Приватний навчальний заклад
з дисциплiни
гр. ЗМО-04 (5 курс)
Перевiрив: професор
Кривий Рiг
2009
Змiст
Основною передумовою для органiзацiї системи об’єктивного iнформацiйного забезпечення менеджменту на об’єктi управлiння є функцiонування системи автоматизованого збирання та обробки iнформацiї при безпаперовiй iнформацiйнiй технологiї.
iнформацiйної системи — iнформацiйнi сукупностi на пiдприємствi — не лише взаємопов’язанi й доповнюють один одного, а й багаторазово повторюються. Ця характерна особливiсть (повторення) вельми ефективно використовується при застосуваннi ПЕОМ. Наприклад, якщо нормативно-планова i конструкторсько-технологiчна (тобто умовно-постiйна) iнформацiя несе повiдомлення, що, в якiй (заданiй) кiлькостi, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо треба робити, то фактична (облiкова) iнформацiя вiдповiдає на запитання, хто зробив, а також, що, в якiй (фактичнiй) кiлькостi, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо вже зроблено. Як бачимо, перша частина iнформацiї — умовно-постiйна — доповнюється другою частиною — фактичною. При цьому в обох частинах є чимало спiльного. Так, iнформацiя, яка вiдповiдає на запитання, що, як, де, на чому, за допомогою чого i в яких умовах, є в обох частинах, i лише iнформацiя, яка вiдповiдає на запитання хто зробив i в якiй кiлькостi, це нове доповнення (тобто змiнна iнформацiя). Якщо фактичний показник у якiй кiлькостi вiдповiдатиме плановому чи нормативному, то вiн уже не буде новим доповненням.
— конструкторами й технологами, плановиками й бухгалтерами, економiстами й нормувальниками.
автоматизованого збирання та обробки iнформацiї.
Щоб органiзувати систему автоматизованого збирання та обробки iнформацiї, яка використовується для управлiння об’єктом, потрiбно створити такi процеси, за яких вiрогiдна первинна iнформацiя (яка характеризує виробничо-господарську та iншу дiяльнiсть) один раз у мiнiмальному складi в ритмi виробництва вимiрювалася б i фiксувалась (а iнодi й первинно оброблялася) й у такому самому ритмi (при потребi) передавалася каналами зв’язку до ПЕОМ користувачiв i комплексно (системно, тобто всебiчно за вiдповiдними алгоритмами) оброблялася (разом з умовно-постiйною) на ПЕОМ так, щоб одержана в максимумi результатна iнформацiя була закiнчена обробкою i повнiстю вiдповiдала б усiм вимогам управлiння об’єктом, у тому числi iнформуванню менеджерiв i фахiвцiв рiзних рiвнiв, а також процесам конструкторської i технологiчної пiдготовки виробництва, нормування й планування, облiку й контролю, складання установленої зведеної звiтностi й проведення комплексного економiчного аналiзу за рiзнi перiоди часу та по рiзних структурних ланках i об’єкту управлiння в цiлому. В цьому й полягає її сутнiсть. Така система збирання та обробки iнформацiї може створюватися на рiзних рiвнях, у масштабi рiзних органiзацiйно-управлiнських ланок — цеху чи виробничої одиницi, пiдприємства чи виробничого об’єднання, галузi, регiону тощо. Зi збiльшенням масштабностi управлiнської ланки значно зростають трудомiсткiсть i складнiсть органiзацiї системної обробки iнформацiї. Тепер розглянемо зазначену сутнiсть цiєї системи в деталях. При створеннi системи автоматизованого збирання та обробки iнформацiї насамперед необхiдно органiзувати комплекси АРМ, об’єднанi, наприклад, локальною мережею, за допомогою яких збиралася б первинна iнформацiя в мiсцях її масового виникнення в ритмi виробництва (тобто в час, близький до реального) при безпаперовiй iнформацiйнiй технологiї. При цьому мають бути визначенi єдинi кроки для iнформацiйних сукупностей у плануваннi та облiку виробничо-господарської й iншої дiяльностi. Це означає, що нормативно-плановi показники мають бути розрахованi з урахуванням почасового (тобто на годину робочого часу, змiну тощо) i пооб’єктного (тобто на робоче мiсце, бригаду, цех тощо) факторiв, як це притаманно фактичним (облiковим) показникам. Проведенi дослiдження пiдтверджують, що комплекси АРМ на великих виробництвах, наприклад, об’єднаннях, за ресурсозабезпечувальною ознакою (матерiальнi, трудовi, фiнансовi ресурси, а також основнi засоби, готова продукцiя i загальновиробнича дiяльнiсть), органiзувати доцiльнiше, нiж за iншими ознаками. Такий пiдхiд до органiзацiї системи комплексiв АРМ на об’єктi управлiння дасть змогу: забезпечувати взаємозв’язок i контроль процесiв збирання й обробки iнформацiї по горизонталi (мiж структурними пiдроздiлами) на кожному рiвнi, за кожною предметною областю — ресурсозабезпечувальною пiдсистемою; оперативно i всебiчно забезпечувати по кожнiй пiдсистемi й на всiх рiвнях (по вертикалi) вирiшення функцiональних питань управлiння (нормування i регламентацiя, планування, облiк i контроль, зведена звiтнiсть, економiчний аналiз i прийняття управлiнських рiшень) за всiма видами виробництва; оперативно здiйснювати iнформування менеджерiв i фахiвцiв рiзних рiвнiв вiрогiдною, повною й об’єктивно необхiдною iнформацiєю про стан ресурсiв, особливо прiоритетних в управлiннi виробництвом, а також про процеси й операцiї, що вiдбуваються на пiдприємствi i в його структурних ланках; вирiшувати проблему своєчасного автоматизованого формування достовiрних результатiв (показникiв) виробничо-господарської та iншої дiяльностi пiдприємства в цiлому, а також одержання зведених фiнансових показникiв для формування установленої звiтностi за рiзнi перiоди часу. У практичному планi система комплексiв АРМ на пiдприємствi може мати таку структуру, яка утворить технiчну основу оперативного автоматизованого управлiння виробництвом на високому якiсному рiвнi. Це: Комплекс АРМ з управлiння виробництвом, випуском i вiдвантаженням готової продукцiї включає такi основнi АРМ: ланка низового рiвня — АРМ майстра виробничої дiльницi (це АРМ i для збирання та обробки даних про виробiток робiтникiв-вiдрядникiв), АРМ завiдувача складу i (або) комiрника; ланка середнього рiвня — АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ технолога, АРМ менеджера; ланка найвищого рiвня — АРМ старшого бухгалтера зi зведених показникiв, АРМ плановика, АРМ комерцiйного керiвника, АРМ керiвника. Комплекс АРМ з управлiння основними засобами включає такi основнi АРМ: ланка низового рiвня — АРМ майстра з устаткування; ланка середнього рiвня — АРМ бухгалтера, АРМ технолога, АРМ менеджера, керiвника; ланка найвищого рiвня — АРМ плановика, АРМ головного технолога, АРМ керiвника. Комплекс АРМ з управлiння матерiальними ресурсами включає такi основнi АРМ: ланка низового рiвня — АРМ завiдувача складу i (або) комiрника; ланка середнього рiвня — АРМ бухгалтера, АРМ економiста, АРМ нормувальника, АРМ менеджера, керiвника; ланка найвищого рiвня — АРМ старшого бухгалтера зi зведених показникiв, АРМ плановика, АРМ керiвника. Комплекс АРМ з управлiння трудовими ресурсами включає такi основнi АРМ: ланка низового рiвня — АРМ майстра дiльницi (це АРМ i для збирання та обробки даних про виробiток), АРМ табельника; ланка середнього рiвня — АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ кадровика, АРМ менеджера персоналу; ланка найвищого рiвня — АРМ старшого бухгалтера зi зведених показникiв, АРМ економiста, АРМ плановика, АРМ менеджера, керiвника. Комплекс АРМ з управлiння фiнансовими ресурсами включає такi основнi АРМ: ланка низового рiвня — АРМ касира та банкiвських розрахункiв; ланка середнього рiвня — АРМ бухгалтера, АРМ економiста, АРМ плановика, АРМ менеджера, керiвника; ланка найвищого рiвня — АРМ старшого бухгалтера зi зведених показникiв, АРМ старшого плановика, АРМ старшого економiста, АРМ керiвника. Слiд зауважити, що назви зазначених вище АРМ користувачiв мають насамперед функцiональну (за ресурсною ознакою), а не посадову, спрямованiсть, оскiльки на об’єктах управлiння однi й тi самi посади користувачiв, особливо в умовах ринкової економiки, мають рiзнi назви. Крiм зазначених комплексiв АРМ, є й такi ПЕОМ, що використовуються по пiдприємству в цiлому: як централiзованi (сервер), для розмiщення розподiленої бази (баз) даних, бiблiотеки описаних форм первинних (вхiдних) i вихiдних документiв, текстiв-заготовок, регламентуючої та iншої iнформацiї; для формування зведених показникiв по пiдприємству в цiлому; як централiзованi (сервер), для зв’язку з зовнiшнiми об’єктами управлiння, що пов’язанi з даним пiдприємством i розташованi в зовнiшньому середовищi; для головного керiвництва пiдприємства; для архiву, служби маркетингу, iнших потреб. Коли створюють систему комплексiв АРМ рiзних рiвнiв, то слiд мати на увазi, що кiлькiсть ПЕОМ на тiй чи тiй ланцi (робочому мiсцi) цiлковито залежить вiд обсягiв iнформацiї, що збирається на цьому АРМ, строкiв її обробки та перiодичностi видачi її користувачам. Тому допускається, щоб одна ПЕОМ використовувалася кiлькома користувачами. Режим працi зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рiвня звичайно працюють у ритмi виробництва, тобто тодi, коли виконуються виробничо-господарськi чи iншi масовi операцiї та iнформацiя про них фiксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рiвнiв або тi, що виконують поодинокi операцiї, працюють у бiльш «вiльному» або «поблажливому» режимi. Інформацiйне забезпечення системи комплексiв АРМ передбачає органiзацiю такої iнформацiйної бази, яка б регламентувала iнформацiйнi зв’язки, забезпечувала необхiдними даними всi АРМ тощо. Централiзована ПЕОМ (сервер) мiстить у собi розподiлену базу даних i забезпечує пiдтримку й роздрiбнення її на пiдбази, що розмiщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь-якої пiдбази з урахуванням санкцiонованого доступу; високу продуктивнiсть манiпулюванням даними i т. iн. Структура ж iнформацiйної бази має бути такою, яка б забезпечувала мiнiмальну надмiрнiсть даних, зручнiсть органiзацiї архiву тощо. Зазначенi комплекси АРМ забезпечують безперервнiсть i всеосяжнiсть iнформацiйного циклу (служба маркетингу — конструкторська розробка — технологiчна пiдготовка — планування — виробництво — облiк — вiдвантаження виробiв — розрахунки з покупцями — складання зведеної звiтностi — аналiз — управлiння виробництвом), якi повнiстю вiдображаються в iнформацiйнiй системi та в її базi (базах) даних. Структурно система комплексiв АРМ об’єднується переважно локальною мережею, в якiй мiкро-ЕОМ, ПЕОМ, термiнали та iнша iнформацiйна технiка взаємозв’язанi за допомогою каналiв як помiж собою, так i з однiєю чи кiлькома середнiми чи великими (центральними) ЕОМ. У системi комплексiв АРМ пiдприємства, в яку ПЕОМ об’єднанi локальною мережею, принципово по-iншому органiзуються iнформацiйнi потоки мiж користувачами або процесами. Наприклад, фактична iнформацiя про рух матерiальних цiнностей на складi формується на АРМ завiдувача складу (ланка низового рiвня). Потiм вона автоматично, вiдповiдно до регламентуючої iнформацiї менеджерiв i фахiвцiв рiзних рiвнiв (див. п. 5. 2), передається на ПЕОМ — АРМ вiдповiдних користувачiв. Так, данi про надходження матерiальних цiнностей на склад, сформованi на АРМ завiдувача складу, передаються в ритмi виробництва: на АРМ бухгалтера матерiальних цiнностей (ланка середнього рiвня) для контролю за точнiстю i правильнiстю оприбуткування цих матерiалiв на складi, а також для формування даних про заготiвлю матерiальних цiнностей (у тому числi виявлення рiзницi в цiнах постачальникiв i пiдприємства), розрахункiв з постачальниками тощо; на АРМ економiста вiддiлу матерiально-технiчного забезпечення (ланка середнього рiвня) для контролю за виконанням договiрних поставок постачальниками та iнших операцiй (контроль забезпечення запасiв на складi тощо); на АРМ керiвника вiддiлу матерiально-технiчного забезпечення (ланка середнього рiвня), а в рядi випадкiв i на АРМ заступника першого керiвника (ланка вищого рiвня), який вiдповiдає за забезпечення цим ресурсом виробництва в цiлому, а також для вироблення i прийняття рiшень, особливо за дефiцитною номенклатурою матерiальних цiнностей; на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рiвня) для зведення даних про матерiальнi цiнностi в рiзних аспектах по пiдприємству в цiлому. Отже, застосування технiчних засобiв для автоматизованого виконання зазначених операцiй вiдчутно знижує трудомiсткiсть збору та обробки фактичної (первинної) iнформацiї, значно зменшує кiлькiсть помилок, вивiльняє багато часу в керiвникiв i фахiвцiв для виконання iнших, творчих обов’язкiв. Бiльше того, на об’єктi управлiння створюються реальнiшi умови для всебiчного одноразового збору та багаторазової обробки iнформацiї на рiзних дiльницях, починаючи з тiєї, де iнформацiя виникає вперше, тобто з конструкторської пiдготовки виробництва. Конструкторська (склад виробу) iнформацiя, зафiксована на машинному носiї, на рiзних етапах управлiнсько-виробничих процесiв автоматизовано доповнюється технологiчною, а далi нормативною, плановою i, нарештi, фактичною iнформацiєю. Усе це свiдчить про те, що перехiд вiд механiзацiї чи автоматизацiї на окремих дiлянках облiку й планування до системного автоматизованого збору й обробки iнформацiї по пiдприємству в цiлому є не лише об’єктивною необхiднiстю, а й реальнiстю. Завдяки вдосконаленню технiчних засобiв i методiв збирання та обробки iнформацiї виникла реальна можливiсть збирати масову первинну iнформацiю в ритмi виробництва, тобто за час, близький до реального, перейти вiд розв’язування окремих облiково-планових i нормативних задач до системного виконання завдань управлiння пiдприємством у цiлому. Цьому сприяє i впровадження безпаперової iнформацiйної технологiї. Крiм того, функцiонування цiєї системи сприяє розробцi вдосконалених форм i методiв управлiння пiдприємством i ефективнiшому його використанню для виробничих цiлей, а також створює умови для пiднесення культури управлiння, скорочує термiни вироблення та прийняття управлiнських рiшень, полiпшує їх якiсть тощо (див. п. 9. 1). У мiжнароднiй практицi термiни «система автоматизованого збирання i обробки iнформацiї за новою iнформацiйною технологiєю» i «система об’єктивного iнформацiйного забезпечення менеджменту» разом з механiзмом об’єктивного iнформування менеджерiв (керiвникiв) i фахiвцiв рiзних рiвнiв у рядi випадкiв вiдповiдає термiну «система обробки даних» (data — processing system) або термiну «управлiнська iнформацiйна система» (management information system), яка вважається формальною системою, що забезпечує керiвникiв iнформацiєю, необхiдною для прийняття управлiнських рiшень. Тож, використовуючи комплекси АРМ i їх мережi при застосуваннi безпаперової iнформацiйної технологiї, можна органiзувати не тiльки систему автоматизованого збирання та обробки iнформацiї, а й систему об’єктивного iнформацiйного забезпечення менеджменту як на об’єктi управлiння в цiлому, так i на його структурних ланках.
2. (29) Сучаснi програмнi продукти: призначення, структура та особливостi використання. Локальна система «БЕСТ»
повнуцiлковиту пiдтримку циклу отриманняздобуття доходу, починаючирозпочинати вiд оформлення замовлення i виписки рахункулiчби на оплату, до зведення розрахункiв по оплатi i вiдвантаження продукцiї.
сфери послуг, в бюджетних органiзацiях, автоматизацiї бухгалтерiй страхових фiрмфiрма-виготовлювачiв. При цьому, в програмi пiдтримується виробничий план-рахуноклiчба, план рахункiвлiчби бюджетних органiзацiй i план рахункiвлiчби страхових фiрмфiрма-виготовлювачiв. Програма веде суцiльний облiкурахування, безперервний облiкурахування, взаємозв'язаний облiкурахування. Програма побудованаспорудити на введеннi первинних документiв, їх зберiганнi i подальшiйнаступнiй трансформацiї в термiни бухгалтерського облiкуурахування.
в прикладних пiдсистемах комплексу для аналiтичного облiкуурахування об'єктiв. Набор цих вимiрникiв не обмежений i залежить тiлькилише вiд самого об'єкту облiкуурахування. Інтегрована система БЕСТ виконана у виглядi набору взаємозв'язаних модулiв, кожен з яких може функцiонувати як незалежно, так i у складi комплексу.
При цьому необхiдно мати на увазi, що за всiх умов необхiдна наявнiсть модулiв налаштування i ведення головної книги, оскiльки тiлькилише в них здiйснюється прив'язка продукту до даного користувача i настроюютьсянабудовують основнi набори даних. Сфера застосування системи визначається її технiчними можливостямиспроможностями i органiзацiйно-методичними принципами побудовишикування.
По технiчних характеристиках система БЕСТ може використовуватися на малих i середнiх пiдприємствах зiз числом щомiсячних операцiй в декiлька десяткiв тисяч проводок. При цьому можливi три конфiгурацiї постачання: Локальний варiант програми для експлуатацiї на одному комп'ютерi. В цьому випадку нiякихжодних заборон на число операцiй не немає, оскiльки все визначається можливiстюспроможнiстю введення даних з одного комп'ютера. Зазвичайзвично локальний варiант постачання вiдповiдає пiдприємствам зiз числом проводок вiд декiлькох десяткiв до перших сотень
операцiй в мiсяць. Мережевиймережний варiант для одноранговых мережсiтей i мережсiтей зiз видiленим сервером. Програма функцiонує на декiлькох комп'ютерах зiз роздiленнямподiлом функцiй мiж ними. Постачання застосовується на пiдприємствах зiз середньою iнтенсивнiстю введення даних i числом користувачiв в мережiсiтi вiд 2-3 до 20-30 робочих мiсцьмiсце-миль.
Для експлуатацiї програми БЕСТ (локальний варiант) потрiбний IBM-суместимий комп'ютер зiз наступнимислiдуючими характеристиками: процесор 486DX4-100 або могутнiший (рекомендується Pentium); об'ємобсяг оперативної пам'ятi 4Мб (рекомендується 8Мб); вiльний простiрпростiр-час на жорсткому диску 50 Мб; операцiйна система MS-DOS версiї DOS 6. 2 i вище; принтер русифiкований; функцiонує в локальних мережахсiтях будь-якого типутипа, мережевиймережний варiант за технологiєю "файл-сервер": локальнi мережiсiтi Novell NetWare 3. 11 i вище, Windows NT 3. 51, Personal NetWare, Lantastic. мережевиймережний варiант за технологiєю "клiєнт-сервер": локальна мережасiть Novell NetWare 4. 11 i вище зiз мережевиммережним протоколом IPX.
Останнiм часом появилася тенденцiя до створення унiверсальних автоматизованих робочого мiсця, якi обслуговують декiлька предметних дiлянок. Пошук рацiональних шляхiв проектування ведеться по таких напрямках: розробка типових проектних рiшень, що зафiксовано в пакетах прикладних програм, рiшення економiчних задач з наступною прив’язкою до конкретних умов впровадження та функцiонування, розробка автоматизованих систем управлiння.
Тiльки новi технiчнi та технологiчнi рiшення дозволяють здiйснити новий пiдхiд до органiзацiї управлiнської дiяльностi економiчного об'єкта, як працi iнженера, що отримало назву “реiнжинiрiнг”. Цей термiн був введений М. Хаммером. “Реiнжинiрiнг” передбачає радикальне перепроектування дiлових процесiв (бiзнес-процесiв) для досягнення рiзкого, стрибкоподiбного покращання показникiв вартостi, якостi, сервiсу, темпiв розвитку на основi впровадження нових iнформацiйних технологiй. Вiн спрямований на перебудову економiчної дiяльностi економiчного об'єкта на базi нової iнформацiйної технологiї. Реiнжинiрiнгу насамперед пiдлягають вже iснуючi iнформацiйнi технологiї.
Ключем до вирiшення проблеми пiдвищення рiвня ефективностi дiяльностi персоналу будь-якого офiсу вважається впровадження електронного (автоматизованого) офiсу. Мова йде про комплексне використання:
за його межi, iнформацiйне обслуговування персоналу офiсу, деякi аспекти пiдготовки i прийняття рiшення i т. д.);
пiдходiв до проектування примiщень;
Для кожного спiвробiтника офiсу (або групи спiвробiтникiв) розробляється i оснащується автоматизоване робоче мiсце, професiйно орiєнтоване на виконання конкретних функцiй управлiння. Така орiєнтацiя здiйснюється шляхом пiдбору та встановлення вiдповiдного програмного забезпечення. До складу типового автоматизованого мiсця входить персональний комп’ютер та необхiднi додатковi вбудованi пристрої, якi розширюють його функцiональнi можливостi, i периферiйне обладнання (принтер, сканер, графопобудовувач). Крiм того кожне робоче мiсце забезпечується потрiбною органiзацiйною технiкою у вiдповiдностi до функцiональних завдань.
Сфера iнтелектуальної працi в офiсах на 80% складається з трьох видiв професiйно-фундаментальної дiяльностi: маркетинг i торгiвля, проектування i аналiз, управлiння операцiями; на останнi 20% припадають на такi сфери, як постачання, кадри, фiнанси i право, якi природно мають рiзну атрибутику. Потенцiйний економiчний ефект для сфери маркетингу та торгiвлi пов’язується не тiльки iз зниженням витрат i покращенням координацiї дiяльностi, але i зi збiльшенням прибутковостi та конкурентоспроможностi органiзацiї i кращим задоволенням запитiв споживачiв. Крiм того, маркетинг та торгiвля залишаються джерелами iнформацiї, яка життєво необхiдна для кожної органiзацiї, так, як дiяльнiсть практично всiх складових вiддiлiв залежить вiд якостi iнформацiї про стан на ринку та її використання. Проте досягнення успiху в дiяльностi органiзацiй шляхом забезпечення працiвникiв офiсним обладнанням визначається не тiльки правильним вибором конкретної сфери її використання – в бiльшостi цей успiх залежить вiд вiдношення користувачiв.
1. Твердохлiб М. Г. Системна обробка облiкової iнформацiї на персональних ЕОМ. Навчальний посiбник. – К.: –1993. – 140 с.
2. Тенденции развития современных корпоративных информационных систем. Дозорцев В. М., Шестаков Н. В // Планета КИС 2000.
4. Тенденции развития современных корпоративных информационных систем. Дозорцев В. М., Шестаков Н. В // Планета КИС 2000.
5. Менеджмент организации: Учеб. пособие / З. П. Румянцева, Н. А. Cа-
|
