднань, науково-технiчних та iнженерних товариств (спiлок), товариств (спiлок) споживачiв, вiдповiдних громадських органiзацiй, провiднi науковцi i фахiвцi. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi технiчних комiтетiв здiйснюють їх секретарiати. Положення про технiчнi комiтети затверджує центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї.
Технiчнi комiтети стандартизацiї не можуть мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi. Членство в технiчних комiтетах стандартизацiї є добровiльним. Центральнi органи виконавчої влади та органiзацiї мають право у вiдповiдних сферах дiяльностi та в межах повноважень з урахуванням своїх господарських та професiйних iнтересiв органiзовувати i виконувати роботи iз стандартизацiї, зокрема:
· розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змiнювати стандарти вiдповiдного рiвня та припиняти їх дiю, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;
· видавати i розповсюджувати свої стандарти, документи спецiалiзованих вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членами яких вони є чи з якими спiвпрацюють на пiдставi положень про цi органiзацiї або вiдповiдних договорiв, а також делегувати цi повноваження iншим органiзацiям.
Центральнi органи виконавчої влади та органiзацiї повиннi iнформувати центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї про роботи iз стандартизацiї за своїми напрямами для виконання Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар’єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року. Мiнiстерство оборони України, враховуючи особливостi цiєї сфери, визначає порядок застосування стандартiв для задоволення потреб оборони України вiдповiдно до покладених на нього функцiй.
вiд 7 квiтня 2003 р. N 55 затверджено Нацiональний Стандарт України «Державна унiфiкована система документацiї унiфiкована система органiзацiйно-розпорядчої документацiї».
· органiв державної влади України, органiв мiсцевого самоврядування;
· пiдприємств, установ, органiзацiй та їх об'єднань усiх форм власностi.
Цей стандарт установлює:
· вимоги до змiсту i розташовування реквiзитiв документiв;
· вимоги до бланкiв та оформлювання документiв;
· вимоги до документiв, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобiв.
Вимоги цього стандарту щодо оформлювання реквiзитiв можна поширювати на всi класи унiфiкованих систем документацiї. Цей стандарт не поширюється на процеси створювання та обiгу електронних органiзацiйно-розпорядчих документiв.
У цьому стандартi використанi такi стандарти та iншi нормативнi документи:
· ДСТУ 2732-94 Дiловодство й архiвна справа. Термiни та визначення
· ГОСТ 9327-60 Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы.
Готуючи та оформлюючи документи, використовують такi реквiзити:
03 - зображення нагород
04 - код органiзацiї
05 - код форми документа
06 - назва органiзацiї вищого рiвня
07 - назва органiзацiї
10 - назва виду документа
11 - дата документа
12 - реєстрацiйний iндекс документа
13 - посилання на реєстрацiйний iндекс i дату документа, на який дають вiдповiдь
15 - гриф обмеження доступу до документа
16 - адресат
17 - гриф затвердження документа
18 - резолюцiя
19 - заголовок до тексту документа
21 - текст документа
22 - вiдмiтка про наявнiсть додаткiв
25 - вiзи документа
26 - вiдбиток печатки
27 - вiдмiтка про засвiдчення копiї
29 - вiдмiтка про виконання документа i направлення його до справи
30 - вiдмiтка про наявнiсть документа в електроннiй формi
31 - вiдмiтка про надiйдення документа до органiзацiї
32 - запис про державну реєстрацiю.
Виготовляючи бланки документiв, використовують такi реквiзити: 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, а також можливi вiдмiтки для розташування реквiзитiв: 11, 12, 13, 14, 16, 19, 20, 21. У разi застосування трафаретних текстiв документiв використовують реквiзит 21. Документи, що їх складають в органiзацiї, повиннi мати такi обов'язковi реквiзити: назва органiзацiї (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстрацiйний iндекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), пiдпис (23). Оформлюючи рiзнi види документiв вiдповiдно до нормативних документiв, крiм зазначених обов'язкових реквiзитiв, використовують такi: 01, 02, 03, 04, 05, 06, 08, 09, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32. Приклади наведено в додатку В. У документах, що їх оформлюють на двох i бiльше сторiнках, реквiзити 22 - 28 проставляють пiсля тексту (21), а 29-31 - на нижньому березi першої сторiнки документа. Зображення Державного Герба України розмiщують на бланках документiв вiдповiдно до Постанови Верховної Ради України "Про Державний герб України"; герба Автономної Республiки Крим - вiдповiдно до нормативно-правових актiв Автономної Республiки Крим. Зображення Державного Герба України, герба Автономної Республiки Крим на бланках iз кутовою розташованiстю реквiзитiв розмiщують на верхньому березi бланка над серединою рядкiв з назвою органiзацiї, а на бланках iз поздовжньою розташованiстю реквiзитiв - у центрi верхнього берега. Розмiр зображення: висота - 17мм, ширина - 12мм.
Зображення емблеми органiзацiї або товарного знака (знака обслуговування) вiдповiдно до статуту (положення про органiзацiю) розмiщують з лiвого боку вiд назви органiзацiї. Зображення емблеми реєструють згiдно з установленим порядком. Емблему не вiдтворюють на бланку, якщо на ньому розмiщено зображення Державного Герба України. На бланках документiв недержавних органiзацiй дозволено розташовувати зображення емблеми на верхньому березi документа, де на бланках документiв державних органiзацiй розмiщують зображення Державного Герба. Зображення нагород вiдтворюють на бланках документiв згiдно iз законодавством i розмiщують на лiвому березi бланка на рiвнi реквiзитiв 07 i 08.
органiзацiї вищого рiвня зазначають скорочено, а у разi вiдсутностi офiцiйно зареєстрованого скорочення - повнiстю. Назва органiзацiї - автора документа повинна вiдповiдати назвi, зазначенiй у його установчих документах. Скорочену назву органiзацiї зазначають тодi, коли її офiцiйно зафiксовано в статутi (положеннi про органiзацiю). Скорочену назву подають у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрi. Назву фiлiї, територiального вiддiлення, структурного пiдроздiлу органiзацiї зазначають тодi, коли вони - автори документа, i розмiщують нижче реквiзиту 07. Довiдковi данi про органiзацiю мiстять: поштову адресу та iншi вiдомостi (номери телефонiв, факсiв, телексiв, рахункiв у банку, адресу електронної пошти тощо). Їх розмiщують нижче назви органiзацiї або структурного пiдроздiлу. Назва виду документа має вiдповiдати перелiку форм, якi використовують в органiзацiї. Перелiк мiстить назви унiфiкованих форм документiв згiдно з ДК 010 та назви iнших документiв, що вiдповiдають органiзацiйно-правовому статусу органiзацiї.
2. Нормативнi документи iз стандартизацiї i застосування стандартiв
Залежно вiд рiвня органу, який приймає чи схвалює нормативнi документи iз стандартизацiї, вони подiляються на:
· нацiональнi стандарти, правила усталеної практики та класифiкатори, прийнятi чи схваленi центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї, а також виданi ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;
· стандарти, технiчнi умови та правила усталеної практики, прийнятi чи схваленi iншими органами та органiзацiями, що займаються питаннями стандартизацiї, а також виданi ними каталоги.
Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в iнших документах. Стандарти застосовуються на добровiльнiй основi, за винятком випадкiв, коли застосування цих стандартiв вимагають технiчнi регламенти. Стандарти повиннi бути викладенi таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачiв продукцiї якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукцiї або продукцiї залежно вiд мiсця її виготовлення. Порядок розроблення, перегляду, внесення змiн, прийняття та опублiкування стандартiв встановлюється Законом України “Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi
Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї має право встановлювати знак вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам. Нацiональний знак вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам — знак, який засвiдчує вiдповiднiсть позначеної ним продукцiї всiм вимогам стандартiв, якi поширюються на цю продукцiю. Опис та правила застосування нацiонального знака вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї. Вiдповiднiсть продукцiї нацiональним стандартам добровiльно пiдтверджується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї.
Право власностi на нацiональнi стандарти, правила усталеної практики, класифiкатори та каталоги належить державi. Вiд iменi держави права власника на цi документи здiйснює центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї. Право власностi на стандарти, технiчнi умови та кодекси усталеної практики, прийнятi чи схваленi iншими органами та органiзацiями, що займаються стандартизацiєю, належить органiзацiям, установам, за кошти яких вони створенi або яким воно передано в установленому законом порядку. Стандарт може розроблятися на продукцiю i процес, якi є об’єктами стандартизацiї та одночасно об’єктами iнтелектуальної або промислової власностi, якщо розробник стандарту отримав дозвiл вiд власника прав на продукцiю або процес у встановленому законом порядку. Забороняється повнiстю чи частково вiдтворювати, тиражувати i розповсюджувати як офiцiйнi видання будь-якi стандарти, кодекси усталеної практики, класифiкатори або їх частини без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи, крiм випадкiв, передбачених Законом. У разi вiдтворення чи розповсюдження стандарту, правила усталеної практики без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи орган чи органiзацiя, яка прийняла стандарт, не несе вiдповiдальностi за невiдповiднiсть тексту розповсюджуваного документа його офiцiйному тексту чи за наслiдки, спричиненi застосуванням розповсюдженого документа. Власник об’єкта права власностi має право на вiдшкодування збиткiв, завданих йому недозволеним розповсюдженням стандарту, правил усталеної практики, класифiкатора та каталогу, вiдповiдно до закону.
Нацiональнi стандарти, правила усталеної практики, класифiкатори та каталоги оприлюднюються, видаються та розповсюджуються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї. Видання та розповсюдження документiв вiдповiдних мiжнародних i регiональних органiзацiй, членом яких є Україна, здiйснюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї, iншими органами та органiзацiями з питань стандартизацiї вiдповiдно до положень про них. Для надання iнформацiї заiнтересованим сторонам центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї функцiонує як Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET) та веде каталог нацiональних стандартiв. Органи та органiзацiї, якi розробляють та приймають стандарти, що можуть створювати бар’єри для торгiвлi, надають копiї проектiв i прийнятих стандартiв центральному органу виконавчої влади з питань стандартизацiї, який надає цю iнформацiю заiнтересованим сторонам через Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET). Інформацiйнi послуги надаються шляхом опублiкування офiцiйних текстiв стандартiв, iнформацiйних та довiдкових видань, а також їх розповсюдження iнформацiйними мережами в порядку iнiцiативи та на замовлення.
Висновки
Стандартизацiя— дiяльнiсть, що полягає у встановленнi положень для загального i багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певнiй сферi, результатом якої є пiдвищення ступеня вiдповiдностi продукцiї, процесiв та послуг їх функцiональному призначенню, усуненню бар’єрiв у торгiвлi i сприянню науково-технiчному спiвробiтництву.
Нормативний документ— документ, який установлює правила, загальнi принципи чи характеристики рiзних видiв дiяльностi або їх результатiв. Законодавство України у сферi стандартизацiї складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у цiй сферi. Об’єктами стандартизацiї є продукцiя, процеси та послуги, зокрема матерiали, складники, обладнання, системи, їх сумiснiсть, правила, процедури, функцiї, методи чи дiяльнiсть, персонал i органи, а також вимоги до термiнологiї, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування. Метою стандартизацiї в Українi є забезпечення рацiонального використання природних ресурсiв, вiдповiдностi об’єктiв стандартизацiї їх функцiональному призначенню, iнформування споживачiв про якiсть продукцiї, процесiв та послуг, пiдтримка розвитку i мiжнародної конкурентоспроможностi продукцiї та торгiвлi товарами i послугами.
центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї про роботи iз стандартизацiї за своїми напрямами для виконання Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар’єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про стандартизацiю» вiд 01. 12. 2005 р. // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 2001, № 31. - С. 145.
| 
