План
1. Основи проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт 3
2. Особливостi проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт в осередках масового ураження 11
Висновки 16
Список викорстаної лiтератури 17
Вступ
Стихiйнi дiї сил природи, поки ще не повною мiрою пiдлеглi людинi, наносять економiцi держави i населенню величезний збиток Надзвичайнi ситуацiї - стихiйнi лиха - такi явища природи, якi викликають екстремальнi ситуацiї, порушують нормальну життєдiяльнiсть людей i роботу об'єктiв. Найбiльш характернi стихiйнi лиха для рiзних географiчних районiв нашої країни - землетрусу, повенi, селевi потоки i зсуви, снiжнi лавини, бури й урагани, пожежi. Стихiйнi лиха виникають раптово i носять надзвичайний характер. Вони можуть руйнувати будинки i спорудження, знищувати цiнностi, порушувати процеси виробництва, викликати загибель людей i тварин. По характеру свого впливу на об'єкти окремi явища природи можуть бути аналогiчнi впливу деяких вражаючих факторiв ядерного вибуху й iнших засобiв нападу супротивника.
Не можна не вiдзначити актуальнiсть обраних питань, для написання роботи. У сучасному свiтi, при сучаснiй екологiї дуже часто приходиться очiкувати надзвичайних ситуацiй саме з боку природи, а не сторони країни нападаючого супротивника. Самим наочним прикладом за останнiй рiк служить надзвичайна природна ситуацiя - повiнь у наслiдку землетрусу в океанi i цунамi, що вiдбулося в країнах Пiвденної та Пiвденно - Схiдної Азiї, що забрало сотнi тисяч життiв.
Цiль даної роботи - розглянути найбiльш часто виникаючi надзвичайнi ситуацiї, дати їм коротку характеристику i розглянути основнi способи захисту населення при виникненнi подiбних ситуацiй.
1. Основи проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт
У пiслявоєнний перiод в Українi посилено розвивались виробництва хiмiчної промисловостi, будувались атомнi електростанцiї, впроваджувалися екологiчно шкiдливi технологiї. Незважаючи на велику кiлькiсть заходiв, якi здiйснюються для забезпечення надiйного функцiонування промислових об'єктiв, неможливо повнiстю виключити ризик виникнення аварiйних ситуацiй техногенного характеру. Не випадково у статтi 8 Закону України «Про Цивiльну оборону України» наголошено, що «Керiвництво пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування забезпечує своїх працiвникiв засобами iндивiдуального i колективного захисту, органiзовує здiйснення евакозаходiв, створює сили для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй та забезпечує їх готовнiсть до практичних дiй, виконує iншi заходи з ІДО i несе пов'язанi з цим матерiальнi та фiнансовi витрати».
Сутнiсть рятувальних та iнших невiдкладних робiт
– це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, вiдновлення життєзабезпечення населення, запобiгання або значне зменшення матерiальних збиткiв. Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи включають також усунення пошкоджень, якi заважають проведенню рятувальних робiт, створення умов для наступного проведення вiдновлювальних робiт. РІНР подiляють на рятувальнi роботи i невiдкладнi роботи.
До рятувальних робiт вiдносяться:
– розвiдка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмiрiв зон зараження, швидкостi i напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежi;
– визначення об'єктiв i населених пунктiв, яким безпосередньо загрожує небезпека;
– визначення потрiбного угрупування сил i засобiв запобiгання i локалiзацiї небезпеки;
– пошук уражених та звiльнення їх з-пiд завалiв, пошкоджених та палаючих будинкiв, iз загазованих та задимлених примiщень;
– надання потерпiлим першої допомоги та евакуацiя їх (при необхiдностi)
у лiкувальнi заклади;
– органiзацiя комендантської служби, охорона матерiальних цiнностей i громадського порядку;
– вiдновлення життєздатностi населених пунктiв i об'єктiв; – пошук, розпiзнавання i поховання загиблих; .
– санiтарна обробка уражених;
– знезараження одягу, взуття, засобiв iндивiдуального захисту, територiй, споруд, а також технiки;
соцiально-психологiчна реабiлiтацiя населення.
До невiдкладних робiт вiдносяться:
– прокладання колонних шляхiв та улаштування проїздiв (проходiв) у за валах та на зараженiй територiї; .
– локалiзацiя аварiй на водопровiдних, енергетичних, газових i технологiчних мережах;
– ремонт та тимчасове вiдновлення роботи комунально-енергетичних систем i мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робiт;
– змiцнення або руйнування конструкцiй, якi загрожують обвалом i безпечному веденню робiт;
Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи здiйснюються у три етапи:
На першому етапi вирiшуються завдання:
– з запобiгання-розвитку чи зменшення впливу наслiдкiв;
– з пiдготовки до виконання РІНР.
Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:
– оповiщення про небезпеку;
– використання засобiв захисту; ,
– додержання режимiв поведiнки;
– евакуацiя з небезпечних у безпечнi райони;
локалiзацiя аварiй;
зупинка чи змiна технологiчного процесу виробництва;
попередження (запобiгання) i гасiння пожеж.
На другому етапi проводяться:
– пошук потерпiлих;
– витягання потерпiлих з-пiд завалiв, з палаючих будинкiв, пошкоджених транспортних засобiв;
– евакуацiя людей iз-зони лиха, аварiї, осередку ураження;
– санiтарна обробка людей;
– знезараження одягу, майна, технiки, територiї;
– проведення iнших невiдкладних робiт, ЩО сприяють i забезпечують здiйснення рятувальних робiт.
На третьому етапi
вирiшуються завдання щодо забезпечення життєдiяльностi населення у районах, якi потерпiли вiд наслiдкiв НС:
– iдновлення чи будiвництво житла;
– забезпечення продовольством i предметами першої необхiдностi;
– знезараження харчiв, води, фуражу, технiки, майна, територiї;
– соцiально-психологiчна реабiлiтацiя;
– вiдшкодування збиткiв;
– знезараження майна, територiї, технiки.
Вiдновлювальнi роботи здiйснюють спецiально створенi пiдроздiли (бригади). Залежно вiд рiвня надзвичайної ситуацiї (загальнодержавного, регiонального, мiсцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили i засоби ЦО центрального, регiонального або об'єктового пiдпорядкування.
При радiацiйних аварiях викинутi iз реактора радiонуклiди пiднiмаються в атмосферу i переносяться у виглядi аерозолей на значну вiдстань. Потiм вони випадають разом з пилом i дощем на мiсцевiсть, утворюючи обширнi зони радiоактивного забруднення, якi є небезпечними для людей i навколишнього середовища. Ступiнь радiацiйної небезпеки для населення визначається кiлькiстю i складом радiонуклiдiв, викинутих у зовнiшнє середовище, вiдстанню вiд мiсця аварiї до населеного пункту, метеоумов i пори року в час аварiї. Органiзацiя i проведення РІНР при аварiї на АЕС полягає у виконаннi заходiв, до яких вiдносяться:
– використання засобiв колективного i iндивiдуального захисту;
– проведення йодної профiлактики населення, що опинилося в зонi радiоактивного зараження;
– введення обмеженого перебування населення на вiдкритiй мiсцевостi (режими радiацiйного захисту);
– здiйснення евакуацiї населення (за розпорядженням Уряду) та iншi заходи.
Пiсля евакуацiї населення приступають до дезактивацiї територiї i технiки.
При аварiї на ХНО з викидом (виливом) сильнодiючих отруйних речовин (СДОР).
При виникненнi осередку хiмiчного ураження негайно оповiщаються робiтники, службовцi та населення, якi опинилися в зонi зараження i в районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радiацiйна, хiмiчна i медична розвiдка для уточнення мiсця, часу, типу i концентрацiї СДОР, визначення межi осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повiтря. Готуються формування для проведення рятувальних робiт. На пiдставi даних, отриманих вiд розвiдки та iнших джерел, начальник ЦО об'єкта приймає рiшення, особисто органiзовує проведення рятувальних робiт i заходiв щодо лiквiдацiї хiмiчного зараження.
Для лiквiдацiї наслiдкiв хiмiчного зараження та проведення рятувальних-робiт у першу чергу залучаються санiтарнi дружини, зведенi загони (команди, групи) команди (групи) знезараження, формування механiзацiї. Спочатку в осередок вводяться санiтарнi дружини, формування радiацiйного i хiмiчного захисту, охорони громадського порядку та iн.
Особовий склад формувань забезпечується засобами iндивiдуального захисту, антидотами, iндивiдуальними протихiмiчними пакетами та пiдготовляються до порядку дiй в осередку ураження.
– здiйснюється знезараження мiсцевостi, транспорту, споруд, а також санiтарна обробка особового складу формувань i населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводячи антидоти.
Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територiю, споруди, технiку, чим забезпечують дiї iнших формувань, а також виведення населення iз осередку хiмiчного ураження.
Необхiдно завжди пам'ятати, що при проведеннi рятувальних робiт в осередку хiмiчного ураження можливий застiй зараження повiтря в пiдземних спорудах, примiщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому пiсля завершення рятувальних робiт або замiни формувань направляються на пункти спецiальної обробки. Пункти спецiальної обробки розгортаються на незараженiй територiї (мiсцевостi) та поблизу маршрутiв виходу формувань i населення.
роботи здiйснюються за рiшенням старшого начальника ЦО. Роботами щодо лiквiдацiї бактерiологiчного осередку керує начальник ЦО об'єкта, а органiзацiєю та проведенням медичних заходiв — начальник медичної служби.
В осередку бактерiологiчного (бiологiчного) ураження органiзовуються та проводяться:
– бактерiологiчна розвiдка та iндикацiя бактерiальних засобiв;
– карантинний режим або обсервацiя у вiдповiдностi з рiшенням старшого начальника; , .
– санiтарна експертиза;
– контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;
– протиепiдемiчнi; санiтарно-гiгiєнiчнi, спецiальнi профiлактичнi, лiкувально-евакуацiйнi, протиепiзоотичнi, ветеринарно-санiтарнi заходи, а також санiтарно-роз'яснювальна робота. .
– здатнiсть бактерiальних засобiв спричиняти iнфекцiйнi захворювання серед людей i тварин;
–
здатнiсть деяких мiкробiв i токсинiв тривалий час зберiгатися у зовнiшньому середовищi;
– складнiсть лабораторного виявлення застосованого збудника та тривалiсть визначення його виду;
– небезпечнiсть зараження особового складу формувань та необхiднiсть застосування засобiв iндивiдуального захисту.
У випадку виявлення ознак застосування бактерiальних засобiв у район негайно висилається бактерiологiчна розвiдка. На пiдставi отриманих даних, встановлюється зона карантину або зона обсервацiї, намiчається обсяг та послiдовнiсть проведення заходiв, а також порядок використання сил та засобiв для лiквiдацiї осередку бактерiологiчного (бiологiчного) ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення розповсюдження iнфекцiйних захворювань за межi осередку. Ізоляцiйно-обмежуючi мiри при обсервацiї менш суворi, чим при карантинi.
У всiх випадках в осередку бактерiологiчного (бiологiчного) ураження одного iз першочергових заходiв проведення профiлактичного лiкування населення вiд особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб. Для цього застосовуються антибiотики широкого спектру дiї та iншi препарати, що забезпечують профiлактичний i лiкувальний ефект, а також препарати, що є в iндивiдуальнiй аптечцi АІ-2.
Пiсля того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профiлактика — застосування специфiчних для даного захворювання препаратiв: антибiотикiв, сивороток та iн., своєчасне застосування яких зменшить кiлькiсть жертв i буде сприяти прискоренiй лiквiдацiї осередку ураження.
станцiї, пересувнi протиепiдемiчнi загони, спецiалiзованi протиепiдемiчнi бригади, лiкарнi, полiклiнiки та iншi медичнi i ветеринарнi установи та формування. Якщо цих сил i засобiв недостатньо, то залучаються сили i засоби медичної та iнших служб ЦО, якi знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження проводяться заходи щодо забезпечення захисту особового складу формувань вiд iнфекцiйних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих та пiдозрiлих на захворювання та їх iзоляцiю, проведення знезараження територiї, будiвель i споруд, санiтарної обробки людей, дезинфiкацiї одягу. В зонi карантину здiйснюється суворий контроль за дотриманням населенням установленого режиму поведiнки, виконують iншi заходи.
Інфекцiйних хворих госпiталiзують i лiкують в iнфекцiйних лiкарнях в осередку ураження, або розгортають тимчасовi iнфекцiйнi стацiонари. Якщо необхiдно, то хворих з особливо небезпечними iнфекцiями евакуюють спецiальними групами.
Осередок бактерiологiчного (бiологiчного) ураження вважається лiквiдованим пiсля того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорiвнює максимальному термiну iнкубацiйного перiоду для даного захворювання.
Органiзувати i провести РІНР в осередку комбiнованого ураження набагато складнiше, нiж в осередках радiацiйного (ядерного), хмiчного або бактерiологїчного (бiологiчного) ураження. Це пояснюється складнiстю обстановки, яка може виникнути внаслiдок застосування противником ядерної, хiмiчної i бактерiологiчної зброї або при одночасному виникненнi аварiї на АЕС, хiмiчно небезпечному об'єктi.
З метою досягнення максимальних результатiв РІНР в осередку комбiнованого ураження органiзовують та безперервно ведуть усi види розвiдки. Довизначення виду застосованих противником бактерiальних засобiв усi заходи органiзовуються в режимi захисту вiд особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань. Данi, якi поступають вiд розвiдки негайно використовують для найбiльш ефективного застосування наявних сил i засобiв, i проведення режимних заходiв щодо iзоляцiї осередку комбiнованого ураження вiд районiв, що його оточують. Проводять екстрену профiлактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення iз зон хiмiчного зараження на незаражену територiю, яка знаходиться в межах зони карантину, проводять дегазацiю, дезiнфекцiю, а при необхiдностi i дезактивацiю шляхiв евакуацiї, важливих дiлянок територiї, споруд i транс порту, органiзовують i проводять-санiтарну обробку усiх видiв зараження.
Головнi зусилля розвiдки спрямовуються на виявлення типу, концентрацiї та напрямку розповсюдження хiмiчних отруйних речовин, радiоактивної хмари, способiв застосування та встановлення збудникiв iнфекцiйного захворювання, меж зон радiоактивного, хiмiчного i бактерiологiчного (бiологiчного) зараження. На основi аналiзу даних розвiдки начальник ЦО об'єкта уточнює своє рiшення i ставить завдання на проведення рятувальних робiт формуванням. В осередку комбiнованого ураження в першу чергу визначають найбiльш небезпечний вражаючий фактор, який несе найбiльшу загрозу ураження, та вживають негайних заходiв щодо вiдвернення або зниження до мiнiмуму його дiї, а потiм приступають до лiквiдацiї наслiдкiв дiї усiх iнших вражаючих факторiв в обстановцi, яка виникла (сталася).
При органiзацiї проведення РІНР i визначеннi їх обсягу враховуються особливостi, характернi лише для осередку комбiнованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби iндивiдуального захисту органiв дихання та шкiри, а також мати запаснi протигази для одягання на уражених. Робота в 313 помiтно знизить темпи РІНР. Допустимий час перебування в засобах захисту може бути досить коротким. Наприклад; при температурi повiтря +30 °С i вище тривалiсть перебування в осередку складає 15 хвилин, при +. 25—29 °С — ЗО хв.; при +20—24 °С — 48. хв'.; при +15—19 °С — 2 години; при + 15 °С та нижче — 3 години. Значне скорочення тривалостi роботи змiн в осередку комбiнованого ураження i залучення значної кiлькостi сил для проведення дезинфекцiї i дератизацiї, а при необхiдностi i дезактивацiї територiї, споруд, обладнання, транспорту i проведення санiтарної обробки людей потребує збiльшення чисельностi формувань.
Наявнiсть травмованих одночасно кiлькома вражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги i транспортування в лiкувальнi заклади. Тому виконання своїх завдань в осередку комбiнованого ураження формування здiйснюють з урахуванням цих особливостей. Населення залежно вiд виду i важкостi ураження радiоактивного, хiмiчного чи бiологiчного — пiдлягає медичному сортуванню (дiлиться на групи i потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданнi медичної допомоги.
Встановлюється жорсткий контроль за: виконанням формуваннями робiт iз знезараження маршрутiв евакуацiї, територiї, майна, технiки; проведенням протиепiдемiчних, спецiальних профiлактичних та санiтарно-гiгiєнiчних заходiв; дотримуванням заходiв безпеки, а також за своєчасною змiною формувань. Змiна формувань проводиться при суворому дотриманнi режимних заходiв. Замiненi формування виводяться в райони, призначенi старшим начальником, де проводять їх спецiальну обробку (в межах зони карантину або обсервацiї).
Особливiсть аварiйних робiт в районах стихiйного лиха.
Стихiйнi дiї сил природи, поки що не завжди пiдвладнi людинi, наносять економiцi держави та населенню значнi збитки. Стихiйнi лиха виникають несподiвано i можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матерiальнi цiнностi, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелi людей i тварин.
За характером своєї дiї на об'єкти окремi явища природи можна прирiвняти до дiї деяких вражаючих факторiв сучасних видiв зброї. Для прикладу, для лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха залучаються формування загального призначення, формування служб ЦО, а також вiйськовi частини ЦО та iнших силових структур України.
лиха, обстановки, що склалася, кiлькостi та пiдготовленостi задiяних сил ЦО, пори року та доби, погодних умов та iнших факторiв.
Успiх дiй формувань в значнiй мiрi залежить вiд своєчасної органiзацiї та проведення розвiдки i вiд урахування конкретних умов обстановки, що склалася.
стан i характер руйнувань будинкiв та споруд, стан людей у пошкоджених будiвлях, характер i мiсця аварiї на комунально-енергетичних мережах, обсяг робiт щодо їх локалiзацiї i лiквiдацiї.
До складу розвiдувальних формувань бажано залучати людей, якi знають дану мiсцевiсть, розташування об'єкта, комунальних мереж i специфiку виробництва. Якщо виробництво потенцiйно небезпечне то у склад розвiдки залучають спецiалiстiв-хiмiкiв, дрзиметристiв та медичних працiвникiв.
У зв'язку з раптовим виникненням стихiйних лих та аварiй оповiщення особового складу формувань ЦО, їх збiр, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротшi термiни.
В першу змiну сил ЦО залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварiя) з метою попередити (запобiгти) виникнення катастрофiчних наслiдкiв, вiдвернути або значно зменшити людськi i матерiальнi втрати (збитки). Командири формувань постiйно iнформуються про змiну обстановки в районi робiт щоби вчасно вносити уточнення або ставити новi завдання пiдлеглим. Для. лiквiдацiї наслiдкiв землетрусiв залучаються формування, оснащенi iнженерною технiкою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорiзами) та iншою потужною технiкою i iнструментом.
При проведеннi РІНР у районi землетрусу в першу чергу:
– витягують людей iз-пiд завалiв iз зруйнованих та палаючих будинкiв i надають їм першу медичну допомогу;
– влаштовують проїзди (переходи) у завалах;
– локалiзують та усувають аварiї на iнженерних мережах, якi загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робiт;
– валять або змiцнюють конструкцiї будинкiв i споруд, що загрожують обвалом;
– обладнують пункти збору потерпiлих та медичнi пункти;
– органiзовують водопостачання.
Пiд час повенi
для проведення рятувальних робiт залучаються рятувальнi формування, а також вiдомчi спецiалiзованi-пiдроздiли, оснащенi плавзасобами, санiтарнi дружини i. пости, гiдрометеорологiчнi пости та iншi формування ЦО. Рятувальнi роботи при повенi спрямованi на пошук людей на затопленiй мiсцевостi та евакуацiя їх у безпечнi райони.
Невеликим групам людей, що знаходяться у водi скидають рятувальнi круги,
Дошки, жердини i iншi плаваючi предмети, враховуючи течiю води, напрямок вiтру, витягують їх на плавзасоби i евакуюють у безпечнi райони. Для вивезеннявеликих груп людей використовують баржi, теплоходи, катери, вибирають тапозначають мiсця посадки або обладнують причали.
подають мотузку, дошки, драбину, жердину i витягують у безпечне мiсце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонцi, необхiдно повзком з розкинутими ногами i руками та опираючись на дошки або драбину. Із напiвзатоплених будинкiв, дерев чи iнших мiсцевих предметiв людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робiт, але оснащених необхiдним устаткуванням та пристроями.
Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зонi затоплення, а перша лiкарська допомога пiсля доставки на причал.
рятувальним iнвентарем. Забороняється користуватися несправним iнвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити-пiдривнi роботи поблизу пiдводних комунiкацiй, промислових та iнших об'єктiв без попереднього узгодження з вiдповiдними органiзацiями.
Висновки
наслiдку сили, що руйнує, i полегшити страждання, збитки.
І тiльки правильнi дiї, побудованi на знаннях можуть полегшити страждання моральнi i заподiяний фiзичний збиток. Приведемо деякi тези, якi необхiдно запам'ятати:
- повенi можна прогнозувати: установити час, характер, очiкуванi його розмiри i вчасно органiзувати запобiжнi заходи, що значно знижують збиток, створити сприятливi умови для проведення рятувальних i невiдкладних аварiйно-вiдбудовних робiт;
- бiльшiсть потенцiйних зсувiв можна запобiгти, якщо вчасно провести й органiзувати протизсувний режим: пристрiй постiйних водостокiв, дренажiв, тимчасових снiгових канав i валiв для поверхневого стоку поталих i зливових вод;
- планування поверхнi стоку з вирiвнюванням бугрiв, заповненням канав, закладенням трiщин;
- при бурах i ураганах проводяться попереджувальнi, рятувальнi й аварiйно-вiдбудовнi роботи. У районах, де найбiльше часто виникають урагани, будинки i спорудження будують з найбiльш мiцних матерiалiв, з найменшою паруснiстю, ставлять найбiльш мiцнi опори електропередач i зв'язку, для укриття людей зводять спорудження.
Таким чином, цiль роботи виконана, розглянутi основнi надзвичайнi ситуацiї i способи захисту населення.
Список використаної лiтератури
1. Бедрiй Я.І., Джигирей В. С., Кидисюк А.І. та iн. Безпека життєдiяльностi – Львiв, Афiша, 1999.
2. ВасильчукМ. В., МедвiдьМ. К., СачковЛ. С., Збiрникнормативнихдокументiвзбезпекижиттєдiяльностi. Київ – 2000.
4. ЖелiбоЄ. П., ЗаверухаН. М., ЗацарнийВ. В. Безпекажиттєдiяльностi. Навчальний посiбник, Київ «Каравела» 2001, Львiв, Новий свiт, 2000.
7. Методичний посiбник з цивiльної оборони i надзвичайних ситуацiй, Київ, 1997.
| 
