Меню
  Список тем
  Поиск
Полезная информация
  Краткие содержания
  Словари и энциклопедии
  Классическая литература
Заказ книг и дисков по обучению
  Учебники, словари (labirint.ru)
  Учебная литература (Читай-город.ru)
  Учебная литература (book24.ru)
  Учебная литература (Буквоед.ru)
  Технические и естественные науки (labirint.ru)
  Технические и естественные науки (Читай-город.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (labirint.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (Читай-город.ru)
  Медицина (labirint.ru)
  Медицина (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (labirint.ru)
  Иностранные языки (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (Буквоед.ru)
  Искусство. Культура (labirint.ru)
  Искусство. Культура (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (labirint.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (book24.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Буквоед.ru)
  Эзотерика и религия (labirint.ru)
  Эзотерика и религия (Читай-город.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (book24.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (Буквоед.ru)
  Для дома, увлечения (labirint.ru)
  Для дома, увлечения (Читай-город.ru)
  Для детей (labirint.ru)
  Для детей (Читай-город.ru)
  Для детей (book24.ru)
  Компакт-диски (labirint.ru)
  Художественная литература (labirint.ru)
  Художественная литература (Читай-город.ru)
  Художественная литература (Book24.ru)
  Художественная литература (Буквоед)
Реклама
Разное
  Отправить сообщение администрации сайта
  Соглашение на обработку персональных данных
Другие наши сайты
Приглашаем посетить
  Фет (fet.lit-info.ru)

   

Метеорологічні природні надзвичайні ситуації, причини винекнення, наслідки, методи захисту

Метеорологiчнi природнi надзвичайнi ситуацiї, причини винекнення, наслiдки, методи захисту

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХОЛОДУ

Метеорологiчнi природнi

надзвичайнi ситуацiї;

причини винекнення, наслiдки, методи захисту

З дисциплiни Безпека життєдiяльностi


Змiст

1. Вступ;

2. Сильна спека;

3. Сильний вiтер;

4. Смерч;

6. Град;

8. Ожеледь;

9. Хуртовина;

10. Мороз;

11. Висновок;


Внаслiдок лише одного смерчу на Волинi в 1997 роцi загинуло 4 i дiстало поранення 17 чоловiк, зруйновано близько 200 будинкiв, знищено та пошкоджено 60 тис. Га посiвiв. Для лiквiдацiї наслiдкiв смерчу залучалося 1700 чоловiк, то 100 одиниць спецiальної технiки у складi пiдроздiлiв та формувань цивiльної оборони, пiдроздiлiв iнших мiнiстерств та вiдомств.

У 1998 роцi зареєстровано 115 метеорологiчних явищ, в наслiдок яких загинуло 8 та постраждало 33 чоловiка.

Небезпечнi метеорологiчнi явища, що мають мiсце в Українi: сильнi зливи (Карпатськi та Кримськi гори); град (на всiй територiї України), сильна спека (степова зона); суховiї, посухи (степова та схiдна лiсостепова зона); урагани, шквали, смерчi, пиловi бурi (пiвденний схiд степової зони); сильнi тумани (пiвденний схiд степової зони); сильнi заметiлi, заноси (Карпати); значнi ожеледi (степова зона); сильний мороз (пiвнiч полiсся та схiд лiсостепової зони); крiм того вздовж узбережжя та в акваторiї Чорного i Азовського морiв мають мiсце шторми, ураганнi вiтри, смерчi, зливи, обмерзаня споруд та суден, сильнi тумани, заметiлi, ожеледi.

Найбiльш потерпає вiд впливу стихiйних метеорологiчних явищ степова зона (де розташована територiя Одеської областi), де помiченi явища притаманнi як для теплого (сильна спека, пиловi бурi, суховiї, лiсовi пожежi), так i холодного (сильнi морози, сильна ожеледь) перiоду року.

Сильна спека

– пiдвищення температури повiтря до плюс 35°С i вище в деякi роки вона перевищує 40°С.

Суховiї – це вiтри з високою температурою i низькою вiдносною вологiстю повiтря. Пiд час суховiї в посилюється випаровування, що при нестачi вологи у грунтi часто призводить до в’янення та загибелi рослин.

Посухи – значна та тривала нестача опадiв, при пiдвищенiй температурi та незькiй вологостi повiтря, що викликає зниження запасiв вологи у грунтi i як наслiдок, погiршення росту, а iнодi i загибель рослин.

Сильний вiтер

Вiтер – це рух повiтря вiдносно земної поверхнi, який виникає в результатi нерiвномiрного розподiлу тепла (атмосферного тиску) i направлений з зони високого тиску в зону низького.

Причиною виникнення сильних вiтрiв (бурь, ураганiв) є утворення тропiчних циклонiв.

Циклон – зона зниженого атмосферного тиску.

Тропiчний циклон – це атмосфернi вихорi значної iнтенсивностi i малого дiаметра, якi виникають на океанами в тропiчних широтах i викликають сильнi хвилi на морi та значнi руйнування на сушi.

У випадку отримання штормового попередження завжди слiд вжити заходiв власної безпеки. В дома слiд вiдключити газ, електроенергiю, надiйно зачинити вiкна i кватирки. З балконiв i лоджiй слiд прибрати всi предмети, якi можуть бути скинутi вiтром. Не слiд знаходитись у немiцних спорудах. На подвiр’ї слiд закрiпити всi господарчi предмети щоб їх не зiрвало поривами вiтру. Особливо це стосується будiвельних матерiалiв, якi мають малу вагу i велику площу поверхнi: довгi дошки, листи фанери, шиферу тощо. Такi предмети плануючи з вiтром, здатнi спричинити серйознi пошкодження спорудам i людям. Подiбнi предмети потрiбно зв’язати разом, притиснути дошками до землi, i мiцно прив’язати до глибоко вбитих кiлкiв.

Дуже небезпечно пiд час урагану знаходитись на вулицi, бо iснує висока ймовiрнiсть поранення предметами, якi пiднятi вiтром у повiтря, зiрваними з дахiв листами. Небезпечно знаходитись поруч з старими деревами, якi можуть впасти, а також стовпiв електропроводiв, бо можливий обрив проводу.

Якщо поруч немає споруди, де можна було б заховатися вiд бурi, треба заховатись у кюветi, будь-якому iншому заглибленнi, накрити голову хоча б руками.

Якщо ураган застав у лiсi, то треба ховатись у тих мiсцях де лiс густий, та вибрати мiсце де дерева приблизно однакової висоти, щоб не опинитися пiд вагою зламаного дерева, чи гiлки.

Коли ураган застав у полi, слiд залишити пiдвищенi рельєфу, вiдiйти вiд дерев, якi стоять окремо i можуть бути поваленi, швидко знайти будь-яке заглиблення на землi – яр, рiв, яму, дорожнiй кювет тощо.

СМЕРЧ

по спiралi, втягуючи iз землi пил, воду, i рiзнi предмети.

Існують смерчi не довго, вiд декiлькох секунд до декiлькох годин i проходять при цьому шлях вiд сотень метрiв до десяткiв кiлометрiв. Смерчi бувають в усiх районах землi, його майже завжди добре видно, при його пiдходi чути сильне гудiння. Середня швидкiсть перемiщення приблизно дорiвнює 50-60 км/год.

Найбiльшу небезпеку при смерчi являють собою пiднятi у повiтря, розкрученi до великої швидкостi рiзнi предмети, якi розлiтаються навкруги. На вiдмiну вiд бурь i ураганiв смерч iде вузькою смугою. Тому є можливiсть уникнути зустрiчi з ним. Треба визначити напрямок i швидкiсть руху смерчу i втiкати в протилежний бiк.

Вiд одягу з великою паруснiстю треба завчасно позбавитися.

ПИЛОВА БУРЯ

Пилова буря – тривалий перенос великої кiлькостi пилу та пiску вiтром зi швидкiстю бiльше 15 м/с.

дiя пилової бурi виникає додатково через дiю частинок ґрунту, який рухається з великою швидкiстю.

Пиловi бурi виникають звичайно в лiтку, iнодi навеснi або взимку, коли нема снiгу. В степовiй зонi вони виникають також при нерацiональнiй оранцi землi.

Людинi, яка потрапила в пилову бурю, необхiдно лягти з пiдвiтряної сторони за будь-який високий предмет, який мiцно тримається на землi – камiнь, густий кущ тощо. Дихальнi шляхи треба захистити тканинною пов’язкою вiд пiску та пилу. Пору з собою, пiд руку покласти закриту ємкiсть з запасом води.

ГРАД

Існують методи боротьби з градом, якi полягають в тому, що в переохолодженi хмари (з лiтакiв, ракет, наземних установок) вносять йодисте срiбло, тверду вуглекислоту та iншi реагенти, якi зумовлюють змiни фазового стану хмар i запобiгають випаденню граду.

Величина градин бiльша за 1 см небезпечна для людини, тому пiд час граду треба уникати перебування на вулицi.

ЗЛИВА

Злива – випадання iнтенсивного, короткочасного дощу.

водойм зливовими опадами можуть виникати гiдродинамiчнi аварiї: прорив дамб, гребель.

ОЖЕЛЕДЬ

Ожеледь виникає тодi, коли бiля землi температура повiтря дещо нижча вiд нуля градусiв. Якщо в цей час iде дощ або мокрий снiг, то бiля землi вода замерзає i на її поверхнi утворюється шар льоду. Пiд дiєю ожеледицi ламаються дерева, обриваються лiнiї електропередач, паралiзується рух транспорту на дорогах.

Опинившись в таку пору на вулицi, треба пам’ятати ряд правил:

Найнебезпечнiше пересуватись в ожеледицю, максимально знизивши центр тяжiння власного тiла, рухатись на дещо зiгнутих ногах. При цьому зменшується ймовiрнiсть падiння на спину, що супроводжується найбiльшими травмами. Руки слiд тримати вiльно, дещо розведеними, так ними легше балансувати, сприяє бiльшiй стiйкостi. Рухатись в ожеледицю значно безпечнiше у взуттi без каблукiв з пiдошвою на м’якiй основi, вдвох, взявши один одного пiд руки.

дистанцiї. Третє – завчасне плавне гальмування. Не можна допускати рух автомобiля юзом.

ХУРТОВИНА

Хуртовина – сильний вiтер, який сприяє взимку перенесенню в повiтрi великих мас снiгу.

Хуртовини в нашiй країнi часто досягають великої сили на великих площах. Вони призводять до припинення руху транспорту, загибелi сiльськогосподарських тварин i навiть людей. Людина може збитися з дороги iз за сильного вiтру та поганого бачення або зовсiм замерзнути.

трактори а iнодi i танки.

МОРОЗ

Мороз – це зниження температури повiтря нижче нуля градусiв.

Трапляються випадки, коли людина замерзає при сильному холодi, особливо якщо вона стомлена, перезбуджена, голодна чи нервово виснажена.

Симптоми замерзання. Людину спочатку морозить, температура тiла падає до +30-32°С. Утруднюється дихання, посилюється серцебиття, пiдвищується артерiальний тиск. При подальшому охолодженi з’являється сонливiсть; оскiльки розширюються судини шкiри, виникає оманливе вiдчуття тепла, а за цим глибокий сон, пiд час якого поступово згасає серцева дiяльнiсть, дихання...

Перша допомога полягає в тому, щоб швидко зiгрiти людину, вiдновити дихання i кровообiг. Замерзлого переносять у тепле примiщення, зiгрiвають грiлками, розтирають руки i ноги спиртом, але нi в якому разi не снiгом! Потерпiвшого треба напоїти гарячим чаєм, або кавою, а потiм посадити у теплу ванну (температура води +37-38°С).

Висновок

Таким чином, у зв’язку з наявнiстю в Українi досить значної загрози з боку природних чинникiв, захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об’єктiв вiд стихiйного лиха, поруч iз захистом вiд надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, є важливим державним завданням.