Охорона працi при виготовленнi виробiв з дерева
РЕФЕРАТ
Охорона працi при виготовленнi виробiв з дерева
Охорона працi — це система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв i засобiв, спрямованих на збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi.
Законодавство про охорону працi складається з Кодексу законiв про працю України та iнших нормативних актiв.
У разi, коли мiжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено бiльш високi вимоги до охорони працi, нiж передбаченi законодавством України, застосовують правила мiжнародного договору або угоди.
Знання основ охорони працi, технiки безпеки, виробничої санiтарiї i протипожежних заходiв є одним з важливих факторiв запобiгання виробничим травмам, професiйним захворюванням i лiквiдацiї їх.
Ручна обробка деревини потрiбна для припасовування окремих деталей, вузлiв та iнших дерев'яних конструкцiй. При цьому застосовують ручнi столярнi iнструменти (пилки, рубанки, долота, молотки тощо), неправильне користування якими може призвести до значних травм.
Дерев'янi рукоятки ручних столярних iнструментiв виготовляють з деревини твердих i в'язких порiд (кизил, дуб, граб, береза) вологiстю не бiльше нiж 12%, вони мають бути гладенько обробленi, акуратно пiдiгнанi, надiйно закрiпленi та мають вiдповiдати таким стандартам: ручки стамесок ГОСТ 1184-80; ручки молоткiв — ГОСТ 2310-77; колодки рубанкiв — ГОСТ 15987-91. Напилки, стамески, долота, викрутки та iншi ручнi iнструменти iз загостреними неробочими кiнцями повиннi мiцно закрiплюватися в точених, гладенько i рiвно зачищених рукоятках.
Довжина рукоятки має вiдповiдати розмiрам iнструментiв, але бути не меншою нiж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кiльцями, щоб запобiгти розколюванню.
Ручки молоткiв i кувалд повиннi бути прямими, овального перерiзу, з незначним потовщенням вiльного кiнця; поверхня ручки — гладенькою, рiвною, без трiщин, задирiв i сучкiв. Молотки i кувалди повиннi мати трохи опуклу поверхню бойка — гладеньку, незбиту, без задирiв, вибоїв, вм'ятин, трiщин. Усi iнструменти мають бути щiльно посадженi та заклинованi.
Пiд час ручної обробки деревини матерiал слiд мiцно закрiплювати у верстат або iнший пристрiй.
Щоб напрямити пилку по рисцi пiд час пиляння вручну, не можна ставити палець бiля риски (краще користуватись брусочками).
Працюючи стамескою, не можна рiзати у напрямку до себе, а також без опори. Забороняється ставити руку у напрямку рiзання стамески.
Щоб не поранити себе рiзальним iнструментом, не слiд класти його лезом догори, до себе.
Всi iнструменти мають бути добре нагостренi, мiцно закрiпленi або насадженi на ручки. Користуватись iнструментом без ручок категорично забороняється.
цих робiт, пiдвищення продуктивностi та безпеки працi на пiдприємствах застосовують рiзнi механiзми: пiдiймачi, електрокари, контейнери тощо. Проте деякi вантажi доводиться переносити. По горизонтальнiй поверхнi чоловiкам можна переносити вантажi до 50 кг, а жiнкам — до 20 кг. У вертикальному напрямку без пристроїв можна перемiщати цi вантажi на висоту до 1,5 м, по похилiй площинi — на висоту до 3м. Цi норми не слiд перевищувати, оскiльки можуть розвинутися рiзнi захворювання, зокрема, плоскостопiсть, розширення вен тощо.
Заточувати iнструменти на наждачному точилi можна лише в захисних окулярах. Наждачний круг має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування iнструментiв обладнують пристроями для вiдсмоктування пилу, що утворюється при заточуваннi.
Для людини вважають безпечним електричний струм до 0,05А; вiд 0,05 до 0,1 А — небезпечним, а струм 0,1 А i вище — смертельним. Напруга нижча за 40 В — безпечна, а понад 40 В — небезпечна. Струм, який проходить через людський органiзм при ураженнi струмом, залежить вiд вiдношення напруги до опору органiзму. Опiр органiзму людини не сталий, вiн залежить вiд стану шкiри в мiсцi дотику (суха чи спiтнiла), вiд шляху проходження струму через людський органiзм, вiд нервового стану i в середньому дорiвнює 1000 Ом, а iнодi знижується до 200 — 300 Ом.
Вiд ураження електричним струмом захищає заземлення. Воно полягає в тому, що металевi частини машин i механiзмiв, якi в нормальних умовах не перебувають пiд напругою, з'єднують iз землею. Найчастiше для заземлення використовують сталевi труби дiаметром 35 — 65 км, завдовжки 2 —3 м. Цi труби забивають у землю на вiдстанi близько 3 м i з'єднують штабою за допомогою зварювання. Устаткування, яке заземлюють, також з'єднують штабою (що має у перерiзi не менш як 48 мм2
) iз заземлювачем. Опiр захисного заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. Заземлене устаткування при пошкодженнi iзоляцiї не буде пiд небезпечною для життя людини напругою. Працювати на незаземленому устаткуваннi забороняється.
Пiд час користування електрифiкованим iнструментом необхiдно стежити за справнiстю заземлення. Електрифiкований iнструмент трифазного струму вмикають у мережу чотирижильним кабелем, одна жила якого призначена для заземлення. Кабель захищають вiд механiчних пошкоджень i потрапляння на нього оливи. Оглядаючи устаткування, обов'язково слiд оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цiлiсть iзоляцiї, оголенi мiсця електричних проводiв негайно iзолювати. Особливо обережно слiд поводитись з електрокабелем переносних електрифiкованих iнструментiв.
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАСРОБОТИ НА ДЕРЕВООБРОБНОМУ УСТАТКУВАННІ
Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодiючими рiзальними iнструментами та механiзмами подачi, тому, працюючи на ньому, слiд суворо дотримуватись правил технiки безпеки, оскiльки їх порушення може призвести до нещасних випадкiв.
Отже, працюючи на деревообробних верстатах необхiдно керуватися такими правилами:
1. Не можна розпочинати роботу на верстатi, не вивчивши його будови, основних правил експлуатацiї та технiки безпеки.
2. Працювати можна тiльки на цiлком справному верстатi.
3. Рiзальний iнструмент i всi рухомi частини мають бути надiйно закрiпленi та захищенi.
4. Необхiдно, щоб захиснi пристрої були простi та легко знiмались i вiдкривались, не ускладнюючи спостереження за процесом роботи.
5. Перед початком кожної змiни захиснi пристрої слiд перевiряти.
6. Не можна працювати на верстатi зi знятими або несправними захисними пристроями.
7. У разi змiни розмiрiв оброблюваного матерiалу захиснi пристрої повиннi регулюватися швидко i легко без застосування спецiального iнструменту.
8. Механiчна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм рiзальних iнструментiв, щоб унеможливити її вмикання до пуску рiзальних iнструментiв.
9. Частини деревообробних верстатiв, якi швидко повертаються у вихiдне положення, мають забезпечуватися надiйними гальмiвними пристроями.
11. Важелi, педалi та рукоятки для зупинення верстата маютьдiяти безвiдказно i бути на найкоротшiй вiдстанi вiд робiтника.
12. Органи керування верстатом (кнопки, важелi, ручки) повиннi бути на висотi 0,8 – 1,2 м вiд рiвня пiдлоги, не далi як 0,6 м вiд верстатника i в такому мiсцi, щоб до них був вiльний доступ (самовiльне або випадкове вмикання їх недопустиме).
13. При кнопковiй системi керування необхiдно, щоб кнопка "пуск" була втоплена в оправу не менш як на 5 мм, а кнопка "стоп" яскраво-червоного кольору була поруч, але не ближче нiж за 50 мм i виступала з оправи не менш як на 3 мм.
14. Працюючи на верстатi, слiд бути уважним, не розмовляти зi стороннiми.
15. Не можна видаляти вiдходи, чистити i змащувати верстат пiд час роботи (для цього його необхiдно зупинити i вiдключити вiд електромережi).
17. Не можна класти ключi, лiнiйки та iншi iнструменти на будь-якi органи верстата.
18. Усi електрифiкованi верстати мають бути надiйно заземленими.
19. Верстати, в яких у процесi роботи потрiбний постiйний нагляд за правильнiстю виконання операцiй (фрезернi, шипорiзнi тощо), повиннi мати мiсцеве освiтлення.
21. При виключеннi верстата не можна вiдходити вiд нього до повного його зупинення.
22. Закiнчивши роботу (змiну), верстат треба почистити i час вiд часу змастити, а про виявленi недолiки доповiсти майстровi або змiнному верстатниковi.
На токарних верстатах необхiдно:
1. Перед встановленням заготовок на верстат слiд надати їм вiдповiдної форми (округлити).
2. Не ставити у верстат заготовки з трiщинами, гниллю та сучками.
3. Заготовки, склеєнi з кiлькох частин, перед встановленням перевiрити на мiцнiсть i точнiсть склеювання.
4. Обточуючи важкi або склеєнi заготовки, застосовувати мiцнi металевi опорнi пластинки для заднього центра i передньої гребiнки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами.
1. Усi автоматичнi та напiвавтоматичнi лiнiї повиннi забезпечуватися центральним пультом керування.
2. Верстати й агрегати, якi є в лiнiї, повиннi мати самостiйнi органи керування для їхнього запуску i зупинення.
3. Усi верстати в лiнiї повиннi розмiщуватися послiдовно вiдповiдно до технологiчного процесу i мати систему блокування для її дотримування.
4. Будь-яке порушення роботи виконавчих механiзмiв лiнiї повинно супроводжуватись автоматичним зупиненням усiх механiзмiв, розмiщених у потоцi перед верстатом, який зупинився.
5. Пiд час роботи лiнiї в автоматичному режимi доступ до рухомих частин можливий при наявностi автоматичних засобiв, якi у разi порушення цих умов зупиняють усю лiнiю.
7. Усi лiнiї повиннi мати сигнальнi пристрої, якi повiдомляють про порушення режимiв роботи будь-якої дiлянки.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Надання першої медичної допомоги пiд час нещасного випадку вiдiграє важливу роль у наступному лiкуваннi потерпiлого. Першу медичну допомогу повинен умiти надати кожен робiтник, який працює поруч з тим, кому завдано травму. Кожен з них повинен знати, де є аптечка i засоби для надання першої медичної допомоги, а також умiти правильно ними користуватись.
Насамперед слiд звернути увагу на стан потерпiлого i його положення. При незначних чи середнiх травмах потерпiлий може сидiти, при бiльш тяжких — лежати. При втратi кровi, погiршеннi серцевої дiяльностi помiтне зблiднення шкiри; посинiння свiдчить про утруднення дихання.
Інодi спостерiгається короткочасна непритомнiсть, спричинена раптовим спазмом судин головного мозку. Непритомнiсть буває внаслiдок болю, переляку чи страху.
З'ясувавши загальний стан потерпiлого, необхiдно оглянути всi частини тiла i визначити вид травми.
У разi удару потерпiлого слiд покласти, надавши його головi пiдвищеного положення, забезпечити йому спокiй, накласти тугу марлеву пов'язку з холодним компресом або льодом, що зменшує крововилив i вiдшарування шкiри.
Будь-яке поранення спричинює кровотечу, яка залежить вiд величини i виду ушкодження судин чи органа.
Якщо поранено руку чи ногу, слiд швидко пiдняти її; при цьому невелика рана закупорюється кров'яним згустком. Якщо не вдалося спинити кров, накладають стерильну пов'язку. Спочатку марлеву подушку щiльно притискають до рани руками, а потiм туго бинтують. Якщо крiзь пов'язку просочилась кров, то зривати пов'язку не можна, а поверх неї треба накласти вату i перебинтувати, оскiльки це допомагає швидше зупинити кровотечу. Руки i ноги слiд забинтовувати знизу вгору, тобто вiд кiнцiвок до тулуба.
Якщо кровотеча сильна, треба перетиснути судину вище вiд мiсця поранення. Коли ушкоджено великi судини нижче вiд лiктя або колiна, слiд максимально зiгнути кiнцiвку в лiктьовому або колiнному суглобi.
Найкраще зупинити артерiальну кровотечу джгутом, гумовим пояском, гумовою трубкою, поясом, рушником або iншими подiбними матерiалами. Пiсля зупинення кровотечi джгут трохи вiдпускають. Будь-який джгут можна накладати не бiльш як на 1,5 – 2,0 год., iнакше нога чи рука може омертвiти.
рожевий колiр.
Переломи характеризуються сильними болями, змiною зовнiшньої форми кiнцiвки, а вiдкритi переломи – кровотечею. Пiсля зупинення кровотечi на переламану кiнцiвку слiд накласти спецiальну дротяну шину, а при її вiдсутностi з
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повiтря в рот або нiс потерпiлого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпiлого слiд покласти на спину, пiдставивши свою руку пiд його потилицю. Рот потерпiлого вiдкрити, звiльнивши вiд слизу i накрити марлею або хусточкою. Пiсля глибокого вдиху щiльно прикласти рот до рота потерпiлого i вдути повiтря, затиснувши при цьому його нiс. Пiсля кожного вдування рот i нiс потерпiлого звiльняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разiв на хвилину.
серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.
цiєю метою застосовують пiдручнi засоби (дошки, бруски, фанеру тощо). При переломi руки її можна зiгнути в лiктьовому суглобi i прибинтувати до тулуба, а при
переломi ноги — прибинтувати її до здорової. При переломi ребер накладають тугу пов'язку. Потерпiлого з ушкодженим хребтом слiд покласти на твердий щит животом донизу, а пiд плечi й голову пiдкласти подушку або згорнутий одяг.
одягнути гумовi рукавички або обмотати руки сухою вовняною, прогумованою чи синтетичною тканиною; пiд ноги пiдкласти сухi дошки, гумовий килимок, суху вовняну тканину або синтетичний матерiал, а якщо є пiд руками гумове взуття, то взути його.
Усi предмети, якими користуватимуться при наданнi першої медичної допомоги, мають бути сухими i не проводити електричний струм.
Щоб припинити проходження через потерпiлого електричного струму, треба перерубати провiд сокирою, лопатою чи iншим iнструментом або вiдтягти потерпiлого вiд проводу, намагаючись вхопитись за тi частини одягу, що не доторкаються до тiла. Звiльнивши потерпiлого вiд дiї струму, йому вiдразу ж надають першу медичну допомогу. Якщо потерпiлий непритомний, але дихає нормально, то для повернення його до пам'ятi йому дають понюхати нашатирного спирту, обприскують водою, розтирають та зiгрiвають тiло, до нiг кладуть грiлку. Якщо при електротравми потерпiлий перебуває у станi "уявної смертi" (стан глибокої непритомностi, припинення дихання i серцевої дiяльностi), слiд негайно розпочати його оживлення. Потерпiлому треба робити штучне дихання i масаж серця 2 — 3 год., а iнколи й довше (до повернення свiдомостi i самостiйного дихання або до появи ознак смертi — задубiння, трупнi плями).
Штучне дихання можна здiйснювати апаратом (типу РПА-1, ПД-2) або вручну.
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повiтря в рот або нiс потерпiлого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпiлого слiд покласти на спину, пiдставивши свою руку пiд його потилицю. Рот потерпiлого вiдкрити, звiльнивши вiд слизу i накрити марлею або хусточкою. Пiсля глибокого вдиху щiльно прикласти рот до рота потерпiлого i вдути повiтря, затиснувши при цьому його нiс. Пiсля кожного вдування рот i нiс потерпiлого звiльняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разiв на хвилину.
Якщо в потерпiлого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмiчних натискувань на грудну клiтку. Пiсля появи перших ознак життя штучне дихання i масаж серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.
Використанi джерела
1. Алексюк А. М. Загальнi методи навчання в школi. – К.: Радянська школа. 1983.
2. Бугаєвич І. В. Праця як навчальний предмет. – К.: Радянська школа, 1970.
5. Журавлев В. И. Педагогика в системо наук о человеке. – М.: Высшая школа, 1990.
8. Кочетов С. И. Комплекснеє методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М. 1986.
9. Методика формирования трудових умений и навыков у учащихся 5-7 классов: Пособие для учителя / В. И. Качнев и др.; Под. ред. В. И. Качнева. – К.: Радянська школа, 1989.
10. Моштук В. В., Нищак І. Д., Зелений Р.І. Органiзацiя i методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробiв з металу» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.
| 
