Реферат/сочинение: "Охорона праці на підприємстві"

Охорона працi на пiдприємствi

У виробничiй сферi рiвень травматизму i професiйних захворювань взаємопов’язаний з технологiчними процесами, обладнанням, а також науково обґрунтованою органiзацiєю виробництва та ергономiчною органiзацiєю робочого мiсця. Статистика свiдчить про те, що бiльшiсть виробничих травм в межах держави скоюється через iгнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил i норм безпеки пiд час виконання робiт. В процесi розслiдування й аналiзу нещасних випадкiв встановлено, що переважна бiльшiсть (до 80%) їх трапляється не з технiчних чи технологiчних причин, а через неправильну органiзацiю працi та дiю людського чинника. Дослiдженням причин виробничого травматизму i професiйних захворювань встановлено таку їх класифiкацiю:Органiзацiйнi причини,Технiчнi причини,Психофiзiологiчнi причиниДо органiзацiйних причин належить: неправильна органiзацiя працi або робочого мiсця, вiдсутнiсть iнструктажiв або неякiсне їх проведення, порушення технологiчного режиму або трудової дисциплiни, вiдсутнiсть iнструкцiй з безпеки працi на робочих мiсцях, неузгодженiсть у дiях, вiдсутнiсть ПВР (проектiв виробництва робiт), а також нагляду й контролю за виробничою дiяльнiстю, вiдсутнiсть засобiв захисту, спецодягу i т. iн.. До технiчних причин належить: проектнi i конструктивнi недолiки, невiдповiднiсть обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалiсть конструкцiй машин, блокувальних систем, сигналiзацiї, неправильний режим технологiчного процесу, недосконале його виконання, вiдсутнiсть iнженерних розрахункiв i т. iн.. До психофiзiологiчних причин належить: невiдповiднiсть умов працi анатомо-фiзiологiчним i психологiчним характеристикам органiзму людини, незадовiльний психологiчний клiмат в колективi, хворобливi стани, високий ступiнь ризику, вживання алкоголю, втома i т. iн.. Така класифiкацiя причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професiйних захворювань, як показують результати розслiдування, слiд вважати групу взаємодiючих чинникiв, що пов’язанi з органiзацiєю виробничої дiяльностi яка може спричиняти рiзний негативний вплив на органiзм людини. Здебiльшого виробничi нещаснi випадки та професiйнi захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Для вивчення причин виробничого травматизму i професiйних захворювань, використовують: Технiчний; Груповий; Топографiчний; Монографiчний; Статистичний методи.

виробничого середовища та iн), що дає пiдстави для впровадження необхiдних заходiв та засобiв безпеки.

Груповий метод встановлює ступiнь повторюваностi нещасних випадкiв. Метод характеризується вивченням великої кiлькостi нещасних випадкiв на одному конкретному об’єктi. Цим методом переважно користуються науково – дослiднi iнститути з проблем охорони працi для складання правил та норм з технiчної безпеки.

Топографiчний метод аналiзу причин виробничого травматизму полягає у тому, що на планi пiдприємства графiчно зображуються мiсця, де трапилися нещаснi випадки. Виявлення концентрацiї нещасних випадкiв на окремих мiсцях спонукає роботодавцiв до бiльш ретельного обстеження таких дiлянок для з’ясування обставин i причин виникнення негативних подiй.

Монографiчний метод аналiзу причин виробничого травматизму передбачає детальне обстеження окремого об’єкта, що експлуатується, проектується або будується, особливостi потенцiйних небезпек i якi вони можуть спричинити наслiдки, вразi їх реалiзацiї в небажану подiю. Цим методом передбачають наскiльки ймовiрнi i серйознi можуть бути нещаснi випадки. Результати монографiчного аналiзу можуть використовуватися при проектуваннi нових пiдприємств або реконструкцiї iснуючих, що дає можливiсть найбiльш повно i точно врахувати запобiжнi заходи в проектнiй документацiї.

Статистичний метод аналiзу офiцiйно застосовується для вивчення та обмiну виробничого травматизму й професiйних захворювань. Цей метод базується на вивченнi матерiалiв реєстрацiї та облiку нещасних випадкiв на виробництвi за формою Н-1. Для цього методу застосовуються вiдноснi показники (коефiцiєнти) – частоти, тяжкостi й загальних втрат.

63. Аналiз гiгiєнiчних умов працi

Гiгiєна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на органiзм людини й суспiльне здоров'я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних правил та заходiв, що мають забезпечувати здоровi санiтарнi умови та запобiгати захворюванням.

Складовою частиною загальної гiгiєни є гiгiєна працi, що вивчає вплив на органiзм чинникiв виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дiї на здоров'я людини.

Практичне втiлення гiгiєнiчних нормативiв у виробничу, побутову та iншi сфери iснування людини є завданням санiтарiї.

Можливий вплив на працiвникiв шкiдливих виробничих чинникiв i розвиток професiйних захворювань вивчає виробнича санiтарiя, яка розробляє систему органiзацiйних заходiв i технiчних засобiв, що запобiгають дiї шкiдливих виробничих чинникiв на органiзм людини.

Технiчнi заходи – це розробка та застосування спецiальних колективних та iндивiдуальних засобiв захисту вiд небезпечних та шкiдливих виробничих чинникiв.

Санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi визначають наявнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних та психофiзiологiчних чинникiв.

На людину як iстоту соцiальну впливає психогенний (iнформацiйний) чинник – через засоби масової iнформацiї.

Оптимiзацiя цих чинникiв на виробництвi забезпечується гiгiєнiчними нормативами та санiтарними рекомендацiями.

Гiгiєнiчний норматив – це визначений дiапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдiяльностi та здоров'я людини.

Об’єктами гiгiєнiчного нормування є чинники антропогенного походження (шум, пил, вiбрацiя i iн.) i чинники природного середовища (мiкроклiмат, ультрафiолетове опромiнення i iн.).

Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкiдливих виробничих чинникiв вважається такий, який при щоденнiй роботi протягом 8 годин, впродовж усього робочого стажу не може викликати змiн у станi здоров'я працiвника або його нащадкiв.

Гiгiєнiчнi нормативи узагальнюються у спецiальних документах, що називаються санiтарними нормами.

Санiтарнi норми використовуються при проектуваннi та органiзацiї виробництва, при контролюваннi стану охорони працi на робочих мiсцях, проведеннi паспортизацiї, впровадженнi стандартiв, а також при розробцi конкретних заходiв щодо нормалiзацiї умов працi.

13.Види штучного освiтлення. Характеристика джерел штучного освiтлення

Штучне освiтлення буває загальним, мiсцевим i комбiнованим. Загальне штучне освiтлення проектується так, щоб свiтло розподiлялося по всьому освiтлюваному просторi. Його проектують на всю площу примiщення для виконання робiт невисокої точностi. Мiсцеве освiтлення проектується для створення вiдповiдного освiтлення тiльки в зонi виконання робiт. Використання лише мiсцевого освiтлення не допускається, оскiльки може призвести до контрасту мiж яскраво освiтленою поверхнею та недостатньо освiтленими предметами, що шкiдливо позначається на зоровiй функцiї людини й може бути причиною нещасного випадку. Тому використовують поєднання загального й мiсцевого освiтлення. Таке комбiноване освiтлення створюється там, де проводяться роботи високої точностi, де потрiбно спрямовувати свiтловий потiк на робочу поверхню, коли характер робiт вимагає напруження органу зору. Розмiщення свiтильникiв загального освiтлення повинно бути рiвномiрним i симетричним. Висота пiдвiсу свiтильникiв залежить вiд їх конструкцiї i потужностi ламп (2-4 м). За функцiональним призначенням штучне освiтлення буває робочим, аварiйним, евакуацiйним та охоронним. Робоче освiтлення служить для забезпечення нормальної свiтлової обстановки на робочих мiсцях. Аварiйне освiтлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освiтлення. Розрiзняють два рiзновиди аварiйного освiтлення: аварiйне освiтлення для продовження роботи та аварiйне освiтлення для безпечної евакуацiї людей. Аварiйне освiтлення для продовження роботи передбачається в тому випадку, коли вихiд з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушення технологiчного процесу, нормальної роботи життєво важливих об'єктiв — електростанцiй, диспетчерських пунктiв, вузлiв зв'язку, насосних установок та iн. До найбiльш розповсюджених джерел свiтла належать лампи розжарювання — нормальнi, дзеркальнi та прожекторнi. Джерелом свiтла в них є спiральна вольфрамова нитка, а основним параметром — температура її розжарювання. Найважливiшою характеристикою лампи є свiтлова вiддача — вiдношення свiтлового потоку лампи до потужностi, яку вона споживає. З метою пiдвищення свiтлової вiддачi лампи випускають з подвiйною спiраллю вольфрамової нитки (бiспiральнi). Недолiками ламп розжарювання є велика яскравiсть i блиск, якi спричинюють слiпучу дiю на очi, що може призвести до травм та аварiй. У спектрi випромiнювання ламп розжарювання домiнують жовто-червонi променi з недостатньою кiлькiстю синiх та фiолетових порiвняно з природним свiтлом. Тому склад випромiнювання цих ламп змiнює кольорову передачу, яка не дозволяє ефективно використовувати їх для освiтлення при роботах, пов'язаних з необхiднiстю точного розпiзнавання кольорiв. Суттєвим недолiком цих ламп є висока температура нагрiвання (140 °С), що робить їх пожежонебезпечними. Недолiки ламп розжарювання зумовили пошук нових джерел свiтла. Цю проблему вдалося вирiшити завдяки використанню явища люмiнiсценцiї. Вiдкриття й використання люмiнiсцентних ламп розширило можливостi використання свiтла в життi людини. Перевагою цих ламп є те, що поверхня трубки нагрiвається лише до 40-50 °С, що має неабияке значення, особливо за умов жаркого мiкроклiмату. нь яскравостi, не чинять слiпучої дiї, дають м'яке розсiяне свiтло з майже повною вiдсутнiстю тiней i блискiв. Основним недолiком люмiнiсцентних ламп є пульсацiя свiтлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопiчного ефекту. Стробоскопiчний ефект — це явище спотворення зорового сприйняття об'єктiв, що рухаються чи обертаються. Воно виникає тодi, коли збiгається кратнiсть змiн частотних характеристик об'єктiв i свiтлового потоку. Це може стати причиною аварiй i травм, оскiльки об'єкт, що рухається чи обертається, може здатися нерухомим. Тому цi лампи не використовуються для мiсцевого освiтлення. Недолiком цих ламп є й те, що вони потребують додаткових пристроїв для вмикання їх у мережу (дроселi й конденсатори). Це ускладнює конструкцiю, спричинює шум (дроселiв) i збiльшує час мiж вмиканням i запалюванням ламп.

Серед iнших джерел освiтлення велика роль належить дуговим ртутно-люмiнiсцентним лампам високого тиску (ДРЛ), якi використовуються для освiтлення вулиць, площ, архiтектурних i промислових комплексiв. Лампи дають бiле свiтло, яке забезпечує точне вiдтворення природних кольорiв.

44. ВІБРАЦІЯ, ЇЇ ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМИ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

Вiбрацiя як чинник шкiдливостi у виробничiй дiяльностi зустрiчається в багатьох технологiчних процесах. Причиною виникнення вiбрацiї може бути незрiвноважнiсть i незбалансованiсть частин механiзмiв, що обертаються чи здiйснюють зворотно-поступальний рух.

Вiбрацiя – це коливальнi процеси, що вiдбуваються у механiчних системах. Найпростiшою формою вiбрацiї є гармонiйнi синусоїднi коливальнi рухи.

Основнi параметри синусоїдного коливання: частота в Герцах, амплiтуда змiщення – А (м або см);коливальна швидкiсть – V (м/с); прискорення – W (м/с2). В практицi вiброакустичних вимiрювань використовують не абсолютнi значення параметрiв, а вiдноснi величини –вiброшвидкостi i рiвень вiброприскорення, якi визначаються вiдносного опорного значення й вимiрюються в децибелах (дБ).

У виробничих умовах майже не зустрiчаються простi гармонiйнi коливання там переважають аперiодичнi, квазiперiодичнi, iмпульсивнi або поштовхоподiбнi вiбрацiї.

Залежно вiд джерела вiбрацiї i характеру контакту з тiлом людини вiбрацiя умовно подiляється на мiсцеву (локальну), загальну та змiшану.

За спектральним складом умовно видiляють низьку й високочастотну вiбрацiю. Вiбрацiя з частотою 16-32 Гц є низькочастотною, а з бiльшими частотами – високочастотною.

За часовими характеристиками вiбрацiя

Сила впливу вiбрацiї i характер її дiї на органiзм людини залежить вiд кiлькостi поглинутої енергiї, найбiльш адекватним виразом якої є вiброшвидкiсть.

Вiбрацiя викликає в органiзмi людини реакцiю аналогiчну багатократному струсу мозку i є причиною функцiонального розладу рiзних систем та органiв.

Тiло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. Пiд впливом коливань деяких частот на органiзм людини може виникати таке явище, як резонанс внутрiшнiх органiв, вони починають поводитись як звичайнi маятники. Для бiльшостi внутрiшнiх органiв власнi частоти лежать в дiапазонi 6-9Гц, а в межах частот 25-30Гц – резонанс голови вiдносно плечей. Систематична i тривала дiя вiбрацiї в резонанснiй чи близькiй до неї зонi може бути причиною вiбрацiйної хвороби.

Особливостi дiї вiбрацiї визначаються частотними спектрами i максимальними рiвнями енергiї коливання. Мiсцева вiбрацiя має найбiльшу питому вагу серед професiйних вiбрацiйних хвороб. Мiсцева вiбрацiя в дiапазонi низьких частот викликає вiбрацiйну патологiю з переважним ураженням нервово-м’язового, опорно-рухового апарату. Локальна вiбрацiя широкого спектра (35-125 Гц) викликає судиннi, нервово-м’язовi, кiстково-суглобнi та iншi порушення рiзного ступеня. Погiршується постачання кiнцiвок кров’ю, порушується чутливiсть шкiри, вiдбувається закостенiння сухожилкiв, м’язiв, виникає сильний бiль, вiдкладаються солi в суглобах рук i пальцiв, що призводить до деформацiї i зменшення їх рухливостi.

Низькочастотнi вiбрацiї призводить до захворювання через 8-10 рокiв роботи з вiбрацiйним обладнанням, а високочастотнi вiбрацiї – через 5 i менше рокiв. Пiд дiєю виникають змiни у центральнiй i вегетативнiй нервовiй системах, серцево-судиннiй системi, обмiнних процесах, вестибулярному апаратi, виникають спазми церебральних i периферiйних судин. Унаслiдок дiї загальної вiбрацiї на центральну нервову систему може розвиватися церебральна форма вiбрацiйної хвороби. Ця хвороба порушує фiзiологiчнi функцiї органiзму й проявляється у виглядi головного болю, запаморочення, нудоти, що настають без видимих причин. Важливу роль у розвитку вiбрацiйної хвороби вiдiграють супутнi чинники: мiкро травматизацiя, переохолодження, великi статичнi м’язовi навантаження та iн. Ефективне лiкування вiбрацiйної хвороби може бути лише на раннiх стадiях захворювання. В особливо тяжких випадках в органiзмi настають незворотнi змiни, що призводять до iнвалiдностi та часткової чи повної втрати працездатностi. За органiзацiйними ознаками методи вiброзахисту бувають колективнi та iндивiдуальнi .

1 Колективнi методи передбачають такi заходи: послаблення енергiї вiбрацiї в джерелi її виникнення; послаблення параметрiв вiбрацiї на шляху її розповсюдження вiд джерела збудження; органiзацiйно-технiчнi; санiтарно-гiгiєнiчнi та лiкувально-профiлактичнi.

Органiзацiйно-технiчнi заходи передбачають: замiну операцiй, що вимагають використання вiбромашин дистанцiйним або автоматичним управлiнням; своєчаснi планово-попереджувальнi ремонти; контроль за вiбрацiйними параметрами ручних машин не рiдше нiж 1раз на 6 мiсяцiв;

змащування та зрiвноваження деталей машин, що рухаються.

Основним технiчним заходом є створення нових конструкцiй машин, вiбрацiя яких не виходить за безпечнi межi, а зусилля не перевищує 15-20кг.

Вiбронебезпечними вважаються такi машини, якi хоча б в одному з режимiв експлуатацiї генерують вiбрацiї, що вимагають забезпечення вiбробезпечних умов працi. Чинне мiсце в системi захисту працюючих займає: вiбропоглинання; вiбродемпфування; вiброiзоляцiя; вiброгасiння.

тертя (магнiтнi сплави, пластмаси, мастики, пiнопласти, гума, пластикати i iн.).

На конструкцiях, що вiбрують шар пружнов’язких матерiалiв збiльшує у коливальнiй системi внутрiшнє тертя. Товщина покриття мастиками має перевищувати товщину вiбруючих конструктивних деталей у 2-3 рази.

зменшується, коли збiльшується сила натиску.

Пружнi елементи вiброiзоляторiв i амортизаторiв можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої та дiрчастої гуми i т. iн. Їх параметри визначаються розрахунками.

Для пружинного амортизатора найчастiше добирають пружини круглого перерiзу. Вони є кращими за гумовi. Їх проектують для iзоляцiї як низьких, так i високих частот. Вони довше зберiгають пружнi властивостi, добре протистоять дiї мастил i високих температур. Пружиннi амортизатори використовують для вiброiзоляцiї насосiв, електродвигунiв i двигунiв внутрiшнього згоряння.

Вiброгасiння досягають шляхом збiльшення маси агрегату чи пiдвищення його жорсткостi.

агрегату; його розраховують так, щоб амплiтуда коливань пiдошви фундаменту не перевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо вiдповiдальних випадкiв – 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – так званi акустичнi шви без заповнення або з заповнювачем.

Важливим профiлактичним заходом є правильна органiзацiя режиму працi осiб вiбронебезпечних професiй. Сумарний час контакту з вiбруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалостi робочого дня, а тривалiсть безперервної дiї вiбрацiї не повинна перевищувати 15-20хв.

З лiкувально-профiлактичною метою рекомендується надавати двi регламентованi перерви для виробничої гiмнастики й гiдропроцедур.

перiодичнi огляди.

2 До засобiв iндивiдуального вiброзахисту належать вiброгасячi рукавицi та спецiальне взуття. Для захисту тiла використовують нагруднi пояси i спецiальнi костюми з пружно-демпоруючих матерiалiв.

Нормування вiбрацiй.

Нормативними характеристиками, що служать для оцiнки впливу вiбрацiй на людину є:

По способу передачi на людину вiбрацiя вимiрюється в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здiйснюється в рiзних iнтервалах частот:

Для локальної - 8, 16, 31. 5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

79.ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМ ЗА УШКОДЖЕНЕ ЗДОРОВЯ

КЗоТ Украины Глава XI. Охорона працi Стаття 173. Вiдшкодування шкоди в разi ушкодження здоров'я працiвникiв

Шкода, заподiяна працiвникам калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язкiв, вiдшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Вiдшкодування шкоди працiвникам за ушкодження здоров’я

У разi нещасного випадку потерпiлий має звернутися до роботодавця, з вини якого йому було заподiяно шкоду, з письмовою заявою про вiдшкодування матерiальних та моральних збиткiв. У поданiй заявi слiд навести обставини й докази вини власника, розмiр заробiтку, що передував травмi, висновок ЛКК про ступiнь втрати професiйної працездатностi та потребу в медичнiй та соцiальнiй допомозi.

У разi до заяви додається довiдка про смерть потерпiлого, довiдка про склад утриманцiв, про дiтей, що навчаються вiком до 23 рокiв, рахунок про суми, сплаченнi на поховання i т. iн..

Суми вiдшкодування шкоди визначаються залежно вiд тяжкостi нещасного випадку .

Одноразова допомога надається у разi:

· тимчасовi втрати працездатностi вiдшкодування шкоди обчислюється iз середнього заробiтку за перiод перебування потерпiлого на лiкарняному;

· смертi потерпiлого сiм’ї надається допомога у розмiрi п’ятирiчного заробiтку померлого й однорiчного заробiтку на кожного його утриманця;

Ступiнь втрати працездатностi пiд час виконання працiвником трудових обов’язкiв i потребу у соцiальнiй допомозi визначає ЛКК.

Чинне законодавство передбачає вiдшкодування моральної шкоди, якщо умови працi призвели до моральних втрат.

Моральна втрата

Згiдно з чинним законодавством до моральної шкоди вiдноситься : приниження честi, гiдностi, моральне переживання у зв’язку з ушкодженням здоров’я або iншi негативнi наслiдки морального характеру навiть без втрати потерпiлим працездатностi.

Роботодавець має вiдшкодувати моральну шкоду потерпiлому, якщо не доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не були причиною моральних втрат.

Вину роботодавця та право на вiдшкодування працiвниковi моральної шкоди можуть пiдтвердити такi документи :

· висновок контролюючих та медичних органiв щодо причин ушкодження здоров’я i т. iн.

Розмiр вiдшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати. Рiшення про вiдшкодування моральної шкоди оформляється роботодавцем у виглядi наказу iз зазначенням термiну її виплати.

Особа, яка не задоволена рiшенням роботодавця може звертатися до комiсiї з трудових спорiв (КТС) або з позивною заявою до суду.

41.

Трудовий процес визначається показниками важкостi та напруженостi працi.

Важкiсть працi

Напруженiсть працi – це навантаження на ЦНС, яке оцiнюється за показниками, що характеризують iнтелектуальнi, сенсорнi, емоцiйнi i т. iн. навантаження.

- це ступiнь сукупної дiї всiх елементiв, що становлять умови працi й впливають на працездатнiсть i здоров'я людини та вiдтворення її сил.

Отже, важкiсть працi

За несприятливих умов знижується продуктивнiсть працi, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професiйнi або виробничо-обумовленi хронiчнi захворювання.

Вiдомо три функцiональнi якiсно вiдмiннi стани органiзму пiдчас трудової дiяльностi:

1. нормальний; 2. граничний(мiж нормою та патологiєю); 3. патологiчний.

В процесi трудової дiяльностi у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказаних функцiональних станiв. Вони є критерiєм для встановлення категорiї важкостi працi.

Гiгiєнiчним класифiкатором обґрунтовано шiсть категорiй важкостi (тяжкостi) працi.

2. категорiя важкостi працi – роботи, що виконуються в умовах, що вiдповiдають гiгiєнiчним нормативам, у здорових людей не виникає вiдхилень у станi здоров'я, пов’язаних з професiйною дiяльнiстю;

3. категорiя важкостi працi – це роботи з пiдвищеними м’язовими та нервово-емоцiйно-психiчними навантаженнями. За таких робiт погiршуються фiзiологiчнi та технiко-економiчнi показники i формується пограничний стан органiзму;

4. категорiя важкостi працi – це роботи, що призводять до бiльш глибокого пограничного стану. У практично здорових людей можуть виникати професiйнi хвороби;

6. Категорiя важкостi працi – це роботи в умовах надмiрних перенавантажень, стресових психiчних ситуацiй, що призводить до гострих паталогiчних реакцiй i тяжких порушень функцiонування органiзму.

Для адекватної оцiнки конкретної категорiї важкостi умов працi має бути розроблений i впроваджений у виробничу дiяльнiсть комплекс санiтарно-гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та технiчних засобiв профiлактики професiйних захворювань.

47.Дiя шуму на людину. Методи та засоби захисту

органiзм вiдносять пошкодження органiв слуху.

Було встановлено, що вiк не впливає на гостроту слуху, i лише несприятливе акустичне середовище може призвести до розвитку слухової патологiї — професiйної глухоти.

Шум може впливати на слух людини по-рiзному — викликати миттєву глухоту або пошкодження органiв слуху (акустична травма). При тривалiй дiї шуму рiзко знижується чутливiсть слуху до звукiв окремих частот або чутливiсть на обмежений час (хвилини, тижнi, мiсяцi), пiсля чого слух вiдновлюється майже повнiстю внаслiдок прояву адаптацiйної захисної пристосувальної реакцiї слухового органа.

Найшкiдливiшим для слуху є шум великої iнтенсивностi з довгим перiодом неперервної дiї. Якщо на людину кiлька хвилин дiє звук середньої чи високої частоти з рiвнем понад 90 дБ, у неї настає тимчасовий зсув порогу чутливостi. Зi збiльшенням часу дiї i пiдвищенням рiвня шуму збiльшується тимчасовий зсув порогу й подовжується перiод вiдновлення.

Змiна слухової функцiї може мати рiзнi стадiї — короткочасне й стiйке зниження гостроти слуху. Короткочасне зниження гостроти слуху вказує на адаптацiйно-пристосувальну реакцiю органа слуху на дiю шуму.

а пiзнiше — i на найбiльш низьких частотах.

бiльш несприятливо, нiж суцiльний при аналогiчнiй сумарнiй потужностi.

Визнано, що початкова стадiя професiйного пошкодження слуху спостерiгається в робiтникiв зi стажем до 5 рокiв. Пошкодження слуху на всiх частотах настає при роботi в умовах шуму понад 10 рокiв. Коли звуковий тиск великий, може виникнути розрив барабанної перетинки. Найбiльш раннi вираженi змiни спостерiгаються на частотi 4000 Гц i в близькiй до неї зонi.

Крiм вказаної негативної дiї, шум спричинює ушкодження багатьох органiв i систем органiзму, бо є вираженим загальнобiологiч-ним подразником, у першу чергу, нервової i серцево-судинної систем. Бiльш раннi порушення настають у нервовiй системi, а змiна органа слуху розвивається значно пiзнiше. У якому напрямку буде спрямована дiя шуму через центральну нервову систему — сказати важко, але, безперечно, на тi внутрiшнi органи, якi певною мiрою вже ослабленi. Оскiльки слуховий аналiзатор через центральну нервову систему пов'язаний з рiзними життєво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь органiзм. Звуковi коливання людина сприймає не лише органом слуху, а i через кiстки черепа (так звана кiсткова провiднiсть). При невисоких рiвнях шуму кiсткова провiднiсть невелика, а при високих вона зростає i посилює шкiдливий вплив на органiзм людини. У робiтникiв, що працюють в несприятливому акустичному середовищi, ранiше, нiж порушення слухової чутливостi, виникають такi симптоми, як роздратування, пригнiчений настрiй, послаблення пам'ятi, апатiя, змiна чутливостi шкiри, уповiльнення швидкостi психiчних реакцiй, розлади сну та iн. Пiд впливом сильного шуму зменшується гострота зору, з'являються головнi болi й запамороченая, змiнюється ритм дихання. ї На фонi шуму прискорюється настання втоми, уповiльнюється темп працi, її якiсть, продуктивнiсть, увага та психiчнi реакцiї, що може призвести до виробничого травматизму. Офiцiйно професiйним захворюванням унаслiдок шкiдливої дiї виробничого шуму поки що визнається лише пошкодження органа слуху.

Методи та засоби захисту

Боротьба iз шумом здiйснюється рiзними засобами та методами. Загальну класифiкацiю засобiв та методiв захисту вiд шуму наведено в ГОСТ 12. 1. 029-80 ССБТ «Заходи та методи захисту вiд шуму. Класифiкацiя».

що зменшують шум на шляху його поширення.

Найефективнiшими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелi його виникнення — шляхом полiпшення конструкцiї машин, застосування матерiалiв, що не викликають сильних звукiв, забезпечення мiнiмальних допускiв у сполучених вузлах, замiни пря-мозубих шестерень шевронними та iнше.
За способом реалiзацiї методи й способи колективного захисту, що зменшують шум на шляхах його поширення, подiляються на такi:

2. архiтектурно-планувальнi;

3. органiзацiйно-технiчнi.

Акустичний захист вiд шкiдливої дiї шуму — це зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання та методу звукоiзоляцiї.

Метод звукопоглинання базується на перетвореннi енергiї звукових коливань частинок повiтря на теплоту за рахунок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матерiалу.

У виробничих примiщеннях рiвень шуму значно пiдвищується внаслiдок вiдбиття його вiд огороджуючих будiвельних конструкцiй та обладнання. Для зменшення частки вiдбитого звуку застосовують спецiальну акустичну обробку примiщень. Вона полягає в тому, що внутрiшнi поверхнi облицьовують звукопоглинаючими матерiалами. Чим бiльше звукової енергiї поглинається, тим менше її вiдбивається назад у примiщення.
61. Розрiзняють двi форми негативного впливу на органiзм людини електромагнiтного випромiнювання дiапазону радiочастот — гостру i хронiчну, яка, у свою чергу, подiляється на три ступенi: легкий, середнiй i тяжкий. Хронiчна форма характеризується функцiональними порушеннями нервової, серцево-судинної та iнших систем органiзму, що проявляються астенiчним синдромом, i вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинної системи. Особи, якi перебувають пiд впливом хронiчного випромiнювання ЕМП, частiше, нiж тi, хто не зазнає опромiнення, скаржаться на незадовiльний стан здоров'я, у тому числi на головний бiль, бiль у серцi, серцебиття, загальну слабкiсть, сонливiсть, шум у вухах, парестезiю тощо. — потужний фiзичний подразник. Рiзнi органiзми мають рiзну чутливiсть до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер i вираженiсть бiологiчного ефекту залежать вiд параметрiв ЕМП i рiвня органiзацiї бiосистеми. Захисно-пристосувальнi реакцiї, що з'являються у людини пiд впливом електромагнiтного випромiнювання, мають неспецифiчний характер(наприклад, збудження центральної нервової системи i пiдвищення рiвня обмiну речовин). Ефекти вiд впливу на бiологiчнi тканини людини електромагнiтного випромiнювання радiочастотного дiапазону малої потужностi подiляються на тепловi й нетепловi. Тепловий ефект може виявлятись у людини або пiдвищенням температури тiла, або вибiрковим (селективним) нагрiванням окремих його органiв, терморегуляцiя яких утруднена. Дiя електромагнiтного випромiнювання на бiологiчний об'єкт виявляється тодi, коли iнтенсивнiсть випромiнювання нижча вiд теплових порогових його значень, тобто спостерiгаються нетепловi ефекти або специфiчна дiя радiохвиль, яка визначається iнформацiйним аспектом електромагнiтного випромiнювання, що сприймається органiзмом i залежить вiд властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку. Причини ураження можна згрупувати за наступними чинниками:- дотик до струмоведучих частин пiд напругою внаслiдок недотримання правил безпеки, дефектiв конструкцiї та монтажу електрообладнання;- дотик до неструмоведучих частин, котрi опинились пiд напругою внаслiдок пошкодження iзоляцiї, перехрещування проводiв;- помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;- вiдсутнiсть надiйних захисних пристроїв.
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

Розрiзняють три дiапазони радiочастот:

1. ВЧ - високочастотнi 100 КГц - 30 МГц.

3. НВЧ - надвисокочастотнi 300 МГц - 300000 МГц.

ВЧ - застосовуються при iндукцiйної термообробки металiв (пайка, загартування, випал), радiозв'язок.

1. Неекранованi високочастотнi елементи.

2. Індуктори, трансформатори, конденсатори.

3. Антеннi системи.

5. Високовольтнi лiнiї електропередач.

ЕМП поля характеризуються:

1. Векторами напруженостi електричного поля, Е В / м.

2. Векторами напруженостi магнiтного поля, Н А / м.

Вектори бiжучої хвилi завжди взаємно перпендикулярнi i пов'язанi спiввiдношенням Е = 377 Н (при поширеннi в повiтрi).

Поширення ЕМ хвилi пов'язане з перенесенням енергiї в просторi. Енергiя ЕМ поля визначається густиною потоку енергiї або iнтенсивнiстю I.

Вплив змiнних електромагнiтних полiв на людину

прикладення зовнiшнього поля з'являються iоннi струми. За цих явищах вiдбувається нагрiв тканин людини. Надмiрне тепло органiзмом вiдводиться до певної межi. При I = 10 Вт/м2 - тобто при т. з. тепловому порозi, пiдвищується температура тiла, як би зсередини, а рецептори, включаючи терморегулятори, знаходяться зовнi тiла.

опромiнення очей викликає помутнiння кришталика (катаракта). Причому, вона з'являється не вiдразу, а через кiлька днiв або тижнiв.

Крiм того, вiдбувається також вплив на нервову систему, склад кровi, бiохiмiчну активнiсть бiлкових молекул.

Вплив ЕМ полiв на людину залежить вiд:1. Напруженостi складових полiв. 2. Інтенсивностi потоку енергiї. 3. Частоти коливань. 4. Локалiзацiї на поверхнi тiла. 5. Часу. 6. Вiдстанi. 7. Індивiдуальних особливостей, органiзму.

Нормування електромагнiтних полiв

Нормування здiйснюється за ГОСТ 12. 1. 006-84 "Електромагнiтнi поля радiочастот. Допустимi рiвнi на робочих мiсцях i вимоги до проведення контролю" з теплового впливу. Вiдповiдно до теорiї ЕМ поля простiр бiля джерела змiнного електричного або магнiтного полiв дiлиться на двi зони:1) ближню зону або зону iндукцiї на вiдстанi 2) дальню зону - зону випромiнювання на вiдстанi У зонi iндукцiї ще не сформувалася бiжить електромагнiтна хвиля i електричне та магнiтне поле можна вважати незалежними один вiд одного. Нормується напруженiсть поля в цiй зонi по обидва складовим ЕМ поля. У зонi випромiнювання поле характеризується хвилею, що бiжить, важливим параметром якої є щiльнiсть потоку енергiї (ППЕ)

Методи захисту

Ослаблення потужностi ЕМ поля на робочому мiсцi можна досягти:1) шляхом збiльшення вiдстанi вiд джерела;2) зменшенням потужностi випромiнювання генератора;3) встановленням навколишнього або поглинаючого екранiв мiж антеною i робочим мiсцем;4) застосуванням ЗІЗ.

1. Захист "вiдстанню" - найбiльш простий i ефективний метод. Примiщення, де йдуть роботи НВЧ елементами мають бути достатнiх розмiрiв i може бути застосоване дистанцiйне керування.

коаксiальнi i хвилеводнi.

Екранувати можна або сам джерело випромiнювання або робоче мiсце. Типи екранiв - вiдображають i поглинають (суцiльнi, сiтчастi), замкнутi, незамкнутi, плоскi, граничний хвилевiд, коаксiальнi.

155I/2I58, що має провiдну сiтку.

Для бiльшої впевненостi у неможливостi поразки ЕМ полями можна заземляти одяг. Очi захищають окулярами марки ГРЗ-5, вмонтованi в каптури або ж приємним окремо. Скельця окулярiв покритi напiвпровiдниковим оловом (SnO2).

29.Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санiтарноепiдемiологiчного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”
органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоров’я i працездатностi людини в процесi працi. Воно складається з Закону України «Про охорону працi», Кодексу законiв про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi» та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

Законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституцiї України i складається з Основ цього закону та iнших прийнятих вiдповiдно до них актiв законодавства, що регулюють суспiльнi вiдносини у галузi охорони здоров'я.

Даний закон визначає основнi принципи охорони здоров’я, права та обов’язки громадян з приводу охорони здоров’я, основи органiзацiї охорони здоров’я, забезпечення здорових i безпечних умов життя, лiкувально-профiлактична допомога, забезпечення лiкарськими i протезними засобами, охорона здоров’я матерi та дитини, медико-санiтарне забезпечення санiтарно-курортної дiяльностi та вiдпочинку, медична експертиза, медична та фармацевтична дiяльнiсть, вiдповiдальнiсть за порушення законодавства.

Закон визначає основнi засади державної полiтики в галузi охорони працi, якi базуються на принципах:

- прiоритету життя i здоров’я працiвникiв, повної вiдповiдальностi роботодавця за створення належних, безпечних i здорових умов працi;

- пiдвищення рiвня промислової безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, технологiй та продукцiї, а також сприяння пiдприємствам у створеннi безпечних та нешкiдливих умов працi;

- комплексного розв’язання завдань охорони працi на основi загальнодержавної, галузевих, регiональних програм з цього питання та з урахуванням iнших напрямiв економiчної i соцiальної полiтики, досягнень в галузi науки i технiки та охорони довкiлля;

- соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони працi для всiх пiдприємств та суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi;

- адаптацiї трудових процесiв до можливостей працiвника з урахуванням його здоров’я та психологiчного стану;

- використання економiчних методiв управлiння охороною працi, участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi, залучення добровiльних внескiв та iнших надходжень на цi цiлi, отримання яких не суперечить законодавству;

- iнформування населення, проведення навчання, професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi;

- забезпечення координацiї дiяльностi органiв державної влади, установ, органiзацiй, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гiгiєни та безпеки працi, а також спiвробiтництва i проведення консультацiй мiж роботодавцями та працiвниками (їх представниками), мiж усiма соцiальними групами пiд час прийняття рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнях;

- використання свiтового досвiду органiзацiї роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi на основi мiжнародного спiвробiтництва.

правове поле Закону України «Про охорону працi» охоплює основнi аспекти цих правовiдносин, а сам закон мiстить 44 статтi, об‘єднаних у 8 роздiлiв.

ЗУ «Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення» регулює суспiльнi вiдносини, якi виникають у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя, визначає вiдповiднi права i обов'язки державних органiв, пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян, встановлює порядок органiзацiї державної санiтарно-епiдемiологiчної служби i здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду в Українi. Вiн базується на Конституцiї України i складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законiв України "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб", "Про боротьбу iз захворюванням на туберкульоз", "Про запобiгання захворюванню на синдром набутого iмунодефiциту (СНІД) та соцiальний захист населення", iнших нормативно-правових актiв та санiтарних норм. ЗУ « Охорона навколишнього природного середовища, рацiональне використання природних ресурсiв, забезпечення екологiчної безпеки життєдiяльностi людини –– невiд'ємна умова сталого економiчного та соцiального розвитку України.

вiд негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонiйної взаємодiї суспiльства i природи, охорону, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв.

природного середовища є регулювання вiдносин у галузi охорони, використання i вiдтворення природних ресурсiв, забезпечення екологiчної безпеки, запобiгання i лiквiдацiї негативного впливу господарської та iншої дiяльностi на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсiв, генетичного фонду живої природи, ландшафтiв та iнших природних комплексiв, унiкальних територiй та природних об'єктiв, пов'язаних з iсторико-культурною спадщиною.

Вiдносини у галузi охорони навколишнього природного середовища в Українi регулюються цим Законом, а також розроблюваними вiдповiдно до нього земельним, водним, лiсовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повiтря, про охорону i використання рослинного i тваринного свiту та iншим спецiальним законодавством.
30.Запобiгання вибуху газо-, паро- i пилоповiтряних сумiшей
У звичайних умовах горiння є процесом окислення або з'єднання горючої речовини iз киснем повiтря, який супроводжується видiленням тепла i свiтла. Проте деякi речовини, наприклад, стислий ацетилен, озон, вибуховi речовини, можуть вибухати i без кисню повiтря iз утворенням тепла i полум'я.

Пил горючих речовин небезпечний. Пил, який осiв на устаткуваннi або виступаючих частинах конструкцiй будiвель, може тлiти i горiти, а той, що знаходиться в повiтрi, здатний утворювати вибухонебезпечну сумiш. Швидкiсть реакцiї горiння зростає iз збiльшенням питомої поверхнi пилу.

Тому при визначеннi ступеня небезпеки пилу, що знаходиться у виробничому примiщеннi передусiм необхiдно враховувати здатнiсть пилу утворювати iз повiтрям вибухонебезпечнi сумiшi, а також чутливiсть таких сумiшей до рiзних джерел запалювання.

Нижнi концентрацiйнi межi запалювання пилоповiтряних сумiшей коливаються для бiльшостi речовин вiд 2,5 до 30 г/м3. Такi концентрацiї пилу можуть спостерiгатися тiльки всерединi хiмiчних апаратiв або в дуже сильно запорошеному примiщеннi. При таких концентрацiя предмети на вiдстанi 1-2 м вже не розрiзняються.

Для запобiгання вибуху пилоповiтряних сумiшей або зменшення руйнуючої дiї такого вибуху на апаратах ( бункерах, млинах, сепараторах) встановлюються розривнi мембрани, а також пристрої для подачi в пилопроводи iнертних газiв (двоокису вуглецю або водяної пари).

Впровадження сучасних технологiчних процесiв на пiдприємствах неможливо без засобiв автоматизацiї, керування та контролю технологiчними процесами. Тому що велика кiлькiсть пилiв рiзних речовин, якi використаються у технологiчних процесах, ставиться до пальних i вони можуть створювати вибухонебезпечнi сумiшi з повiтрям, то необхiдно приймати заходи щодо запобiгання пiдпалювання цих сумiшей електроустаткуванням цих технологiчних установок.

49. ІНСТРУКТАЖІ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Мета iнструктажу - навчити працiвника правильно i безпечно для себе i оточуючого се-редовища виконувати свої трудовi обов'язки. Інструктажi за часом i характером проведення подiляють на: 1. проводиться з усiма працiвниками, якi щой-но прийнятi на роботу (постiйну або тимчасову). Метою вступного iнструктажу є: роз'яснення значення виробничої i трудової дисциплiни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями законодавства про працю, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актiв про нещасний випадок, порядок надання першої допомоги потерпiлому; загальними вимогами до органiзацiї та утримання робочих мiсць; вимогам особистої гiгiєни та виробничої санiтарiї; призначення i використання засобiв iндивiдуального захисту, спецодягу i спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.2. Первинний iнструктаж проводиться на робочому мiсцi до початку роботи з новоприйнятим працiвником або працiвником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихо-ванцем перед роботою в майстернях, лабораторiях, дiльницях тощо. Первинний iнструктаж проводиться iндивiдуально або для групи осiб спiльного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог вiдповiдних iнструкцiй з охорони працi та iнших нормативних актiв про охорону працi, технiчної документацiї i орiєнтованого пере-лiку питань первинного iнструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, iнструктаж та перевiрку знань з питань охорони працi. Усi робiтники i випускники професiйних навчальних закладiв пiсля первинного iнструктажу на робочому мiсцi повиннi пройти стажування протягом 2-15 змiн пiд керiвництвом досвiдчених квалiфiкованих робiтникiв або спецiалiстiв, що призначаються наказом (розпорядженням) по пiдприємству, цеху, дiльницi, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщо робiтник має стаж роботи за своєю професiєю не менше трьох рокiв, а робота, яку вiн виконуватиме, для нього знайома з попереднього мiсця працi.3. Повторний iнструктаж проводиться на робочому мiсцi з усiма працiвниками, незалежно вiд квалiфiкацiї, освiти i стажу роботи: на роботах iз пiдвищеною небезпекою працi - один раз на квартал; на iнших роботах - один раз у пiврiччя. Мета iнструктажу - поновити знання та умiння виконувати працiвником роботу пра-вильно i безпечно. Проводиться iнструктаж iндивiдуально або для групи працiвникiв, що виконують однотипнi роботи, за програмою первинного iнструктажу в повному обсязi.4. Позаплановий iнструктаж проводиться з працiвниками на робочому мiсцi або в кабiнетi охорони працi у випадках: -при введеннi в дiю нових або змiнених нормативних актiв про охорону працi;-при змiнi технологiчного процесу, замiнi або модернiзацiї устаткування, приладiв та iнструментiв, вихiдної сировини, матерiалiв та iнших факторiв, що впливають на охорону працi;-при порушеннi працiвником нормативних актiв, що може призвести до травми, отруєння або аварiї;-на вимогу працiвника органу державного нагляду або вищої за iєрархiєю державної чи господарської органiзацiї при виявленнi недостатнього знання працiвником безпечних прийомiв працi i нормативних актiв про охорону працi;-при перервi в роботi виконавця робiт бiльше, нiж 30 календарних днiв (для робiт iз пiдвищеною небезпекою), а для решти робiт - бiльше 60 днiв.

Інструктаж проводиться iндивiдуально або для групи працiвникiв спiльного фаху. Обсяг i змiст iнструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно вiд причин i обставин, що викликали необхiднiсть його проведення.

5. Цiльовий iнструктаж i т. д.);

при лiквiдацiї наслiдкiв аварiї i стихiйного лиха;- при виконаннi робiт, що оформлюються нарядом-допуском, письмовим дозволом та iншими документами; - в разi проведення екскурсiй або органiзацiї масових заходiв з учнями та вихованцями (екскурсiї, походи, спортивнi заходи тощо).

Цiльовий iнструктаж фiксується нарядом-допуском або iншим документом, що дозволяє проведення робiт.

57.Інструкцiї про заходи пожежної безпеки

На об’єктах де iснує потенцiйна загроза виникнення пожежi, для встановлення належного протипожежного режиму, мають бути розробленi вiдповiднi iнструкцiї про заходи пожежної безпеки

Інструкцiї мають розроблятися як загальнообов’язковi, для пiдприємств для окремих структурних пiдроздiлiв, а також окремих технологiчних операцiй, машин i обладнання.

Розробку iнструкцiй здiйснюють пiсля детального аналiзу пожежної небезпеки пiдприємства, дiльницi чи технологiчного процесу на пiдставi нормативно-технiчної документацiї та правил пожежної безпеки.

В iнструкцiях вказується категорiя примiщень за вибухопожежною небезпекою, дається повна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, протипожежнi заходи перед початком роботи, пiд час роботи, та пiсля її закiнчення.

В iнструкцiях визначаються вимоги до протипожежного режиму на територiї пiдприємства, на шляхах евакуацiї, на робочих мiсцях, а також мiсцях зберiгання ЛЗР i ГР i т. iн.

В iнструкцiях мають бути вказiвки щодо зупинки технологiчного обладнання на випадок виникнення пожежi та приведення в дiю стацiонарних автоматичних засобiв пожежогасiння.

52. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

До iонiзуючих вiдносяться корпускулярнi випромiнювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра вiдрiзняється вiд нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнiтнi випромiнювання (рентгенiвське та гамма-випромiнювання), котрi при взаємодiї з речовинами можуть утворювати в них iони.

Альфа-випромiнювання Бета-частинки викликають, iонiзацiю речовини та вторинне випромiнювання, яке складається iз заряджених частинок i гамма-квантiв. Проникна здатнiсть залежить вiд енергiї та вiд складу речовин, що взаємодiють. Гамма-випромiнювання — це електромагнiтне (фотонне) випромiнювання з великою проникною i малою iонiзуючою здатнiстю з енергiєю 0,001—3 МеВ.Рентгенiвське випромiнювання — випромiнювання, яке виникає в середовищi, котре оточує джерело бета-випромiнювання, в прискорювачах електронiв i є сукупнiстю гальмiвного та характеристичного випромiнювань, енергiя фотонiв котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромiнювання з дискретним спектром, що виникає при змiнi енергетичного стану атома.Гальмiвне випромiнювання — це фотонне випромiнювання з неперервним спектром, котре виникає при змiнi кiнетичної енергiї заряджених частинок.

Радiотоксичнiсть — це властивiсть радiоактивних iзотопiв спричинювати патологiчнi змiни у випадку потрапляння їх до органiзму. Радiотоксичнiсть iзотопiв залежить вiд низки моментiв, основними з яких є: 1) вид радiоактивного перетворення; 2) середня енергiя одного акту розпаду; 3) схема радiоактивного розпаду); 4) шляхи надходження радiоактивних речовин до органiзму; 5) розподiл в органах та системах; 6) час перебування радiонуклiда в органiзмi; 7) тривалiсть надходження радiоактивних речовин до органiзму людини.

дихальнi шляхи, кишково–шлунковий тракт i шкiра. Найнебезпечнiшим вважається потрапляння радiоактивних iзотопiв через верхнi дихальнi шляхи потрапляє через шкiру. Додаткове внутрiшнє опромiнення можливе у випадку надходження радiоактивних речовин пiд час споживання забруднених харчових продуктiв .

Іонiзуюче випромiнювання має високу бiологiчну активнiсть. Залежно вiд дози опромiнення та низки iнших умов воно здатне негативно впливати на людину вплоть до її загибелi. Бiологiчна дiя радiоактивного випромiнювання полягає в ушкодженнi; iонiзацiї або збудженнi молекул (у тому числi ДНК), загибелi клiтин, виникненнi мутацiй.

Вiдзначають такi : соматичнi (гостра променева хвороба, хронiчна променева хвороба, мiсцевi променевi ураження); сомато–стохатичнi (злоякiснi новоутворення, порушення розвитку плода, скорочення тривалостi життя); генетичнi (геннi мутацiї, хромосомнi аберацiї).

Доза опромiнення до 0,25 Гр[1] (25 рад) звичайно не спричинює значних вiдхилень у загальному статусi та кровi. Доза 0,25–0,5 ГР (25–50 рад) може призвести до окремих вiдхилень у складi кровi. Доза 0,5–1 Гр (50–100 рад) зумовлює нерiзко вираженi змiни в картинi кровi, порушення функцiї нервової системи. Пороговою дозою для гострого променевого ураження прийнято вважати одноразове опромiнення дозою 1 Гр (100 рад). У випадку подальшого опромiнення дозою 150 рад i бiльше ймовiрною є можливiсть виникнення хронiчної променевої хвороби, яка проявляється вегетосудинними порушеннями, функцiональними змiнами центральної нервової системи, токсичним ураженням печiнки, зменшенням числа лейкоцитiв до 2 тис/мм3 у кровi, переродженням нейтрофiльних гранулоцитiв тощо.

Серозну загрозу для здоров’я людини, яка перенесла гостру чи хронiчну променеву хворобу, становлять вiддаленi наслiдки променевого ураження. Вони можуть проявитися через 10–20 рокiв пiсля опромiнення. До основних вiддалених наслiдкiв вiдносяться, зокрема, захворювання, що пов’язанi зi змiнами генетичного апарату (пошкоджуються хромосомний апарат, порушуються механiзми дiлення (мiтозу), вiдбувається блокування процесiв вiдновлення та диференцiювання клiтин тощо), злоякiснi пухлини, захворювання кровi, скорочення тривалостi життя.

Допустимi рiвнi iонiзуючого випромiнювання регламентуються „Нормами радiацiйної безпеки НРБ 76/87" та „Основними санiтарними правилами роботи з радiоактивними речовинами та iншими джерелами iонiзуючого випромiнювання" ОСП 72/87.

частина населення — особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромiнювань, але за умовами проживання або розташування робочих мiсць можуть пiдлягати опромiненню; В — населення областi, країни.

За ступенем зниження чутливостi до iонiзуючого випромiнювання встановлено 3 групи критичних органiв, опромiнення котрих спричиняє найбiльший збиток здоров'ю:

I — все тiло, гонади та червоний кiстковий мозок;

II — щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печiнка, нирки, селезiнка, шлунково-кишковий тракт, легенi, кришталик очей;

Таблиця 2. 13 Дози зовнiшнього та внутрiшнього опромiнень

В залежностi вiд групи критичних органiв для категорiї А встановлена гранично допустима доза (ГДД) за рiк І-5, ІІ – 1,5, ІІІ – 30 бер, для категорiй Б - границя дози (Гд) за рiк І-0,5, ІІ – 1,5, ІІІ – 3 бер.

ГДД — найбiльше значення iндивiдуальної еквiвалентної дози за рiк, котре при рiвномiрному впливi протягом 50 рокiв не викликає в станi здоров'я персоналу несприятливих змiн, котрi виявляються сучасними методами.

Захист вiд iонiзуючих випромiнювань може здiйснюватись шляхом використання наступних принципiв: — використання джерел з мiнiмальним випромiнюванням шляхом переходу на менш активнi джерела, зменшення кiлькостi iзотопа; — скорочення часу роботи з джерелом iонiзуючого випромiнювання; — вiддалення робочого мiсця вiд джерела iонiзуючого випромiнювання; — екранування джерела iонiзуючого випромiнюванн.

можуть бути пересувнi або стацiонарнi, призначенi для поглинання або послаблення iонiзуючого випромiнювання. Екранами можуть бути стiнки контейнерiв для перевезення радiоактивних iзотопiв, стiнки сейфiв для 'їх зберiгання

Альфа-частинки екрануються шаром повiтря товщиною декiлька сантиметрiв, шаром скла товщиною декiлька мiлiметрiв. Однак, працюючи з альфа-активними iзотопами, необхiдно також захищатись i вiд бета- або гамма-випромiнювання. З метою захисту вiд бета-випромiнювання використовуються матерiали з малою атомною масою. З метою захисту вiд рентгенiвського та гамма-випромiнювання застосовуються матерiали з великою атомною масою та з високою щiльнiстю(свинець, вольфрам). Для захисту вiд нейтронного випромiнювання використовують матерiали, котрi мiстять водень (вода, парафiн), а також бор, берилiй, кадмiй, графiт. Враховуючи те, що нейтроннi потоки супроводжуються гамма-випромiнюванням, слiд використовувати комбiнований захист у виглядi шаруватих екранiв з важких та легких матерiалiв (свинець-полiетилен).

В залежностi вiд характеру виконуваних робiт вибирають засоби iндивiдуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захиснi фартухи, гумовi рукавицi, щитки, засоби захисту органiв дихання (респiратор „Лепесток"), комбiнезони, пневмокостюми, гумовi чоботи. Дiєвим чинником забезпечення радiацiйної безпеки є дозиметричний контроль за рiвнями опромiнення персоналу та за рiвнем радiацiї в навколишньому середовищi
26. Кодекс законiв про працю Законодавство про працю складається з Кодексу законiв про працю України та iнших актiв законодавства України, прийнятих вiдповiдно до нього. Кодекс затверджено Законом Української РСР вiд 10 грудня 1971 р. i введено в дiю з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися змiни i доповнення. Кодекс законiв про працю України (КЗпП) визначає правовi засади i гарантiї здiйснення громадянами України права розпоряджатися своїми здiбностями до продуктивної та творчої працi.Глава 1. Кодекс законiв про працю України регулює трудовi вiдносини всiх працiвникiв (громадян України, якi проживають на територiї держави та за її межами), сприяючи зростанню продуктивностi працi, полiпшенню якостi роботи, пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва i пiднесенню на цiй основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудової дисциплiни i поступовому перетворенню працi на благо суспiльства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. КЗпП надає гарантiї забезпечення права громадян на працюЗаконодавство про працю встановлює високий рiвень умов працi, всемiрну охорону трудових прав працiвникiв. Глава 2. Кзпп мiстить вiдомостi про сферу та особливостi укладання колективного договору, його строки дiї, змiст. Глава 3. Кзпп мiстить вiдомостi про сферу та особливостi укладання трудового договору, його строки дiї, змiст, особливостi розiрвання. А також вiдомостi про основнi документи трудової дiяльностi працiвникiв (трудова книжка, довiдка про роботу, та зарплату). Глава 4. Кзпп повiдомляє про норми тривалостi та скорочення робочого часу, перерв, вихiдних та святкових днiв. Глава 5. Глава 6. Кзпп про норми працi. Глава 7. Кзпп про оплату працi. Глава 8. Кзпп про гарантiї компенсацiї для працiвникiв. Глава 9. Кзпп про гарантiї при покладеннi на працiвникiв матерiальної вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї Глава 10. Кзпп про трудову дисциплiну. Глава 11. Кзпп про охорону працi. Глава 12. Кзпп про працю жiнок. Глава 13. Кзпп про працю молодi. Глава 14. Кзпп про пiльги працiвникам, якi поєднують роботу з навчанням. Глава 15. Кзпп про профспiлки та участь працiвникiв в управлiння пiдприємствами, установами, органiзацiями.Глава 17. Кзпп про загальнообов’язкове соцiальне страхування та пенсiйне забезпечення.Глава 18.
36

- це умови внутрiшнього середовища цих примiщень, що впливають на тепловий обмiн працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мiкроклiмат впливає на теплообмiн органiзму людини з цим середовищем i, таким чином, визначає тепловий стан органiзму людини в процесi працi.

Мiкроклiматичнi умови виробничих примiщень характеризуються такими показниками:

- температура повiтря (0С),

- вiдносна вологiсть повiтря (%),

- швидкiсть руху повiтря (м/с),

- iнтенсивнiсть теплового (iнфрачервоного) опромiнювання (Вт/м2) вiд поверхонь обладнання та активних зон технологiчних процесiв (в ливарному виробництвi, при зварюваннi i т. iн.).

завдяки яким пiдтримується функцiонування органiзму. Частина цього тепла споживається самим органiзмом, а надлишки тепла повиннi вiдводитись в оточуюче органiзм середовище.

Значення параметрiв мiкроклiмату суттєво впливають на самопочуття та працездатнiсть людини i, як наслiдок цього, рiвень травматизму. Тривала дiя високої температури повiтря при одночасно пiдвищеної його вологостi приводить до збiльшення температури тiла людини до 38-40 0С (гiпертермiя), в наслiдок чого здiйснюється рiзноманiтнi фiзiологiчнi порушення у органiзмi: змiни у обмiнi речовин, у серцево-судинної системи, змiни функцiй внутрiшнiх органiв (печiнки, шлунка, жовчного мiхура, нiрок), змiннi у системi дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем.

При пiдвищеннi температури значного збiльшується потовидiлення, в наслiдок чого здiйснюється рiзке порушення водного обмiну. З потом iз органiзму видiляється значна кiлькiсть солей , головним образом хлористого натрiю, калiю, кальцiю. Зростає вмiсту у кровi молочний кислоти, мочевини. Перегрiв тiла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабiстю, часом могуть виникати судоми та втрата свiдомостi. Негативна дiя високої температури збiльшується при пiдвищеної вологостi, тому що при цьому знiжує процес випарювання поту, тобто погiршується тепловiддача вiд тiла людини. Змiни в органiзму при пiдвищеної температурi безумовно вiдображаються на працездатнiсть людини. Так, збiльшення температури повiтря виробничого середовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатностi людини на 50-60%.

м’язiв та шкiри. При цьому знiжується пульс, збiльшується об’єм дихання i споживання кисню. Тривала дiя знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикулiт, невралгiя, суглобного та м’язового ревматизму, iнфекцiйних запалювань дихального тракту, алергiї i та iн. Охолоджування температури тiла викликає порушення рефлекторних реакцiї , зниження тактильних i других реакцiй, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збiльшення виробничого травматизму.

Недостатня вологiсть повiтря (нижче 20%) приводять до пiдсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслiдок чого зменшується їх захисна здатнiсть протистояти мiкробам.

Фiзiологiчна дiя рухомого потоку повiтря пов’язана з змiнами у температурному режиму органiзму, а також механiчної дiї (повiтряному тиску) , яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкiсть повiтря на робочих мiсцях не повинна перевищувати 2 м/с.

Шкiдливi речовини

В даний час близько 60 тисяч хiмiчних речовин знаходять застосування в дiяльностi людини. Шкiдливими називаються речовини, що при контактi з органiзмом можуть викликати захворювання чи вiдхилення вiд нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесi контакту з ними, так i у вiддалений термiн, в тому числi i в наступних поколiннях. По ступеню впливу на органiзм шкiдливi речовини пiдроздiляються на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечнi, високо небезпечнi; помiрковано небезпечнi; мало небезпечнi.

Свiтло – один iз суттєвих чинникiв виробничого середовища, завдяки якому забезпечується зоровий зв’язок працiвника з його оточенням. Вiдомо, що бiля 80% всiєї iнформацiї про навколишнє середовище надходить до людини через очi – наш зоровий апарат. Правильно органiзоване освiтлення позитивно впливає на дiяльнiсть центральної нервової системи, знижує енерговитрати органiзму на виконання певної роботи, що сприяє пiдвищенню працездатностi людини, продуктивностi працi i якостi продукцiї, зниженню виробничого травматизму тощо. Вважають, що 5% травм можуть спричинюватись такою професiйною хворобою як робоча мiокопiя (короткозорiсть).

Вiбрацiї

Захист вiд вiбрацiї є складною i багатоплановою в науково-технiчному та важливою у соцiально-економiчному вiдношеннях проблемою нашого суспiльства.

За способом передачi на тiло людини розрiзняють загальну та локальну (мiсцеву) вiбрацiю. Загальна вiбрацiя та, що викликає коливання всього органiзму, а мiсцева (локальна) –– втягує в коливальнi рухи лише окремi частини тiла (руки, ноги).

Виробничий шум

Шум це будь-який небажаний звук, якiй наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його працездатнiсть, а також може сприяти отриманню травми в наслiдок зниження сприйняття попереджувальних сигналiв. З фiзичної точки зору –– це хвильовi коливання пружного середовища , що поширюються з певної швидкiстю в газоподiбнiй, рiдкiй або твердiй фазi.

Звуковi хвилi виникають при порушеннi стацiонарного стану середовища в наслiдок впливу на них сили збудження и поширюючись у ньому утворюють звукове поле. Джерелами цих порушень бути механiчнi коливання конструкцiй або їх частин, нестацiонарнi явища в газоподiбних або рiдких середовищах

Людина сприймає звуки в широкому дiапазонi iнтенсивностi (вiд нижнього порога чутностi до верхнього – больового порога ). Але звуки рiзних частот сприймаються неоднаково. Найбiльша чутнiсть звуку людиною вiдбувається у дiапазонi 800-4000 Гц. Найменша – в дiапазонi 20-100 Гц.

Ультра та iнфразвук

Ультразвук широко застосовують в технiцi для диспергування рiдин, очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопiї металiв, очищення газiв вiд шкiдливих домiшок тощо.

У технiцi застосовують звуковi хвилi частотою вище 11,2 кГц, тобто захоплюється частина дiапазону вiдчутних для людини звукiв. На органiзм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контактi, а також через повiтря. При дотриманнi заходiв безпеки робота з ультразвуком на станi здоров’я не позначається.

локомотивiв та автомобiлiв. Інфразвук є одним з несприятливих факторiв виробничого середовища, i при високих рiвнях звукового тиску (бiльше 110-120 дБ) спостерiгається шкiдливий вплив його на органiзм людини.

7Освiтлення виробничих примiщень

Вимоги до виробничого освiтлення та його вплив на зорову функцiю

Для нормальної зорової роботи необхiдно створювати такi умови, щоб не виникали професiйнi захворювання або виробничий травматизм. Освiтлення має вiдповiдати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої дiяльностi:

2. не створювати слiпучої дiї вiд джерела свiтла i предметiв, що знаходяться в полi зору;

3. не створювати на робочих поверхнях рiзких та глибоких тiней, бути рiвномiрним на площинi, що освiтлюється.

Здатнiсть ока пристосовуватися до змiни яскравостi навколишнього фону називається адаптацiєю. Адаптацiя буває темнова – при переходi вiд бiльшої яскравостi до меншої, i свiтлова – при зворотному переходi.

Регулятором кiлькостi свiтла, що надходить в око є зiниця вiд розширення або звуження якої залежить яскравiсть зорового бачення.

Порушення зорової функцiї може бути пов’язане з рядом професiй або бути наслiдком нерацiонального освiтлення робочих мiсць. Функцiональнi зрушення з боку зорового аналiзатора можуть призвести до погiршення:

2. контрастної чутливостi;

3. швидкостi зорового сприйняття;

4. стiйкостi ясного бачення;

Невiдповiдне освiтлення призводить до професiйного захворювання – нiстагми, ознаками якогї є судорожний рух яблука ока, трясiння головою, i рiзке падiння видимостi при заходi сонця. Хворий бачить свiтло нерухомої лампи стрибаючим. Причиною нiстагму є часта змiна свiтла i тiней при слабкому штучному освiтленнi. Зниження зорової функцiї веде до виникнення катаракти, близорукостi та iн. Надмiрно яскраве освiтлення також погано позначається на зоровiй функцiї органiзму.

Освiтлення виробничих примiщень може бути природним, штучним та iнтегральним, коли не достатнє за нормами природне освiтлення доповнюється штучним.

Штучне освiтлення буває: загальним, мiсцевим i комбiнованим.

За функцiональним призначенням штучне освiтлення буває робочим, аварiйним, евакуацiйним та охоронним .

Аварiйне освiтлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освiтлення. Аварiйне освiтлення буває двох видiв:

для продовження роботи;

для безпечної евакуацiї людей.

Аварiйне освiтлення для продовження роботи проектується у тому випадку, коли вихiд з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або порушення технологiчного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктiв (електростанцiї, вузлiв зв’язку, насосних станцiй i т. iн).

Аварiйне освiтлення має автономне джерело струму, що гарантує не менше 10% робочого освiтлення, але не менше як 2лк всерединi примiщення.

Евакуацiйне освiтлення проектується для забезпечення евакуацiї людей при аварiйному вимкненнi робочого освiтлення. Мiнiмальна освiтленiсть у цьому випадку має бути не менше 0,5лк, а на вiдкритих майданчиках не менше 0,2лк.

Природне освiтлення

Природне, або денне, свiтло – це поєднання сонячного свiтла й дифузного свiтла небосхилу. Сонячне свiтло має величезне бiологiчне й гiгiєнiчне значення, бактерициднi та оздоровчi властивостi, дає змогу мати у примiщеннi здоровий контакт з навколишнiм свiтом.

Проектування природного освiтлення має здатнiсть до того, щоб рацiонально використовувати природний ресурс сонячної енергiї в данiй мiсцевостi.

Природне освiтлення буває одно – або двостороннє бiчне, що здiйснюється через вiкна у зовнiшнiх стiнах, верхнє (через лiхтарi та отвори в дахах i перекриттях) та комбiноване (поєднання верхнього та бiчного освiтлення).

Штучне освiтлення

Найбiльш розповсюдженими джерелами штучного освiтлення є лампи розжарювання (нормальнi, дзеркальнi та прожекторнi) хоч вони мають вiдповiднi недолiки. До недолiкiв можна вiднести велику яскравiсть i блисткiсть, що спричиняє слiпучу дiю i може призвести до травм i аварiй. Окрiм цього в спектрi ламп домiнують жовто-червонi променi з недостатньою кiлькiстю синiх та фiолетових, що змiнює кольорову передачу та не дозволяє ефективно використовувати їх при роботах, пов’язаних з необхiднiстю точного розпiзнавання кольорiв. Суттєвим недолiком також є висока температура нагрiвання (140С), що робить їх пожежонебезпечними.

Прожекторне освiтлення

Для освiтлення фасадiв будiвель, вiдкритих кар’єрiв, будiвельних майданчикiв використовують прожекторне освiтлення.

Основним недолiком прожекторного освiтлення є висока слiпуча дiя i труднощi боротьби з тiнями. Особливо глибокими тiнi бувають у тих випадках, коли прожектори розмiщують групами з 10-15 або бiльше прожекторiв. Групове розмiщення прожекторiв застосовують для освiтлення територiй площа яких перевищує 5000м або коли кiлькiсть опор потрiбно звести до мiнiмуму.

20Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних i нешкiдливих умов працi

Обов'язки i повноваження роботодавця й працiвникiв у сферi охорони працi визначає чинне законодавство. Згiдно з КЗпП на всiх пiдприємствах повиннi створюватися здоровi й безпечнi умови працi, забезпечення яких покладається на роботодавця (р. XI, ст. 153-173).

Роботодавець несе персональну вiдповiдальнiсть за порушення вимог, визначених законодавством про охорону працi.

Виробничi будiвлi, споруди, устаткування, технологiчнi процеси мають вiдповiдати вимогам, якi забезпечують здоровi й безпечнi умови працi. Цi вимоги зобов'язують роботодавця рацiонально використовувати територiю i виробничi примiщення, здiйснювати захист працюючих вiд впливу шкiдливих чинникiв, утримувати робочi мiсця у вiдповiдностi до санiтарно-гiгiєнiчних норм.

Нинi введено вимоги щодо проведення аудиту охорони працi. Процедура включає самостiйне проведення роботодавцем внутрiшнього аудиту. Якщо за результатами внутрiшнього аудиту буде встановлено, що охорона працi та безпека виробництва не вiдповiдають встановленим вимогам, роботодавцю буде запропоновано проведення зовнiшньої перевiрки. Така законодавча норма дає можливiсть полiпшити ситуацiю з охороною працi на виробництвi.

Згiдно з чинним законодавством роботодавець забезпечує належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць i створює на них умови працi, якi повиннi вiдповiдати Правилам охорони працi. До таких Правил належать єдинi для всiх галузей народного господарства мiжгалузевi або галузевi правила й норми.

Виконуючи свої трудовi обов'язки, працiвники повиннi дотримуватися вказаних правил i норм, а також iнструкцiй з охорони працi, якi встановлюють правила виконання робiт i правила поведiнки у виробничих примiщеннях. Постiйний контроль за їх дотриманням покладається на роботодавця або уповноважений ним орган трудового колективу.

Трудовий колектив — це утворення громадян, якi своєю працею беруть участь у дiяльностi пiдприємства на пiдставi трудового договору.

(КЗпП, ст. 161).

Взаємовiдносини мiж роботодавцем i професiйними спiлками та працiвниками пiдприємства визначаються у КЗпП (р. XVI, ст. 243-251). Професiйнi спiлки представляють iнтереси працiвникiв у галузi виробництва, працi, побуту й культури. Роботодавець за погодженням з професiйними спiлками встановлює умови працi, заробiтну плату та використання суспiльних доходiв споживання.

Для проведення номенклатурних заходiв з охорони працi роботодавець зобов'язаний видiляти цiльовi кошти та необхiднi матерiальнi ресурси, витрачати якi на iншi цiлi заборонено. Порядок використання цих коштiв визначається в колективному договорi i контролюється трудовим колективом.

Кошти, що видiляються на охорону працi, витрачаються на покращення умов працi, на заходи колективного та iндивiдуального захисту, ЛПХ, медичнi огляди працiвникiв та на все те, що роботодавець зобов'язаний забезпечити задля створення безпечних i нешкiдливих умов працi.

В обов'язки роботодавця входить правильна органiзацiя процесу працi, створення вiдповiдних умов, забезпечення трудової i виробничої дисциплiни, дотримання законодавства про працю й правил охорони працi

1. Основнi параметри, що характеризують здоровi умови роботи

Умови працi – це сукупнiсть чинникiв виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатнiсть людини в процесi предметної дiяльностi.

Умови працi формуються пiд дiєю вiдповiдних чинникiв. До них належать :

· санiтарно-гiгiєнiчнi елементи зовнiшнього середовища: мiкроклiмат, шум, вiбрацiя i т. iн;

· психофiзiологiчнi елементи, робоча поза, фiзичнi та нервово-емоцiйнi навантаження;

· соцiально-психологiчнi елементи: тривалiсть робочого часу, режим працi та вiдпочинку, пiльги та компенсацiя за роботу, пов’язану з дiєю шкiдливих чинникiв, а також певний психологiчний клiмат у якому вiдбувається трудовий процес.

Оцiнка умов працi має включати сукупну дiю всiх елементiв виробничого середовища на органiзм людини. Із цiєю метою необхiдно провести аналiз умов працi в рамках кожного структурного пiдроздiлу пiдприємства, та розробити систему профiлактичних заходiв щодо створення здорових i безпечних умов працi.

Формальне завершення робочого дня не призводить до припинення професiйно спрямованої розумової дiяльностi, що викликає стан втоми i перевтоми.

Залежно вiд характеру предметної дiяльностi втома буває фiзичною, розумовою та емоцiйною.

Втома – це нормальний природний стан органiзму, який усувається пiсля одноразового вiдпочинку, а перевтома – це паталогiчний стан який звичайним вiдпочинком зняти не вдається. Для зняття перевтоми необхiдно медичне втручання.

Фактори санiтарно-гiгiєнiчних умов працi та контроль за дотриманням вимог санiтарного законодавства

Важливу роль у забезпеченнi здоров’я населення вiдiграє гiгiєна як профiлактична наука та санiтарiя як її практичне втiлення.

Гiгiєна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на органiзм людини й суспiльне здоров'я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних правил та заходiв, що мають забезпечувати здоровi санiтарнi умови та запобiгати захворюванням.

Складовою частиною загальної гiгiєни є гiгiєна працi, що вивчає вплив на органiзм чинникiв виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дiї на здоров'я людини.

дiї шкiдливих виробничих чинникiв на органiзм людини.

Санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi визначають наявнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних та психофiзiологiчних чинникiв.

На людину як iстоту соцiальну впливає психогенний (iнформацiйний) чинник – через засоби масової iнформацiї.

Трудовий процес визначається показниками важкостi та напруженостi працi.

Напруженiсть працi – це навантаження на ЦНС, яке оцiнюється за показниками, що характеризують iнтелектуальнi, сенсорнi, емоцiйнi i т. iн. навантаження.

Важкiсть та напруженiсть працi - це ступiнь сукупної дiї всiх елементiв, що становлять умови працi й впливають на працездатнiсть i здоров'я людини та вiдтворення її сил.

Поняття “важкiсть” працi однаково може застосовуватись як до фiзичної, так i щодо розумової працi, а також до тих видiв робiт, що виконуються у шкiдливих або небезпечних умовах.

Отже, важкiсть працi – це функцiональне напруження органiзму або окремих його систем пiд дiєю фiзичних або нервово-емоцiйно-психiчних навантажень.

За несприятливих умов знижується продуктивнiсть працi, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професiйнi або виробничо-обумовленi хронiчнi захворювання.

Вiдомо три функцiональнi якiсно вiдмiннi стани органiзму пiдчас трудової дiяльностi:

· нормальний;

· граничний(мiж нормою та патологiєю);

У процесi життєдiяльностi людина постiйно споживає кисень 02, а видiляє вуглекислий газ С02 i значну кiлькiсть тепла. Людський органiзм - це своєрiдна термостатична система з внутрiшнiм джерелом тепла, а одяг - тепловий бар'єр мiж органiзмом людини i зовнiшнiм середовищем.

Життєдiяльнiсть людини завжди протiкає у певних метеорологiчних умовах, що визначаються поєднанням температури повiтря, швидкостi його руху i вiдносної вологостi, барометричним тиском та iнтенсивнiстю теплового випромiнювання. Цi показники в сукупностi (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологiчнi умови середовища (мiкроклiмат) виробничого примiщення. Якщо робота виконується на вiдкритих майданчиках, то метеорологiчнi умови визначаються клiматичним поясом i сезоном року. Проте i в цьому випадку в робочiй зонi створюється певний мiкроклiмат.

Коротко охарактеризуймо основнi параметри метеорологiчних умов (мiкроклiмату).

Температура (t,°С) є одним з основних параметрiв повiтря, що характеризує його тепловий стан (ступiнь нагрiтостi), тобто кiнетичну енергiю молекулярних рухiв повiтря.

Швидкiсть (рухливiсть) повiтря (V, м/с) оцiнюється вектором усередненої швидкостi перемiщення повiтряних потокiв (струменiв) пiд дiєю рiзних сил, що їх викликають.

1013,25 ГПа (760 мм рт. ст.). Для перерахування в гектопаскалi тиску, вираженого в мм рт. ст., користуються таким спiввiдношенням: Р, ГПа = 4/ЗР, мм рт. ст. Іншi фактори мiкроклiмату: тиск повiтря, концентрацiя кисню в повiтрi, ступiнь iонiзацiї повiтря, а також температура навколишнiх поверхонь — будуть розглянутi далi у вiдповiдних пiдроздiлах.

58.Основнi шкiдливi чинники на робочому мiсцi

Виробнича дiяльнiсть людини вiдбувається в складних ергатичних системах: людина — технологiчний процес та обладнання — трудовий процес — виробниче середовище. Ця система є об'єктом дослiдження, мета якого — виявлення небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, притаманних даному технологiчному процесу, визначення можливих ситуацiй, за яких виникають нещаснi випадки або професiйнi захворювання.

Такi дослiдження дають можливiсть зрозумiти, у яких умовах вiдбувається виробничий процес: без впливу шкiдливих i небезпечних чинникiв чи за наявностi таких. Можливiсть впливу небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв на працюючих визначає ступiнь виробничої небезпеки.

Небезпечним називається виробничий чинник, дiя якого на працюючого у вiдповiдних умовах призводить до травми або iншого раптового рiзкого погiршення здоров'я.

Шкiдливим називається виробничий чинник, дiя якого на працюючого призводить до захворювання чи зниження рiвня працездатностi.

Залежно вiд iнтенсивностi й часу дiї виробничий чинник може бути небезпечним або шкiдливим. У разi миттєвої дiї вiн стає небезпечним, а при тривалому впливi — шкiдливим чинником.

Згiдно з державним стандартом шкiдливi й небезпечнi чинники за природою впливу та дiї подiляються на фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi й психофiзiологiчнi.

Фiзичнi небезпечнi й шкiдливi виробничi чинники:

1. рухомi машини та механiзми, незахищенi рухомi елементи обладнання, рухомi заготовки, конструкцiї, що руйнуються або обвалюються 2 . пiдвищена запиленiсть й загазованiсть повiтря; 3. пiдвищена або знижена температура повiтря, поверхонь обладнання, вологiсть повiтря, тиск повiтря або швидкiсть руху повiтря; 4. пiдвищений рiвень шуму й вiбрацiї, ультразвуку та iонiзуючого випромiнювання; 5 . небезпечний рiвень напруги в електричнiй мережi, замикання якої може вiдбутися через тiло людини, пiдвищений рiвень статичного струму, пiдвищена напруженiсть електричного й магнiтного полiв; 6 . вiдсутнє або недостатнє природне свiтло, недостатня освiтленiсть робочої зони, пiдвищена яскравiсть свiтла, вiдсутнiсть контрасту мiж фоном та об'єктом розрiзнення, блиск, пiдвищена пульсацiя свiтлового потоку, пiдвищений рiвень ультрафiолетового та iнфрачервоного випромiнювання; 7 гострi краї, зазубренiсть i шерехуватiсть поверхонь заготовок, iнструментiв та обладнання; 8 . розташування робочого мiсця на значнiй висотi вiдносно землi або пiдлоги; 9 . невагомiсть.

Хiмiчнi небезпечнi й шкiдливi виробничi чинники подiляються: а) за характером впливу на органiзм людини на:

1. подразнюючi; 2. токсичнi; 3. сенсибiлiзуючi; 4. канцерогеннi; 5. мутагеннi; 6. такi, що впливають на репродуктивну функцiю.

б) за шляхами проникнення в органiзм людини на такi, що дiють через:

найпростiшi та iн.).

Психофiзiологiчнi небезпечнi й шкiдливi виробничi чинники подiляються за характером дiї на:

б) нервово-психiчнi перенавантаження — розумова та емоцiйна перенапруга, перенапруга аналiзаторiв, монотоннiсть працi.

Важко провести межу мiж виробничими небезпеками й професiйними шкiдливими чинниками. Один i той же небезпечний i шкiдливий виробничий чинник за природою своєї дiї може належати одночасно до рiзних груп. Наприклад, виробничий пил, який надходить в органiзм, може викликати професiйну хворобу, а потрапивши в око — травму; iонiзуюча радiацiя може викликати променеву хворобу, але може бути i причиною миттєвого променевого ураження («смерть пiд променем»); шум може бути причиною професiйної хвороби й слухової травми.

високий рiвень iонiзуючого випромiнювання й т. iн.

Вiдповiдно до вищенаведеного державного стандарту чинники виробничого середовища умовно можна подiлити на двi взаємопов'язанi групи:

2. чинники другої групи — засоби працi (машини, механiзми, iнструменти, обладнання).

уваги, органiв слуху, зору й т. iн.) i створює умови для збереження здоров'я i високого рiвня працездатностi.

Збереження здоров'я i високого рiвня працездатностi в процесi трудової дiяльностi базується на високiй санiтарно-гiгiєнiчнiй культурi працюючих, дотриманнi ними технологiчної i трудової дисциплiни, а також на знаннi норм, правил, iнструкцiй у галузi безпеки працi та безперечному їх виконаннi.

Трудове законодавство, враховуючи фiзiологiчнi особливостi органiзму жiнки, iнтереси охорони материнства i дитинства, встановлює спецiальнi норми, що стосуються охорони працi та здоров'я жiнок. Вiдповiдно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування працi жiнок на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах, крiм деяких пiдземних робiт (нефiзичних робiт або робiт по санiтарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучати жiнок до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищує встановленi для жiнок норми. Мiнiстерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 року видало наказ № 241, яким встановленi граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiнками:

— пiдiймання i перемiщення вантажiв при чергуваннi з iншою роботою (до 2 разiв на годину) — 10 кг;

— пiдiймання i перемiщення вантажiв постiйно протягом робочої змiни — 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який перемiщується протягом кожної години робочої змiни, не повинна перевищувати: з робочої поверхнi — 350 кг; з пiдлоги — 175 кг.

Залучення жiнок до робiт у нiчний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхiднiстю i дозволяється як тимчасовий захiд (ст. 175 КЗпП).

У законодавствi про охорону працi придiляється значна увага наданню пiльг вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв. Таких жiнок забороняється залучати до роботи у нiчний час, до надурочних робiт i робiт у вихiднi днi, а також направляти у вiдрядження (ст. 176 КЗпП). Крiм цього, жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатися до надурочних робiт або направлятися у вiдрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагiтним жiнкам, вiдповiдно до медичного висновку, знижують норми виробiтку, норми обслуговування, або вони переводяться на iншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).

Вiдповiдно до Закону України „Про вiдпустки" (ст. 17) на пiдставi медичного висновку жiнкам надається оплачувана вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами тривалiстю 126 (або 140 якщо ускладнення або бiльше 1 дит.) календарних днiв (70 днiв до i 56 пiсля по'югiь). Пiсля закiнчення вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами за бажанням жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та додаткова неоплачувана вiдпустка по догляду за дитиною до досягнення нею вiку шести рокiв. Час цих вiдпусток зараховується як в загальний, так i в безперервний стаж роботи i в стаж за спецiальнiстю (ст. 181 КЗпП).

Вiдповiдно до ст. 19 Закону України „Про вiдпустки" жiнцi, яка працює i має двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда, за її бажанням щорiчно надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 5 календарних днiв без урахування вихiдних.

Забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати їм заробiтну плату за мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв. Звiльняти жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох (шести) рокiв, з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

11. ПІЛЬГИ Й КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВАЖКІ Й ШКІДЛИВІ УМОВИ

Законодавство про охорону працi передбачає створення здорових i безпечних умов працi згiдно з тим рiвнем розвитку науки й технiки, що iснує в державi й передбачений дiючими нормативними актами про охорону працi. Там де неможливо забезпечити належнi умови працi , передбачене надання працiвникам рiзних пiльг i компенсацiй. До них вiдносяться :

· Надання працiвникам спецхарчування, молока.

· Надбавки до тарифної ставки (окладу) вiд 2% до 24 % за роботу в шкiдливих й в особливо шкiдливих умовах працi.

· за роботу у шкiдливих й важких умов працi - до 35 календарних днiв;

Також передбачене надання додаткової вiдпустки працiвникам з ненормованим робочим днем тривалiстю до 7 календарних днiв.

· Пiльговi пенсiї вiдповiдно до Закону « Про пенсiйне забезпечення » надаються за результатами атестацiї робочих мiсць вiдповiдно до Списку №1 професiй для працiвникiв, якi працюють на пiдземних роботах, на роботах зi шкiдливими умовами працi й у гарячих цехах. Для цих професiй вiк, що надає право на пенсiю, знижений на 10 , а стаж на 5 рокiв.

9.Повiтряне середовище та його роль у створеннi сприятливих умов працi

Серед параметрiв навколишнього середовища найважливiшу роль вiдiграє повiтря робочої зони

людини перебуває у нормальному фiзiологiчному станi.

запаморочення i смерть вiд кисневого голодування (аноксемiя).

Гiгiєнiчний стан виробничих примiщень оцiнюється за вмiстом вуглекислого газу в повiтрi. Вмiст вуглекислого газу в робочiй зонi не повинен перевищувати 0,5% за об’ємом. Токсичну дiю на органiзм людини вуглекислий газ чинить лише у великих концентрацiях. При вмiстi вуглекислого газу 10% i вище людина може знепритомнiти, а при концентрацiї 20% людинi загрожує смерть вiд ядухи внаслiдок порушення окислювально-вiдновлюваних процесiв i накопичення у кровi вуглекислоти.

чого створюється стiйка карбоксигемоглобiнова сполука i частина кровi перестає виконувати свої функцiї, що призводить до рiзкого кисневого голодування i настає смерть людини.

Допустимий вмiст оксиду вуглецю у повiтрi 20 мг/м3, або 0,0016% вiд об’єму повiтря, 0,01% оксиду вуглецю призводить до хронiчного отруєння, а при 0,12% - до втрати свiдомостi, паралiчу дихання i смертi.

Основною складовою повiтря є азот. Вiн розчиняє кисень в атмосферному повiтрi, знижує його токсичну дiю на органiзм людини, бо дихання чистим киснем призводить до незворотних змiн в органiзмi. В умовах пiдвищеного тиску азот поводиться як наркотична отрута, що проявляється збудженiстю, сплутанiстю думок, а iнодi галюцинацiями i втратою свiдомостi.

При високих температурах азот має властивiсть частково окислюватись, внаслiдок чого у повiтря надходить оксид азоту. Його отруйна дiя проявляється у набуханнi легенiв унаслiдок опiку легеневої тканини. Гранично допустима концентрацiя дiоксидiв азоту становить 0,0001% або 5мг/м3.

Хiмiчний склад повiтря робочої зони не є постiйним – вiн змiнюється вiд надходження у виробниче середовище рiзних за хiмiчним складом газiв. Залежно вiд їх концентрацiї це може зумовлювати негативнi змiни у функцiонуваннi органiзму або його окремих систем.

76.

У системi профiлактики виробничого травматизму й професiйних захворювань має, бути аналiз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль i нагляд за травмо небезпечними дiлянками робiт, та параметрами виробничого середовища.

робочого мiсця.

Статистика свiдчить про те, що бiльшiсть виробничих травм в межах держави скоюється через iгнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил i норм безпеки пiд час виконання робiт.

В процесi розслiдування й аналiзу нещасних випадкiв встановлено, що переважна бiльшiсть (до 80%) їх трапляється не з технiчних чи технологiчних причин, а через неправильну органiзацiю працi та дiю людського чинника.

Отже у виробничiй сферi в процесi взаємодiї виробничих елементiв на органiзм людини дiють, як засоби так i предмети працi, а вiд так органiзацiйнi i технiчнi чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологiчної та трудової дисциплiни.

Дослiдженням причин виробничого травматизму i професiйних захворювань встановлено таку їх класифiкацiю:

· Органiзацiйнi причини

· Технiчнi причини

· Психофiзiологiчнi причини

До органiзацiйних причин належить: неправильна органiзацiя працi або робочого мiсця, вiдсутнiсть iнструктажiв або неякiсне їх проведення, порушення технологiчного режиму або трудової дисциплiни, вiдсутнiсть iнструкцiй з безпеки працi на робочих мiсцях, неузгодженiсть у дiях, вiдсутнiсть ПВР (проектiв виробництва робiт), а також нагляду й контролю за виробничою дiяльнiстю, вiдсутнiсть засобiв захисту, спецодягу i т. iн..

До технiчних причин належить: проектнi i конструктивнi недолiки, невiдповiднiсть обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалiсть конструкцiй машин, блокувальних систем, сигналiзацiї, неправильний режим технологiчного процесу, недосконале його виконання, вiдсутнiсть iнженерних розрахункiв i т. iн..

До психофiзiологiчних причин належить: невiдповiднiсть умов працi анатомо-фiзiологiчним i психологiчним характеристикам органiзму людини, незадовiльний психологiчний клiмат в колективi, хворобливi стани, високий ступiнь ризику, вживання алкоголю, втома i т. iн..

Така класифiкацiя причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професiйних захворювань, як показують результати розслiдування, слiд вважати групу взаємодiючих чинникiв, що пов’язанi з органiзацiєю виробничої дiяльностi яка може спричиняти рiзний негативний вплив на органiзм людини. Здебiльшого виробничi нещаснi випадки та професiйнi захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Усi зазначенi причини виробничого травматизму та iншого негативного впливу мають бути системою органiзацiйних i технiчних засобiв, що запобiгають дiям шкiдливих та небезпечних виробничих чинникiв на органiзм людини.

Пiд органiзацiйними заходами розумiють правильну одеанiзацiю працi та робочих мiсць, дотримання вiдповiдного режиму працi та вiдпочинку, проведення якiсного навчання та iнструктажiв. Сюди слiд вiднести: постiйний нагляд i контроль за дотриманням вимог законодавчих актiв, огородження об’єктiв, небезпечних зон, облаштування проходiв i проїздiв, забезпечення системи освiтлення та санiтарно-побутового обслуговування працюючих i т. iн..

Пiд технiчними заходами розумiють належне використання iснуючих спецiальних колективних та iндивiдуальних засобiв працюючих, виконання вiдповiдних iнженерних розрахункiв, що забезпечують безпечне виконання робiт при використаннi електричного струму фiзичних, бiологiчних або iнших потужностей, що певною мiрою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкiдливих обставин у виробничiй сферi.

Встановлення причин виробничого травматизму i професiйних захворювань має запобiжну мету, а також мiру визначення вiдповiдальностi посадових осiб.

21.Профiлактичнi заходи щодо захисту вiд дiї електромагнiтних полiв

Органiзацiйнi заходи використовуються як при проектуваннi нових об'єктiв, так i на тих об'єктаз, що експлуатуються. Це такi заходи, як оптимальне розмiщення радiотехнiчних пристроїв рiзного призначення, розробка вiдповiдних режимiв працi та вiдпочинку, при яких можливе зниження до мiнiмуму часу перебування людей у зонi опромiнення i запобiгання потраплянню їх у зони високої щiльностi потоку енергiї (ЩПЕ).

Інженерно-технiчнi заходи захисту залежать вiд типу джерела випромiнювання, його потужностi й призначення. Виходячи iз цього, використовують герметизацiю установок з метою зниження чи усунення електромагнiтного випромiнювання; захист працюючих здiйснюють шляхом екранування або вiддалення їх на безпечну вiдстань вiд джерела випромiнювання (захист вiдстанню).

Екранування є одним з основним методiв захисту вiд електромагнiтного випромiнювання. Екранування може бути повним або частковим. Для електромагнiтного екранування використовують переважно матерiали з високою електричною провiднiстю (мiдь, латунь, алюмiнiй та його сплави, листовi стальнi матерiали).

Для екранування робочого мiсця використовують рiзноманiтнi типи екранiв: вiдбиваючi, сiтковi, еластичнi, поглинаючi. Форма i розмiр, а також характер матерiалу в кожному конкретному випадку має забезпечувати в примiщеннi iнтенсивнiсть опромiнювання не вище допустимої величини. В екранованих примiщеннях для зниження вiдбитої енергiї необхiдно стiни, пiдлогу й стелю покривати такими матерiалами, що поглинають енергiю.

в них окулярами, скельця яких покритi шаром оксиду олова, що послаблює потужнiсть хвиль.

До лiкувально-профiлактичних заходiв захисту належить виявлення на раннiй стадiї ушкодження стану здоров'я шляхом проведення попереднiх та перiодичних медичних оглядiв.

також тимчасово переводять на iншi роботи. Особи, якi не досягли 18-рiчного вiку, до робiт з генераторами радiочастот не допускаються. Особам, що контактують з джерелами ЗВЧ i УВЧ випромiнювання, надається додаткова вiдпустка та скорочується тривалiсть робочого дня.

Це право гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соцiальним страхуванням за рахунок страхових внескiв громадян, пiдприємств, установ i органiзацiй, а також бюджетних та iнших джерел соцiального забезпечення.

Застрахованою є фiзична особа, на користь якої здiйснюється страхування.

За настання страхового випадку Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязi вiдшкодовувати шкоду, заподiяну працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров’я або в разi його смертi, виплачуючи йому або особам, якi перебували на його утриманнi:

- допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;

- одноразову допомогу в разi стiйкої втрати професiйної працездатностi або смертi потерпiлого;

- щомiсяця грошову суму в разi часткової чи повної втрати працездатностi, що компенсує вiдповiдну частину втраченого заробiтку потерпiлого;

- пенсiю у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;

- допомогу дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання жiнки пiд час її вагiтностi.

Щодо визначення ступеня втрати працездатностi потерпiлим слiд зазначити, що ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюється МСЕК за участю ФССНВ i визначається у вiдсотках професiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рiвня життєдiяльностi потерпiлого, визначає професiю, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу iнвалiдностi у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхiднi види медичної та соцiальної допомоги.

Щодо щомiсячної страхової виплати слiд зазначити, що така виплата встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я. Сума щомiсячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.

У разi коли потерпiлому одночасно iз щомiсячною страховою виплатою призначено пенсiю по iнвалiдностi у зв’язку з одним i тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомiсячний заробiток, який потерпiлий мав до ушкодження здоров’я. Визначенi ранiше сума щомiсячної страхової виплати та пенсiя по iнвалiдностi зменшенню не пiдлягають.

Щодо виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю слiд зазначити, що така допомога виплачується в розмiрi 100 вiдсоткiв середнього заробiтку. При цьому першi п’ять днiв тимчасової непрацездатностi оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї.

У разi смертi потерпiлого внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання розмiр одноразової допомоги його сiм’ї повинен бути не меншим за п’ятирiчну заробiтну плату потерпiлого i, крiм того, не меншим за однорiчний заробiток потерпiлого на кожну особу, яка перебувала на його утриманнi, а також на його дитину, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля смертi потерпiлого.

Так, у разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.

осiб, що перебували на його утриманнi, але не мали права на цi виплати.

64.Стацiонарнi засоби гасiння пожеж

На тих промислових пiдприємствах, де пожежi можуть дуже швидко розповсюджуватися проектують установки пожежогасiння, якi спрацьовують у автоматичному режимi.

Автоматичнi установки пожежогасiння

· призначенням;

· принципом дiї;

· режимом роботи;

· видом вогнегасної речовини;

· способом подавання вогнегасних речовин в осередок вогню i т. i.

За призначенням установки автоматичного пожежегасiння подiляють на такi, що призначеннi для:

· попередження пожеж;

· гасiння пожеж;

· локалiзацiї пожеж;

· блокування пожеж.

За тривалiстю пуску пожежнi установки подiляються на:

· надшвидкодiючi (тривалiсть пуску до 0,1с);

· швидкодiючi (тривалiсть пуску 0,1-0,3с);

· середньоiнерцiйнi (3-30с);

· iнерцiйнi (понад 0,5 хв).

За тривалiстю гасiння пожежнi установки можуть бути короткочасної дiї (до 15хв), середньої тривалостi (до 30 хв) i тривалої дiї (понад 30хв).

Серед стацiонарних засобiв пожежогасiння найбiльш розповсюдженi сприклернi i дренчернi установки автоматичного водного пожежогасiння. За облiковимим даними, у будiвлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних пiдроздiлiв.

Обладнанню спринклерними i дренчерними установками пiдлягають деревообробнi комбiнати площею 700м2, склади целулоїду, кiноплiвки й цехи з сировиною для їх виготовлення обладнують цими установками незалежно вiж їх площi.

Автоматична спринклерна установка — це мережа водопровiдних труб пiд перекриттям примiщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закритi легкоплавкими замками.

При пожежах у спринклерних установках вiдкриваються лише тi головки, що перебувають у зонi високої температури, крiм того вони мають досить високу iнерцiйнiсть — вiдкриваються лише через 2-3 хвилини з моменту пiдвищення температури у примiщеннi.

Дренчернi установки не мають легкоплавких замкiв, вони є сухотрубними i постiйно вiдкритими.

Дренчернi установки обладнують для захисту поверхонь стiн, вiкон, дверей, для створення локальних i блокуючих водяних завiс, для зрошення елементiв технологiчного обладнання, всерединi будiвель з високою пожежною небезпекою, де можливе швидке розповсюдження вогню.

Автоматичнi установки пожежогасiння мають постiйно бути готовими до гасiння пожеж. Керiвник об'єкта наказом призначає особу, яка вiдповiдає за справнiсть спринклерних i дренчерних установок. Справнiсть установок перевiряється один раз на тиждень, а контрольно-сигнальна апаратура — щоденно, до початку змiни.

Для протипожежного захисту об'єктiв хiмiчної та нафтової промисловостi, а також там, де у виробничому циклi задiянi легкозаймистi та горючi рiдини облаштовують спринклернi пiннi установки.

Автоматичне джерело спринклерної пiни має високий напiр води, що забезпечує безперебiйну роботу вiдразу ж пiсля вiдкриття пiнного спринклераю

частин будiвлi або всiєї площi об'єкту. При виникненнi пожеж у дренчерних установках спрацьовує пожежний сповiщувач, який запускає конторльно-пусковий вузол для пуску водного розчину, пiноутворювача й генератора пiни.

13. Глава IV КЗпПУ. Робочий час

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законiв про працю України (далi - КЗпП) нормальна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищувати 40 год. на тиждень. Пiдприємства й органiзацiї пiд час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалостi робочого часу . У разi встановлення меншої норми тривалостi робочого часу слiд мати на увазi, що оплата працi в цьому випадку має провадитись за .Вiдповiдно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється: 1) для працiвникiв вiком 16 - 18 рокiв - 36 год. на тиждень, для осiб вiком 15 - 16 рокiв (учнiв вiком 14 - 15 рокiв, якi працюють у перiод канiкул) - 24 год. на тиждень. Тривалiсть робочого часу учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу, передбаченої в абзацi першому цього пункту для осiб вiдповiдного вiку;2) для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, - не бiльш як 36 год. на тиждень. Перелiк виробництв, цехiв, професiй i посад зi шкiдливими умовами працi, робота в яких дає право на скорочену тривалiсть робочого часу, затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України.Крiм того, законодавством установлюється скорочена тривалiсть робочого часу для окремих категорiй працiвникiв (учителiв, лiкарiв та iнших). Скорочена тривалiсть робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштiв на пiдприємствах i в органiзацiях для жiнок , якi мають дiтей вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда.

Для працiвникiв установлюється п'ятиденний робочий тиждвихiдними днями . На тих пiдприємствах, в установах, органiзацiях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцiльним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихiдним днем. При шестиденному робочому тижнi тривалiсть щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневiй нормi 40 годин, 6 годин при тижневiй нормi 36 годин i 4 годин при тижневiй нормi 24 години. Забороняється залучення до роботи в нiчний час: 1) вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв 2) осiб, молодших вiсiмнадцяти рокiв 3) iнших категорiй працiвникiв, передбачених законодавством.

Надурочнi роботи, як правило, не допускаються. категорiй працiвникiв, передбачених законодавством. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочнi роботи тiльки у таких виняткових випадках

робiт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освiтленню, каналiзацiї, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподiваних обставин, якi порушують правильне їх функцiонування;3) при необхiдностi закiнчити почату роботу, яка внаслiдок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технiчних умов виробництва не могла бути закiнчена в нормальний робочий час

До надурочних робiт забороняється залучати: 1) вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв; 2) осiб, молодших вiсiмнадцяти рокiв;

3) працiвникiв, якi навчаються в загальноосвiтнiх школах i професiйно-технiчних училищах без вiдриву вiд виробництва, в днi занять.

Згiдно зi ст. 69 Господарського кодексу України пiдприємство самостiйно встановлює для своїх працiвникiв скорочений робочий день та iншi пiльги.

Напередоднi святкових i неробочих днiв (ст. 73 КЗпП) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених ст. 51 КЗпП ( девочки, див. више), скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так i за шестиденного робочого тижня , а напередоднi вихiдних днiв тривалiсть роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

23. Фактори санiтарно-гiгiєнiчних умов працi

Фактори, що визначають санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi, чинять постiйний вплив на здоров'я людини через фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та психофiзiологiчнi чинники. Крiм цього, на людину як на iстоту соцiальну безпосередньо впливає психогенний (iнформативний) чинник — через засоби масової iнформацiї, окреме слово або мову, звуки або музику, колiр або зображення й т. iн.

У реальному життi цi чинники можуть впливати на органiзм людини одночасно або окремо, бути малопомiтними або чинити суттєву дiю — сприятливу або шкiдливу — аж до смертельних наслiдкiв. Характер впливу цих чинникiв на органiзм людини залежить вiд умов працi та побуту, навчання, виховання, харчування та всього того, що складає разом поняття санiтарно-гiгiєнiчного та соцiально-економiчного укладу суспiльства.

Оптимiзацiя чинникiв, що безпосередньо чинять ту чи iншу дiю на органiзм людини, перебуває в прямiй залежностi вiд полiпшення соцiально-економiчних та санiтарно-гiгiєнiчних умов працi та побуту.

На виробництвi для забезпечення сприятливих умов працi використовуються гiгiєнiчнi нормативи та санiтарнi рекомендацiї.

Гiгiєнiчнi нормативи — це визначений дiапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдiяльностi та здоров'я людини.

Об'єкти гiгiєнiчного нормування умовно можна подiлити на двi групи.

До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатнi завдати шкоду органiзму людини, — тому вони не потрiбнi для нормальної життєдiяльностi (виробничий шум, пил, вiбрацiя, iонiзуюче випромiнювання й т. iн.).

Абсолютно безпечним впливом виробничих чинникiв на органiзм людини вважають такий, що не завдає жодної шкоди в генетичному розумiннi.

Шляхом гiгiєнiчного нормування встановлюються гранично допустимi концентрацiї (ГДК) шкiдливих хiмiчних домiшок у повiтрi робочої зони (водi, ґрунтi, продуктах харчування), гранично допустимi рiвнi (ГДР) i гранично допустимi дози (ГДД) шкiдливо дiючих на людину чинникiв, оптимальнi й допустимi параметри мiкроклiмату, освiтлення, опромiнення i т. iн.

41 години на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати змiн у станi здоров'я працiвника або його нащадкiв.

Допустимi рiвнi, дози, концентрацiї шкiдливих чинникiв встановлюються шляхом гiгiєнiчного нормування й узагальнюються в соцiальних документах, що називаються санiтарними нормами. Санiтарнi норми використовуються при проектуваннi та органiзацiї виробництва, контролi стану охорони працi на робочих мiсцях, проведеннi паспортизацiї, впровадженнi стандартiв, а також при розробцi конкретних заходiв щодо нормалiзацiї умов працi.

Оптимальнi умови працi в будь-якiй виробничiй дiяльностi людини забезпечуються шляхом розробки санiтарно-гiгiєнiчних заходiв. Впровадження санiтарно-гiгiєнiчних заходiв у будь-яку сферу iснування людини ґрунтується та забезпечується завдяки чинному законодавству.

(а)за рахунок заробiтної платнi працiвника; (б)за рахунок Фонду соцiального страхування; (в)за рахунок роботодавця

(а)сталися на територiї пiдприємства перед початком роботи i пiсля її закiнчення, якщо робота виконувалася за дорученням роботодавця; (б)на територiї пiдприємства, але працiвник використовував устаткування роботодавця, виконуючи власну роботу; (в)на транспортному засобi пiдприємства пiд час переїзду на роботу чи з роботi або при використаннi власного транспорту в iнтересах пiдприємства; (г)поза межами пiдприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктiв, переходами мiж ними, при прямуваннi у вiдрядження чи в зворотному напрямку за дорученням роботодавця; (д)пiд час прямування на роботу чи з роботи пiшки, на громадському, власному або iншому транспортному засобi, який не належав пiдприємству

3. Що вiдноситься до особистих чинникiв, якi можуть спричиняти виробничий травматизм? (а)ненормальнi метеорологiчнi умови; (б)емоцiйна збудливiсть;

4. Якi чинники, що формують умови працi будь-якого виробництва, вiдносяться до санiтарно-гiгiєнiчних елементiв зовнiшнього середовища?

i правил при використаннi речовин i матерiалiв з токсичними властивостями; (в)належне використання iснуючих спецiальних колективних та iндивiдуальних засобiв захисту працюючих для боротьби зi шкiдливими чинниками;

(а)Конституцiя України; (б)Кодекс законiв про працю; (в)Закони: „Про охорону працi”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергiї та радiацiйний захист”, „Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного здоров’я населення”; (г)всi вищезазначенi варiанти вiрнi;

7. За яких обставин виплачується допомога в розмiрi повного заробiтку у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю?

(а)у разi хвороби; (б)калiцтва; (в)при доглядi за дитиною в декретнiй вiдпустцi;

8. В якiй кiлькостi повинно видаватися молоко за одну змiну працiвникам, якi працюють в умовах постiйного контакту з фiзичними виробничими чинниками й токсичними речовинами в процесi їх виробництва, переробки та застосування?

9. Якi чинники, що формують умови працi будь-якого виробництва, вiдносяться до соцiально-психологiчних елементiв зовнiшнього середовища?: (а)освiтлення; (б)режим працi та вiдпочинку; (в)пiльги та компенсацiї за роботу

(в)послаблюється воля i рiшучiсть; (г)знижується контроль за дiями; (д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

11. За нормальних умов який вiдсоток тепла людина вiддає за рахунок конвекцiї?

(а)30% (б)45% (в)60%

12. Не пiзнiше якого термiну роботодавець повинен письмово iнформувати працiвника про змiни виробничих умов, розмiрiв пiльг i компенсацiй?

(а)1 доби; (б)1 тижня; (в)1 мiсяця; (г)2 мiсяцiв; (д)3 мiсяцiв;

13. У разi тимчасової втрати працездатностi за який термiн обчислюється середнiй заробiток працiвника?

(а)2 останнi повнi календарнi мiсяцi; (б)3 останнi повнi календарнi мiсяцi;

(в)6 останнiх повних календарних мiсяцiв; (г)12 останнiх повних календарних мiсяцiв

14. В якому розмiрi видається одноразова допомога сiм’ї особи, яка померла внаслiдок нещасного випадку на виробництвi?

померлого й дворiчного на кожного його утриманця; (г)в розмiрi трирiчного заробiтку померлого й однорiчного на кожного його утриманця;

15. В якому розмiрi надається допомога працiвнику у разi стiйкої втрати ним професiйної працездатностi?

(а)середнього заробiтку за кожен вiдсоток втраченої працездатностi; (б)середнього заробiтку за кожнi 2 вiдсотки втраченої працездатностi; (в)середнього заробiтку за кожнi 5 вiдсоткiв втраченої працездатностi; (г)середнього заробiтку за кожнi 10 вiдсоткiв втраченої працездатностi

16. За який рахунок здiйснюються витрати на лiкування, супровiд до санаторiю, проїзд до мiсця лiкування й назад працiвника, що втратив працездатнiсть пiд час виконання трудових обов’язкiв?

(а)за рахунок потерпiлого; (б)за рахунок Фонду соцiального страхування; (в)за рахунок роботодавця;

17. Безпека працi це

(а)властивiсть устаткування зберiгати безпечний стан при виконаннi заданих функцiй в умовах, встановлених нормативно-технiчною документацiєю; (б)видимi твердi та (або) рiдкi частки в газах, утворенi внаслiдок горiння або пролiзу (розпаду) матерiалiв (в)стан умов працi, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного i шкiдливого виробничого факторiв; (г)сукупнiсть факторiв виробничого середовища i трудового процесу, якi здiйснюють вплив на здоров'я i працездатнiсть людини в процесi працi

18. За нормальних умов який вiдсоток тепла людина вiддає за рахунок конвекцiї?

(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому

19. За яких умов встановлюється скорочений робочий день для працiвникiв?

виконує роботу в шкiдливих умовах протягом не менш як 50% робочого часу

20. До скритих джерел запалювання належать

(а)тепло хiмiчних реакцiй, адсорбцiї, мiкробiологiчних процесiв, тертя тощо

(б)видимi твердi та (або) рiдкi частки в газах, утворенi внаслiдок горiння або пiролiзу (розпаду) матерiалiв (в)вiдкритий вогонь, полум'я (г)iскра, розжаренi предмети

21. Який вид вентиляцiї застосовується в примiщеннях, у яких необхiдно забезпечити пiдвищений та надiйний повiтрообмiн?

(а)природна вентиляцiя; (б)механiчна вентиляцiя; (в)загальнообмiнна механiчна вентиляцiя;

22. Речовина, яка при контактi з органiзмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничi травми, професiйнi захворювання чи погiршення стану здоров'я, що виявляються сучасними методами, як у процесi роботи, так i у вiддалений термiн життя сучасного i наступного поколiнь це

(а)гранично припустимi концентрацiї (б)шкiдлива речовина (в)гранично припустимий рiвень виробничого фактора (г)шкiдливий виробничий фактор

23. До яких порушень зору може призвести нерацiональне освiтлення робочої зони?:

(а)гостроти зору, тобто здатностi розпiзнавати предмети; (б)контрастної чутливостi, тобто здатностi розпiзнавати яскравiсть; (в)швидкостi зорового сприйняття, тобто мiнiмального промiжку часу, необхiдного для розпiзнавання об’єкта; (г)стiйкостi ясного бачення, тобто здатностi тривалий час розпiзнавати контури дрiбних предметiв; (д)видимостi об’єкта, тобто здатностi ока чiтко розпiзнавати предмети, що розглядаються; (д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

24. Раптовий вплив на працiвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, в наслiдок якого заподiяна шкода здоров 'ю або настала смерть це

(а)професiйне захворювання (б)нещасний випадок на пiдприємствi (в)виробнича травма

25. За яких умов роботодавець має право застосовувати надурочнi роботи?

(а)при невиконаннi робочого плану; (б)для лiквiдацiї наслiдкiв аварiї чи катастрофи; (в)проведення робiт з водопостачання, газопостачання, опалення, освiтлення; (г)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

26. За якими професiями забороняється працювати жiнкам?

(а)машинiст екскаваторiв; (б)професiями, що пов’язанi з верхолазними роботами;

(в)тракторист-машинiст; (г)водiй вантажних автомобiлiв з вантажопiдйомнiстю до 2,5 т

27. В яких випадках допускається перенесення й пересування важких речей понад 4,1 кг неповнолiтнiми чоловiчої та жiночої статi? (а)коли це пов’язано з виконанням ними постiйної роботи й займає не бiльш нiж 1/3 робочого часу; (б)коли це пов’язано з виконанням ними постiйної роботи й займає не бiльш нiж 1/2 робочого часу; (в)коли це пов’язано з виконанням ними постiйної роботи й займає не бiльш нiж 2/3 робочого часу

28. На який термiн жiнкам надаються вiдпустки по вагiтностi i пологах?

(а)56 календарних днiв до пологiв та 70 пiсля; (б)70 календарних днiв до пологiв та 56 пiсля;

29. Якi рекомендацiї дають гiгiєнiсти для зменшення шкiдливого впливу штучного освiтлення?:

(а)змiна спектрального складу освiтлення протягом доби а саме вдень теплi тони а ввечерi холоднi;

(б)змiна спектрального складу освiтлення протягом доби а саме вдень холоднi тони а ввечерi теплi;

(в)забезпечення свiтлового комфорту за допомогою кольорового оформлення виробничих примiщень в холодних тонах

30. Рiвень виробничого фактора, вплив якого при роботi встановленої тривалостi протягом усього виробничого стажу не приведе до травми, захворювання чи вiдхилення в станi здоров 'я в процесi роботи чи у вiддалений термiн життя дiйсного i наступного поколiнь це

(а)гранично припустимий рiвень виробничого фактора (б)гранично припустимi концентрацiї

(в)шкiдлива речовина (г)шкiдливий виробничий фактор

31. Для органiзацiї виконання правових, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних, соцiально-економiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв, спрямованих на запобiгання нещасним випадкам, професiйним захворюванням i аварiям в процесi працi створюється

(а)професiональнi спiлки (б)служба охорони працi (в)рада директорiв (г)адмiнiстрацiя

41. На який термiн жiнкам за бажанням надаються частково оплачуванi вiдпустки по догляду за дитиною?

42. До досягнення якого вiку особи що приймаються на роботу та яким не виповнилося 18 рокiв повиннi проходити щорiчний медичний огляд?

(а)до 18 рокiв; (б)до 20 рокiв; (в)до 21 року; (г)до 22 рокiв

43. Особам, яким не виповнилося 18 рокiв щорiчнi вiдпустки надаються:

(а)тривалiстю в 1 календарний мiсяць в лiтнiй перiод або за бажанням в будь-яку iншу пору року;

(б)тривалiстю в 56 календарних днiв в лiтнiй перiод або за бажанням в будь-яку iншу пору року;

(в)тривалiстю в 1 календарний мiсяць але перiод вiдпустки визначає роботодавець

44. Пожежна небезпека об 'єкта це

небезпечного i шкiдливого виробничого факторiв с) стан об'єкта, при якому з встановленою ймовiрнiстю виключається можливiстьвиникнення та поширення пожежi до дiї на людей небезпечних факторiв, а такожзабезпечення захисту матерiальних цiнностей

в) можливiсть виникнення та (або) розвитку пожежi

(а)1-5Гц; (б)6-9 Гц; (в)25-30 Гц; (г)100-300 Гц

46. Самозаймання, яке виникає пiд дiєю життєдiяльностi мiкроорганiзмiв у масi речовини (торфi, сiнi тощо) називається

(а)тепловим (б)спалаховим (в)хiмiчним (г)мiкробiологiчним

47. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть включає

внаслiдок нещасного випадку

48. За який рахунок забезпечується проведення попереднього та перiодичних медичних оглядiв працiвникiв, зайнятих на важких роботах, роботах зi шкiдливими чи небезпечними умовами працi або таких, де є потреба в професiйному доборi?

(а)за рахунок працiвника; (б)за рахунок Фонду соцiального страхування; (в)за рахунок роботодавця

49. На що має право роботодавець, якщо працiвник ухиляється вiд проходження обов’язкового медичного огляду?

(б)усунути працiвника вiд роботи iз збереженням мiнiмальної заробiтної плати

(в)усунути працiвника вiд роботи без збереження заробiтної плати;

50. Не пiзнiше якого термiну роботодавець має право застосувати дисциплiнарну вiдповiдальнiсть вiд дня виявлення правопорушення працiвником?

(а)1 тиждень; (б)1 мiсяць; (в)2 мiсяцi; (г)3 мiсяцi

51. За якi порушення, згiдно чинного законодавства, встановлюється адмiнiстративна вiдповiдальнiсть?

(а)санiтарно-гiгiєнiчних умов працi; (б)правил пожежної безпеки; (в)правил охорони атмосферного повiтря, ґрунтiв, надр, лiсiв, водних ресурсiв, рибних багатств; (г)правил безпечної експлуатацiї та використання транспортних засобiв, дорожнього руху; (д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

(а)попередження або штраф; (б)оплатне вилучення предмета, який став знаряддям правопорушення або конфiскацiя всього того, що було об’єктом або наслiдком правопорушення;

(в)позбавлення спецiального права; (г)виправнi роботi або адмiнiстративний арешт;

(д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

53. До якого максимального за розмiром штрафу можуть бути притягнутi юридичнi або фiзичнi особи, якi використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону працi та невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду?

(а)штраф не перевищує 1% мiсячного фонду заробiтної плати юридичної чи фiзичної особи;

(в)штраф не перевищує 5% мiсячного фонду заробiтної плати юридичної чи фiзичної особи;

54. Не пiзнiше якого термiну з дня вчинення правопорушення може наступати адмiнiстративне стягнення?

(а)вiд 1 до 5 неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян; (б)вiд 1 до 10 неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян; (в)вiд 3 до 20 неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян

56. План пожежегасiння об 'єкта (план пожежегасiння)

(а)система органiзацiйних i технiчних заходiв та засобiв, якi забезпечують захист людей вiд шкiдливого i небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнiтного поля та статичної електрики (б)система органiзацiйних i технiчних заходiв та засобiв, якi запобiгають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторiв

(в)документ, який встановлює основнi вимоги до органiзацiї гасiння пожежi на об'єктi

57. Система органiзацiйних i технiчних заходiв та засобiв, якi запобiгають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторiв це (а)вимоги безпеки працi (б)виробнича санiтарiя

(в)охорона працi (г)технiка безпеки

58. Засоби, застосування яких запобiгає чи зменшує вплив на працюючих небезпечного або шкiдливого виробничого фактора це (а)технiка безпеки (б)охорона працi (в)виробнича санiтарiя (г)засоби захисту працюючих (засоби захисту)

59. Служба охорони працi створюється на пiдприємствах з числом працюючих (а)до 50 чоловiк

(б)до 100 чоловiк (в)50 i бiльше чоловiк

(г)бiльше 100 чоловiк

60. Як називається iнструктаж, що проходять при оформленнi на роботу або з працiвниками, що перебувають у вiдрядженнi на пiдприємствi й беруть безпосередньо участь у виробничому процесi?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цiльовий; (г)позаплановий

61. Як називається iнструктаж, що проходять безпосередньо на робочому мiсцi, коли наймаються вперше на роботу, але i кожного разу при змiнi мiсця роботи, переведеннi з одного виду робiт на iнший?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цiльовий; (г)позаплановий

63. Як називається iнструктаж, що проводиться при виконаннi разових робiт, що не пов’язанi з безпосереднiми обов’язками за фахом, при лiквiдацiї аварiї, стихiйного лиха або iнших негативних наслiдкiв а також при проведеннi робiт, на якi оформлюється наряд-допуск, дозвiл або iншi документи?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цiльовий; (г)позаплановий

(а)комплекс органiзацiйних заходiв i технiчних засобiв, спрямованих на запобiгання впливу на людей небезпечних факторiв пожежi й обмеження матерiального збитку вiд нього

(б)комплекс органiзацiйних i технiчних заходiв, якi спрямованi на забезпечення безпеки людей, на запобiгання пожежi, обмеження її поширення, а також створення умов для успiшного гасiння пожежi (в)можливiсть виникнення i/чи розвитку пожежi, яка пов'язана з речовиною, станом чи процесом. (г)стан об'єкта, при якому з встановленою iмовiрнiстю виключається можливiсть виникнення i розвитку пожежi i впливу на людей небезпечних факторiв пожежi, а також забезпечується захист матерiальних цiнностей

(а)вимоги безпеки працi (б)технiка безпеки (в)виробнича санiтарiя (г)охорона працi

66. Який рiвень звуку високої чи середньої частоти на протязi декiлькох хвилин викликає тимчасовий зсув порогу слухової чутливостi?:

(а)60 дБ; (б)70 дБ; (в)80 дБ; (г)90 дБ

67. Швидке перетворення речовин, яке супроводжується видiленням енергiї та утворенням стиснутих газiв, здатних здiйснювати роботу це

(а)загоряння (б)вибух (в)горiння (г)пожежа

(а)на керiвникiв структурних пiдроздiлiв (б)директора навчального закладу (в)заступника директора з навчально-виховної роботи (г)iнженера з охорони працi в навчальному закладi

(а)пожежна безпека (б)пожежна профiлактика (в)пожежна небезпека

(г)система пожежного захисту

71. Вiдкритий вогонь, полум 'я, iскра, розжаренi предмети належать до

(а)вiдкритих джерел запалювання (б)факторiв пожежi (в)скритих джерел запалювання (г)небезпечних факторiв

73. Якi бувають причини смертi вiд електричного струму?:

участь у процесi дихання; (в)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

74. Служба охорони працi створюється для

а) забезпечення безпеки виробничих процесiв, устаткування, будiвель i споруд

(б)органiзацiї виконання правових, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних, соцiально-економiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв, спрямованих на запобiгання нещасним випадкам, професiйним захворюванням i аварiям в процесi працi (в)професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi, пропаганди безпечних умов працi г) вибору оптимальних режимiв працi i вiдпочинку

75. Якi струми викликають фiбриляцiю серця?

(а)20-25 мА; (б)25-100 мА; (в)100 мА – 5 А; (г)бiльше 5 А

76. Який метод аналiзу причин виробничого травматизму самий дiйовий стосовно попередження травматизму й професiйних захворювань?

(а)технiчний; (б)груповий; (в)топографiчний; (г)монографiчний; (д)статистичний

77. Який струм вважається безпечним але при зниженню опору шкiри може навiть призвести до смертельного ураження?

а) 10-20 мА;б) 30 мА;в) 50 мА;г) 100 мА

78. Інженер з охорони працi в навчальному закладi

(а)здiйснює контроль за своєчасним навчанням педагогiчних працiвникiв навчального закладу з охорони працi на короткочасних курсах i семiнарах на базi методкабiнету управлiння освiти

(б)забезпечує проведення перiодичних аналiзiв повiтряного середовища в усiх примiщеннях на вмiст пороху, газу i парiв шкiдливих речовин; проведення обов'язкових iнструктажiв молодшого обслуговуючого персоналу та iнших працiвникiв; облiк i звiти про витрачання коштiв, асигнованих на полiпшення охорони працi; розслiдування i складання актiв i звiтiв про нещаснi випадки (в)опрацьовує систему управлiння охороною працi, сприяє удосконаленню дiяльностi в цьому напрямку кожного структурного пiдроздiлу й кожної посадової особи; проводить оперативно-методичне керiвництво роботою з ОП; разом з структурними пiдроздiлами складає комплекснi заходи щодо досягнення на робочих мiсцях встановлених норм з ОП, а також роздiл "Охорона працi" в колективному договорi (г)забезпечує дотримання правил i норм технiки безпеки в примiщеннях; експлуатацiю i утримання територiї, будiвель i споруд у вiдповiдностi з вимогами технiки безпеки i виробничої санiтарiї; безпечний рух людей i транспорту на територiї закладу

79. В якому вiцi людина найбiльш стiйка до iонiзуючого випромiнювання?:

(а)15-20 рокiв; (б)25-30 рокiв; (в)40-50 рокiв; (г)60-70 рокiв

80. Який рiвень випромiнювання радiочастотною енергiєю допускається для мобiльних телефонiв за мiжнародними стандартами?

(а)0,5 Вт/кг; (б)1 Вт/кг; (в)1,6 Вт/кг; (г)3 Вт/кг

(а)накладання штрафних санкцiй (б)догану або звiльнення з роботи (в)включає звiльнення з посади, або штраф, або позбавлення волi, або притягнення до виправно-трудових

(г)вiдшкодування збиткiв потерпiлому внаслiдок нещасного випадку

82. Самозаймання, яке є результатом хiмiчної взаємодiї речовин називається

(а)мiкробiологiчним; (б)хiмiчним; (в)тепловим; (д)спалаховим

(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому.

84. При значних вологовтратах рекомендують пити пiдсолену воду, яка:

(а)запобiгає згущенню кровi; (б)сприяє утриманню вологи в органiзмi;

(в)пiдвищує працездатнiсть; (г)всi вищезазначенi варiанти вiрнi.

85. Стан об'єкта, при якому з встановленою ймовiрнiстю виключається можливiсть виникнення та поширення пожежi до дiї на людей небезпечних факторiв, а також: забезпечення захисту матерiальних цiнностей це

(а)пожежна безпека (б)електробезпека (в)пожежна небезпека об'єкта (г)технiка безпеки

86. Матерiальна вiдповiдальнiсть пiдприємства включає

(а)звiльнення з посади, або штраф, або позбавлення волi, або притягнення до виправно-трудових

плати адмiнiстративної особи в разi нещасного випадку з працiвником, якому цi органи вiдшкодували непрацездатнiсть, котра настала з вини адмiнiстративної особи

(г)небезпечних факторiв

88. Електромагнiтнi хвилi яких частот бiльш небезпечнi для здоров’я людини?

(а)високi i дуже високi; (б)середнi; (в)довгi

(а)збiльшується; (б)зменшується; (в)залишається незмiнним;

90. Сукупнiсть факторiв виробничого середовища i трудового процесу, якi здiйснюють вплив на здоров 'я i працездатнiсть людини в процесi працi це

(а)безпека працi (б)умови працi (в)безпека виробничого устаткування (г)охорона працi

91. Професiйне захворювання це

(в)патологiчний стан людини, який зумовлено працею i пов'язано з перенапруженняморганiзму чи дiєю шкiдливих виробничих факторiв

(г)порушення анатомiчної цiлiсностi органiзму людини чи його функцiй в наслiдок дiї виробничих факторiв

(а)виробниче примiщення (б)робоча зона (в)робоче мiсце (г)небезпечна зона

93. Сукупнiсть властивостей (показникiв), що характеризують здатнiсть матерiалiв (речовин) до виникнення i поширення горiння це – пожежовибухонебезпека

(а)технiка безпеки (б)пожежна небезпека матерiалiв (речовин) (в)електробезпека (г)пожежна небезпека об'єкта

94. Яка напруга вважається безпечною для людини незалежно вiд опору шкiри органiв та сили струму ?:

(а)12 В; (б)32 В; (в)55 В; (г)110 В

(а)знижуються норми виробiтку без збереження середнього заробiтку;

виробничих чинникiв, iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою

96. Який шлях проходження струму через тiло людини вважається самим небезпечним?:

(а)голова – руки; (б)голова – ноги;[ (в)нога – нога;

97. Якi наявнi ознаки не вiдповiдають умовам з пiдвищеною небезпекою ураження електричним струмом?

(б)можливiсть одночасного дотикання людини до металевих корпусiв електрообладнання i заземлених металевих конструкцiй будiвлi або виробничого обладнання; (в)наявнiсть струмопровiдних пiдлог;

(г)сухе примiщення без наявностi струмопровiдного пилу; (д)примiщення, де обладнання, стiни, пiдлога вкритi вологою

98. Кримiнальна вiдповiдальнiсть включає

(б)звiльнення з посади, або штраф, або позбавлення волi, або притягнення до виправно-трудових

(в)вiдшкодування грошових збиткiв пiдприємству або органам соцiального забезпечення, стягнених з заробiтної плати адмiнiстративної особи в разi нещасного випадку з працiвником, якому цi органи вiдшкодували непрацездатнiсть, котра настала з вини адмiнiстративної особи

(г)догану або звiльнення з роботи

99. Якому значенню повинен вiдповiдати опiр захисного заземлення щоб захистити людину вiд враження електричним струмом?

(а)не бiльше 2 Ом; (б)не бiльше 4 Ом; (в)не бiльше 8 Ом; (г)не бiльше 16 Ом

100. Травма, викликана впливом електричного струму чи електричної дуги це

(а)професiйне захворювання (б)електротравма (в)виробнича травма (г)травма

101. Концентрацiї, якi при щоденнiй (крiм вихiдних днi (в)роботi протягом 8 годин чи при iншiй тривалостi (але не бiльш 41 години у тиждень) протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань чи погiршення стану здоров'я, якi виявляються сучасними методами дослiджень, у процесi роботи чи у вiддалений термiн життя сучасного та наступних поколiнь це

(а)гранично припустимий рiвень виробничого фактора (б)шкiдливий виробничий фактор

(в)гранично припустимi концентрацiї (г)шкiдлива речовина

102. Куди зараховується стаж роботи працiвника пiд час перебування ним на iнвалiдностi у зв’язку з нещасним випадком на виробництвi?

103. Якої межi не може перевищувати розмiр вiдшкодування моральної шкоди?

(а)50 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати; (б)100 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати;

(в)200 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати; (г)300 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати;

(д)500 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати

(а)6 мг/л; (б)10 мг/л; (в)25 мг/л; (г)50 мг/л;

105. Якої межi, згiдно КЗпП, не може перевищувати тривалiсть робочого часу для осiб, що працюють у шкiдливих умовах, на тиждень?

(а)24 год; (б)36 год; (в)40 год; (г)41 год;

106. Яка температура при пожежi в примiщеннях вважається небезпечною для людини?

(а)не нижче 100° С; (б)не нижче 80° С; (в)не нижче 55° С

107. Фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми чи iншому раптовому рiзкому погiршенню здоров 'я це

(а)шкiдлива речовина (б)пожежонебезпечнi фактори (в)небезпечний виробничий фактор

(г)шкiдливий виробничий фактор

(а)загоряння (б)пожежа (в)вибух (г)горiння

109. Ультрафiолетове випромiнювання якого дiапазону найменш шкiдливе для органiзму?:

(а)400-320 нм; (б)320-275 нм; (в)275-180 нм

110. Якi матерiали пiд дiєю вогню або високої температури спалахують, тлiють або обвуглюються й продовжують горiти, тлiти або обвуглюються за наявностi джерела запалювання а пiсля його вилучення горiння або тлiння припиняється?

(а)негорючi; (б)важкогорючi; (в)горючi

113. Якiй температурi вiдповiдає червоний та темно-червоний колiр полум’я на пожежi?

(а)550° – 700° С; (б)900° – 1100° С; (в)1400° С i бiльше

внаслiдок нещасного випадку

115. Якi рiдини належать до категорiї легкозаймистих?

(а)бензин; (б)ацетон; (в)дизельне паливо; (г)рослиннi олiї

116. Який колiр використовується на сигнальних знаках для привернення уваги працiвникiв, коли треба дати iнформацiю про заборону та явну небезпеку?:

(а)червоний; (б)жовтий; (в)зелений; (г)синiй

117. Що вiдноситься до системи попередження пожеж?;

(а)попередження утворення горючого вибухонебезпечного середовища та утворення в горючому середовищi джерел запалювання та iнiцiювання вибуху; (б)пiдтримування температури горючого середовища нижче максимально допустимої щодо горючостi; (в)зменшення об’єму горючого середовища нижче максимально допустимого щодо горючостi, тобто забезпечення пожежної безпеки технологiчного процесу, обладнання, електроустановок, систем опалення й вентиляцiї; (г)пiдтримка тиску в горючому середовищi нижче максимально допустимого щодо горючостi; (д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

(а)припинення надходження кисню до осередку горiння; (б)розбавляння повiтря негорючими газами; (в)зменшення температури горючої речовини до рiвня, нижчу за температуру спалахування; (г)зниження концентрацiї горючих речовин шляхом додавання негорючих матерiалiв; (д)механiчний зрив полум’я сильним струменем води, порошку чи газу; є) всi вищезазначенi варiанти вiрнi;

119. Вогнезахист це

(а)комплекс органiзацiйних i технiчних заходiв, якi спрямованi на забезпечення безпеки людей, на запобiгання пожежi, обмеження її поширення, а також створення умов для успiшного гасiння пожежi (б)зниження пожежної небезпеки матерiалiв i конструкцiй шляхом спецiальної обробки; (в)сукупнiсть властивостей (показникiв), що характеризують здатнiсть матерiалiв (речовин) до виникнення i поширення горiння (г)система органiзацiйних i технiчних заходiв та засобiв, якi запобiгають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторiв

120. Який вид ураження електрострумом найнебезпечнiший для органiзму?:

вiдбувається ураження ультрафiолетовим випромiнюванням зовнiшнiх оболонок очей; (в)термiчний, коли при проходженнi струму великої сили вiдбувається термiчне враження i як наслiдок тканини висушуються, обвуглюються i навiть безслiдно згорають; (г)електричний удар, при якому вiдбуваються порушення роботi внутрiшнiх органiв

121. Система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв i засобiв, спрямованих на збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi це

(а)охорона працi (б)безпека працi (в)умови працi (г)безпека виробничого устаткування

(а)15%; (б)25%; (в)30%; (г)40%;

123. Якої межi, згiдно КЗпП, не може перевищувати тривалiсть робочого часу для робiтникiв i службовцiв, на тиждень?

(а)24 год; (б)36 год; (в)40 год; (г)41 год

(а)умови працi (б)безпека виробничого устаткування (в)охорона працi (г)безпека працi

126. Патологiчний стан людини, який зумовлено працею i пов 'язано з перенапруженням органiзму чи дiєю шкiдливих виробничих факторiв це (а)захворювання (б)нещасний випадок на пiдприємствi (в)професiйне захворювання (г)виробнича травма

127. Коли може виникати враження людини електрострумом?

(а)при наближеннi на небезпечну вiдстань до неiзольованих струмопровiдних частин електроустановки пiд напругою; (б)якщо людина доторкнулася до металевих корпусiв електрообладнання, що перебуває пiд напругою в результатi ушкодження електричної iзоляцiї; (в)коли потрапила пiд „крокову” напругу, що виникає в мiсцях розтiкання струму в землi; (г)доторкнулася до однiєї або двох фаз електроустановки пiд напругою; (д)доторкнулася до накопичувачiв енергiї, що вiдключенi вiд мережi (батареї конденсаторiв, кабельнi чи повiтрянi лiнiї); (д)всi вищезазначенi варiанти вiрнi

128. Комплекс органiзацiйних заходiв i технiчних засобiв, спрямованих на виключення можливостi виникнення пожежi це (а)система запобiгання пожежi (б)система пожежного захисту (в)пожежна профiлактика (г)пожежна небезпека

129. Як називається дiя струму що викликає електролiз органiчної речовини i кровi, якi просочують тканини органiзму? (а)термiчна; (б)хiмiчна; (в)механiчна; (г)бiологiчна;

130. Який основний недолiк вогнегасникiв з порошковим гасiнням?:

(д)3 мiсяцiв

131. З розрахунку на яку площу територiї об’єкта необхiдно встановлювати пожежнi щити? а) 5000 м2; б) 6000 м2;в) 10000 м2

132. Який середнiй час роботi вуглекислотного вогнегасника об’ємом 8л?

(а)близько 20 сек; (б)близько 40 сек; (в)близько 60 сек; (г)близько 90 сек;