Впив шкiдливих речовин на життя i здоров я людини
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН
НА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Для створення нормальних умов виробничої дiяльностi необхiдно забезпечити не лише комфортнi метеорологiчнi умови, а й необхiдну чистоту повiтря. Внаслiдок виробничої дiяльностi у повiтряне середовище примiщень можуть надходити рiзноманiтнi шкiдливi речовини, що використовуються в технологiчних процесах.
Шкiдливi речовини можуть проникати в органiзм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкiру та слизовi оболонки. Через дихальнi шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподiбнi речовини, через шкiру переважно рiдкi речовини. Через шлунково-кишковi шляхи потрапляють речовини пiд час ковтання, або при внесеннi їх в рот забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкiдливих речовин в органiзм людини є дихальнi шляхи. Завдяки величезнiй (понад 90 м2) всмоктувальнiй поверхнi легенiв утворюються сприятливi умови для потрапляння шкiдливих речовин у кров.
Шкiдливi речовини, що потрапили тим, чи iншим шляхом в органiзм можуть викликати отруєння (гострi чи хронiчнi). Ступiнь отруєння залежить вiд токсичностi речовини, ЇЇ кiлькостi, часу дiї, шляху проникнення, метеорологiчних умов, iндивiдуальних особливостей органiзму. Гострi отруєння виникають в результатi одноразової дiї великих доз шкiдливих речовин (чадний газ, метан, сiрководень).
Хронiчнi отруєння розвиваються внаслiдок тривалої дiї на людину невеликих концентрацiй шкiдливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкiдливi речовини потрапивши в органiзм розподiляються в ньому нерiвномiрно. Найбiльша кiлькiсть свинцю накопичується в кiстках, фтору — в зубах, марганцю — в печiнцi. Такi речовини мають властивiсть утворювати в органiзмi так зване „депо" i затримуватись в ньому тривалий час.
При хронiчному отруєннi шкiдливi речовини можуть не лише накопичуватись в органiзмi (матерiальна кумуляцiя), але й викликати "накопичення" функцiональних ефектiв (функцiональна кумуляцiя).
Ступiнь несприятливого впливу шкiдливих речовин, що присутнi в повiтрi робочої зони визначається також низкою iнших чинникiв. Наприклад, пiдвищена температура i вологiсть, як i значне м'язеве напруження, в бiльшостi випадкiв, пiдсилюють дiю шкiдливих речовин.
Суттєве значення мають iндивiдуальнi особливостi людини. З огляду на це для робiтникiв, якi працюють у шкiдливих умовах проводяться обов'язковi попереднi (при вступi на роботу) та перiодичнi (1 раз на 3, 6, 12 та 24 мiсяцi, залежно вiд токсичностi речовин) медичнi огляди.
Шкiдливi речовини, що потрапили в органiзм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кiлькiсть в повiтрi перевищує граничну для кожної речовини величину. Пiд гранично допустимою концентрацiєю (ГДК) шкiдливих речовин в повiтрi робочої зони розумiють таку концентрацiю, яка при щоденнiй (крiм вихiдних днiв) роботi протягом 8 годин чи iншої тривалостi (але не бiльше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професiйних захворювань або розладiв у станi здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесi працi, так i у вiддаленi строки життя теперiшнього i наступних поколiнь.
— 2-й — речовини високонебезпечнi, ГДК 0,1... 1,0 мг/м3 (кислоти сiрчана та соляна, хлор, фенол, їдкi луги);
— 3-й — речовини помiрно небезпечнi, ГДК 1,1... 10,0 мг/м3 (вiнiлацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);
— 4-й — речовини малонебезпечнi, ГДК бiльше 10,0 мг/м3 (амiак, бензин, ацетон, гас).
Гранично допустимi концентрацiї деяких шкiдливих речовин в повiтрi робочої зони в таблицi 1.
Необхiдно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти лiтера, яка вказує на особливiсть дiї цiєї речовини на органiзм людини:
О — гостронаправленої дiї;
А — алергiчної дiї;
К — канцерогенної дiї;
Таблиця 1
Гранично допустимi концентрацiї деяких шкiдливих речовин в повiтрi робочої зони Примiтка: П — пари; А —аерозоль.
Загальнi заходи та засоби попередження забруднення повiтряного середовища на виробництвi та захисту працюючих включають:
— вилучення шкiдливих речовин з технологiчних процесiв, замiна шкiдливих речовин менш шкiдливими i т. п. Наприклад, свинцевi
бiлила замiненi на цинковi, метиловий спирт — iншими спиртами, органiчнi розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основi води;
— автоматизацiя i дистанцiйне управлiння технологiчними процесами та обладнанням, що виключає безпосереднiй контакт працюючих з шкiдливими речовинами;
— нормальне функцiонування систем опалення, загальнообмiнної вентиляцiї, кондицiювання повiтря, очистки викидiв в атмосферу;
— попереднi та перiодичнi медичнi огляди робiтникiв, якi працюють у шкiдливих умовах, профiлактичне харчування, дотримання правил особистої гiгiєни;
Використана лiтература:
1. Джиги рей В. С., Житецький В. Ц. Безпека життєдiяльностi. – Львiв, 2000.
2. Миченко І. М. Забезпечення життєдiяльностi людини в навколишньому середовищi. – Кiровоград, 2002.
3. Хижняк М.І., Нагорна А. М. Здоровя людини та екологiя. – К., 2000.
| 
