Змiст
Вступ 4
І. Загальний аналiз ринку роздрiбної торгiвлi (ємнiсть ринку, темпи його
фактори успiху) 13
ІІІ. Рекомендацiї новим операторам ринку 17
Висновки 20
Список лiтератури 23
Вступ
Торгiвля в Українi є одним з видiв економiчної дiяльностi, якi найшвидше зростають.
Обсяг роздрiбного товарообiгу України, за даними Державного комiтету статистики, в 2007 роцi склав 91,9 млрд. грн., що в порiвняльних цiнах на 23% бiльше обсягу минулого року. Питома вага оптової та роздрiбної торгiвлi у ВВП протягом 2003-2007 рр. коливається в межах 11-12%, що є другим результатом пiсля промисловостi. Однак, цей показник є дещо нижчим, нiж у таких країн, як Росiйська Федерацiя (19-20%), Польща (18-19%), США (15-16%) та Великобританiя (14%).
Це свiдчить про порiвняну нерозвиненiсть цього виду економiчної дiяльностi в нашiй країнi. Особливо ненасиченим є ринок роздрiбної торгiвлi. За оцiнками консалтингової компанiї AT Kearney, яка щорiчно складає Global Retail Development Index, на сьогоднi найперспективнiшими з позицiї потенцiйного розвитку торгiвельних мереж є ринки країн, що розвиваються, зокрема, у трiйку найпривабливiших країн увiйшли Індiя (1), Росiя (2) i Україна (3).
Основним фактором розвитку сфери торгiвлi в Українi є зростання доходiв населення, яке визначається темпами росту реальної заробiтної плати та зниженням рiвня безробiття. Проте, зростання доходiв населення в 2007 р. не супроводжувалося адекватним розширенням товарної пропозицiї. Це пов’язано зi змiною системи перерозподiлу доходiв, яка виражена у пiдвищеннi заробiтної плати при падiннi темпiв росту економiки в цiлому. Рiвень доходiв ще не є достатнiм для забезпечення всiх першочергових потреб, а ринок роздрiбної торгiвлi є недосить насиченим. Тому, незалежно вiд тенденцiй розвитку економiки, попит на продовольчi та побутовi товари зростає випереджальними темпами.
Саме тому, обираючи сегмент ринку роздрiбної торгiвлi для здiйснення наступного аналiзу та дослiджень, зупинимося саме на ринку роздрiбної торгiвлi продуктами харчування.
І. Загальний аналiз ринку роздрiбної торгiвлi (ємнiсть ринку, темпи його розвитку, визначенння можливостей i форм глобалiзацiї послуг даного ринку)
Зазначимо, що розвиток роздрiбної торгiвлi в Українi вiдбувається нерiвномiрно.
Найбiльшi темпи росту зафiксованi в промислових областях, що пояснюється вищим рiвнем доходiв населення та щiльнiшою концентрацiєю споживачiв. Існує iстотна залежнiсть мiж рiвнем оплати працi та обсягами роздрiбного товарообiгу. Київ є безумовним лiдером за обсягами роздрiбного товарообiгу, забезпечуючи 17,1% вiд загальнодержавного показника, при цьому рiвень середньомiсячної заробiтної плати в мiстi є майже удвiчi вищим, нiж по країнi в цiлому.
Слiд звернути увагу, що Львiвська область за результатами 2007 року посiдає 5 мiсце як за рiвнем оплати працi, так i розмiрами товарообiгу. Характерним для захiдного регiону є те, що вони лiдирують за показниками темпiв росту середньомiсячної заробiтної плати порiвняно зi Схiдними та Пiвденними областями, що може вказувати на наявнiсть певного потенцiалу для розвитку роздрiбної торгiвлi.
Через високi темпи росту ринку роздрiбної торгiвлi, попит на торговельну нерухомiсть постiйно зростає, що стимулює пiдвищення цiн на цi об’єкти. Абсолютним лiдером за темпами розвитку ринку є столиця. Проте останнiм часом iнвестори змiнюють орiєнтири: їх усе частiше цiкавлять окремi регiони. За результатами 2007 року найвищi темпи росту вартостi торгової нерухомостi є у Львовi, де цiни на зазначенi об’єкти зросли в 4 рази, порiвняно з початком року.
Крiм того, зростання доходiв населення стимулює покращення культури споживання. За даними консалтингової компанiї GfK-USM, за останнi роки вiдбулися iстотнi змiни в уподобаннях українських покупцiв: основна перевага ринкiв – низька цiна продукцiї вже не є критичною. Тому рiст роздрiбної торгiвлi в Українi пов’язують iз розвитком мережi торгових центрiв i супермаркетiв, що здатнi забезпечити зручне розташування, комплексне та якiсне обслуговування.
Взагалi, протягом останнiх рокiв вiдбувся перерозподiл товарообороту на користь цивiлiзованих форм торгiвлi як у сферi реалiзацiї продовольчих, так i непродовольчих товарiв.
Зважаючи на наявнi тенденцiї, майбутнiй розвиток роздрiбної торгiвлi в Українi пов’язують iз розвитком мережi торгових центрiв i супермаркетiв, що здатнi забезпечити зручне розташування, комплексне та якiсне обслуговування.
Разом iз цим, порiвняно з Європейськими країнами, в Українi зараз майже не розвинена лiнiйка форматiв торговельних центрiв. Це пов’язано, насамперед, з дефiцитом торговельних площ. За параметрами насиченостi торговельними площами, Київ, не кажучи вже про регiони, вiдстає вiд великих мiст Центральної Європи та Росiї. Так, показник чисельностi торговельних площ на 1 тис. населення у Києвi сьогоднi становить 95 м кв., тодi як у Москвi вiн складає 140, у Празi – 330, а у Варшавi – 350 м кв.
Зазначимо, що розвиток роздрiбної торгiвлi в Українi вiдбувається нерiвномiрно. Найбiльшi темпи росту зафiксованi в промислових областях, що пояснюється вищим рiвнем доходiв населення та щiльнiшою концентрацiєю споживачiв
Свiтовi тенденцiї розвитку роздрiбної торгiвлi свiдчать про значну концентрацiю цiєї сфери. Такi тенденцiї знаходять вiдображення i в Українi. Починаючи з 1999 року, в країнi намiтилася чiтка тенденцiя до зменшення кiлькостi магазинiв, у результатi на сьогоднi їх нараховується 58,3 тис. одиниць, проти 85,4 тис. – у 1999 роцi. Однак, якiсть магазинiв за цей перiод iстотно покращилась. Це вiдбувається за рахунок формування на ринку потужних торговельних мереж, якi починають змагатися мiж собою на якiсному рiвнi.
Однак, зараз на загальнодержавному рiвнi працює лише 4 таких мережi (Fozzy Group, «АТБ», «Велика кишеня» i «Фуршет»), iншi ж мережi мають регiональний характер.
При цьому, за оцiнками експертiв, конкуренцiя на цьому ринку практично вiдсутня через значну його ненасиченiсть, такий стан може протриматися ще кiлька рокiв. За цей перiод на український ринок найiмовiрнiше вийдуть такi свiтовi гiганти як Carrefour, Ahold та Tesco. Спецiалiсти також зазначають, що це може вiдбутися вже найближчим часом, оскiльки потужнiсть дiючих в Українi мереж зростає швидкими темпами i невдовзi вони в змозi будуть ускладнити вихiд на цей ринок.
&Carry, BILLA, росiйський «Перекресток», литовська «БМ Трейд» та французький Auchan.
Нiмецька Metro Group планує, що оборот компанiї в Українi за пiдсумками 2007 року може перевищити 600 млн. євро. Керуючий директор Metro Cash&Carry в Українi Аксель Лухi заявив, що обiг вирiс iз 30 млн. євро в 2004 роцi, коли в Українi працював один магазин компанiї, до 338 млн. євро торiк, коли було вже вiсiм магазинiв. Зараз в компанiї 12 торговельних центрiв, 13-й планується вiдкрити до кiнця року, пише Financial Times.
«Ми випереджаємо графiк, вiдкривши на два магазини бiльше, нiж планувалося», – говорить Аксель Лухi. За його словами, очiкується, що цього року товарообiг компанiї перевищить 600 млн. євро. Вiн також пiдкреслює, що експансiя в Україну й Росiю є для нiмецького рИтейлера прiоритетом.
В цiлому, за пiдсумками дев’яти мiсяцiв поточного року, обсяг українського ринку торгiвлi збiльшився на 25% до 15 млрд. гривень. Особливо швидкими темпами зростає ринок торгiвлi Києва, Одеси, Харкова i Донецька.
Сьогоднi, згiдно Financial Times., такi мiжнароднi оператори, як нiмецький Praktiker, британський Kingfisher, фiнський Kesko i iзраїльський Fishman вивчають можливiсть виходу на український ринок торгiвлi. Також все ще не може потрапити в Україну шведський гiгант IКЕА, що планує iнвестувати в будiвництво в Українi $1,5 - $2 млрд.
центри (загальна площа кожного з яких складає вiд 5 000 до 100 000 кв. м), заявленi до будiвництва у 2005-2008рр., зосередяться у обласних центрах та промислово розвинених мiстах (Днiпропетровськ, Донецьк, Харкiв, Луганськ, Кривий Рiг, Запорiжжя).
Розглянемо, як оцiнюють стан справ у галузi самi лiдери ринку.
Як вiдзначає провiдний аналiтик аналiтичного департаменту компанiї Pro-consulting Олександр Соколов, конкуренцiя на ринку ще не дуже напружена. «У городах-миллионниках конкуренцiя, звичайно, вища – зайнятiсть ринку доходить до 60%, в обласних центрах i дрiбних мiстах ринок наповнений буквально на 45-50%», – вiдзначає вiн. По прогнозах експертiв, сьогоднi ринок росте на 25-30% в рiк, i таке зростання продовжиться ще найближчi рокiв п’ять. «Але поступово з насиченням ринку темпи зростання падатимуть на 2-3% в рiк», – вважає Олександр Соколов. На думку фiнансового аналiтика компанiї «Ренесанс Капiтал Україна» Свiтлани Дригуш, конкуренцiя ще недостатньо жорстка внаслiдок того, що присутнiсть нових форматiв по країнi в цiлому невелике. «Близько 30-35%», – вважає вона.
Як вважає маркетолог вiддiлу комерцiйного розвитку ТОВ «Караван» Дмитро Льовiцкий, на сьогоднiшнiй день конкуренцiю можна назвати помiрною. «Такий показник, як щiльнiсть гiпермаркетiв (обхват на душу населення), в Українi ще далекий вiд середньоєвропейських норм, хоча, за даними ACNielsen, по цьому показнику Україна обiгнала Болгарiю, Румунiю i РФ, але поки вiдстає вiд країн Балтiї», – вiдзначає вiн.
На думку керiвника департаменту маркетингу компанiї «Омега» (мережа «Варус») Дмитра Шевченка, конкуренцiя iснує, але не можна сказати, що на сьогоднiшнiй день настiльки гостра. «До досягнення пiку на українському ринку ритейла їй ще далеко, ринок не насичений i є куди розвиватися», – вiдзначає вiн. Проте, за його словами, вiдкриття нової мережi може створити певний ступiнь збiльшення активностi i конкуренцiї. «Але тiльки локально, в певному регiонi», – говорить Дмитро Шевченко.
«Банк ВТБ» вiдкрив групi компанiй «Караван» кредитну лiнiю у розмiрi $140 млн. Отриманi кредитнi кошти компанiя планує iнвестувати в розвиток нових проектiв торгово-розважальних центрiв «Караван» в регiонах. Нещодавно такий комплекс був вiдкритий у Днiпропетровську.
В даний час мережа складається з трьох об’єктiв – в Києвi (вiдкритий в 2003 р.), Харковi (вiдкритий в 2006 р.) i Днiпропетровську (2008 р.). До 2010 р. компанiя планує вiдкрити бiльше 15 подiбних ТРЦ.
Протягом найближчих двох рокiв в Українi буде спостерiгатися подальше зростання сектора роздрiбної торгiвлi. Плани розвитку девелоперської компанiї «Караван» дають пiдстави думати, що її ринкова частка в регiонах буде поступово збiльшуватися, а позицiї на ринку змiцнюватись, вважають аналiтики компанiї Foyil Securities.
«Незважаючи на все ще недостатню лiквiднiсть на українському ринку облiгацiй i високi iнфляцiйнi очiкування, що негативно позначаються на котируваннях облiгацiй, ми вважаємо купонну ставку емiсiї на рiвнi 20% привабливою для iнвесторiв», – повiдомив Володимир Габрiелян, аналiтик компанiї Foyil Securities. «Судячи з результатiв дiяльностi й високої платоспроможностi компанiї, випуск облiгацiй повинен торгуватися за номiнальною вартiстю, що вiдповiдає прибутковостi до погашення за цiною покупки на рiвнi 19, 5-20,5%», – додав вiн.
За iнформацiєю студiї дослiдження роздрiбного ринку RetailStudio, у 2007 роцi за темпом зросту компанiя обiгнала своїх основних конкурентiв, зокрема Fozzy Group (ТМ «Сiльпо»), «Фуршет» (ТМ «Фуршет») i « Квiза-Трейд» (ТМ «Велика Кишеня») на 26%, 32% i 49% вiдповiдно. На цей момент «Караван» володiє чотирма торговими центрами в Українi i перебуває серед лiдерiв на ринку роздрiбної торгiвлi. Нагадаємо, «Караван» – оператор одного з найбiльших українських гiпермаркетiв. Нещодавно компанiя розпочала розмiщувати свої облiгацiї на бiржi «Перспектива» (Днiпропетровськ). Обсяг емiсiї становить 130 млн. грн., а номiнал акцiї – 1 000 грн.
Група компанiй «Евротек», ще один ритейлер, узяла кредит у розмiрi $75 млн. на пiдтримку розвитку у Мiжнародної фiнансової корпорацiї (IFC). З $75 млн. $20 млн. будуть направлено на капiталiзацiю «Евротека», а ще $55 млн. надано як субординована позика. Загальне фiнансування проекту складає $450 млн. Засоби, що iнвестуються, будуть направленi на розширення торгової мережi магазинiв «Фреш» в Києвi, Харковi, Луганську, Херсонi, Івано-Франкiвську, Полтавi, Днiпропетровську i Одесi. «Евротек» планує розвивати роздрiбну торгову мережу «Фреш», вiдкривши 70 торгових комплексiв i супермаркетiв до 2011 р.
З початку року компанiя «АТБ-маркет» вiдкрила 40 дискаунтерiв, збiльшивши динамiку розвитку в порiвняннi з аналогiчним перiодом 2007 р. на 38%. До 2009 р. компанiя має намiр розширити мережа магазинiв до 300. Всього у 2008 р. «АТБ-маркет» має намiр iнвестувати 350 млн. грн. в розвиток мережi продовольчих дискаунтеров, вiдкривши 60 нових магазинiв. У планах компанiї – до 2011 р. розширити торгову мережу «АТБ-маркет» до 450 дискаунтеров, при цьому товарообiг мережi планується на рiвнi 10 млрд. грн.
база, фiнансовi можливостi вищi. «Їм простiше розвиватися в регiонах», – вiдзначає вiн. За його словами, сiтьовикам, якi представленi в схiдних регiонах, важко просувати себе в захiдних регiонах країни, i навпаки. «Тому у нацiональних мереж в цьому планi є переваги», – вiдзначає експерт.
Проте, як говорить Свiтлана Дригуш, посилювання конкуренцiї очiкується в найближчих рiк-два. «Як за рахунок агресивнiшого зростання регiональних гравцiв, так i за рахунок виходу/розширення присутностi зарубiжних компанiй», – вiдзначає вона.
на те що багато компанiй, якi вже вийшли на ринок, ставлять нижчу нацiнку i беруть за рахунок об’єму. «Рентабельнiсть же складає на рiзнi товари 15-30%», – вiдзначає вiн. На думку Свiтлани Дригуш, зростання роздрiбного товарообiгу в 15% в рiк є достатньо привабливим для iноземних гравцiв. «Поточний рiк не є показником iз-за фiнансової кризи, i ми чекаємо вiдновлений iнтерес до ринку пiсля полiпшення ситуацiї на ринках капiталу», – говорить вона.
Вiтчизняний же ринок продовольчого ритейла в найближчому майбутньому чекає хвиля злиття i поглинань. Оскiльки на даний момент це найбiльш успiшний i ефективний варiант розвитку, на вiдмiну вiд створення нових мереж.
Як припускає Свiтлана Дригуш, можливi стратегiчнi продажi українських мереж iноземним гравцям в найближчi три роки. «Вiдхiд з ринку можливий для невеликих мереж, якi не зможуть конкурувати по цiнах з великими гравцями в перiод iнфляцiї витрат (як цього року)», – вважає вона.
Крiм того, пiсля поглинання у оператора вiдпадає питання про мiсце торгової точки. «Поглинаючи регiональну мережу, нацiонального оператора виграє вигiдне мiсцерозташування i отримує певну кiлькiсть споживачiв», - вiдзначає Олександр Соколов. Не виключають експерти i злиття регiональних мереж мiж собою. Вже зараз «Пакко Холдинг» викупив мережу магазинiв «П’ятий елемент» в Харковi i «Дуглас» в Хмельницьком. До кiнця цього року в планах компанiї придбати ще одну регiональну мережу. «Ми постiйно ведемо переговори», – вiдзначає заступник генерального директора по розвитку компанiї Олег Крижанiвський. Оператор має намiр виходити в регiони, де торговi центрiв холдингу не так багато. Це Черкаси, Суми, Полтава i Київ. Сам же холдинг також намагалися купити найбiльшi вiтчизнянi i зарубiжнi ритейлери. Мережа супермаркетiв «Варус» також отримувала пропозицiї про покупку. Проте, за словами Дмитра Шевченка, зараз «Варус» – одна з найдинамiчнiших мереж, що розвиваються, в схiдному регiонi. «Ми поки бачимо можливiсть i хочемо розвивати цей проект самостiйно», – вiдзначає вiн.
За його словами, у українського ритейла залишилося декiлька рокiв до приходу на наш ринок свiтових гравцiв. «Хто за цей час не займе ринок, нiчого не буде з себе представляти», – говорить керiвник департаменту маркетингу компанiї «Омега». Одна з найбiльших український мереж роздрiбної торгiвлi «Велiка Кишеня» допускає можливiсть злиття або поглинання iнших торгових мереж.
«Велика Кишеня» не виключає можливостi злиття або поглинання iнших мереж. Зараз же компанiя планує свiй розвиток за рахунок власних сил, окрiм цього, розглядає варiанти придбання дрiбнiших мереж.
Що стосується форматностi, то експерти i учасники вiдзначають прiоритетнiсть великих форматiв для маленьких адмiнiстративних центрiв. У регiональних же центрах, дрiбних мiстах найбiльш популярнi гипер- i супермаркети, де люди роблять покупки разiв на тиждень. У крупнiших мiстах популярнi супермаркети i магазини бiля будинку. Хоча у дискаунтерiв, швидше за все, залишиться невелика частка ринку.
збережеться як мiнiмум до 2012 р.
Для того, щоб проiлюструвати, якi саме чинники впливають на досягнення ключових позицiй лiдерами сучасного ритейлiнгового ринку в Українi, наведемо та проаналiзуємо цiкаву iнформацiю, здобуту в ходi маркетингового дослiдження переваг споживачiв київського ринку роздрiбної торгiвлi.
В основi дослiдження ринку роздрiбної торгiвлi в Києвi лежить опитування мешканцiв Києва. Перша хвиля опитування проводилась у жовтнi 2004 року, друга – в листопадi 2005 р. i сiчнi 2006 р.; третя хвиля – в листопадi 2006 р. i четверта – в груднi 2007 р. В кожнiй iз перших трьох хвиль було опитано 1000 випадково вiдiбраних респондентiв, а в четвертiй – 600 респондентiв. Респондентом була людина, яка вiдповiдає в домогосподарствi за здiйснення щоденних покупок продуктiв харчування та непродовольчих товарiв повсякденного попиту. Метод опитування – CATI (телефоннi iнтерв’ю за допомогою комп’ютера). GfK Ukraine здiйснює регулярне дослiдження роздрiбної торгiвлi продуктами харчування та непродовольчими товарами повсякденного попиту в Києвi з 2004 року.
В 2007 роцi основними мiсцями здiйснення покупок продуктiв харчування та непродовольчих товарiв повсякденного попиту для киян були «Сiльпо» (24%), «Велика Кишеня» (20%), «Фуршет» (15% респондентiв), «Metro C&C» (6%), ринок/вулична торгiвля (6%) та «МегаМаркет» (6%). Порiвняно з 2006 роком помiтно змiнились частка «Сiльпо» (зросла приблизно на 6 в. п.), частка ринку/вуличної торгiвлi (зменшилась на 5 в. п.) та «МегаМаркету» (зросла на 2 в. п.).
частiше називали гiпермаркети основним мiсцем здiйснення своїх покупок порiвняно з 2006 роком, а ринки/вуличну торгiвлю, навпаки, значно рiдше. Однак, ринки/вулична торгiвля залишається другим за важливiстю мiсцем купiвлi продовольчих товарiв – таким його назвали 31% респондентiв. На ринках/у вуличних торговцiв найчастiше кияни купують свiжi овочi, фрукти, свiже м’ясо та сигарети. Найчастiше перевагу ринкам для здiйснення покупок надають домогосподарства з низьким доходом, а також респонденти у вiцi 60 рокiв i старшi.
Близьке розташування до домiвки чи роботи (69% респондентiв), широкий асортимент товарiв (43%) та прийнятний рiвень цiн (42%) залишилися трьома основними критерiями, на якi кияни перш за все орiєнтуються при виборi основного мiсця здiснення покупок. Разом з тим, в 2007 роцi близьке розташування рiдше згадувалось в якостi основної причини, нiж в 2006 роцi (в 2006 роцi цей фактор мав важливе значення для 74% респондентiв), в той час як свiжiсть та якiсть продуктiв, швидке обслуговування/ вiдсутнiсть черг та зручнi часи роботи згадувались набагато частiше. 23% киян при виборi основного мiсця покупок звертали увагу на наявнiсть там свiжих та якiсних продуктiв (у порiвняннi з 18% у 2006 роцi) та для 15% респондентiв мало важливе значення швидке обслуговування та вiдсутнiсть черг (у порiвняннi з 7% у 2006 роцi).
На думку киян, найбiльш якiсне обслуговування забезпечують «Караван” (93% респондентiв-його клiєнтiв «дуже задоволенi» та «скорiше задоволенi»), «МегаМаркет» (87%), «Велика Кишеня» (85%) та «Фуршет» (85%).
Найбiльше киян задовольняє асортимент товарiв, який пропонують «Караван» (96% респондентiв, якi «дуже задоволенi» та «скорiше задоволенi»), «Metro C&C» (96%) та «Фуршет» (94%). За задоволенiстю рiвнем цiн лiдером є «Metro C&C» (88% респондентiв, якi «дуже задоволенi» та «скорiше задоволенi»).
Слiд додати, що ще однiєю характерною вiдмiннiстю, притаманнiй лiдерам ринку – це доступ до значної частини кредитних ресурсiв для розвитку. Розглянемо далi, яких стратегiй планують дотримуватися лiдери. В основному – це максимально збiльшити свою присутнiсть на ринку.
На друге вирвалася днiпропетровська мережа «АТБ-маркет». Вона завосемь мiсяцiв поточного року вiдкрила 41 супермаркет, i тепер у неї 257 магазинiв. Вiд лiдерiв значно вiдстає «Фуршет», який має всього 100 магазинiв. До динамiчно розвивається можна вiднести «Пакко холдинг», який цього року вiдкрив 7 магазинiв в Одеськiй областi i в Захiднiй Українi.
Зараз вiн впритул наблизиться до трiйки лiдерiв зi своїми 86 магазинами.
Fozzy лiдирує як по товарообiгу, так i по кiлькостi торгових точок. За даними самої групи, їх кiлькiсть досягає 280. Бiльшiсть з них працюють пiд вивiскою «Сiльпо» – 149 магазинiв. Проте зараз Fozzy фактично припинила розвивати свої мережi. У 2007 роцi група вiдкрила всього три торговi точки, в 2008 роцi – жодної.
Можливою причиною такого застою директор аналiтичної компанiї Retail-Studio Михайло Грiщенко називає складнощi в управлiннi Fozzy. Як наслiдок групi важко реагувати оперативно на змiну ринку. На думку експерта, полiпшити положення Fozzy могло б перепозиционирование другої по об’ємах торгової мережi групи – «Фора».
«Вона представляє себе як магазин бiля будинку, але такий немає. Магазин бiля будинку може дозволити собi встановити вищi цiни, запропонувавши взамен покупцям високий рiвень обслуговування», – говорить фахiвець.
Застiй в розвитку мереж групи Fozzy може обернутися для неї втратою лiдеруючої позицiї на ринку. Її вже до кiнця року може зайняти днiпропетровська мережа «АТБ-маркет», що займає друге мiсце по кiлькостi торгових точок i третє по товарообiгу. Зараз вона розвивається активнiше за своїх конкурентiв. З початку року мережа поповнилася 41 магазином.
В «АТБ-маркете», до кiнця року компанiя має намiр вiдкрити ще 43 торгових точки. За словами начальника вiддiлу по зв’язках з громадськiстю Ганни Лiчман, в першу чергу мережа зацiкавлена у вiдкриттi магазинiв в невеликих мiстах з населенням близько 15 тисяч чоловiк.
В той же час конкуренти «АТБ-маркета» вважають, що така стратегiя мережi має деякi ризики. На думку заступника генерального директора по розвитку холдингу «Пакко» (магазини «Пакко» i «Вопак») Олега Крiжановського, в невеликих мiстах рентабельнiсть мережевої торгiвлi досить низька, оскiльки у тамтешнього населення невисокi доходи.
великi iнвестицiї або шукати стратегiчного партнера», – вважає директор RetailStudio.
Один з найбiльш перспективних напрямiв в роздрiбнiй торгiвлi – регiо-нальнi мережi магазинiв. За даними RetailStudio, саме цi супермаркети лiдирують по приросту об’ємiв валової виручки. Так, компанiя «Омега» (володiє днiпропетровською мережею «Варус») за минулий рiк додала 64,4%. Також високi показники у «Бiлла Україна» (46,8%).
Фахiвцi стверджують, що надалi буде вигiдне вiдкриття магазинiв в двох форматах – гiпермаркети i магазини бiля будинку. За словами вiце-президента по маркетингу FozzyGroupМихайла Дудника, активно розвиватиметься сегмент невеликих спецiалiзованих магазинiв i мiнi-мереж з невеликим асортиментом. Вони можуть робити акцент, наприклад, на овочах i фруктах або молочних продуктах i випiчцi.
Не виключено, що вказанi напрями привернуть iнвесторiв з-за кордону. По словах Грiщенко, в першу чергу вони здiйснюватимуть вихiд на український ринок за рахунок мiсцевих компанiй. «Головним стримуючим чинником розвитку гiпермаркетiв ще недавно був складний доступ до земельних дiлянок. Зараз же компанiї, якi мають достатнє фiнансування, i компанiї, якi мають доступ до земельних ресурсiв, знаходять один одного», – говорить аналiтик.
ІІІ. Рекомендацiї новим операторам ринку
Враховуючи вищевикладений аналiз по стану та специфiцi роздрiбного ринку продуктiв харчування, наведемо такi двi основнi рекомендацiї новим операторам ринку.
1. Починати варто iз менших масштабiв, нiж тi, якими оперують лiдери. Оптимальний варiант для початку – так званi «магазини бiля будинку».
Невеликi «магазини бiля будинку» упевнено займають нiшу щоденних покупок. Потреба в продовольчих торгових точках є як в старих районах Днiпропетровську, так i в новобудовах.
У Києвi знайдеться не одна сотня дворiв, жителi яких вимушенi навiть за продуктами першої необхiдностi йти до супермаркетiв або на ринки.
Рiч у тому, що там просто немає невеликих торгових точок, де «все пiд рукою». Особливо гостро не вистачає так званих придомових магазинiв в центрi Днiпропетровську – на пр. Карла Маркса, пр. Гагарiна, вул. Гоголя, вул. Дзержинського та iн.
За словами власникiв, для старту торгового об’єкту площею до 50 кв. м буде потрiбно мiнiмум $20 тис. – на ремонт, закупiвлю торгового устаткування i товару. Окупаються вкладення за 1,5–2 роки за умови, що примiщення орендоване. Враховуючи нинiшнi цiни на нерухомiсть, важливу перевагу невеликих торгових точок в тому, що комерцiйний ефект можна отримувати практично зi всiєї площi об’єкту (немає складiв, мiсце для пiдсобки мiнiмальне).
виручцi, що не перевищує 500 тис. грн., i наявностi не бiльше п’яти штатних працiвникiв). Юридичнi особи платять 6% вiд виручки (за умови, що виручка в рiк складає до 1 млн. грн. i кiлькостi штатних спiвробiтникiв не перевищує 10 чоловiк).
«Домашнi» магазини утримують мiцнi позицiї на ринку ритейла. І найближчим часом, за твердженням фахiвцiв, їх не витiснять нi дискаунтери, нi супермаркети. У районах старої забудови просто немає мiсця для масштабних торгових точок. Це обставина, а також особливостi асортименту продукцiї i взаємин з покупцями дозволяють процвiтати дрiбним магазинчикам. До речi, згiдно опиту, проведеному компанiєю GfkUkraine, яким вже згадувався у попередньому роздiлi роботи, все бiльше тих же киян вибирають супермаркети не дешевше, а ближче до будинку. Якщо в 2007 роцi супермаркети вважали своїм основним мiсцем покупок 68% киян, то минулого року ця цифра скоротилася до 59%. Вибираючи мiсце покупок, жителi Києва орiєнтуються перш за все на зручне розташування торгової крапки по вiдношенню до будинку або роботи (72% опитаних).
товарної лiнiйки зазвичай складають молочнi i хлiбобулочнi вироби, напiвфабрикати, бакалiя, спиртнi напої, тютюновi вироби. Бувають ситуацiї, коли у господинi не вистачає якихось продуктiв для приготування вечерi, а за одним-двома iнгредiєнтами йти до супермаркету немає сенсу – виручає магазин бiля будинку.
До постiйних покупцiв в дрiбних магазинах вiдносяться як до VIP-персон. До речi, лояльнiсть – одна з найважливiших умов успiшної дiяльностi придомної торгової крапки. Господарi, якi часто за сумiсництвом ще i продавцi, як правило, знають своїх покупцiв в обличчя i можуть навiть вiдпускати товар дитинi або складати так званий список кредиторiв. Частенько в магазинчиках можна почути дiалог продавця i покупця: «Ой, не вистачає грошей. Запишiть сметану в мiй борг. В кiнцi тижня розрахуюся за все». Особливiсть таких торгових точок ще i в тому, що на полицях завжди свiжа продукцiя. У маленькому примiщеннi не можна тримати великий товарний запас, по цьому постачальники пiдвозять продукти практично щодня. Працюють такi магазини зазвичай допiзна або цiлодобово.
Зручне розташування маленьких магазинчикiв, свiжi продукти i можливiсть покупок в кредит завжди привертатимуть покупцiв.
Мало побудувати магазин та привабити покупцiв – необхiдно їх утримати, що є найскладнiшим. Отже, друга необхiдна рекомендацiя – розробити гарну програму лояльностi.
Наприклад, у програмi «Настрiй Бонус» це реалiзовано таким чином:
грн.
Висновки
На сьогоднi в Українi сфера роздрiбної торгiвлi є одним iз видiв економiчної дiяльностi, якi найшвидше зростають. Це обумовлено високими темпами пiдвищення доходiв населення та ненасиченiстю ринку ритейлу.
Зростаючий платоспроможний попит дає мiцний поштовх для розширення мережi роздрiбної торгiвлi та покращення якостi послуг. При цьому, конкуренцiя на ньому ще не є гострою, її загострення можливе через 2-3 роки, коли ринок буде достатньо насиченим.
Основними напрямками розвитку сфери роздрiбної торгiвлi на сьогоднi є регiони з найвищими доходами населення (м. Київ, Донецька, Днiпропетровська, Запорiзька, Харкiвська областi) та регiони з найбiльш незадоволеним попитом. Загалом, наявна кон’юнктура ринку є привабливою для капiталовкладень, у тому числi iноземних, якi найближчим часом зростатимуть швидкими темпами.
Український ринок ритейла представлений як продуктовими, так i не продуктовими торговими мережами. Найактивнiше розвивається сегмент продуктового ритейла, який представлений бiльш нiж 30 операторами, якi займають близько 15% ринку роздрiбної торгiвлi.
Характерною межею сегменту в 2007 роцi стало збiльшення оборотiв практично всiх ритейлерiв в основному за рахунок екстенсивного зростання – розширення торгової мережi i присутностi в регiонах. Іншими найбiльш характерними особливостями ринку стали:
- висока привабливiсть ринку ритейла. Україна як i ранiше знаходиться в п’ятiрцi найпривабливiших країн для розвитку ритейла (згiдно даним GlobalRetailDevelopmentIndex-2007). В той же час для ринку характерне переважання вiтчизняних операторiв, що пояснюється складнощами з отриманням дiлянки пiд будiвництво i завищеними орендними ставками на торгову нерухомiсть (на початок року вiд 8 до 25 дол. США), що знижують економiчну ефективнiсть виходу зарубiжних операторiв. На даний момент на ринку працюють такi зарубiжнi оператори: MetroCash & Carry (Нiмеччина), Billa (Австрiя), Auchan (Францiя), Spar (працює мiсцевий оператор, що купив франшизу у голландської компанiї), «Патерсон», X-5 (обидвi мережi з Росiї), з недавнього часу мережа гiпермаркетiв з росiйським i естонським капiталом «О’кеу».
- власний девелопмент. З причини дефiциту торгових площ i згодом завищених орендних ставок на iснуючi об’єкти (вище чим в Європi) багато ритейлеры значно збiльшили число самостiйно побудованих з нуля торгових центрiв. Серед них «Амстор» (всi магазини будує «з нуля»), «Ненажера», «Еко-маркет», «Велика кишеня», «Фуршет»;
Серед основних стримуючих розвиток ринку чинникiв слiд зазначити:
Іншим найбiльш форматом, що активно розвивається, є магазин «бiля будинку». Серед загальнонацiональних ритейл-операторiв даний формат представлений в портфелi «Фоззi Груп» – мережа магазинiв «Фора» (позицiонуються як гастрономи або недорогi магазини бiля будинку (по сутi дискаунтери)). Роблячи упор на невеликi об’єкти, ритейлери не тiльки збiльшують шанси на отримання майданчика, але i скорочують витрати на ремонт i устаткування магазинiв, скорочуючи термiн окупностi крапки. Крiм того, дохiд з квадратного метра в класичному магазинi «бiля будинку» в два-три рази вище, нiж в супермаркетi.
Саме таким шляхом доцiльно йти новим операторам, якi прагнуть увiйти на ринок. Основною «родзинкою» такого магазину у такому випадку слiд зробити:
- зручне розташування маленьких магазинчикiв;
- свiжi продукти;
- повага та увага до покупця;
- можливiсть покупок в кредит;
- програма лояльностi на основi системи накопичувальної знижки для постiйних покупцiв.
Список лiтератури
3. Контракты – деловой еженедельник // www.kontrakti.ua
5. Маслова Т. Д., Божук С. Г., Ковалик Л. Н. Маркетинг. – СПб.: Питер, 2002. – 411 с.
6. Миниард П. У. Принятие решений потребителями // Современное управление. Энциклопедический справочник. Т. 1. – М.: Издатцентр, 2004. – 584 с.
7. Морис Р. Маркетинг: ситуации и примеры.– М.: Банки и биржи, 2005. – 207 с.
8. Мороз Л. А., Чухрай Н.І. Маркетинг. – Львiв: Інтелект-Захiд, 2007. – 388 с.
9. Ноздрева Р. Б., Цыгичко Л. И. Маркетинг: Как побеждать на рынке. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 304 с.
10. Попков В. Методы воздействия на рынок индивидуальных потребителей // Маркетинг и реклама. – 2007. – № 1-2. – С. 18-19.
11. Эксперт //www.expert.ua
| 
