Готельнi системи безпеки
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
1. 2 Особливостi створення системи безпеки в готельному господарствi
1. 3 Принципи створення безпеки при здiйсненнi охоронної дiяльностi в готелi
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОХОРОНИ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2. 1 Органiзацiя роботи служби охорони готельного пiдприємства
2. 2 Загальнi функцiї служби безпеки готелiв
2. 3 Органiзацiя системи фiзичного, iнженерно-технiчного захисту в готельному господарствi
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Актуальнiсть теми дослiдження полягає в тому, що головним принципом готельних систем безпеки є забезпечення комфорту гостей. Саме тому готельнi системи безпеки, як правило, значно вiдрiзняються вiд звичайних, що застосовуються в офiсах i на пiдприємствах. Система безпеки в готелi враховує багато компонентiв. Це i люди (служба охорони), i замки в номерах та iнших примiщеннях, i сейфи, якими можуть користуватися гостi. Багато хто вважає також необхiдним заходом – встановлення системи вiдеоспостереження, хоча це iнколи викликає незадоволення клiєнтiв. Пiд час вiдпочинку люди найменше думають про свою безпеку, що iнодi призводить до небажаних наслiдкiв, пов’язаних з ризиком для життя. Тому завдання адмiнiстрацiї готелю полягає в попередженнi можливого ризику для життя i здоров’я вiдвiдувачiв.
Метою дослiдження є вивчення особливостей забезпечення безпеки в готельному господарствi.
Задачi дослiдження:
- зiбрати науково-методичнi матерiали з теми дослiдження;
- на прикладi готелю розглянути систему охоронної дiяльностi по забезпеченню безпеки.
Охорона подiляється на внутрiшню (у штатi пiдприємства, що охороняється) та найману (охороною займається охоронна фiрма).
Самою ефективною охороною у всьому свiтi визнана недержавна охорона. Це обумовлено жорсткою конкуренцiєю, котра впливає на якiсть послуг, та помiрнi цiни. У недержавнiй охороннiй фiрмi якiсть роботи та дисциплiна кожного охоронця жорстко контролюється керiвництвом.
Тiлоохоронець, охоронець, сторож, iнкасатор, оператор ТСО - це люди, котрi по професiї першi приймають удар з боку злодiїв. Вiд їх професiональної пiдготовки, смiливостi та технiчного оснащення залежить безпека майна, а iнодi - й життя людей. З iншого боку - вiд їх тактовностi, вмiння вирiшувати рiзнi конфлiкти та зовнiшнього вигляду залежить престиж фiрми.
Пiд час роботи в охороннiй фiрмi кожен охоронець проходить спецiальну фiзичну, психологiчну та теоретичну пiдготовку, тим самим постiйно пiдвищуючи свiй професiйний рiвень.
Поняття безпеки це не тiльки захист вiд кримiнальних зазiхань, але ще й створення запобiжних заходiв забезпечення захисту вiд пожежi, вибуху й iнших надзвичайних ситуацiй.
Багатограннiсть сфери забезпечення безпеки готелю, його персоналу i клiєнтiв, також як i завдання в сферi захисту iнформацiї, вимагають створення спецiальної служби, що здiйснює реалiзацiю необхiдного набору захисних заходiв. Структура, чисельнiсть i склад такої служби визначається реальними потребами в безпецi, а також його матерiальними можливостями. Залежно вiд розмiрiв i потужностi готелю дiяльнiсть з створення умов безпеки персоналу, клiєнтiв i самого керiвника може бути реалiзована в рiзних варiантах: шляхом укладання договорiв на обслуговування за допомогою спецiальних охоронних фiрм або шляхом формування власної служби безпеки.
1. 1 Загальнi принципи органiзацiї охорони стацiонарних об’єктiв
Рiзнi пiдприємства: великi й малi потребують рiзного пiдходу щодо здiйснення охоронної дiяльностi. У перших є великi матерiальнi цiнностi, що вимагають охорони, i є кошти на цю охорону. У других: матерiальнi цiнностi невеликi, але втрата їх веде до краху. Розглянемо кiлька моделей розташування офiсу й, вiдповiдно, дiї по його охоронi.
Мале пiдприємство часто розташоване в офiсах адмiнiстративних будинкiв.
Таке розташування офiсу є зараз дуже розповсюдженим. Фiрми знiмають 1-2 кiмнати в будинку iнститутiв, рiзних державних вiдомств, готелях. Будiвлi цi, як правило, великi, що мають центральний вхiд, i в цих органiзацiях дiє пропускна система. Але всi ми знаємо, як перевiряються цi пропуски. Крiм центрального входу, у держустановах є входи службовi. Найчастiше їх взагалi нiхто не контролює.
Найнята охоронна фiрма проведе наступнi заходи: забезпечить прохiд на поверх тiльки через однi дверi, посадить у цих дверей охоронця, органiзує строгий пропускний режим, заведе порядок облiку вiдвiдувачiв i порядок внесення й виносу матерiальних цiнностей, перевiрить працездатнiсть сигналiзацiї й виведе її на пульт охоронця, видасть йому в опечатаних капсулах другi екземпляри ключiв вiд всiх охоронюваних примiщень.
Крiм цього, охоронна фiрма може провести ряд iнших дiй, викликаних специфiкою конкретного об'єкта.
Такий спосiб охорони забезпечить прийняття тiльки тих вiдвiдувачiв, у яких зацiкавленi охоронюванi фiрми. А також забезпечить охорону матерiальних цiнностей на умовах повної або часткової матерiальної компенсацiї у випадку розкрадання. До того ж, охоронна фiрма пiдготує й затвердить iндивiдуальний проект безпеки фiрми з облiком всiх можливих ризикiв.
Велике пiдприємство зазвичай займає офiс розташований в рядi кiмнат або на цiлому поверсi в адмiнiстративному будинку. Велике пiдприємство може дозволити собi створити власну службу охорони. При цьому треба пiти на серйознi витрати й вирiшити ряд проблем: пiдбор начальника служби охорони й охоронцiв, їхнє навчання, озброєння й оснащення. Начальник служби повинен бути професiоналом i оплачуватися так, щоб у нього не виникало бажання вступити в змову зi злочинцями.
в такий же спосiб, як було описане вище.
керiвництва, бухгалтерiя, iнформацiйний центр) повиннi обладнатися системами розмежування доступу. У спрощеному видi це можуть бути електроннi замки на дверях, що вiдкриваються або шляхом введення коду, або за допомогою яких-небудь електронних ключiв, або за допомогою iдентифiкацiйних карт (магнiтних, Touch Memory i т. д.).
Охоронець, що сидить у входу в офiс, повинен мати можливiсть зв'язку з кожним вiддiлом пiдприємства. Вiн не повинен залишати своє мiсце, а у випадку приходу вiдвiдувачiв, викликати працiвникiв вiдповiдних вiддiлiв i передавати вiдвiдувачiв iм.
Обов'язок супроводжувати вiдвiдувачiв може бути доручена охоронцевi.
у входу в офiс i в коридорах. Їхнi монiтори встановлюються в Центральному постi охорони в спецiальному примiщеннi, де охороною ведеться контроль за обстановкою в офiсi. Туди ж виводиться охоронно-пожежна сигналiзацiя, а також пульт системи розмежування доступу.
Система вiдеоспостереження дозволяє контролювати не тiльки вiдвiдувачiв, але й власних спiвробiтникiв. Сучаснi технiчнi системи охорони не можна назвати дешевими. Але чисто фiзична охорона буде коштувати ще дорожче. Важливо розумне сполучення технiчної й фiзичної охорони в поектi, що буде мiстити в собi цiлий комплекс мер безпеки й ураховувати всi можливi ризики. Вона ж подбати про його затвердження й реалiзацiю.
Проблема охорони офiсу з окремим входом (або цiлого будинку) зводиться не тiльки до охорони примiщень, але й прилягаючої територiї: пiдступiв до об'єкта, автостоянок. Як i в тiльки що розглянутому випадку, без систем розмежування доступу й вiдеоспостереження служба охорони просто не зможе ефективно працювати.
За рубежем цi системи одержали настiльки широке поширення (в одному будинку одних вiдеокамер може бути бiльше 20), що матерiали фiксацiї й реєстрацiї iнформацiї (магнiтофонна стрiчка, комп'ютернi журнали на дискетах) часто нiхто навiть не переглядає. Вони лежать в архiвi протягом певного часу ( 3-6 мiсяцiв), пiсля чого використовуються знову для нового запису.
Але якщо виникає яка-небудь подiя, хронологiю подiй дуже легко вiдновити по архiвних матерiалах.
Знання ж спiвробiтниками й вiдвiдувачами того, що їхнi дiї перебувають пiд контролем, дисциплiнує i є гарною превентивною мiрою. Система охорони офiсу (великого унiвермагу, готелю, банку) в окремо вартому будинку мiстить у собi всi фiзичнi, технiчнi й органiзацiйнi заходи, перерахованi раннє. Однак, ця система настiльки складна й залежить вiд виду конкретного пiдприємства, що вимагає спецiального розгляду.
Головний принцип готельних систем безпеки – безпека не може створюватися за рахунок комфорту гостей. Саме тому готельнi системи безпеки, як правило, значно вiдрiзняються вiд звичайних, що застосовуються в офiсах i на пiдприємствах. Система безпеки в готелi враховує багато компонентiв. Це i люди (служба охорони), i замки в номерах та iнших примiщеннях, i сейфи, якими можуть користуватися гостi. Багато хто вважає також необхiдним заходом – встановлення системи вiдеоспостереження, хоча це iнколи викликає незадоволення клiєнтiв.
Концепцiя безпеки в готелi i загальному розумiннi є офiцiйно прийнятою системою поглядiв на цiлi, завдання, основнi принципи i напрями у областi забезпечення безпеки i стiйкого розвитку будь – якого готелю, життя i здоров’я персоналу i гостей в ньому, їх прав i за умов можливих зовнiшнiх i внутрiшнiх небезпек й загроз.
Розробка заходiв забезпечення безпеки готелiв, механiзму їх реалiзацiї здiйснюється з урахуванням загроз, якi можуть протистояти даному об’єкту в цiлому.
Ефективне вирiшення проблеми безпеки готелiв вимагає системного пiдходу, заснованого на аналiзi функцiонування об’єкту, виявленнi найвразливiших зон i особливо небезпечних загроз, складання всiх можливих сценарiїв кримiнальних дiй i виробленнi адекватних заходiв протидiї.
Працiвники служби безпеки готелю мають постiйно вивчати досвiд експлуатацiї готелiв i роботи їх служби безпеки, данi статистики правопорушень, мати консультацiйну взаємодiю з фахiвцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових вiдомств.
Наявнiсть на ринку розвиненої системи добування комерцiйної iнформацiї визначає правомiрнiсть створення не менш розвиненої системи її захисту вiд несанкцiонованого отримання i зловмисного використання. Цi функцiї має виконувати служба безпеки готелю. Класифiкацiя загроз, включаючи небезпеки, що виникають у рiзних видах взаємодiї, свiдчать про те, що в сучасних умовах для безпеки, як персоналу, клiєнтiв, готелiв, так i його, як комерцiйного пiдприємства, окремими заходами i дiями обiйтися не вдасться. Потрiбна постiйно дiюча система, що охоплювала б всi форми i методи надання безпеки персоналу, клiєнтiв i комерцiйної дiяльностi готелю.
Для створення такої системи безпеки важливо провести класифiкацiю рiзних типiв небезпек i загроз, що виникають у процесi взаємодiї сторiн. Учасники взаємодiї вступають, як в безпосереднiй фiзичний контакт, так i в iнформацiйну та фiнансову взаємодiю, тому всi загрози можна умовно роздiлити на три категорiї: фiзичнi, iнформацiйнi та фiнансовi.
Фiзичнi загрози – наслiдок фiзичних дiй. Вони загрожують здоров’ю людей, їхньому майну, власностi готелю; побiчно впливають на розмiр прибуткiв i збиткiв.
Фiнансовi загрози –наносять збитки i прямi фiнансовi втрати як готелю, так i клiєнтам.
Останнiми роками серйозною мiжнародною проблемою став тероризм. Особливо небезпечним вiн є для готелiв. Теракти стають масштабнiшими, багатостороннiми за переслiдуваними цiлями i видами прояву.
бути упевненими в їх надiйностi, час вiд часу треба проводити їх вибiркову перевiрку. Необхiдно мати спецiальний журнал, в якому службовцi розписуються, коли беруть або здають ключi. У деяких готелях в посвiдченнi особи службовця робиться позначка, якi ключi вiн має право брати пiд розписку.
Система обслуговування в готелi повинна бути побудована i матерiально обладнана так, щоб була забезпечена недоступнiсть ключiв на стiйцi портьє для стороннiх, особливо коли там нiкого немає. Консьєрж i спрацiвники служби прийому i розмiщення повиннi пройти пiдготовку щодо здiйснення контролю за входом i виходом з будiвлi готелю. Не завадять i додатковi засоби безпеки дверей (замки всерединi номера, вiчка).
Важливу роль у справi створеннi безпеки вiдiграють зовнiшнє освiтлення паркiнгу, входiв i виходiв, внутрiшнє освiтлення коридорiв, громадських мiсць. Важливо також передбачити сейфи або в службi прийому, або в кожному номерi для зберiгання цiнних речей i грошей клiєнтiв. І звичайно ж кiмната повинна мати вiдповiдну страховку.
1. 3 Принципи створення безпеки при здiйсненнi охоронної дiяльностi в готелi
Готель, вiдповiдно до закону України «Про туризм» вiдповiдає за збереження речей вiдвiдувача, а також вiдповiдає за шкоду, нанесену життю, здоров’ю i майну вiдвiдувачiв внаслiдок недолiкiв при наданнi послуг, а також компенсує моральну шкоду, заподiяну вiдвiдувачу порушенням його прав.
Тому в кожному готелi має бути план заходiв щодо забезпечення захисту i безпеки клiєнтiв, який включає такi чинники ризику, як пожежа, крадiжка, травма, несподiване захворювання тощо. Цей план, природно, повинен вiдповiдати дiючим законам i правилам, виконання яких повинне систематично контролюватися одним з керiвникiв готелю. Персонал готелю повинен пройти курс протипожежної пiдготовки i надання першої допомоги. У будiвлi готелю всi запаснi виходи i маршрути евакуацiї клiєнтiв повиннi бути чiтко позначенi, а в кожному номерi та у всiх громадських мiсцях повинна бути наочна iнформацiя про запаснi виходи, маршрути евакуацiї i найближчу систему пожежної сигналiзацiї.
Захист гостей i їхньої власностi – важливий аспект у роботi готелiв. Власник i службовцi зобов’язанi згiдно iз законом вживати всi необхiднi заходи обережностi, щоб створити безпеку гостей (також й економiчну). Багато в цiй справi на сучасному етапi розвитку бiзнесу вiдводиться електронним системам управлiння. Вони використовують мережу комп’ютерiв останнього поколiння i новiтнi технологiї, що допомагає пiдвищити ефективнiсть операцiй i мiнiмiзувати рiзнi махiнацiї при здiйсненнi розрахункiв.
швидку допомогу.
– нестабiльна полiтична, соцiально–економiчна i кримiногенна ситуацiї;
– невиконання законодавчих актiв, вiдсутнiсть ряду законiв з життєвоважливих питань;
– зниження моральної, психологiчної i виробничої вiдповiдальностi громадян.
На стадiї концептуального опрацювання питань безпеки готелiв на можливий розгляд загального складу потенцiйних загроз. Конкретний перелiк, пов’язаний iз специфiкою, вимагає певної деталiзацiї i характерний для етапу розробки конкретного проекту системи безпеки.
– викрадення i загрози викрадення працiвникiв, членiв їх сiмей i близьких родичiв;
– вбивства, що супроводжуються насильством, знущаннями i тортурами;
– психологiчний терор, загрози, залякування, шантаж, здирництво;
– пограбування з метою заволодiння коштами, цiнностями i документами.
Злочиннi посягання щодо примiщень, будiвель i персоналу можуть проявлятись у виглядi: вибухiв; обстрiлу з вогнепальної зброї; мiнування, зокрема iз застосуванням дистанцiйного управлiння; пiдпалiв; нападу, вторгнення, захоплень, пiкетування, блокування; пошкодження вхiдних дверей, ґрат, огорож, вiтрин, меблiв, а також транспортних засобiв – особистих i службових.
Метою подiбних акцiй є вiдвертий терор щодо готелю; нанесення серйозного морального i матерiального збитку; зрив на тривалий час нормального функцiонування; здирництво великих сум грошей.
Втiлення загроз iнформацiйним ресурсам може бути проведено:
– шляхом пiдкупу осiб, що безпосередньо працюють у готелi, безпосередньо пов’язаних з його дiяльнiстю;
– шляхом перехоплення iнформацiї, циркулюючої в засобах i системах зв’язку, обчислювальнiй технiцi за допомогою технiчних засобiв розвiдки i знiмання iнформацiї, несанкцiонованого доступу до iнформацiї i навмисних програмно–математичних дiй на неї в процесi обробки i зберiгання;
– шляхом пiдслуховування конфiденцiйних переговорiв, що ведуться в службових примiщеннях готелю, службовому i особистому автотранспортi;
– через переговорнi процеси мiж готелем та iноземними або вiтчизняними фiрмами, використовуючи необережне поводження з iнформацiєю;
– через iнiцiаторiв iз працiвникiв готелю, якi хочуть заробити грошi та полiпшити свiй добробут або проявляють iнiцiативу з iнших моральних або матерiальних причин.
При наданнi готельних послуг повинен бути забезпечений прийнятний рiвень ризику для життя i здоров’я вiдвiдувачiв як у звичайних умовах, так i в надзвичайних ситуацiях (стихiйних лихах тощо).
Ризик для життя i здоров’я людини в готелi виникає за умов:
– iснування джерел ризику;
– прояву даного джерела на небезпечному для людини рiвнi;
– схильностi людини до дiї джерел небезпеки.
Шкiдливi чинники (чинники ризику) в готелi можуть бути класифiкованi таким чином: травмонебезпека; дiя навколишнього середовища; пожежонебезпека; бiологiчнi дiї; психофiзiологiчнi навантаження; небезпека випромiнювань; хiмiчнi дiї; пiдвищена запиленiсть, загазованiсть та iншi.
явищ (атмосферна електрика, блискавки та iн.). Зниження травмонебезпеки забезпечується:
– захисними пристроями й огорожами при використаннi рухомих механiзмiв, предметiв, небезпечних дiлянок територiї;
– використанням засобiв iндивiдуального захисту;
– дотриманням вимог будiвельних норм до житлових i громадських будiвель;
– попереджувальним iнформуванням гостей про чинники ризику i заходи щодо попередження травм.
Гостi повиннi бути iнформованi про те, як запобiгти можливих травм i якi екстренi заходи слiд зробити у разi отримання травми.
Дiя навколишнього середовища обумовлена пiдвищенням або зниженням температури навколишнього середовища, вологiстю i рухливiстю повiтря в зонi обслуговування гостей, рiзкими перепадами барометричного тиску. Показники мiкроклiмату в примiщеннях обслуговування туристiв (спальних, ресторанного господарства, клубних та iнших) повиннi вiдповiдати встановленим санiтарно–гiгiєнiчним вимогам. Попередження шкiдливих дiй даного чинника ризику забезпечується:
– вибором сприятливої пори року, доби для здiйснення подорожi;
Номенклатура вимог i показникiв щодо забезпечення пожежної безпеки туристiв i методи їх перевiрки повиннi забезпечуватися у вiдповiдностi до дiючих стандартiв. Експлуатацiю примiщень готелю необхiдно здiйснювати в суворiй вiдповiдностi з вимогами правил пожежної безпеки.
Бiологiчнi чинники – це патогеннi мiкроорганiзми i продукти їх життєдiяльностi, мiкроорганiзми, комахи i тварини, що є носiями iнфекцiйних захворювань, або викликають опiки, алергiчнi та iншi токсичнi реакцiї. Дiя цих чинникiв ризику на вiдвiдувачiв та обслуговуючий персонал запобiгається:
– дотриманням встановлених санiтарних норм i правил обслуговування;
– застосуванням устаткування i препаратiв для дезiнфекцiї, дезiнсекцiї, стерилiзацiї, дератизацiї;
– використанням знакiв безпеки i необхiдного маркування на предметах оснащення i спорудах, що використовуються при обслуговуваннi постояльцiв (посуду, кухонного та столового iнвентарю тощо);
– проведенням попереднiх i перiодичних медичних оглядiв обслуговуючого персоналу;
– попереджувальним iнформуванням проживаючих про небезпечних мiсцевих комах, про те, як уникнути небажаних контактiв i якi екстренi заходи слiд вжити у разi отримання травми (контакту).
Виключення або зниження дiї психофiзiологiчних чинникiв ризику (фiзичнi та нервово–психiчнi перевантаження) досягається в основному рацiональною побудовою програми обслуговування клiєнтiв.
– iнформуванням про дiю ультрафiолетового випромiнювання на людину;
Для запобiгання дiї хiмiчних чинникiв ризику в обслуговуваннi клiєнтiв необхiдно:
– здiйснювати регулярний контроль за вмiстом шкiдливих хiмiчних речовин в повiтрi, водi, ґрунтi, продуктах харчування та iнших бiологiчних середовищах;
– застосовувати препарати для дезiнфекцiї i дезiнсекцiї в суворiй вiдповiдностi з iнструкцiєю з використання, виключаючи можливiсть контактiв постояльцiв з цими засобами.
Вимоги до допустимого рiвня шкiдливих речовин в повiтрi зон обслуговування вiдвiдувачiв, примiщень, транспортних засобiв повиннi бути не нижче санiтарно–гiгiєнiчних норм, встановлених стандартами, санiтарними нормами i правилами. Безпека забезпечується дотриманням вимог до оснащення примiщень, транспортних засобiв вентиляцiєю з очищенням повiтря.
До iнших чинникiв ризику вiдносяться небезпеки, пов’язанi з вiдсутнiстю необхiдної iнформацiї про послуги i їх номiнальнi (запроектованi) характеристики. Необхiдно передбачати:
– надання клiєнтам достатньої iнформацiї про готельнi послуги вiдповiдно до вимог, встановлених дiючою нормативною документацiєю;
– професiйну пiдготовку обслуговуючого персоналу.
Безпека проживання в готелях забезпечується дотриманням:
– вимог будiвельних норм i правил при проектуваннi та будiвництвi готелiв;
– вимог безпеки технiчної експлуатацiї будiвель, споруд i устаткування, що встановленi нормативними документами;
– технiчним оснащенням, що вiдповiдає дiючим нормативам;
– заходами, що гарантують особисту безпеку вiдвiдувачiв i збереження їх майна.
З метою створення безпеки життя i здоров’я вiдвiдувачiв повиннi дотримуватися встановленi в нормативних документах вимоги щодо зберiгання, транспортування i приготування харчових продуктiв вiдповiдно до чинних санiтарних правил i норм.
– обробки (прання, прасування, зберiгання) бiлизни тощо.
Готелi повиннi розмiщатися в сприятливих екологiчних умовах. Питна вода має бути вiдповiдати епiдемiологiчним нормам, нешкiдлива за хiмiчним складом. За вiдсутностi гарантiї хорошої якостi питної води необхiдно обладнати спецiальнi установки для її обробки.
Препарати якi використовуються для дезiнфекцiї, дезiнсекцiї, дезодорацiї та миючi засоби, що увiйшли до перелiку товарiв, що пiдлягають обов’язковiй сертифiкацiї, повиннi мати сертифiкат вiдповiдностi та застосовуватися вiдповiдно до нормативних вимог.
При експлуатацiї електричного, газового устаткування повиннi дотримуватися вимоги ППБ, ДОСТи i правила експлуатацiї, встановленi заводом–виробником в нормативнiй документацiї на конкретне устаткування.
Допустимий рiвень звукового тиску i рiвень звуку в примiщеннях повиннi вiдповiдати вимогам державних стандартiв.
Готелi, що надають послуги харчування, хiмчистки, перукарень та iншi види послуг, що пiдлягають обов’язковiй сертифiкацiї, повиннi мати сертифiкати вiдповiдностi державної системи сертифiкацiї.
У кожному готелi мають бути розробленi та затвердженi плани дiй персоналу в надзвичайних ситуацiях (стихiйних лихах, пожежах та iн.), що включають взаємодiю з мiсцевими органами управлiння, що беруть участь в рятувальних роботах. Керiвник готелю несе вiдповiдальнiсть за пiдготовленiсть персоналу до дiй в надзвичайних ситуацiях.
Вимоги до безпеки обслуговування для конкретних видiв готельних послуг встановлюються нормативною документацiєю на вiдповiднi види послуг: державними стандартами, правилами, статутами, кодексами тощо.
Адмiнiстратор готелю зобов’язаний ознайомити туристiв з елементами ризику кожної конкретної готельної послуги i заходами щодо їх запобiгання.
Інформацiя, що забезпечує безпеку життя i здоров’я проживаючих у процесi обслуговування, надається в порядку, встановленому дiючою нормативною документацiєю.
Роздiл 2. Особливостi Здiйснення охоронної дiяльностi з охорони готельного пiдприємства
З метою забезпечення надiйної охорони матерiальних цiнностей, документiв, iнформацiї, що мiстить вiдомостi комерцiйного характеру, своєчасного попередження спроб порушення громадського порядку в примiщеннях готелiв, встановлюється певний режим дiяльностi, дотримання якого обов’язкове для всiх працiвникiв, вiдвiдувачiв.
Керiвники i працiвники служби безпеки готелю, що забезпечують i здiйснюють режим й охорону, керуються у своїй дiяльностi вiдповiдним законодавством, нормативними документами.
втратам постояльцiв, персоналу, будiвлi та майна готелiв.
Основними завданнями служби безпеки готелю є:
1. Забезпечення режиму доступу в готель i на його територiю, запобiгання несанкцiонованого проникнення в примiщення i на територiю готелiв.
2. Контроль дотримання клiєнтами процедури доступу в примiщення.
3. Забезпечення охорони припаркованих транспортних засобiв клiєнтiв та працiвникiв на облаштованих автостоянках, а також автопарку.
4. Визначення зон ризику (тобто зон, де вiрогiднiсть негативних дiй вища, а наслiдки цих дiй не безпечнiшi) i розробка дiй роботи в цих зонах.
5. Забезпечення безпеки пересування матерiальних цiнностей в межах будiвлi готелю i прилеглої територiї, попередження винесення краденого майна працiвниками або клiєнтами з будiвлi готелiв.
6. Спостереження за поведiнкою клiєнтiв, вiдвiдувачiв, персоналу, що може спричинити розкрадання, з метою його попередження.
7. Контроль роботи систем життєзабезпечення готелiв.
8. Попередження про виникнення вогнищ пожежi.
12. Забезпечення збереження iнформацiї.
13. Запобiгання витiкання iнформацiї.
14. Інформацiйне забезпечення операцiй з партнерами i постачальниками.
15. Контроль взаєморозрахункiв.
17. Аналiз законодавчої активностi держави i мiсцевих органiв влади.
18. Аналiз галузевої iнформацiї i участь в її формуваннi.
19. Вхiдний контроль продуктiв.
2. 2 Загальнi функцiї служби безпеки готелiв
Служба безпеки готелю виконує такi загальнi функцiї:
1) органiзовує i забезпечує пропускний режим в будiвлях i примiщеннях готелю, розробляє i здiйснює порядок несення охоронної служби, контролює дотримання вимог режиму працiвниками, клiєнтами, партнерами;
2) управляє роботами з проведення в готелi заходiв щодо забезпечення особистої i фiнансової безпеки персоналу, клiєнтiв i забезпеченню їх правового i органiзацiйного регулювання;
3) управляє роботами з проведення в готелi заходiв щодо забезпечення збереження систем життєзабезпечення, а також з лiквiдацiї фiнансових загроз з боку зовнiшнiх i внутрiшнiх учасникiв ринкового процесу;
4) бере участь в розробцi основоположних документiв з метою закрiплення в них вимог створення умов безпеки i захисту комерцiйної таємницi, зокрема статуту, колективного договору, правил внутрiшнього трудового розпорядку, положень про пiдроздiли, а також трудових договорiв, угод, пiдрядiв, посадових iнструкцiй i обов’язкiв керiвної ланки i рядових фахiвцiв;
5) розробляє i здiйснює спiльно з iншими пiдроздiлами готелю заходи щодо попередження виникнення або лiквiдацiї виниклих ранiше загроз фiзичного, фiнансового та iнформацiйного планiв при всiх видах об’єктових робiт;
7) вивчає всi сторони дiяльностi готелю (комерцiйну, фiнансову та iн.) для виявлення i попередження всiляких видiв загроз його безпеки i безпеки клiєнтiв, веде облiк i аналiз порушень режиму безпеки, накопичує i аналiзує данi про зловмиснi задуми конкурентiв, про дiяльнiсть персоналу готелiв у його клiєнтiв i партнерiв;
8) органiзовує i проводить службовi розслiдування з крадiжок, розголошування вiдомостей, втрат документiв та iнших порушень безпеки в готелях;
9) розробляє, веде, оновлює i поповнює перелiк внутрiшнiх нормативних актiв, що регламентують порядок забезпечення безпеки i захисту iнформацiї;
10) забезпечує суворе виконання вимог нормативних документiв iз створеня умов безпеки i захисту комерцiйної таємницi;
11) здiйснює керiвництво службами i пiдроздiлами безпеки всього готелю;
13) веде облiк сейфiв, металевих шаф, спецiальних сховищ та iнших примiщень, в яких дозволено постiйне або тимчасове зберiгання цiнностей i конфiденцiйних документiв;
14) контролює роботу iнженерно–технiчних засобiв, що забезпечують вирiшення питань безпеки;
15) пiдтримує контакти з правоохоронними органами i службами безпеки iнших об’єктiв з метою вивчення кримiногенної обстановки;
Ефективний режим охорони забезпечує збереження будiвель i примiщень готелю, збереження i контроль перемiщення матерiальних цiнностей, людей, пiдтримання протипожежної безпеки. Вирiшальне значення для режиму охорони мають:
– пiдготовка i розстановка сил i засобiв охорони;
Основними принципами режиму охорони є:
1) активнiсть i попереджувальний характер охорони, що полягає у випереджаючому виявленнi ознак проникнення небажаних елементiв i своєчасному вжиттi заходiв з його попередження;
2) доцiльнiсть i обґрунтованiсть органiзацiї охорони готелю, своєчаснiсть її посилення, рацiональне використання сил i засобiв охорони;
3) розумне поєднання власних можливостей та сил правоохоронних органiв для забезпечення безпеки готелю;
4) здiйснення охорони за єдиним планом;
5) непомiтнiсть або демонстративнiсть дiй охорони залежно вiд ситуацiї, що складається в готелi;
6) максимальна iнформованiсть охорони про всi подiї, що вiдбуваються в готелi, для правильного визначення ключової ланки, дiя на яку дозволяє забезпечити безпеку в цiлому.
У практицi дiяльностi пiдроздiлу по забезпеченню безпеки готелю можна видiлити двi групи завдань:
1) аналiтичнi та попереджувальнi;
2) процедурнi.
Аналiтичнi завдання розв’язуються шляхом систематичного збору iнформацiї про суб’єкти злочинної дiяльностi, iншi негативнi явища, якi iстотно можуть вплинути на безпеку, втрату iмiджу готелю i стан власного режиму охорони. Головним тут є дотримання принципiв безперервностi та постiйного збору iнформацiї.
Це досягається щоденним спiлкуванням керiвництва охорони готелю зi всiма службами готелю.
Ведення гостьової вiдомостi за добу черговою змiною, де вiдображаються всi подiї вiд технiчних несправностей до поведiнки клiєнтiв, дозволяє це врахувати в роботi нової змiни.
Вирiшення попереджувальних завдань зв’язане, в першу чергу, iз створенням iмiджу сильного i надiйного режиму охорони. Це перш за все: швидке реагування на прохання, заяви гостей iз втрати речей, документiв або їх зникненнi та в короткi термiни повернення заявникам або швидке затримання порушника громадського порядку, злiсного неплатника за проживання, харчування тощо до прибуття працiвникiв органiв правопорядку. Наявнiсть системи обмеження доступу в гостьовi кiмнати, встановлення в номерах кнопок екстреного виклику, вiдео спостереження, охоронної сигналiзацiї, можливiсть встановлення в номерi гостя на його прохання додаткових засобiв охоронної сигналiзацiї з пiдключенням їх до мобiльного телефону гостя – не лише пiдвищує iмiдж режиму охорони, але й iмiдж всього готелю.
Друга група завдань режиму охорони готелю розв’язується шляхом своєчасного виявлення ознак пiдготовки посягання з подальшим його вiдбиттям заздалегiдь пiдготовленими силами i засобами.
Сюди ж слiд вiднести i готовнiсть працiвникiв до дiй у разi виникнення рiзних надзвичайних ситуацiй (загроза вибуху, вибух, пожежа, захоплення заручникiв тощо). Якщо перша група завдань розв’язується в режимi щоденної роботи, то друга група завдань–шляхом теоретичних занять, рiзного роду тренувань, практичними заняттями зi всiма службами готелю.
2. 3 Органiзацiя системи фiзичного, iнженерно-технiчного захисту в готельному господарствi
В бiльшостi готелiв, що охороняються, охоронцi присутнi цiлодобово, контролюють гостей, що прибувають, здiйснюють контрольно–пропускний режим до номерного фонду та iнших об’єктiв з цiлодобовим режимом роботи.
двi години, в нiчний час – не менше двох разiв – на годину. Іншi об’єкти i прилегла територiя контролюються не менше одного разу в двi години. Графiк патрулювання (обходу) побудований таким чином, що патрульований об’єкт перевiряється не в один i той же час доби. Завданнями патрулювання є огляд примiщень i територiї на предмет виявлення пiдозрiлих предметiв, а в нiчний час додатково – контроль осiб, що зустрiчаються на маршрутах обходу (патрулювання).
В окремих готелях застосовується частковий режим охорони (певнi години доби) – це службовий вхiд, фiтнес–центрта iн.
об’єктах залучаються додатковi спiвробiтники.
Охорона за допомогою технiчних засобiв. Для охорони i контролю стану примiщень та прилеглої територiї широко використовуються рiзнi за призначенням засоби охорони, якi виведенi на два пости контролю – центральний диспетчерський пост готелю i пост автоматизованої системи безпеки.
За допомогою технiчних засобiв охорони виявляються мiсця виникнення пожежi, проникнення сторонньої особи в гостьову кiмнату або примiщення, що охороняється, порушення цiлiсностi простору примiщення, що охороняється, територiї та iн.
Для перевiрки роботи того або iншого сигналу висилаються працiвники охорони. Вимоги, що встановленi для перевiрки сигналу – жорсткi. Працiвник охорони повинен прибути на мiсце роботи охоронної сигналiзацiї не пiзнiше за двi хвилини з моменту отримання сигналу.
дня безпеку гостей, персоналу, збереження матерiальних цiнностей як готелiв у, так i гостей.
До основних засобiв iнженерно – технiчного захисту i забезпечення безпеки в готелiв вiдносяться такi засоби захисту:
– апаратнi;
Вказанi засоби застосовуються при вирiшеннi таких завдань:
– захист споруд, внутрiшнiх примiщень i спостереження за ними;
– здiйснення контрольованого доступу в зони та примiщення, що охороняються, i сховища;
– нейтралiзацiї побiчних електромагнiтних випромiнювань i наведень;
– захист устаткування i сховищ вiд ворожих дiй (крадiжки, вандалiзм та iн.);
– пiдтримання громадського порядку;
– можливiсть негайного i ефективного реагування у разi тривожної подiї.
Для виконання цих завдань група iнженерно – технiчного захисту використовує органiзацiйнi, органiзацiйно – технiчнi та технiчнi заходи.
До органiзацiйних заходiв вiдносяться заходи обмежувального характеру, що зводяться в основному, до регламентацiї доступу i використання технiчних засобiв забезпечення доступу i контролю.
Органiзацiйнi заходи передбачають:
– визначення технiчних засобiв, використовуваних для отримання необхiдної iнформацiї в межах зони (територiї), що охороняється;
– визначення небезпечних мiсць з погляду можливостi несанкцiонованого доступу в будiвлю i примiщення готелiв i для попередження цього з використанням технiчних засобiв;
– реалiзацiю заходiв попередження або локалiзацiї можливих несанкцiонованих дiй, що порушують безпеку вiдвiдувачiв i персоналу готелiв;
– органiзацiю суворого контролю проходу та пронесення будь – яких предметiв, пристроїв, засобiв, механiзмiв у контрольовану зону, якi здатнi бути загрозою безпецi гостей i персоналу;
– органiзацiю суворого контролю винесення (вивезення) речей i устаткування з метою запобiгання розкраданням.
Органiзацiйно – технiчнi заходи забезпечують блокування можливих каналiв загрози безпеки перебування в готелi шляхом використання спецiальних технiчних засобiв, що встановлюються на елементи конструкцiї будiвель, примiщень i технiчних засобiв, що мiстять потенцiйну загрозу безпецi. З цiєю метою використовуються технiчнi засоби пасивного i активного захисту.
Технiчнi заходи забезпечують придбання, встановлення i використання в процесi дiяльностi з надання послуг спецiальних технiчних засобiв.
Правовi основи дiяльностi служби безпеки. Основнi положення, склад i органiзацiя служби безпеки мають юридичну силу в тому випадку, якщо вони вiдповiдають положенням, зафiксованим в основоположних правових документах. В основу дiяльностi служб безпеки покладенi нормативнi та законодавчi акти України, включаючи iнструкцiї мiнiстерств i вiдомств, що стосуються вiдповiдних видiв дiяльностi, статут готелiв у, колективний договiр, трудовi договори, правила внутрiшнього трудового розпорядку працiвникiв, посадовi обов’язки керiвникiв i персоналу.
режиму i охорони; iнструкцiєю по органiзацiї допуску в готель; iнструкцiєю по дотриманню комерцiйної таємницi; iнструкцiєю з роботи з клiєнтами; iнструкцiєю з органiзацiї зберiгання документiв, що мiстять конфiденцiйну iнформацiю; iнструкцiєю з забезпечення iнженерно – технiчного захисту систем життєзабезпечення готелю; iнструкцiєю з протипожежної безпеки; iншими документами, що вiдносяться до сфери зовнiшньої або внутрiшньої регламентацiї iнших аспектiв, включених в сферу вiдповiдальностi служби безпеки.
Працiвники служби охорони з метою забезпечення захисту особистих, майнових, фiнансових, iнформацiйних iнтересiв клiєнтiв, його персоналу, а також самого готелю як юридичної особи, мають право:
– брати участь в розробцi документацiї i органiзацiйних процедур, що надають безпеку готелю;
об’єктi;
– вносити пропозицiї щодо вдосконалення правових, органiзацiйних та iнженерно – технiчних заходiв щодо захисту комерцiйної таємницi;
– навчати i координувати дiї персоналу iнших пiдроздiлiв готелю, направленi на забезпечення спiльними зусиллями виконання заходiв безпеки.
Працiвники служби безпеки зобов’язанi:
– суворо дотримуватися правил внутрiшнього розпорядку i посадової iнструкцiї;
– здiйснювати контроль дотримання правових положень, закрiплених у вищевказаних документах, персоналом, клiєнтами i вiдвiдувачами;
– здiйснювати весь спектр дiй, що входять в компетенцiю працiвника служби безпеки i закрiплених вiдповiдною регламентною базою, направлених на попередження, запобiгання i лiквiдацiю наслiдкiв виникнення загрози безпеки готелiв i його клiєнтiв;
Працiвники служби безпеки вiдповiдають за порушення своїх обов’язкiв, за перевищення повноважень i за невикористання своїх прав при виконаннi обов’язкiв.
Контроль за виконанням вимог безпеки в готелях здiйснюють органи державного управлiння вiдповiдно до їх компетенцiї. Контроль здiйснюється на початку сезону – при перевiрцi готовностi готелю до експлуатацiї, а також пiд час поточних перевiрок. Поточнi перевiрки забезпечення безпеки постояльцiв проводяться вiдповiдно до планiв i графiкiв технiчних оглядiв (випробувань) готельних будiвель i споруд, устаткування, перевiрок приготування їжi, термiнiв i умов зберiгання i транспортування продуктiв харчування тощо.
Захист готелю передбачає оптимальне поєднання органiзацiйних, технiчних i фiзичних заходiв попередження i своєчасного реагування будь – яких небезпечних ситуацiй. Ключового значення тут набуває правильний вибiр технiчних засобiв i систем безпеки, їх правильне проектування, монтаж i обслуговування.
До органiзацiйних заходiв у забезпеченнi захисту в готелi вiдносяться: спецiально розробленi системи регламентацiї поведiнки обслуговуючого персоналу i працiвникiв, що вiдповiдають за безпеку, проведення заходiв для спецiальної пiдготовки персоналу служби безпеки, технологiя готельного обслуговування, принципи органiзацiї порядку доступу й охорони рiзних категорiй готельних номерiв i службових примiщень, регламентацiя дiй працiвникiв в екстремальних ситуацiях.
– технiчних заходiв протидiї i є однiєю з найважливiших складових системи безпеки.
Очевидно, що перехiд до нової, сучасної концепцiї безпеки, яка передбачає застосування складної спецiальної технiки, вимагає перегляду тактичних аспектiв в роботi рiзних служб готелю.
Для цього необхiдно реалiзувати наступнi органiзацiйнi заходи: розробити детальнi iнструкцiї дiй у всiх можливих позаштатних ситуацiях i розповiсти про них кожному працiвниковi, скласти короткi, багато iнформативнi й iнтуїтивно зрозумiлi iнструкцiї з користування засобами безпеки для гостей, у якi повиннi бути внесенi короткi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї, регулярно проводити заняття з пiдвищення квалiфiкацiї персоналу служби безпеки, фiзичної та бойової пiдготовки, провести навчання персоналу з правил користування апаратурою безпеки, органiзувати для персоналу перiодичну (не менш одного разу на рiк) перевiрку знань в сферi безпеки, проводити додаткове навчання в разi змiни кадрiв i модернiзацiї готелю, органiзувати нечисленну, але професiйну iнженерну службу (у межах штату служби безпеки), до обов’язкiв якої ввiйшло б проведення технiчного обслуговування готелiв, проведення навчання i консультування працiвникiв iнших служб та iншi заходи (розробляються iндивiдуально для кожного конкретного готелю).
Заходи безпеки, що розробляються та впроваджуються в готелях, мають бути нацiленi на виконання таких завдань:
– забезпечення охорони i безпеки мешканцiв та майна пiд час перебування в готелi;
– захист майна готелю вiд ворожих дiй (крадiжок, актiв вандалiзму тощо);
– забезпечення захисту готелю у (самої будiвлi та всього, що в нiй знаходиться) вiд терористичних актiв (нападiв, саботажу тощо);
– пiдтримання порядку i забезпечення належної поведiнки у всiх громадських мiсцях готелю;
– забезпечення спокою i конфiденцiйностi вiдвiдувачiв пiд час перебування в готелi;
– гарантування належної поведiнки, а також сумлiнностi та чесностi всього персоналу готелю;
– гарантування можливостi надання готелем спецiальних послуг iз забезпечення пiдвищеної безпеки високопоставлених осiб, до охорони яких висуваються особливi вимоги.
репутацiю готелю i як наслiдок збiльшить його попит.
Для будь – якого готелю характерними є такi групи загроз: природнi, техногеннi, екологiчнi, терористичнi та iншi. Рiвнi небезпеки загроз рiзного виду залежать вiд полiтичних обставин в країнi та свiтi, стабiльностi соцiально – економiчного розвитку як держави, так i регiону.
крайнощiв: або вони витрачають значнi кошти на органiзацiю надскладних систем безпеки, якi призначенi для об’єктiв пiдвищеної секретностi, або майже не придiляють питанням безпеки належної уваги. Безперечним фактом є те, що в сучасних умовах безпека готелiв, його працiвникiв i клiєнтiв стає одним з чинникiв пiдвищення конкурентоспроможностi бiзнесу. Однак, не можна забувати i про те, що будь – який готель, як комерцiйне пiдприємство, є предметом особливого iнтересу конкурентiв.
Ефективне вирiшення проблеми безпеки готелiв вимагає системного пiдходу, заснованого на аналiзi функцiонування об’єкту, виявленнi найуразливiших зон i особливо небезпечних загроз, складання всiх можливих сценарiїв кримiнальних дiй i виробленнi адекватних заходiв протидiї.
Працiвники служби безпеки готелю мають постiйно вивчати досвiд експлуатацiї готелiв i роботи їх служби безпеки, данi статистики правопорушень, мати консультацiйну взаємодiю з фахiвцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових вiдомств.
Список використаної лiтератури
2. Васьковська В. П. Проблеми визначення категорiї “безпеки” та її роль у правознавствi // Науковий вiсник Юридичної академiї МВС. – Днiпропетровськ, 2003. - № 3. – С. 58-62.
3. Васьковська В. П. Складовi елементи поняття безпеки людини в структурi права людини на безпеку // Науковий вiсник Юридичної академiї МВС. – Днiпропетровськ, 2004. - № 4. – С. 134-140.
4. Васьковська В. П. Поняття та характернi риси безпеки людини // Держава i право: Збiрник наукових праць. Юридичнi i полiтичнi науки. Випуск 26. – К.: Ін-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 179-184.
5. Васьковська В. П. Механiзм забезпечення права людини на безпеку // Право України. – Київ, 2005. - № 9. – С. 25-28.
6. Васьковська В. П. Спiввiдношення понять “охорона” i “захист” в механiзмi забезпечення права людини на безпеку / Проблеми нормативно-правового забезпечення захисту прав i свобод людини в дiяльностi ОВС: Матерiали Всеукраїнської науково-практичної конференцiї, Прикарпатський юридичний iнститут, Івано-Франкiвськ, 31 березня – 1 квiтня 2005 р. – С. 8 – 15.
7. Долгий О. А. Проблеми правового регулювання охоронної дiяльностi податкових органiв // Реґiональнi проблеми боротьби з економiчною злочиннiстю. - Донецьк, 2003. - С. 200–209.
"Контракти" . - № 12. - 21. березень, 2005. - С. 18
9. Калинин Г. Негосударственная служба безопасности в Украине: текущий момент и перспективы // Служба безопасности. - 1996. - №10. - С. 18-19.
10. КофановЛ. Правовий статус особи: Стан. Проблеми. Перспективи // Юридический вестник, 1999. - № 2. - С. 116 – 120
11. Красова О. В., Петрова Ю. А. Абрахам Харольд Маслоу // Управление персоналом (рус.). - 2006. - № 22. - C. 70-75
12. Курило В. Надання охоронних послуг як об’єкт пiдприємництва//Право України 2003 рiк, №2. - С. 98
14. Курило В. І. Правовий статус працiвникiв охоронних пiдприємств щодо зберiгання носiння та застосування спецiальних засобiв та зброї // Вiсник. - Х., 2002. - Вип. 20. - С. 106–112
15. Кухар І. Як за кам’яною стiною? // День. - №152, четвер, 22 серпня 2002. - С. 45
16. Литвин О. П. Загальна безпека як об’єкт злочину // Збiрник наукових праць iнституту законодавства Верховної Ради України. — К., 1996. - С. 380-382.
18. Литвин О. П. Органiзацiйно-правовi засади безпеки пiдприємництва i проблеми з провадженням охоронної дiяльностi суб’єктiв недержавної форми власностi // Недержавна система безпеки пiдприємництва як складова нацiональної безпеки України. - К., 2004. - С. 114–130.
20. Пiкуля Т. О. Характер взаємодiї приватних служб безпеки, детективних (охоронних) агентств з державними правоохоронними органами у деяких розвинутих країнах свiту та в Українi // Проблеми пенiтенцiарної теорiї i практики. - К., 2003. - № 8. - C. 206-211.
21. Романов О. Охоронна дiяльнiсть. Перегляд умов лiцензування: [Про Державну службу охорони при МВС України] // Іменем закону. - 2005. - 7. 10 -13. 10 (№ 40). - С. 14.
22. Романов О. Регуляторна полiтика та охоронна дiяльнiсть. Зауваження до умов лiцензування: [Про ринок охоронних послуг в Українi] // Юридичний журнал. - 2005. - № 9. - С. 29-32.
23. Типовий договiр на охорону обєктiв та квартир громадян пiдроздiлами Державної служби охорони при Мiнiстерствi внутрiшнiх справ України (Затверджений Наказом Головного управлiння державної служби охорони при МВС України вiд 04. 05. 95 p.
24. Чуб Н. Ох, рано встает охрана!...: [Комент. прес-конф. за участю голови Комiтету Верховної Ради з питань боротьби з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю В. Стретовича, президента Асоцiацiї українських банкiв О. Сугоняко та лiдера коалiцiї "Трудовий союз" М. Сироти з приводу проблем ринку охоронних послуг] // Киев. вестн.. - 2005. - 18 окт. - С. 3.
| 
