Захист населення при радiацiйному забрудненнi
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
на тему: «Захист населення при радiацiйному забрудненнi»
Харкiв-2008
ЗМІСТ
Викиди радiоактивних речовин у навколишнє середовище. 4
Заходи щодо протирадiацiйного захисту. 5
ПРАВИЛА поведiнки та дiй населення в очагу ядерного уражения. 6
Заключение. 9
Список источников информации. 10
ВСТУП
Цивiльний захист населення вiд небезпек є однiєю з найважливiших задач держави. Цивiльна оборона як сфера наукової та практичної дiяльностi виникла у досить непростi часи, але навiть i понинi не втратила свого значення. І насамперед це стосується захисту населення вiд надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, тобто таких, що якимось чином пов’язанi з дiяльнiстю людини.
Порушення нормальної життєдiяльностi людини та навколишнього середовища у наслiдок аварiй, катастроф, стихiйного лиха, епiдемiй, вiйн та iнших факторiв, тобто надзвичайнi ситуацiї, трапляються в наш час досить часто. Тому неможна забувати певних правил поведiнки, що необхiднi для виходу зi складної ситуацiї у разi небезпеки.
Один з видiв надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, аварiї чи навмиснi дiї, направленi на викиди радiоактивних речовин, є чи не найбiльш небезпечним для життя та здоров’я людини та середовища, що її оточує. Людство, винайшовши ядерну енергiю та створивши ядерну зброю, ще на превеликий жаль не змогло вiднайти спосiб уберегтися вiд наслiдкiв дiї радiоактивних речовин, та повнiстю очистити зону забруднення пiсля викиду. Яскравий для цього приклад – вибух на Чорнобильськiй АЕС, що призвiв до втрати цiлих мiст та багатьох населених пунктiв, покалiчив долi тисяч людей, якi i сьогоднi вiдчувають на своєму здоров’ї наслiдки цього лиха, а крiм того, завдав непоправних збиткiв для природи та навколишнього середовища цiлого регiону.
Тому захист населення вiд радiацiйного забруднення вiдiграє визначну роль при надзвичайних ситуацiях такого типу, як єдиний спосiб применшити збитки та втрати населення.
Ядерна зброя виникла наприкiнцi другої свiтової вiйни як перша зброя масового знищення таких масштабiв. Вона одразу ж була застосована США при бомбардуваннi японських мiст Хiросiми та Нагасакi. Це спричинило страшнi наслiдки для населення, флори та фауни, економiки країни. Ядерна зброя – це боєприпаси, дiя яких заснована на використаннi внутрiшньоядерної енергiї, що видiляється при вибухових ядерних реакцiях. До вражаючих факторiв дiї ядерної зброї вiдносять ударну хвилю, свiтове випромiнювання, проникаючу радiацiю, радiоактивне зараження територiй та електромагнiтний iмпульс.
речовин у навколишнє середовище внаслiдок аварiї на атомних електростанцiях характеризується дозою випромiнення, рiвнем радiацiї, осередком ядерного ураження.
Шляхи пiдвищення життєдiяльностi в умовах радiацiйної небезпеки можуть бути рiзними. Актуальним для жителiв багатьох районiв України є питання про виживання в умовах пiдвищеної радiацiї. Оскiльки зараз основну загрозу становлять радiонуклiди, що потрапляють в органiзм людини з продуктами харчування, слiд знати запобiжнi й профiлактичнi заходи, щоб сприяти виведенню з органiзму цих шкiдливих речовин.
При цьому важливе мiсце для захисту населення вiдiграє визначення радiацiйного фону територiї та оцiнка радiацiйної обстановки. Пiд очагом ядерного ураження розумiється територiя з населеними пунктами, сiльськогосподарськими та iншими об’єктами, що пiддалися дiї радiацiї. Радiацiйна обстановка – це обстановка, яка складається на територiї адмiнiстративного району, чи населеного пункту, чи об’єкту народного господарства у результатi радiоактивного забруднення мiсцевостi, яка потребує прийняття певних заходiв iз захисту населення. Пiд оцiнкою радiацiйної обстановки розумiється рiшення задач з рiзних варiантiв дiй формувань цивiльної оборони, а також виробничої дiяльностi об’єктiв та населення в умовах радiацiйного зараження, аналiз отриманих результатiв та вибiр найбiльш цiлесообразних варiантiв дiй, при яких виключається радiацiйне ураження людей. Оцiнка радiацiйної обстановки проводиться з використанням спецiальної карти з нанесеними на неї зонами ураження та рiвнями радiацiї.
Заходи щодо протирадiацiйного захисту
речовин.
Протирадiацiйний захист населення включає в себе наступнi заходи:
‒ визначення та оцiнка радiацiйної обстановки;
‒ розробка та введення в дiю режимiв радiацiйного захисту;
‒ органiзацiя та проведення дозиметричного контролью радiацiйного фону;
‒ засоби захисту населення при радiацiйному забрудненнi;
‒ забезпечення населення та невоєнiзованих формувань цивiльної оборони засобами протирадiацiйного захисту (протигази, засоби захисту шкiри та iнше, накопичення, зберiгання, видача);
‒ лiквiдацiя наслiдкiв радiоактивного ураження (спецiальна санiтарна обробка, обеззараження мiсцевостi та споруд) та iншi.
заздалегiдь будуються захистнi споруди: схованки та протирадiацiйнi укриття. Схованки забезпечують найбiльш надiйний захист вiд усiх уражаючих факторiв будь-якої зброї масового знищення (у тому числi й нейтрального), всiх видiв звичайної зброї, а також вiд шкiдливих наслiдкiв застосовання ядерної зброї (вiд високих температур, отруйних випарувань, димiв, обвалiв, уламкiв пошкоджених будiвель i т. д.) у схованках можна знаходитися тривалий час.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНки та Дiй НАСЕЛЕНнЯ В ОЧАГу ЯДЕРНОГО уРАЖЕНИЯ
Поведiнка та дiї населення в очагу ядерного уражения багато в чому залежить вiд того, де люди знаходилися у момент ядерного вибуху: у схованках чи укритях, чи поза їх межами. Якщо люди знаходилися у схованках, до необхiдно лише ретельно дотримуватися правила перебування у них та строго виконувати накази комендантiв та iнших вiдповiдальних людей, а також постiйно мати напоготовi засоби iндивiдуального захисту.
у нi може складати не бiльше однiєї доби. У рази обсягiв уражень вiд 80 до 240 Р/ч знаходженяя людей у захиснiй спорудi збiльшується до трьох дiб, у зонi ураження з рiвнем радiацiї бiльше за 240 Р/ч час перебування складатиме бiльше за три доби. При цьому очевидна необхiднiсть наявностi припасiв продуктiв харчування та медикаментiв у таких схованках.
Якщо внаслiдок ядерного вибуху схованка опиниться пошкодженою та подальше перебування у нiй – небезпечним, то приймають мiри по швидкому звiльненню примiщеннчя, заздалегiдь надiвши всi засоби iндивiдуального захисту. Знаходячись у завалених захисних спорудах, необхiдно робити все для попередження виникнення панiки.
При знаходженнi людей пiд час ядерного вибуху поза межами заїхисних споруд, наприклад, на вiдкритiй мiсцевостi чи на вулицi, в якостi укриття потрiбно використовувати найближчi природнi укриття. Якщо таких укриттiв знайти не вдалося, необхiдно повернутися до вибуху спиною, лягти на землю лицем униз, сховавши руки пiд себе, а пiсля того, яко пройде ударна хвиля, негайно надiти протигаз чи респiратор, чи хочаб якимось iншим чином захистити дихальнi шляхи. Пiсля цього – стряхнути пил, що осiв на одяг та взуття, надягти наявнi засоби захисту шкiри чи використати у цiй якостi одяг, не залишаючи при цьому вiдкритих дiлянок шкiри, а за цим – якнайшвидше полишити очаг радiацiйного ураження або укритися у найближчiї захистнiй спорудi.
Знаходження людей на вiдкритiй мiсцевостi поза схованками не дивлячись на використаапня ними засобiв iндивiдуального захисту, всеодно неминуче призводить до опромiнення та, як наслiдок, променевої хвороби. Для застереження цього, чи применшення наслiдкiв, треба якомога швидще провести профiлактику уражень iонiзуючими випромiненнями.
З метою зменшення можловостi ураження радiоактивними речовинами, на територiї очага ураження забороняється приймати їжу, пити та палити. У крайнiх випадках дозволяється приймати їжу в укриттях на дiлянках, де рiвень радiацiї не перевишчує 5 Р/ч, а готувати – на дiлянках, де рiвень радiацiї не перевишчує 1 Р/ч.
При виходi з очагiв ураження необхiдно пам’ятати, що, особливо в мiстах, руйнування будiвель може продовжуватися i пiсля припинення дiї ударної хвилi: окремi елементи будинкiв можуть впасти пiсля вибуху. Тому необхiдно це враховувати не тiльки при перемiщеннi а й при зупинках: пересуватися треба посерединi вулицi. Також треба поводитися дуже обережно та увахно при появi на шляху будь-яких дротiв, проводiв.
Напрямок пересування треба розраховувати з урахуванням знакiв огородження, що розсталенi розвiдкої цивiльної оборони, – у бiк зниження рiвней радiацiї . пересуваючись по зараженiй територiї необхiдно намагатися не пiдiймати пилу, а у дощову погоду – обходити калюжi та не пiдiймати бризк.
заходи по вiдверненню подальшого потрапляння iонiзованих часток до ран.
У населених пунктах для людей велику небезпеку становлять пожари, що їх викликало свiтлове опромiнення ядерного вибуху. Необхiдно вмiти вести боротьбу iз вогнем, правильно дiяти при їх гасiннi, аби не отримати уражень.
захисту, при санобробцi – з вiдкритих дiлянок тiла, слизковин очей, носа та рота.
Позаяк одноразова часткова дезактивацiя та санiтарна обробка не завжди гарантуе повного видалення радiоактивного пилу, то пiсля їх проведення обов’язково здiйснюється дозиметричний контроль. Якщо при цьому виявиться, що зараження одягу та тiла перевищує норму, то часткову дезактивацiю та санiтарну обробку треба повторити.
Таким чином, захист населення при радiацiйному забрудненнi, вiдiграючи вирiшальну роль у рiтуваннi великих мас населення, що постраждали вiд вiбуху радiоактивних речовин, являє собою цiлий комплекс заходiв.
Цi заходи повiннi здiйснюватися надiленими для цього повноваженнями службами, органiзацiями та загонами, що складаються з працiвникiв та керiвникiв прiдприємств та органiзацiй. Ефективнiсть здiйснення таких заходiв залежить не тiльки вiд впраностi робот формувань цивiльної оборони, а й насамперед, вiд поiнформованостi суспiльства, його навичок стосовно боротьби iз ситуацiєю радiацiйного ураження та поведiнки у такiй ситуацiї.
З часiв появи ядерної енергiї та цивiльної оборони як такої, вона стала невiд’ємною частиною загального захисту населення, та отримала широку наукову та технiчну базу, використання якой – долг держави та суспiльства при порятунку життiв.
Лiтература
2. Симоненко В. В., Кротов А. И. «Гражданская оборона стран мира» – М.: 1990 г. –260 с.
3. Стеблюк М.І. Цивiльна оборона та цивiльний захист – К.: 2006 г. – 456с.
| 
