Забезпечення безпеки персоналу хiмiчно небезпечних об’єктiв
Реферат на тему
Забезпечення безпеки персоналу хiмiчно небезпечних об’єктiв
План
Вступ
1. Хiмiчно небезпечнi об’єкти
3. Безпека персоналу ХНО
Висновок
Бiблiографiчний список
Вступ
Метою даного реферату є визначення безпеки персоналу хiмiчно небезпечних об’єктiв, розкриття хiмiчно небезпечних об’єктiв, ознайомлення з хiмiчно небезпечними речовинами, безпекою функцiонування ХНО.
1. Хiмiчно небезпечнi об'єкти
Сьогоднi в народному господарствi України використовуються десятки тисяч рiзних хiмiчних сполук, причому щорiчно ця кiлькiсть збiльшується на 200-1000 нових речовин.
За ступенем токсичностi при iнгаляцiйному (через органи дихання) i пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в органiзм хiмiчнi речовини можна розбити на шiсть груп: надзвичайно токсичнi, високо токсичнi, сильно токсичнi, помiрно токсичнi, та мало токсичнi, а за ступенем дiї на органiзм людини - на чотири класи: надзвичайно небезпечнi, високо небезпечнi, помiрно небезпечнi, та мало небезпечнi речовини.
• деякi сполуки металiв (органiчнi i неорганiчнi похiднi миш'яку, ртутi, кадмiю, свинцю, талiю, цинку та iнших);
• карбонiли металiв (тетракарбонiл нiкелю, пентакарбонiл залiза та iншi);
• фторорганiчнi сполуки (фторетанол);
• хлоргiдрони (етиленхлоргiдрон, епiхлоргiдрон);
• iншi сполуки (етиленоксид, алiловий спирт, метил бромiд, фосген, iншi).
• мiнеральнi та органiчнi кислоти (сiрчана, азотна, фосфорна, оцтова та iншi);
• луги (амiак, натронне вапно, їдкий калiй та iншi);
• сполуки сiрки ( дiметилсульфат, розчиннi сульфiди, сiрковуглець, розчиннi тiоцiанати, хлорид i фторид сiрки);
• хлор- i бромзамiщенi похiднi вуглеводню (хлористий i бромистий метил);
• деякi спирти i альдегiди кислот;
• феноли, крезоли та їх похiднi; гетероциклiчнi сполуки.
До помiрно токсичних, мало токсичних i практично не токсичних хiмiчних речовин, якi не становлять собою хiмiчної небезпеки, належить вся основна маса хiмiчних сполук.
Необхiдно вiдмiтити, що особливу групу хiмiчно небезпечних речовин складають пестициди (препарати, якi призначенi для боротьби зi шкiдниками сiльськогосподарського виробництва, бур'янами i т. д.). Бiльшiсть з них дуже токсична для людини. За хiмiчним складом пестициди можна роздiлити на групи:
• фосфорорганiчнi сполуки (паратiон, диметоксидихлор вiнiлфосфат, карбофос, хлорофос та iншi);
• хлорорганiчнi сполуки (ДДТ, дильдрiн, гексахлоран та iншi);
• ртутьорганiчнi сполуки (метилртутъ, ацетат метоксгетилртутi та iншi);
• похiднi фенiкси оцтової кислоти (2, 4-дихлорфенiкс-оцтова кислота-2, 4-Д; 2, 4, 5-трихлорфснiксоцтова кислота - 2, 4, 5-Т);
• похiднi дипиридила (паракват, дикват та iншi);
Бiльшiсть з вище перерахованих хiмiчних речовин, у тому числi й слабо токсичнi (помiрно, слабо токсичнi i практично не токсичнi), можуть стати причиною тяжкого ураження людини. Водночас призвести до масових санiтарних втрат внаслiдок аварiй (катастроф), що супроводжуються викидами (виливами) хiмiчних речовин, можуть не всi хiмiчнi сполуки, включаючи навiть надзвичайно, високо i сильно токсичнi.
використання, зберiгання i перевезення, а також можливiсть легко переходити в аварiйних ситуацiях в головний фактор ураження (пара або тонко дисперсний аерозоль), який може стати причиною ураження людей. Цi хiмiчнi сполуки належать до групи ХНР.
• заводи i комбiнати хiмiчних галузей промисловостi, а також окремi установки i агрегати, якi виробляють або використовують ХНР;
• заводи або їх комплекси з переробки нафтопродуктiв;
• виробництва iнших галузей промисловостi, якi використовують ХНР;
• транспортнi засоби, контейнери i наливнi поїзди, автоцистерни, рiчковi й морськi танкери, що перевозять хiмiчнi продукти;
• склади i бази з запасами отрутохiмiкатiв для сiльського господарства.
Фiзико-хiмiчнi властивостi ХНР здебiльшого визначають їх можливiсть переходити в головний фактор ураження i створювати концентрацiї, що можуть уражати людей. Найбiльше значення мають агрегатний стан речовини, розчиннiсть її у водi i рiзного роду розчинниках, щiльнiсть речовини та її газової фази, гiдролiз, летучiсть, максимальна концентрацiя, питома теплота випарювання, питома теплоємнiсть рiдини, тиск насиченого пару, коефiцiєнт дифузiї, температура кипiння i замерзання, в'язкiсть, теплове розширення i стискання, корозiйна активнiсть, температура загорання та iншi.
При звичайних умовах ХНР можуть бути у виглядi твердих, рiдких або газоподiбних речовин. Однак при виробництвi, використаннi, зберiганнi або перевезеннi їх агрегатний стан може змiнюватися вiд такого в звичайних умовах, що може здiйснити вплив як на кiлькiсть ХНР, яка викидається в повiтря, так i на фазовий дисперсний склад зараженої хмари.
Хiмiчнi речовини, якi можуть викликати масовi ураження населення, при аварiях з викидом (виливом) в повiтря, можна роздiлити на групи:
• перша група - речовини з переважною дiєю удушення;
• друга група - речовини переважно загальної отруйної дiї (окисел вуглецю, синильна кислота, динiтрофенол, динiтроортокрезол, етиленхлоргiдрин, етиленфторгiдрии);
• третя група - речовини, якi мають дiєю удушення та загальну отруйну дiю;
• четверта група - нейротропнi отрути, речовини, що дiють на генерацiю, проведення i передачу нервового iмпульсу (сiрковуглець, фосфорорганiчнi сполуки);
• п'ята група - речовини, що мають дiю удушення i нейротропну дiю (амiак);
• шоста група - метаболiчнi отрути (етиленоксид, метилбромид, метилхлорид, дiметилсульфат);
2. Безпека функцiонування ХНО
Безпека функцiонування хiмiчно небезпечних об'єктiв (ХНО) залежить вiд багатьох чинникiв: фiзико-хiмiчних властивостей сировини, полупродуктiв та продуктiв, вiд характеру технологiчного процесу, вiд конструкцiї i надiйностi обладнання, умов зберiгання i транспортування хiмiчних речовин, стану контрольно-вимiрювальних приладiв i засобiв автоматизацiї, ефективностi засобiв протиаварiйного захисту i т. д. Крiм того, безпека виробництва, використання, зберiгання i перевезень СДОР в значному ступенi залежить вiд рiвня органiзацiї профiлактичної роботи, своєчасностi i якостi планово-запобiжних ремонтних робiт, пiдготовленостi i практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технiчних засобiв протиаварiйного захисту.
Наявнiсть такої кiлькостi чинникiв, вiд яких залежить безпека функцiонування ХНО, робить цю проблему вкрай складною. Як показує аналiз причин великих аварiй, що супроводжуються викидом СДОР, на сьогоднi не можна виключити можливiсть виникнення аварiй, що призводять до поразки виробничого персоналу.
Аналiз структури пiдприємств, що виробляють або що споживають СДОР, показує, що в їхнiх технологiчних лiнiях обертається, як правило, незначна кiлькiсть токсичних хiмiчних продуктiв. Значно бiльша по обсягу кiлькiсть СДОР мiститься на складах пiдприємств. Це призводить до того, що при аварiях в цехах пiдприємства в бiльшостi випадкiв має мiсце локальне зараження повiтря, обладнання цехiв, територiї пiдприємств. При цьому пораження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.
Необхiдно вiдзначити, що на промислових об'єктах звичайно зосереджена значна кiлькiсть рiзноманiтних легкоспалахуючих речовин, в тому числi СДОР. Крiм того, багато СДОР вибухонебезпечнi, а деякi хоча i негорючi, але представляють значну небезпеку в пожежному вiдношеннi. Цю обставину слiд враховувати при виникненнi пожеж на пiдприємствах. Бiльш того, сама пожежа на пiдприємствах може сприяти видiленню рiзноманiтних отруйних речовин.
Тому при органiзацiї робiт по лiквiдацiї хiмiчно небезпечної аварiї на пiдприємствi i її наслiдкiв необхiдно оцiнювати не тiльки фiзико-хiмiчнi i токсичнi властивостi СДОР, але i їх вибухо - i пожеженебеспечнiсть, можливiсть утворення в ходi пожежi нових СДОР i на цiй основi приймати необхiднi мiри по захисту персоналу, що бере участь в роботах.
Для будь-якої аварiйної ситуацiї характернi стадiї виникнення, розвитку i спаду небезпеки. На ХНО в розпал аварiї можуть дiяти, як правило, декiлька чинникiв,що вражають - пожежа, вибухи, хiмiчне зараження мiсцевостi i повiтря та iншi. Дiя СДОР через органи дихання частiше, нiж через iншi шляхи впливу, призводить до поразки людей.
3. Безпека персоналу хiмiчно небезпечних об’єктiв
З вище сказаних особливостей хiмiчно небезпечних аварiй слiдує: захиснi заходи i, насамперед, прогнозування, виявлення i перiодичний контроль за змiнами хiмiчної обстановки, оповiщення персоналу пiдприємства повиннi проводитися з надзвичайно високою оперативнiстю. Локалiзацiя джерела надходження СДОР в навколишнє середовище має вирiшальну роль в попередженнi масової поразки людей. Швидке здiйснення цiєї задачi може направити аварiйну ситуацiю в контрольоване русло, зменшити викид СДОР i iстотно знизити збитки.
Особливiстю хiмiчно небезпечних аварiй є висока швидкiсть формування i дiї чинникiв, якi поражають, що викликає необхiднiсть прийняття оперативних мiр захисту.
Захист вiд СДОР являє собою комплекс заходiв, здiйснюваних з метоювиключення або максимального послаблення поразки персоналу i збереження його працездатностi.
•Комплекс заходiв по захисту вiд СДОР включає:
•Інженерно-технiчнi заходи по зберiганню i використанню СДОР;
•Пiдготовку сил i засобiв для лiквiдацiї хiмiчно небезпечних аварiй;
•Вивчення порядку та правил поведiнки в умовах виникнення аварiй;
•Забезпечення безпеки людей i використання ними засобiв iндивiдуального i колективного захисту;
•Повсякденний хiмiчний контроль;
•Хiмiчну розвiдку району аварiї;
•Пошук i надання медичної допомоги постраждалим;
Обсяг i порядок здiйснення заходiв по захисту залежать вiд конкретної обстановки, що може скластися в результатi хiмiчно небезпечної аварiї, наявнiсть часу, сил i засобiв для здiйснення заходiв по захисту i iнших чинникiв.
характер i направленi на виявлення i усунення причин аварiй, максимальне зниження можливих ушкодженнь iвтрат, а також на створення умов для вчасногопроведення локалiзацiї i лiквiдацiї можливих наслiдкiв аварiї.
Всi цi заходи вiдбиваються в планi захисту об'єкту вiд СДОР, що розробляється заздалегiть з участю всiх головних фахiвцiв об'єкту. План розробляється, як правило, в текстовiй формi з додатком необхiдних схем, що вказують розмiщення об'єкту, сил та засобiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї, їх органiзацiю i т. д. Вiн складається з декiлькох роздiлiв i визначає пiдготовку об'єкту до захисту вiд СДОР i порядок лiквiдацiї наслiдкiв аварiї.
Органiзацiя лiквiдацiї хiмiчно небезпечних аварiй залежить вiд їхнiх масштабiв i наслiдкiв.
Хiмiчно небезпечнi аварiї, виходячи з довжини кордонiв розповсюдження СДОР i їхнiх наслiдкiв, пропонується подiляти на наступнi типи: локальна, мiсцева i загальна.
Локальна аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якої обмежуються одним спорудженням (агрегатом, настановою) пiдприємства, призводять до зараження в цьому спорудженнi повiтря i обладнання i створюють загрозу поразки працюючого в ньому виробничого персоналу.
Мiсцева аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якої обмежуються виробничим майданчиком пiдприємства або його санiтарно-захисною зоною i створюють загрозу поразки виробничого персоналу всього пiдприємства.
Загальна аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якої розповсюджуються за межi виробничого майданчика пiдприємства i його санiтарно-захисної зони з перевищенням пороговых токсодоз.
• Прогнозування можливих наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй;
• Виявлення i оцiнку наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй;
• Здiйснення рятувальних i iнших негайних робiт;
• Лiквiдацiю хiмiчного зараження;
• Проведення спецiальної обробки технiки i санiтарної обробки людей;
• Надання медичної допомоги постраждалим.
Прогнозування можливих наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй здiйснюється розрахунково-аналiтичними станцiями.
Виявлення наслiдкiв аварiї здiйснюється проведенням хiмiчної i iнженерної розвiдки. Склад сил i засобiв, що притягають для виконання задач розвiдки, залежить вiд її характеру i масштабiв. Данi розвiдки збираються в штабi керiвництва лiквiдацiї аварiї (надзвичайної комiсiї). На їхнiй основi виробляється оцiнка наслiдкiв аварiї, розробляється план її лiквiдацiї.
Рятувальнi i iншi негайнi роботи проводяться з метою врятування людей i надання допомоги постраждалим, локалiзацiї i усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення робiт по лiквiдацiї наслiдкiв аварiї.
Слiдує вiдзначити, що роботи по лiквiдацiї наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй повиннi проводитися при будь-яких метеорологiчних умовах, в будь-який час доби, а при необхiдностi цiлодобово. В цьому випадку роботи органiзуються позмiнно.
Висновок
Таким чином, захиснi заходи i, передусiм, прогнозування, виявлення i перiодичний контроль за змiнами хiмiчної обстановки, оповiщення персоналу пiдприємства, населення i сил ЦО, повиннi проводитися з надзвичайно високою оперативнiстю; серед населення i сил ЦО, що знаходяться в зонах розповсюдження ХНР, можуть бути ураженi, для обслiдування яких i надання їм медичної допомоги знадобляться значнi сили i засоби. Локалiзацiя джерела попадання ХНР в довкiлля має визначальну роль у попередженнi масового ураження людей. Швидке здiйснення цiєї задачi може направити аварiйну ситуацiю в контрольоване русло, зменшити викиди ХНР i значно знизити шкоду.
Бiблiографiчний список
2. Губський А. І. Цивiльна оборона. - К., 1995.
4. Мiгович Г. Г., Рабчук О. Г. Сильнодiючi отруйнi речовини. -К., 1999.
5. Органiзацiя проведення рятувальних робiт при стихiйних лихах, аварiях i катастрофах. - М., 1990.
6. Попередження надзвичайних ситуацiй / Пiд редакцiєю генерал-лейтенанта В. Ф. Гречанiнова. - К., 1997.
| 
