Методика вивчення ризикiв та їх прийнятних рiвнiв для об'єктiв пiдвищеної небезпеки
Мiнiстерство освiти та науки України
Нацiональний авiацiйний унiверситет
Факультет комп’ютерних систем
Реферат
Не тему: " Методика вивчення ризикiв та їх прийнятних рiвнiв для об'єктiв пiдвищеної небезпеки
"
студента гр. ФКС – 306
Мельника Дмитра
Київ 2010
Вивчення ризику проводиться в три стадiї
Ризик найчастiше пов'язаний з безконтрольним звiльненням енергiї або витоками токсичних речовин (фактори миттєвої дiї). Зазвичай однi вiддiлення пiдприємства становлять велику небезпеку, нiж iншi, тому на самому початку аналiзу слiд розбити пiдприємство, для того щоб виявити такi дiлянки виробництва або його компоненти, якi є вiрогiдними джерелами безконтрольних витокiв. Тому першим кроком буде:
Виявлення джерел небезпеки (наприклад, чи можливi витоку отруйних речовин, вибухи, пожежi i т. д.?);
Визначення частин системи (пiдсистем), якi можуть викликати цi небезпечнi стану (хiмiчнi реактори, ємностi i сховища, енергетичнi установки та iн)
Засобами до досягнення розумiння небезпек в системi є iнженерний аналiз i детальний розгляд навколишнього середовища, процесу роботи i самого обладнання. При цьому дуже важливо знання ступеня токсичностi, правил безпеки, вибухонебезпечних умов, проходження реакцiй, корозiйних процесiв, умов займистостi i т. д.
Зазвичай необхiднi певнi обмеження на аналiз технiчних систем i навколишнього середовища (Наприклад, нерацiонально в деталях вивчати параметри ризику, пов'язаного з руйнуванням механiзму або пристрою в результатi авiакатастрофи, тому що це рiдкiсне явище, однак треба передбачати захист вiд таких рiдкiсних явищ при аналiзi ядерних електростанцiй, тому що це тягне за собою велику кiлькiсть жертв). Тому необхiдний наступний крок.
Таким чином, метою першiй стадiї аналiзу ризику є визначення системи i виявлення в загальних рисах потенцiйних небезпек.
Небезпечне стан, який може бути створено в результатi взаємодiї елементiв у системi або системи в цiлому.
Небажанi подiї або дефекти, якi можуть викликати небезпечний стан, що веде до певного типу можливої аварiї.
Будь-яка можлива аварiя, яка виникає в результатi певного небезпечного стану.
Можливi наслiдки потенцiйної аварiї у разi її виникнення.
Якiсна оцiнка потенцiйних наслiдкiв для кожного небезпечного стану у вiдповiдностi з наступними критерiями:
обладнання i нещасних випадкiв з людьми;
або взято пiд контроль без пошкоджень обладнання або нещасних випадкiв з персоналом;
клас 3 - критичний: (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недолiками конструкцiї або її невiдповiднiстю проекту, а також неправильною роботою), призводить до значних порушень у роботi, пошкодження обладнання та створює небезпечну ситуацiю, ситуацiю що вимагає негайних заходiв з порятунку персоналу та обладнання;
клас 4 - катастрофiчний (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недолiками конструкцiї або її невiдповiднiстю проекту, а також неправильною роботою), призводить до подальшої втрати обладнання та (або) загибелi або масового травмування персоналу.
Рекомендованi захиснi заходи для виключення або обмеження виявлених небезпечних станiв i (або) потенцiйних аварiй; рекомендований превентивнi заходи повиннi включати вимоги до елементiв конструкцiї, введення захисних пристосувань, змiна конструкцiй, введення спецiальних процедур та iнструкцiй для персоналу.
Таким чином попереднiй аналiз небезпеки являє собою першу спробу виявити обладнання технiчної системи i окремi подiї, якi можуть призвести до виникнення небезпек i виконується на початковому етапi розробки системи.
Розглядається послiдовнiсть аналiзу небезпеки та оцiнки рiвня ризику виникнення i розвитку техногенних аварiй на об’єктах пiдвищеної небезпеки (ОПН), що дозволяє розробляти заходи щодо зменшення ризику до прийнятного рiвня.
Україна вiдноситься до країн з високим рiвнем ризику техногенних аварiй i катастроф. Найбiльша кiлькiсть потенцiйно небезпечних об’єктiв експлуатується в таких галузях як хiмiчна та оборонна промисловiсть, енергетика, транспорт, будiвництво. В сучасних умовах iснування промисловостi у бiльшостi ехнологiчного устаткування термiн експлуатацiї давно закiнчився. При цьому пiд впливом умов експлуатацiї виникли суттєвi змiни вихiдних технiчних параметрiв матерiалу конструкцiй, якi старiють, пiддаються корозiї тощо. Крiм того, внаслiдок вимушеного простою, устаткування не має систематичного контролю, огляду i ремонту. У зв’язку з цим подальша експлуатацiя таких об’єктiв викликає пiдвищену небезпеку i потребує їх iдентифiкацiї i декларування, а при вiднесеннi об’єктiв до об’єктiв пiдвищеної небезпеки (ОПН) включення їх до Державного реєстру ОПН за рiшенням Держнаглядохоронпрацi.
Методичнi основи щодо декларування безпеки та експлуатацiї ОПН, розробки заходiв запобiгання аварiй, локалiзацiї їх розвитку та оцiнки масштабiв наслiдкiв викладає "Методика визначення ризикiв та їх прийнятних рiвнiв..." [1], затверджена наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України №637 вiд 04. 12. 2002р. Великий обсяг цiєї Методики потребує розгляду основних етапiв визначення ризикiв
ОПН. Потенцiйно небезпечними об’єктами вважаються об’єкти, де використовуються або виготовляються, переробляються, зберiгаються чи транспортуються небезпечнi речовини. Потенцiйно небезпечний об’єкт вважається ОПН вiдповiдно класу у разi, коли значення сумарної маси небезпечної або декiлькох небезпечних речовин, що знаходяться на об’єктi, перевищує встановлений норматив порогової маси [2].
Сумарна маса кожної небезпечної речовини iз зазначених у нормативах порогових мас iндивiдуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини розраховується пiд час проведення iдентифiкацiї для кожного потенцiйного об’єкта i за своїми властивостями може бути вiднесена до будь-якої категорiї або до декiлькох категорiй Научно-технический сборник№6442 небезпечних речовин. Порогову масу небезпечних речовин однiєї групи визначають за формулою
( / )/ ∑=i i Qi Qp q q , (1)
∑ – сумарна величина;
q – сумарна маса небезпечної речовини,що знаходиться на об’єктi;
Сумарна маса небезпечних речовин однiєї групи дорiвнює або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова
∑(i / Qiq) ≥ 1 (2)
Державний реєстр ОПН веде Держнаглядохоронпрацi. Суб’єкт господарської дiяльностi, у власностi або користуваннi якого є хоча б один ОПН, органiзує розроблення i складання декларацiї безпеки ОПН вiдповiдно до вимог [3].
Декларацiя безпеки складається на основi дослiдження ступеня небезпеки та оцiнки рiвня ризику виникнення аварiй, що пов’язанi з експлуатацiєю цих об’єктiв.
Для ОПН, якi iдентифiкованi як ОПН 1 класу, результати дослiдження ступеня небезпеки та оцiнки рiвня ризику, а також обґрунтування прийнятих щодо безпечної експлуатацiї та локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй рiшень подаються в декларацiї безпеки.
Оцiнка рiвня ризику проводиться згiдно з Методикою [1].
Методика призначена для: розробки декларацiї безпеки ОПН; прийняття рiшень щодо розташування та експлуатацiї ОПН; розробки заходiв запобiгання аварiй та пiдготовки до реагування на них. Для кожного об’єкта дослiдження розглядається виникнення i розвиток аварiй: пов’язаних з впливом зовнiшнiх сил природного, техногенного й антропогенного походження; у результатi вiдхилень пiд час експлуатацiї. Оскiльки зовнiшнi впливи та їх iмовiрностi не залежать вiд умов експлуатацiї ОПН, робиться тiльки оцiнка можливих наслiдкiв i визначається достатнiсть заходiв для забезпечення стiйкостi об’єкта та зменшення негативних наслiдкiв. Аналiз i оцiнка ризику експлуатацiйної небезпеки є найбiльш важливим етапом дослiджень, завданням якого є виявлення всiх можливих небезпек, що виникають пiд час експлуатацiї та здатних привести до виникнення та розвитку аварiй. Оцiнка ризику здiйснюється через визначення iмовiрностi небажаних наслiдкiв аварiй на основi сценарiїв їх виникнення та розвитку. При цьому подiя, що є вершиною подiй, якi Коммунальное хозяйство городов 43 призводять до виникнення аварiй, одночасно є початком її розвитку. Аналiз небезпеки та ризику аварiй на ОПН здiйснюється в такiй послiдовностi.
Для видiлення об’єктiв, для яких необхiдно при виконаннi дослiдження ризику з метою розробки декларацiї зробити аналiз небезпеки та ризику, належить: визначити тi апарати чи установки, на яких можливi аварiї з найбiльшим викидом небезпечних речовин; видiлити тi з них, на яких аварiї з ураженням та нанесенням збиткiв можливi за межами пiдприємства; установити зони максимального ураження, вид i масштаб можливих наслiдкiв негативних впливiв; визначити об’єкти "турботи", тобто реципiєнти, негативний вплив аварiй на якi створює небезпеку для життєдiяльностi населення та для довкiлля i зачiпає iнтереси громадськостi.
2. Аналiз небезпеки та умов виникнення аварiй. Для кожного об’єкта аналiзу оцiнюються можливiсть впливу зовнiшнiх сил виходячи з особливостей мiсця його розташування на основi орiєнтовного перелiку зовнiшнiх впливiв [4].
Далi виконується аналiз тiльки тих небезпек, що пов’язанi з порушенням умов безпечної експлуатацiї об’єкта. Аналiз включає: виявлення небезпечних речовин та їх небезпечних властивостей; визначення критичних умов, за яких можливий прояв небезпечних властивостей речовин i виникнення аварiї; аналiз вiдхилень у технологiчному процесi, що призводить до виникнення аварiї. При цьому розглядається не тiльки можливiсть прояву небезпечних властивостей при виходi речовин за межi апаратури та контактi з атмосферою, але й можливiсть небезпечних процесiв в апаратах i трубопроводах, у тому числi можливiсть протiкання некерованих реакцiй. На пiдставi аналiзу можливих вiдхилень виявляються небезпечнi подiї, що призводять до виникнення та розвитку аварiй (подiї, що iнiцiюють виникнення аварiй). Складається їх перелiк. У процесi виникнення небезпечних вiдхилень, що можуть виникнути пiд час експлуатацiї об’єкта, розглядаються i вiдбираються рiшення щодо запобiгань таких вiдхилень.
вiдхилень розглядаються вiдмови устаткування, арматури, поломки, можливi технологiчнi причини, обумовленi порушенням режимiв роботи, а також помилки персоналу. Оцiнка може виконуватися побудовою й аналiзом логiко-ймовiрносної схеми виникнення (iнiцiювання) аварiї ("дерева вiдмов"). "Дерево вiдмов" – це форма упорядкованого графiчного зображення логiко-ймовiрносного зв’язку випадкових подiй (порушень, вiдмовлень, помилок тощо), що призводить до реалiзацiї кiнцевої подiї ("верхня подiя"). Побудова "дерева вiдмов" виконується з використанням стандартизованого графiчного представлення подiй i логiчних символiв зв’язку мiж подiями. Для початкових подiй у "дерева вiдмов" необхiдно визначити iмовiрнiсть їх реалiзацiї. На основi зiбраних даних для логiко-iмовiрносної моделi вiдмов, отриманої в процесi аналiзу, розраховується iмовiрнiсть виникнення аварiї (небажаної "верхньої подiї"). Якщо iмовiрнiсть виникнення аварiї є неприйнятною величиною, то виконується аналiз "дерева вiдмов" i вiдшукується рiшення щодо її зниження.
наслiдкiв аварiї. Для оцiнки ризику необхiдно побудувати "дерево подiй", в якому для встановленої при побудовi "дерева вiдмов" iнiцiюючої подiї повиннi бути визначенi можливi наслiдки, в залежностi вiд напрямку розвитку аварiї, спрацювання чи вiдмови засобiв стримування аварiї та дiї чи бездiяльностi персоналу. Оскiльки одна i та ж речовина може мати декiлька небезпечних властивостей i вiдноситися до декiлькох категорiй i груп речовин, то при кожному наслiдку в "деревi подiй" можуть виникнути рiзнi види аварiй, що мають свою iмовiрнiсть. Тому розглядаються i обираються рiшення iз запобiгання розвитку аварiї i зниженню iмовiрностi можливих наслiдкiв.
5. Визначення масштабiв наслiдкiв аварiї. Включає аналiз можливих впливiв наслiдкiв аварiї на людей, майно та довкiлля. Для оцiнки можливих наслiдкiв i наступної оцiнки ризику необхiдно моделювати аварiї для кожного результату в "деревi подiй", виявленого в процесi аналiзу розвитку аварiї. Для оцiнки рiвня ризику наслiдкiв аварiї необхiдно визначити для виявлених у процесi аналiзу напрямкiв i для кожного етапу її розвитку, чи може вона на цьому етапi бути локалiзована i лiквiдована.
"турботи", на якi за результатами розрахункiв вражальних факторiв можливий негативний вплив. Крiм того оцiнюється територiальний ризик (iмовiрнiсть загибелi протягом року людини, яка знаходиться в конкретному мiсцi простору, вiд можливих джерел небезпеки ОПН) та iндивiдуальний ризик (iмовiрнiсть загибелi людини, що знаходиться в даному регiонi, вiд можливих джерел небезпеки ОПН протягом року з урахуванням iмовiрностi її перебування в зонi ураження). Для оцiнки територiального ризику за отриманим при моделюваннi аварiй значенням вражального фактора в певнiй точцi простору визначається умовна iмовiрнiсть летального результату для людини у випадку її перебування в цiй точцi [1].
Якщо вiдома iмовiрнiсть появи людини в певнiй точцi простору, то визначається iндивiдуальний ризик загибелi в цiй точцi людини, що проживає в розглянутому регiонi [1].
Пiдсумовуючи iндивiдуальнi ризики по всiй територiї розглянутого регiону, визначають iндивiдуальний ризик проживання в ньому, обумовлений можливими аварiями на ОПН. За значення територiального ризику у видiленому регiонi та щiльностi населення в ньому визначається очiкуване число загиблих протягом року в розглянутому регiонi, чи ймовiрнiсть загибелi в регiонi протягом одного року бiльше 10 чоловiк, обумовленi можливими аварiями на ОПН. Для обраного об’єкта "турботи" визначається сумарний ризик небажаних наслiдкiв вiд впливу рiзних вражальних факторiв рiзних аварiй з рiзними наслiдками всiх видiлених джерел аварiй [1].
Всi припущення пiд час оцiнки масштабiв аварiї у випадку виникнення невизначеностей у процесi оцiнки ризику повиннi орiєнтуватися на найгiршi наслiдки. Встановлюється значення, вище якого ризик вважається абсолютно неприйнятним (верхнiй рiвень), i значення, нижче якого ризик вважається абсолютно прийнятним (нижнiй рiвень). Такi значення встановлюються для територiального, iндивiдуального i соцiального ризикiв (соцiальний ризик – iмовiрнiсть загибелi людей понад певну кiлькiсть у даному регiонi протягом року вiд можливих джерел небезпеки ОПН, з урахуванням iмовiрностi їх перебування в зонi ураження). Для ОПН прийнятний ризик встановлюється з урахуванням створеного ним масштабу небезпеки та розташування в регiонi iнших пiдприємств, що мають ОПН, за умови, що сумарний ризик виникнення небажаних наслiдкiв не перевищує
7. Оцiнка прийнятностi ризику та вибiр рiшень щодо зменшення ризику ґрунтується на наступних принципах: ризик, що пов’язаний з виявленою на ОПН потенцiйною небезпекою для видiлених об’єктiв "турботи", має бути прийнятним; будь-яка дiяльнiсть, яка створює ризик, що перевищує прийнятний, є неприпустимою, незалежно вiд вигоди, що вона приносить; витрати на досягнення та пiдтримку прийнятного ризику повиннi бути мiнiмальними. На пiдставi результатiв аналiзу небезпеки та ризику визначається сумарний рiвень ризику кожного об’єкта "турботи", що потрапляє в зону можливого ураження. Будiвництво, реконструкцiя та експлуатацiя ОПН неприпустима, якщо ризик небажаних наслiдкiв для хоча б одного з об’єктiв "турботи" вище встановленого прийнятного ризику.
Розгляд i вибiр рiшень, що забезпечують прийнятнiсть ризику, доцiльно проводити на всiх етапах аналiзу небезпеки та ризику. Заходи щодо зменшення ризику можуть мати технiчний i/або органiзацiйний характер i вибираються в такiй послiдовностi: зменшення iмовiрностi виникнення аварiї, зменшення iмовiрностi розвитку її, зменшення тяжкостi наслiдкiв. Для визначення прiоритетностi розглядуваних заходiв необхiдно: визначити сукупнiсть заходiв, що можуть бути реалiзованi при заданих обсягах фiнансування; ранжувати їх за показником "ефективнiсть-витрати"; обґрунтувати й оцiнити ефективнiсть пропонованих заходiв.
Таким чином, розробка заходiв по забезпеченню прийнятного ризику можливих наслiдкiв аварiї на ОПН повинна базуватися на аналiзi небезпек та оцiнцi ризику на всiх етапах виникнення та розвитку аварiї шляхом побудови логiко-iмовiрнiсної схеми зв’язку випадкових подiй, що призводять до реалiзацiї небажаної кiнцевої подiї.
Використана лiтература
[1].
Методика визначення ризикiв та їх прийнятних рiвнiв для декларування безпеки об’єктiв пiдвищеної небезпеки. Затверджено Наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 04. 12. 2002р. №637.
[2].
Нормативи порогових мас небезпечних речовин для iдентифiкацiї об’єктiв пiдвищеної небезпеки. Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11. 07. 2002р. №956. ДНАОП 0. 00-3. 07-02.
[3].
Порядок декларування безпеки об’єктiв пiдвищеної небезпеки. Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11. 07. 2002р. №956. ДНАОП 0. 00-8. 22-02.
[4].
[5].
Інтернет видання.
| 
