Бiофiзичнi аспекти впливу роботи за комп'ютером на органiзм користувачiв
Бiофiзичнi аспекти впливу роботи за комп'ютером на органiзм користувачiв
Вступ
системах, надзвичайно зручна електронна друкарська машинка i захоплююча iграшка для дозвiлля. Однак з початку дев'яностих рокiв у печатцi стали з'являтися публiкацiї про те, що iнтенсивна i тривала робота з комп'ютером є причиною виникнення ряду патологiчних станiв.
вводити iнформацiю в пам'ять комп'ютера i монiтора (дисплея), призначеного для вiдображення текстової i графiчної iнформацiї. Головною частиною комп'ютера є системний блок, у якому розташовуються основнi вузли комп'ютера: електроннi схеми, що керують роботою комп'ютера (мiкропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристроїв i iн.); блок живлення, що перетворить електроживлення мережi в постiйний струм низької напруги, що подається в електроннi схеми комп'ютера; нагромаджувачi (чи дисководи) для гнучких магнiтних дискiв, використовуванi для читання i запису на гнучкi магнiтнi диски (дискети); нагромаджувач на твердому магнiтному диску, призначений для читання i запису на незнiмний твердий магнiтний диск (вiнчестер). До системного блоку комп'ютера можна пiдключати рiзнi пристрої введення-висновку iнформацiї, розширюючи тим самим його функцiональнi можливостi. Багато пристроїв приєднуються через спецiальнi гнiзда (рознiмання), що знаходяться звичайно на заднiй стiнцi системного блоку комп'ютера. Крiм монiтора i клавiатури, такими пристроями є принтер, миша, джойстик, сканнер i iн.
Прийнято вважати, що основним джерелом випромiнювань ПК є монiтор, тому поняття “безпечне робоче мiсце” пiдмiнюється поняттям “безпечний монiтор”. Однак на долю монiтора приходиться не бiльш 20% внеску в створення неадекватних умов працi користувача. Джерелами електромагнiтного забруднення примiщень варто вважати: мережний блок живлення (особливо iмпульсний), системний блок ПЕВМ i пiдключенi до нього зовнiшнi пристрої, кондицiонери, вентилятори й iнша технiка, що знаходиться в примiщеннях.
Негативний вплив комп'ютера на людину є комплексним. Насамперед, з позицiй ергономiчної безпеки для людини оцiнювалися монiтори. Монiтор ПК є джерелом: електростатичного поля; слабких електромагнiтних випромiнювань у низькочастотному, наднизькочастотному i високочастотному дiапазонах (2 Гц -400 кгц); рентгенiвськi випромiнювання; ультрафiолетового випромiнювання; iнфрачервоного випромiнювання; випромiнювання видимого дiапазону.
зорової системи роблять недосконалiсть способiв формування зображення на екранi за рахунок неоптимальних параметрiв схем розгорнення електронно-променевої трубки (ЕПТ), несумiсностi параметрiв монiтора i графiчного адаптера, недостатньо високий дозвiл монiтора, розфокусировка, незведення променiв i низький рiвень iнших його технiчних характеристик, надлишкова чи недостатня яскравiсть зображення.
В останнi роки розробленi новi види монiторiв, у яких замiсть електронно-променевої трубки використовуються рiдинокристаличнi газорозряднi, електролюмiнiсцентнi панелi чи iншi технiчнi пристрої, що працюють на iнших фiзичних принципах. Однак найбiльш доступними i розповсюдженими залишаються монiтори на ЕЛТ. Вiзуальнi параметри i свiтловий клiмат, що визначають зоровий дискомфорт, обумовленi яскравiстю, освiтленiстю, кутовими розмiрами знака, кутом спостереження, нерiвномiрнiстю яскравостi, вiдблисками на екранi, мельканням, геометричними i нелiнiйними перекручуваннями зображення, його тремтiнням i iн. (усього бiльш 20 параметрiв). Причому не тiльки конкретне значення кожного з перерахованих параметрiв визначають вплив на зорову систему, але i сукупнiсть визначених їхнiх сполучень.
кольору по окремостi повинна бути обрана з урахуванням виду вiдтвореного зображення, оскiльки на вiдмiну вiд перегляду кольорових телевiзiйних передач, людина при користуваннi дисплеєм не задовольняється загальним враженням, а працює з iнформацiєю на екранi. Для нього при цьому головне не «природнiсть» квiтiв, а точнiсть, швидкiсть, надiйнiсть i комфортнiсть вiдрiзнення кольорiв Цi положення здобувають особливу актуальнiсть у зв'язку iз широким поширенням комп'ютерних iгор, колiрний склад яких, спiввiдношення яскравостi об'єкта i тла роблять виражений негативний вплив на зорову систему користувачiв.
текстом можна установити, що:
- при роботi з дисплеєм користувач цiлком залежить вiд положення дисплея, тодi як при читаннi друкованої продукцiї легко можна знайти положення листа для найбiльш комфортного сприйняття iнформацiї;
iнтенсивностi висвiтлення i кута падiння свiтлового потоку на папiр;
- текст на паперi є незмiнним, а на екранi – перiодично обновляється в процесi сканування електронного променя по поверхнi екрана. Досить низька частота вiдновлення викликає мерехтiння зображень;
- при роботi з екраном виникає тривале статичне навантаження на екстра – i iнтраокулярнi м'яза, що є причиною їхнього значного стомлення;
- спiльно з зоровою напругою в користувачiв виникає значна нервово-емоцiйна напруга, що погiршує їхнiй загальний стан i впливає на якiсть роботи.
оскiльки весь робочий час вiн змушений проводити в сидячому положеннi. При цьому бiльшiсть груп м'язiв знаходиться в постiйнiй напрузi, що приводить до швидкої стомлюваностi, виникненню болю у хребтi, шиї, плечових суглобах, сприяє розвитку професiйних патологiчних вигинiв хребта: грудному гiперкiфозу, сплощенню шийного лордозу i формуванню сколiозу. Неправильне розташування дисплея по висотi (занадто низьке, пiд неправильним кутом) є основною причиною появи сутулостi, занадто високе – приводить до тривалої напруги шийного вiддiлу хребта, що може привести до розвитку остеохондроза.
вiдпочинку, вiдсутнiсть добору на операторськi спецiальностi, стан робочих мiсць i примiщень, у яких розташованi комп'ютери й iн.).
Ергономiчна безпека використання комп'ютерiв оцiнюється двома основними вимогами: 1. До вiзуальних параметрiв засобiв вiдображення iнформацiї; 2. До емiсiйних параметрiв ПК – параметрам випромiнювань дисплеїв, системних блокiв, джерел живлення, у тому числi безаварiйного, клавiатури, сполучних проводiв, вилок, роз'ємiв i iн. Як вiзуальнi, так i емiсiйнi параметри ПК впливають на органiзм користувачiв.
Найважливiшою умовою збереження високих зорових функцiй користувача є правильний вибiр вiзуальних параметрiв дисплея i свiтлотехнiчних умов робочого мiсця. Робота з дисплеєм при неправильному виборi яскравостi й освiтленостi екрана, контрастностi знакiв, кольорiв знака i тла, при наявностi вiдблискiв на екранi, тремтiння i мелькання зображення приводить до зорового стомлення, головним болям, фiзiологiчним i психiчним перевантаженням, що в остаточному пiдсумку викликає порушення в станi здоров'я.
Сучасний етап розвитку суспiльства може бути названий "ерою користувача", у якiй ведучу роль починають грати не вузькi фахiвцi, а широкий спектр користувачiв усiх вiкiв i професiй.
Комп'ютеризацiя в нашiй країнi вiдрiзняється вибухоподiбним характером. Протягом короткого термiну, минаючи промiжнi етапи, користувачi одержали доступ до найсучаснiших моделей i програм. Потiк iнформацiї, що обрушився в короткий час, висуває пiдвищенi вимоги до адаптацiйних механiзмiв людини, не пiдготовленої до такого явища. Лавиноподiбний характер комп'ютеризацiї життя супроводжується вiдсутнiстю наукового прогнозування негативних наслiдкiв для фiзичного i психiчного здоров'я користувачiв.
часом у печатi з'явилася велика кiлькiсть робiт, автори яких убачають прямий зв'язок мiж рядом хвороб i iнтенсивнiстю використання комп'ютера, що є невiд'ємним елементом сучасного офiсу, навчального закладу i предметом особистого користування. Ще в 1984 роцi, рiшенням ста професiйних страхових об'єднань ФРН, робота за дисплеєм була внесена в список 40 найбiльш шкiдливих i небезпечних робiт.
Використання комп'ютерiв у рiзних сферах виробничої дiяльностi висуває проблему оздоровлення й оптимiзацiї умов працi операторiв через формування при цьому цiлого ряду несприятливих факторiв: висока iнтенсивнiсть працi, монотоннiсть виробничого процесу, гипокiнезiя i гiподинамiя, специфiчнi умови зорової роботи, наявнiсть електромагнiтних випромiнювань, тепловидiленнi i шуму вiд технологiчного устаткування.
У зв'язку з цим в останнi роки зросло число дослiджень, присвячених питанням охорони працi операторiв ПЕВМ, проведених у Францiї, США, ФРН, Швецiї, Великобританiї, Норвегiї, Данiї, Нiдерландах, Бельгiї, Італiї, Канадi, Японiї й iнших країнам. З огляду на актуальнiсть проблеми охорони працi при роботi з ПЕВМ, у рiзних країнах починаються спроби регламентувати вимоги до умов органiзацiї працi операторiв.
Упровадження сучасних комп'ютерiв має, як позитивнi, так i негативнi моменти. З одного боку, це забезпечення бiльш високої ефективностi виробництва за рахунок удосконалювання технологiчного процесу i пiдвищення продуктивностi працi, а з iншого боку - збiльшення навантаження на працюючих у зв'язку з iнтенсифiкацiєю виробничої дiяльностi i специфiчних умов працi.
i iнших операцiй.
Робота операторiв вимагає пiдвищених розумових зусиль i великої нервово-емоцiйної напруги, рiшення в обмежений час складних задач, високої концентрацiї уваги й особливої вiдповiдальностi виконуваного завдання.
Дослiдженнями встановлено, що робота операторiв ПЕВМ по ступенi розвитку стомлення стоїть на другому мiсцi пiсля роботи водiїв автобусiв.
Високi вимоги до органа зору, нервова напруга, а також монотонний характер працi, i змушена робоча поза викликають велику кiлькiсть скарг працюючих на пiдвищене загальне i зорове стомлення. На це вказують результати масових опитувань операторiв, проведених у закордонних країнах.
Так, кафедрою профiлактичної медицини й оздоровлення навколишнього середовища Унiверситету (шт. Кентуккi, США) проведене анкетування 1000 операторiв. Вони частiше iнших страждають рiзними розладами зору, головним болем, м'язовими болями в областi спини. Крiм того, у них у бiльшому ступенi виражене вiдчуття утоми i нервової напруги в процесi роботи; вони не почувають себе досить вiдпочилими пiсля нiчного сну.
Науково-дослiдним iнститутом гiгiєни i безпеки працi (м. Осака, Японiя) було обстежено 3148 операторiв, з яких 1700 чоловiк працювали з даними пристроями по 4 години на день. Майже всi оператори пред'явили скарги на зорове стомлення.
За даними анкетного опитування 800 операторiв Швейцарського кредитного банку пред'явили скарги на порушення зору, монотонний характер роботи, головнi болi i болi в м'язах плечового пояса.
Серед рiзних скарг, що пред'являють оператори, головне мiсце займають скарги на тi чи iншi розлади зору, що складають вiд 62% до 94% при зайнятостi зорової роботи з ПЕВМ протягом бiльш половини робочого дня. Це, насамперед, утома очей (45%), сильнi болi i вiдчуття пiску в очах (31%), сверблячка i вiдчуття засмiченостi в очах (24%). Причому болючi вiдчуття в очах з'являються в основному наприкiнцi робочого дня (46%). У працiвникiв, зайнятих повний робiтник день, частота очних розладiв трохи вище (у 1,7 рази), чим у працiвникiв, зайнятих роботою з ПЕВМ вiд 4 до 5 годин.
спостерiгається їхнiй подальший рiст. У цей же час, збiльшується кiлькiсть скарг на головний бiль i болi в спинi, однак скарги на порушення зору залишаються переважаючими.
Навантаження на зiр i напружений характер працi викликає в операторiв порушення функцiонального стану зорового аналiзатора i центральної нервової системи. У процесi роботи в них знижується стiйкiсть ясного бачення, електрична чутливiсть i лабiльнiсть зорового аналiзатора, гострота зору й обсяг акомодацiї, а також порушується м'язовий баланс очей. Поряд з цим у випробуваних наприкiнцi роботи значно збiльшився час реакцiї i кiлькiсть помилок при виконаннi тестового завдання на стiйкiсть концентрацiї уваги i знизилася частота серцевих скорочень з 64 до 40 уд/хв, у 73% випробуваних порушився м'язовий баланс очей (збiльшилася езофорiя на 0. 7 дптр. у порiвняннi з первiсною).
рiзної яскравостi, пристосуванням до розрiзнення по-рiзному вилучених об'єктiв, недостатньою чiткiстю i контрастнiстю зображення на екранi, мiцнiстю його структури, яскравими мельканнями, поганою якiстю вихiдного документа, використовуваного при роботi в режимi введення даних. При цьому зорова напруга збiльшується наявнiстю яскравих плям за рахунок вiдображення свiтлового потоку на клавiатурi й екранi, нерiвномiрнiстю висвiтлення робочих поверхонь, великим перепадом яскравостi мiж робочою поверхнею i навколишнiми поверхнями.
Виконання багатьох операцiй при роботi з ПЕВМ вимагає тривалої статичної напруги м'язiв спини, шиї, рук i нiг, що приводить до швидкого розвитку стомлення i супроводжується пред'явленням вiдповiдних скарг. У 52,9% операторiв ПЕВМ вiдзначається хворобливiсть i задерев'янiлiсть м'язiв чи шиї плечового пояса; у 42,9% – бiль у спинi; у 15,2% – хворобливiсть i задерев'янiлiсть м'язiв рук i нiг Основними причинами, що викликають цi скарги, є: нерацiональна висота робочої поверхнi столу i сидiння, вiдсутнiсть опорної спинки i пiдлокiтникiв, незручнi кути згинання в плечовому i лiктьовому суглобах, кут нахилу голови, незручне розмiщення документiв, вiдеотермiнала i клавiатури; неправильний кут нахилу екрана; вiдсутнiсть простору i пiдставки для нiг.
Поряд зi скаргами на розлад зору i з «позними» порушеннями. 57. 7 % операторiв указує на ряд iнших вiдчуттiв загального характеру, а саме: на пiдвищену загальну утому, головний бiль, вагу в головi i т. п. Одночасно виявлена значна кiлькiсть облич (40,3%) з нервово-психiчними порушеннями у видi пiдвищеної дратiвливостi, вiдчуттiв занепокоєння i депресивних станiв.
У рядi випадкiв є скарги на сверблячку шкiри i шкiрнi висипання, що зв'язують з електромагнiтними випромiнюваннями i шкiдливими речовинами, що надходять у повiтря робочої зони вiд технологiчного устаткування. Висловлюються побоювання про можливiсть несприятливого впливу специфiчних умов роботи на розвиток в операторiв катаракти, а також на несприятливий плин i результат вагiтностi.
От один iз прикладiв того, як впливає робота з ПЕВМ на вагiтних жiнок. За повiдомленням Об'єднаного центра авiалiнiй США за перiод у 4 роки з 48 вагiтностей в операторiв-жiнок 15 закiнчилися викиднем, 2 – передчасними родами, у двох випадках пологiв мали мiсце уродженi калiцтва.
Фахiвцi Американської асоцiацiї електронiки, Академiї офтальмологiї i Нацiонального iнституту безпеки i гiгiєни працi (N1OSH) вважають, що випромiнювання вiд ПЕВМ не сприяють розвитку катаракти, а скарги операторiв зв'язанi з перенапругою м'язiв ока, яку можна усунути при правильнiй органiзацiї робочого мiсця. Ними також заперечується можливiсть патологiчних порушень при вагiтностi i родах. У той же час Мiжнародний союз службовцiв i Нацiональна асоцiацiя працюючих жiнок США вважають, що використання комп'ютерiв у рядi випадкiв сприяє не тiльки погiршенню зору, але i визначає рiзнi види патологiї вагiтностi
2. Санiтарно-гiгiєнiчнi вимоги до умов працi операторiв
зорової роботи, параметрiв технологiчного устаткування i робочого мiсця.
Основним джерелом шуму в примiщеннях, обладнаних комп'ютерами, є принтери, множна технiка й устаткування для кондицiонування повiтря, у самих ПЕВМ - вентилятори систем охолодження i трансформатори. Рiвень шуму в таких примiщеннях iнодi досягає 85 дбА (при нормi 60 дбА, як, наприклад, у Францiї i Бельгiї).
Через те що вiдеотермiнали є джерелом тепловидiлень, це може привести до пiдвищення температури i зниженню вологостi повiтря на робочих мiсцях, що сприяє роздратуванню шкiри.
Повiтря робочої зони при використаннi ПЕВМ може забруднюватися полiхлорованими бiфенiлами (ПХБ), концентрацiя яких коливається вiд 0. 056 до 0. 081 мг/мз при нормi 0. 5-1. 0 мг/мз
За результатами вимiрiв електромагнiтних випромiнювань установлено, що максимальна напруженiсть електромагнiтного поля на кожусi комп'ютера складає 3,6 В/м. Американськими дослiдниками виявлене електромагнiтне випромiнювання вiд комп'ютера в радiочастотнiй дiлянцi спектра (31,5 Кгц - 1,420 Мгц), але рiвнi його значно нижче припустимих величин.
Проведене обстеження 60 фiрм Великобританiї, у яких використовується бiльш 200 ПЕВМ рiзного призначення, показало, що максимальний рiвень рентгенiвського одержання вiд них складає не бiльш 10 мкбэр/ч. Це значно менше припустимої iнтенсивностi опромiнення.
Дослiдження, проведенi в Норвегiї, показали, що напруженiсть електричного поля мiж екраном комп'ютера й оператором складає 5-15 КВ/м. Це приводить до небажаних ефектам: зменшенню кiлькостi негативних iонiв у повiтрi примiщення, забрудненню екрана комп'ютера в результатi притягання до нього негативних iонiв i дрiбних часток пилу, що, у свою чергу, приводить до скарг операторiв на роздратування i сверблячку шкiри.
Рацiональний режим працi i вiдпочинку сприяє зниженню стомлення, пiдтримцi високої працездатностi оператора ПЕВМ, пiдвищенню продуктивностi його працi i збереженню здоров'я. При встановленнi кiлькостi перерв на вiдпочинок, визначеннi їхньої тривалостi i розподiлi їх протягом робочої змiни враховується специфiка виробництва, напруженiсть працi, змiна працездатностi людини i процесi роботи.
На думку багатьох авторiв найбiльш уразливою при роботi з ВДТ є зорова система. Користувачi ВДТ пред'являють велику кiлькiсть астенопiчних скарг, що породило навiть новi термiни - дисплейнi астенопiї, комп'ютерний зоровий синдром, монiторна хвороба.
Вплив дисплея на зорову систему можна роздiлити на двi основнi частини - це фiзичне i ергономiчне. До фiзичного вiдносяться усi види електромагнiтних випромiнювань i зв'язанi з ними змiни в навколишнiм середовищi. З цим видом впливу йде активна боротьба шляхом застосування захисних екранiв, захисних корпусiв у монiторiв, змiни принципiв формування зображення на екранi (замiсть електронно-променевої трубки, що є основним джерелом випромiнювань, використовують рiдкi кристали), регламентується час роботи з монiтором, розмiщення i кiлькiсть монiторiв у примiщеннi, параметри середовища й iн.
але i нервово-емоцiйної i психофiзiологiчної напруги. Характер самого зображення, спосiб його формування, твердий часовий режим, змiст i вид iнформацiї, навiть колiрна гама, роблять на органiзм користувача значний вплив.
Застосування екранiв прискорює роботу з засвоєння iнформацiї, що надходить з зовнi чи що перероблюється ПЕВМ, уможливлює дiалог з нею людини. Однак застосування засобiв вiдображення iнформацiї у видi дисплеїв створює незвичайне зорове навантаження. У флуоресцiюючого екрана iншi тимчасовi i спектральнi характеристики в порiвняннi з папером у документах i книгах. Вертикальне положення екрана, бiльш зручне для читання, приводить у той же час до необхiдностi зберiгати змушене положення голови i шиї. Якщо приходиться чергувати читання з екрана i розбiр документiв, то необхiдна постiйна переадаптацiя очей. Зображення на екранi дисплея, у порiвняннi з машинописним текстом має ряд несприятливих для сприйняття особливостей: зображення на екранi i паперi розрiзняються по способi формування – перше є самосвiтним, друге з'являється у вiдбитому свiтлi; вони розрiзняються по оптимальних умовах освiтленостi, тому що перше характеризується зворотним (у переважнiй бiльшостi випадкiв), а друге - прямим контрастом; зображення на екранi формується растровим, дискретним способом, що утрудняє його сприйняття; швидкiсть регенерацiї знака знижується в мiру старiння екрана, унаслiдок чого спостерiгається його мерехтiння, значення яскравостi зображення пiддається коливанням усерединi одного символу (знака); розгорнення зображення на екранi вiдбувається прямо на очах оператора; екран покритий склом, що дає вiдблиски вiд зовнiшнiх джерел; контрастнiсть зображення на монiторi значно нижче, нiж на паперi, причому може ще бiльш знижуватися за рахунок зовнiшнiх джерел свiтла. Крiм того, зображення на самих розповсюджених у нас монiторах вiдрiзняється рядом колiрних властивостей. Характер спектрального розподiлу випромiнювання люмiнофорiв цих трубок вiдрiзняється вiд спектра природних об'єктiв. Так, спектр випромiнювання зеленого люмiнофора охоплює майже весь видимий свiтловий дiапазон, що обмежує можливiсть точної передачi кольору змiшаних кольорiв. Спектр випромiнювання червоного люмiнофора дуже вузький i здвигнутий у далеку червону область з максимумом випромiнювання 620-630 нм. У результатi спектральний розподiл свiтла при бiлому свiтiннi екрана (найбiльш рацiональна сумiш трьох видiв люмiнофорiв) iстотно вiдрiзняється вiд прийнятого у свiтлотехнiку бiлого висвiтлення. А саме, яскравiсть бiлого екрана монiтора в смузi 570-615 нм у 3 рази нижче, нiж в iнших областях видимого спектра. Крiм того, довгохвильове положення спектра випромiнювання червоного люмiнофора розширює дiапазон хроматичної аберацiї, що приводить до розладу акомодацiйної здатностi очей.
Крiм того, iстотний вплив на стан органа зору оператора робить спiввiдношення яскравостi знакiв i тла, яскравiсть навколишнiх предметiв, спектральний склад i блиск навколишнiх джерел свiтла й iн.
Зрозумiло, що вже сам характер формування зображень на екранi й умови працi висувають високi вимоги до якостi функцiонування багатьох систем органiзму користувачiв i особливо до стану i можливостей зорової системи. Оператори знаходяться в умовах високого рiвня нервово-емоцiйної напруги, оскiльки велике iнформацiйне навантаження, нав'язаний темп роботи, дефiцит часу для прийняття рiшень, вiдсутнiсть прямого контакту з продуктом своєї працi, висока вiдповiдальнiсть за якiсть працi, гiподинамiя створюють значне навантаження на весь органiзм оператора, що може погiршувати стан зорової системи в процесi зорової працi.
Значна iнтенсифiкацiя в сферi емоцiйної i розумової дiяльностi приводить до неможливостi адекватної реакцiї на усю виробничу дiяльнiсть i на всю бiологiчно значиму iнформацiю.
Пристосувально-компенсаторнi механiзми, виробленi в процесi еволюцiї, важко справляються з новими умовами дiйсностi, виникає дисгармонiя мiж психофiзiологiчними i трудовими, соцiальними ритмами. Темпи адаптацiї органiзму людини значно вiдстають вiд темпiв зрослих життєвих вимог, вiд прискореного соцiально - виробничого розвитку. У зв'язку з цим значно пiдвищується напруженiсть регуляторних механiзмiв ЦНС i гомеостатичних констант органiзму, особливо тодi, коли зовнiшнi подразники стають надзвичайно сильними, емоцiйно насиченими i приймають хронiчний характер. Саме такi подразники в змозi бiльше i бiльше утягувати структури кори i пiдкiрки i формувати нервову напругу. Не виключено, що стан перенапруги часто виявляється у видi особливого неврозу з залученням переважно тiєї функцiональної системи, що тривалий час знаходиться в станi перенапруги впливом того чи iншого фактора ризику. Робота з дисплеєм, що вимагає розумово-емоцiйної напруги i творчого мислення, може викликати не тiльки порушення окремих функцiй органiзму, але i нервово - емоцiйну перенапругу. Робота з засобами вiдображення iнформацiї вимагає вiд оператора: сприйняття i переробки численної iнформацiї, що може мати емоцiйне фарбування; частого i швидкого переключення уваги i запам'ятовування то одного предмета, то iншого, постiйної переадаптацiї; роботи в режимi гострого дефiциту часу для переробки значимої iнформацiї; пiдвищеної вiдповiдальностi за прийнятi рiшення, що приводить до частого виникнення станiв емоцiйного стресу; тривалої пiдтримки високої iнтенсивностi i напруженостi уваги, пам'ятi, мислення, емоцiй i рiзних функцiй органiзму (протягом робочої змiни); одночасного виконання складної розумової дiяльностi i розвитку емоцiйної напруги при рiшеннi задач. В операторськiй професiї iнтелектуальна дiяльнiсть так тiсно переплiтається з емоцiйною напругою, що не допускає стереотипiзацiї. Рiшення виробничих задач вимагає одночасно творчої розумової дiяльностi i мотивацiйно-емоцiйної напруги, що протiкають в умовах безлiчi факторiв ризику. Сприйняття i переробка рiзноманiтної i численної iнформацiї цими працiвниками повиннi забезпечуватися структурно-функцiональною органiзацiєю кори великого мозку й активацiєю лимбико-ретикулярної i таламогипоталамiчної систем. Значна кiлькiсть рiзноманiтних скарг, зв'язаних, в основному, з функцiонуванням органа зору, породило навiть термiн "дисплейна астенопiя", причому численнi дослiдження, проведенi в даний час у нас у країнi i за рубежем, не дали поки чiткого пояснення причин цих скарг.
Оскiльки комп'ютеризацiя охопила безлiч спецiальностей, добiр на якi по зорi нiколи не проводився, за екранами дисплеїв виявилися люди, що мають рiзну зорову патологiю, так що частина скарг можна вiднести за рахунок простої невiдповiдностi зорових можливостей i характеру навантаження, створюваної монiтором.
Суб'єктивнi симптоми стомлення ока, ознаками якого є астенопiчнi скарги, з'являлися пiсля другої години роботи, об'єктивно - зростало число допущених у процесi роботи помилок. Через 2-4 години роботи на дисплеї виникали функцiональнi змiни в станi кожного з очей. Так, знижувалася колiрна чутливiсть, стiйкiсть ясного бачення, збiльшувався час зорово-моторної реакцiї (хоча цей тест, скорiше, свiдчить не про зоровий, а про загальне стомлення органiзму), знижувалися резерви акомодацiї на 39%, контрастна чутливiсть на 36%, фузiоннi резерви на 25%. Крiм того, оператори пред'являли психосоматичнi скарги, у них спостерiгалися депресивний невроз i неврастенiя, стан тривожностi, дратiвливостi, що, можливо, порозумiвається роботою в дiалоговому режимi i переробкою великих масивiв iнформацiї, високими вимогами до професiйної пiдготовки i можливостей функцiонування їхнього органiзму.
Прийом i переробка вiзуальної iнформацiї займають одне з ведучих мiсць у роботi операторiв рiзного профiлю. Вплив на зоровий аналiзатор iнтенсивних робочих навантажень чи екстремальних умов навколишнього середовища може приводити до змiни його функцiонального стану i тим самим впливати на професiйну працездатнiсть i надiйнiсть операторiв. При цьому можуть з'являтися численнi суб'єктивнi й об'єктивнi ознаки стомлення чи дезадаптацiї. При дослiдженнi впливу зорового навантаження на зорову працездатнiсть варто враховувати не тiльки стан окремих функцiй, але i ряд ознак, що свiдчать про чи наявнiсть вiдсутностi функцiональної перебудови в станi всього аналiзатора. Тiльки комплексний розгляд змiн, що вiдбуваються з очима, що утворюють систему, дозволить виявити щирi причини численних зорових астенопiй у користувачiв ВДТ, розробити мiри їхньої профiлактики й обґрунтувати вимоги до стану зорової системи оператора при проведеннi професiйного добору на операторськi спецiальностi.
Характерною рисою процесу комп'ютеризацiї в Українi є висока питома вага жiнок репродуктивного вiку i дiвчин-пiдлiткiв серед користувачiв iнформацiйних технологiй, причому в деяких областях науки i виробництва ця цифра досягає 70%. Установлено, що вже через два роки регулярної роботи з комп'ютером соматична захворюванiсть жiнок зростає з 36 % до 80%. Найбiльше часто вiдзначаються захворювання опорно-рухового апарата, органа зору, центральної, нервової i серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту. Є вiдомостi про безплiднiсть, не виношуваннi вагiтностi, ускладненнях у плинi вагiтностi i пологiв, патологiї плоду в жiнок - користувачiв персональних комп'ютерiв (ПК).
Праця оператора ПК вiдноситься до форм працi з високою нервово-емоцiйною напругою, що може приводити до серйозних невротичних розладiв i навiть психiчних порушень. Крiм того, користувач ПК пiддається цiлому спектру фiзичних впливiв: електромагнiтного випромiнювання видимого спектра, низьких, наднизьких i високих частот, статичного електричного i магнiтного полiв. При тривалому перебуваннi за екраном дисплея органiзм користувача пiддається надлишковому шкiдливому впливу електромагнiтних хвиль оптичного (синьо-фiолетового) дiапазону, що приводить до зниження вироблення органiзмом наймогутнiшого природного антиоксиданту мелатонина i пiдсилює вироблення шкiдливого гормону пролактина, що сприяє розвитку патологiчних процесiв, особливо в дiвчинок i дiвчин у перiод полового дозрiвання.
Робота за комп'ютером здатна провокувати загострення вже наявних неврологiчних захворювань. Наприклад, постiйне мерехтiння екрана монiтора викликає своєрiдний резонанс у клiтках головного мозку, i при схильностi людини до епiлепсiї електричнi iмпульси цих резонуючих клiток здатнi поширитися на великi дiлянки мозку i викликати судорожний припадок.
У примiщеннях, де працюють комп'ютери, створюється визначений мiкроклiмат, що вiдрiзняється низькою вологiстю, несприятливим аероiонним складом повiтря. У результатi впливу електромагнiтного випромiнювання в повiтрi з'являються шкiдливi для органiзму позитивнi iони, вони попадають при подиху в легенi, потiм зi струмом кровi розносяться по всiх тканинах органiзму i змiнюють електричнi заряди клiток. Це приводить до таких несприятливих зрушень в органiзмi, як зниження iмунiтету, виникненню психологiчних розладiв у видi безсоння, тривоги, дратiвливостi. Електростатичне поле навколо комп'ютера притягає до себе пиловi частки, при роботi користувачi вдихають курне повiтря, що сушить слизуватi i пiдсилює прояву алергiї. Тому виникає вiдчуття сухостi в носi, першить у горлi i, навiть у деяких користувачiв, з'являються дерматити у видi червоних плям i висипки на шкiрi. Вiдзначено негативний вплив роботи з ПК i на стан волосся. Вплив електростатичного поля й аероiонiв у комплексi - це подвiйна небезпека, тому, що можливi негативнi реакцiї органiзму розвиваються бiльш iнтенсивно i приводять до зниження працездатностi й опiрностi органiзму. Крiм того, пиловi частки мiстять антигени i бактерiальну флору, що може стати причиною розвитку, патологiї ЛОР органiв.
комп’ютер монiтор вплив зiр самопочуття
В даний час комп'ютернi i вiдеогри одержали велике поширення в усьому свiтi. Комп'ютерна технiка сьогоднi досягла такого рiвня розвитку, що дозволяє програмiстам розробляти дуже реалiстичнi iгри з гарним графiчним i звуковим оформленням. З кожним стрибком розвитку в областi комп'ютерних технологiй росте кiлькiсть людей, яких у народi називають «геймерами» (вiд англiйського «game» – гра), основним видом дiяльностi яких є гра на комп'ютерi.
Можливий вплив на людську психiку комп'ютерної гри враховується i використовується ще на стадiї розробки. Метою будь-якої гри, в остаточному пiдсумку, є залучення уваги i “затягування” граючого. Для цього використовуються спецiальнi прийоми i технологiї. У теорiї iгрових методiв вважається важливої послiдовна стимуляцiя рiзних вiддiлiв мозку з залученням у процес його правої i лiвої пiвкуль, що викликає в граючого визначений стан, аж до загального трансу “наркотичного ефекту”.
Тому що рiзновидiв комп'ютерних iгор досить багато останнiм часом з'явилося кiлька видiв їхнiх класифiкацiй. Розглянемо деякi з них. Одна з перших класифiкацiй, що дозволяють докладно описати основнi види сучасних комп'ютерних iгор, була запропонована психологом А. Г. Шмельов. Пiзнiше на її основi була розроблена сучасна класифiкацiя, що враховує психофiзiологiчний вплив гри на граючого. По ступенi включенстi рiзних психiчних функцiй були видiленi наступнi класи iгор:
-азартнi iгри, що жадають вiд гравця iнтуїтивного, iррацiонального мислення;
-спортивнi iгри, що апелюють до спритностi i моторностi i вимагають великої концентрацiї уваги;
iмпульсiв;
-гри типу уникати - переслiдування, що поєднує включенiсть в iгровий процес iнтуїтивного компонента мислення й емоцiйно-чуттєвого сприйняття;
-авантюрнi iгри, що є з психофiзiологiчної точки зору неоднорiдним класом. У них видiляється пiдклас iгор типу «зоровий лабiринт», що вимагає вiд гравця переважно наочно-дiючого мислення i локомоторних навичок; i пiдклас iгор типу «дiорамний лабiринт», що вимагає абстрактного моделювання вiдсутнiх елементiв зорового поля, що протiкає з постiйним включенням оперативної пам'ятi;
- гри – тренажери, iгри керувально – економiчного плану, успiшнiсть оволодiння якими залежить вiд структури професiйної дiяльностi чи конкретних професiйних навичок граючого;
-гри типу «стратегiя», заснованi на моделюваннi процесiв прийняття рiшень у проблемних ситуацiях. Вони вiдрiзняються комплекснiстю i розвитком у часi.
Говорячи про вплив комп'ютерних iгор на формування психологiчної залежностi користувача, варто роздiлити гри на рольовi i нерольовi. Це має принципове значення, оскiльки механiзми формування залежностi вiд цих двох типiв iгор мають iстотнi розходження.
Рольовi комп'ютернi iгри впливають на психофiзiологiчний статус граючого, оскiльки вимагають максимальної глибини “входження” у гру i вiдходу вiд реальностi. Основними пiдтипами рольових iгор, видiлюваних по характерi впливу на граючого, силi “затягування” у гру i ступенi “глибини” психологiчної залежностi є: гри з видом “з очей” “свого” комп'ютерного героя; гри з видом ззовнi на “свого” героя; керувальнi гри. Вирiшуючи у вiртуальному свiтi проблеми “порятунку людства”, людина здобуває проблеми в реальному життi.
До нерольових iгор вiдносяться iгри аркадного типу, головоломки, гри на швидкiсть реакцiї, азартнi iгри. У цих iграх граючий не приймає на себе роль комп'ютерного персонажа, тому психологiчнi механiзми формування залежностi i впливи на особистiсть людини менш сильнi. Мотивацiя iгрової дiяльностi заснована на азартi “проходження” на новий рiвень i набирання очок. Таким чином, комп'ютернi iгри iстотно розрiзняються по задiяним у них психiчним функцiям, силi i глибинi свого впливу на особистiсть людини i по психологiчних механiзмах формування залежностi. Вони можуть виконувати, як негативну функцiю – служити «наркотиком», так i позитивну функцiю, розвиваючи швидкiсть реакцiї i логiчне мислення.
iнформацiї. До «швидкiсних» iгор, що вимагають високої швидкiсної реакцiї, влучностi, спритностi, здатностi до екстраполяцiї траєкторiї об'єктiв, що рухаються, можна вiднести комп'ютернi iмiтацiї (чи симулятори) спортивних iгор, полювання, керування лiтаком чи автомобiлем, пiдводного плавання. У конвеєрних iграх граючий має справу з постiйно мiнливою iгровою ситуацiєю, стосовно якої необхiдно в кожен вiдрiзок часу виконати визначену задачу. Якщо граючому це не вдається, то вiн «злiтає з конвеєра». Цi iгри досить монотоннi i позбавленi яскравої сюжетної привабливостi, однак, вимагають вiд граючого здатностi довгостроково пiдтримувати оптимальний рiвень мобiлiзацiйної готовностi, швидко переключати i розподiляти увагу Авантюрнi, пригодницькi вiдеоiгри вимагають вiд граючого максимальної включеностi в сюжетний розвиток подiй i високої емоцiйної напруги. Аналогiчну дiю роблять гри «переслiдування-уникати» i гри-єдиноборства.
Особливостi iгрової ситуацiї ставлять зорову систему дитини в дуже жорсткi умови. Якщо професiйний оператор частину робочого часу дивиться на папiр чи клавiатуру, то граючий у комп'ютерну гру змушений невiдривно стежити за екраном тривалий час. Бiльшiсть комп'ютерних iгор вимагають значного прискорення зорово-моторної реакцiї i ставлять граючого в постiйний цейтнот. Сам змiст iгор здебiльшого агресивний, що викликає значну психофiзiологiчну напругу граючого. Крiм того, велике навантаження створює колiрний склад iнтерфейсу. Яскравi кольори, використовуванi при створеннi гри, не тiльки вимагають значної напруги апарата кольорового сприйняття, але i впливають на акомодацiю. Це зв'язано з тим, що показники переломлення для рiзних кольорiв рiзнi i для одержання чiткого зображення об'єктiв рiзного фарбування, вимагаються значнi зусилля з боку цiлiарного м'яза.
перед екраном комп'ютера зорова система дитини виробляє визначений стереотип реакцiй на iгрове навантаження, що закрiплюється i приводить до функцiональної перебудови. Звичайно спостерiгається рiст асиметрiї функцiй, аж до зниження зору на одному оцi. Крiм того, велика небезпека прогресування короткозоростi, оскiльки одним з факторiв, що сприяють цьому процесу, є значне зорове навантаження.
Невiдривне спостереження за зображенням на екранi монiтора приводить до збiльшення, у порiвняннi з професiйними операторами, часу впливу випромiнювання монiтора на кон'юнктиву i внутрiшнi середовища очей граючих. Експерименти на тваринах, проведенi в 60-70-i роки, показали, що УФ випромiнювання дiапазону А проникає до сiткiвки ока i робить канцерогенну дiю. Саме цей дiапазон реєструється у випромiнюваннi бiльшостi сучасних монiторiв.
широкого спектра випромiнювань ВДТ ПЕВМ на тканини ока, тому проведення дослiджень у цiй областi дозволить розробити мiри профiлактики зорових розладiв у дiтей i дорослих користувачiв.
|
