Економiчнi i законодавчi питання охорони працi
1 Соцiально-економiчне значення заходiв з охорони працi
Кошти, якi витрачаються на полiпшення умов працi, розроблення i здiйснення заходiв з профiлактики виробничого травматизму, професiйних захворювань, крiм великого соцiального ефекту, дають i вагомi економiчнi результати. Складовими цих результатiв можуть бути:
- зростання продуктивностi працi;
- зменшення плинностi кадрiв;
- скорочення витрат на пiльги i компенсацiї.
За сприятливих умов працi працездатнiсть людини пiдвищується тому, що не витрачаються зайвi зусилля на захист органiзму вiд дiї несприятливих факторiв. Крiм того, бiльш ефективно використовується робочий час за рахунок зменшення втрат його через тимчасову непрацездатнiсть працiвникiв. За рядом експертних оцiнок загальна захворюванiсть працюючого населення, приблизно на 25-30% пов'язана з несприятливими умовами працi на робочому мiсцi.
За даними численних дослiджень:
| Найменування заходу |
|
| Природне освiтленн |
10 |
| Улаштування рацiонального штучного освiтлення |
6-13 |
| Правильна органiзацiя робочогомiсця |
скорочення браку до 25% |
| Продумане використання музики |
21 |
| Рацiональне забарвлення примiщення |
|
| Зниження шуму до допустимих меж |
25 |
| Зниження високої температури повiтря в примiщеннi iз 26-30 `С до 18`С |
50-80 |
Існуючi зараз методики визначення економiчної ефективностi заходiв з полiпшення умов працi мають загальнi основи i призначенi для вирiшення двох типiв завдань:
1 Визначення економiчного збитку, спричиненого пiдприємству i суспiльству в цiлому виробничим травматизмом, професiйними захворюваннями, плиннiстю робочої сили.
2 Власне розрахунок економiчної ефективностi заходiв, направлених на полiпшення умов працi.
Методики для визначення збитку вiд захворюваностi i травматизму вiдрiзняються одна вiд одної повнотою врахування втрат.
У загальному випадку збиток вiд виробничого травматизму складається:
1 - iз втрат пiдприємств,
Збиток пiдприємству, на якому вiдбувся нещасний випадок, може бути оцiнений через такi показники (грн):
- втрати доходу пiдприємства через зниження обсягу продукцiї, що випускається;
- витрати на вiдновлення i ремонт устаткування, транспортних засобiв та iнше, якi були зруйнованi внаслiдок нещасного випадку ;
- витрати на заробiтну плату особам, якi брали участь у порятунку i наданнi першої медичної допомоги потерпiлим i в лiквiдацiї наслiдкiв нещасного випадку;
- витрати, пов'язанi з розслiдуванням нещасного випадку, iз запрошенням експертiв, спецiалiзованих лабораторiй;
- втрати вiд зниження продуктивностi працi пiсля повернення потерпiлого на виробництво;
- витрати, пов'язанi з пiдбором i додатковим навчанням персоналу, що замiнює потерпiлого;
- виплата додаткової допомоги потерпiлому при переведеннi його на iнвалiднiсть або сiм'ї потерпiлого у разi його смертi.
Витрати фонду соцiального страхування характеризуються такими показниками (грн):
- вiдшкодування збиткiв працiвниковi або його сiм’ї у разi загибелi;
- навчання та переквалiфiкацiя за неможливостi виконувати попередню роботу.
Ефективнiсть заходiв з полiпшення умов працi може бути оцiнена порiвнянням умов працi та наслiдкiв їх впливу на працездатнiсть i здоров'я людини до та пiсля впровадження заходiв.
Економiчний ефект при цьому досягається завдяки:
- пiдвищенню продуктивностi працi за рахунок збiльшення працездатностi i зниження стомлюваностi персоналу завдяки полiпшенню умов працi;
- зниженню трудомiсткостi продукцiї внаслiдок зменшення витрат працi на робочому мiсцi (скорочення зайвих зусиль i рухiв);
- збiльшення ефективного фонду робочого часу внаслiдок скорочення цiлоденних втрат через тимчасову непрацездатнiсть вiд виробничих травм та професiйних захворювань;
Рiчний економiчний ефект визначається шляхом порiвняння отриманої економiї iз приведеними витратами на здiйснення заходiв.
2 Заходи з охорони працi як найважливiша складова частина плану економiчного i соцiального розвитку пiдприємства
Основним документом, що визначає взаємовiдносини власника та трудового колективу в галузi економiчного i соцiального розвитку пiдприємства є колективний договiр.
Колективнi договори укладаються щорiчно профспiлковим комiтетом вiд iменi трудового колективу та власником (або його представником).
Основними роздiлами колективного договору є:
1 Виконання плану економiчного i соцiального розвитку пiдприємства.
2 Впровадження досягнень науки i технiки.
3 Оплата i нормування працi.
5 Забезпечення дисциплiни працi.
6 Охорона працi.
7 Соцiальне страхування.
9 Житлово-побутовi умови працiвникiв.
До колективного договору додається окремим документом угода власника i профспiлки про виконання номенклатурних заходiв з охорони працi та перелiк працiвникiв, яким встановлена видача спецiальних харчiв i спецодягу.
Номенклатурнi заходи можуть враховувати:
1 Модернiзацiю технологiчного, пiдйомно-транспортного та виробничого устаткування.
2 Впровадження автоматичного i дистанцiйного керування устаткуванням.
4 Впровадження технiчних пристроїв, що забезпечують захист працюючих вiд ураженняелектричним струмом.
5 Улаштування запобiжних i захисних пристосувань для безпечної експлуатацiї систем, що працюють пiд тиском.
6 Нанесення знакiв безпеки.
7 Створення нових i реконструкцiя iснуючих вентиляцiйних систем.
8 Зниження рiвнiв шуму, вiбрацiї, ультразвуку, iонiзацiї та iнших шкiдливих випромiнювань.
9 Доведення природного i штучного освiтлення на робочих мiсцях до нормованих значень.
10 Улаштування тротуарiв, переходiв, тунелiв, галерей, на територiї пiдприємства.
11 Улаштування мiсць органiзованого вiдпочинку i обiгрiву працюючих, а також укриттiв вiд сонячного промiння i атмосферних опадiв.
12 Органiзацiя кабiнетiв, куточкiв, пересувних лабораторiй з охорони працi, придбання необхiдних приладiв i апаратури.
13 Видання та придбання необхiдної нормативно-технiчної документацiї з охорони працi.
3 Фiнансування й облiк витрат на заходи з охорони працi
Перехiд вiд адмiнiстративно-командної економiки до ринкової супроводжується руйнуванням колишнiх управлiнських зв'язкiв, у тому числi i в питаннях охорони працi.
Основним суб'єктом господарської дiяльностi, у тому числi i в питаннях профiлактики травматизму, стало саме пiдприємство, яке позбавилося допомоги, яку надавали йому ранiше державнi органи управлiння.
Замiсть колишнiх механiзмiв i структур, що органiзовували цю роботу, не були визначенi i сформованi їх наступники.
За дiючим до недавнього часу законодавством всi витрати, пов'язанi з нещасними випадками, несло те пiдприємство, де цей випадок стався.
Через обмеженi фiнансовi можливостi малих i середнiх пiдприємств, вони в ситуацiї майбутнiх виплат могли просто само лiквiдовуватися, залишивши напризволяще потерпiлих та їх сiм'ї.
Навiть великi пiдприємства, з пiдвищеним рiвнем професiйного ризику (вугiльнi, гiрничодобувнi, хiмiчнi), часто були не в змозi нести весь тягар виплат потерпiлим на виробництвi або їх сiм'ям.
Для забезпечення надiйного захисту працiвникiв, потерпiлих на виробництвi, в Українi 23 вересня 1999 року був прийнятий Закон України «Про обов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань, що призвели до втрати працездатностi».
Цей закон створює систему державного страхування для надiйного захисту працiвникiв.
При цьому система iндивiдуального (безпосередньо пiдприємствами) вiдшкодування збиткiв потерпiлому замiнюється новою системою, аналогiчною до систем розвинених європейських країн.
До складу правлiння фонду належать:
2 Застрахованi працiвники.
У компетенцiї фонду зосередженi:
1 Питання профiлактики травматизму.
3 Вiдшкодування заподiяного збитку.
Процедура страхування працiвникiв здiйснюється в без особистiй формi. Сам факт прийому на роботу або до навчальної установи людини свiдчить про те, що вона застрахована.
договору з першим з найманих працiвникiв, пройти реєстрацiю у вiддiленнi фонду.
Добровiльно, за письмовою заявою, вiд нещасного випадку можуть застрахуватися:
1 Священнослужителi.
2 Особи, що забезпечують себе роботою самостiйно.
3 Громадяни – суб'єкти пiдприємницької дiяльностi.
Згiдно iз законом нещасний випадок на виробництвi або професiйне захворювання стає страховим випадком.
- допомогу з тимчасової непрацездатностi;
- одноразову допомогу при стiйкiй втратi працездатностi або смертi потерпiлого;
- пенсiю у зв'язку з втратою годувальника.
2 Органiзувати похорони загиблого i сплатити всi витрати.
3 Забезпечити потерпiлому повний обсяг необхiдної медичної допомоги.
4 Провести навчання i переквалiфiкацiю потерпiлого за неможливостi виконувати колишню роботу.
Таких виплат тим менше, чим нижчий виробничий травматизм. Тому для профiлактики травматизму Фонд, в особi страхових експертiв фонду:
- перевiряє стан профiлактичної роботи;
- бере участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
- внескiв роботодавцiв;
- прибутку, отриманого вiд тимчасово вiльних коштiв фонду на депозитних рахунках;
- коштiв, отриманих вiд стягнення штрафiв з пiдприємств i працiвникiв, винних у порушеннi нормативiв охорони працi;
- добровiльних внескiв.
На 2001 рiк середнiй тариф внеску для господарських органiзацiй дорiвнював 0,32% вiд рiчного фактичного об'єму реалiзованої продукцiї.
Для бюджетних органiзацiй – 0,2% вiд рiчної суми фонду оплати працi, що пiдлягає прибутковому оподаткуванню з громадян.
Основнi положення з охорони працi закрiпленi в нинi дiючiй Конституцiї, в Законi України "Про охорону працi", Кодексi законiв про працю України.
Стаття 43 Конституцiї свiдчить: „Кожен має право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi…”
У Законi України "Про охорону працi" у статтi 4 викладенi основнi принципи державної полiтики у галузi охорони працi, а саме:
1 - прiоритет життя i здоров'я працюючих;
3 - комплексне вирiшення задач охорони працi на пiдставi нацiональних програм, iз урахуванням напрямiв економiчної i соцiальної полiтики;
4 - соцiального захисту трудящих, повної компенсацiї збитку особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi i вiд профзахворювань;
5 - встановлення єдиних нормативiв з охорони працi для всiх пiдприємств, незалежно вiд форм власностi i видiв їх дiяльностi.
В Законi даються гарантiї прав громадян на охорону працi, органiзацiю охорони працi на виробництвi, стимулювання охорони працi.
Розкриваються положення державного управлiння охороною працi, державний нагляд i громадський контроль за охороною працi, вiдповiдальнiсть працюючих i власникiв за порушення законодавства про охорону працi.
Зокрема, Законом регламентована видача працiвникам спецодягу, iнших засобiв iндивiдуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобiв.
Вiдповiдно до нього на роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, а також на роботах, пов'язаних iз забрудненням або здiйснюваних в несприятливих температурних умовах, працiвникам видаються безкоштовно, за встановленими нормами, спецодяг, спецвзуття й iншi засоби iндивiдуального захисту, змиваючi i знешкоджуючi засоби.
захисту.
Видача замiсть спецодягу i спецвзуття матерiалiв для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється.
Питанням охорони працi в Кодексi законiв про працю (КЗпП) присвячена глава 11 Кодексу.
Стаття 153 "Забезпечення здорових i безпечних умов працi".
Зокрема:
- забезпечення здорових i безпечних умов працi покладається на власника або уповноважений ним орган. Власник або уповноважений ним орган не може вимагати вiд працiвника виконання робiт, пов'язаних з явною небезпекою для життя, а також в умовах, якi не вiдповiдних законодавству про охорону працi.
Стаття 154 "Дотримання вимог охорони працi при будiвництвi i експлуатацiї виробничих будiвель, споруд i устаткування".
Стаття 155 - заборона введення в експлуатацiю пiдприємств, якi не вiдповiдають вимогам охорони працi.
Стаття 157 - правила з охорони працi обов'язковi для власника або уповноваженого ним органу.
Стаття 159 - iнструкцiї з охорони працi обов'язковi для працiвникiв.
Стаття 162 - кошти на заходи по охоронi працi.
Стаття 163 - видача спецодягу та iнших засобiв iндивiдуального захисту.
Стаття 165 - видача мила i знешкоджуючих засобiв.
Стаття 167 - забезпечення працiвникiв гарячих цехiв газованою пiдсоленою водою.
Стаття 171 - обов'язки власника або уповноваженого ним органу з розслiдування i облiку нещасних випадкiв на пiдприємствах.
Стаття 173 - матерiальна вiдповiдальнiсть пiдприємств, органiзацiй, установ за шкоду, заподiяну працiвникам ушкодженням їхнього здоров'я.
Трудовий договiр (глава 3 КЗПУ)
Це угода мiж працiвником i власником, вiдповiдно до якої працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою iз пiдпорядкуванням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працiвнику зарплату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.
Працiвник має право укладати трудовий договiр на одному або одночасно на декiлькох пiдприємствах, якщо iнше не передбачене колективним договором або угодою сторiн.
За термiнами дiї трудовий договiр може бути:
1 - безстроковим, тобто укладається на невизначений термiн;
2 - на певний термiн за угодою сторiн;
3 - укладеним на термiн виконання певної роботи.
Трудовий договiр укладається, як правило, у письмовiй формi.
Дотримання письмової форми є обов'язковим:
б) при укладеннi трудового договору про роботу в районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я;
в) при укладеннi контракту;
Укладення трудового договору оформляється наказом по пiдприємству або розпорядженням власника.
- осiб, молодше 18 рокiв;
- молодих фахiвцiв;
- звiльнених у запас iз армiї.
Випробувальний термiн не може перевищувати 3 мiсяцiв, а в окремих випадках, за узгодженням з комiтетом профспiлки, - шести мiсяцiв.
Випробувальний термiн пiд час приймання на роботу робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.
Власник має право розiрвати трудовий договiр у випадках:
а) змiн в органiзацiї виробництва, скороченнi чисельностi або штату працiвникiв, досягненнi працiвником пенсiйного вiку за наявностi права на повну пенсiю через старiсть;
б) при виявленнi невiдповiдностi працiвника посадi, яку вiн займає;
в) систематичного невиконання працiвником покладених на нього обов'язкiв;
г) прогулу (у тому числi вiдсутностi на роботi бiльш 3 годин протягом робочого дня);
е) вiдновлення на роботi працiвника, що ранiше виконував цю роботу;
ж) появи на роботi в нетверезому станi або в станi наркотичного та токсичного сп'янiння.
Вихiдна допомога
При припиненнi трудового договору за обставинами:
- призов на вiйськову службу;
- вiдмова працiвника вiд переведення в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством;
- скорочення штату (до працевлаштування, але не бiльше 3 мiсяцiв за мiсцем колишньої роботи);
- iз виходом на пенсiю;
- невiдповiдностi, що виявилася…;
- вiдновлення на роботi…;
Виплачується вихiдна допомога у розмiрi середнього мiсячного заробiтку.
Робочий час, робочий день, робочий тиждень
Стаття 50. Норма тривалостi робочого часу.
Звичайна тривалiсть робочого часу не бiльше 40 год. на тиждень. Пiдприємства i органiзацiї можуть встановлювати меншу тривалiсть робочого часу при укладеннi трудового договору.
Стаття 51. Скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється:
а) для працiвникiв у вiцi 16-18 рокiв - 36 годин на тиждень; 15-16 рокiв (учнiв у вiцi 14 рокiв, якщо вони працюють у перiод канiкул) - 24 години на тиждень.
Тривалiсть робочого часу для учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час не може перевищувати половини зазначеного вище часу.
б) для працiвникiв, зайнятих на роботах iз шкiдливими умовами працi, не бiльше 36 годин на тиждень.
Стаття 53. Напередоднi святкових i неробочих днiв тривалiсть роботи працiвникiв, крiм зазначених в ст. 51, скорочується на 1 годину.
Нiчним вважається час з 22. 00 до 6. 00.
Забороняється залучати до роботи в нiчний час:
1 - вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей у вiцi до 3 рокiв;
2 – осiб, молодше 18 рокiв;
3 - робота жiнок у нiчний час не допускається, за винятком тих галузей, де це є особливою необхiднiстю i дозволяється як тимчасовий захiд.
Існує обмеження понаднормових робiт. Власник може використовувати їх тiльки у виняткових випадках:
1 - при проведеннi робiт, необхiдних для оборони країни, запобiгання стихiйного лиха, лiквiдацiї виробничої аварiї або її наслiдкiв;
2 - при проведеннi суспiльно-необхiдних робiт з водо- постачання i газопостачання, опалювання, освiтлення i т. п.;
5 - для продовження роботи при нез'явленнi змiнника.
До понаднормових робiт забороняється залучати:
1 - вагiтних жiнок або жiнок, що мають дiтей у вiцi до 3 рокiв;
2 – осiб, молодше 18 рокiв;
3 - працiвникiв, що навчаються в загальноосвiтнiх школах i ПТУ без вiдриву вiд виробництва в днi занять.
Жiнок, що мають дiтей до 14 рокiв та дiтей - iнвалiдiв - тiльки за їх згодою.
Понаднормовi роботи - тiльки з вiдома профспiлкового комiтету органiзацiї.
Обмеження вживання понаднормових робiт - 4 години протягом 2 днiв пiдряд або не бiльше 120 годин на рiк.
Час вiдпочинку
1 Перерва в роботi для вiдпочинку та приймання їжi - не бiльше 2 годин, як правило, через 4 години вiд часу початку роботи.
Тривалiсть щотижневого безперервного вiдпочинку повинна бути не менше 42 годин.
Робота у вихiднi днi забороняється.
За винятком випадкiв, перелiчених вище. Пiдставою є наказ по пiдприємству.
Робота у вихiднi днi компенсується угодою сторiн: або наданням iншого дня вiдпочинку, або оплатою в подвiйному розмiрi.
1 сiчня - Новий рiк
7 сiчня - Рiздво
1 i 2 травня
28 липня( День Конституцiї)
24 серпня( День Незалежностi)
Великдень
Трiйця
4 Щорiчнi вiдпустки iз збереженням роботи (посади) i зарплати.
Тривалiсть - не менше 15 робочих днiв.
Молодше 18 рокiв - один календарний мiсяць.
Додатковi вiдпустки надаються:
2 - працiвникам, що мають великий стаж роботи на одному пiдприємствi;
3 - працiвникам iз ненормованим робочим днем;
4 - в iнших випадках, передбачених законодавством.
Охорона працi жiнок, пiдлiткiв i осiб iз зниженою працездатнiстю
Для жiнок iснує перелiк тяжких робiт i робiт iз шкiдливими умовами працi, де їхня праця не бажана, а також граничнi норми перенесення вантажу(кг):
чоловiки юнаки жiнки дiвчата
50 10 15 5
- обмеження роботи жiнок на роботах у нiчний час;
- обмеження залучення жiнок, якi мають дiтей вiд 3 до 8 рокiв до понаднормових робiт i направлення їх у вiдрядження;
- переведення на бiльш легку роботу вагiтних i жiнок, що мають дiтей до 1,5 року;
- частково оплачувана вiдпустка за доглядом за дитиною до досягнення нею вiку 2 рокiв i без збереження зарплати до досягнення 3 рiчного вiку;
Охорона працi пiдлiткiв
Пiдлiтки, тобто особи, що не досягли 18 рокiв, у правах прирiвнюються до дорослих, але мають деякi пiльги.
При прийомi на роботу:
1 - вiк повинен бути не менше 16 рокiв, в окремих випадках за узгодженням з профспiлковим комiтетом пiдприємства - з 15 рокiв;
2 - повинен вестися облiк працiвникiв, що не досягли 18 рокiв;
4 - заборона залучати до нiчних i понаднормованих робiт;
5 - оплата працi при скороченому робочому днi повинна здiйснюватися як за повний робочий день;
6 - щорiчнi вiдпустки працiвникам, молодше 18 рокiв, надаються в лiтнiй час або за їх бажанням в будь-який iнший перiод року;
7 - обмеження звiльнення працiвникiв, молодше 18 рокiв.
Для вiдома:
Основне завдання при розслiдуваннi нещасного випадку полягає у вiдповiдi на 2 запитання:
2 Як i в якому розмiрi повинен бути вiдшкодований збиток?
- якщо встановлена вина самого потерпiлого, витрати на його лiкування будуть компенсованi за рахунок страховки. На iншi виплати йому розраховувати не слiд;
виплат значних сум потерпiлому.
Робiтник - будiвник отримав черепно-мозкову травму. Пiсля проведеного лiкування повна працездатнiсть не вiдновилася i за висновком медикiв далека вiд вiдновлення. Через суд була встановлена вина пiдприємця. За угодою робiтнику одноразово виплачено 4,5 млн $+200 тис.$ щорiчно довiчно або до вiдновлення працездатностi.
| 
