Небезпека роботи з електромережами

Небезпека роботи з електромережами Змiст 1. Особливостi впливу електричного струму на органiзм людини 2. Надання першої медичної допомоги при ураженi електричним струмом 1. Особливостi впливу електричного струму на органiзм людини Електричний струм, проходячи через тiло людини, зумовлює перетворення поглинутої органiзмом електричної енергiї в iншi види i спричиняє термiчну, електролiтичну, механiчну i бiологiчну дiю. Найбiльш складною є бiологiчна дiя, яка притаманна тiльки живим органiзмам. Термiчний i електролiтичний вплив властивi будь-яким провiдникам. Термiчний вплив електричного струму характеризується нагрiванням тканин аж до опiкiв. Статистика свiдчить, що бiльше половини всiх електротравм становлять опiки. Вони важко пiддаються лiкуванню, тому що глибоко проникають у тканини органiзму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастiше спостерiгаються опiки контактного виду при дотиканнi тiла до струмопровiдних частин. Опiки можливi при проходженнi через тiло людини струму бiльше 1А. Тiльки при великому струмi тканини, якi уражаються, нагрiваються до температури 60-700С i вище, при якiй згортається бiлок i з'являються опiки. Майже у всiх випадках включення людини в електричний ланцюг на її тiлi i в мiсцях дотикання спостерiгаються “електричнi знаки” сiро-жовтого кольору круглої або овальної форми. При опiках вiд впливу електричної дуги можлива металiзацiя шкiри частками металу дугової плазми. Уражена дiлянка шкiри стає твердою, набуває кольору солей металу, якi потрапили в шкiру. Електролiтична дiя струму виявляється у розкладаннi органiчної рiдини, в тому числi кровi, яка є електролiтом, та в порушеннi її фiзико-хiмiчного складу. Бiологiчна дiя струму виявляється через подразнення i збудження живих тканин органiзму, а також порушення внутрiшнiх бiологiчних процесiв. Механiчна дiя струму призводить до розриву тканин органiзму внаслiдок електродинамiчного ефекту, а також миттєвого вибухоподiбного утворення пари з тканинної рiдини i кровi. Внаслiдок дiї електричного струму або електричної дуги виникає електротравма. Електротравми умовно подiляють на загальнi i мiсцевi. До мiсцевих травм належать опiки, електричнi знаки, електрометалiзацiя шкiри, механiчнi пошкодження, а також електрофтальмiя (запалення очей внаслiдок впливу ультрафiолетових променiв електричної дуги). Загальнi електротравми називають також електричними ударами. Вони є найбiльш небезпечним видом електротравм. При електричних ударах виникає збудження живих тканин, судомне скорочення м’язiв, паралiч м’язiв опорно-рухового апарату, м’язiв грудної клiтки (дихальних), м’язiв шлуночкiв серця. Розрiзняють три ступенi впливу струму при проходженнi через органiзм людини (змiнний струм): o вiдчутний струм – початок болiсних вiдчуттiв (до 0-1,5 мА); o невiдпускний струм – судоми i бiль, важке дихання (10-15 мА); Змiнний струм небезпечнiший за постiйний. При струмi 20-25 мА пальцi судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився пiд напругою, в м'язи передплiччя паралiзуються i людина не може звiльнитися вiд дiї струму. У багатьох паралiзуються голосовi зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу. Має значення шлях струму через тiло i особливо мiсця входу i виходу струму. Із можливих шляхiв проходення струму через тiло людини найбiльш небезпечним є той, при якому вражається головний мозок (голова-руки, голова-ноги), серце i легенi (руки-ноги). Але вiдомi випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовсiм не проходив через серце, легенi, а йшов, наприклад, через палець або через двi точки на гомiлцi. Це пояснюється iснуванням на тiлi людини особливо уразливих точок, якi використовують при лiкуваннi голкотерапiєю. i може складати десятки кОм. Опiр внутрiшнiх тканин тiла людини незначний i складає 300-500 Ом. Так як при зволоженi, забрудненi та пошкодженi шкiри (потовидiлення, порiзи, царапини i т. п.), збiльшеннi сили струму та часу його дiї, збiльшенi площi контакту з струмоведучими елементами опiр тiла людини зменшується до мiнiмального значення - опору внутрiшнiх органiв а також при частотi струму 50 Гц ємнiснi опори малi, то для розрахункiв опiр тiла людини приймають чисто активним та рiвним 1 кОм. Напруга дотику пливає на наслiдки враження. Чим вище напруга дотику тим небезпека поразки бiльше, так як при напрузi бiльше 100 В вiдбувається пробiй зовнiшнього шкiряного покрову, загальний опiр людини зменшується i струм, що протiкає по тiлу, збiльшується. Тривалiсть дiї електричного струму в багатьох випадках є визначаючим фактором, вiд якого залежить наслiдки враження струмом: з збiльшенням тривалостi впливу електричного струму загальний опiр людини зменшується, тому небезпека поразки збiльшується. Рiд та частота струму також впливає на наслiдки враження. При напрузi до 500 В змiнний струм у 4-5 разiв небезпечнiше постiйного. При бiльш високiй напрузi - постiйний струм бiльш небезпечний через можливостi загоряння електричної дуги. Найбiльш небезпечний електричний струм частотою до 200 Гц. При бiльш високих частотах струм сприймається як постiйний i небезпечнiсть враження помiтно знижується. Шлях струму у органiзмi людини суттєво впливає на наслiдки враження. Небезпечнiсть враження особливо велика якщо струм проходить через життєво важливi органи - серце, легенi, головний мозг та безпосередньо дiє на цi органи. Видiляють два основних дотику людини до струмоведучих частин: однополюсний та двополюсний. При однополюсному дотику людина доторкається до одної з фаз електроустановки яка знаходиться пiд напругою, при двополюсному - до двох фаз електроустановки одночасно. Умови оточуючого середовища визначають ступень небезпеки враження людини. Згiдно ПУЕ примiщення по характеру навколишнього середовища подiляють на: нормальнi, сухi, вологi, сирi, особливо сирi, жаровi, пиловi, та з хiмiчно активною середовищем. До сухих вiдносяться примiщення, вiдносна вологiсть яких не привищує 60%. Вологими вважаються примiщення, в яких волога видiляється не постiйно а в невеликих кiлькостях, а вiдносна вологiсть складаю бiльш 60-70%. Сирими є примiщення , вiдносна вологiсть яких довгий час привищує 76%. Особливо сирими називаються примiщення, вiдносна вологiсть яких близька до 100% (стеля, стiни, пiдлога покритi вологою). До жарких вiдносяться примiщення, температура яких пiд дiєю рiзних теплових випромiнювань перевищує постiйно чи перiодично (бiльш доби) +300С. подiляють на примiщення з струмопроводячим та неструмопроводячим пилом. В примiщеннях з хiмiчною активним чи органiчним середовищем постiйно чи на протязi тривалого часу мають мiсце агресивнi пари, гази, рiдини якi дiють на iзоляцiю та струмоведучi частини електрообладнання. Індивiдуальнi особливостi та стан органiзму людини впливає на наслiдки враження електричним струмом. Струм, викликаючий незначнi вiдчуття у одної людини , може бути невiдпускаючим для iншої. Характер дiї струму однiєї величини залежить вiд маси людини , його фiзичного розвитку та темпераменту. Для жiнок пороговi значення струму приблизно у пiвтора рази нижче, нiж для чоловiкiв. Ступень дiї струму залежить вiд стану органiзму. Так, у станi стомлення i сп’янiння люди значно бiльш чуттєвi до дiї струму. Установлено, що фiзично здоровi люди переносять електричнi удари, нiж хворi. Пiдвищене сприйняття до електричного струму мають люди, якi страждають захворюваннями серця, шкiри, легких та нервами. При ураженнi електричним струмом насамперед необхiдно надати потерпiлому першу долiкарську допомогу. 2. Надання першої допомоги при ураженнi електричним струмом Перша медична допомога — це комплекс заходiв, спрямованих на вiдновлення або збереження здоров'я потерпiлих, здiйснюваних немедичними працiвниками (взаємодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливiше положення надання першої допомоги — її термiновiсть. Чим швидше вона надана, тим бiльше сподiвань на сприятливий наслiдок. Послiдовнiсть надання першої допомоги: — визначити характер та важкiсть травми, найбiльшу загрозу для життя потерпiлого i послiдовнiсть заходiв щодо його рятування; — виконати необхiднi заходи з рятування потерпших в послiдовностi термiновостi (вiдновити прохiднiсть дихальних шляхiв, здiйснити штучне дихання, провести зовнiшнiй масаж серця); — пiдтримати основнi життєвi функцiї потерпшого до прибуття медичного працiвника; — викликати швидку медичну допомогу або вжити заходiв щодо транспортування потерпiлого до найближчого лiкувального закладу. При ураженнi електричним струмом смерть часто буває клiнiчною, тому нiколи не слiд вiдмовлятися вiд надання допомоги потерпiлому i вважати його мертвим через вiдсутнiсть дихання, серцебиття, пульсу. Вирiшувати питання про доцiльнiсть або непотрiбнiсть заходiв з оживлення та винести заключения про його смерть має право лише лiкар. з надання першої медичної допомоги, а також практичне навчання з прийомiв звiльнення вiд електричного струму, виконання штучного дихання та зовнiшнього масажу серця. Заняття повиннi проводити компетентнi особи з медичного персоналу або iнженери з технiки безпеки, котрi пройшли спецiальну пiдготовку i мають право навчати персонал пiдприємства наданню першої допомоги. Вiдповiдальним за органiзацiю навчання є керiвник пiдприємства. В мiсцях постiйного чергування персоналу повиннi бути: — аптечка з необхiдними пристосуваннями та засобами для надання першої медичної допомоги; — плакати, присвяченi правилам надання першої допомоги, виконання штучного дихання та зовнiшнього масажу серця, вивiшенi на видних мiсцях. Дотик до струмоведучих частинi що знаходяться пiд напругою, викликає мимовiльне судомне скорочення м'язiв та загальне збудження, котре може призвести до порушення i навiть повного припинення дiяльностi органiв дихання та кровообiгу. Якщо потерпiлий тримає провiд руками, його пальцi так сильно стискаються, що звiльнити провiд стає неможливим. В зв'язку з цим першою дiєю того, хто надає першу допомогу, повинне бути швидке вимкнення тiєї частини електроустановки, до котрої доторкається потерпiлий. Вимкнення здiйснюється за допомогою вимикачiв, рубильника або iншого вимикаючого апарата. Якщо вимкнути установку швидко не можна, слiд вжити заходiв щодо звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин, до котрих вiн торкається. У всiх випадках той, хто надає допомогу, не повинен доторкатися до потерпiлого без належних запобiжних заходiв, оскiльки це небезпечно для життя. Вiн також повинен слiдкувати, щоб самому не опинитися в контактi з струмоведучою частиною або пiд кроковою напругою. Потерпiлого можна також вiдтягнути за його одяг (якщо вiн сухий та вiдстає вiд тiла), уникаючи дотику до оточуючих металевих предметiв та частин тiла. З метою iзоляцiї рук той, хто надає допомогу, повинен одягнути дiелектричнi рукавицi або обмотати руку шарфом, натягнути , на руку рукав пiджака або пальто, накинути на потерпiлого гумовий килимок, прогумований матерiал (плащ) або просто сухий матерiал. Можна також iзолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку або непровiдну пiдстилку, жмут одягу. При вiддiленнi потерпiлого вiд струмопровiдних частин рекомендується дiяти однiєю рукою. Якщо електричний струм проходить в землю через потерпiлого i вiн судорожно стискає один провiд, то простiше перервати струм, вiдокремивши потерпiлого вiд землi (пiдсунувши пiд нього суху дошку, або вiдтягнувши за ноги вiд землi вiрьовкою, або вiдтягнувши за одяг), дотримуючись при цьому запобiжних заходiв. Можна також перерубати дроти сокирою з сухою ручкою або перекусити їх iнструментом з iзольованими ручками. Перерубувати або перекушувати проводи слiд пофазово, тобто кожний провiд окремо, при цьому рекомендується стояти на сухих дошках, на дерев'янiй драбинi. Для звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин пiд напругою понад 1000 В слiд одягнути дiелектричнi рукавицi та боти i дiяти штангою або iзольованими клiщами, розрахованими на вiдповiдну напругу Не слiд забувати про небезпеку крокової напруги, якщо струмоведуча частина лежить на землi. Тому пiсля звiльнення потерпiлого необхiдно винести з цiєї зони. Без засобiв захисту пересуватися в зонi розтiкання струму по землi слiд не вiдриваючи ноги одна вiд одної На лiнiях електропередачi, коли їх не можна швидко вимкнути, слiд з цiєю метою здiйснити замикання проводiв накоротко, накинувши на них гнучкий провiд. Провiд повинен бути вiдповiдного поперечного перетину, щоб вiн не перегорiв при проходженнi через нього струму короткого замикання. Перед накиданням провода один кiнець слiд заземлити (приєднати його до металевої опори, до заземлювального спуску). З метою забезпечення зручностi накидання на вiльний кiнець провiдника бажано прикрiпити вантаж. Накидати провiд слiд так, щоб вiн не торкнувся людей. Якщо потерпiлий торкається лише одного провода, то достатньо заземлити лише цей провiд. Заходи долiкарської допомоги залежать вiд стану, в якому знаходиться потерпiлий пiсля звiльнення вiд електричного струму. Пiсля звiльнення потерпiлого вiд дiї електричного струму необхiдно оцiнити його стан. У всiх випадках ураження електричним струмом необхiдно обов'язково викликати лiкаря незалежно вiд стану потерпiлого. Якщо потерпiлий при свiдомостi та стiйке дихання i є пульсом, але до цього втрачав свiдомiсть, його слiд покласти на пiдстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий затруднює дихання, забезпечити приплив свiжого повiтря, розтерти i зiгрiти тiло та забезпечити повний спокiй, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпiлий, котрий знаходиться без свiдомостi, прийде до тями, слiд дати йому випити 15—20 краплин настоянки валерiани i гарячого чаю. Нi в якому разi не можна дозволяти потерпiлому рухатися, а тим бiльше продовжувати роботу, оскiльки вiдсутнiсть важких симптомiв пiсля ураження не виключає можливостi подальшого погiршення стану. Лише лiкар може робити висновок про стан здоров'я потерпiлого. Якщо потерпший дихає рiдко i судорожно, але у нього не намацується пульсу необхiдно вiдразу зробити йому штучне дихання. За вiдсутностi дихання та пульсу у потерпiлого внаслiдок рiзкого погiршення кровообiгу мозку розширюються зiницi, зростає синюшнiсть шкiри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на вiдновлення життєвих функцiй шляхом проведення штучного дихання та зовнiшнього (непрямого) масажу серця. Потерпiлого слiд переносити в iнше мiсце лише в тих випадках, коли йому та особi, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на мiсцi не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слiд роздягати потерпiлого. Не обов'язково, щоб при проведеннi штучного дихання потерпiлий знаходився в горизонтальному положеннi. Якщо потерпiлий знаходиться на висотi, необхiдно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльцi, на щоглi i на опорi. Опустивши потерпiлого на землю, необхiдно вiдразу розпочати проведення штучного дихання та масажу серця i робити це до появи самостiйного дихання i вiдновлення дiяльностi серця або передачi потерпшого медичному персоналу. 3. Висновок Порушення вимог електробезпеки при роботi на електроустановках, як правило, приводить до електротравм. Електротравма - травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Електричний струм може викликати: - термiчну (опiк); - хiмiчну (змiни складу кровi); - механiчну (розрив тканин); - бiологiчну (подразнення та порушення живих тканин органiзму, фiбриляцiя серця) та iншi дiї. а також вiд правильностi надання йому допомоги. Зволiкання може зумовити загибель потерпiлого. Правила надання долiкарської допомоги потерпiлому вiд ураження електричним струмом повинен знати кожен, адже можливо саме вiд цього буде залежити життя твоїх родичiв або друзiв. 4. Список використаної лiтератури 1. Основи охорони працi: Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. — Вид. 2-е — Львiв: Афiша, 2000. — 348 с.