Безпека дiяльностi пiдприємства
1. Змiстово-типологiчна характеристика економiчної безпеки пiдприємства (органiзацiї)
За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирiшального) значення набуває безпека всiх суб'єктiв пiдприємницької та iнших видiв дiяльностi. Економiчна безпека фiрми (пiдприємства, органiзацiї) — це такий стан корпоративних ресурсiв (ресурсiв капiталу, персоналу, iнформацiї i технологiї, технiки та устаткування, прав) i пiдприємницьких можливостей, за якого гарантується найбiльш ефективне їхнє використання для стабiльного функцiонування та динамiчного науково-технiчного й соцiального розвитку, запобiгання внутрiшнiм i зовнiшнiм негативним впливам (загрозам).
Рiвень безпеки фiрми залежить вiд того, наскiльки ефективно її керiвництво i спецiалiсти (менеджери) будуть спроможнi уникнути можливих загроз i лiквiдувати шкiдливi наслiдки окремих негативних складових зовнiшнього i внутрiшнього середовища.
1) свiдомi чи несвiдомi дiї окремих посадових осiб i суб'єктiв господарювання (органiв державної влади, мiжнародних органiзацiй, пiдприємств (органiзацiй)- конкурентiв;
2) збiг об'єктивних обставин (стан фiнансової кон'юнктури на ринках даного пiдприємства, науковi вiдкриття та технологiчнi розробки, форс-мажорнi обставини тощо). Залежно вiд суб'єктної обумовленостi негативнi впливи на економiчну безпеку можуть мати об'єктивний i суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такi негативнi впливи, якi виникають не з волi конкретного пiдприємства або його окремих працiвникiв. Суб'єктивнi впливи мають мiсце внаслiдок неефективної роботи пiдприємства в цiлому або окремих його працiвникiв (передовсiм керiвникiв i функцiональних менеджерiв).
Головна мета економiчної безпеки пiдприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабiльне та максимально ефективне функцiонування тепер i високий потенцiал розвитку в майбутньому.
До основних функцiональних цiлей економiчної безпеки належать:
· забезпечення високої фiнансової ефективностi роботи, фiнансової стiйкостi та незалежностi пiдприємства (органiзацiї);
· забезпечення технологiчної незалежностi та досягнення високої конкурентоспроможностi технiчного потенцiалу того чи того суб'єкта господарювання;
· досягнення високої ефективностi менеджменту, оптимальної та ефективної органiзацiйної структури управлiння пiдприємством (органiзацiєю);
· забезпечення захисту iнформацiйного поля, комерцiйної таємницi i досягнення необхiдного рiвня iнформацiйного забезпечення роботи всiх пiдроздiлiв пiдприємства та вiддiлiв органiзацiї;
· ефективна органiзацiя безпеки персоналу пiдприємства, його капiталу та майна, а також комерцiйних iнтересiв.
Основнi функцiональнi складовi поняття «економiчна безпека пiдприємства»:
1. Фiнансова складова: досягнення найбiльш ефективного використання корпоративних ресурсiв.
2. Інтелектуальна й кадрова складовi: збереження та розвиток iнтелектуального потенцiалу пiдприємства; ефективне управлiння персоналом.
3. Технiко-технологiчна складова: ступiнь вiдповiдностi застосовуваних на пiдприємствi технологiй сучасним свiтовим аналогам щодо оптимiзацiї витрат ресурсiв.
5. Інформацiйна складова: ефективне iнформацiйно-аналiтичне забезпечення господарської дiяльностi пiдприємства (органiзацiї).
7. Силова складова: забезпечення фiзичної безпеки працiвникiв фiрми (передовсiм керiвникiв) i збереження її майна.
Загальна схема процесу органiзацiї економiчної безпеки включає такi дiї (заходи), що здiйснюються послiдовно або одночасно:
1) формування необхiдних корпоративних ресурсiв (капiталу, персоналу, прав, iнформацiї, технологiї та устаткування);
2) загально стратегiчне прогнозування та планування економiчної безпеки за функцiональними складовими;
3) стратегiчне планування фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства (органiзацiї);
4) загальнотактичне планування економiчної безпеки за функцiональними складовими;
6) оперативне управлiння фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдприємства (органiзацiї);
7) здiйснення функцiонального аналiзу рiвня економiчної безпеки;
8) загальна оцiнка досягнутого рiвня економiчної безпеки.
Тiльки за здiйснення в необхiдному обсязi зазначених дiй (заходiв) можна буде досягти належного рiвня економiчної безпеки пiдприємства.
До факторiв гарантування економiчної безпеки пiдприємства належать:
1. Ступiнь адаптивностi стратегiчного потенцiалу пiдприємства, що визначається не тiльки внутрiшнiми, а й зовнiшнiми впливами. В першу чергу, такий вплив виникає через попит на продукцiю пiдприємства, мiнливiсть якого зумовлена комплексом причин економiчного, полiтичного, демографiчного та соцiально-культурного характеру. На адаптивнiсть стратегiчного потенцiалу пiдприємства впливає також кон'юнктура, що складається на ринках матерiальних ресурсiв, фiнансових ринках, ринках робочої сили, iнформацiї, послуг тощо. Це означає, що, як i всяка система, стратегiчний потенцiал пiдприємства має граничнi можливостi адаптацiї до умов виробництва, що змiнюються. Наявнiсть таких граничних можливостей адаптацiї зумовлена перiодичною потребою в технiчному переозброєннi i реконструкцiї пiдприємства, вiдновленнi чи пiдвищеннi рiвня квалiфiкацiї його персоналу, змiнi стратегiчних зон господарювання, а можливо, i в змiнi виду дiяльностi.
2. Залежнiсть пiдприємства вiд iнтенсивностi кооперованих його зв'язкiв iз постачальниками рiзного роду ресурсiв. Ідеться про залежнiсть пiдприємства вiд стабiльностi постачань необхiдних ресурсiв як з погляду якостi ресурсiв, що поставляються, так i повноти та своєчасностi цих постачань.
3. Охорона комерцiйної таємницi пiдприємства, з одного боку, i нагромадження iнформацiї про можливе втручання iнших економiчних агентiв у дiяльнiсть пiдприємства - з другого. Поширення конфiденцiйної iнформацiї за межi пiдприємства може завдати йому iстотної шкоди. Одночасно з охороною комерцiйної таємницi пiдприємство повинно органiзовувати збiр, нагромадження й обробку iнформацiї про дiяльнiсть реальних i потенцiйних конкурентiв, що можуть вплинути на iснуючий статус фiрми.
4. Ступiнь можливого ризику прийнятих рiшень. Економiчна безпека пiдприємства практично визначається здатнiстю керiвництва вмiло ризикувати при прийняттi стратегiчно важливих для майбутнього пiдприємства рiшень. Необхiдно постiйно порiвнювати можливi виграшi й витрати. Як свiдчить практика, iмовiрнiсть роботи без ризику надзвичайно мала. Крiм того, необхiдно пам'ятати i про можливi наслiдки реалiзованих рiшень у майбутньому для самого пiдприємства, а також i для регiону країни, у першу чергу екологiчних. Важливо попадати в зону допустимого ризику, тобто в зону, де величина можливих втрат вiд прийняття того чи iншого рiшення не перевищує величини прогнозованого прибутку.
Широкий спектр проблем, iз якими пов'язана економiчна безпека пiдприємства, потребує їх системної класифiкацiї за такими видами: технологiчна, ресурсна, фiнансова та соцiальна безпека.
Технологiчну безпеку характеризують чинники:
• ступiнь спрацювання основних виробничих засобiв;
• завантаження спецiалiзованого устаткування;
• доступ до "ноу-хау";
• частка витрат на науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи;
• введення в дiю нових основних виробничих засобiв;
• середня зарплата наукового працiвника за мiсяць.
Для ресурсної безпеки характернi параметри:
• можливiсть замiни та якiсть ресурсiв.
Для фiнансової безпеки характернi:
• динамiка обсягiв виробництва й чистого прибутку;
• частка на ринку;
• капiталовкладення;
• довгостроковi кредити.
Соцiальну безпеку характеризують такi параметри:
• розмiр мiнiмальної заробiтної плати;
• середня заробiтна плата одного середньооблiкового працiвника;
• чисельнiсть працiвникiв, заробiтна плата яких нижча вiд прожиткового мiнiмуму;
• заборгованiсть iз заробiтної плати;
• питома вага заробiтної плати в цiнi продукцiї (робiт, послуг);
• витрати сiм'ї працiвника на харчування;
• темпи скорочення чисельностi персоналу;
• тривалiсть робочого тижня.
Усi перелiченi параметри дiють у тiсному взаємозв'язку й взаємообумовленостi.
Конкретними кроками на шляху змiцнення економiчної безпеки пiдприємств можуть бути:
• у рамках технологiчної безпеки - створення нових органiзацiйно-виробничих структур; використання лiзингу; активна участь у мiжнародних виставках, семiнарах та впровадження передового свiтового досвiду;
• у рамках ресурсної безпеки - вдосконалення систем розрахункiв; пiдвищення продуктивностi працi; збiльшення капiталовкладень у ресурсозбереження; стимулювання "ресурсного" напрямку науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робiт;
• у рамках фiнансової безпеки - застосування принципу дотримання критичних строкiв кредитування; створення iнформацiйного центру з дебiторської та кредиторської заборгованостi; створення в структурi iнформацiйного центру спецiальної групи фiнансових працiвникiв, яка б контролювала нарахування та сплату податкiв i зборiв;
• у рамках соцiальної безпеки - наближення рiвня оплати працi до показникiв розвинутих країн; залучення робiтникiв до управлiнських функцiй; пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв; зацiкавленiсть адмiнiстрацiї пiдприємства в працевлаштуваннi безробiтних; розвиток соцiальної iнфраструктури пiдприємства; пiдвищення матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв за результати своєї працi.
• виробництво продукцiї з урахуванням потреб ринку, пiдвищення її якостi та дизайну;
• вибiр надiйних постачальникiв сировини, матерiалiв, енергоносiїв;
• проведення приватизацiї;
• надiйний захист власних комерцiйних таємниць;
• змiна, в разi необхiдностi, керiвництва пiдприємства.
Для здiйснення заходiв iз досягнення належної економiчної безпеки слiд визначити обсяг ресурсiв i мобiлiзувати внутрiшнi й зовнiшнi їх джерела (продаж частини майна, розпродаж продукцiї, яка не реалiзована, отримання кредиту).
2. Основнi напрямки органiзацiї економiчної безпеки за окремими функцiональними складовими
будь-якої економiчної системи.
Загальна схема процесу охорони фiнансової складової економiчної безпеки :
• Аналiз загрози негативних дiй щодо полiтико-правової складової економiчної безпеки
• Оцiнка поточного рiвня забезпечення фiнансової складової економiчної безпеки
• Оцiнка ефективностi запобiгання можливiй шкодi вiд негативних дiй щодо фiнансової складової економiчної безпеки
• Планування комплексу заходiв iз забезпечення фiнансової складової економiчної безпеки та розробка рекомендацiй стосовно його реалiзацiї
• Бюджетне планування практичної реалiзацiї пропонованого комплексу заходiв
• Планування корпоративних ресурсiв
• Оперативна реалiзацiя запланованих дiй у процесi здiйснення суб’єктом господарювання фiнансово господарської дiяльностi
Інтелектуальна й кадрова складова. Належний рiвень економiчної безпеки у великiй мiрi залежить вiд складу кадрiв, їхнього iнтелекту та професiоналiзму. Охорона iнтелектуальної та кадрової складових економiчної безпеки охоплює взаємозв'язанi i водночас самостiйнi напрями дiяльностi того чи того суб'єкта господарювання:
• перший — зорiєнтовано на роботу з персоналом фiрми, на пiдвищення ефективностi дiяльностi всiх категорiй персоналу;
• другий — нацiлено на збереження й розвиток iнтелектуального потенцiалу, тобто сукупностi прав на iнтелектуальну власнiсть або на її використання (у тiм числi патентiв i лiцензiй), та на поповнення знань i професiйного досвiду працiвникiв пiдприємства (органiзацiї).
Технiко-технологiчна складова. Процес охорони технiко-технологiчної складової економiчної безпеки, як правило, передбачає здiйснення кiлькох послiдовних етапiв.
Перший етап охоплює аналiз ринку технологiй стосовно виробництва продукцiї, аналогiчної профiлю даного пiдприємства чи органiзацiї-проектувальника (збирання та аналiз iнформацiї щодо особливостей технологiчних процесiв на пiдприємствах, котрi виготовляють аналогiчну продукцiю; аналiз науково-технiчної iнформацiї стосовно нових розробок у данiй галузi, а також технологiй, спроможних здiйснити iнтервенцiю на галузевий технологiчний ринок).
На третьому етапi здiйснюється:
а) аналiз товарних ринкiв за профiлем продукцiї, що виготовляється пiдприємством, та ринкiв товарiв-замiнникiв;
б) оцiнка перспектив розвитку ринкiв продукцiї пiдприємства;
в) прогнозування можливої специфiки необхiдних технологiчних процесiв для випуску конкурентоспроможних товарiв.
Четвертий етап присвячується переважно розробцi технологiчної стратегiї розвитку пiдприємства (виробника продукцiї), що має включати:
1) виявлення перспективних товарiв з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється пiдприємством;
2) планування комплексу технологiй для виробництва перспективних товарних позицiй;
3) бюджетування технологiчного розвитку пiдприємства на засадi оптимiзацiї витрат за програмою технологiчного розвитку, для вибору альтернатив, опрацювання власних розробок або придбання патентiв i необхiдного устаткування на ринку;
4) розробка загального плану технологiчного розвитку пiдприємства (з вiдображенням у ньому вибору альтернативного варiанта технологiчного розвитку строкiв та обсягiв фiнансування; вiдповiдальних виконавцiв);
5) складання плану власних корпоративних НДЦКР вiдповiдно з планом технологiчного розвитку пiдприємства.
На п’ятому етапi оперативно реалiзуються плани технологiчного розвитку пiдприємства в процесi здiйснення ним виробничо-господарської дiяльностi. Шостий етап є завершальним, на якому аналiзуються результати практичної реалiзацiї заходiв щодо охорони технiко-технологiчної складової економiчної безпеки.
1) аналiз загроз негативних впливiв;
2) оцiнка поточного рiвня забезпечення;
4) здiйснення ресурсного планування;
5) планування роботи вiдповiдних функцiональних пiдроздiлiв пiдприємства (органiзацiї);
2) бюджетно-ресурсне забезпечення робiт;
Інформацiйна складова. Належнi служби пiдприємства (органiзацiї) виконують певнi функцiї, якi в сукупностi характеризують процес створення та захисту iнформацiйної складової економiчної безпеки, до таких належать:
1) збирання всiх видiв iнформацiї, що має вiдношення до дiяльностi того чи того суб'єкта господарювання (iнформацiї щодо всiх видiв ринкiв; iнформацiї, що характеризує полiтичнi подiї й тенденцiї макроекономiчного розвитку свiтової та нацiональної економiк; корисну науково-технiчну iнформацiю);
проблем, загальнокорпоративних) органiзацiї робiт;
3) прогнозування тенденцiй розвитку науково-технологiчних, економiчних i полiтичних процесiв на пiдприємствi (в органiзацiї), в країнi та у свiтi стосовно конкретної сфери бiзнесу (дiяльностi), а також показникiв, яких необхiдно досягти суб'єкту господарювання (наприклад, фiнансовi прогнози, прогнози об'єктiв виробництва й технологiчного розвитку);
4) оцiнка рiвня економiчної безпеки за всiма складовими та в цiлому, розробка рекомендацiй для пiдвищення цього рiвня на конкретному суб’єктi господарювання;
Екологiчна складова. Алгоритм процесу охорони екологiчної складової економiчної безпеки полягає в проведеннi таких послiдовних дiй:
1) розрахунок карти ефективностi здiйснюваних заходiв для охорони екологiчної складової економiчної безпеки на пiдставi звiтних даних про фiнансово-господарську дiяльнiсть пiдприємства (органiзацiї);
2) аналiз виконаних розрахункiв i розробка рекомендацiй для пiдвищення ефективностi здiйснюваних заходiв;
3) розробка альтернативних сценарiїв реалiзацiї запланованих
4) вибiр прiоритетного сценарiю на засадi порiвняння розрахункiв ефективностi запланованих заходiв;
6) практичне здiйснення запланованих заходiв у процесi дiяльностi вiдповiдного суб'єкта господарювання.
1. Аналiз рiвня органiзацiї силової складової економiчної безпеки за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодiєю та ефективнiстю витрат
2. Прогнозування можливих негативних впливiв та очiкуваної шкоди вiд них
4. Планування бюджету на використання рекомендованого комплексу заходiв i розрахунок очiкуваної ефективностi вiд його реалiзацiї
6. Оперативне планування реалiзацiї пропонованих заходiв за ресурсами та виконавцями
1. Єрмошенко М. М. Фiнансова безпека держави: нацiональнi iнтереси, реальнi загрози, стратегiя забезпечення. – К.: Знання, 2001. – 297 с.
2. Камлик М.І. Економiчна безпека пiдприємницької дiяльностi. Економiко-правовий аспект: Навчальний посiбник. – К.: Атiка, 2005. – 369 с.
3. Ковалев Д. Экономическая безопасность предприятия// Экономика Украины. – 1998. – №5. – С. 48-52.
4. Козаченко Г. В. Економiчна безпека пiдприємства: сутнiсть та механiзм забезпечення. – К.: Лiбра, 2003. – 154 с.
5. Мiщенко С. Г. Аналiз процесiв забезпечення фiнансової безпеки регiону. – Донецьк, 2000. – 149 с.
6. Покропивний С. Ф. Економiка пiдприємства: Пiдручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
7. Пономарьов В. П. Економiка пiдприємства: Пiдручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 492 с.
8. Сухорукова Т. Проблема экономической безопасности предприятия// Бизнес-информ. – 1998. – №19. – С. 43-46.
| 
