Оцiнка обстановки у надзвичайних ситуацiях
Реферат на тему:
Оцiнка обстановки у надзвичайних ситуацiях
1. Основнi поняття i визначення.
Аварiя – небезпечна подiя техногенного характеру, що створює на об’єктi, територiї або акваторiї загрозу для життя i здоров’я людей i призводить до руйнування будiвель, споруд, обладнання i транспортних засобiв, порушення виробничого або транспортного процесу чи задає шкоди довкiллю.
Надзвичайна ситуацiя – порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей на об’єктi або територiї, спричинене аварiєю, катастрофою, стихiйним лихом чи iншою небезпечною подiєю, яка призвела ( може призвести) до загибелi людей та (або) значних матерiальних втрат.
Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй
1. Природнi (стихiйнi):
- тектонiчнi (пiдземнi);
- топологiчнi (надземнi);
- атмосфернi.
2. Бiогеннi:
- масове уражання сiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками.
3. Техногеннi:
- викиди РР;
- викиди ОР;
- з вибухами;
- з пожарами;
- транспортнi аварiї.
Метою класифiкацiї НС є створення ефективного механiзму оцiнки подiї, що стала або може статися у прогнозований термiн, та визначення ступеня реагування на вiдповiдному рiвнi управлiння.
2. Оцiнка радiацiйної обстановки при аварiях на радiацiйно-небезпечних об’єктах i при застосуваннi сучасних засобiв ураження.
Радiацiйна обстановка – це обстановка, яка склалася на територiї пiдприємства (об’єкту), населеного пункту або територiї адмiнiстративного району внаслiдок застосування противником ядерної зброї або аварiї на атомнiй електростанцiї з викидом радiоактивних речовин. Це може призвести до радiоактивного зараження мiсцевостi i необхiдностi прийняття заходiв захисту населення.
Радiацiйна обстановка характеризується рiвнями радiацiї i розмiрами зон радiоактивного зараження,
якi є основними показниками небезпеки для життя людей i роботи промислових пiдприємств (об’єктiв).
Оцiнка радiацiйної обстановки є обов’язковим елементом роботи начальникiв i штабiв ЦО.
Оцiнка радiацiйної обстановки це:
- визначення масштабiв i характеру радiоактивного зараження (нанесення на карту зони, або рiвнiв радiацiї в окремих точках);
- аналiз його впливу на дiяльнiсть об’єктiв, сил ЦО, населення;
- вибiр найбiльш оптимальних варiантiв дiй, при яких виключається радiоактивне зараження.
Мета проведення оцiнки радiацiйної обстановки
– для прийняття заходiв по захисту населення, якi забезпечують виключення або зменшення радiоактивного опромiнення, а також для визначення найбiльш доцiльних дiй населення i формувань ЦО на зараженiй мiсцевостi.
Радiацiйна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування i за даними радiацiйної розвiдки.
Метод прогнозування
Вихiднi данi при прогнозуваннi радiацiйної обстановки:
- час ядерного вибуху ( час аварiї на радiацiйно-небезпечному об’єктi);
- координати центру ядерного вибуху (аварiї);
- швидкiсть i напрямок середнього вiтру.
Для оцiнки радiацiйної обстановки необхiдно знати:
Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радiоактивних речовин i наносяться на карту (схему) можливi зони радiоактивного зараження.
По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабi карти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районi ядерного вибуху). Згiдно з довiдником для потужностi вибуху вiд 100 до 1000 кт (кiлотонн) при наземних вибухах радiус зони зараження в районi вибуху дорiвнює 3 км. Бiля кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н
напрямком середнього вiтру.
До кола зони можливого радiоактивного зараження в районi вибуху проводять дотичнi паралельнi осi радiоактивного слiду. Пiд кутом 200
до дотичних проводять прямi, якi є боковими межами зони можливого радiоактивного зараження мiсцевостi. Зовнiшнi межi зон можливого радiоактивного зараження мiсцевостi визначають за довiдковими таблицями ЦО в залежностi вiд виду i потужностi ядерного вибуху, а також швидкостi вiтру. Зовнiшнi межi зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану).
При цьому прийнято межi зони А наносити синiм кольором, зони Б – зеленим, зони В – коричневим, зони Г – чорним.
Визначається час пiдходу радiацiйної хмари до населених пунктiв за формулою: tвип.
= L
V
Цей метод дозволяє визначити можливий ступiнь радiацiйного зараження: сильна, небезпечна, дуже небезпечна, помiрна i до початку випадання радiоактивних опадiв органiзувати захист населення i особового складу формувань, а промисловi об’єкти перевести на режим роботи в умовах радiоактивного зараження.
Вiн застосовується в штабах ЦО промислових пiдприємств (об’єктiв) мiст, районiв, областей, а також у вiйськових частинах.
Вихiдними даними виявлення радiацiйної обстановки є рiвнi радiацiї i час їх вимiру в окремих точках мiсцевостi приладами радiацiйної розвiдки. Цi данi – основа для нанесення меж фактичних зон радiацiйного зараження.
Для цього на картi (схемi) вiдмiчаються точки вимiру рiвнiв радiацiї i бiля кожної з них вказується величина рiвня, приведена до 1 год. пiсля ядерного вибуху.
кольору: зона А – синього, зона Б – зеленого, зона В – коричневого, зона Г – чорного.
Вiдомо, що протягом часу, який минув пiсля ядерного вибуху, рiвнi радiацiї на зараженiй мiсцевостi зменшуються за законом спаду радiацiї, а це значить, що оцiнити ступiнь зараженостi рiзних дiлянок i визначити межi зон радiоактивного зараження можна тiльки шляхом порiвняння рiвнiв радiацiї, проведених до одного часу.
Штаби ЦО рiвнi радiацiї, що вимiрянi в рiзних точках i в рiзний час, розрахунками за допомогою таблиць приводять на 1 годину пiсля вибуху i наносять межi зон радiоактивного зараження на карту. В точцi вимiру в чисельнику пишуть потужнiсть випромiнювання перераховану на 1 годину пiсля вибуху, в знаменнику – час вимiру.
Завдання, якi вирiшуються при оцiнцi
1. Визначення можливих доз опромiнення при дiях на мiсцевостi, яка заражена РР.
3. Визначення часу вводу формувань ЦО i тривалiсть роботи змiн в осередку ядерного ураження.
4. Визначення можливих радiацiйних втрат.
Хiмiчна обстановка
– це обстановка, яка складається на територiї адмiнiстративного району, населеного пункту чи об’єкту народного господарства внаслiдок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хiмiчної зброї, яка iстотно впливає на боєздатнiсть формувань ЦО, роботу пiдприємств, життєдiяльнiсть населення i потребує вжиття заходiв захисту.
Методика оцiнки хiмiчної обстановки опрацьована штабом ЦО України.
Мета.
Вона призначена для завчасного оперативного прогнозування масштабiв зараження на випадок викидiв СДОР в навколишнє середовище пiд час аварiй (руйнувань) на виробництвi i транспортi.
Є два способи оцiнки хiмiчної обстановки:
- за формулами – математичнi розрахунки;
- за таблицями складеними вiдповiдно до основних видiв СДОР.
Пiд оцiнкою хiмiчної обстановки розумiють:
- визначення масштабiв i характеру хiмiчного зараження приземних шарiв атмосфери i мiсцевостi;
- аналiз їх впливу на життєдiяльнiсть населення, роботу об’єктiв i дiю формувань ЦО;
- висновки i заходи по зниженню (запобiганню) можливих втрат, найбiльш цiлеспрямованi дiї в данiй ситуацiї.
Завдання, якi вирiшуються при оцiнцi хiмiчної обстановки:
- визначення розмiрiв району аварiї (умови виходу СДОР у навколишнє середовище, площу зараження, глибину i ширину зони зараження);
- визначення числа потерпiлих людей;
- визначення стiйкостi СДОР в навколишньому середовищi;
- визначення часу пiдходу зараженого повiтря i часу уражаючої дiї СДОР;
- визначення зараженостi систем водопостачання, продуктiв харчування та iн.
- характеристика об’єкту аварiї (обвалований, не обвалований);
- час аварiї, тип i кiлькiсть СДОР;
- ступiнь укриття i зараженостi людей, об’єкту;
- топографiчнi особливостi мiсцевостi;
- реальнi метеоумови (температура повiтря, грунту, напрямок i швидкiсть вiтру, його вертикальна стiйкiсть);
- склад, розмiщення i можливостi рiзних пiдроздiлiв по лiквiдацiї наслiдкiв аварiї.
0
С.
Для прогнозування масштабiв зараження пiсля аварiї
При оцiнцi хiмiчної обстановки в першу чергу наносять на карту мiсце аварiї на об’єктi, кiлькiсть викинутого СДОР i зону розповсюдження зараженого повiтря.
Зона можливого зараження хмарою СДОР обмежена колом, пiвколом, сектором, якi мають кутовi розмiри (¡) i радiус, рiвний глибинi зараження “Г”. Центр спiвпадає iз джерелом зараження.
Зона фактичного зараження має форму елiпса. Зображення зони фактичного зараження на карту не наноситься в зв’язку з можливими перемiщеннями хмари СДОР при змiнi напрямку вiтру.
Зона можливого зараження має такий вигляд:
При швидкостi вiтру по прогнозу V<0,5 м/с – (коло)
r=Г
А=2700
r=Г
При швидкостi вiтру за прогнозом r
V>1 м/с – (вигляд сектора) ·
А=2700
розумiють сукупнiсть наслiдкiв дiй стихiйних лих, аварiй (катастроф), а також первинних i вторинних уражаючих факторiв ядерної зброї, iнших сучасних засобiв ураження, в результатi яких має мiсце руйнування будинкiв, обладнання, комунально-енергетичних об’єктiв, засобiв зв’язку i транспорту, мостiв, гребель, аеродромiв та iн.
Пiд пожежною обстановкою
розумiють сукупнiсть наслiдкiв стихiйних лих, аварiй (катастроф), а також первинних i вторинних уражаючих факторiв ядерної зброї, iнших сучасних засобiв ураження i перш за все запалювальних засобiв, в результатi яких виникають пожежi, якi впливають на стiйкiсть роботи об’єктiв народного господарства i життєдiяльностi населення.
Що таке оцiнка iнженерної обстановки?
Оцiнка iнженерної обстановки включає:
1. Визначення масштабiв i ступенi руйнувань елементiв об’єкту в цiлому, ступенi руйнувань будинкiв, об’єктiв та iн., в тому числi захисних споруд для укриття працюючих i службовцiв, розмiри зон завалiв, об’єму iнженерних робiт, можливостi об’єктових i приданих формувань по проведенню (РiНР) рятувальних робiт та iнших невiдкладних робiт.
2. Аналiз їх впливу на стiйкiсть роботи окремих елементiв i об’єкта в цiлому, а також життєдiяльнiсть населення.
3. Висновки про стiйкiсть окремих елементiв i об’єкту в цiлому до дiї уражаючих факторiв i рекомендацiй по її пiдвищенню, пропозицiї по здiйсненню РiНР.
Вихiдними даними для оцiнки iнженерної обстановки є:
1. Данi про найбiльш вiрогiднi стихiйнi лиха, аварiї (катастрофи), про противника, його намiрах i можливостях використання ЗМУ та iнших сучасних засобiв ураження, їх характеристик, а також характеристик захисних споруд для укриття особового складу.
Оцiнка пожежної обстановки включає:
1. Визначення масштабу i характеру (виду) пожежi, швидкостi i напрямку пожежi, площi зон задимлення i час зберiгання диму.
3. Висновки про на стiйкiсть окремих елементiв i об’єкту в цiлому до загорання i рекомендацiї по її пiдвищенню, пропозицiї по вибору найбiльш доцiльних дiй пожежних пiдроздiлiв i формувань ЦО по локалiзацiї її i припиненню пожежi, евакуацiї при необхiдностi людей iз зони пожежi.
Оцiнка пожежної обстановки виконується на основi спiвставлення даних прогнозу i пожежної розвiдки.
Вихiдними даними для прогнозування пожежної обстановки
являються:
1. Вiдомостi про найбiльш можливi стихiйнi лиха, аварiї (катастрофи), данi про пожежо- i вибухонебезпечнiсть об’єкту i його елементiв, навколишнього середовища, особливо лiсiв, населених пунктiв, метеоумови, рельєф мiсцевостi, наявнiсть рiзних перешкод, вододжерел, тощо, а також про противника, його намiри i можливостi використання ядерної зброї i запалювальних речовин.
| 
