Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила

Забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення. Санiтарнi норми та правила МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ Кафедра фiнансiв   КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисциплiни “Безпека життєдiяльностi” на тему: “Забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення. Санiтарнi норми та правила” Виконав: Студент 4 курсу Група 42 – Ф Варiант №6 Заверюха А. М. Викладач: 2001 рiк Змiст Вступ Роздiл 1. Екологiчнi знання суспiльства – гарантiя продовження його цивiлiзацiї 1. 1. Історiя екологiї та безпеки життєдiяльностi 1. 2. Здорова екологiчна ситуацiя – здоров ’ я суспiльства вплив на суспiльство 2. 2. Перспективи розвитку природоохоронних заходiв в Українi 2. 3. Вирiшення глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища в Українi i свiтi Висновки Додатки Список використаних джерел та лiтератури Вступ Кiнець ХХ столiття – це час усвiдомлення суспiльством кризи цивiлiзацiї, негативних її наслiдкiв при пiдкореннi природи. Сучасний каскад актуальних дисциплiн сьогодення (“Екологiя”, “Безпека життєдiяльностi”, “Цивiльна оборона”, “Охорона працi” – це наукова база для розробки стратегiї i тактики поведiнки людства. Суспiльству потрiбно усвiдомити необхiднiсть орiєнтування не на боротьбу з наслiдками, якi руйнують природу, а на усунення самих причин знищення природи. Закони екологiї, санiтарного та епiдемiчного стану лежать в основi не лише бiологiчного, а й соцiального буття. З розширенням екологiчної кризи вони сьогоднi стають бiльш актуальними. Серiя прогнозiв, зроблених рiзними вченими свiту, досить об’єктивно засвiдчують, що кризовi ситуацiї в сировиннiй, продовольчiй та екологiчних сферах не є тимчасовими, вони зростають i ставлять перед людством серйознi завдання. Протягом всiєї iсторiї свого iснування людина спиралася на природоруйнiвну структуру господарювання . Але сьогоднi, коли уряди i народи свiту зрозумiють необхiднiсть включення стану навколишнього середовища до числа прiоритетiв розвитку нацiї, глобальна соцiоекологiчна катастрофа може не наступити. В. І. Вернадський вимагає виконання таких важливих умов: - створення єдиної iнформацiйної мережi; - рiвнiсть та високий добробут усiх членiв суспiльства; - виключення вiйни як засобу вирiшення соцiальних конфлiктiв. У сучасному суспiльствi не всi вимоги виконуються. Людська цивiлiзацiя продовжує знаходитися у фазi нестiйкого розвитку, коли внутрiшнi конфлiкти перешкоджають вирiшенню глобальних проблем. Свiтовому спiвтовариству необхiдна єдина концепцiя виживання. 6 З розвитком нових технологiй та ускладненням умов видобування корисних копалин з кожним роком зростає небезпека в гiрничодобувнiй справi. Яскравим прикладом небезпеки є сотнi смертей українських гiрникiв на шахтах Донецької та Луганської областей. Лише за 11 мiсяцiв 2001 року загинуло 286 гiрникiв вiд вибухiв метану та iнших аварiй, пов’язаних з грубими порушеннями технiки безпеки та технологiї видобування, нехтуванням елементарних контрольних вимiрювань концентрацiї метану в робочих лавах та iнших причин, якi на перший погляд здаються незначними. Тому сьогоднi кожний 1 мiльйон видобутого вугiлля коштує 5 людських життiв. коли воно у своєму розвитку вже оволодiло величезним науково-технiчним потенцiалом, але ще не навчилося достатньо обережно та рацiонально ним користуватися. Швидка урбанiзацiя та iндустрiалiзацiя, рiзке зростання населення планети, iнтенсивна хiмiзацiя сiльського господарства, посилення багатьох iнших видiв антропогенного тиску на природу порушили бiологiчний кругообiг речовин у природi, пошкодили її регенерацiйнi механiзми, внаслiдок чого почалося її прогресуюче руйнування. Це поставило пiд загрозу здоров’я та життя сучасного i майбутнього поколiнь людей, iснування людської цивiлiзацiї. 5 Існує лише три варiанти подальшого розвитку людської цивiлiзацiї: Перший – технократичний: продовження максимального споживання ресурсiв, виснаження грунту, накопичення негативних впливiв на середовище, урбанiзацiя, рiст чисельностi населення. По своїй сутi, це шлях до катастрофи, оскiльки для створення штучної бiосфери у людства немає достатньої кiлькостi ресурсiв та енергiї. народжуваностi, повне роззброєння. Самi по собi потреби свiтового суспiльства являються егоїстичними i безмежними, але справжня людська цивiлiзацiя почнеться тодi, коли суспiльство стабiлiзує своє середовище життя на основi соцiальних та природних процесiв. 6 Сьогоднi потрiбно усвiдомити кожному члену свiтового суспiльства те, що зберегти екологiю – це значить зберегти своє здорове буття на планетi, продовжити подальший розвиток, аби не було соромно перед нащадками. продовження його цивiлiзацiї 1. 1. Суть i значення природоохоронних наук у життi свiтового суспiльства та їх зв’язок з безпекою життєдiяльностi Багато людей не розумiють тiсного зв’язку мiж дiяльнiстю людини i навколишнiм середовищем, що являється наслiдком вiдсутностi знань та екологiчної iнформацiї. Існує гостра необхiднiсть пiдвищити знання суспiльства i ступiнь їх участi в пошуку розумних рiшень розвитку цивiлiзацiї i зберiгання навколишнього середовища. Освiта допоможе людям в виробленнi таких екологiчних та етичних норм, цiнностей i вiдносин, професiйних навикiв i способу життя, якi потрiбнi будуть для забезпечення стiйкого розвитку. Це допоможе людству правильно оцiнювати соцiально-економiчну ситуацiю i проблеми свого розвитку, заздалегiдь застерiгати негативнi наслiдки своїх дiянь. Всiм країнам свiту потрiбно забезпечити усi рiвнi навчальних закладiв матерiалами екологiчних проблем, зробити максимально доступною наукову лiтературу для широкого вивчення навколишнього середовища, його збереження, покращення людського середовища життя людства. Вивчення наук, якi вивчають збереження навколишнього середовища потрiбно ввести в усi навчальнi програми, починаючи з дитячих дошкiльних i шкiльних закладiв. Особливу увагу слiд звернути на пiдготовку майбутнiх керiвникiв промислових пiдприємств, сiльського господарства, транспорту i iнших рiзноманiтних сфер людської дiяльностi. Велике значення має створення рiзних шкiльних i громадських органiзацiй, якi б впроваджували в життя полiтику захисту навколишнього середовища, питної води, побутової i промислової санiтарiї. Необхiдно максимально втiлювати в життя суспiльства через рiзнi засоби масової iнформацiї населення цiннiсть оточуючої нас природи, її важливiсть в життi людства, правильне застосування промислових технологiй, якi б забезпечували високу продуктивнiсть працi з найменшою шкiдливiстю для природи. 3 Перспективними є науковi розробки по використанню екологiчно чистих джерел енергiї, тобто енергiї води, сонця, вiтру, а також вiд спалювання та переробки смiття i промислових вiдходiв. Слiд зазначити, як потрiбнi мiжнароднi органiзацiї, якi б здiйснювали контроль за виконанням кожною країною зобов’язань по охоронi навколишнього середовища, контролювати правильнiсть використання природних ресурсiв, застосування технологiй з рiзними очисними спорудами i фiльтрами. З розвитком цивiлiзацiї потрiбно паралельно з новими технологiями постiйно вносити корективи щодо екологiчних проблем. В свiдомостi людей повинна бути, насамперед, екологiя та небезпечнi наслiдки для людини, а вже потiм високотехнологiчне виробництво товарiв народного споживання. На територiї України зосереджено велику кiлькiсть екологiчно небезпечних виробництв. Для порiвняння: загальна площа України становила лише 2% територiї колишнього Союзу, але на нiй було зосереджено 25% всього промислового потенцiалу i вiдповiдно 25% припадало забруднення природного середовища колишнього СРСР. А причиною такої концентрацiї виробництв були низькi знання тодiшнього керiвництва розмiщенням продуктивних сил i нехтування екологiчною наукою щодо наслiдкiв вiд дiяльностi на здоров’я населення. Крiм цього не зверталася увага на хижацьке ставлення людей до природи, її знищення призводило до значних порушень балансу тварин i їх вимирання, а це значило, що вiд цього значно скоротився рацiон харчування населення. Поганi або непрофесiйнi знання екологiї та не усвiдомлення наслiдкiв вiд нерозумного втручання у природнi процеси стали в пiдсумку знищення природних рiчок, створенi штучних водоймищ, забрудненнi шкiдливими речовинами прiсної води, що порушило природний водний баланс. Тодiшнi вченi не всi розумiли, що у природнi процеси потрiбно втручатися в розумних межах. Незнання екологiї також призвело до отруєння землi пестицидами та iншими отрутохiмiкатами, якi негативно впливають на людське здоров’я, а також на птицi, тварини, водянi мешканцi. На екологiчнi проблеми не звертали уваги, видiлялося мало коштiв на охорону природного середовища, а в бiльшостi випадкiв, взагалi, не було нiяких витрат на екологiю, вважаючи що весь час так буде. Але можливостi природи самовiдновлюватись небезкiнечнi, її потрiбно допомагати в цьому. 11 1. 2. Історiя розвитку екологiчних наук та безпеки життєдiяльностi широкого застосування хiмiї, незначна чисельнiсть населення планети не спричиняла такого спустошення природи, її забруднення навiть при хижацькому ставленнi до неї. мiж людством i природним середовищем. Цiй проблемi вiн присвятив все своє життя i написав бiльше 600 робiт, якi стали поштовхом до розвитку геологiї, геоботанiки, гiдрологiї, грунтознавства, клiматологiї та багатьох iнших наук наступними вченими. Засновником екологiї та її зв’язок з людським буттям в сучасному виглядi вважається нiмецький вчений Е. Геккель, який визначив екологiю та безпеку життєдiяльностi, а також ряд iнших наук, якi вивчають тваринний, рослинний, сировинний свiт як науки про загальну Вiн ввiв i сам термiн “екологiя”. Був ще ряд iнших вчених, якi доповнили екологiчнi та природоохороннi науки своїми працями. Сутнiсть природних комплексiв висвiтлювали працi Г. Ф. Морозова у 1912 роцi. А видатний вчений В. В. Докучаєв у першiй половинi 20 ст. створив вчення про грунт. У 1948 роцi англiйським вченим А. Тенслi було введено поняття екосистеми i її сутнiсть. Людству почала загрожувати небезпека повiльного вимирання внаслiдок безперервного погiршення якостi навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсiв. Стало зрозумiлим, що для усунення цiєї небезпеки необхiднi перегляд традицiйних принципiв природокористування та докорiнна перебудова господарської дiяльностi у бiльшостi країн свiту. Одним з перших у свiтi звернув увагу на цю проблему перший президент Академiї наук України В. І. Вернадський. 5 (1863 – 1945). людини з природним середовищем. Вiн працював у цьому напрямку з 1930 р. до 1945 року i основою вчення академiка була “жива речовина”, до складу якої входять всi живi органiзми, що мешкають на планетi. До складу живої речовини В. І. Вернадський включив також i людину, розглядаючи природу i людське суспiльство як одне цiле. Вернадський обгрунтував положення про те, що обрис сучасної Землi сформований людиною, i показав, що дiяльнiсть сучасної людини викликає рух основних хiмiчних елементiв у масштабах, якi порiвнюються з природними циклами руху цих елементiв. За визначенням Вернадського, людина стала наймогутнiшою геологiчною силою на планетi, людська дiяльнiсть почала перевищувати масштаби найпотужнiших стихiйних явищ. Такий стан навколишнього середовища i негативнi прогнози щодо глобальної соцiоекологiчної ситуацiї спонукали до проведення спецiальних дослiджень та виконання заходiв, якi б дозволили вирiшити двоєдине завдання – збереження рiвноваги в природi та задоволення вимог умов життя, якi весь час зростають. Найбiльшу роль у становленнi сучасної екологiї вiдiграла публiкацiя монографiй iз цiєї наукової дисциплiни американського вченого Ю. Одума в 1970-1990 роках. Взагалi, починаючи з 1950 року виник широкий фронт екологiчних дослiджень, у яких помiтну роль вiдiграють й екологи України. Перший науковий центр екологiчних дослiджень в Українi був створений у 1930 роцi при Інститутi зоологiї i ботанiки Харкiвського державного унiверситету. Це був лише сектор екологiї, який очолив В. В. Сташинський (1930-1940). Вiн ранiше усiх пiдiйшов до iдеї бiогеоценозу, його праця “До розумiння бiоценозу” створена у 1933 роцi є класичною в областi вивчення зв’язкiв мiж органiзмами в ценотичних системах. принципи рацiонального природокористування, типологiю лiсiв i iнше. Широку вiдомiсть отримали дослiдження штучних лiсiв України, виконанi О. Л. Бельгардтом у 1971 роцi, а також А. П. Травлєєвим у 1980-1985 роках - вчення про лiсовi пiдстилки та їх екологiчну значущiсть. На основi оцiнок авторитетних експертiв у 1987 р. ця комiсiя пiдготувала фундаментальне дослiдження “Наше спiльне майбутнє”. На сучасному рiвнi об’єктивних знань у ньому вiдображено розумiння свiтовим спiвтовариством гостроти соцiоекологiчної проблематики, необхiднiсть глобальної переорiєнтацiї соцiально-полiтичного, економiчного, технiчного, технологiчного та культурного розвитку, здiйснення для цього вiдповiдних нацiональних i загальнопланетарних проектiв. У 1992 р. у Рiо-де-Жанейро вiдбулася конференцiя ООН, присв’ячена концепцiї безпечного сталого розвитку свiтового спiвтовариства. Конференцiя прийняла документ “Порядок денний ХХІ столiття” та зробила висновок про необхiднiсть глобального партнерства держав для досягнення стабiльного соцiального, економiчного та екологiчного розвитку суспiльства. 5 Що стосується України, то необхiдно в першу чергу зазначити, що економiка її десятилiттями формувалась без урахування об’єктивних потреб та iнтересiв її народу, належної оцiнки екологiчних можливостей окремих регiонiв. Сьогоднiшня структура економiки України не вiдповiдає потребам людини, не забезпечує нормальних умов життя. Висока матерiалоємкiвсть i енергоємкiсть виробництва призвели до надлишкового видобування корисних копалин, їх переробки i спалювання. Це породило додатковi обсяги вiдвалiв пустої породи, золи та шлакiв, шкiдливих викидiв у воду i атмосферу. Нинi обсяг накопичених у межах нашої країни вiдходiв рiзних галузей промисловостi перевищує 17 млрд. тонн. Ситуацiя в Українi несприятлива для нормального розвитку людини та її життя. За темпами вимирання людей Україна входить у першу десятку країн свiту, а дитяча смертнiсть в нiй найвища в Європi. свої працi, якi направленi на охорону навколишнього середовища i вiдповiдно здоров’я населення для забезпечення майбутнього країни, яка взяла курс на те, щоб стати на один щабель розвитку з розвиненими країнами Європи та свiту. У сучасний перiод в Українi широке визначення отримали екологiчнi роботи академiкiв М. А. Голубця, К. М. Ситника, Ю. Р. Шеляг-Сосонка. У головних наукових центрах України в Києвi, Львовi, Днiпропетровську ведуться активнi розробки складних екологiчних проблем. Екологи України зробили вагомий внесок у розробку методiв оцiнки рiвня радiоактивного забруднення великих територiй та обгрунтування заходiв зниження екологiчних збиткiв вiд наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС. Витрати України на подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи за перiод 1991-1995 рокiв оцiнюються в 3 млрд. доларiв США. 11 Тут не врахованi витрати , пов'язанi iз захворюванням людей. Внаслiдок цiєї аварiї забруднено понад 10 млн. га земель, у т. ч. сiльськогосподарських угiдь, забруднення Днiпра в 4-5 разiв перевищує гранично допустимi норми. Але його воду змушенi пити 35 млн. жителiв України. 11 1. 3. Санiтарне та епiдемiчне благополуччя – здоров’я суспiльства служащую для удовлетворения желудка, так как желудок является основным органом, питающим тело. Поэтому всё отдаётся желудку. Человек питает дерево, поливая его корни, и он питает тело, насыщая желудок. Для того, чтобы поддержать тело в здоровом состоянии, все части тела должны взаимодействовать, чтобы накормить желудок.” 1 Так стверджує Господь Крiшна. Коментар до цитати, мабуть, зайвий. Одержати якiснi продукти харчування можна тiльки в чистому середовищi. А чисте середовище залежить вiд стану грунтiв, води i повiтря. Людина одержує продукти харчування з грунтiв (поля, луги, лiси тощо) i водного середовища (рiчки, озера, моря, океани). Зрозумiло, що чистi продукти харчування забруднене середовище дати не може. В результатi господарської дiяльностi людство зпотворює природнi угiддя i висновком цього являється зменшення територiї i якостi середовища, в якому людство веде свою господарську дiяльнiсть. посiвнi площi та забруднює навколишнє середовище промисловими та побутовими вiдходами. Розвиток усiх видiв транспорту пагубно впливає на повiтря, чистоту рiчок, озер, океанiв. Пiд впливом транспортування нафтопродуктiв морськими просторами знищено сотнi видiв цiнних морських тварин, видiв риб, водорослiв, що призвело до значного скорочення рацiону харчування суспiльства. Освоєння людством нових територiй своєю економiчною дiяльнiстю витiсняє з природного середовища рослинний i тваринний свiт, що також скорочує свiй рацiон харчування. Поступово з розвитком суспiльства вiдповiдно збiльшується небезпека для життя людини. Проблеми вiдносин мiж природою та суспiльством постiйно загострюються i цiлком очевидною стала необхiднiсть активної боротьби з забрудненням навколишнього середовища, бо вiд його стану залежить здоров’я людей. 9 Існує цiла низка природних факторiв, факторiв виробничого i побутового середовища, шкiдливих звичок, з розвитком хiмiчної промисловостi та атомної енергетики рiзко погiршується стан навколишнього середовища. А пiдсумком цього являються хвороби людей, якiсть та тривалiсть життя, народження дiтей з патологiчними вiдхиленнями тощо. Глибока фiнансова та економiчна криза в Українi спричинила високий рiвень психiчних захворювань та емоцiйний стан населення. Обмеження контрольної роботи змушують лише стисло i поверхово висвiтлити безпеку життєдiяльностi людини. Роздiл 2. Екологiчний, санiтарний та епiдемiчний стан Глибоке порушення природної екологiчної рiвноваги та напружений стан взаємин мiж людиною i природою, що пов’язане з невiдповiднiстю виробничих сил та виробничих вiдносин в людському суспiльствi ресурсним можливостям бiосфери, називають екологiчною кризою. В Українi розрiзняють двi категорiї регiональних несприятливих екологiчних ситуацiй: екологiчна катастрофа, в результатi якої гине велика кiлькiсть живих органiзмiв i веде до економiчних збиткiв, та екологiчна небезпека, при якiй з’являються ознаки несприятливих змiн, що ставлять пiд загрозу здоров’я людини, стан виробничих об’єктiв та господарську дiяльнiсть. 6 Кризи, катаклiзми та iншi порушення не були рiдкiстю впродовж iсторiї цивiлiзацiї. Одна iз перших екологiчних криз була тодi, коли в результатi iнтенсивного полювання були виснаженнi запаси основної дичини – мамонтiв, носорогiв, гiгантських оленiв, степових зубрiв. Люди зрозумiли свою помилку i перейшли вiд полювання як основного способу отримання їжi до землеробства та скотарства. Але сьогоднi екологiчна криза має якiсно iншу природу, яка стала основою загальної деградацiї природного середовища. Тут значну роль вiдiграють технолого-виробничi причини, а також складний соцiальний фон з розколом людського суспiльства на конкуруючi блоки, якi намагаються випередити один другого, нарощуючи виробництво, послуги, торгiвлю. Прагнення досягти бiльш високого рiвня за будь-яку цiну ведуть до iгнорування глобальних екологiчних проблем. Як елементи тиску цивiлiзацiї на природне середовище виступають технологiї, що застосовуються в промисловостi та сiльському господарствi, автомобiльний транспорт та урбанiзацiя, атомнi електростанцiї i вiйськово-промисловi комплекси розвинутих країн свiту, якi є найбiльшими споживачами ресурсiв та енергiї. У свiтi зареєстровано бiльше 9 млн. видiв штучно отриманих хiмiчних речовин, якi смертельнi для живих органiзмiв. Широкомасштабне споживання ресурсiв та матерiалiв веде до зростання кiлькостi вiдходiв в промисловостi i сiльському господарствi. В Українi головним фактором екологiчної кризи являється фактор економiчний. У держави i пiдприємств немає коштiв для розбудови промисловостi, сiльського господарства, транспорту i iнших сфер людської дiяльностi. А про екологiчнi проблеми, здiйснення природоохоронних заходiв та контролю за забрудненням придiляється вкрай мала увага. 1. Хiмiчне, що призводить до надходження до навколишнього середовища рiзноманiтних отруйних речовин. 3. Термiчне, яке спостерiгається при скидах у водойми нагрiтої води з промислових пiдприємств, особливо, з ТЕЦ. 6. Бiологiчне, при якому в природi з’являються не властивi їй органiзми. Одним iз видiв такого виду забруднення є мiкробiологiчне, пов’язане з розвитком у навколишньому середовищi паразитичної мiкрофлори. За природними ресурсами Україна належить до найбагатших держав свiту, особливо рудами марганцю i чорних металiв. Але структурна деформацiя економiки з орiєнтацiєю на продаж сировини за кордон та ресурсоємнi виробництва в сполученнi з майже знищеним сiльським господарством при низькiй екологiчнiй культурi виробництва призвело природнє середовище України до деградацiйних процесiв. а решта йде у вiдходи. Вмiст вуглекислого газу в повiтрi щорiчно зростає на 0,5%, а за останнi 150 рокiв вiн зрiс на 25%, причому на 12% - за останнi 30 рокiв. Найбiльшої шкоди завдають тепловi електростанцiї, якi працюють на вугiллi. Вони становлять 75% усiх ТЕЦ i на їх частку припадає третина всiх викидiв вуглекислого газу. У пило-газових викидах мiститься понад 1400 шкiдливих для людей i тварин речовин. Крiм цього, викиди дають металургiйнi пiдприємства (33%), енергетика (30%), вугiльна промисловiсть (10%), хiмiчна промисловiсть (7%) та iншi галузi i пiдприємства (20%). 6 Значний тиск на навколишнє середовище спричиняють великi промисловi центри України. Визначено головнi пiдприємства-забруднювачi на Українi. шкоди довкiллю та здоров’ю населення. Мета даної роботи – посилити природоохоронну дiяльнiсть у першу чергу на найбiльш екологiчно небезпечних пiдприємствах, привернути до них увагу мiнiстерств i вiдомств, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, народних депутатiв, правоохоронних органiв, трудових колективiв, громадських об’єднань. Мiнприроди України посилить вимогливiсть до тих, хто нехтує державою, всенародною справою екологiчного оздоровлення України i в межах своєї компетенцiї готове надати необхiдну допомогу з цих ста пiдприємств у вирiшеннi непростих проблем природокористування. Частково приведемо данi по цьому питаннi: Вiнницька область Вiнницьке виробниче об’єднання “Хiмпром”. Викиди становлять 30% вiд загальномiських. Основний забруднювач повiтряного басейну амiаком, фтористими сполуками, середньодобовi їх концентрацiї перевищенi у 2,5 - 4 рази. У санiтарно-захиснiй зонi проживає 7 тис. чоловiк, знаходить школа №30, дитячий садок. Луцьке виробниче управлiння водопровiдно-каналiзацiйного господарства. Очиснi споруди працюють неефективно. У рiку Стир щороку скидаються 4,3 млн. м3 Нововолинське виробниче управлiння водопровiдно-каналiзацiйного господарства. У р. Захiдний Буг разом iз забрудненими стоками в 5 млн. м3 Днiпропетровська область 41% джерел викидiв обладнано газоочисними установками. У санiтарнiй зонi проживає 620 сiмей. Днiпропетровське виробниче управлiння водопровiдно-каналiзацiйного господарства. Очиснi споруди працюють неефективно. Щороку скидаються 188 млн. м3 забруднених стокiв. З ними у Днiпро надходить 7,8 тис. т органiки, 417 т нафтопродуктiв. Металургiйний комбiнат “Криворiжсталь”. Основнi фонди зношенi на 75%. Викидає в атмосферу 26% забруднюючих речовин, у т. ч. оксидiв азоту-46, сiрчистого ангiдриду - 37%. Рiвнi забруднення мiста по оксидах азоту досягають 10, сiрководню - 8, оксиду вуглецю - 3. Газоочисними установками обладнано 39%джерел викидiв. Щороку комбiнат скидає в р. Інгулець 83 тис. м3 забруднених стокiв. Днiпропетровський металургiйний завод iм. Петровського. Викидає в атмосферу 15% викидiв по мiсту, зокрема по оксиду вуглецю - 39%, сiрководню - 73. Рiвень забруднення по сiрководню у мiстi досягає 9,9. Обладнано очисними установками 59% джерел викидiв. Завод не має нормативної санiтарно-захисної зони. Скидає щорiчно у Днiпро 132 млн. м3 азоту-10,сiрководню - 9. очисними установками обладнано 64% джерел викидiв. Скидає щороку 180 млн. м3 забруднених стокiв. Баглiйський коксохiмiчний завод. Забруднювач повiтря бензапiреном, фенолом, цiанiдами. Рiвнi забруднення досягають по фенолу 5, бензапiрену-9. Оснащено установками пилогазоочистки - 35% джерел викидiв. У санiтарно-захиснiй зонi проживає 115 сiмей. Нiкопольський Пiвденнотрубний завод. Очиснi споруди працюють неефективно. У Каховське водосховище щороку потрапляє 364 т органiки, 2 т нафтопродуктiв, 3 т залiза. Днiпропетровський коксохiмiчний завод. Оснащення установками очистки - 33%, забруднює повiтря фенолом, бензапiреном, цiанiдами. У зонi проживає бiля 400 чоловiк. Днiпровська ДРЕС. ЇЇ доля загальномiських забруднень м. Днiпропетровська складає 60%, у т. ч. по дiоксиду сiрки - 91%, оксидах азоту - 70%. Споруди бiологiчної очистки працюють неефективно. Криворiзький коксохiмiчний завод. Забруднення аналогiчне iншим коксохiмзаводам. Несправнi чи неефективно працюють лише 14% установок. Тут проживає 800 чоловiк. Днiпропетровське виробниче об’єднання “Днiпрошина”. Обсяг забруднених стокiв 11 млн. м3 3 забруднених стокiв щороку скидається в р. Суху Суру. Новi очиснi споруди не введенi. 3 забруднених стокiв, з якими потрапляє 445 т органiчних речовин, 29 т нафтопродуктiв, 665 т – завислих речовин, 181 т – азоту амонiйного. Криворiзька ДРЕС. Дає 23% викидiв по Днiпропетровськiй областi. Викидає 270 тис. т сiрчистого ангiдриду або 64% по областi, 55 тис. т оксидiв азоту. Із стоками скидає щорiчно 2 тис. т солей та багато iнших шкiдливих речовин. Марiупольський металургiйний комбiнат iм. Іллiча. Марiуполь посiдає друге мiсце в Українi по кiлькостi промислових викидiв в атмосферу – близько 600 тис. т. З них 68% - це викиди комбiнату. Щороку скидає 50,3 млн. м3 забруднених стокiв. Із 57 заводiв очиснi споруди дiють лише на 33 i то, незадовiльно. Марiупольський металургiйний комбiнат “Азовсталь”. Викидає 28% забруднень, у санiтарнiй зонi проживає 35 тис. чоловiк. Щороку скидає 220 млн. м3 стокiв. 2 середовище збоку економiчної дiяльностi людей. Варто сказати, що забруднення усiх разом взятих пiдприємств створюють астрономiчну цифру. Забруднення природного середовища в Українi взятi пiд контроль, але вiдсутнiсть оборотних коштiв вiдчутно заважають здiйснювати природоохороннi заходи. При цьому щорiчно зменшується в повiтрi кiлькiсть кисню. Щорiчно спалюється 16 млрд. т вiльного кисню i в атмосферу надходить до 25 млрд. т вуглекислого газу. 11 Тому температура земної поверхнi за останнi 100 рокiв пiдвищилася на 0,6%, що спричиняє наступ океану на сушу, так як пiдвищився його рiвень на 10%. нiж у країнах Європи. 11 Дуже складна ситуацiя в Українi з прiсною водою. Близько 800 сiл країни користуються привозною водою, 90% сiл не мають водогону, кiлькiсть невеликих рiчок зменшилася на три тисячi. Спостерiгається процес швидкої втрати якостi поверхневих та пiдземних вод, що пов’язано зi скиданням сильно забруднених стiчних вод. Основний стiк (до48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недосконалiстю очисних споруд i вiдсутнiстю грошей на їх будiвництво та ремонт. Води рiчок Днiпра та Днiстра у рядi випадкiв перевищують 14 норм нiтратiв, 11 – нафтопродуктiв, 10 – фенолу. Цi рiчки протiкають в районах iнтенсивного сiльськогосподарського та промислового використання. Днiстер виявився найбiльш забрудненою рiкою України. У 1991-1992 роках, коли була зроблена досконала система пропуску води в системi Днiстровського водосховища, санiтарний стан цiєї рiчки став покращуватися. Забруднення рiк та пiдземних вод призводить до рiзкого забруднення Азовського та Чорного морiв. Щорiчно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м33. Не в кращому станi знаходяться Київське, Каховське, Кременчуцьке, Днiстровське та ряд iнших водосховищ країни. Весь Азово-Чорноморський басейн, що складає пiвденний кордон України, знаходиться ще в гiршому станi. Азовське море за ступенем забруднення в розрахунку на 1 м3 iз споживанням неякiсної води. 11 По iнсультах та iнфартах сьогоднi Україна, як свiдчить статистика займає перше мiсце в свiтi. 4 i вiдновлення економiчно нерентабельнi. нiж у наших давнiх предкiв. 11 Днiпропетровськiй, Запорiзькiй та Харкiвськiй областях. Якiсть грунтiв у цiлому по країнi погiршується i знижується їх родючiсть. Екологiя на порозi ІІІ тисячолiття поставила перед полiтикою усiх держав свiту такi гострi проблеми, як регулювання чисельностi населення, екологiчну конвенцiю виробництва, екологiчну безпеку населення. Природа екологiчних проблем єдина для всього свiтового суспiльства, тому їх неможливо вирiшити окремо в тiй чи iншiй державi. Сьогоднi виникло нове поняття в розвитку цивiлiзацiї – екологiчна полiтика. У сучасному суспiльствi екологiчна полiтика стала самостiйною сферою в полiтичнiй дiяльностi держав, формування якої почалося з 70-х рокiв нашого столiття. Саме тодi, коли проявилася швидка деградацiя природного середовища в рiзних країнах свiту. Сьогоднi в бiльш нiж 100 країнах свiту створенi мiнiстерства або вiдомства, якi займаються охороною навколишнього середовища. Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якостi природного середовища. У 1991 роцi було створене Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища України. За його iнiцiативою в 1991 роцi був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законiв та законодавчих актiв з екологiчних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного свiту. 6 Суверенна Україна як учасниця Конференцiї 1992року в Рiо-де-Жанейро внесла пропозицiю про екологiчну конверсiю виробництв, прийняла на себе зобов’язання забезпечувати екологiзацiю економiки та розв’язання екологiчних проблем як першочергове завдання господарської та державної полiтики. Україна бере участь в роботi програм ООН з навколишнього середовища. Тiльки за перiод з 1980 до 1991 року Україна взяла участь у 10 мiжнародних актах з охорони здоров’я, будучи в складi СРСР. Об’єктивна необхiднiсть мiжнародного спiвробiтництва в галузi охорони природи на мiждержавному рiвнi випливає з глобального характеру екологiчної кризи. Сьогоднi розпочався процес формування нової системи цiнностей соцiального, економiчного та етичного характеру, що включає в себе екологiчний iмператив. Сьогодення ознаменувалося усвiдомленням взаємної вiдповiдальностi держав за стан навколишнього середовища. Стали нормою мiжнародного спiлкування спiвробiтництво в галузi вирiшення екологiчних проблем, взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю. Головною метою є вироблення системи свiтової екологiчної безпеки. З 1991 року в Українi введена плата за забруднення навколишнього середовища. 6 Заходи направленi на реалiзацiю головного принципу: не максимiзацiя прибуткiв пiдприємцiв або держави, а досягнення стiйкого розвитку шляхом збалансованого природокористування так, щоб розвиток матерiального виробництва в будь-якому регiонi забезпечував стiйкiсть екосистем. Економiчне забезпечення збереження здорового природного середовища рiзноманiтне та включає в себе: 1) державне фiнансування заходiв з охорони природи; 2) лiцензування; 3) нормування; 4) створення екологiчних фондiв; 5) систему плати за користування природними ресурсами та додатково за ресурси, що вилучаються; 6) економiчнi санкцiї (платежi та штрафи) за забруднення природного середовища; 7) економiчне стимулювання зниження забруднення. пiльговi кредити для реалiзацiї екологiчних робiт та впровадження екологiчно чистих технологiй; 8) пiльгове оподаткування пiдприємств, що впроваджують безвiдходнi технологiї та отримують чисту продукцiю, в томучислi i сiльськогосподарську продукцiю; 9) право на продаж екологiчно чистої продукцiї за пiдвищеними цiнами. Сьогоднiшнiй рiвень розвитку суспiльства на перший план висуває систему екологiчних показникiв. цiєї системи самi. Вiдомо три основних пiдходи до економiчної компенсацiї екологiчних збиткiв: рентний, витратний, оптимiзацiйний. У багатьох країнах свiту прийнятий саме витратний принцип екологiчних платежiв, вiдповiдно розмiри плати за забруднення виводяться з розмiрiв витрат, що необхiднi для уникнення забруднення або лiквiдацiї його наслiдкiв. Поки що в свiтi вiдсутнiй цiлiсний механiзм вирiшення екологiчних проблем. Це пов’язано з неготовнiстю урядiв та населення до прийняття iдеї колективної вiдповiдальностi людства за збереження бiосфери. Україна сьогоднi знаходиться в скрутному економiчному становищi, але намагається запровадити в життя соцiально-правовi важелi охорони природи: 1) введення екологiчних норм та стандартiв, що обов’язковi як для пiдприємств, так i для окремих осiб; 2) проведення обов’язкових екологiчних експертиз; Дуже важливим елементом концепцiї екологiчної безпеки в Українi i iнших країнах свiту є її правове забезпечення та визначення поняття екологiчного злочину. У мiжнародному правi пiд екологiчним злочином розумiють соцiально небезпечнi дiї, спрямованi на знищення життя людей чи навколишнього середовища i дуже жорстко караються, iнодi навiть до довiчного ув’язнення. Норми екологiчного права є обов’язковими, якщо вони закрiпленi законом i пiдкрiплюються методами державного примусу для тих суб’єктiв, якi iгнорують ними. Провiдною державою у свiтi в сферi державного регулювання проблеми екологiї i системи соцiального захисту населення є Нiмеччина. Майже за 30 неповних рокiв тут було прийнято бiльш як 600 рiзноманiтних законодавчих актiв в галузi охорони навколишнього середовища. 6 У мiжнародному екологiчному правi провiдне мiсце займає принцип запобiгання, вiдповiдно якому основною метою цивiльних дiй є попередження порушень природного середовища, а не лiквiдацiя наслiдкiв таких порушень. Ця вся система ще недосконала у тому аспектi, що економiчно розвиненi країни мають ряд слаборозвинених країн, якi використовують як країни “екологiчного гною”, розташовуючи на їх територiї екологiчно небезпечнi пiдприємства, а збитки не вiдшкодовують – вважають, що екологiчнi витрати повиннi нести країни, де розташованi пiдприємства. рiдкiснi види звiрiв, птахiв, рослин. Спостерiгається тиск на заповiдники збоку корумпованих чиновникiв, якi дозволяють здiйснювати забудови на територiях заповiдникiв. Але громадськi органiзацiї, мисливськi та єгерськi утворення в Українi чинять значний опiр цьому явищу. Однiєю з найбiльш важливих задач охорони природи є збереження бiологiчного рiзноманiття. Конвенцiя про бiологiчне рiзноманiття, схвалена на Конференцiї ООН з навколишнього середовища та розвитку в 1992 роцi. До кiнця 1993 року Конвенцiю про бiологiчне рiзноманiття пiдписали 167 держав свiту. 6 На територiї України мешкає 45 тисяч видiв тварин, в тому числi 17 видiв земноводних, 20 плазунiв, близько 400 видiв птахiв, 200 – риб. Флора рослин нараховує майже 5 тисяч видiв. Без збереження рослин та рослинностi неможливо зберегти види тварин. Весь перелiк видiв рослин i тварин, що потребують охорони, наводять в Червоних книгах, якi видають у багатьох державах свiту. У Червонiй книзi України знаходиться 429 видiв рослин, 28 видiв мохiв. 30 видiв грибiв. 27 видiв лишайникiв та 17 видiв водоростей та 382 види тварин. Складання Червоних книг є одним iз методiв зниження темпiв антропогенного вимирання живих органiзмiв. на територiї України. можливостi українське суспiльство намагається у такий скрутний час зберегти природне середовище для майбутнiх поколiнь, а головне те, що є бажання це робити. Висновки Є надiя, що незалежна Україна переступить порiг в ІІІ тисячолiття з високою екологiчною культурою, сутнiсть якої полягає у внутрiшнiй сутi самої людини та людського суспiльства, що знаходиться “всерединi нас” i проявиться в певних дiях щодо природи. Наша епоха – час великої дисгармонiї людини i оточуючої її природи, хижацького ставлення до неї. Але тiльки у спiвпрацi людини з природою може забезпечити людству майбутнє, подальший розвиток цивiлiзацiї i удосконалення людського розуму. Людина повинна зрозумiти, що вона є частиною природи. Тому знищуючи природу, вона знищує i наближує до трагiчного кiнця своє буття на планетi. дає змоги пiднятися пiдприємствам та пiдприємницькiй дiяльностi. Країна завалена смiттям та виробничими та побутовими вiдходами. Крiм того, на територiї України знаходиться бiльше двох мiльйонiв тонн рiзних пестицидiв та добрив, невiдомого для чого. Наприклад, лише в селi Згуiвцi Київської областi зберiгається 390 тонн пестицидiв, якi дуже шкiдливi для здоров’я людей та тварин, рослинного свiту. У селi Мирне, що в Херсонськiй областi також бiльше 200 тонн зберiгається пестицидiв, якi вiд строку зберiгання почали витiкати з бочок в грунти, заражуючи їх. І це все рядом з заповiдником Асканiя Нова. Сьогоднi за допомогою партiї “Зелених” України проводяться невiдкладнi роботи по перепакуванню шкiдливих пестицидiв у залiзобетоннi бочки, якi дозволять законсервувати їх на 100 рокiв. Недбалiсть керiвникiв колгоспiв та радгоспiв щодо зберiгання пестицидiв та рiзних отрутохiмiкатiв в Українi призводить до забруднення питної води, грунтiв, водоймищ тощо. Це призводить до збiльшення загального рiвня шлунково-кишкових та iнших захворювань серед населення країни. який поступово виведе країну з економiчної кризи, стабiлiзує роботу пiдприємств усiх галузей промисловостi, сiльського господарства, транспорту, науки, культури i стане високорозвиненим суспiльством свiту. Для цього український народ має терпiння i бажання, але щоб здiйснити “українське чудо” – потрiбний час. Гранично допустимi концентрацiї шкiдливих речовин в атмосферi населених пунктiв Таблиця 1 Речовина Максимальна разова, мг/м3 Середньодобова, мг/м3 0,008 0,008 3 0,5 0,05 Сiрководень Н2 S 0,008 0,008 Чадний газ СО 3,0 1,0 Амiак NН3 0,2 0,004 - 0,04 Пил нетоксичний 0,5 0,15 Кiптява (сажа) 0,15 0,05 0,3 0,1 Фтороводень (пари) 0,02 0,005 Пари свинцю, ртутi - 0,0003 Хлороформ СНСІ3 - 0,03 Хлор СІ2 0,1 0,03 Оцтова кислота (пари) 0,2 0,06 Ацетон 0,35 0,35 у питнiй водi Таблиця 2 Речовина Максимальна разова, мг/л Середньодобова, мг/м3 Кадмiй 0,001 Європи, що в 700 тисяч разiв перевищують нашi ГОСТи 4630-88 Кобальт, манган, вiсмут, барiй 0,1 Бензол, бор 0,5 Дiоксин 5*1010 Дiоксин 3,5*105 3 ) 45,0 Нiтрати (за NO2 ) 3,3 Срiбло 0,005 Ртуть 0,0005 0,03 Стронцiй (стабiльний) 7,0 Бензин, гас, цинк, кобальт, залiзо 0,1 Хром, нiкель, мiдь, молiбден, вольфрам 0,01 Гранично допустимi концентрацiї шкiдливих речовин у грунтах (ГОСТ 3034-84,3210-85,42-128-4433-87) Таблиця 3 Речовина мг/кг мг/кг 0,02 Бромофос, метилспiрал 0,4 Свинець Pb 20,0 0,5 Хром шестивалентний Cr+6 0,05 2 10,0 Ртуть 2,1 0,5 Бензол С6 Н6 , Толуол С6 Н5 СН3 0,3 2,0 Нiтрати 130,0 Хлорамiн 2,0 Мiдь Сu 3,0 0,1 4,0 Гексахлоран 1,0 Цинк Zn 23,0 0,4 Манган Мn 1500,0 Гетерофос 0,005 150,0 Атразин 0,01 Кобальт Со 5,0 160,0 1,0 Ефективнiсть лiкування онкологiчних захворювань 5-рiчне виживання,% Фактори ризику Легень 13 Курiння, азбест, хiмiчнi речовини, радiацiя, радон Товстої та прямої кишки 58 Сiмейна схильнiсть, їжа з надлишком жирiв та недостатньою кiлькiстю рослинних волокон Молочних залоз 79 Передмiхурової залози 77 Пiдшлункової залози 3 Лiмфатичнi системи 52-78 Кровi 38 Генетичнi порушення, iонiзуюча радiацiя, хiмiчнi речовини 39 Вiк, сiмейна схильнiсть, генетичнi порушення, вiдс. вагiтностi Нирки 55 55 Курiння Матки 67-83 Раннє статеве життя, часта змiна сексуальних партнерiв, курiння, вiдсутнiсть вагiтностi Горла 53 Курiння, зловживання алкоголем 84 Сонячне опромiнення, свiтла шкiра, кам’яно-вугiльна смола, дьоготь, креозот, миш’як, радiй Вплив хiмiчних забруднювачiв на здоров’я людини Вплив на здоров’я Сiльськогосподарське виробництво Рак, пошкодження печiнки, ембрiонiв Нафтохiмiкати, енергетика Головнi болi, втрата координацiй, лейкемiя, ушкодження кiсткового мозку Вiнiлхлориди Рак легенiв, печiнки. депресiя центральної нервової системи, iнтоксикацiя ембрiонiв Дiоксин Гербiциди, електронiка, гальмовi i гiдравлiчнi рiдини, флуоресцентнi лампи бензин Кадмiй мiнеральних добрив Пошкодження печiнки, нирок, шкiри, органiв дихання тощо Компонент Вмiст забруднювачiв у викидах двигунiв Гранично допустима концентрацiя середньодобова, мг/м3 бензинових дизельних Окис вуглецю, % 0,5-12,0 0,01-0,5 1,0 0,8 до 0,5 0,85 Вуглеводнi, % 0,2-3,0 0,01-0,5 1,5 3 до 0,4 0,05 Бензапiрен, мг\м3 до 0,2 до 0,01 0,0001 Гранично допустимi концентрацiї шкiдливих речовин у водi водоймищ санiтарно-побутового використання Таблиця 7 Речовина Лiмiтуючий показник шкiдливостi ГДК, мг/л Мiдь, цинк, нiкель 0,1 Амiак Теж 2,0 0,0 Капролактам 1,0 Тетраетилсвинець Санiтарно-токсилогiчний 0,0 Свинець Теж 0,1 Бензол 0,5 Анiлiн 0,1 Гексахлорбензол 0,05 Нiтрати (за азотом) 10,0 Кобальт – 60 10-8 Кi/л 8х10-9 Кi/л 3х10-11 Кi/л Залiзо 0,5 0,3 Фенол 0,001 1,0 ДДТ (пестицид) 0,2 СПАР 0,5 Нафта багатосiрчиста Теж 0,1 Гранично допустимi концентрацiї хiмiчних речовин у питнiй водi, мг/л Речовина ГДК, мг/л Нiтрати 0 Хром – 4 0,01 Нiтрати 45 Хром (загальний) 0,5 Сульфати 500 Миш’як (загальний) 0,05 Фосфати 1 Фосфороорганiчнi хiмiкати 0,03 Хлориди 100 Ефiророзчиннi речовини 0,1 0,75 Нафтопродукти 0 45 0,5 1 Мiдь 0,1 0,001 Гранично допустимi рiвнi вмiсту радiонуклiдiв у продуктах харчування Таблиця 9 Назва продукту Питома активнiсть Цезiю Стронцiю 5х10-10 1х10-10 Молоко, молочнi продукти 1х10-8 1х10-8 М’ясо, риба, птиця, яйця 2х10-8 - Картопля та овочi -8 1х10-9 Хлiб, хлiбопродукти, борошно, цукор 1х10-8 1х10-9 4х10-8 - Продукти дитячого харчування 5х10-9 1х10-10 Лiкарськi рослини 2х10-7 - Допустимi концентрацiї нiтратiв Таблиця 10 Назва продуктiв Концентрацiя, мг/кг 250 500-900 до 150 1400 Цибуля 800 2000 Диня 90 Гарбуз 60 400 60 Динамiка захворюваностi населення по окремих нозологiях (нозологiя – наука про хвороби, їх класифiкацiю i номенклатуру), якi пов’язанi з забрудненням навколишнього середовища Показник на 1000 дорослих по роках 1994 1995 1996 8,6 7,1 7,2 Хронiчний бронхiт 1,6 1,6 1,6 Злоякiснi пухлини 2,24 2,36 2,46 7,62 7,24 8,20 Отруйнi речовини стан Характер симптомiв ураження Смертельна г. хв/м3 Імомiрнiсть смертi, % зазисту Пар 0,1 25 Протигаз Аерозоль Нервово-паралiтичний 0,03 25 Протигаз Зоман Пар 0,05 25 Протигаз Вi-Екс Аерозоль Нервово-паралiтичний 1-5 хв. 0,035 25 Протигазх Іприт Краплi 2-6 год. 1,3 до 10 Вi-Зет 0,5-1 год. 110 - Сi-Ар Аерозоль Подразнюючий 10 - Протигаз Сi-Ес Аерозоль 25 - Протигаз Ефективнiсть зменшення радiоцезiю у продуктах харчування Таблиця 3 Продукт Ступiнь зниження Варiння (30-40 хв.) М’ясо 3-6 Промивання у проточнiй водi проотягом 12 год. або в 0,85% -му розчинi кухонної солi М’ясо 1,5-3 Сало 20 Основнi показники водопостачання та водовiдведення (млн. м3 ) Таблиця 4 1990 1991 1992 1993 1994 1995 30201 28206 26924 24521 22575 19474 у тому числi: для виробництва 16274 14989 13499 12108 10268 9557 для господарсько-питних потреб 4647 4643 4637 4633 4530 4404 Вiдведено (скинуто) стiчних вод 20261 19126 17872 16650 15869 14981 у тому числi: забруднених 3199 4291 4008 4652 4873 4652 з них без очищення 470 701 951 1196 1053 912 нормативно-очищених 3318 2532 3207 2610 2075 1936 67661 66059 62582 60383 53381 51054 Потужнiсть очисних споруд 8131 7937 8854 8134 8775 8419 (млн. м3 ) Таблиця 5 1985 1990 1991 1992 1993 1994 1995 Україна 30603 30201 28206 26924 24521 22575 19474 Автономна Республiка Крим 2952 2735 3589 2427 2512 2312 1724 1273 1894 1636 1339 1101 950 1016 Волинська 191 187 187 243 189 222 225 Днiпропетровська 4080 3599 3575 3359 3217 2919 2752 Донецька 3630 3419 3182 3011 2767 1944 1784 Житомирська 241 282 299 282 269 187 178 141 144 3942 134 120 119 104 Запорiзька 4229 4598 9942 3406 3075 3047 2635 304 289 255 255 235 220 219 2331 2131 2023 1915 1682 1582 1496 Кiровоградська 256 270 270 262 235 207 184 Луганська 1455 1261 1213 1099 1027 1210 954 555 552 538 527 480 408 386 737 785 800 865 654 737 500 Одеська 1469 1315 1016 1193 924 973 672 Полтавська 519 478 488 469 405 344 295 Рiвненська 265 268 247 235 218 201 190 288 281 266 256 242 232 216 191 183 175 192 187 188 162 Харкiвська 857 785 739 760 699 674 594 Херсонська 2024 2161 2138 2029 1826 1754 1130 Хмельницька 368у 363 369 331 328 286 269 Черкаська 562 563 530 787 683 555 547 121 109 105 100 91 88 85 Чернiгiвська 302 285 284 271 254 246 235 м. Київ 1148 1093 1045 1024 960 902 848 114 171 165 153 141 68 74 Обсяг оборотної та послiдовно використаної води в АР Крим i областях (включаючи використання стiчних i колекторно-дренажних вод) Таблиця 6 Всього (млн. м ) Питома вага у загальному обсязi використання води на виробничi потреби (%) 1985 1990 1994 1995 1985 1990 1994 1995 Україна 59020 67661 53381 51054 78 80 84 84 558 661 475 377 67 74 76 77 Вiнницька 1219 285 206 195 61 14 20 18 119 122 75 62 65 68 69 64 Днiпропе'гровська 10975 11917 7556 7189 79 82 80 79 13887 15262 12140 10760 86 87 93 93 Житомирська 252 290 226 239 68 74 77 80 Закарпатська 95 103 78 55 64 71 69 68 Запорiзька 1763 7339 7399 7723 34 67 76 79 Івано-Франкiвська 3382 3777 2514 3033 94 95 96 97 Київська 6500 3905 2669 2822 77 67 67 69 333 321 189 157 77 78 78 75 Луганська \ 5465 5281 3177 2719 88 89 83 85 Львiвська 1134 1365 795 670 81 86 85 85 Миколаївська 2140 2865 3335 3395 93 95 96 96 Одеська 309 353 260 245 52 58 67 70 Полтавська 1353 1474 1272 1263 81 84 90 92 рiвненська 2183 3609 3326 3342 93 95 97 98 Сумська 765 760 589 504 86 87 88 88 Тернопiльська 194 231 135 122 67 71 73 72 Харкiвська 3613 3719 3640 3019 93 93 94 94 Херсонська 255 297 226 197 68 71 61 70 163 1272 1213 1188 49 84 94 95 1152 1153 782 780 76 76 83 82 Чернiвецька 72. 85 53 41 53 59 72 68 Чернiгiвська 332 346 248 249 64 68 65 63 765 824 772 681 53 57 62 61 М. Севастополь 42 45 31 27 40 31 87 86 Обсяг скидання забруднених стiчних вод у природнi поверхневi воднi об'єкти в АР Крим i областях у 1995р. Таблиця 7 3 ) Питома вага у загальному обсязi скидання стiчних вод (%) без очищення недостатньо очищених Україна 4651,6 911,8 3739,8 33 Автономна Республiка Крим 68,1 3,0 65,1 11 Вiнницька 6,2 1,0 5,2 1 Волинська 42,8 0,3 42,5 48 776,9 178,2 598,7 37 962,4 210,9 751,5 46 Житомирська 49,6 0,7 48,9 49 19,8 0,3 19,5 32 Запорiзька 343,4 98,0 245,4 17 Івано-Франкiвська 68,2 2,1 66,1 37 13,8 0,5 13,3 1 Кiровоградська 49,8 0,3 49,5 40 Луганська 61б,4 112,1 504,3 64 Львiвська 55,9 4,8 51,1 15 Миколаївська 86,5 23,3 63,2 55 Одеська 263,7 129,7 134,0 58 51,8 0,1 51,7 37 31,0 0,1 30,9 28 Сумська 30,8 0,8 30,0 31 8,2 2,3 ' 5,9 8 Харкiвська 328,8 33,5 295,3 78 Херсонська 68,5 58,5 10,0 38 22,5 0. 1 22,4 18 Черкаська 22,8 5,2 17,6 7 Чернiвецька 33,2 7,1 26,1 60 Чернiгiвська 39,4 0 39,4 25 545,0 32,9 512,1 61 46,1 6,0 40,1 56 Основнi показники охорони атмосферного повiтря Таблиця 8 1990 1991 1992 1993 1994 1995 287,9 314,7 327,7 346,0 339,0 Шкiдливi речовини, що вiдходять вiд Стацiонарних джерел забруднення (млн т) 40,2 38,1 37,4 32,5 26,9 25,2 30,8 29,4 28,8 25,1 20,7 19,5 в процентах до кiлькостi шкiдливих речовин, що вiдходять вiд стацiонарних джерел забруднення 77 77 77 78 77 77 Утилiзовано шкiдливих речовин (млн. т) 16,1 14,3 Д2,0 9,1 6,7 5,3 Викиди шкiдливих речовин в атмосферне повiтря, (млн. т) 15,5 14,2 12,2 10,0 8. 3 7,5 у тому числi 9,4 8,8 8,6 7,3 6,2 5,7 пересувними засобами 6,1 5,4 3,6 2,7 2,1 1,8 (у порiвняних цiнах; млн. крб.) Таблиця 9 1985 1990 1991 1992 1993 1994 1995 767 789 860 635 641 503 410 у тому числi: на охорону та рацiональне використання водних ресурсiв 462 478 531 391 381 282 190 на охорону атмосферного повiтря 26 62 88 93 122 104 110 на охорону та рацiональне використання земель 108 157 159 59 38 39 47 119 77 70 76 76 60 35 на охорону i рацiональне використання лiсових ресурсiв 0,0 0,4 0,1 0,1 0,0 0,4 0,0 на охорону i вiдтворення рибних запасiв 17 8 6 2 1 1 2 на будiвництво установок (виробництва) для утилiзацiї та переробки вiдходiв виробництва 13 6 6 12 17 10 8 - - 0,2 2 5 7 18 Кришны. // За ред. Шри Шримад А. Ч. Бхактиведанта Свами 26-27. “Астон”. – 1997. – С. 371-383. 3. Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. – М.: Изд. УРАО. – 1997. – С. 3-7, 75- 95, 146- 155. 4. Держкомстат України. // 33 канал. – 1999. – 25 березня. - №13. – С. 4. 5. Желiбо Є П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдiяльностi: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України 1- 4 Львiв: “Новий свiт-2000”. – 2001. – 320 с. 6. Злобiн Ю. А. Основи екологiї. – К.: Вид. “Лiбра”. – ТОВ. – 1998. – С. 239. 7. Кобевнiк В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Василькiвський І. В. 1998. – ч. 1. 119 с. 8. Кобевнiк В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Василькiвський І. В. Безпека життєдiяльностi: Навчальний посiбник. – Вiнниця; ВДТУ. – 9. Лапiн В. М. Безпека життєдiяльностi людини: Навчальний посiбник. – – 2000. – 186 с. пособие для вузов. – М.: Агентство «ФАИР». – 1998. – 298 с. Л. О. Канiщенко та iн. – К.: ВЦ “Академiя”. – 1997. – С. 445-452. Контрольну роботу виконав: Студент 4 курсу Група 42 – Ф Заверюха Андрiй………………. 6 сiчня 2002 року 5 Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдiяльностi: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України 1-4 рiвнiв акредитацiї / за ред. Є. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: “Каравела”; Львiв: “Новий свiт”. – 2000. – 7 с. 6 Злобiн Ю. А. Основи екологiї. – К.: Вид. “Лiбра”. – ТОВ. – 1998. – С. 239. 3 Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. – М.: Изд. УРАО. – 1997. С. 219, 220. 11 Основи економiчної теорiї // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохiна, Л. О. Канiщенко та iн. – К.: ВЦ “Академiя”. – 1997. – С. 448. 5 Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдiяльностi:Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України 1-4 рiвнiв акредитацiї / За ред. Є. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: “каравела”; Львiв: “Новий свiт – 2000”. – 2001. – 7 с. 5 Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдiяльностi:Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України 1-4 рiвнiв акредитацiї / За ред. Є. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: “Каравела”; Львiв: “Новий свiт – 2000”. – 2001. – 8 с. 5 Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдiяльностi:Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України 1-4 рiвнiв акредитацiї / За ред. Є. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: “Каравела”;Львiв: “Новий свiт – 2000”. – 2001. – 9 с. 11 Тут же. С. 451. 1 Бгагавад – Гита как она есть. Международное Общество Сознания Кришны. // За ред. Шри Шримад А. Ч. Бхактиведанта Свами Прабхупада. – Изд. “Бхактиведанта Бук Траст”. – 1986. – С. 26, 27. 6 Злобiн Ю. А. Основи екологiї. – К.: Вид. “Лiбра”. – ТОВ. - 1998. – С. 142. 2 Географiя України: Матерiали для практичних i семiнарських занять // За ред. проф. Я. Жупанського i доцента І Пушкара. – Тернопiль: Вид. “Астон”. – 1997. – С. 372. 11 Основи економiчної теорiї // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохiна, Л. О. Канiщенко та iн. – К.: ВЦ “Академiя”. – 1997. – С. 447. 11 Тут же. С. 448. 11 Основи економiчної теорiї. // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохiна, Л. О. Канiщенко та iн. – К.: ВЦ “Академiя”. – 1997. – С. 449. 6 Злобiн Ю. А. Основи екологiї. – К.: Вид. “Лiбра” . – ТОВ. – 1998. – С. 236. 6 Тут же. С. 234, 235. 6 Злобiн Ю. А. Основи екологiї. – К.: Вид. “Лiбра”. – ТОВ. – 1998. – С. 234. 6 Тут же. С. 226.