Державна полiтика в галузi охорони працi
кафедра:___________________
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ: Державна полiтика в галузi охорони працi
ПЕРЕВІРИВ: ______________________
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Державна полiтика в галузi охорони працi. Правове забезпечення її реалiзацiї
2. Теоретичнi та практичнi основи державної полiтики в галузi охорони працi3. Сучасний стан та проблеми державної полiтики в галузi охорони працi розглянутi на конкретних прикладах
4. Шляхи вирiшення проблем пов`язаних з державною полiтикою в галузi охорони працi
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Державна полiтика з охорони працi в України є складовою частиною державної полiтики України в цiлому i спрямована на ефективне вирiшення невiдкладних та перспективних задач розвитку охорони працi населення України в умовах незалежної самостiйної держави.
Державна полiтика України щодо охорони працi виходить iз конституцiйного права кожного громадянина на належнi безпечнi i здоровi умови працi та прiоритету життя та здоров`я працiвника по вiдношенню до результатiв виробничої дiяльностi. Реалiзацiя цiєї полiтики має забезпечити постiйне полiпшення умов i безпеки працi, зменшення рiвнiв травматизму та професiйної захворюваностi.
В Українi прийнята та реалiзована Нацiональна програма полiпшення стану безпеки та гiгiєни працi та виробничого середовища на 2001 – 2005 рр., що була затверджена Кабiнетом Мiнiстрiв вiд 10. 10. 2001р. ( наказ № 1320), на основi якої були розробленнi галузевi та регiональнi програми полiпшення стану охорони працi.
22. 10. 2001 р. наказом Мiнпрацi № 432 була затверджена i впроваджена в життя Концепцiя управлiння охороною працi, в Українi.
З метою пiдвищення ефективностi державного нагляду за охороною працi, указом Президента України вiд 18 вересня 2002 р.№834 на базi Державного департаменту з нагляду за охороною працi, утворено Державний комiтет України за нагляду за охороною працi як центральний орган виконавчої влади у цiй сферi.
вiдповiдальностi за порушення нормативних i законодавчих актiв про охорону працi понад 51 тис. працiвникiв, з них 8,2 тис. – керiвники пiдприємств i органiзацiй.
Ймовiрнiсть загинути чи отримати професiйне захворювання iснує на тих пiдприємствах, установах, органiзацiях де нехтуються правила безпеки i не виконуються умови охорони працi. За будь – якої дiяльностi iснує ймовiрнiсть отримати травму чи набути професiйне захворювання. Людина, яка володiє основними правилами безпеки , враховує цей ризик i застосовує заходи, якi йоо зменшують або зовсiм виключають.
Державна полiтика в галузi охорони працi визначається вiдповiдно до Конституцiї України спрямована на створення належних, безпечних i здорових умов працi, запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням.
Державна полiтика в галузi охорони працi базується на принципах:
пiдвищення рiвня промислової безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, технологiй та продукцiї, а також сприяння пiдприємствам у створеннi безпечних та нешкiдливих умов працi;
комплексного розв'язання завдань охорони працi на основi загальнодержавної, галузевих, регiональних програм з цього питання та з урахуванням iнших напрямiв економiчної i соцiальної полiтики, досягнень в галузi науки i технiки та охорони довкiлля;
соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони працi для всiх пiдприємств та суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi;
адаптацiї трудових процесiв до можливостей працiвника з урахуванням його здоров'я та психологiчного стану;
використання економiчних методiв управлiння охороною працi, участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi, залучення добровiльних внескiв та iнших надходжень на цi цiлi, отримання яких не суперечить законодавству;
iнформування населення, проведення навчання, професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi;
консультацiй мiж роботодавцями та працiвниками (їх представниками), мiж усiма соцiальними групами пiд час прийняття рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнях;
використання свiтового досвiду органiзацiї роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi на основi мiжнародного спiвробiтництва. "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв. Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про охорону працi,застосовуються норми мiжнародного договору. Закон „ Про охорону працi” визначає основнi положення щодо реалiзацiї конституцiйного права працiвникiв на охорону їх життя i здоров'я у процесi трудової дiяльностi, на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, регулює за участю вiдповiдних органiв державної влади вiдносини мiж роботодавцем i працiвником з питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища i встановлює єдиний порядок органiзацiї охорони працi в Українi. 2. Теоретичнi та практичнi основи державної полiтики в галузi охорони працi
Державна полiтика в галузi промислової безпеки та охорони працi будь-якої країни свiту ґрунтується за принципом прiоритетностi життя людини над результатами виробничої дiяльностi. Щорiчно в багатьох країнах свiту 28 квiтня вiдзначається День охорони працi. Свого часу з пропозицiєю встановлення цього Дня виступив Канадський конгрес профспiлок. У 2001 роцi Мiжнародна органiзацiя працi приєдналася до iнiцiативи профспiлок, координованої Мiжнародною конфедерацiєю вiльних профспiлок, а у 2002-му встановила 28 квiтня Всесвiтнiм днем охорони працi. Як пам’ять про трагедiї бiльш нiж у 70 країнах свiту цього дня традицiйно запалюють скорботну свiчку.
Цю гуманну акцiю пiдтримано i запроваджено в Українi вже понад 5 рокiв тому. Мета заходу – поєднати зусилля суспiльства, органiв державної влади, громадських, профспiлкових органiзацiй та роботодавцiв у вирiшеннi нагальних проблем запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням. Упродовж тижня влаштовуються науково-практичнi конференцiї, круглi столи, семiнари та огляди-конкурси з охорони працi.
На жаль, сьогоднi виробництво ще не настiльки досконале, аби трудiвник не платив йому найцiннiшим, що у нього є, - життям. За даними Мiжнародної органiзацiї працi, щорiчно у свiтi нещаснi випадки на виробництвi та професiйнi захворювання забирають життя понад 2 мiльйонiв працездатних осiб та 270 мiльйонiв працiвникiв зазнають травм. Виробничий травматизм i профзахворюваннiсть, ставши зворотним боком досягнень цивiлiзацiї, може бути зрiвняно з епiдемiями. Смертнiсть вiд нещасних випадкiв посiдає третє мiсце пiсля серцево-судинних та онкологiчних захворювань. При цьому, як правило, гине працездатна частина населення вiком до 40 рокiв.
вугiльних пiдприємствах України склав близько 1,5 млрд. гривень, 357 чоловiк загинули, близько сiмнадцяти тисяч гiрникiв зазнали травм та калiцтва.
Сiм’ї зостатися без годувальника, дружинi втратити чоловiка, а батькам - сина чи доньку, дiтям не знати батькiвської ласки – це трагедiя.
Щоправда, впродовж останнiх трьох рокiв виробничий травматизм, як загальний, так i зi смертельним наслiдком, в Українi знижується. Вiдрадно, що це вiдбувається за зростаючих обсягiв виробництва та активiзацiї пiдприємницької дiяльностi.
Перша iстина дуже проста й зрозумiла: робiтники повиннi чiтко дотримуватися вимог норм безпеки, а власник - жорстко виконувати законодавство про охорону працi. Знизити травматизм, нещаснi випадки на виробництвi можна винятково завдяки пiдвищенню рiвня технологiї та контролю за дотриманням iнженерно-технiчними працiвниками своїх обов’язкiв, модернiзацiї виробництва, пiдвищенню рiвня промислової безпеки шляхом економiчного стимулювання роботодавцiв для забезпечення ними безпечних умов працi.
Що ж стосується урядових заходiв, то важливим сучасним напрямком дiяльностi органiв нагляду з промислової безпеки та охорони працi є державне й технiчне регулювання. Державне регулювання має здiйснюватися через законотворчiсть та нормотворчiсть.
Нещодавно мiж Держпромгiрнаглядом та Мiжнародною Фiнансовою Корпорацiєю Свiтового Банку було пiдписано меморандум про спiвпрацю. На зустрiчi, що вiдбулася наприкiнцi березня, сторони домовилися постiйно розвивати та удосконалювати спiвпрацю. Першочерговими завданнями на цей рiк визначено коригування та iнвентаризацiю законодавчої бази з промислової безпеки та охорони працi. Адже в Українi понад 2,5 тисячi державних нормативних актiв з охорони працi, бiльшiсть з яких застарiла та потребує перегляду. Українська сторона хотiла б отримати пропозицiї та рекомендацiї незалежних закордонних експертiв щодо удосконалення документiв з точки зору адаптацiї їх до норм мiжнародного та європейського законодавства. Окрiм того, Держпромгiрнагляд прийняв Концепцiю удосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони працi в Українi та розробив проект довготривалої програми нормативно-правового забезпечення охорони працi та промислової безпеки на 2006 – 2010 роки.
продукцiї. Тут значна роль вiдводиться експертно-технiчним центрам, якi забезпечують технiчну пiдтримку державного нагляду за промисловою безпекою.
часом в країнi намiтилася позитивна тенденцiя зниження виробничого травматизму. Сказати, що цьому сприяла саме реорганiзацiя системи, було б зарано. Фiлософiя державного нагляду та її фундамент закладалися впродовж тривалих рокiв.
Свого часу Україна, дослiдивши досвiд багатьох країн у сферi технiчного нагляду, практично з “чистого аркуша” утворила унiкальну систему, що об’єднала державний нагляд, управлiння охороною працi та систему експертної оцiнки, адаптувавши свiтову практику до вiтчизняних вимог й створивши низку принципових особливостей. На Мiжнароднiй радi з питань промислової безпеки країн СНД українську систему державного нагляду було визнано найефективнiшою. Правильнiсть обраного шляху пiдтвердило, зрештою, i саме життя. Останнiм часом виробничий травматизм за мiжнародними оцiнками у нашiй державi визначається як задовiльний, хоча ще якихось чотири роки тому Україна входила до категорiї неприпустимого ризику.
В українських умовах нескiнченних адмiнiстративних реформ, браку галузевого контролю з боку державних установ, змiн форм власностi, приватизацiї та переприватизацiї пiдприємств, пiд час яких значно знижується рiвень як технологiчної, так i виробничої дисциплiни, державний нагляд став чи не єдиною структурою в країнi, що могла тримати пiд контролем ситуацiю з травматизмом та аварiйнiстю. Якщо розiбратися, саме наглядова структура є тiєю силою, котра тримає на собi, розв’язує i, що важливо, несе вiдповiдальнiсть за весь ланцюг складних виробничих проблем країни.
фактором подальшого розвитку державного нагляду за охороною працi є збереження цiлiсностi системи. Внесення необдуманих та невивiрених змiн, надмiрне дроблення чи перепiдпорядкування усiєї вертикалi може знову призвести до збою та погiршення її дiяльностi, а також до збiльшення виробничого травматизму серед працiвникiв. Державний нагляд має удосконалюватися еволюцiйним, а не революцiйним шляхом i, врештi-решт, стати системою стабiльностi як це закладено в усiх цивiлiзованих країнах свiту.
Наша молода держава перебуває у розвитку. У постiйному розвитку та пошуку нових прогресивних шляхiв знаходиться i система державного нагляду промислової безпеки. Як витiкає з назви нашої структури - Держпромгiрнагляд – основним її завданням є нагляд за створенням роботодавцями умов безпечної дiяльностi людини на виробництвi. У формуваннi об’єктивної оцiнки промислової безпеки шукаємо новi пiдходи. Вiдмовляємося вiд полiцiйноспрямованого методу виявлення порушень i не ставимо за самомету досягнення позитивної динамiки каральних показникiв. Для зростання дiєвостi системи охорони працi на пiдприємствах переходимо на партнерську спiвпрацю з роботодавцями. Таким чином формується культура безпеки - найважливiший прiоритет усiєї системи управлiння виробництвом. У цьому напрямку ми запропонували уряду скоротити бiльш нiж утричi перелiк робiт, на якi необхiдно отримати дозвiл, та запроваджуємо декларативний принцип, якiй дає змогу лiбералiзувати стосунки з пiдприємцями. Ми намагаємося сприяти розвитку бiзнесу, i цей напрямок є прiоритетним у роботi Департаменту, але бiзнесу безпечному, без смертельних травм, адже саме вiн є запорукою розвитку економiки країни.
Державний нагляд у спрямуваннi своєї роботи повинен орiєнтуватися на iнспектування тих пiдприємств, на яких спостерiгаються найпоширенiшi види ризику, зосереджувати зусилля на виробництвах, де зафiксовано високий рiвень травматизму i звiдки найчастiше надходять скарги про брак належних умов працi. Державнi iнспектори повиннi сприяти проведенню внутрiшнього контролю чи аудиту на пiдприємствах, створенню сучасної системи управлiння охороною працi.
Вважаю, що система управлiння охороною працi належним чином функцiонуватиме лише тодi, коли всi три гiлки соцiального партнерства - роботодавець, влада й профспiлки - виконуватимуть покладенi на них функцiї iз забезпечення промислової безпеки.
Вiд керiвника пiдприємства в значнiй мiрi залежить органiзацiя охорони працi на пiдприємствi. З цього приводу можна навести як позитивнi, так i негативнi приклади. Є роботодавцi, якi вiдповiдально ставляться до питань безпечного ведення робiт i дiють у законодавчому полi, проте є й iншi. Однак з приємнiстю можна зазначити, що останнiм часом керiвники пiдприємств та органiзацiй дедалi бiльше опiкуються проблемами промислової безпеки, оновленням основних виробничих фондiв на пiдприємствах.
3.
Сучасний стан та проблеми державної полiтики в галузi охорони працi розглянутi на конкретних прикладах
Незадовiльний стан охорони працi важким тягарем лягає на економiку пiдприємтсв, органiзацiй, всiєї держави. Щорiчно майже 17 000 осiб стають iнвалiдами внаслiдок травм i профзахворювань. Чисельнiсть пенсiонерiв по трудовому калiцству торiк перевищiла 150 000, а пенсiонерiв у зв’язку звтратою годувальника внаслiдок нещасного випадку — 50 000 осiб. Загальна сума витрат на фiнансування пiльгових професiйних пенсiй i пенсiї по трудовому калiцтву, вишкодування шкоди потерпiлим на виробництвi та iнших витрат, пов’язання з цим, сьогоднi становить вiд 10-15 вiдсоткiв фонду оплати працi в промисловостi, а в окремих галузях i регiонах — вiд 15-30 вiдсоткiв. Особливо гостро цi проблеми вiдчуваються на пiдприємтсвах галузей з високим рiвнем професiйного ризику. Викликає занепокоєння стан охорони працi та забезпечення соцiальних гарантiй на пiдприємствах недержавного сектору економiки, який все збiльшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадкiв, свавiлля роботодавцiв в додержаннi тривалостi робочого часу, вiдпочинку, ухилення вiд виплат i компенсацiй за заподiяну шкоду вiд нещасних випадкiв.
Приоритети в роботi з охорони працi, як i ранiше, спямованi не на здiйснення профiлактичних заходiв, а на надання рiзних компенсацiй та пiльг. У значнiй мiрi це пов’язано нестраховим характером механiзму соцiального захисту вiд професiйних ризикiв, а також iз вiдсутнiстю органiзацiйного зв’язку меж системами охорони працi i соцiального страхування.
Новi умови господарювання вимагають i нових, ефективнiших форм та методiв профiлактичної роботи. Мається на увазi перехiд на обов’язкове соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
травм.
У 2005 роцi на пiдприємствах України виявлено професiйнi захворювання у середньому в 6 тис. працiвникiв, травмовано понад 21 тис. осiб, з яких 1 тис. осiб зi смертельним наслiдком.
В Українi рiвень ризику загибелi та травмування працiвникiв на виробництвi у розрахунку на 100 тис. працюючих порiвняно з Японiєю вищий утричi, Нiмеччиною - удвiчi.
Близько 1,8 млрд. гривень Фонд державного соцiального страхування спрямовує на вiдшкодування шкоди, медичну, професiйну i соцiальну реабiлiтацiю осiб, потерпiлих вiд нещасних випадкiв на виробництвi, та осiб, якi набули професiйнi захворювання, та понад 1,3 млрд. гривень витрачають суб'єкти господарювання на оплату пiльг i компенсацiй працiвникам за роботу у важких та шкiдливих умовах.
Наслiдками такого становища стали:
Вiставання вiд свiтових досягнень на 15-20 рокiв вiтчизняної науки з питань охорони працi.
Зростання в 5-8 разiв рiвня виробничого травматизму порiвняно з такими же показниками в iнших промислово-розвинених країнах.
В 1992 р. Україна прийняла Закон “Про охорону працi”.
Цей закон визначив прiоритетнi напрямки реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону їхнього життя i здоров’я в процесi трудової дiяльностi, проголосив основнi принципи державної полiтики в галузi охорони працi.
4. Шляхи вирiшення проблем пов`язаних з державною полiтикою в галузi охорони працi
Для того щоб хоч якось виправити ситуацiю впершу чергу слiд ввести такий механiзм управлiння охороною працi, коли роботодавцям буде економiчно не вигiдно мати шкiдливи i небезпечнi умови виробництва (встановлення диференцiйованих страхових тарифiв залежно вiд стану
охорони працi на пiдприємствах). Забезпечити надiйне фiнансування витрат, пов`язаних з виплатою компенсацiй працiвникам при втратi працездатностi, а також пенсiй по iнвалiдностi i у випадку смертi годувальника. Органiзувати надiйну систему медичної, професiйної та соцiальної реабiлiтацiї потерпiлих на виробництвi. Значно пiдвищити рiвень усiєї профiлактичної роботи щодо запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням, посилити контроль за додержанням норм охорони працi на всiх без винятку пiдприємствах.
Ще бiльш тiсно спiвпрацювати з МОП (мiжнародна органiзацiя працi) була створена у 1919 р. як автономна iнституцiя при Лiзi Нацiй, а з 1946 р. — як перша спецiалiзована установа ООН (органiзацiй об’єднаних нацiй). Штаб-квартира МОП-МБП (мiжнародне бюро працi у Женевi, Швейцарiя. Вищим органом МОП є Генеральна Конференцiя працi, виконавчий орган —Адмiнiстративна рада.
За станом на 1 липня 1997 р. членами МОП є 174 держави, прийнято 181 конвенцiя i 1881 рекомендацiй. Ураїна є членом МОП з 1954 р.
Головною метою МОП, згiдно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основi соцiальної справедливостi, полiпшення умов працi i життя працiвникiв усiх країн.
До основних напрямiв дiяльностi МОП належать: участь у мiжнародно - правовому регулюваннi працi шляхом розроблення та ухвалення нормативних актiв (конвенцiй i рекомендацiй) з питань умов працi i життя працiвникiв; розроблення та здiйснення мiжнародних цiльових програм, спрямованих на вирiшення важливих соцiально-трудових проблем (зайнятiсть, умови працi та iн.), надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленнi нацiонального трудового законодовства, професiйно-технiчної пiдготовки працiвникiв, полiпшення умов працi тощо шляхом здiйснення мiжнародних програм технiчного спiвробiтництва, проведення дослiдницьких робiт та видавничої дiяльностi. Спiвпраця з данною органiзацiєю є стратегiчно важливою для України.
Державна полiтика України щодо охорони працi виходить iз конституцiйного права кожного громадянина на належнi безпечнi i здоровi умови працi та прiоритету життя та здоров`я працiвника по вiдношенню до результатiв виробничої дiяльностi. Реалiзацiя цiєї полiтики має забезпечити постiйне полiпшення умов i безпеки працi, зменшення рiвнiв травматизму та професiйної захворюваностi.
Цей закон визначив прiоритетнi напрямки реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону їхнього життя i здоров’я в процесi трудової дiяльностi, проголосив основнi принципи державної полiтики в галузi охорони працi.
Чисельнiсть пенсiонерiв по трудовому калiцству торiк перевищiла 150 000, а пенсiонерiв у зв’язку звтратою годувальника внаслiдок нещасного випадку — 50 000 осiб. Загальна сума витрат на фiнансування пiльгових професiйних пенсiй i пенсiї по трудовому калiцтву, вишкодування шкоди потерпiлим на виробництвi та iнших витрат, пов’язання з цим, сьогоднi становить вiд 10-15 вiдсоткiв фонду оплати працi в промисловостi, а в окремих галузях i регiонах — вiд 15-30 вiдсоткiв.
диференцiйованих страхових тарифiв залежно вiд стану
охорони працi на пiдприємствах). Забезпечити надiйне фiнансування витрат, пов`язаних з виплатою компенсацiй працiвникам при втратi працездатностi, а також пенсiй по iнвалiдностi i у випадку смертi годувальника. Органiзувати надiйну систему медичної, професiйної та соцiальної реабiлiтацiї потерпiлих на виробництвi. Значно пiдвищити рiвень усiєї профiлактичної роботи щодо запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням, посилити контроль за додержанням норм охорони працi на всiх без винятку пiдприємствах.
1. Закон України „ Про охорону працi” в редакцiї вiд 21 листопада 2002 р.
2. Кодекс законiв про працю України. – К.: Юрiнком Інтер, 1998. – 1040с.
3. Гадзюк М. П., Желiбо Є. П., Халiмовський М. О. Основи охорони працi: Пiдручник. 2 – ге вид. / За ред. Гадзюка М. П. - К.: Каравела, 2004. -408 с.
4. Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В., Безпека життєдiяльностi/ за ред. Желiбо. – К.: Каравела , 2003. – 328 с.
5. Інтерв'ю голови Держпромгiрнагляду з нагоди Тижня охорони працi Прес-служба Держпромгiрнагляд
6. Данiлов О. Д., Шевченко Л. А. Фiнансування охорони працi: сучасний стан i проблеми. Науковий вiсник Нацiональної акодемiї ДПС україни , 3 (34) 2006
| 
