Реферат/сочинение: "Викрадення детей як вид злочинной дияльности організованих злочинних угруповань"

Викрадення детей як вид злочинной дияльности органiзованих злочинних угруповань

ВИКРАДЕННЯ ДІТЕЙ ЯК ВИД ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ органiзованих злочинних угруповань

i. в. сервецький, д. г. казначеєв

В

ажко переоцiнити значення сiм'ї в життi кожної дитини. Саме в сiм'ї закладаються моральнi та етичнi основи. Мiцна сiм'я в умовах економiчної i соцiальної нестабiльностi в Українi повинна стати надiйним притулком для дитини. Але, на жаль, як свiдчать соцiологiчнi дослiдження, щорiчно виявляється близько 12 тис. дiтей, кинутих батьками, бiльшiсть з яких вiком 3–7 рокiв. У навчально-виховних за-кладах України перебувають майже 50 тис. дiтей-сирiт i дiтей, якi залишились без пiклування батькiв, пiд опiкою перебувають близько 40 тис. дiтей¹ . Середовище, в якому ростуть i виховуються понад 100 тис. дiтей в Українi, є неблагополучним.

Свiтове спiвтовариство неодноразово вiддавало пильну увагу забезпеченню правового захисту дiтей. Вiдповiдно до ст. 3 Конвенцiї про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1989 р. (далi – Конвенцiя), кожна дитина (людина вiком до 18 рокiв) має право на повний захист вiд усiх форм сексуальної експлуатацiї та насильства² .

Значного поширення нинi набула торгiвля дiтьми як одна iз форм насильства. Як вважають спецiалiсти Інтерполу, щороку в свiтi близько мiльйона дiтей викрадаються i продаються для залучення до сфери сексуального бiзнесу, прибутки вiд якого оцiнюються в
³ .

Простежуються транснацiональнi канали, якими здiйснюються поставки дiтей з Латинської Америки – в Європу i на Близький Схiд; з Пiвденної Азiї – в Європу i на Близький Схiд; на європей-ський i захiдноафриканський ринки експорту дiтей. У Схiднiй Європi рух вiдбувається в напрямку зi Сходу на Захiд, з Росiйської Федерацiї, України i Бiлорусi дiтей переважно перевозять до Польщi, Угорщини, країн Балтики та в столицi захiдноєвропейських держав⁴ .

Щодо мiжнародної торгiвлi дiтьми, то, за даними Генерального Секретарiату Інтерполу, Італiя стала центром транзиту дiтей, яких переправляють та примушують вчинювати протиправнi дiї, жебракувати, займатися проституцiєю, а iнколи – для торгiвлi їх органами тощо⁵ .

Так, у багатьох країнах Заходу, Сходу та Пiвдня, напiвофiцiйно склався "чорний ринок" продажу дiтей, де специфiчною формою посередницької дiяльностi работоргiвлi, здебiльшого, треба вважати викрадення та подальший продаж дiтей⁶ .

Останнiм часом почастiшали продаж та викрадення дiтей i пiдлiткiв в Українi: вони продаються для усиновлення, утримання їх у домах розпусти, пiд заставу тощо. Одним iз прикладiв торгiвлi дiтьми в Українi є виявленi прокуратурою Львiвської областi факти вивезення за кордон новонароджених iз пологових будинкiв. Пiд час розслiдування цiєї кримiнальної справи було встановлено, що впродовж 1992–1994 рр. керiвники ряду медичних закладiв Львiвської областi займалися торгiвлею немовлятами. За даними комiсiї Верховної Ради України з питань прав людини, громадянами iнших країн (США, Швейцарiї, Канади, Нiмеччини, Францiї) було усиновлено i вивезено з порушенням чинного українського законодавства понад 800 немовлят, iз яких 130 – громадяни України⁷ .

громадянами; у Тернопiльськiй областi порушено кримiнальну справу за фактом вивезення в 1992 р. 124 дiтей-сирiт, якi залишились без батькiв, до США на лiку-вання i неповернення в Україну 56 дiтей⁸ . Випадок купiвлi львiвськими журналiстами за оголошенням трирiчного хлопчика в його батькiв за $ 400 США дiстав значний суспiльний резонанс⁹ .

корупцiйних дiй.

Суть мiжнародної торгiвлi дiтьми полягає у їх викраденнi, примусi, насильствi та експлуатацiї у найвiдразливiших формах.

Механiзм торгiвлi включає викрадення, перевезення, перехову-вання, передачу з рук у руки, продаж або купiвлю дiтей за допомогою рiзних способiв примусу, застосування сили, обману або шахрайства, щоб перетворити їх на рабiв або помiстити в наближенi до рабства умови, присилувати займатись проституцiєю, а також для домашнього рабства, пiдневiльної працi на пiдприємствi.

Головна причина торгiвлi дiтьми – це економiчне безладдя. Дiти, з неблагополучних сiмей перестають вiдвiдувати школу, чим посилюється ймовiрнiсть того, що вони рано чи пiзно потраплять до рук торговцiв. У деяких мiсцевостях родини самi продають своїх дiтей работоргiвцям, якi, у свою чергу, перепродують їх до домiв розпусти або ж на фабрики чи ферми, де вони змушенi займатися пiдневiльнею працею.

За iншою, доволi поширеною схемою, немовлят викрадають з материнських рук i продають як реквiзит професiйним жебракам. Інодi торговцi навмисно калiчать дiтей, щоб вони викликали бiльше спiвчуття перехожих для одержання бiльшої милостинi.

Спираючись на факти торгiвлi дiтьми, зазначимо, що iснують рiзнi види, форми та цiлi, пов'язанi з цим негативним явищем як з боку покупцiв, так i з боку продавцiв. Дозволимо собi класифiкувати вказанi дiї за двома групами. До першої вiдносяться дiї осiб, якi безпосередньо продають (купують) дiтей. Друга група об'єднує випадки продажу дiтей у прихованiй, завуальованiй формi.

Продавцями дiтей у першiй групi виступають, як правило, батьки, рiдше – iншi родичi, якi за винагороду або бажають позбавитися дiтей з чисто меркантильних мiркувань, або продають дiтей, бо не в змозi самi їх утримувати та виховувати. Друга група продавцiв, яка використовує приховану форму продажу, – бiльш рiзноманiтна i включає не тiльки батькiв дiтей та їх родичiв, а також iнших осiб, на утриманнi яких з тих чи iнших причин перебуває дитина, посадових осiб, якi мають право на законних пiдставах розпоряджатися долею дитини, але зловживають наданими правами (наприклад, керiвники дитячих будинкiв), крiм того особи, якi викрадають дiтей у батькiв для їх дальшого продажу¹⁰ .

Купуючи дiтей, мають на метi рiзнi цiлi. Залежно вiд вiку, фiзичного здоров'я та розумового розвитку дитину по-рiзному i використовують. Новонароджених, як правило, використовують як засiб жебракування. Дорослих дiтей примушують самих жебракувати, займатись проституцiєю, схиляють до вживання наркотикiв, вчинення злочинiв та скоєння правопорушень, використовують для виготовлення порнографiчної продукцiї та як бiологiчних трансплантатiв. При цьому покупцi керуються далекоглядним розрахунком. Неповнолiтнi за заняття забороненими видами дiяльностi або вчинення злочинiв, наприклад, збут наркотичних засобiв, до досягнення встановленого законом вiку, кримiнальнiй вiдповiдальностi не пiдлягають. Отже, використання їх у протиправних цiлях має для таких осiб ряд переваг, зокрема, якi дають можливiсть уникнути вiдповiдальностi за злочини та правопорушення¹¹ .

Рабство в сучасному свiтi, крiм рабства в його традицiйному розумiннi i работоргiвлi, охоплює також торгiвлю дiтьми, дитячу проституцiю, порнографiю, експлуатацiю дитячої працi, заподiяння статевого понiвечення дiвчаткам, використання дiтей пiд час збройних конфлiктах, торгiвлю людськими органами.

Сексуальна експлуатацiя – одна з найжорстокiших форм насильства до дiтей. Дiти, якi стали її жертвами, зазнають фiзичних, психо-соцiальних i емоцiйних страждань, наслiдки яких впливають на все життя i навiть загрожують йому.

Простежується тiсний зв'язок мiж торгiвлею дiтьми, дитячою проституцiєю та порнографiєю. Проституцiя неповнолiтнiх стала справжньою галуззю тiньової економiки, яка приносить великi при-бутки органiзованим злочинним угрупованням.

злочинцi використовують широко розгалужену мережу книжкових магазинiв та секс-шопiв. Одним iз сучасних засобiв передачi продукцiї дитячої порнографiї є розповсюдження її каналами мiжнародної комп'ютерної мережi Інтернет. Такi приклади є i в Українi. Зокрема, в м. Києвi було порушено кримiнальну справу за ознаками ст. 211 КК України "Ввезення, виготовлення, збут i роз-повсюдження порнографiчних предметiв", за фактом виявлення в серверi фiрми "Релком Україна" дитячої порнографiчної продукцiї та розповсюдження її через комп'ютерну мережу Інтернет¹² .

Одним iз рiзновидiв сучасного рабства є експлуатацiя дитячої працi. Численнi прояви дитячої працi обумовили її групування в основнi види. До них належать: домашня прислуга, примусова або кабальна праця, сексуальна експлуатацiя, робота в промисловостi та сiльському господарствi, робота на вулицi.

домашня прислуга, є одним iз найпоширенiших i зустрiчається в усiх регiонах свiту. Хоча така праця не обов'язково є небезпечною, але дiти, залученi до неї, часто експлуатуються i нерiдко зазнають сексуальної наруги вiд членiв сiм'ї, на яку вони працюють.

Багато видiв дитячої працi, що практикуються в свiтi, є приму-совими. Дитину "вiддають" в рахунок оплати боргу. Вони працюють, щоб допомогти виплатити позику чи iншi борговi зобов'язання.

Небезпечними є випадки викрадення дiтей, якi надалi утримуються в таборах, а їхню працю використовують на тяжких роботах: будiвлях, гiрських розробках, вугiльних шахтах, сiльськогосподарських плантацiях.

Однiєю з тривожних тенденцiй експлуатацiї дiтей є їх вико-ристання пiд час збройних конфлiктiв . Дiти використовуються як носильникi i солдати, для доставки зброї i ведення бойових дiй. Засобами примушування до дисциплiни злочинцi використовують насильство i погрози. У разi вiдмови виконати наказ дiтей б'ють або вбивають. До виконання таких покарань часто залучаються iншi викраденi дiти. Спроби втечi караються смертю, а у разi успiшної втечi батькам втiкачiв погрожують помстою¹³ .

Сьогоднi виникла така сфера незаконного бiзнесу, як пiдпiльна торгiвля людськими органами та тканинами з метою трансплантацiї.

Так, наприклад, в Ірландiї лише 85 % пацiєнтiв робиться трансплантацiя протягом першого року, в США – 25 %, в Японiї – лише 10 % хворих. В Австралiї кiлькiсть осiб, якi очiкують на трансплантацiю нирок нинi складає 2 тис. осiб, тимчасом як щороку робиться 400 таких операцiй. Середнiй перiод очiкування подiбної операцiї складає 3 роки. Безумовно, за наявностi дефiциту органiв для пересадки злочинна дiяльнiсть у цiй сферi може принести великi прибутки. За даними Австралiйського iнституту кримiнологiї, "... виник чорний ринок..., на якому людськi органи продаються за високими цiнами..."¹⁴ . Тому таку ситуацiю органiзованi злочиннi угруповання використовують, насамперед, щодо дiтей бiдних та бездомних, особливо у мiських районах, переважно в країнах, що розвиваються.

Останнiм часом, пiсля встановлення кримiнальної вiдповiдаль-ностi за торгiвлю людьми, а також внаслiдок заходiв, яких вживають правоохороннi органи, почала виявлятися ще одна тенденцiя такої злочинної дiяльностi: виїзд за пiдробленими документами вагiтних жiнок за кордон, народження там та оплатна передача дитини на усиновлення iноземним громадянам. За кожну з цих жiнок злочинцi отримують $ 10 тис., самi ж жiнки отримують 2 тис., трапляється i менше. Пiсля прибуття на батькiвщину в них вiдбирають отриманi за продану дитину грошi¹⁵ та зводять з посередниками. Вiдмо-витися вiд такого заняття жiнки не можуть, оскiльки самим доводилося вчиняти кримiнально-каранi дiяння.

Таким чином, торгiвля дiтьми – це суспiльно небезпечне явище, яке калiчить долю неповнолiтнiх, шкоди сiмейним вiдносинам, заподiює збитки iнтелектуальному фонду країни. Щоб викоренити це явище, треба пересилити соцiально-економiчну нестабiльнiсть в Українi та розробити бiльш лоретивнi дiйовi заходи правоохоронних органiв щодо боротьби з викраденням та торгiвлею дiтьми.

Див.: Бакаєв О. "Мауглi" в сучасному соцiально-правовому оточеннi // Іменем закону. 1998.

2 Див.: про права дитини. 1989. 20 жовт.

3 Див.: Зимин В. "Жрицы любви" в криминальном аспекте // Сов. милиция. 1991. № 7. С. 1–6.

4 Див.: труд: Цель – искоренить нетерпимые его формы: Международная конференция труда, 86-я сессия, 1998. Женева: Международное бюро труда, 1998. С. 16.

5 Див.: Радецький В. С. Мiжнародне спiвробiтництво по запобiганню злочинностi серед неповнолiтнiх // Адвокат. 1998. № 1.

6 Див.: Блищенко И. П., Каламкарян Р. А., Карпец И. И. и др. Междуна-родное уголовное право. М., 1995.

7 Див.:
23 сент.

8 Див.: Указ. робота.

9 Див.: Карнаухов С. Маленький мальчик, которого родители продали львовским журналистам, наконец-то обрёл семью // Факты и комментарии. 1999. 8 окт.

10 Див.: Бакаєв О. В., Цыганов О. Г. научно-практического семинара. К., 1997. С. 35.

Там само. С. 36.

Дитяча

Положение детей в мире, 2000 г. / К. Беллами. Б. М.: ЮНИСЕФ. Дет. Фонд ООН, 2000. C. 28.

14 Чепельська Г. Сьогодення тих, кому належить майбутнє // Іменем закону. 1998. 6 лют.

15 Див.: Огняник А. Московская фирма поставляла в Америку бере-менных женщин, чтобы затем продавать их детей по 10 тыс. долларов за каждого // Факты. 1999. 29 мая.