Змiст
Вступ. 2
1. Етичнi вимiри менеджменту. 4
2. Сутнiсть етики. 6
3. Роль етики в бiзнесi. 10
4. Сутнiсть дiлового етикету. 12
Висновок. 15
Список використаної лiтератури. 17
Вступ
оцiнки професiоналiзму як окремого працiвника, так i органiзацiї в цiлому.
передбачає також усвiдомлення свого професiйного обов’язку. В свою чергу, керiвники органiзацiй несуть вiдповiдальнiсть за реалiзацiю професiйних можливостей працiвникiв, їх кар’єру, а значить, за соцiальний статус.
—
(рiвень знань, навички, вмiння, цiлеспрямованiсть, знання мов);
— морально-психологiчних
(комунiкативнiсть, толерантнiсть, принциповiсть, вимогливiсть, витримка);
— моральних
(гуманнiсть, чеснiсть, доброта, гiднiсть, повага до iнших, поряднiсть, справедливiсть).
Керiвникам необхiдно знати, якi норми складаються в колективi. Вiд їх якостi залежить робота органiзацiї. Головне завдання менеджменту полягає в тому, щоб працiвникiв сприймали як особистостей, а трудовi вiдносини формувалися як партнерство. Бувають випадки, коли керiвники не враховують душевного стану своїх пiдлеглих. У такому разi працювати ефективно, особливо в мистецькiй сферi, працiвник не може. Тому в практицi свiтового менеджменту питанням дiлової етики придiляють значну увагу, оскiльки корпоративна мораль дозволяє посилити самоорганiзацiю i самодисциплiну колективу.
Сучасний менеджмент пропонує певнi заходи для забезпечення дiлових етичних вiдносин:
1. впровадження етичних норм, що вiдображають систему цiнностей органiзацiї;
2. органiзацiя навчання етицi дiлового спiлкування всього персоналу;
3. надання iнформацiї про випадки як високо етичної поведiнки, так i аморальних вчинкiв;
4. вивчення морального клiмату в колективi i взаємовiдносин мiж керiвниками та пiдлеглими.
1. Етичнi вимiри менеджменту.
Практичну дiяльнiсть у кожнiй органiзацiї здiйснюють конкретнi менеджери i виконавцi вiдповiдно до своїх функцiй i посадових обов’язкiв, якi можуть бути зафiксованi у документах (посадових iнструкцiях) або ж становити предмет усних домовленостей. Але досвiдченi фахiвцi добре знають: жодна найретельнiша iнструкцiя не може визначити всi аспекти дiй. Тому нерiдко всупереч iнструктивним документам чи постановам працiвники керуються власними уявленнями i цiнностями пiд час виконання тiєї чи iншої роботи. Тут як раз i пiдiйшли до етичних аспектiв менеджменту, котрi вiдображають ще один надзвичайно важливий механiзм взаємодiї суспiльства й менеджменту.
Далеко не завжди тi самi вчинки, дiї, форми поведiнки у рiзних країнах набувають однакової етичної поведiнки. Так, наприклад, американське законодавство хабарi вважає злочином, але допускає їх певною мiрою з боку американських фiрм за кордоном. Так званi пiдмазки - невеликi виплати iноземним державним чиновникам з боку американських компанiй для того, щоб прискорити прийняття рiшень, не тiльки не вважаються злочином, а й нерiдко звiльняються вiд оподаткування. Тобто напiвпiдпiльнi подачки готiвкою вираховуються iз сум, якi пiдлягають оподаткуванню. Сума таких виплат, за даними американської статистики, становить щорiчно 98,3 млрд. дол. Цi витрати спрямовуються на виплати митному персоналу за прискорення проходження митних формальностей, дрiбних подарункiв, чайових, прискорення прийняття рiшень, але не можуть використовувати на пiдтримку збуту, започаткування нового бiзнесу тощо.
Інший приклад досить типової етичної проблеми стосується дотримання антидемпiнгового законодавства США металургiйними пiдприємствами України, що експортували в 1996 роцi близько пiвмiльйона тонн сталевого високоякiсного вуглецевого обрiзного листа на суму близько 200 млн. дол. Департамент торгiвлi США в результатi антидемпiнгового процесу, який було порушено двома американськими компанiями, установив з 1 липня 1997 року новi ставки ввiзного мита для українських пiдприємств. Для “Азовсталi” вони становлять 100%, для комбiнату iм. Іллiча - 177%, а для решти пiдприємств - 238%. Для наших менеджерiв дане рiшення було цiлком несподiваним i, як вони вважають, несправедливим. Адже рiвень рентабельностi вiдносно собiвартостi дорiвнює лише 7-10%. І начебто, на перший погляд, пiдстав для того, щоб вважати демпiнговими цiни на українську металопродукцiю, немає. Однак американська сторона мала для цього певнi пiдстави.
українських пiдприємств. Зараз фiрми-посередники збанкрутували або ж були лiквiдованi, а питання українського металу iснує.
По-друге, i це головне, українська економiка не має статусу ринкової, а вважається перехiдною. Це дає можливiсть американському департаментовi торгiвлi вдаватися до широких манiпуляцiй пiд час визначення “реальних” цiн. Тому зараз один iз пунктiв, який обговорюється у вiдомiй комiсiї “Кучма-Гор” - надання вiтчизнянiй економiцi статусу ринкової. А на переговорах мiж учасниками зазначеної антидемпiнгової процедури українська сторона намагається призупинити введення в дiю нових ставок ввiзного мита на метал на 5 рокiв. До речi, у США розглядається i декiлька iнших питань дотримання українських постачальниками вимог антидемпiнгового законодавства США. Все це свiдчить про актуальнiсть етичних питань у сферi бiзнесу.
2. Сутнiсть етики.
Етика - система моральних принципiв, яка зобов’язує вiдрiзняти правильну поведiнку вiд неправильної. Як видно з цього визначення, розумiння дiлової етики багато в чому залежить вiд системи загальних i особистих цiнностей менеджерiв i виконавцiв.
Що стосується органiзацiйної етики та зовнiшньої етики взаємовiдносин органiзацiї з навколишнiм середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провiднi компанiї у своїй дiяльностi, за оцiнками Гарвардської школи бiзнесу.
Етика вiдносин зi споживачами:
- безпечнiсть товарiв (послуг, робiт);
- урахування вимог споживачiв;
- спонсорування освiтнiх програм безпечного використання продукцiї;
- полiпшення пакування i маркування;
- пiдвищення споживчої цiнностi продуктiв;
- зменшення забрудненостi продуктiв.
Етика вiдносин зi спiвробiтниками:
- вiдсутнiсть будь-якої дискримiнацiї у сферi зайнятостi;
- особливий статус працiвникiв iз обмеженою дiєздатнiстю;
- охорона здоров’я i технiка безпеки;
- обговорення кар’єри;
- “Дитячий день” для працюючих батькiв;
- програми оздоровлення i стрес-менеджменту.
Етика довкiлля:
- захист середовища;
- збереження природних ресурсiв;
- утилiзацiя (переробка) вiдходiв.
Екологiчна етика:
- уникнення несприятливого впливу фiрми на природне середовище;
- дотримання екологiчних стандартiв;
- участь у полiпшеннi екологiї.
Етика вiдносин iз партнерами:
- дотримання зобов’язань;
- недопущення манiпулювання iнвестицiями;
- урахування iнтересiв партнерiв пiд час розподiлу прибутку.
Етика взаємовiдносин iз конкурентами:
- використання соцiально прийнятних прiоритетiв i критерiїв для оцiнки конкурентних стратегiй;
- вихiд iз сумнiвних ринкiв пiд час виникнення значних етичних проблем.
Етика вiдносин iз суспiльством:
- соцiальна вiдповiдальнiсть;
- урахування мiсцевих традицiй, звичаїв;
- дарування коштiв, продуктiв, послуг, робочого часу працiвникам;
- спонсорування проектiв соцiального добробуту;
- пiдтримування освiти i мистецтва;
- пiдтримування громадських рекреацiйних програм;
- участь у громадських роботах, проектах.
- дотримання законодавства;
- добросовiсна звiтнiсть;
- виконання державних замовлень у зазначенi строки;
- уникнення хабарництва у взаємовiдносинах iз державними службовцями.
Мiжнародна етика:
- вироблення етичних стандартiв, прийнятих у всьому свiтi;
- урахування нацiональної культури;
- залучення мiсцевого персоналу;
- пiдтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фiрм з конкурентами стратегiями;
- дотримання вiдповiдальностi мiж країнами в умовах вимушеного закриття пiдприємств.
- недостатнiсть законодавчої та нормативно-правової бази;
- конкурентна боротьба, що вiдсуває на дальнiй план етичнi мiркування;
- зростаюче прагнення звiтувати про рiвень прибутковостi за дедалi коротшi перiоди, тобто у кожному квартальному звiтi;
- вiдсутнiсть належного стимулювання етичної поведiнки керiвникiв;
- загальне зниження ролi етики в суспiльствi;
- певний тиск на рядових працiвникiв з боку органiзацiї з метою пошуку компромiсiв мiж їхнiми цiнностями вищого керiвництва;
- низькi моральнi якостi членiв суспiльства.
Інструменти полiпшення етичностi поведiнки в органiзацiях:
- етичнi стандарти (кодекси), якi описують загальну систему цiнностей, етичнi правила, яких мають дотримуватися працiвники компанiї;
- комiтети з етики, якi роблять повсякденну оцiнку практики з позицiї етичних вимог. Деякi компанiї замiсть таких комiтетiв, до складу яких включаються авторитетнi працiвники, запроваджують посади адвоката з етики;
- навчання етичнiй поведiнцi керiвникiв i рядових працiвникiв.
3. Роль етики в бiзнесi.
Етика накладає на бiзнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил i традицiй, що клались у даному суспiльствi.
Етика бiзнесу - дiлова етика, що базується на чесностi, вiдкритостi, вiрностi даному слову, здатностi ефективно функцiонувати на ринку у вiдповiдностi з дiючим законодавством, встановленими правилами i традицiями.
Репутацiя фiрми утворюється iз простої суми прикладiв гiдної поведiнки її спiвробiтникiв, яка демонструється:
- при встановленнi зовнiшнiх дiлових зв’язкiв;
- при роботi з державними установами;
- у взаємовiдносинах iз клiєнтами i конкурентами;
- у делiкатних ситуацiях, коли перед спiвробiтниками фiрми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємницi приклад порушення колегами внутрiшньо-фiрмових правил та норм.
У розвинутих країнах сформувались три сучаснi етичнi концепцiї менеджменту (принципи дiлової етики): утилiтаризм, дотримання прав людини i справедливiсть, а також нова модель бiзнесу.
Утилiтаризм
виходить з того, що “правильнi” рiшення приносять найбiльшу користь бiльшостi людей. Менеджеру, який дотримується цiєї концепцiї, доводиться спочатку ретельно вивчати дiю альтернативних рiшень на всi зацiкавленi сторони, а потiм робити вибiр, який приносить задоволення бiльшостi людей. Утилiтарна концепцiя спирається на виявлення наслiдкiв реалiзацiї рiшень, якi мають приносити користь бiльшостi зацiкавлених. Отже, прийняття рiшення у даному випадку залежить вiд спiввiдношення затрат i прибуткiв.
Концепцiя дотримання прав людини
ґрунтується на добровiльно взятих на себе обов’язках менеджера захищати права iнших людей i уникати будь-яких рiшень, якi порушують цi права. Менеджер у такому випадку не буде примушувати iнших дiяти всупереч їхнiм релiгiйним або ж етичним уявленням. Слiд при цьому зазначити, що за останнi роки у свiтi розумiння iндивiдуальних прав людини розширилося настiльки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землi, води, повiтря, iнших елементiв природи i довкiлля.
Концепцiя справедливостi шкоди iншим, тощо. Отже, основується на поняттях порядностi i чесностi.
Намiтилась тенденцiя переходу бiзнесу вiд економiчної моделi, яка була притаманна минулому, до соцiо-економiчної моделi, яка притаманна розвиненим країнам пiсля 80-х рокiв 20 столiття. Прiоритети наведених моделей зазначено в таблицi 4. 1.
Таблиця 4. 1. Порiвняння моделей бiзнесу
| Прiоритети економiчної моделi |
Прiоритети соцiо-економiної моделi |
| Виробництво |
Якiсть життя |
| Експлуатацiя ресурсiв |
Збереження ресурсiв |
|
Задоволення потреб |
| Економiчна вiддача вiд ресурсiв |
Збалансована економiчна i соцiальна вiддача вiд ресурсiв |
|
Суспiльнi iнтереси: люди працюють у системi, як того потребують кооперацiйнi зв’язки |
| Бiзнес розглядається переважно як закрита система |
Бiзнес розглядається переважно як вiдкрита система |
| Слабка взаємодiя з урядовими органами |
Активна взаємодiя з урядовими органами |
4. Сутнiсть дiлового етикету.
Етика є моральною категорiєю, що охоплює рiзноманiтнi форми дiяльностi фiрми, i не може бути викладена за допомогою певного перелiку правил поведiнки i спiлкування. Етика свою закiнчену форму набуває у виглядi дiлового етикету, який в цiлому можна охарактеризувати як основу кодексу поведiнки, прийнятого у бiзнес-середовищi.
складовi дiлового етикету в бiзнесi, так як крiм єдиних норм i правил у ньому iснує велика кiлькiсть нацiональних i культурних поправок, досить значних у дiлових вiдносинах. Як не заблукати в цьому морi нацiональних вiдмiнностей? Як уникнути посмiшок, пов’язаних iз слiпим копiюванням чужих манер? Кращi помiчники тут - такт i вiрнiсть нацiональному менталiтету i бiзнес-етикету (благо в теперiшнiй час превалює бiзнес-етикет, породжений зближенням нацiональних дiлових кодексiв хорошого тону). Бiзнес-етикет - поняття досить мiстке i не обмежується питаннями дiлової субординацiї i переговорним процесом. Основними складовими є:
3. Правила представлення.
4. Органiзацiя дiлових контактiв (переговорiв, зустрiчей, прийомiв, дiлового листування).
5. Дiлова субординацiя.
7. Етичнi норми грошових вiдносин.
8. Правила обмiну подарунками i сувенiрами.
9. Прийнятнiсть чайових.
В поняття службового (дiлового) етикету входять норми i звичаї, регулюючi культуру поведiнки людини в суспiльствi.
своїх думок, культурою поведiнки за столом i в iнших ситуацiях дiлового i свiтського спiлкування.
Етичний сенс етикету виявляється, перш за все, в тому, що з його допомогою ми одержуємо, можливiсть виразити пошану до людини.
„Змiст етикету” - визнання значущостi людини або вияв пошани до нього, виражений у формi ввiчливостi, чемностi”.
Залежно вiд призначення, соцiальної приналежностi його носiїв етикет може визначатися як придворний, дипломатичний, вiйськовий, дiловий i т. п.
Загальна тенденцiя, що характеризує сучасний етикет, - його демократизацiя, позбавлення вiд зайвої ускладненостi i химерностi, прагнення до природностi i розумностi. Ця тенденцiя, проте, не вiдмiняє всiєї суворостi i обов'язковостi застосування етикету, наприклад, в такiй сферi, як мiжнародне спiлкування, де вiдступ вiд загальноприйнятих норм може завдати збитку i країнi, i її представникам.
наступнi загальнi для них етичнi норми:
- ввiчливiсть, яка є виразом поважного вiдношення до людини. Проявляти ввiчливiсть - значить, бажати добра людинi. Суть ввiчливостi - доброзичливiсть; коректнiсть або умiння тримати себе завжди в рамках пристойностi, навiть в конфлiктнiй ситуацiї.
Тактовнiсть - вiдчуття мiри, перевищивши яке, можна образити людину або не дати йому „зберегти особу” в скрутнiй ситуацiї;
- скромнiсть - стриманiсть в оцiнцi своїх чеснот, знань i положення в суспiльствi;
- благороднiсть - здатнiсть скоювати безкорисливi вчинки, не допускати приниження ради матерiальної або iншої вигоди.
Точнiсть - вiдповiднiсть слова справi, пунктуальнiсть i вiдповiдальнiсть при виконаннi узятих зобов’язань в дiловому i свiтському спiлкуваннi.
норм, правил i традицiй, дотримуваних офiцiйними особами в мiжнародному спiлкуваннi. При цьому дипломатичний етикет, як важлива частина протоколу, регламентує правила поведiнки офiцiйних осiб пiд час рiзних заходiв, що включають переговори, зустрiчi делегацiй, вiзити, бесiди, взаємнi уявлення, прийоми i т. д.
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всiх народiв вiд сивої старовини до наших днiв. В основi своїй цi правила поведiнки є загальними, оскiльки вони дотримуються представниками не тiльки якогось даного суспiльства, але i представниками самих рiзних соцiально-полiтичних систем, iснуючих в сучасному свiтi.
етичним нормам дiлового i свiтського спiлкування i включають:
1) взаємну ввiчливiсть;
3) невимушенiсть (природнiсть, розкутiсть, але не фамiльярнiсть;
4) розумнiсть (рацiональнiсть);
5) обов’язковiсть.
Висновок
Етику дiлового спiлкування слiд ураховувати в рiзних її виявах: у вiдносинах мiж пiдприємством i соцiальним середовищем; мiж пiдприємствами; усерединi одного пiдприємства. Мiж сторонами того або iншого виду дiлового спiлкування iснує своя специфiка. Задача полягає в тому, щоб сформулювати такi принципи дiлового спiлкування, яке не тiльки вiдповiдали кожному виду дiлового спiлкування, але i не суперечили загальним етичним принципам поведiнки людей. Разом з тим, вони повиннi служить надiйним iнструментом координацiї дiяльностi людей, залучених в дiлове спiлкування.
Стосовно менеджменту основний етичний принцип можна сформулювати таким чином: в дiловому спiлкуваннi при ухваленнi рiшення про те, якi цiнностi слiд вважати за краще в данiй ситуацiї, чинити так, щоб максимум твоєї волi був сумiсна з етичними цiнностями iнших сторiн, що беруть участь в спiлкуваннi, i допускала координацiю iнтересiв всiх сторiн.
менеджмент повинен постiйно перевiрятися етичною рефлексiєю, реабiлiтуючи мотиви вступу до нього. При цьому зробити етичнi правильний вибiр i ухвалити iндивiдуально рiшення, часто справа зовсiм не просте. Ринковi вiдносини надають свободу вибору, але разом з тим збiльшують кiлькiсть варiантiв рiшення, породжують комплекс моральних дилем, що чекають дiлових людей на кожному кроцi в процесi їх дiяльностi i спiлкування.
Норми моральностi, що склалися є результатом тривалого по часу процесу становлення взаємин мiж людьми. Без дотримання цих норм неможливi полiтичнi, економiчнi, культурнi вiдносини, бо не можна iснувати не поважаючи одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Правила етикету виробленi сторiччями i направленi зокрема на запобiгання конфлiктiв i полiпшення вiдносин мiж людьми. Дiлова людина, дiюча за правилами етикету, справляє якнайкраще враження на оточуючих, не прикладаючи до цього додаткових зусиль i зберiгаючи при цьому власну чесноту.
Список використаної лiтератури
1. Шейнов В. П. Психологiя i етика дiлового контакту. – К., 2006.
4. Конева Е. В. Психология общения: Учеб. пособие. - Ярославль, 1992.
5. Лабунская В. А. Невербальное поведение. - Ростов, 1986.
6. Ниренберг Д., Калеро Г. Как читать человека словно книгу: Пер. с англ. - М., 1988.
| 
