Мiнiстерство освiти i науки України
Тернопiльський нацiональний економiчний унiверситет
Кафедра безпеки
життєдiяльностi людини
Індивiдуальне науково-дослiдне завдання
на тему:«Люмiнесцентнi лампи - небезпека хiмiчного забруднення.»
Перевiрив: Русенко Я. Г.
Тернопiль-2010
План
Вступ
2. Утилiзацiя люмiнесцентних ламп
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сперечатись iз тим, що ртутна лампа має замiнити й незабаром замiнить звичнi для нашого поколiння лампи розжарювання, буде хiба що невiглас. Її переваги - економiя коштiв та енергiї - очевиднi, тож розряднi (енергоощаднi) лампи стають все бiльш популярними. Особливо це актуально для України нинi, коли через газовий конфлiкт про енергозбереження заговорили усi - вiд представникiв найвищої ланки влади й до дрiбних пiдприємцiв та простих громадян. Уряд своїм розпорядженням навiть заборонив бюджетним органiзацiям з 1 сiчня 2009 року купувати лампи розжарювання, таким чином зобов’язавши використовувати енергоощаднi освiтлювальнi прилади. Та в метушнi законодавцi й тi, хто пiдписує укази та розпорядження, наче забули чи не помiтили невеличкий напис в iнструкцiї до використання енергозберiгаючих розрядних ламп: «Лампу не можна викидати в смiтник!» - вказують на упаковках. Але й здати її на переробку немає куди.
Таким чином, метою даного науково-дослiдного завдання є не лише характеристика використання енергозберiгаючих ртутних ламп, а й визначення прiоритетiв їх використання та обумовлення потенцiйної небезпеки таких ламп.
Проблематика зводиться до все наростаючого рiвня дослiджень, якi визначають проблеми пов’язанi з використанням енергоощадних носiїв, зокрема люмiнесцентних ламп, i як наслiдок вiдсутностi їх систематизацiї.
люмiнесцентна лампа ртуть
1. Загроза отруєння парами ртутi, як наслiдок використання люмiнесцентних ламп
Останнiми роками в Українi класичнi лампи розжарювання витiсняються енергоощадними люмiнесцентними лампами. Ще у недалекому минулому люмiнесцентнi лампи ширше застосовувалися на пiдприємствах, установах та органiзацiях, що було спричинене як спецiальною конструкцiєю свiтильникiв вiдносно схеми пiдключення, так i їх розмiром. Однак розробки нових конструкцiй люмiнесцентних ламп iз класичними цоколями привела до бiльш широкого їх використання, насамперед у побутi.
Популярнiсть таких ламп визначається високим коефiцiєнтом корисної дiї та тривалiшим термiном їх експлуатацiї, що виправдовує їх застосування з економiчної та екологiчної точки зору. Виходячи iз цього Європейський союз має намiр поступово вiдмовитися вiд використання ламп розжарювання.
що кожна люмiнесцентна лампа мiстить у своєму балонi пари ртутi у кiлькостi вiд 1 до 70 мiлiграм (джерело). Однак лише деякi виробники доводять до споживачiв iнформацiю про вмiст ртутi у таких лампах.
дихальнi шляхи, тому iснують дуже жорсткi вимоги щодо вмiсту ртутi у повiтрi, зокрема, граничнодопустима концентрацiя для житлових, дошкiльних, учбових i робочих примiщень встановлена у розмiрi 0,0003 мiлiграм на кубiчний метр. Детальнiшу iнформацiю про вплив ртутi на живi органiзми, серед iншого, можна почерпнути iз книги В. Ейхлера «Яди в нашiй їжi» (рос.).
Особливо небезпечною ртуть вважають через її здатнiсть впливати не тiльки на фiзичний стан людини, але й на її психiчне здоров’я. Пiд впливом незначних концентрацiй людина втрачає працездатнiсть, не може зосередитись, вiдчуває постiйнi головнi болi та дратiвливiсть, погано спить. Вплив бiльших концентрацiй здатен повнiстю зруйнувати особистiсть: людина не може зрозумiти, сита вона чи голодна, в хорошому настрої чи в поганому. При сильних отруєннях ртутi незначний тремор пальцiв та рук може перерости в цiлковитий розлад роботи м’язiв, - людина не може ходити й навiть самостiйно їсти. Крiм того, сильне отруєння може призвести до божевiлля.
Особливо вразливi до дiї цього токсичного металу вагiтнi жiнки та дiти. Останнiм часом вагiтним все рiдше рекомендують вживати рибу, що мiсить так необхiднi вагiтним кориснi мiкроелементи, через надмiрний вмiст у рибi ртутi. Ртуть легко долає природний бар’єр матерi - плаценту - та потрапляє в несформований органiзм дитини. Окрiм того, причиною отруєння немовляти ртуттю може стати грудне молоко матерi.
Європа готова вiдмовитись вiд ртутi. Наприклад, органи влади в Норвегiї та Швецiї ввели заборону на використання ртутi у виробництвi, а також на її iмпорт та експорт. Така ж заборона вступить у дiю i в США у 2010 роцi. Це означає, що в цих країнах традицiйно «ртутнi галузi» змушенi будуть обходитись без цього токсичного металу: потрiбно буде використовувати альтернативнi «без-ртутнi» технологiї в стоматологiї, при проведеннi лабораторних аналiзiв та в хлор-лужнiй промисловостi. Крiм того, аби зменшити обiг ртутi в довкiллi, країни Євросоюзу ще в 2007 роцi заборонили виготовляти термометри, що мiстять ртуть. До речi, в США ртутнi термометри визнали поза законом ще в 2002 роцi.
Разом iз тим, виробники й медики запевняють, що небезпеки при використаннi ртутної лампи, навiть коли вона розiб’ється в примiщеннi, немає: досить провiтрити примiщення та протерти пiдлогу розчином iз марганцiвки - адже кiлькiсть парiв токсичного металу тут незначна. Якщо не обмежувати своє поле зору смiттєвим баком, а подивитись на проблему глобально, картина вимальовується не така вже й приваблива: в кожнiй лампi мiститься вiд 4 до 150 мiлiграмiв ртутi. Як пiдрахували експерти, якщо помножити цю кiлькiсть на населення України та на кiлькiсть ламп, якi припадають на кожного українця (вдома та на роботi), то щороку в українськi смiтники потраплятиме бiльше 500 кiлограмiв ртутi(!). Разом iз тим лише один грам ртутi, який потрапив у довкiлля, здатний призвести до забруднення (перевищити рiвнi гранично допустимих концентрацiй) бiльше нiж 3300000 м3 повiтря чи 200000 м3 води. Навiть його мiзернi дози можуть викликати гострi фiзичнi та психiчнi розлади, зокрема, особливим видом отруєння ртуттю є мiкромеркурiалiзм - хвороба, що виникає, коли на людину тривалий час впливають концентрацiї ртутi, значно меншi вiд гранично допустимих.
«Точної цифри кiлькостi ртутi, що потрапляє в довкiлля, нiхто не знає, - розповiдає Олексiй Согоконь, директор ТОВ «Фiрма Дiола», що займається переробкою ртутьвмiсних приладiв. - Кiлькiсть ввезених з-за кордону ртутних ламп та кiлькiсть вироблених у нас, а також кiлькiсть ртутi, що мiститься в цих лампах, нiхто не облiковує та не контролює. І тут йдеться не тiльки про компактнi енергозберiгаючi, але й про люмiнесцентнi, що мiстять значно бiльше ртутi. Часто для органiзацiй, що використовують люмiнесцентнi лампи, стає вiдкриттям те, що такi лампи необхiдно здавати спецiалiзованим фiрмам на утилiзацiю. Буває, фiрми роками викидають вiдпрацьованi лампи на смiтник».
«Зараз енергоощаднi лампи стають все бiльш популярними, i можна тiльки уявити, що буде, коли сотнi таких ламп потраплять у контейнери для смiття поруч iз нашими будинками та дитячими майданчиками. Лампи зробленi зi скла, тому, найiмовiрнiше, до звалища вони не доїдуть, а розiб’ються вже в контейнерi. Тож, усi ртутнi випари осядуть поряд iз нашими помешканнями - i нам доведеться цим дихати», - каже керiвник ГО «Бюро екологiчних розслiдувань» Дмитро Скрильнiков.
2. Утилiзацiї люмiнесцентних ламп
Вiдпрацьованi люмiнесцентнi ламп, зважаючи на вмiст у них ртутi, вiднесенi до надзвичайно небезпечних вiдходiв та поводження iз ними вiдповiдно до законодавства пiдлягає контролю зi сторони уповноважених органiв державної виконавчої влади. Однак таким контролем охопленi лише суб’єктiв господарювання - пiдприємства, установи та органiзацiї, фiзичнi особи - пiдприємцi.
бути пошкоджений (розбитий) ще у помешканнi.
Спробуймо оцiнити негативний вплив розбитої люмiнесцентної лампи у примiщеннi площею 20 квадратних метрiв та висотою 2,5 метрiв. Об’єм такого примiщення становить 50 кубiчних метрiв. Якщо при пошкодженнi лампи у повiтря потрапило лише 1 мiлiграм ртутi, її концентрацiя становитиме 0,02 мiлiграма на кубiчний метр повiтря, що бiльш, анiж у 60 разiв перевищує граничнодопустиму концентрацiю.
Єдиним доступним засобом зменшення негативного впливу є ретельне провiтрювання примiщення. Але у разi, коли лампа розбилася безпосередньо у вiдрi iз смiттям, мешканцi навiть можуть не знати про потрапляння парiв ртутi у повiтря.
Для запобiгання пошкодженню вiдпрацьованих ламп доцiльно зберiгати упаковки нових ламп протягом їх термiну експлуатацiї iз подальшим розмiщенням у таких упаковках вiдпрацьованих ламп. Це дозволить значно зменшити вiрогiднiсть пошкодженню вiдпрацьованих ламп безпосередньо у помешканнях.
ртуттю.
Існує крайня необхiднiсть негайної реалiзацiї загальнодержавних рiшень щодо збору та знешкодження вiдпрацьованих люмiнесцентних ламп.
№303 вiд 01. 03. 99р. встановлений збiр за розмiщення вiдпрацьованих люмiнесцентних ламп у розмiрi 1,5 гривень за 1 одиницю (таблиця 1. 9 додатку 1).
Однак вказаний порядок фактично охоплює лише суб’єкти господарювання, не поширюючись на домашнi господарства. Також, оскiльки вiдповiдний збiр разом iз iншими зборами за забруднення спiльно формує державний, обласнi та мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища, складно очiкувати на системне цiльове фiнансування iз цих фондiв утилiзацiї вiдпрацьованих ламп.
Бiльш ефективним буде запровадження податку (збору) на утилiзацiю, який буде закладений безпосередньо у цiну люмiнесцентної лампи при її продажi.
Один iз оптимальних варiантiв - органiзацiя збору непошкоджених вiдпрацьованих люмiнесцентних ламп в упаковцi безпосередньо через магазини, що реалiзують новi лампи. При цьому особi, що здає вiдпрацьовану лампу, можна повертати певну заставну вартiсть за рахунок частки збору на утилiзацiю.
Таким чином, додаткове економiчне стимулювання пiдвищить ефективнiсть такого механiзму збору ламп.
З огляду дiяльностi магазинiв, якi фактично здiйснюватимуть заготiвлю вiдпрацьованих ламп, необхiдно:
· Зобов’язати магазини, що здiйснюють продаж нових люмiнесцентних ламп, приймати вiд населення вiдпрацьованi лампи.
· Максимально спростити отримання магазином дозвiльних документiв на поводження iз небезпечними вiдходами.
Безперечно, люмiнесцентнi лампи - економiчно виправдане джерело свiтла, яке дозволяє ефективнiше використовувати природнi ресурси. Однак «екологiчнiсть» таких ламп може бути повнiстю знiвельована вiдсутнiстю загальнодержавної системи збору та знешкодження вiдпрацьованих ламп, у тому числi належного iнформування населення.
Висновки
Ртуть, що мiститься у люмiнесцентних лампах при їх пошкодженнi, є потенцiйним джерелом забруднення рiзних примiщень. Ртуть вiдноситься до речовин першого класу небезпеки i стосовно здоров'я (патологiї) людини володiє широким спектром клiнiчних проявiв токсичної дiї. Одна необережно розбита люмiнесцентна лампа середньої довжини викидає в повiтря близько 50 куб. м. отруйної ртутної пари.
Проблема утилiзацiї люмiнесцентних ламп стоїть достатньо гостро у сучасному свiтi, не тiльки у зв'язку iз зростанням рiвня забрудненостi планети важкими металами, але i iз зростанням використання ртутних ламп в сучасному виробництвi i побутi. Останнє обумовлено винятковою особливiстю ртутних джерел свiтла: їх свiтлова вiддача досягає 100 лм/вт при низькiй робочiй температурi i термiнi служби до 40 тисяч годин. Цi показники в десятки разiв перевищують вiдповiднi параметри ламп розжарювання.
Враховуючи постiйне зростання вартостi свiтових енергоресурсiв, легко зрозумiти, що найближчим часом альтернативи люмiнесцентним лампам немає. Наприклад, все бiльше i бiльше компанiй, зокрема бiзнес-комплекси переходять зi звичайних ламп на люмiнесцентнi.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Порядку встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору: Постанова КМУ вiд 01. 03. 1999 № 303// Офiцiйний вiсник України. - 1999 р. - № 9. - Ст. 89.
2. В. Старий. Темна сторона енергоощадних люмiнесцентних ламп -
3. Мала гiрнича енциклопедiя: В 3-х т./ За ред. В. С. Бiлецького. - Донецьк: «Донбас», 2004. - С. 425.
4. Основи охорони працi. В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников. - Вид. 2-е, стериотипне. - Львiв: Афiша, 2000. - 348 с.
5. Стеблюк М.І. Цивiльна оборона. Пiдручник. - 3-тє вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2004. - 490 с.
6. Українцям загрожують економнi лампи
7. Цивiльна оборона. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивiльна оборона. Пiдручник/ За ред. полковника В. С Франчука. - 2-ге вид., доп. - Львiв, Афiша, 2001. - 336 с.
| 
