Основнi нормативно-правовi положення з питань охорони працi
РЕФЕРАТ
на тему:
План
ВСТУП
2. Галузевi нормативнi акти щодо охорони працi та їх прийняття перегляд i скасування
Список використаних джерел
Вступ
Законодавство про охорону працi складається з Конституцiї України, КЗпП, законiв України «Про охорону працi», «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi», iнших законiв України та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв. Слiд врахувати: якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про охорону працi, то застосовуються норми мiжнародного договору.
Питання стимулювання охорони працi включаються i в акти соцiального партнерства, локальнi нормативно-правовi акти. Соцiально-партнерськi угоди, колективнi договори доповнюють систему джерел трудового права у частинi регулювання трудових вiдносин у сферi охорони працi, вiдображають погодженi вимоги соцiальних партнерiв. У колективному договорi (угодi, трудовому договорi) сторони передбачають забезпечення працiвникам соцiальних гарантiй у сферi охорони працi на рiвнi не нижчому за передбачений законодавством, їхнi обов'язки, а також комплекснi заходи щодо досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйним захворюванням i аварiям.
1.
ДЖЕРЕЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ
Джерелом охорони працi є нормативно-правовi акти, якi регулюють виробничi вiдносини. Найважливiшими нормативними актами є закони. Вони подiляються на основнi (конституцiйнi) i звичайнi. Конституцiя як основний закон держави є основою структури всього законодавства i займає центральне мiсце серед джерел охорони працi. Конституцiя України прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р. Вона має найвищу юридичну силу. Закони та iншi нормативнi акти приймаються на основi Конституцiї i повиннi вiдповiдати їй. Конституцiя мiстить норми рiзних галузей права, в тому числi i норми охорони працi. Так, наприклад, стаття 43 говорить, що кожен має право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеної законом. Використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.
Пiсля Конституцiї України вищу юридичну силу мають закони. Центральне мiсце серед законiв в галузi земельного права займає Кодекс законiв про працю України вiд 10 грудня 1972 року iз змiнами та доповненнями. Протягом десяти рокiв в зв'язку з полiтичними, соцiальними, економiчними змiнами, що вiдбулися в Українi, кодекс неодноразово доповнювався новими нормами або вносилися змiни до iснуючих норм. Сучасне значення кодексу полягає в тому, що вiн регулює головнi питання щодо охорони працi на пiдприємствах рiзних форм власностi. В ньому закрiпленi права та обов'язки власникiв щодо забезпечення нормальних умов працi працiвникiв незалежно вiд форм власностi, а також соцiальнi гарантiї окремих категорiй робiтникiв.
Серед законiв можна видiлити Закон України Про охорону працi вiд 14 жовтня 1992 року, Закон України Про пожежну безпеку вiд 17 грудня 1993 року, Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України вiд 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ, Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення: Закон України вiд 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ та iншi.
Важливе мiсце серед джерел охорони працi займають Укази Президента України. Згiдно Конституцiї Президент видає укази i розпорядження, якi є обов'язковими до виконання на всiй територiї України. На фонi швидких змiн в полiтичних, економiчних, соцiальних, екологiчних вiдносинах в трудовому законодавствi виникають прогалини, якi усуваються саме Указами Президента України.
Велику групу джерел охорони працi складають нормативно-правовi акти, прийнятi Кабiнетом Мiнiстрiв України. Такi акти вiдносять до пiдзаконних нормативних актiв, тобто актiв виконавчих органiв державної влади, якi видаються в межах їх компетенцiї, на основi i на виконання законiв України. Декрети, постанови Кабiнету Мiнiстрiв України направленнi на регулювання окремих питань охорони працi, конкретизацiю положень законiв України або указiв Президента, вони повиннi вiдповiдати дiючому трудовому законодавству.
Прикладом можуть служити Положення про Державний департамент з нагляду за охороною працi: Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6 червня 2000 р. №925;
Положення про порядок проведення державної експертизи (перевiрки) проектної документацiї на будiвництво та реконструкцiю виробничих об'єктiв i виготовлення засобiв виробництва на вiдповiднiсть їх нормативним актам про охорону працi: Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 червня 1994 р. № 431;
Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 червня 1993 р. № 472 та iншi.
Голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органи мiсцевого самоврядування приймають в межах своїх повноважень рiшення, якi є обов'язковими для виконання на вiдповiднiй територiї. Наприклад,
– Положення про комiсiю з питань охорони працi профспiлкового комiтету пiдприємства: Затверджено постановою Президiї Федерацiї профспiлок України вiд 20 вересня 1994 р.;
– Положення про громадського iнспектора з охорони працi: Затверджено постановою Президiї Федерацiї профспiлок України вiд 20 вересня 1994 р.
– Спiльнi рекомендацiї державних органiв i профспiлок щодо змiсту роздiлу "Охорона працi" у колективному договорi;
– Інструкцiя про порядок перерахування, облiку та витрачання коштiв державного, галузевих, регiональних фондiв охорони працi та фондiв охорони працi пiдприємств: Затверджено наказом Держнаглядохоронпрацi i Мiнфiна України вiд 25 сiчня 1994 р. № 4
– О порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда: Постановление Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума ВЦСПС от 16 декабря 1967 г. № 731/П-13
р. № 256 та iншi.
Вдосконаленню вiдносин в галузi охорони працi в нових умовах господарювання служать також роз'яснення Вищого Арбiтражного Суду України та Постанови Пленуму Верховного Суду України. Наприклад,
– Про судову практику в справах про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 31 березня 1995 р. № 4 (Витяг) та iншi.
Стаття 3. Законодавство про охорону працi Законодавство про охорону працi складається з цього Закону, Кодексу законiв про працю України та iнших нормативних актiв.
У разi, коли мiжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено бiльш високi вимоги до охорони працi, нiж тi, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила мiжнародного договору або угоди.
2.
ГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЇХ ПРИЙНЯТТЯ ПЕРЕГЛЯД І СКАСУВАННЯ
Роботодавець стосовно конкретних виробничих умов розробляє iнструкцiї з технiки безпеки на пiдставi, як правило, Типових iнструкцiй. В iнструкцiях мiститься комплекс вимог, виконання яких обов'язкове для конкретної органiзацiї.
Питання стимулювання охорони працi включаються i в акти соцiального партнерства, локальнi нормативно-правовi акти. Соцiально-партнерськi угоди, колективнi договори доповнюють систему джерел трудового права у частинi регулювання трудових вiдносин у сферi охорони працi, вiдображають погодженi вимоги соцiальних партнерiв. У колективному договорi (угодi, трудовому договорi) сторони передбачають забезпечення працiвникам соцiальних гарантiй у сферi охорони працi на рiвнi не нижчому за передбачений законодавством, їхнi обов'язки, а також комплекснi заходи щодо досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйним захворюванням i аварiям.
На виконання Закону України "Про охорону працi" та постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 березня 1994 року N 135 "Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi". Затвердили Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi вiд 12 травня 1994 р. за N 94/303
Це Положення визначає порядок опрацювання та прийняття нових, перегляду i скасування чинних державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi вiдповiдно до вимог Закону України "Про охорону працi" та постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02. 03. 94 р. N 135 з цього питання.
Положення є обов'язковим для виконання усiма центральними та мiсцевими органами державної виконавчої влади, а також пiдприємствами, установами i органiзацiями незалежно вiд форм власностi.
Опрацювання проектiв державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (далi - ДНАОП) здiйснюється пiд керiвництвом i за безпосередньою участю фахiвцiв Держнаглядохоронпрацi, Держатомнагляду, органiв та закладiв санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ та органiв державного пожежного нагляду управлiння пожежної охорони МВС.
Системний i комплексний пiдхiд до органiзацiї нормотворчої дiяльностi, удосконалення наявної нормативної бази з питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища забезпечується шляхом створення мережi головних та базових органiзацiй з цього питання.
Нацiональний науково-дослiдний iнститут охорони працi виконує щодо базових органiзацiй мiнiстерств, вiдомств, концернiв, корпорацiй та iнших об'єднань пiдприємств, створених за галузевим принципом (далi - мiнiстерства) функцiю головної органiзацiї, яка координує роботу у даному напрямку, надає методичну допомогу фахiвцям базових органiзацiй, органiзує пiдвищення квалiфiкацiї, а також опрацьовує проекти державних мiжгалузевих i окремих галузевих нормативних актiв.
Головнi (базовi) органiзацiї з питань гiгiєни працi, пожежної, ядерної, радiацiйної безпеки та порядок опрацювання i затвердження нормативних актiв з цих питань визначаються вiдповiдними органами державного нагляду, до компетенцiї яких належать зазначенi питання.
Базовi органiзацiї з питань нормотворчої дiяльностi в сферi охорони працi визначаються в кожнiй галузi народного господарства рiшеннями вiдповiдних мiнiстерств, як правило,iз складу науково-дослiдних, проектно-конструкторських та iнших органiзацiй i пiдприємств галузi, що спецiалiзуються у певних сферах дiяльностi, мають найвищий науково-технiчний потенцiал i укомплектованi досвiдченими кадрами з питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища. Якщо у рiзних напрямках дiяльностi або пiдгалузях працює декiлька базових органiзацiй, то одна з них визначається головною в данiй галузi.
Державний нормативний акт про охорону працi може опрацьовуватися також окремою органiзацiєю-розробником або творчим колективом, групою фахiвцiв (далi - органiзацiя-розробник), якi спроможнi якiсно виконати роботу. Призначення такої органiзацiї розробником ДНАОП здiйснюється мiнiстерством за погодженням з вiдповiдним органом державного нагляду за охороною працi або безпосередньо органом нагляду.
Опрацювання, прийняття, перегляд, скасування i видання державних нормативних актiв про охорону працi здiйснюється вiдповiдно до перспективного (п'ятирiчного) та уточненого (рiчного) зведених планiв, що затверджуються органами державного нагляду за охороною працi згiдно з їх компетенцiєю.
Проекти зведених планiв складаються шляхом узагальнення вiдповiдних галузевих планiв, а також пропозицiй мiнiстерств, мiсцевих органiв державної виконавчої влади, структурних пiдроздiлiв i працiвникiв органiв державного нагляду, громадських та iнших органiзацiй щодо удосконалення нормативних актiв про охорону працi. Галузевi плани пiдлягають попередньому узгодженню з вiдповiдним органом державного нагляду та затверджуються мiнiстерствами.
На пiдставi зведеного i галузевих планiв формується вiдповiдний роздiл з питань нормотворчої дiяльностi у Нацiональнiй та галузевих програмах полiпшення безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища.
Галузевi плани подаються на затвердження у червнi, а зведений - у жовтнi того року, що передує визначеному планом перiоду.
Плани опрацювання та орiєнтовнi строки видання державних нормативних актiв систематично публiкуються в журналi "Охорона працi", iнших виданнях, а також передаються видавництвам для включення в тематичний план видавничих робiт на наступний рiк.
Опрацювання державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi проводиться за такими стадiями:
– пiдготовка до опрацювання ДНАОП;
– опрацювання i затвердження технiчного завдання;
– опрацювання першої редакцiї проекту ДНАОП;
– затвердження i включення ДНАОП до державного реєстру;
– видання та iнформацiя про ДНАОП.
на розробку, що надiйшли вiд органiв управлiння, пiдприємств, установ, органiзацiй, окремих пiдприємцiв (власникiв), а також органiв державного нагляду за охороною працi, вивчає пропозицiї про необхiднiсть розробки, враховує результати власного аналiзу попереднього нормативного акта щодо вiдповiдностi вимогам сьогодення, додержання визначених для нього строкiв дiї тощо.
Проводиться збирання робочих матерiалiв або пред'являється i аналiзується початковий варiант проекту ДНАОП (за його наявностi).
iнших компетентних органiзацiй i пiдприємств. Один iз членiв робочої групи призначається керiвником розробки.
У випадку опрацювання ДНАОП окремою органiзацiєю-розробником робоча група створюється наказом керiвника цiєї органiзацiї.
4. Опрацювання i затвердження технiчного завдання
Технiчне завдання на опрацювання ДНАОП розробляє базова органiзацiя (органiзацiя-розробник).
– мета i головнi завдання ДНАОП;
– характеристика об'єкта нормативного регулювання;
– структура ДНАОП;
– взаємозв'язок з iншими правовими нормами та нормативними документами;
– джерела iнформацiї, що повиннi бути використанi;
– етапи опрацювання, строки виконання та виконавцi.
До технiчного завдання додається:
– перелiк органiзацiй, яким надсилається проект нормативного акта на вiдзив (з врахуванням заявок заiнтересованих органiзацiй);
– перелiк органiв, яким надсилається проект на узгодження.
4. До перелiку органiв, з якими узгоджується проект ДНАОП, повиннi включатися:
– органiзацiя-замовник;
– вiдповiднi органи державного нагляду, мiнiстерства або iншi органи, до компетенцiї яких належить даний нормативний акт або окремi його вимоги;
завдання узгоджуючим органом не повинен перевищувати двох тижнiв.
Змiни до технiчного завдання вносяться, узгоджуються i затверджуються в такому ж порядку, що й основний документ.
Базова органiзацiя (органiзацiя-розробник) у двотижневий термiн пiсля затвердження технiчного завдання надсилає його органам, з якими узгоджувався цей документ, та керiвниковi розробки.
Якщо базова органiзацiя (органiзацiя-розробник) має пiдготовлений початковий варiант нормативного акта, який може бути прийнятий як проект у першiй редакцiї, вона подає його разом з технiчним завданням. В такому разi допускається сумiщення стадiй розроблення ДНАОП. Якщо базова органiзацiя (органiзацiя-розробник) прийняла рiшення про використання нормативного акта iншої держави (або мiждержавного) як проекту ДНАОП, замiсть технiчного завдання на розроблення акта оформляються пропозицiї з обґрунтуванням необхiдностi його використання.
Проект ДНАОП розробляється вiдповiдно до договору, календарного плану i технiчного завдання.
При опрацюваннi проекту використовуються досягнення науково-технiчного прогресу, результати науково-дослiдних i проектно-конструкторських робiт, патентних дослiджень, свiтовий досвiд органiзацiї охорони працi, пiдвищення безпеки технологiчних процесiв, виробничого устаткування, створення нешкiдливих для здоров'я умов працi. Враховуються данi про ефективнiсть попереднiх нормативiв аналогiчного спрямування, результати аналiзу травматизму, професiйної або виробничообумовленої захворюваностi, пропозицiї заiнтересованих органiзацiй, власникiв пiдприємств тощо.
Одночасно з опрацюванням проекту ДНАОП складається:
– пояснювальна записка;
– опис проекту, придатний для обробки за допомогою ЕОМ.
Пояснювальна записка повинна мiстити вiдомостi про: пiдстави розроблення ДНАОП; головну мету i завдання проекту; скорочену характеристику нормативiв i вимог, якi мiстяться у проектi; його рiвень та взаємозв'язок з iншими державними мiжгалузевими i галузевими нормативними актами; пропозицiї щодо порядку введення в дiю i впровадження, строкiв дiї ДНАОП; джерела використаної iнформацiї; про органiзацiї, яким розсилався проект ДНАОП на вiдзив та на узгодження, а також iншi вiдомостi.
Пояснювальна записка повинна бути пiдписана керiвником базової органiзацiї (органiзацiї-розробника) та керiвником розробки.
дату затвердження i введення в дiю, термiн дiї, перелiк взаємозв'язаних з ним iнших нормативних актiв, назву органiзацiї-розробника, перелiк органiв, з якими погоджено проект ДНАОП, внесенi змiни тощо.
Проект ДНАОП разом з пояснювальною запискою та описом проекту надсилається на вiдзив органiзацiям, передбаченим технiчним завданням, включаючи вiдповiдний центральний профспiлковий орган.
Зазначенi органiзацiї складають i надсилають вiдзив на адресу базової органiзацiї (органiзацiї-розробника) в мiсячний термiн з дня одержання або опублiкування проекту ДНАОП. Якщо вiдзив у зазначений термiн не надiслано, вважається, що зацiкавлена органiзацiя не має зауважень i пропозицiй до проекту.
Узгоджуючi органи повиннi розглянути проект ДНАОП i пiдготувати висновок у термiн, що не перевищує одного мiсяця вiд дня одержання проекту. Лист про узгодження або узгоджений проект ДНАОП пiдписується керiвником або заступником керiвника органiзацiї.
За наявностi суттєвих розбiжностей щодо проекту ДНАОП базова органiзацiя (органiзацiя-розробник) провадить їх розгляд та усунення.
Остаточна редакцiя проекту ДНАОП пiсля врахування зауважень i пропозицiй узгоджуючих органiв обговорюється на засiданнi науково-технiчної (наукової) ради чи секцiї ради органiзацiї-розробника, яка приймає протокольне рiшення про подання його на затвердження органу державного нагляду за охороною працi.
Одночасно базовою органiзацiєю (органiзацiєю-розробником) виконуються роботи щодо запису тексту нормативного акта, викладеного державною мовою, на магнiтну дискету (придатну для обробки на IBM-сумiсних комп'ютерах), а також щодо аутентичного його перекладу росiйською мовою.
Проект ДНАОП iз супровiдним листом, пiдписаним керiвником базової органiзацiї (органiзацiї-розробника), подається на затвердження у трьох примiрниках, виконаних державною мовою (оригiнал та двi копiї), i кожен з яких супроводжується аутентичним перекладом росiйською мовою.
Для розгляду остаточної редакцiї проекту ДНАОП рiшенням вiдповiдного органу державного нагляду затверджується редакцiйна комiсiя. Фахiвцi вiд мiнiстерства, базової (головної) органiзацiї або органiзацiї-розробника включаються до складу редакцiйної комiсiї за поданням цих органiзацiй.
вiд незалежних компетентних органiзацiй можуть бути включенi до складу редакцiйної комiсiї. Експертиза проекту виконується за рахунок коштiв, видiлених замовником на опрацювання ДНАОП.
У разi проведення експертизи проекту ДНАОП зазначений термiн може бути продовжено на строк проведення експертизи, але не бiльш як на один мiсяць. Якщо державний галузевий нормативний акт про охорону працi, опрацьований для потреб однiєї галузi, необхiдно поширити на пiдприємства, установи, органiзацiї iнших (сумiжних) галузей, редакцiйна комiсiя приймає з цього питання вiдповiдне протокольне рiшення. В ньому вказуються галузi (пiдприємства, виробництва), на якi доцiльно поширити дiю даного нормативного акта.
Данi про затвердження та введення в дiю державних нормативних актiв про охорону працi щоквартально публiкуються в покажчику ДНАОП, а також iнших виданнях органiв державного нагляду та в журналi "Охорона працi".
Органи державного нагляду за охороною працi тиражують i розповсюджують ДНАОП вiдповiдно до встановленого ними порядку. Без дозволу цих органiв державний нормативний акт про охорону працi не може бути повнiстю або частково вiдтворений, тиражований i розповсюджений.
Висновки
Таким чином, можна зробити наступний висновок, що джерелами охорони працi в Українi виступають Конституцiя, Закони України, Укази Президента, Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України, Накази Комiтетiв по нагляду за охороною працi України та угоди.
Також можна зазначити, що це положення визначає порядок опрацювання та прийняття нових, перегляду i скасування чинних державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi Положення є обов'язковим для виконання усiма центральними та мiсцевими органами державної виконавчої влади, а також пiдприємствами, установами i органiзацiями незалежно вiд форм власностi.
1. Конституцiя України 254к/96-ВР вiд 1996. 06. 28 // Вiдомостi Верховної Ради України, 1996, N 30 (23. 07. 96), ст. 141
2. Закон України "Про охорону працi" № 2694-XII. вiд 1992. 10. 14 // Вiдомостi Верховної Ради України, 1992, N 49 (08. 12. 92), ст. 668.
3. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" №1105-XIV. вiд 23. 09. 1999р. // Вiдомостi Верховної Ради України, 1999, N 46-47 (26. 11. 99), ст. 403.
4. Закон ВР УРСР "Про мiлiцiю" № 565-XII вiд 20 грудня 1990 року (iз змiнами та доповненнями). – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 26 с.
5. Кодекс законiв про працю України №149 вiд 10. 12. 1971р. // Система iнформацiйно–правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН, WWW.Liga.net.
6. Постанова КМ України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону працi" № 64. вiд 1993. 01. 27 р. // Урядовий кур'єр, 1993, 02, 04. 02. 93 N 17 – 18
8. Охорона працi: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв /За ред. Геврика Є. О. – Львiв, 2000. – 280 с.
9. Безпека життєдiяльностi людини: Навчальний посiбник. – 5-те видання, стереотип. – Л.: Львiв. банк. iн-т, 2000. – 216 с.
| 
