Населення в надзвичайних ситуацiях воєнного та мирного часу
ЛЕКЦІЯ
для слухачiв курсiв
початкової пiдготовки кандидатiв на службу в ОВС
Тема:
“Безпека життєдiяльностi населення
в надзвичайних ситуацiях воєнного та мирного часу”
Вивчити призначення та завдання безпеки життєдiяльностi, основнi характеристики стихiйних лих та надзвичайних ситуацiй: пожеж, епiдемiй, землетрусiв, затоплень, повiнь, аварiй техногенного походження. Основнi засоби захисту населення вiд стихiйних лих та аварiй на пiдприємствах.
Характеристика надзвичайних ситуацiй.
Дiї населення при стихiйних лихах.
Небезпечнi ситуацiї техногенного характеру i захист населення.
Вступ
Безпека життєдiяльностi населення в надзвичайних ситуацiях
"Безпека положення, при якому не загрожує небезпека кому-небудь, чому-небудь".
Для правильного i бiльш повного розумiння питань безпеки життєдiяльностi необхiдно дану проблему розглядати в однiй системi, людина - виробництво - середовище.
Людина взаємодiє з природою, є її складовою частиною i невiддiльна вiд неї. Сучасне промислове виробництво забруднює природу не тiльки газоподiбними, твердими вiдходами, але i тепловими викидами, ультрафiолетовими, iнфрачервоними свiтловими променями, радiоактивними речовинами, шумовими й iншими фiзичними чинниками. Таке вторгнення в природу порушує основний закон стабiльного розвитку i рiвноваги, установленого мiльйонами рокiв, i ставить людство на грань катастрофи
Життя - справа ризикована. " Для того щоб жити, треба бiльше мужностi, чим для того щоб померти", - говорили мудрi древнi. Небезпеки навколишнього свiту можна умовно роздiлити на три групи: природнi, техногеннi i соцiальнi.
Законодавство про цивiльну оборону та надзвичайнi ситуацiї
органiв державної виконавчої влади, адмiнiстрацiї пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i господарювання гарантiй щодо забезпечення його реалiзацiї.
Держава як гарант цього права створює систему цивiльної оборони, яка має своєю метою захист населення вiд небезпечних наслiдкiв аварiй i катастроф техногенного, екологiчного, природного та воєнного характеру.
Закон України "Про цивiльну оборону" вiд 3. 02. 1993 р., №2974 - XII визначає цивiльну оборону, як державну систему органiв управлiння, сил i засобiв, що створюється для органiзацiї i забезпечення захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, екологiчного, природного та воєнного характеру.
Законом України "Про аварiйно-рятувальнi служби" вiд 14 грудня 1999 р., № 1281 - XIV визначаються завдання та функцiї аварiйно-рятувальних служб; основнi принципи державної полiтики щодо їх дiяльностi; сфера дiяльностi аварiйно-рятувальних служб, створених на професiйнiй основi та їх права; органiзацiя дiяльностi та органiзацiйна структура аварiйно-рятувальних служб; координування та управлiння дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб; дiї аварiйно-рятувальних служб при лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй; обов'язки, права, гарантiї соцiального захисту та вiдповiдальнiсть рятувальникiв; матерiально-технiчне та фiнансове забезпечення дiяльностi аварiйно-рятувальних служб.
Законом України "Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру" вiд 8 червня 2000 р., № 1809 - III визначаються основнi завдання, принципи та заходи у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру; єдина державна система органiв виконавчої влади з питань запобiгання i реагування на надзвичайнi ситуацiї техногенного та природного характеру; пiдготовка населення до дiй у надзвичайних ситуацiях та обов'язки громадян у сферi захисту вiд надзвичайних ситуацiй; фiнансування та матерiальне забезпечення заходiв у сферi захисту населення та територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру.
Законом України "Про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї" вiд 13 липня 2000 р., № 1908 - III визначенi основнi принципи регулювання правового режиму в зонi надзвичайної екологiчної ситуацiї; пiдстави та порядок оголошення окремої мiсцевостi зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї, змiна меж територiї зазначеної зони, забезпечення правового режиму зони надзвичайної екологiчної ситуацiї, визначення юридичних та фiзичних осiб потерпiлими вiд надзвичайної екологiчної ситуацiї та вiдшкодування заподiяної їм шкоди.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ - це наука про зберiгання здоров'я i безпеки людини в навколишньому середовищi, покликана виявляти небезпечнi i шкiдливi чинники, розробляти методи І засоби захисту людини в умовах надзвичайних ситуацiй i забезпечувати заходу щодо їхньої лiквiдацiї.
Складовими безпеки життєдiяльностi є: екологiя, охорона працi, цивiльна оборона, промислова гiгiєна, основи медичних знань або першої медичної допомоги.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ - не порушення нормальної життєдiяльностi людей на об'єктi або територiї, викликане стихiйними лихами, катастрофами, епiдемiями, великими пожежами, що привели або можуть привести до людських i матерiальних втрат.
ЗАДАЧІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ:
1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного походження i вживання заходiв по зменшенню збиткiв i втрат у випадку катастроф, пожеж, аварiй, i застосування сучасних засобiв масового ураження.
Прогнозування й оповiщення населення про стихiйнi лиха, аварiї i т. п., евакуацiя людей у безпечнi райони.
Навчання населення застосуванню засобiв iндивiдуального i колективного захисту, правилам поводження в небезпечних районах i в надзвичайних ситуацiях.
Людина є частиною природи. У процесi еволюцiї органiзм людини пристосувався до iснування у визначеному середовищi. Функцiї органiзму можуть здiйснюватися тiльки тодi, коли умови зовнiшнього середовища будуть вiдповiдати потребам органiзму (температура, вологiсть повiтря, атмосферний тиск i т. д.).
У зв'язку з розвитком виробництва, умови зовнiшнього середовища змiнилися (i продовжують змiнюватися) у дуже значних дiапазонах i це приводить до утруднення життєдiяльностi людей, а iнодi до погрози для їхнього життя.
Приступаючи до вивчення предмета безпека життєдiяльностi необхiдно засвоїти декiлька базових понять.
КАТАСТРОФА (гречок) - переворот, знищення, аварiя, вiйськова поразка,
руйнацiя, що потрясає раптове бiдування, що має згубний кiнець, у тому числi i для людей.
АВАРІЯ (iтал.) - непередбачений вихiд iз ладу, руйнацiя, ушкодження або аварiя споруджень, транспорту, машин, нещасливий випадок.
СТИХІЙНЕ ЛИХО - явище природи, що носить надзвичайний характер i приводить до порушення нормального життя, знищення матерiальних цiнностей i загибелi людей.
Надзвичайнi ситуацiї можна класифiкувати в такий спосiб:
1. НС, зв'язанi зi стихiйними лихами, що пiдроздiляються на наступнi види:
Метеорологiчнi катастрофи (буря, урагани, смерчi, морози i т. д.)
Тайфун “Айк”, в якому швидкiсть вiтру досягала 220 км/г, налетiв на Фiлiппiни 2 вересня 1985 Р. Загинуло 1363 чоловiк, бiльш 300 одержали травми, а 1,12 млн. чоловiк залишилися без даху.
У груднi 1996 року на територiї Донецької областi в результатi снiгових заметiв майже на 2 доби було паралiзовано рух на автодорозi
Донецьк - Марiуполь, в наслiдок чого загинуло 7 чоловiк.
Топологiчнi катастрофi] (повенi, снiжнi лавини, сiли, зсуви)
14 серпня 1950 року повiнь у провiнцiї Ангвей у Китаї позбавив мiльйони людей даху i бiля 500 тис. життiв.
Тектонiчнi катастрофи (землетруси, виверження вулканiв).
уздовж берега були змитi страшним потопом. Мiста Анжер, Бентам, Мерак i iншi були зруйнованi. Населення островiв Себеси i Берами було поховано. По офiцiйним даним число загиблих склало бiля 40 тис. чоловiк.
НС зв'язанi з техногенними аварiями i катастрофами.
Техногеннi катастрофи виникають у результатi:
- помилок при проектуваннi, порушень правил технiки безпеки.
6 грудня 1917 р. у порту Галифакса (Канада) пароплав “Монблан” зiткнувся з пароплавом “Имо”. Виникнула пожежа, пiд час якого в трюмах “Монблану” вибухнув вантаж: 200 тонн тринiтротолуолу,2 300 тонн пiкринової кислоти, 35 тонн бензолу, 10 тонн порохового удару. Мiсто було практично знищено. Уламки “Монблану” знаходили навiть за 12 миль вiд Галифакса. Убито 1963 чоловiк, бiльш 2000 пропали без звiстки, 25 000 залишилися без притулку. До появи атомної бомби це був наймогутнiший вибух в iсторiї людства.
iменi А. Скочинського. бiльш нiж на кiлометровiй глибинi, гримнув потужний вибух метану i вугiльної пилюки, вiдбулося завалення породи. До середини другого пiсля аварiї дня рятувальники виявили тiла всiх 63 заживо шалених i удушених чадним газом шахтарiв.
3. НС, зв'язанi iз соцiальними катастрофами (збройнi конфлiкти, тероризм i т. д.).
кулю по екватору стрiчкою товщиною 10 м. i шириною 8 км.
У травнi 1964 р. 318 болiльникiв були убитi i ще 500 чоловiк постраждали в суспiльних безладдях, що вибухнули на олiмпiйському квалiфiкацiйному матчi мiж Аргентиною i Перу на футбольному стадiонi в перуанськiй столицi Лiмi. Безладдя спалахнули пiсля забитою перуанськими футболiстами гола на останнiй хвилинi, що не був зарахований. Якби гол зарахували, Перу одержала би право поїхати на олiмпiаду в Токiо.
Задача по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.
Для органiзацiї робiт з лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих. аварiй i катастроф, забезпечення постiйної готовностi органiв керування i сил для ведення цих робiт, а також для здiйснення контролю за розробкою i реалiзацiєю заходiв для попередження надзвичайних ситуацiй у мирний час створюється Державна комiсiя при Кабiнетi Мiнiстрiв України з Надзвичайних ситуацiї!, комiсiї з надзвичайних ситуацiй при виконкомах (обласних i мiських).
Вони працюють пiд керiвництвом урядових (державних) комiсiй, створюваних для розслiдування причин i лiквiдацiї наслiдкiв особливого великих аварцi (катастроф) або стихiйних лих.
Робота комiсiй з надзвичайних ситуацiй органiзується у взаємодiї з органами цивiльної оборони, мiнiстерством внутрiшнiх справ, службою безпеки України, вiйськового командування й органами державного контролю. При них створюється постiйний робочiй орган на базi штабiв i служб цивiльної оборони.
Рiшення комiсiї з надзвичайних ситуацiй пiд час НС є обов'язковими для виконання всiма органiзацiями i пiдприємствами, розташованими на данiй територiї.
Отже, у сучасних умовах забезпечення життєдiяльностi населення при надзвичайних ситуацiях, завчасне пiдготування мiст i iнших населених пунктiв, а також об'єктiв народного господарства, проведення заходiв щодо захисту людини в умовах НС, дозволить не тiльки знизити поразку людей, але i зберегти матерiальнi i культурнi цiнностi i забезпечити безперебiйну роботу об'єктiв народного господарства.
Лiквiдацiя наслiдкiв виробничих аварiй i стихiйних лих мiстить у собi сукупнiсть заходiв, проведених у найкоротшi термiни з метою надання усiх видiв допомоги постраждалому населенню у вогнищах поразки (зараження), зонах катастрофiчного затоплення й у районах стихiйних лих. запобiгання подальших руйнацiй i втрат, а також вiдновлення життєдiяльностi мiст, населених пунктiв i об'єктiв i господарства.
їх виникнення, попередження, профiлактику, запобiгання, локалiзацiю або лiквiдацiю аварiй на початку їхньої появи (гасiння лiсових пожеж, боротьба з повенями. лiквiдацiя розмивiв у дамбах, зведення додаткових насипiв при погрозi затоплення й iн).
Вiдповiдно до цього лiквiдацiя наслiдкiв катастроф (виробничих аварiй i стихiйних лих) складається iз шести груп органiзацiйних заходiв:
Прогнозування iнших лих, включаючи розрахунковi данi статистики циклiчностi явиш сонячної активностi, космiчнi (данi штучних супутникiв землi), метеорологiчнi, сейсмiчнi, вулканiчнi, бiологiчнi й iншi прогнози, монiторинг.
Рятувальнi i невiдкладнi рятувальнi роботи в районах стихiйних лих i вогнищах виробничих аварiй, тобто ведення iнженерної розвiдки, установлення ступеня й об'єму руйнацiй, розмiрiв зон зараження, швидкостi i напрямкiв поширення пожеж, затоплень, заражень i т. п. . виявлення об'єктiв i населених пунктiв, яким безпосередньо загрожує небезпека, визначення необхiдного угрупування сил i засобiв для їхнього запобiгання i лiквiдацiї, порятунок людей, тварин, матерiальнiй цiнностей iз районiв НС; надання медичної допомоги постраждалим: аварiйно-вiдбудовнi роботи, що забезпечують ведення рятувальних робiт, вiдновлення життєдiяльностi населених пунктiв, органiзацiя комендантської служби для забезпечення суспiльного порядку в районах бiдування, охорона матерiальних цiнностей, пошук, упiзнання i поховання загиблих.
Надання матерiальної й iнших видiв допомоги населенню постраждалих районiв, доставка постраждалим продуктiв харчування, води, предметiв першої необхiдностi.
Тимчасове, а потiм капiтальне вiдновлення, часто з реконструкцiєю населених пунктiв, промислових пiдприємств i iнших об'єктiв народного господарства (вiдновлення зруйнованих i ушкоджених житлових i промислових будинкiв i споруджень,. джерел з водою, комунальних i енергетичних мереж, комунiкацiй зв'язку i транспорту, трубопроводiв, аеродромiв, портiв, гiдротехнiчних споруджень). Реставрацiя i консервацiя унiкальних пам'ятникiв iсторiї, мистецтва й архiтектури, зведення нових будинкiв i споруджень замiсть цiлком зруйнованих.
Інженерно-технiчнi заходи щодо пiдвищення якостi роботи об'єктiв народного господарства i надiйностi їх споруджень на випадок повторного впливу руйнiвних проявiв стихiйних лих i виробничих аварцi, профiлактичнi роботи для запобiгання їхнiх руйнацiй надалi, зберiгання людей i матерiальних цiнностей.
Найбiльш складнi i важкi при лiквiдацiї наслiдкiв НС роботи, що вiдносяться до З i 5 групам заходiв.
Заходи щодо лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих i виробничих аварцi в умовах надзвичайної обстановки, жорстких термiнiв їх виконання п обмежених мiсцевих ресурсах постраждалого об'єкта викопуються у визначенiй послiдовностi i вимагають притягнення сил i засобiв багатьох органiзацiй.
Монiторинг
Цивiльної оборони, гiдрометеоцентр; санiтарно-епiдемiчнi станцiї н iншi пiдроздiли мiнiстерств i вiдомств.
Монiторинг - спостереження, оцiнка i прогноз стана навколишнього середовища в зв'язку з господарською дiяльнiстю людини.
На основi зiбраних даних про стан навколишнього свiту даються рекомендацiї щодо рацiональних засобiв господарювання.
Існує три рiвнi монiторингу:
Багато уваги придiляється контролю за утриманням в атмосферi азоту, вуглекислого газу, з'єднань важких металiв, стан; водяних об'єктiв, забруднення їх рiзними органiчними сполуками, нафтопродуктами;
· екологiчний - це визначення змiн у складi екосистем, природних комплексiв, а також контроль, оцiнка i прогноз екологiчного стана на об'єктах народного господарства, територiях, акваторiях, в атмосферi, у зонах розмiщення хiмiчно небезпечних пiдприємств;
для впровадження програми ООН по охоронi навколишнього середовища (ЮНЕП). Вiн координує дiї в справах проведення спiльного монiторингу, обмiну iнформацiєю про природнi змiни пiд впливом антропогенних чинникiв, що дають станцiї глобального монiторингу, i 1991 р. на територiї України застосовується програма системною екомонiторинга України (СЕМ України), у якiй беруть участь бiля ЗО рiзних органiзацiй.
Контроль (дозиметричний, хiмiчний, бiологiчний) проводиться для безпосереднього визначення ступеня зараження людей, мiсцевостi, повiтряної акваторiї радiоактивними, отруйними (СДОР) речовинами i бiологiчними засобами.
Дозиметричний контроль проводиться для своєчасною одержання даних про дози опромiнення людей i ступеня зараженостi мiсцевостi, технiки, для зменшення радiацiйною зараження.
Контроль опромiнення людей проводиться груповим i iндивiдуальним способом.
за допомогою вимiрника потужностi доз радiацiї ДП-5В. комплекту iндивiдуальних дозиметрiв ДП-24 або побутових дозиметричних приладiв типу РКС-01 “Стора”, Белла й iнших.
Індивiдуальний контроль опромiнення, проводиться ї метою одержання даних про дози опромiнення кожної людини за допомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А (ИД-11). дозиметричних приладiв, iнших iндивiдуальних дозиметрiв.
Груповий контроль опромiнення, розрахунковим способом визначається по середньому рiвню потужностi експозицiї гної дози опромiнення населення (МЕД).
МЕД у населених пунктах вимiрюється через рiвнi промiжки часу: за перший перiод - через 0,5-1 годину з моменту зараження, за другий перiод - через 1-2 години, за третiй i наступнi перiоди - через 3-4 години. Для вимiру МЕД використовуються прилади ДП-5В i iншi дозиметричнi прилади.
Ступiнь радiоактивного зараження людей, технiки й iнших предметiв оцiнюється шляхом вимiру потужностi експозицiйної дози в мр/година.
Ступiнь радiоактивною зараження людей, технiки за допомогою приладу ДП-5Ввизначається в такiй послiдовностi: вимiрюють гамма-тло в мiсцi, де буде визначатися МЕД людей i технiки: вимiрюють МЕД на поверхнi людей, технiки.
Хiмiчний контроль проводиться для визначення: факту i ступеня зараженостi отруйними речовинами i сильнодiючими отруйними речовинами засобiв iндивiдуального захисту, технiки, споруджень, води, продуктiв харчування, можливiсть життєдiяльностi населення без засобiв захисту, повноти дегазацiї заражених об'єктiв.
Хiмiчний контроль проводиться за допомогою приладiв хiмiчної розвiдки й у спецiальних хiмiчних лабораторiях.
За допомогою ВПХР можливе визначення типу ОР (СДОР) i їхньої концентрацiї в повiтрi, на мiсцевостi i технiцi, а також збирання проб у заражених районах.
Хiмiчнi лабораторiї проводять аналiзи проб, у яких визначають кiлькiсть ОР (СДОР), що знаходяться в продуктах харчування, у водi i па мiсцевостi.
Бiологiчний контроль проводиться для визначення характеру i ступеня зараженостi мiсцевостi, людей, продуктiв харчування, води, збудниками iнфекцiйних захворювань i визначення засобiв проти бiологiчного захисту. Вiй включає: добiр проб зараженого повiтря й елементiв зовнiшньою середовища, а також специфiчнi iндикацiї, тобто визначення видiв збудникiв iнфекцiйних захворювань у медичних закладах, лабораторiях.
2 питання:
2. Захист населення при повенях
Круговорот води в природi вiдбувається з такою же неминучiстю, як i змiна часiв року. Протягом 3 мiльярдiв рокiв загальна кiлькiсть води на землi залишається незмiнною. Водяний баланс i його цикл обумовленi як впливом сонячного тепла, так i силою земного тяжiння, сполучення яких веде до постiйного круговороту води в природi. Рiдина випаровується й у видi пари потрапляє в атмосферу, де сконденсується i знову потрапляє в землю у вiщi дощу або снiгу.
У природi гiдрологiчний цикл нiколи не виявляє себе регулярно в однiм мiсцi. Якби все було збалансоване, то ми б не знали нi посух, нi повеней. Ця нерегулярнiсть виявляється в рiзних мiсцях i в рiзний час. В одних мiсцях води випаровується бiльше, в iнших бiльше випадає у вiщi осадiв. Висновок: якщо ви живете бiля рiки, то рано або пiзно переживете повiнь.
" води i є самою великою рiкою, схильною до пересихання. Влiтку 1997 р. її низов'я цiлком пересихали бiльш нiж на 140 днiв, залишаючи без води селянськi надiли. Перiоди пересихання рiки стають усе продовгiше, створюючи погрозу 7 мли. i а сiльськогосподарських угiдь - джерелу їжi 52 мли. чоловiк.
Повiнь - затоплення мiсцевостi в результатi пiднятiй рiвня води в рiчцi, озерi, морi, що викликається рясним припливом води в перiод снiготанення або злив, вiтрових нагонiв води, заторiв, зажорiв i т. п.
Про силу i могутнiсть цього стихiйного лиха говорить наступний iсторичний факт:
12 листопада 1970 року циклон обрушився на Бангладеш, пiдняв хвилю, що у цьому районi затопила всю дельту рiки Ганг. Утонуло бiльш 500 тис. чоловiк. По кiлькостi жертв це стихiйне лихо можна вважати самим значним iз сучасних. Весь трагiзм полягає в тому, що на пiдставi спостережень iз супутникiв про наближення бiдування було вiдомо заздалегiдь. Пакiстанськi влади одержали офiцiйне повiдомлення, однак проявили злочинну халатнiсть, не прийнявши нiяких мiр для порятунку населенiм. Були зруйнованi захиснi дамби, греблi i затоплено 50 тис. кв. кiлометрiв територiї. 22 мiста i 10 тис. сiл виявилися пiд водою, було зруйновано понад І млн. будинкiв.
Гiдрологiя роздiлила повенi на 4 основних шли:
· Низькi - спостерiгаються на рiвнинних рiках. Вони практично не порушують ритм життя, якщо проведене попереднє пiдготування; вiдбуваються щорiчно.
· Видатнi (разом у 50-100 рокiв) затоплюють не менше 50% сiльськогосподарських угiдь i вимагають масової евакуацiї населення. Починається затоплення мiст i населених пунктiв;
І в нашi днi повенi заподiюють великий збиток народному господарству, так повiнь восени 1998 року в захiдних областях України затопила ряд населених пунктiв, ушкодженi тисячi житлових будинкiв, зруйнованi мости. окремi дiлянки автомобiльних дорiг, загинуло бiля 20 чоловiк.
Способи боротьби з повенями i катастрофiчними затопленнями:
Евакуацiя людей i тварин в районiв затоплення:
Короткострокове вiдновлення пiд'їзних дорiг i мостiв для забезпечення пiдходу рятувальникiв у райони затоплення.
Пошук постраждалих, порятунок людей (зняття з дахiв будинкiв, пiднятих мiсць за допомогою човнiв, вертольотiв, плотiв i iн)
Доставка постраждалим води, харчування й одягу.
Швидке зведення додаткових насипiв, водовiдвiдних каналiв i дамб.
Лiквiдацiя ушкоджень комунально-енергетичних мереж (лiнiй електропередач i зв'язку).
Масштаб i початок повеней, що викликаються наводками, прогнозуються бiльш, нiж за мiсяць, нагонних (у результатi припливiв води) - за декiлька юдин.
При наявностi достатнього часу населення евакуюється з районiв, з яким загрожує небезпека. Комiсiя з боротьби з повенями повiдомляє населенню мiсця розгортання збiрних евакопунктiв, термiни явки на них.
При повенi, що раптово почалася, треба:
· Вiдключити i аз, воду, електрику.
· Погасити вогонь у печах.
· Перенести на верхнi поверхи i горища цiннi предмети, речi.
· Пiдготувати теплий зручний одяг, грошi.
· Пiдготувати 3-х денний запас харчування.
· Пiдготувати медичну аптечку i лiки.
· Упакувати речi i документи в непромокальнi пакети.
· Зайняти безпечне пiдняте мiсце (верхнiй поверх, дах будинку).
Запастись предметами, що можуть допомогти у випадку самоевакуацiй (автомобiльнi камери, надувнi матраци, дерев'янi бочки i тлi)
До спаду води i прибуття допомоги необхiдно залишатися на дахах, деревах i iнших височинах. Щоб рятувальники могли швидше виявити потерпiлих, необхiдно у свiтлий час доби вивiшувати на високе мiсце бiлу або кольорову полотнину, а в темний-подавати свiтловi сигнали.
Евакуацiя здiйснюється на човнах, катерах, плотах i iнших плавальних засобах. Пiд час посадки на них необхiдно дотримуватись суворої дисциплiни, i' човен необхiдно спускатися по одному, ступаючи на середину настилу, розсаджуватися за вказiвкою старшого. Пiд час руху не можна обмiнюватися мiсцями, сiдати па борг човна, ходиш по плавзасобу.
Опинившись пiд час повенi в поле, лiсi, потрiбно зайняти бiльш пiдняте мiсце. забратися на дерево. Попавши у воду, варто плисти до найближчої незатопленої дiлянки не проти плину, а пiд кутом до нього, використовуючи будь-якi пiдручнi засоби, що допомагають триматися на плаву: колоди, дошки i т. п.
До потопаючого пiдпливають на човнi проти плину, а пiднiмають його з корми. Якщо у водi виявилося кiлька людей, у першу чергу беруть на борi тих, хто потребує в негайної допомоги, iншим подають рятувальнi засоби.
(плин, пiдйом або спад води, вiдсутнiсть ознак дiяльностi рятувальникiв i т. п.). Виходиш тiльки iз страховкою, перевiряючи кожний крок перед собою, оскiльки шлях може бути розмитий.
Не можна вживати в їжу продукти, що потрапили, а навколишню воду пити. Алкоголь не тiльки не допомагає, але i сильно ускладнює виживання як у холодi, так i в жарi. Без води середня доросла людина може залишатися в живих вiд 3 до 10 днiв. При рацiонi 500-600 мл води в добу людина здатна протриматися навiть у тропiках не менше 10 днiв без серйозних змiн в органiзмi, а без їжi можна прожити бiльш мiсяця.
Французький лiкар Алан Бомбар, що перетнув на надувному човнi в 1952 роцi Атлантичний океан за 65 доби без запасiв води i їжi, писав: "Жертви легендарних аварiй кораблiв, що загинули передчасно, я знаю: вас убило не морс, вас убив не голод, вас убила не спрага! Розхитуючись на хвилях пiд жалiбнi лементи чайок, ви померли вiд страху. "
От декiлька його рекомендацiй для виживання в ІІС:
Не втрачати самовладання (до 75% постраждалих при НС людей впадають в iстерiю або прострацiю), дiяти рiшуче i розумно.
Постiйно бути зайнятим необхiдною роботою (впорядкування одягу, ремонт пiдготування плавзасобу i т. п.)
У холодному клiматi робити вправи, щоб зберегти тепло, тримати ноги по можливостi сухими.
При вiдсутностi запасiв води першi 24 години не пити, органiзувати збiр дощової води, обмежити споживання води (500 мл у день, подiленi на численнi дози з найбiльшою дозою ввечерi).
i дверi, не запалювати вогонь, не виключати електрику, можливий вiдплив газу. Користуватися електрикою газом, водопроводом можна тiльки пiсля дозволу фахiвцiв.
| 
