Невiдкладна допомога при травмах ока i допомiжного апарату
Коломийське медичне училище iм. І. Я. Франка
Реферат
на тему: “Невiдкладна допомога при травмах ока i допомiжного апарату”
Пiдготував: Шевчук Василь
група 4Ф3
Коломия
1999
Зоровий аналiзатор є складовою частиною людського органiзму i вiд його нормального функцiонування значною мiрою залежить нормальна дiяльнiсть усiх систем органiзму. Але ще бiльшою є залежнiсть органа зору вiд стану органiв та систем цiлого органiзму. Багато захворювань ока розвиваються як наслiдок тих чи iнших захворювань. Це такi захворювання, як гайморит, хронiчний тонзилiт, карiєс, ревматизм, туберкульоз, сифiлiс, вiруснi iнфекцiї, а також колагенози, цукровий дiабет, гiпертонiчна хвороба тощо. Нерiдко змiни з боку очей можуть бути першими ознаками серйозних захворювань. Такими, наприклад, є змiни на очному днi у разi пухлин головного мозку, черепно-мозкових травм, цукрового дiабету. Тому так часто лiкарi iнших спецiальностей посилають хворих на консультацiю до окулiста.
Чому таке велике значення надається офтальмологiї? Це пов'язано з тим, що зiр вiдiграє велику роль у життєдiяльностi людини. Бiльшiсть iнформацiї, яку ми отримуємо ззовнi, проходить через зоровий аналiзатор. Недаром народне прислiв'я говорить, що краще один раз побачити, нiж сто разiв почути. Коли зiр знижується, людина нерiдко втрачає можливiсть працювати за спецiальнiстю, у разi значного зниження зору настає втрата загальної працездатностi, слiпнучи, людина стає iнвалiдом. Для багатьох людей нема нiчого гiршого, нiж перестати бачити.
Перша офтальмологiчна (квалiфiкована) допомога здiйснюється в МСБ, що при великому потоку уражених повинний бути посилений офтальмологiчною групою. Обсяг лiкувальної допомоги також мiнiмальний, головною задачею є ретельне сортування поранених i евакуацiя їх по призначенню. Лише в рiдкiсних випадках можливо виконання найпростiших операцiй типу кон’юнктивiтомiї i накладення захисно-iзолюючих швiв на вiка.
Евакуацiю уражених роблять по таких напрямках: 1) осiб iз важкими i середньою тяжкiстю пораненнями i контузiями органа зору - у госпiталь для поранених у голову, шию, хребет; 2) осiб iз важкими опiками очей - у госпiталь для обпалених або в госпiталь iз вiддiленням для обпалених; 3) осiб iз легкими i середньою тяжкiстю опiками, легкими пораненнями i захворюваннями органа зору - у госпiталь для легкоранених (ГЛР).
При поєднально-комбiнативних ураженнях, що викликають травму очей, сортування ранених особливо складне i повинна проводитися по ведучому ураженню.
надається в госпiталях для поранених у голову, шию, хребет. У першу чергу проводяться невiдкладнi хiрургiчнi втручання, до числа яких вiдносяться: хiрургiчна обробка поранень очного яблука з ушивання, герметизацiєю ран, замiщення склоподiбного тiла при його значнiй утратi, що спрямовують шви при великих розiрваннях i вiдривах вiк, операцiї при важких опiках. Всi iншi втручання, у тому числi i видалення внутрiшньоочних стороннiх тiл, не є невiдкладними i провадяться в другу чергу, коли масове надходження уражених у госпiталь припиняється i спецiалiзована офтальмологiчна допомога може бути здiйснена в повному обсязi, на рiвнi сучасних вимог.
Невiдкладна допомога при контузiї очного яблука.
Хворим з контузiєю очного яблука вводять гемостатики (10 % розчин хлористого кальцiю внутрiшньовенне, дицинон, вiкасол в iн'єкцiях чи таблетках), накладають пов'язку i негайно направляють до окулiста.
Невiдкладна допомога при пораненнi придаткiв. 2 % розчином перекису водню. В око закрапують антибактерiальнi краплi, накладають стерильну пов'язку i хворого направляють до окулiста.
Невiдкладна допомога при пораненнi очного яблука.
Хворих з проникаючими пораненнями ока необхiдно термiново направити до офтальмологiчного травматологiчного центру. Для цього використовують машину швидкої допомоги або машину пiдприємства, де стався нещасний випадок.
Невiдкладна допомога при проникаючому пораненнi очного яблука.
Стороннi тiла рогiвки необхiдно зразу ж видалити. Для цього пiсля епiбульбарної анестезiї списовидною голкою «пiдважують» стороннє тiло i вида-
рухати головою i оком. Повiки фiксують великим i вказiвним пальцями.
Стороннi тiла з глибоких шарiв рогiвки може видаляти лише офтальмолог з використанням щiлинної лампи або операцiйного мiкроскопа.
Ерозiя рогiвки завдяки швидкому розмноженню епiтелiальних клiтин загоюється самостiйно. Але для профiлактики виникнення бактерiальних кератитiв призначають антибактерiальнi краплi i мазi. Інколи для стимулювання епiтелiзацiї використовують iнстиляцiї 1% розчину хiнiну. Мiсцевi анестетики, якi iнколи застосовують для зняття больового синдрому, протипоказанi, оскiльки вони гальмують епiтелiзацiю.
Лiкування непроникаючих поранень рогiвки таке ж, як i травматичних ерозiй. Шви на рану, як правило, не накладають.
Для попередження ускладнень у виглядi виразки рогiвки за умови будь-якої травми ока необхiдно впевнитися, що у хворого немає дакрiоциститу, натискаючи на дiлянку слiзного мiшка.
Невiдкладна допомога при опiку очного яблука.
Якщо опiки хiмiчнi, дуже важливо негайно промити око. Бажано у разi опiкiв лугами промивати око 2—3 % розчином борної кислоти, а опiкiв кислотами — 2% розчином натрiю гiдрокарбонату. Але якщо готового розчину немає пiд руками, не слiд витрачати час на його приготування, набагато важливiше промити око негайно. Для промивання найзручнiше використовувати гумову грушу. Якщо в кон'юнктивальну порожнину потрапили твердi речовини (вапно, цемент, калiю перманганат тощо), необхiдно старанно видалити всi частинки вологим ватним тампоном. Для цього вивертають нижню i верхню повiки, а у верхнє склепiння вводять вологий ватний тампон, накручений на скляну паличку. Така процедура iнколи дуже болюча. Тому перед цим у око закрапують анестетики, iнодi застосовують iн'єкцiї анальгетикiв. Пiсля промивання i видалення опiкових агентiв закрапують антибактерiальнi краплi i закладають антибактерiальну мазь.
Отже, офтальмологiя в Українi має глибокi iсторичнi коренi, чiтко сформовану структуру, високi науковий та практичний рiвень надання допомоги очним хворим. Офтальмологiя є дуже цiкавою галуззю медицини. У нiй поєднуються терапевтичнi i хiрургiчнi методи лiкування, апаратнi та клiнiчнi способи дослiдження, необхiднiсть знання фiзики, анатомiї i багатьох сумiжних спецiальностей.
| 
