Вплив на навколишнє середовище гірничого виробництва

Вплив на навколишнє середовище гiрничого виробництва МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисциплiни: “ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ” (“Вплив на навколишнє середовище гiрничого виробництва ”) Рецензент: Київ - 2001 Змiст Геологiчне середовища i взаємодiя з ним людського суспiльства 2 Геологiчне середовища i взаємодiя з ним людського суспiльства . усiєї господарської дiяльностi людства. Гiрськi породи верхньої частини лiтосфери, що перебувають пiд впливом iнженерно-господарської дiяльностi людей, називають геологiчним середовищем. З розвитком людського суспiльства антропогенний вплив змiнює природнi геологiчнi процеси, перетворює їх на антропогеннi (iнженерно-геологiчнi) процеси, якi пошкоджують навколишнє середовище. В серединi ХХ ст. людина, за визначенням В. І. Вернадського, стала найбiльшою геологiчною силою на нашiй планетi, господарська дiяльнiсть людей порушила планетарний геологiчний кругообiг речовин i почала викликати iнженерно-геологiчнi процеси, сумiрнi з природними i навiть потужнiшi за них. Геологiчне середовище використовується людством у трьох напрямах: 2. як мiсце нагромадження вiдходiв виробництва; Тому найбiльш негативно впливають на геологiчне середовище гiрничовидобувна i будiвельна промисловiсть. Тiльки 10 % мiнеральної сировини, що людина добуває з надр планети, перетворюється на готову продукцiю, решта 90 % забруднює бiосферу. Процес цей, на жаль, безперервно прискорюється. За 80 рокiв вiд початку нашого сторiччя з надр Землi добуто бiльше корисних копалин, нiж за всю iсторiю цивiлiзацiї. Через кожнi 15 рокiв об’єм видобутих корисних копалин подвоюється. До 1962 р. на поверхнi землi накопичився 861 млрд. тонн техногенних (тобто перероблених i перевiдкладених людською дiяльнiстю) геологiчних вiдкладiв. За три останнi десятирiччя ця цифра потроїлася. Для порiвняння варто нагадати, що природним шляхом поверхневими текучими водами на нашiй планетi щорiчно вiдкладається лише 13 млрд. тонн уламкових порiд. При нерацiональному використаннi геологiчного середовища руйнується не лише це середовище, а й пов’язанi з ним iншi компоненти бiосфери: ґрунтовий та рослинний покрив, поверхневi пiдземнi води тощо. При цьому мають мiсце не лише процеси механiчного руйнування та засмiчення навколишнього середовища, але й його геохiмiчного забруднення. Адже хiмiчнi елементи в товщi нашої планети розподiленi нерiвномiрно. Живi органiзми пристосувалися до тих елементiв, якi найбiльш поширенi в приповерхневих шарах земної кори. Однак людська дiяльнiсть пiднiмає з глибин Землi величезнi маси ендогенних мiнералiв, збагачених рiдкiсними для поверхнi хiмiчними елементами – важкими металами, радiонуклiдами тощо, навiть незначнi концентрацiї яких небезпечнi для живих органiзмiв. Внаслiдок видобутку, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження пустої породи та вiдходiв виробництва вiдбувається концентрацiя цих шкiдливих елементiв на значних площах, що призводить до тяжких захворювань i навiть масової загибелi рослин, тварин i людей. Пошкодження геологiчного та всього природного середовища вiдбувається при пошуках корисних копалин – на стадiї геологорозвiдувальних робiт. Сучаснi свердловини можуть досягати глибини кiлькох кiлометрiв. Надглибока свердловина на Кольському пiвостровi має глибину 12 км. При бурiннi таких свердловин на поверхню Землi пiднiмаються великi об’єми гiрських порiд, якi захаращують i забруднюють околицi мiсце розташування свердловин. Наприклад, при глибинi свердловини 5 км об’єм розбурених i пiднятих на поверхню порiд сягає 800 м 3 . Залишенi у виглядi вiдвалiв цi техногеннi вiдклади розмиваються дощовими й талими водами i забруднюють навколишню територiю шкiдливими для живих органiзмiв сполуками. При бурiннi свердловин часто використовують буровi розчини, до складу яких входять водорозчиннi солi, органiчнi речовини та рiзноманiтнi обважнювачi, якi забруднюють не лише земну поверхню в мiсцях бурiння свердловин, а й пiдземнi водоноснi та водопроникнi горизонти. Коли свердловини досягають нафто- або газоносних пластiв, нерiдко вiдбуваються викиди нафти i газу, якi забруднюють грунти i воду, а при самозагоряннi – атмосферне повiтря. Атмосфера iнтенсивно забруднюється також у процесi бурових робiт. При бурiннi глибоких свердловин кiлькiсть вихлопних отруйних газiв двигунiв бурових установок сягає близько 260 000 м 3 на добу. Поверхневi розвiдувальнi виробки: шурфи, канави тощо активiзують ерозiйнi процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає iз сiльськогосподарської сфери значнi площi родючих земель. Крiм того, в мiсцях проведення геологорозвiдувальних робiт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмiчується виробничими та побутовими твердими вiдходами. см i бiльше. При пiдземному видобутку твердих корисних копалин пiдземнi гiрськi виробки (штреки, штольнi тощо), як правило, залишаються незабутованими (тобто незаповненими) вiдпрацьованою породою i над ними починається осiдання земної поверхнi. Що захоплює великi територiї. Це осiдання часто супроводжується заболочуванням земель, яке виводить їх частково або повнiстю зi сфери природокористування. Крiм того, при видобутку та збагаченнi твердих корисних копалин на поверхнi Землi накопичуються величезнi маси гiрських порiд, позбавлених корисних копалин, але все ще збагачених ендогенними мiнералами. Цi нагромадження техногенних вiдкладiв у виглядi териконiв або вiдвалiв вилучають iз природного кругообiгу значнi площi, псують навколишнi ландшафти, а при розмиваннi дощовими й талими водами забруднюють навколишнє середовище шкiдливими для живих органiзмiв хiмiчними елементами. Особливо небезпечнi нагромадження радiоактивних порiд. Щоб запобiгти затопленню кар’єру, з метою пониження рiвня пiдгрунтових вод кар’єр оточують колом гiдрогеологiчних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишнiх товщах гiрських порiд мiстяться легкорозчиннi вiдклади (вапняки, гiпси, ангiдрити, кам’яна сiль тощо), такi вiдкачки сприяють розчиненню їх i утворенню глибинних карстових порожнин, якi стають причиною виникнення карстових провалiв на прилеглих до кар’єру територiях. Руйнування геологiчного i усього навколишнього середовища вiдбувається при видобутку сiрки методом її пiдземної виплавки. При цьому в надра землi, що мiстять поклади самородної сiрки, через свердловини закачують пiд тиском гарячу воду, яка виплавляє сiрку i виносить її на земну поверхню. Збагаченi сiркою воднi розчини насичують нею приповерхневi товщi пористих осадових порiд i перетворюють земну поверхню на значних площах на просякнутий сiркою бедленд, позбавлений усього живого. Геохiмiчне забруднення навколишнього середовища вiдбувається також в мiсцях розташування металургiйних i хiмiчних заводiв та iнших пiдприємств, що перероблюють мiнеральну сировину. Твердi, рiдкi та газоподiбнi вiдходи виробництва iнтенсивно забруднюють на прилеглих територiях грунти, рослиннiсть, поверхневi i пiдземнi води та атмосферне повiтря. Потужними джерелами забруднення навколишнього середовища виступають також гiдровiдстойники, шлаконакоплювачi тощо. Спалювання горючих копалин – каустобiолiтiв: кам’яного та бурого вугiлля, торфу, нафти, газу, горючих сланцiв – веде до збiльшення концентрацiї вуглекислого газу в атмосферi, потеплiння клiмату i посилення геохiмiчної дiяльностi рiчок. Крiм того, в багатьох каустобiолiтах присутня в них чи iнших кiлькостях сiрка, внаслiдок чого в атмосферу щорiчно поступає близько 150 млн. тонн сiрчистого газу – основного компоненту кислотних дощiв. Значний негативний вплив на геологiчне середовище має будiвництво та експлуатацiя рiзноманiтних будiвель та iнженерних споруд. Пiд тиском цих будiвель та споруд малостiйкi гiрськi породи можуть деформуватися i осiдати. На пiдрiзаних та навантажених будiвлями схилах часто виникають обвали i зсуви значних мас гiрських порiд. Цi процеси також мають мiсце внаслiдок пiдрiзок схилiв пiд час прокладання автомобiльних та залiзничних шляхiв, газо- й нафтопроводiв, лiнiй високовольтних електропередач тощо. Особливо небезпечне будiвництво шляхопроводiв та трубопроводiв через гiрськi системи. Ранiше в Українi через Українськi Карпати без достатнього врахування мiсцевих умов було прокладено 11 таких трас, що пошкодило геологiчне середовище i зруйнувало навколишнi природнi екосистеми на великих площах. Суттєво порушують геологiчне середовище i штучно викопанi пiдземнi порожнини: тунелi. Гiрничi виробки тощо. Пiд час експлуатацiї будiвель та споруд нерiдко, внаслiдок несправностi водогiнної системи або скидання рiдких стокiв, вiдбувається замочування й просiдання лесових порiд. У зв’язку з широкомасштабним руйнуванням господарською дiяльнiстю геологiчного середовища все бiльш актуальною стає проблема його рацiонального використання. Воно полягає, з одного боку, у максимально повному вилученнi i використаннi мiнеральної сировини при видобутку, збагаченнi та переробцi корисних копалин, а з другого – у зведеннi до мiнiмуму шкоди, яку завдають цi процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мiнеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологiй, якi дозволятимуть комплексно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вмiщуючих порiд i покривних товщ кориснi речовини, i, крiм основного для даного родовища виду мiнеральної сировини, добувати та використовувати супутнi види. Іншим шляхом, що веде до тiєї ж мети, є максимально повна утилiзацiя залишкової породи, шлакiв, шламiв та iнших вiдходiв гiрничодобувної та переробної промисловостi для потреб будiвництва, сiльського господарства тощо. Заходи щодо запобiгання негативного впливу на оточуюче середовище Що стосується мiнiмiзацiї шкоди, яку завдає господарська дiяльнiсть геологiчному i всьому навколишньому середовищу, то вона неможлива без пiдвищення загальної виробничої культури i суворого виконання всiх природоохоронних правил та норм. Зокрема, на мiсцi та в околицях ведення геологорозвiдувальних та гiрничовидобувних робiт слiд уникати засмiчення територiї побутовими та виробничими вiдходами, крiм мiсць, спецiально вiдведених для нагромадження їх; здiйснювати повний збiр вiдходiв бурiння по кожному виду окремо; обов’язково засипати розвiдувальнi гiрськi виробки; оснащувати транспортнi засоби гумовими гусеницями та пневмокатками, якi завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву; скидати у водойми шахтнi та буровi води лише пiсля повного очищення їх; переходити до безвибухових методiв проходження гiрських виробок; застосовувати мiкробiологiчнi препарати для очищення ґрунтiв вiд забруднень нафтопродуктами тощо. Необхiдно здiйснювати рекультивацiю У вузькому розумiннi рекультивацiя – це вiдновлення шару ґрунту, попередньо знятого з дiлянок, де передбачається його механiчне руйнування або сильне забруднення. Для того щоб уникнути осiдання земель над пiдземними виробками при видобутку корисних копалин закритим способом, необхiдно забутовувати їх пiсля вiдпрацювання вiдходами видобутку мiнеральної сировини (пустою породою). Цi заходи, крiм основного ефекту, допомагають також запобiгати додатковому забрудненню навколишнього середовища звалищами вiдпрацьованої гiрської породи на поверхнi Землi. Щоб уникнути руйнування геологiчного середовища при будiвництвi, необхiдно обов’язково виконувати весь комплекс iнженерно-геологiчних розвiдувань, щоб, залежно вiд конкретних iнженерно-геологiчних умов, правильно визначити характер фундаменту, висотнiсть та iншi особливостi проектованих будiвель та споруд. Наприкiнцi цього реферату я ще кiлька слiв добавити персонально вiд себе (а не з рiзної лiтератури). Коли я був у Донбасi (м. Червоноармiйськ, Донецька обл.) мене дуже вразили огромнi терикони вiдпрацьованої породи. Десятки метрiв заввишки, сотнi метрiв у дiаметрi!!! Пiрамiда Хеопса може здатися не сильно великою якщо її порiвняти з деякими териконами!!! Уся ця порода дуже забруднює навколишнє середовище. Я не навiть можу себе уявити яке ВЕЛИКЕ Список використаної лiтератури: 1. Основи соцiоекологiї: Навч. посiбник/ За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища школа, 1995. – 238 с.: iл. 2. Екологiя та охорона навколишнього природного середовища: навчальний посiбник, В. С. Джигирей, К., “Знання”, 2000.