Реферат/сочинение: "Охорона праці в машинобудуванні"

Охорона працi в машинобудуваннi

«Охорона працi в машинобудуваннi»

План

1. Безпека працi в ливарному виробництвi

2. Безпека працi при ковальсько-пресових роботах, термiчнiй обробцi, при зварюваннi i паяннi

3. Органiзацiя безпечної роботи при механiчнiй обробцi матерiалiв, безпека в гальванiчних цехах

4. Особливостi безпеки автоматизованих лiнiй i робото-технiчних комплексiв

5. Безпека складальних i фарбувальних робiт

1. Безпека працi в ливарному виробництвi

1 Пил конденсацiї.

2 Видiлення пари i газiв.

3 Надмiрне видiлення теплоти.

4 Надмiрнi тепловi випромiнювання.

5 Пiдвищений рiвень шуму i вiбрацiї.

6 Наявнiсть електромагнiтних випромiнювань.

7 Пiдвищене значення напруги в електричних мережах.

8 Наявнiсть машин i механiзмiв, що рухаються, та рухомi частини виробничого устаткування.

Пил ливарних цехiв за дисперсним складом належить до дрiбних i найдрiбнiших фракцiй, який тривалий час знаходиться у повiтрi робочої зони. Особливо небезпечний цей пил з точки зору сприяння виникнення професiйного захворювання – силiкозу тому, що мiстить до 99% двоокису кремнiю. Такий пил утворюється при вибиваннi вiдливок, у процесi приготування формувальних сумiшей та виготовленнi форм.

При плавцi легованих сталей i кольорових металiв у повiтря робочої зони можуть видiлятися токсичнi аерозолi конденсацiї, серед яких найбiльш токсичними є аерозолi оксидiв марганцю, цинку, ванадiю, нiкелю i багатьох iнших металiв та їх з'єднань.

До , якими забруднюється повiтря робочої зони ливарних цехiв, вiдносять акролеїн, ацетон, ацетилен, бензол, окисел азоту, окисел вуглецю, двоокис сiрки, вуглекислий газ, фенол, формальдегiд, хлор, етиловий спирт та iн.

Окисел вуглецю є основним шкiдливим виробничим чинником у чавуноливарних i сталеливарних цехах. Джерела видiлення - вагранки й iншi плавильнi агрегати, залитi форми в процесi їх охолодження, сушильнi печi, агрегати поверхневої пiдсушки форм та iншi. Наприклад, концентрацiя окислу вуглецю в колошникових газах вагранок досягає 15%. Кiлькiсть окислу вуглецю, що видiляється при заливцi чавуну i сталi, залежить вiд часу перебування вiдливки в цеху i маси вiдливок. (При заливцi чавуну у форми для отримання вiдливок масою 10-2000 кг видiляється 40-500 г СО на 1 т залитого металу).

Вуглекислий газ обтяжливе вiдчуття i навiть явище задухи (асфiксiю).

Надмiрне видiлення теплоти спостерiгається у вiддiленнях плавки металу, заливки, сушки форм i стрижнiв, вибивки вiдливок, термiчної обробки, а також при виконаннi ряду допомiжних операцiй. На робочому майданчику мартенiвських печей, на колошниковому майданчику вагранок i у мiсцях випуску розплавленої сталi i чавуну, температура повiтря може перевищувати +30^о С при температурi зовнiшнього повiтря +20^о С.

Втрати теплоти основним технологiчним устаткуванням - плавильними агрегатами становлять 14-62% загальної потреби теплоти, яка йде на розплавлення металу, а видiлення теплоти при розливаннi металу - близько 3000 МДж/т.

Інтенсивнiсть теплового випромiнювання на деяких робочих мiсцях досягає високих значень (0,5-2,1кВт/м² ). Вiдомо, що iнтенсивнiсть менше 0,7 кВт/м²² вже через 2с викликає опiк.

поглинаються шкiрним покривом), а найбiльш негативно дiють на шкiру хвилi з довжиною понад 1,5 до 3 мкм.

Вiбрацiя - а джерелами локальної вiбрацiї - пневматичнi обрубнi молотки, трамбiвки та iн. Параметри загальної i локальної вiбрацiї регламентуються ГОСТ 12. 1. 012-90.

Шум решiток).

Ультразвук у ливарних цехах застосовують для обробки рiдких розплавiв, очищення вiдливок, в установках i системах очищення газiв та iн. Для цього використовують генератори з дiапазоном частот 18-22кГц.

у ливарних цехах генеруються електротермiчними установками для плавлення i нагрiвання металу, сушiння форм i стрижнiв та iн.

у ливарному виробництвi застосовують для плавлення, виявлення дефектiв у вiдливках, контролю i автоматизацiї технологiчних процесiв та iн.

iн.).

Ливарнi цехи оснащенi транспортними i вантажопiдйомними механiзмами, машинами для приготування формувальних i стрижневих сумiшей, пристроями для вибивання вiдливок. Виконання будь-якої операцiї на зазначеному устаткуваннi пов'язано з небезпекою травмування обслуговуючого персоналу через наявнiсть небезпечних зон.

Окрiм загальноприйнятих засобiв колективного захисту, в ливарних цехах застосовуються ЗІЗ:

- для виконання технологiчних операцiй в робочому режимi - iншi ЗІЗ, передбаченi ГОСТ 12. 4. 011-75, у тому числi:

- засоби захисту органiв дихання - респiратор ШБ-1;

- спецiальний одяг для захисту вiд пiдвищеної температури;

- спецiальне взуття для захисту вiд пiдвищених температур, вiброзахисне взуття;

- засоби захисту рук - спецiальнi рукавицi;

- засоби захисту органiв слуху - навушники;

- захиснi дерматологiчнi засоби - очищувачi шкiри.

До роботи в ливарних цехах допускаються особи, не молодше 18 рокiв. До робiт, пов'язаних з обслуговуванням плавильних агрегатiв, установок електротермiчного нагрiвання (при використаннi генераторiв УВЧ i СВЧ), а також при розливаннi металу, вибиваннi i обрубуванню вiдливок не допускаються жiнки.

Пiд час прийому на роботу в ливарнi цехи робiтники повиннi проходити попереднiй медичний огляд, а потiм перiодичнi огляди згiдно з порядком, встановленим Мiнiстерством охорони здоров'я.

Не рiдше одного разу на квартал адмiнiстрацiя зобов'язана проводити повторний iнструктаж робiтникiв з технiки безпеки.

До робiт з обслуговування парових котлiв, ємностей, що працюють пiд тиском, i пiдйомно-транспортного устаткування допускаються особи, якi мають необхiдну теоретичну i практичну пiдготовку i вiдповiдне посвiдчення на право обслуговування зазначених об'єктiв.

Охорона навколишнього середовища

Основними джерелами забруднень атмосфери (пилом, окисом вуглецю, сiрчаним ангiдридом) i водойм механiчними суспензiями в ливарних цехах є чавуноплавильнi та сталеплавильнi агрегати й устаткування сумiшоприготувального вiддiлення та iн. Ливарний цех з рiчним випуском 100 тис. т литва, обладнаний пиловловлювачами з ефективнiстю очищення 0,7-0,8 викидає в навколишнiй повiтряний басейн до 1000 т пилу в рiк, тобто 1 тонну пилу на 100 тонн литва.

Основними видами забруднень стiчних вод є пiсок, окалина, пил, флюси та iн. Масова концентрацiя суспензiй в стiчних водах може досягати 3000 мг/л.

2 Безпека працi при ковальсько-пресових роботах, термiчнiй обробцi, при зварюваннi i паяннi

Санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi в ковальсько-пресових цехах характеризуються наявнiстю в повiтрi виробничого примiщення шкiдливих токсичних речовин:

воску, емульсiй, водних розчинiв мила, синтетичних масел, графiтних змащувальних матерiалiв); сiрчаного газу, окису вуглецю, сiрководню та iн. Концентрацiї пилоподiбних частинок, окалини та графiту, якi здуваються стислим повiтрям з поверхнi матриць, штампiв i поковок, в повiтрi робочої зони можуть становити 3,9-4,1 мг/м³ , за пресами можуть досягати 22-138 мг/м³ (за вiдсутностi мiсцевих вiдсмоктувань).

Видiлення токсичних газiв вiд нагрiвальних печей в молотових i пресових прольотах досягають 3 -7 г СО при спалюваннi 1 кг природного газу i 2,2 - 5,2 г SO2при спалюваннi 1 кг мазуту. При спалюваннi 1 м³ природного газу утворюється NO 0,21 г, NO₂ 0,21 г; при спалюваннi 1 кг мазуту CO 58 г, NO 0,33 г, NO₂₂ 0,714 г. У цех потрапляє до 10% загальної кiлькостi шкiдливих речовин, якi видiляються при згораннi палива.

Ковальсько-пресовi цехи характеризуються значними видiленнями теплоти, яка передається випромiнюванням i конвекцiєю. Інтенсивнiсть теплового випромiнювання бiля нагрiвальних печей, пресiв i молотiв становить 1,4 - 2,1 кВт/м² , у мiсцях складування заготiвок, пультiв управлiння i кабiн кранiвникiв 1 - 1,95 кВт/м ² , у мiсцях складування виробiв пiсля кування 0,5 - 1 кВт/м² ; на робочих мiсцях при нагрiваннi металу на високочастотних установках 0,24 - 0,3 кВт/м² , видiлення теплоти вiд електропечей - до 2,2 мДж/год на 1 кВт потужностi печi.

Ковальсько-пресовi цехи характеризуються пiдвищеним шумом i вiбрацiєю. Амплiтуда коливань шабота молота досягає 7-8 мм, фундаменту молота 0,56-0,08 мм, жорсткого фундаменту молота - до 1,2 мм

Рiвень звукової потужностi кувального молота в ковальському цеху може досягати, дБ

Частота Гц 63 123 250 500 1000 2000 4000 8000

рiвень, дБ 123 124 121 121 121 115 115 106

Небезпека ураження електричним струмом виникає при використаннi печей опору для нагрiву заготiвок.

Існує небезпека виникнення пожеж через накопичення масла в приямках пiд пресами i молотами. Температура самозаймання нафтових масел становить 250 - 400 ^о^о С.

ящиках, якi щiльно закриваються. Використаний обтиральний матерiал повинен забиратися з ящика не рiдше одного разу за змiну.

При запуску газових нагрiвальних печей внаслiдок неправильного запалювання, при раптовому зупиненнi дуття, при проникненнi газу у виробниче примiщення, а також при проникненнi повiтря всередину газових комунiкацiй може статися вибух. Щоб уникнути вибуху газопроводи виготовляють з цiльнотягнутих труб, якi з`єднуютьються зварюванням, при цьому не дозволяється використовувати рiзьбовi i фланцевi з'єднання. Цехову газопровiдну мережу обладнують перекриваючими i вимикаючими пристроями, регуляторами тиску i продувними свiчками.

На дiльницях приготування технологiчних змащувальних матерiалiв, якi мiстять горючi речовини (гас, масла, спирти та iн.) для запобiгання вибуху встановлюють вибухобезпечне електроустаткування. Такi дiльницi обладнують приточно-витяжною вентиляцiю для запобiгання утворення в повiтрi вибухонебезпечних концентрацiй зазначених речовин.

При пакетуваннi лому та вiдходiв чорних i кольорових металiв на пакетувальних пресах необхiдний контроль i видалення вибухонебезпечних предметiв, який здiйснюється пiд керiвництвом спецiально навченого контролера-пiротехнiка.

Створюють небезпечнi умови i можуть призвести до травм:

недостатнiй або надмiрний нагрiв заготiвок;

порушення технологiчного процесу;

неправильне крiплення штампа;

використання невiдповiдного або несправного iнструмента i пристосувань;

погана органiзацiя робочого мiсця;

недостатнi знання i досвiд;

вiдсутнiсть дисциплiни з виконання вимог технiки безпеки. Звичайно, причинами травмування працюючих на молотах i пресах можуть бути:

- пiдйом молота на висоту;

- зрив поршня зi штока;

- поломка кришки цилiндра молота внаслiдок удару поршня;

- вибух трубопровода вiд утворення конденсату в цилiндрi;

- застосування неправильних прийомiв роботи при вилученнi заготiвки, яка залипнула в штампi;

- вилiт клинiв, сухарiв, пiдкладок та iн., якi закрiплюють штамп;

- неправильнi прийоми роботи на пiдйомно-транспортних механiзмах;

- вiдсутнiсть безпечних проходiв, проїздiв i т. д.

У заготовчих вiддiленнях характерними травмами є:

- ушкодження робiтникiв при видаленнi обв'язувального дроту;

- удари заготовками при їх перемiщеннi по роликовому конвеєру i кiнцями пруткiв при рiзаннi;

- порiзи рук об гострi кромки i задирки заготiвок.

Основними шкiдливими або небезпечними виробничими чинниками при термiчнiй обробцi можуть бути:

1 Пiдвищена загазованiсть або запорошенiсть повiтря робочої зони токсичними газами, якi можуть належати до складу контрольованих атмосфер i початкових газiв. Це окисел вуглецю СО, амiаку NH_3, дiоксид сiрки SO_2, сiрководень H₂ S, бензол C₆ H₆ та iн. Поява рiзкого запаху деяких газiв, наприклад, амiаку, сiрчистих газiв, пропану, є попередженням про неполадки.

видiляють цiанiстий водень (синильна кислота HCN), що викликає швидку задуху внаслiдок паралiчу тканин дихальних органiв.

i атмосфери (реакцiї з киснем, вологою). При цьому пари лугiв, дрiбнi краплi водяної пари в поєднаннi з карбонатами, нiтратами, гiдроокисами та iн. солями можуть бути причиною респiраторних подразнень, неприємних дiй на слизову оболонку та очi;

2 Пiдвищена температура матерiалiв або поверхнi устаткування, пiдвищений рiвень теплового випромiнювання. Опiки можна отримати при викидах розплавiв унаслiдок порушення технологiчного процесу, при спалахуваннi гартiвних масел, при спалахах горючих газiв, якi використовуються як контрольованi атмосфери. При дотику до нагрiтих виробiв або частин печей, при дотику до зовнiшнiх частин устаткування (дверцi, ручки i т. д.), температура яких пiдвищилася унаслiдок виходу з ладу теплоiзоляцiї. Можливий опiк очей при експлуатацiї плазмових, електронно-променевих, оптичних та iн. печей, якi працюють при дуже високих температурах. Перегрiви i опiки працюючих можливi також через iнтенсивне теплове випромiнювання.

3 Пiдвищене значення напруги в електричних мережах виробiв.

4 Пiдвищена напруженiсть електромагнiтних полiв.

6 Машини i механiзми, що рухаються.

7 Можливiсть вибуху або запалювання при застосуваннi в процесi термiчної обробки масел.

При зварюваннi в зону дихання працюючих можуть потрапляти зварювальнi аерозолi, якi мiстять у своєму складi оксиди рiзних металiв: марганцю, хрому, нiкелю, мiдi, титану, алюмiнiю, залiза, вольфраму та iн.

Кiлькiсть i склад зварювальних аерозолiв, їх токсичнiсть залежить вiд хiмiчного складу зварювальних матерiалiв i зварюваних металiв та виду технологiчного процесу.

Випромiнювання електричної дуги при зварюваннi, якщо не захищати очi, може призвести до їх ураження – електрофтальмiї або катаракти.

При паяннi утворюється аерозоль флюсiв i припою, якi мiстять свинець, кадмiй, цинк, олово, вуглеводнi, окисел вуглецю та iн.

3. Органiзацiя безпечної роботи при механiчнiй обробцi матерiалiв, безпека в гальванiчних цехах

i бiологiчних небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв:

- стружка оброблюваних матерiалiв;

- уламки iнструментiв у разi їх руйнування;

- пiдвищена напруга в електромережах або статичної електрики, через яку може вiдбутися замикання через тiло людини.

При обробцi крихких матерiалiв (чавуну, латунi, бронзи, графiту, карболiту, текстолiту та iн.) при високих швидкостях рiзання стружка вiд верстата розлiтається на вiдстань 3-5 м. Металева стружка, яка утворюється особливо при рiзаннi пластичних металiв ( легованих сталей), має високу температуру (400-600^о С), велику довжину, створює серйозну небезпеку не тiльки для працюючого на верстатi, але i для осiб, що перебувають поблизу верстата. Найпоширенiшими у верстатникiв є травми очей. Так при токарнiй обробцi вiд загального числа виробничих травм пошкодження очей перевищує 50%, при фрезеруваннi - 10% i близько 8% при заточуваннi iнструменту i шлiфуваннi. Очi ушкоджуються стружкою, що вiдлiтає, частинками пилу матерiалу, що оброблюється, уламками рiжучого iнструмента i частинками абразиву.

зони; пiдвищена пульсацiя свiтлового потоку. За вiдсутностi засобiв захисту запорошення повiтряного середовища в зонi дихання верстатникiв при точiннi, фрезеруваннi i свердлiннi крихких матерiалiв може перевищувати гранично допустимi концентрацiї. При обробцi латунi i бронзи кiлькiсть пилу в повiтрi примiщення вiдносно невелика (14,5-20 мг/м³ ). Проте деякi сплави (латунь ЛЦ40С) мiстять свинець, тому токсичнiсть пилу, що утворюється при їх обробцi, слiд оцiнювати з урахуванням кiлькостi в сплавi свинцю та його гранично допустиму концентрацiю. Розмiр пилових частинок у зонi дихання коливається в широкому дiапазонi - вiд 2 до 60 мкм. При обробцi латунi, бронзи, карболiту, графiту на високих швидкостях рiзання (V = 300-400 м/хв.) кiлькiсть пилових частинок розмiром до 10 мкм складає 50-60% загального їх числа.

внаслiдок чого пил i стружка перетворюються на пароподiбний i газоподiбний стани, а iнодi виникає займання матерiалу, наприклад, при обробцi текстолiту. Таким чином, при обробцi пластмас в повiтря робочої зони поступає складна сумiш пари, газiв i аерозолiв, що є хiмiчно шкiдливими виробничими чинниками.

Продукти термiчної деструкцiї (граничнi i неграничнi вуглеводнi, ароматичнi вуглеводнi) можуть викликати наркотичну дiю, змiни з боку ЦНС, судинної системи, кровотворних органiв, внутрiшнiх органiв, а також шкiрно-трофiчнi порушення. Аерозолi нафтових масел, якi належать до складу мастильно-охолоджуючих рiдин (МОР), можуть викликати подразнення слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв, призводить до зниження iмунiтету.

До шкiдливих психофiзiологiчних виробничих чинникiв процесу обробки матерiалу рiзанням можна вiднести фiзичнi перевантаження при установцi, закрiпленнi i знiманнi великогабаритних деталей, перенапруження зору, монотоннiсть працi.

До бiологiчних чинникiв вiдносять хвороботворнi мiкроорганiзми i бактерiї, якi активiзуються при роботi з МОР.

У при пiдготовцi поверхнi деталей перед нанесенням покриттiв широко застосовують механiчнi методи очищення поверхнi: шлiфування, обробка струменями води з домiшками пiску та дробу, струменевi очищення з використанням металевого пилу, карборунду i рубаного дроту. Цi методи характеризуються наявнiстю пiдвищеної запорошеної металевим пилом, пiдвищеним рiвнем шуму i вiбрацiї, i в бiльшостi випадкiв пiдвищеною температурою поверхонь виробiв i обладнання.

Процеси приготування електролiтiв, нанесення i обробки поверхонь вимагають застосування рiзноманiтних хiмiчних речовин.

Це солi нiкелю, мiдi, цинку, кадмiю та iн. металiв, солi хрому, хромовий ангiдрид, нiтрат натрiю, цiанiстий натрiй i калiй.

4. Особливостi безпеки автоматизованих лiнiй i робото-технiчних комплексiв

При експлуатацiї РТК можлива дiя на обслуговуючий персонал рiзних потенцiйних небезпек i шкiдливостей. Джерелами їх можуть бути як безпосередньо ПР (промисловi роботи), так елементи основного i допомiжного устаткування.

ПР вiдрiзняються тим, що при їх роботi потенцiйно небезпечною може бути зона, куди перемiщується робочий орган. Розмiр i конфiгурацiя небезпечної зони iстотно залежать вiд планування РТК.

З точки зору забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу розрiзняють три типи планувань:

1 Комплекси, в яких виключена можливiсть появи оператора в межах робочої зони ПР при його автоматичнiй роботi. Як правило, це комплекси з круговою огорожею, при розкриттi дверей якої посилається командний сигнал на зупинку ПР.

2 Комплекси з поєднанням робочої зони оператора i небезпечної зони ПР. У цьому випадку застосовуються спецiальнi заходи захисту обслуговуючого персоналу. У ПР, якi працюють за жорсткою програмою, поява людини в небезпечнiй зонi повинна викликати автоматичне блокування роботи. При використаннi ПР з гнучким (адаптивним) управлiнням (кiнематичнi параметри руху задаються в узагальненому виглядi i уточнюються лише в процесi роботи в результатi обробки iнформацiї, що надходить) зупинка робота повинна проводитися тiльки на тiй дiлянцi, де знаходиться оператор.

3 Комплекси з роздiленням робочої зони (робiтник уздовж фронтiв верстатiв, а ПР з тилу). Поява людини в робочiй зонi ПР повинна викликати автоматичне вiдключення робота.

· при програмуваннi i навчаннi оператору часто необхiдно знаходитися в робочiй зонi ПР;

· неминучiсть виконання ручних операцiй: змiна iнструмента, прибирання вiдходiв i т. п. (профiлактика, ремонт);

· велика рiзноманiтнiсть моделей ПР;

Небезпечна дiя ПР на працюючого можлива на таких стадiях роботи:

1 Перемiщення i монтаж ПР. Високе розмiщення центра ваги робота може призвести до перекидання його - необхiдне надiйне крiплення.

2 Складання i пiдготовка до роботи iнодi вимагає виконання монтажних роботи на значнiй висотi.

3 Програмування (навчання) - вимагає присутностi людини в небезпечнiй зонi.

4 Випробування (дослiдження) програми - коректування помилок програм здiйснюється в спецiальному режимi iз зменшеною швидкiстю, як правило, без навантаження (наприклад, при електрозварюваннi за вiдсутностi струму). Часто потрiбне перебування оператора в небезпечнiй зонi.

5 Пусконалагоджувальнi роботи - кiлькiсна перевiрка i налагодження параметрiв технологiчного процесу в робочому режимi. Оператор перiодично з'являється в робочiй зонi.

6 Автоматична реалiзацiя програми.

Оператор може здiйснювати завантаження i розвантаження деталей в тару i накопичувачi, замiнювати iнструмент, проводити профiлактику, контролювати якiсть продукцiї. Зупинення робота при реалiзацiї програми може ввести оператора в оману. Вона може виявитися лише тимчасовим перериванням, очiкуванням в процесi роботи, а не виконанням команди "Стоп!".

Для безпечної експлуатацiї ПР велике значення має їх надiйнiсть ПР.

- пiд час навчання здiйснив незапрограмованi дiї;

- при вiдключеннi гiдростанцiї може бути раптовий стрибок манiпулятора, пiсля закiнчення робочого циклу;

- раптовi перемiщення манiпуляторiв при подачi енергiї;

- помилки в програмi;

- помилки у реалiзацiї програми через клiматичнi чинники (теплота, вогкiсть);

- збої через перевантаження;

- поломки елементiв конструкцiй.

1 Небезпека отримання механiчних травм - можливе травмування деталлю, що випала з захватiв через поломку, перевищення вантажопiдйомностi i допустимих параметрiв деталей, недостатнього зусилля закрiплення;

- можливе травмування рухомими частинами ПР при знаходженнi оператора в небезпечнiй зонi.

Ця небезпека збiльшується при низькiй надiйностi управлiння i вiдсутностi контролю за операцiями, якi виконує робот.

2 Небезпека ураження електричним струмом, особливо для машин, якi мають електропривод та для зварювальних i складальних роботiв.

3 Небезпека травмування робочим тiлом або шлангом, що вiд'єднався при розгерметизацiї гiдравлiчних або пневматичних систем.

4 Небезпека виникнення пожеж або вибухiв при роботi в агресивному, вибухонебезпечному середовищi або поблизу легкозаймистих речовин. Загоряння може вiдбутися в результатi тертя або виникнення iскри при короткому замиканнi або при накопиченнi зарядiв статичної електрики.

5 Небезпека отримання термiчних опiкiв при роботах, пов'язаних з литвом, куванням, термообробкою i т. п.

6 Небезпека дiї пiдвищеного рiвня шуму i вiбрацiї при механiчних рухах ПР.

На пiдставi проведеного аналiзу можуть бути розробленi заходи щодо забезпечення безпеки РТК що складаються з:

- загальних питань безпеки РТК;

- вимог до ПР;

- органiзацiї РТК, умови експлуатацiї ПР i РТК.

Загальнi питання безпеки повиннi враховувати наявнiсть великої зони пересування робочих органiв:

- органiчний взаємозв'язок з роботою технологiчного устаткування.

Основними вимогами до конструкцiї ПР з точки зору охорони працi є:

- зниження швидкостi перемiщення ПР до 0,3м/с пiд час навчання або наладки.

i про виконання рухових i технологiчних команд.

Застосованi в ПР привiднi пристрої, системи змащення й iншi елементи повиннi вiдповiдати ГОСТ 12. 2. 040-88, ГОСТ 12. 3. 002-75, ГОСТ 12. 2. 007-75, ГОСТ 12. 1. 015-79.

Електроустаткування повинне бути оснащене пусковою апаратурою, яка незалежно вiд положення органiв управлiння виключає мимовiльне включення устаткування при вiдновленнi раптово зниклої напруги.

При спрацьовуваннi пристроїв блокування управлiння повинне переводитися автоматично на ручний режим роботи.

в легкодоступному мiсцi, мати чiткi покажчики i пояснювальнi написи.

Вимоги до органiзацiї РТК:

- рацiональне планування, що виключає, можливiсть одночасного знаходження людини i механiзмiв ПР в одному i тому самому мiсцi робочого простору;

- забезпечення вiльного, зручного i безпечного доступу персоналу до ПР i його органiв управлiння i аварiйного вiдключення.

Бажано органи управлiння i аварiйних блокувань розмiщувати на загальному пультi управлiння i дублювати уздовж фронту устаткування по трасi можливих перемiщень обслуговуючого персоналу.

Вiдстанi огорожi РТК вiд меж небезпечної зони повинне бути не менше 0,8 м.

У разi використання паралельно двох пультiв необхiдно передбачати пристрої блокування, якi б виключали можливiсть паралельного управлiння одним i тим самим устаткуванням вiд рiзних пультiв.

5. Безпека працi при складальних i фарбувальних роботах

Аналiз бiльшостi складальних процесiв показує, що з фiзичних чинникiв найбiльше значення мають локальнi вiбрацiї i шум, джерелами яких є ручний механiзований iнструмент.

При роботi з джерелами вiбрацiї параметри її на робочому мiсцi не повиннi перевищувати гранично допустимих рiвнiв, встановлюваних ГОСТ 12. 1. 012-90 для загальної технологiчної вiбрацiї на постiйних робочих мiсцях i для локальної вiбрацiї.

В складальних цехах при промиваннi i знежиреннi деталей, зварюваннi i паяннi використовується низькочастотний ультразвук (16-44 кГц).

рухливостi пальцiв, кистей, передплiч.

Існує небезпека отруєнь в результатi неправильного поводження з органiчними розчинниками (бензином, гасом), ароматичними вуглеводнями (бензолом, толуолом), синтетичними мийними засобами.

Використовування при складаннi легкозаймистих i горючих речовин створює небезпеку пожеж i вибухiв.

В складальних цехах висока небезпека ураження електрострумом через можливiсть несправностi ручного електрифiкованого iнструменту.

Застосування потоково-конвеєрних методiв при складаннi, надмiрне подрiбнення трудових операцiй призводить до збiльшення одноманiтних рухiв у слюсарiв-складальникiв та викликає явище монотонностi працi. Це призводить до негативних фiзiологiчних i психологiчних та соцiальних наслiдкiв:

- зниження функцiональних можливостей органiзму;

- сонливостi;

- плинностi кадрiв.

Робiтники, пов'язанi з проведенням складальних робiт, повиннi забезпечуватися спецодягом вiдповiдно до дiючих норм.

При використаннi клеїв на основi токсичних речовин i сполук на робочих мiсцях повиннi бути аптечки з набором засобiв i медикаментiв, що знешкоджують їх дiю.

До виконання робiт в цехах остаточного складання допускаються особи, не молодше 18 рокiв, якi пройшли попереднiй медичний огляд.

iспити i мати посвiдчення на право проведення зазначених робiт.

Роботи з фарбування виробiв повиннi бути безпечними на всiх стадiях:

- при пiдготовцi виробiв пiд фарбування (видалення iржi, окалини, старих покриттiв, знежирення);

- при пiдготовцi робочих сумiшей;

- при нанесеннi лакофарбних покриттiв i оплавленнi полiмерних фарб;

Шкiдлива дiя аерозолiв лакофарбних матерiалiв обумовлена наявнiстю в їх складi токсичних речовин (стиролу, фенолу, формальдегiду).

Пари розчинникiв поступають у повiтря робочої зони при нанесеннi покриттiв та їх висиханнi.

Наявнiсть їх в повiтрi створюють небезпеку вибуху i пожежi, тому особливi вимоги ставляться:

- до освiтлювальних установок в цехах фарбувань;

- до електроустаткування;

- до заборони об'єднання в загальну витяжну систему вентиляцiйнi канали вiд мiсцевих вiдсмоктувань i вентиляцiйних систем фарбувальних сушильних камер.

Таким чином, виконання основних вимог безпеки дозволить знизити або повнiстю усунути дiю небезпечних i шкiдливих чинникiв виробництва на працюючих у машинобудiвнiй галузi.