Пожежа у багатоповерховому мiському будинку Причини виникнення пожеж Забезпечення пожежної бе
Пожежа у багатоповерховому мiському будинку
.
Потрiбно враховувати, що вогонь у багатоповерхових примiщеннях часто поширюється через вентиляцiйнi системи, в яких накопичується легкозаймистий пил, павутина, сажа. Тому, щоб вiдвернути поширення вогню через вентиляцiйнi системи, їх також слiд заливати водою та спецiальною пiною. Одним iз джерел пожежi є смiттєпровiд. Щоби уникнути пожежi треба утримувати його у належному санiтарному станi.
При будiвництвi рiзноманiтних споруд передбачаються конструктивнi елементи, якi обмежують розвиток загорання. Поширення пожеж може вiдбуватися як по поверхнi всерединi будинкiв, так i по будiвельних конструкцiях.
Якщо пожежа сталася на верхнiх поверхах будинку, пiд час евакуацiї потрiбно користуватися сходами або переходами мiж балконами. Тому «моднi» заскленi балкони є порушенням пожежної безпеки.
Для запобiгання поширенню пожеж передбачається: роздiлення будинкiв протипожежними стiнами або перекриттями на пожежнi вiдсiки (вогнестiйкiсть до 2,5 години); роздiлення будинкiв протипожежними перегородками на секцiї (вогнестiйкiсть до 45 хвилин); влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкцiях, горючих матерiалах (гребенi, бортики, козирки, пояси тощо); облаштування протипожежних дверей та ворiт (вогнестiйкiсть до 70 хвилин); влаштування протипожежних розривiв мiж будинками. Запобiгти поширенню вогню на сусiднi примiщення можна за умови дотримання протипожежних правил утримання територiй, будинкiв, примiщень, виконання профiлактичних заходiв.
Територiю об'єктiв необхiдно утримувати в чистотi, не допускати її захаращення. Неприпустимо захаращувати примiщення легкозаймистими матерiалами, заставляти проходи, евакуацiйнi виходи, пiдступи до засобiв пожежегасiння. Усе це у випадку виникнення пожежi сприятиме швидкому поширенню вогню, заважати його локалiзацiї та гасiнню. Для того щоб локалiзувати вогонь, слiд прибрати iз примiщень, якi межують з осередком вогню, легкозаймистi та горючi предмети, змочити їх водою та спецiальною протипожежною пiною.
Тепловий (сонячний) удар та його причини. Способи i засоби перестороги. Перша допомога при тепловому (сонячному) ударi
Причинами перегрiвання органiзму є порушення тепловiддачi в районах зi спекотним клiматом, на виробництвах iз високою температурою, у примiщеннях, що не провiтрюються. Перегрiванню сприяє i утворення тепла у процесi виконання фiзичної роботи, особливо в одязi з синтетичних волокон, що перешкоджає випаровуванню поту. Такi умови викликають у людини тепловий удар або, якщо людина знаходиться на сонцi, сонячний удар.
Тепловий i сонячний удари — це патологiчнi стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружiнням, загальною слабкiстю, зблiдненням, сповiльненням рухiв. Можливi нудота, блювання, короткочасна втрата свiдомостi, пiдвищення температури тiла до +40-+41°С. При подальшому впливi високої температури шкiра обличчя й губ синiє, посилюється задишка. Пульс стає слабким i може зовсiм зникнути. З'являються занепокоєння, марення, галюцинацiї та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрiвання, необхiдно одразу ж викликати лiкаря. Людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрiбно покласти у прохолодне мiсце, пiдiйняти її голову, розстебнути одяг. Для збiльшення тепловiддачi на лоб покласти холодний компрес i змочити одяг водою. Якщо людина не знепритомнiла, корисно дати їй мiцний холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання i серцевої дiяльностi необхiдно до прибуття лiкаря почати зовнiшнiй масаж серця i штучну вентиляцiю легень.
Значне перегрiвання органiзму, що виникає в тих випадках, коли порушується тепловий баланс i вiддача теплоти, яка надходить ззовнi, i тiєї, яка утворюється в органiзмi, з певних причин утруднена. Перегрiванню сприяє пiдвищена температура повiтря, його значна вологiсть, одяг, виготовлений iз прогумованих i брезентових тканин, надмiрне фiзичне навантаження, нестача води для пиття.
Сонячний удар — рiзновид теплового. Вiн виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться пiд прямим сонячним промiнням. Його виникненню сприяє загальне перегрiвання органiзму.
Симптоми. Погiршення самопочуття, слабкiсть, розбитiсть. Вiдчуття сильного жару. Почервонiння шкiри. Рясне видiлення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсацiя i важкiсть у скронях. Запаморочення, головний бiль, iнодi блювота. Температура тiла пiдвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударiв за хвилину. При подальшому зростаннi температури до 40-41°С пульс збiльшується до 140-160 ударiв за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пiтливiсть, що вказує на зрив пристосувальних реакцiй.
язик теж сухий, пульс слабкий, аритмiчний. Дихання стає поверхневим i нечастим.
Засоби профiлактики. Щоб уникнути теплового i сонячного удару, не слiд перегрiватись, не витрачати води i солей з органiзму, влiтку носити головний убiр, переважно бiлого кольору. У спекотну погоду слiд збiльшувати в добовому рацiонi кiлькiсть води i солi, не рекомендується їсти жирну, висококалорiйну їжу.
Якщо при тепловому ударi не надати своєчасної допомоги, можливе настання смертi. Смерть настає внаслiдок порушення дихання i кровообiгу.
рушник, холоднi примочки на лоб, тiм'яну дiлянку, потилицю, на паховi, пiдключичнi, пiдколiннi, пахвовi дiлянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тiло потерпiлого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно i не довго. Температура тiла потерпiлого не повинна бути нижча вiд 38 °С.
Якщо людина не втратила свiдомiсть, їй потрiбно дати мiцного холодного чаю або холодної пiдсоленої води (1/2 чайної ложки солi на 0,5 л води).
У важких випадках слiд одразу зважити на характер дихання потерпiлого, перевiрити, чи не порушена у нього прохiднiсть дихальних шляхiв. Виявивши, що язик запав, а в ротi є блювотнi маси, повернути голову потерпiлого на бiк i очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.
Якщо дихання слабке або його немає взагалi, термiново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у нiс» до появи самостiйного глибокого дихання. Якщо ж при цьому не вiдчувається пульс, а зiницi розширенi i не реагують на свiтло, слiд провести весь комплекс реанiмацiї—штучне дихання i непрямий масаж серця.
|
